CC BY
14удосконалення системи оргашзацшних зв'язк1в, шдвищения ефективностi оргашзацшного порядку здiйснення заходiв та тдвищення обгрунтованостi, гнучкостi та оперативностi ощнювания ефективно-стi органiзацiйно-економiчного забезпечення. За-пропоноване грунтуеться на пiдвищеннi конкурен-тоспроможностi насiння за рахунок посилення iнновацiйного рiвня процесiв селекцiï та насшниц-тва; активного освоения маркетингових пiдходiв з освоениям зовнiшньоекономiчного вектору у про-суваинi насiния за ринковими ланцюгами i3 дифе-ренцшованим врахуванням позицiй суб'ектiв по-питу та пропозицiï на ринку насшия зернових коло-сових культур; функцюнальному узгодженнi порядку удосконалення органiзацшно-економiч-ного забезпечення з загальними функцiями управ-лiния та цiлями наукових установ.
Список лггератури
1. Про схвалення Концепци Державно! цшьо-во! програми розвитку аграрного сектору еконо-мши на перiод до 2022 року : Розпорядження Кабь нету Мшс^в Укра!ни вiд 30 грудня 2015 р. № 1437-р. URL :
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1437-2015-%D1%80
References
1. Pro sxvalennya Koncepciyi Derzhavnoyi cil'ovoyi programy' rozvy'tku agrarnogo sektoru ekonomiky' na period do 2022 roku : Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayiny' vid 30 grudnya 2015 r. № 1437-r. [About Approval of the Concept of State Target Programm of Development of Agrarian Sector for the Period to 2022 : Order of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated December 30, 2015 No. 1437-r.]. Retrieved from :: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1437-2015-%D1%80 [Published in Ukrainian].
THEORETICAL APPROACHES TO THE ANALYSIS OF AN INFORMATION CONTENT
Kondratenko N.
V. N. Karazin Kharkiv National University DOI: 10.24412/2701-8377-2021-4-2-9-13
ТЕОРЕТИЧН1 П1ДХОДИ ДО АНАЛ1ЗУ СУТНОСТ1 ШФОРМАЦП
Кондратенко Н.Д.
доцент кафедри мiжнародного 6i3Hecy та eKOHOMiHHOï meopiï Харювський нацюнальний утверситет iMeHi В.Н. KapasiHa
м. XapKie
Abstract
The article considers the information as a category that is the material of consciousness - it is perceived, processed and creates new information. The main functions of information, the main properties of information, content of information and its form are highlighted. Various definitions and views on information are analyzed: philosophical, mathematical, economic. The information is given as a mathematical set. The question of the difference between information and knowledge is considered, since not every information leads to an increase in knowledge. The information provides a material that can be transformed into knowledge, so it is in this way that one can agree with theories that view information as a means of reducing uncertainty, which is used in various theories and concepts. The definition of information has been clarified.
Анотащя
В статп розглянута шформащя як категорiя, що е матерiалом свщомосп - сприймаеться, обробляеться та створюе нову шформащю. Висвгглено основш функцп шформацп, головш властивосл шформацп, змют шформацп та ïï форма. Проаналiзовано рiзноманiтнi визначення та погляди на шформацш: фшософсьш, математичш, економiчнi. Подано шформацш - як математичну безлiч. Розглянуто питания розходження мiж шформащею й знаниям, осшльки не всяка шформащя приводить до зб№шення знань. 1нформащя дае матерiал, який можна трансформувати в знания, тому саме в цьому ключi можна погодиться з теорiями, яш розглядають iнформацiю, як засiб зниження невизначеностi, якiй використовуеться в рiзних теорiях i концепцiях. Доповнено визначення шформацп.
Keywords: information, essence of information, information industry, information economy, knowledge, knowledge economy.
Ключовi слова: iнформацiя, змют шформацп, шформацшна iндустрiя, iнформацiйна економжа, знания, економiка знань.
У сучасному глобальному економiчному сере-довищi шформащя розглядаеться в якостi одного з найважливших стратегiчних ресурсiв розвитку су-спiльства. Iнформацiя пронизуе всю економшу, i це створюе складнiсть дослщження шформащйно! сторони економiчного життя.
Шдвищения ролi i значения шформаци в сус-пiльному житгi викликало необхвдшсть видiлення шформащйно! дiяльностi в самостшну галузь. Якщо робоча сила, засоби виробництва i предмети працi - основш елементи в умовах виробництва, то шформащя - це важливий ресурс економiки, товар, який е результатом вае1 людсько! дiяльностi, еле-мент i основа процесу управлшия та прийняття рi-шень.
Дослщженню поняття «шформаця» придм-еться значна увага. Це питання розглядалось та до-слщжувалось такими провiдними вченими, як Шеннон К., Коллендер Б., Янковський С., Хейне П., Портер М., Винер Н., Арский Ю. М., Ходжсон Джефри, Кастельс М., Сапир Ж. та багато шшими авторами. Але на сьогодш залишаються дискусш-ними як в науковому так i в практичному аспектах питання пов'язанi з визначениям «шформаци» та потребують подальшого вивчення та вдоскона-ления.
Метою дано! роботи е розгляд поняття «шформащя», доповнения визначення «iнформацiя», визначення ролi та мiсця и в iнформацiйнiй економiцi.
Незважаючи на те, що поняття «iнформацiя» е одним з найб№ш поширених, воно бшьшють в чому залишаеться штугтивним та приймае рiзнома-нiтнi значенневi наповнення в рiзних сферах дiяль-ностi людини. Спочатку шд шформащею розумiли повiдомлення, вiдомостi, переданi одними людьми шшим людям, а також сам процес передачi цих вь домостей. Термiн «iнформацiя» пiшов ввд латинсь-кого «informatio», що означае - роз'яснения, виклад.
Слово «шформащя» введено в постшне вживания у серединi двадцятого столiття Клодом Шенноном, який ввiв цей термш у вузькому змiстi, сто-совно до теори зв'язку або передачi кодiв. Ця теорiя одержала назву «Теорiя шформаци» [1].
1нформаця, як категорiя мае властивостi, голо-вними з яких е змют та форма. Щд змiстом шформаци розумiють, власно, саму шформацш - свщ-чення про предмет. 1нформа^ може включати, як факти, так i !х тлумачення.
Форму шформаци розглядають як матерiаль-ний вид i спосiб iснуваиия шформаци. 1нформащя не може iснувати поза матерiею, тому що вона и атрибут. Так само як розмiри й форма предмета, його конф^ращя, утворюються самою речовиною предмета. Ця речовина в представленому вигляд i е матерiальним способом юнування ще! шформаци. Разом з тим, шформаця даного матерiального об'е-кта може бути скопiйоваиа на шший матерiальний об'ект, якщо цей другий об'ект мае вiдповiднi влас-тивостi.
Деяк1 автори також розглядають шформацш як рiзноманiтнiсть. Наш свгг рiзномаиiтний, i ми часто говоримо про рiзноманiтнiсть життя, про бюло-гiчну розматсть, про рiзноманiтнiсть предметiв,
pi3HOMaHiTHiCTb характеристик тощо. Таким чином, pi3HOMaHiTHiCTb - загальна властивють усього свпу та кожного окремого об'екта. Оск1льки розмaíтiсть - сутнють свiтy. Iнформaцiя - це опис розма!тосп, точнiше, обрано! його частини.
Звщси випливае, що iнформaцiя е опис розма!-тостi й рiзномaнiття. Вiдмiннiсть же конкретно! ш-формацп вiд загально! розмaíтостi й рiзномaнiття складаеться тiльки в тiм, що, шформац1я - це час-тина загально! рiзномaнiтностi, а опис рiзномaнiт-ностi - це мaтерiaльний споаб надання шформаци. 1снуе також погляд на iнформaцiю, як математичну безлiч. Наприклад, Бертран Рассел пише, що: «Без-лiч е сyкyпнiсть рiзних елементiв, мислима як едине цше». Саме таким уявляеться певна розматсть, яку можна назвати iнформaцiею. [2]
Георг Кантор визначив безлiч як «едине iм'я для сyкyпностi вах об'ектiв, що володшть даною властивютю». Цi об'екти вiн назвав елементами без-лiчi. Злегка змiнивши це визначення, назвавши елементи безлiчi властивостями, а вся безлiч об'ектом, можна сказати: «1нформащя - едине iм'я для одного або групи властивостей, що належать розглянутому об'екту» [3].
Безлiч властивостей, як1 належать A(x), позна-чимо {x | A (x)}. Суть iнформaцii складаеться в пм,
що елементи безлiчi (х1, Х2, хэ, Х4......Xn) рiзнi. Xn-1 ф
xn. Iнформaцiя - це завжди вщмшнють, це розма!-тiсть. I, навпроти, якщо мiж елементами безлiчi ро-зходження немае, то немае й шформаци про них.
Отже, деяка безлiч Y = { x | A (x)} мiстить ш-формaцiю A(x) про влaстивостi об'екта Y. Можна тти дaлi, указавши, що i взята окремо яка-небудь властивють хп теж е об'ектом безлiчi властивостей z , { z | X (z)}. X = { z | Z (z)}. Тодi iнформaцiя про властивосп безлiчi X включена в iншi бiльш зага-льнi безлiчi окремого об'екта - Y. [3]
При передaчi шформаци необхвдно дотримува-тися взаемо-однозначно! вiдповiдностi математич-них безлiчей, як1 передaнi iнформaцiею. Кожному елементу однiеí безлiчi, який представляе шформацш першоджерела, повинен вiдповiдaти елемент шшо! безлiчi, що вщображае цю iнформaцiю на ш-шому мaтерiaльномy носи. Така передача часто на-зиваеться аналоговою передачею, тому, що ввд передана розма!тосп аналопчного виду iнформaцií в першоджерелi. Це споаб передaчi в нaйбiльшiй мерi властивий неживо! природно! iнформaцi!.
Як вже вiдмiчaлось iнформaцiя е атрибутом мaтерiaльних об'ектiв, тому iнформaцiя по свое! природи мaтерiaльнa. Тут дiе проста природнiсть: якщо е мaтерiaльний об'ект, то iснyе i шформаця про нього; якщо е шформащя - значить юнуе i l! ма-терiaльний носiй. Мaтерiaльний свгт i його власти-востi дуальш: вони й мaтерiaльнi й щеальт.
Змiст iнформaцi! немaтерiaльний, але !! вико-ристання, опис, завжди вплюеться у мaтерiaльнy. Всесвiтня мaтерiя представлена шформащею про себе. Незважаючи на те, що змют шформаци нема-терiaльний, вона дiе як самостшне явище, маючи можливiсть за певних умов переходити з одного ма-терiaльного носiя на iншiй. 1нформаця робить свiт пiзнaвaним i керованим. [4]
TaKHM huhom, 3 $igoco$cbKo! tohkh 3opy mo-®Ha BBa®am, ^0 cBigoMicTb - qe процес i pe3ygbTaT o6poÖKH iH^opMaqii pa30M 3 naM'aTTM. 36epe®eHHa iH^opMaqii e $yHKqieM naM'aTi. flyMKa - це iH^opMa-qia, OTpHMaHa b pe3ygbTaTi po6oTH cBigoMocTi. 3MicT iH^opMaqii Hagae cBigoMicTb. [4]
P03BHT0K iH^opMaqil p03BHBae пpннцнпово ho-bhh Bug iHgycTpii - iH^opMaqiHHy. iH^opMaqinHa iH-gycipia a6o «iHgycipia 3HaHb», 3a Bu3HaneHHaM Maxgyna (CfflA), BKgMnae n'aTb BugiB rn^opMaqiH-H0i giagbHocri:
- HayKOBi gocgig®eHHa i po3po6KH;
- ocBiTa;
- 3aco6u MacoBoro cnigKyBaHHa;
- iH^opMaqiHHi MamHHH;
- iH^opMaqiHHi nocgyru. [5]
AMepuKaHCbKi Bnern BBegu TaKO® noHaTTa - ne-
pBHHHHH i BTopHHHHH iH^opMa^HHHH ceKTop. Oco6-^hbhm BugoM iH^opMaqii e iH^opMaqiHrn TexHogorii. Bohh e iHCTpyMeHTOM BupimeHHa 3aBgaHb ynpaB-giHHa opraHi3aqieM. iH^opMaqia b gaHOMy BunagKy p03rgagaeTbca aK BHyTpimHbO^ipMOBHH pecypc, ca-MOCTiHHHH ^aKTop внpо6ннцтвa.
3a gonoMoroM iH^opMaqii cno^HBaH-KopncTy-Ban ogep®ye M0®guB0cTi 3ag0B0gbHaTu n0Tpe6u b hobhx gaHux i 3HaHHax, aKi M0®yTb 6yTH BHKopucTaHi y pi3Hux HanpaMKax y TOMy nucgi H gga OTpuMaHHa npu6yTKy.
noHaTTa m^opMaqil CTago p03rgagaraca H 3 $ig0C0$CbK0i TOHKH 30py. ®ig0C0$CbKun nigxig go BH3HaneHHa iH^opMaqii BH3Hanae ii aK cnequ^inHuH aTpu6yT o6'eKTHBHoro CBiTy, ^0 CTBopMe yMOBH, He-o6xigHi gga 3a6e3neneHHa CTa6igbH0CTi H po3BHTKy CHCTeM pi3H0i npupogu.
B yMOBax cynacHoro po3BHTKy m^opMaqiHHoro eyenigbeTBa H egeKTp0HH0i (KBa3iiH$0pMaqiHH0i) eKOHOMiKH iH^opMaqiro M0®Ha BBa®ara BugoM pecy-pciB i ^aKTopoM cycnigbHoro po3BHTKy. iH^opMaqia CTae oco6guBHM BugoM npogyKTy i3 BciMa BgacTHBOC-TaMH TOBapy aK eKOHOMiHHoro 06'eKTa.
3acT0cyBaHHa iH^opMaqii aK eKOHOMiHHoro pe-cypcy M0®e 6yTH npegcTaBgeHO aK b npoga®a/Kyni-Bga/o6MiH. ^H pecypc M0®e 6yTH npegcTaBgeHHH b o6Me®eHiH KigbKocTi. npu цb0мy, 3rigH0 KOHqenqil 3aragbH0i Teopii iH^opMaqii Ha iH^opMaqiro M0®e npeg'aBgaTuca ngaT0cnp0M0®HuH nonuT. [6]
Bygb-aKa B3aeM0gia Mi® 06'eKTaMH, y пpоцeci aKoro oguH 3go6yBae geaKy cy6craHqiM, a rnmun ii He BTpanae Ha3HBaeTbca iH^opMaqiHHOM B3aeM0gieM. npu цb0мy nepegaHa cy6cтaнцia Ha3HBaeTbca iH^op-MaqieM.
B3aTH 3a 0cH0By gaHe BH3HaneHHa M0®Ha BuaBHTH gBi Han6igbm 3aragbHi BgacTuBocri iH^opMa-qil. nepme - iH^opMaqia He M0®e icHyBaTH no3a B3a-eMogieM 06'eKTiB. flpyre - iH^opMaqia He BTpana-eTbca ®ogHHM 3 hhx y пpоцeci qiei B3aeM0gii.
HaBegeMO ^e geaKi BH3HaneHHa noHaTTa iH^op-мaцia. TaK iH^opMaqia (no HaHTy) npegcTaBga-eTbca aK noHaTTa, npoTuge®He HeBH3HaneH0cTi h o6e-pHeHO пpопоpцiнномy pu3HKy. [7].
y TOH ®e nac n. XeHHe, p03rgagaMHH iH^opMa-
цiм, aK eKOHOMinHy KaTeropiro cTBepg®yBaB, ^0 «iH-^opMaqia e pigKHM 6gar0M», npug6aHHa aKoro noB'a-3aHe 3 BHTpaTaMH [8].
M. nopTep HaBnaKH BBa®aronH HenpaBOMipHHM TpaKTyBaTH iн$оpмaцiro aK eKOHOMiHHy cyTHicTb i Te-opeTHHHO BunpaBgyBaTH nomupeHHa TOBapHux BigHO-chh Ha iH^opMa^HHy c$epy, Hanogarae Ha TOMy, ^0 gga ageKBaTHoro po3yMiHHa co^agbHHx BigHocuH b enoxy конвepreнцil 06nHcgMBagbH0i TexHiKH h Tex-HiKH 3aco6iB 3B'a3Ky Heo6xigHe gocgig®eHHa 3MiH y cTpyKTypi комyнiкaцiнноrо gocBigy. [9]
ni3Hime noHaTTa iH^opMaqii 6ygo p03mupeH0 h gonoBHeHe H. BiHepoM i y. Em6u 3 norgagy Ki6epHe-
THKH. [10]
nogagbmi gocgig®eHHa n0Ka3agu, ^0 noHaTTa iн$оpмaцil 3HanH0 6igbm eMHe h, ^0 gy®e Ba®guB0, ^0 BOHa icHye n03a cnpuHHaTTaM KOHKpeTHOi gM-guHH. OT®e, noBHHH npo^c OTpuMaHHa, nepepo6KH i nepegani 3HaHb, ^0 po3nonuHaeTbca 3 OTpuMaHHa iH-^opMaqinHHM 0praH0M (K0MyHiKaT0p0M) nepBHHHux gaHux i 3aKiHHyeTbca HacTp0HK0M K0®H0r0 egeMema cucTeMH cTBopeHHa iH^opMaqii Ha gocarHeHHa MeTH Ta nepeTBopeHHaM 06'eKTa b HOBe цigb0вe yTBopeHHa 3 BpaxyBaHHaM BHMor cno®HBana (KOMyHiKaHTa) - iH-^opMaqia i iH^opMaqiÖHa giagbHicTb. ImegeKTyagb-hhm 3MicT0M goBigKOBO-iH^opMaqinHHx ^OHgiB Ha 6ygb-aKux Hociax i квagi$iкaцiнннм piBHeM $axiвцiв M0®Ha оцiннтн e^eKTHBHicTb iH^opMaqinHoI giagb-HocTi.
^,0 KiHua 60-x poKiB XX cTogiTTa iH^opMaqia h iH^opMaqinHi npoqecu He p03rgagaguca aK ^ocb ca-MocTiHHe. BBa®agoca, ^0 BgocKOHagMBaHHa iH^op-MaqiHHHx npoqeciB BHKguKaeTbca, HacaMnepeg, noT-pe6aMH po3BHTKy MaTepiagbHoro Bupo6HuqTBa h ne-pecgigye MeTy Horo o6cgyroByBaHHa. TaK, HanpuKgag, TeMnu pocTy 3HaHb, HarpoMag®eHHa qiH-hoI iH^opMaqii e Ba®guBuM n0Ka3HuK0M cycnigbHoro nporpecy, age qeH n0Ka3HuK He p03rgagaBca aK rogo-bhuh i eguHun, ocKigbKu caMa no co6i rn^opMaqia He 3gaTHa 36igbmuTu Bup06HuqTB0 MaTepiagbHux i Kygb-TypHux qiHHocTen, i BOHa npuHocuTb KopucTb TigbKu Togi, Kogu BTigeHa b TexHiKy h TexHogoriM, y KygbTy-pHi qiHHocri, y 3HaHHa h gocBig gMgeH, y $opMu lx-Hboro cnigKyBaHHa, y bcm cucTeMy cycnigbHux BigHO-cuh. Цiннicтb iH^opMaqii e giHcHOM, Kogu BOHa cnpuae pocTy MaTepiagbHO-eHepreTKHHoro H gyxoB-Horo noTeHqiagy gMgeH, cnpuae ixHbOMy Bce6inH0My p03BuTKy H ygocKOHagMBaHHM.
OgHaK, B®e y cepeguHi XX cTogiTTa po3BuHeHi 3axigHi KpaiHu BcTynaMTb y nocTiHgycTpiagbHy $a3y p03BuTKy. Big6yBaMTbca KopiHHi 3MiHu b cTpyKTypi cycnigbcTBa, ragy3ax eKOHOMiKu, 3aHHaT0cTi, Bupo6-HuqTBa, HOMy cnpuaMTb TexHinHi gocarHeHHa b ragy3i 3B'a3Ky, MacoBux KOMymKaqiH, 06HucgMBagbH0i Tex-HiKu. O6car 3HaHb i ixHe Bup06HuqTB0 nocTinHO 3po-cTaMTb. HacTynae ycBigoMgeHHa Toro, ^0 iH^opMa-qia M0®e p03rgagaTuca aK npoMucgoBuH npogyKT i Bup06HuqTB0 ii - oguH 3 BugiB npoMucgoBOi iHgycT-pii. BuHuKae puHOK iH^opMaqiHHux nocgyr. Bci qi npoqecu nocTynoBO npuBogaTb go Toro, ^0 Kogumm norgagu Ha pogb iH^opMaqil' H rn^opMaqinHux npo-qeciB y cycnigbcTBi cTaMTb Hecnp0M0®HuMu, i qe
спонукуе дослщнишв шукати новi пiдходи до оцi-нки проблеми.
Основним же каналом одержання iнформaцií, способом прилучення до свiтy i його подш, посере-дником у формуванш культури, а також найважли-вшим фактором, який трансформуе всю систему духовного виробництва, е саме засоби масово! ко-мyнiкaцií, що творять шформацшний моносвiт, особливу «iнфросферy», яко! притaмaннi риси гло-бaльностi, як принципово нове середовище перебу-вання сучасно! людини. 1! вiдмiнними рисами ста-ють yнiверсaльнiсть i тотальшсть поширення.
Термiн iнформaцiя вiдрiзняеться вщ термiнa знання. На думку деяких фiлософiв специфiкою ш-формацй' (на вщм1ну вiд знання) е и нaдмiрнiсть i фрaгментaрнiсть.
Дж. Ходжсон пояснюе розходження мiж шформащею та знаннями як розходження дуже принци-пове. 1нформащя - сукупшсть даних, як1 вже штер-претоваш, котрим удалося додати якийсь змют. А знання - продукт використання шформацп. Знання е щось таке, що перебувае «i що треба просто «зро-бити доступним», або те, що е «десь поблизу» i що треба «зробити доступним» або «ввдкрити». [11]
М. Кастельс ввдносно знання шдтримуеться визначення Д. Белла «Знання сукупшсть оргашзо-ваних висловлень про факти або ще!....» А в ввдно-шеннi шформацп тдтримуе судження, М. Портера, що шформашя е дaнi, як1 були оргaнiзовaнi й пере-дaнi [12].
Ж. Сапир пропонуе вважати шформащею «будь-якими вiдомостями, як1 можуть бути почерп-нyтi зi свiдомостi й додаш до вже iснyючого знання». Зввдси виходить, що, можна перейти ввд «економiки шформацп» до «економ^ знання» [13].
Питання розходження мiж шформащею й знанням безпосередньо пов'язане з використанням шформацп. 1нформаця дае мaтерiaл, який можна трансформувати в знання.
Саме в цьому ключi можна погодиться з теорь ями, як1 розглядають iнформaцiю, як зааб зни-ження невизнaченостi, якш використовуеться в рiз-них теорiях i концепщях. Iнформaцiя у змютовому знaченнi являе собою знання. Але, для нашого дос-лiдження треба взяти до уваги, що не вся шформашя стае знаннями. У знання може перетворитися лише нова шформащя, яка може бути використана для досягнення поставлено! цш. Тобто , знання -це шформаця, перероблена так, щоб зробити мож-ливим перетворення перетворення в «силу».
На наш погляд, варто доповнити визначення шформацп, як зaсiб зниження невизнaченостi и зда-тнiстю забезпечувати досягнення цiлей або реатза-цш потреб суб'екта. Дане визначення тдводить нас до поняття iнформaцiйноí економши. Це поняття в економiчнiй наущ не мае стiйкоí термiнологií, що природно впливае на формулювання !! цiлей i за-вдань.
1нформаця являе собою ресурс aнaлогiчний мaтерiaльним, трудовим i грошовим ресурсами, який в умовах шформацшного сyспiльствa практи-
чно у Bcix сферах cycn№H0-eK0H0Mi4H0ro життя вь дiграe вирiшальну роль. 1нформащя не вiддiльна ввд процесу iнформування, тому необх1дно розгля-дати разом не пльки джерела шформацп та спожи-вачiв iнформацii, але й трансляцшш канали, як1 включають в себе як морально -етичш та культурнi компоненти. В умовах експоненщального збiль-шення iнформацii' економiчнi агенти в процесi виробництва, розпод^, обмiну та споживання мате-рiальних та духовних благ керуеться розмитими критерiями ефективностi, оск1льки володшть за-звичай обмеженою (асиметричною) шформащею. В свою чергу, це призводить до збiльшення неви-значеностi ринку та загострення економiчноi та по-лiтичноl турбулентностi (в тому числ^ при можли-вiй манiпуляцii з шформащею).
1з цього погляду шформацш можна визна-чити, як ресурс, який виникае в результап перетво-рення й обробки нових вщомостей, прийнятих через спектр трансляцшних каналiв (морально-етичнi та культурнi компоненти), зрозумiлих й оцiнених к1нцевим споживачем як кориснi за допомогою «мережевого ефекту» для зниження невизначеностi ринку, що забезпечить йому досягнення цшей або реалiзацiю потреб суб'екта. Вважаемо доцшьним розглядати iнформацiю як актив разом iз фiзич-ними та фшансовими активами.
Необхiдно п1дкреслити, що шформащя вiд-мiнна вiд знання, осшльки не всяка iнформацiя приводить до збшьшення знань.
Економша, заснована на широкому застосу-ванш iнформацiйних систем для досягнення кшце-вих результатiв е «Iнформацiйною економжою». Отже, найважливiшим напрямком росту ефектив-ностi використання iнформацil в шформацшнш економiцi виступае економiчне моделювання. Тому що саме шформащя дае можливють екстраполю-вати наявнi явища економiчного життя у майбутне. Саме у цьому напрямку необх1дно зосередити увагу економiчнi досл1дження з метою тдвищення цiн-ностi iнформацil для полшшення результативностi економiчноl дiяльностi.
References
1. Shennon K. (1963) Raboty po teorii informatsii i kibernetike. [Works on information theory and cybernetics]. Moscow: Inostrannaya literature. (in Russian)
2. Rassel B. (2000) Chelovecheskoe poznanie. Ego sfera i granitsy. [Human cognition. Its scope and boundaries]. TERRA Knizhnyy klub. (in Russian)
3. Kantor G. (1985) Trudy po teorii mnozhestv. [Works on set theory]. Moscow: Nauka. (in Russian)
4. Kollender B. (1983) Informatsiya - eto ne pro-sto. [Information is not easy]. Moscow: Nauka. (in Russian)
5. Makhlup F. (1966) Proizvodstvo i raspros-tranenie znaniy v SShA. [Knowledge production and dissemination in the United States]. Moscow: Progress. (in Russian)
6. Yankovs'kiy Stanislav. (2020) Kontseptsii ob-shchey teorii informatsii. [General information theory concepts]. Available at: www.n-t.ru/tp/ng/oti03.htm (accessed 16 November 2020).
7. Nayt F.N. (2005) Risk, neopredelennost' i prib-yl'. [Risk, uncertainty and reward]. Moscow: Infra-M. (in Russian)
8. Kheyne P. (1997) Ekonoicheskiy obraz mysh-leniya. [Economic way of thinking]. Seattle: Catallaxy. (in Russian)
9. Porter M. (2008) Konkurentna perevaha: Jak dosjahty vysokoho rezul'tatu j zabezpecyty joho stijkist'. [Competitive pervaga: Yak to reach the highest result and without preserving its stiffness.]. Moscow: Al'pina Pablisher. (in Ukrainian)
10. Viner N. (1983) Kibernetika, ili upravlenie i svyaz' v zhivotnom i mashine. [Cybernetics, or control and communication in an animal and a machine]. Moscow: Nauka. (in Russian)
11. Khodzhson Dzhefri. (2003) Ekonomicheskaya teoriya i instituty: manifest sovremennoy institutsion-al'noy ekonomicheskoy teorii. [Economic Theory and Institutions: A Manifesto of Contemporary Institutional Economics]. Moscow: Delo. (in Russian)
12. Kastel's M. (2000) Informatsionnaya epokha: ekonomika, obshchestvo i kul'tura.[ Information age: economy, society and culture]. Moscow: GU VShE. (in Russian)
13. Sapir Zh. (2020) Ekonomika informatsii: no-vaya paradigma i ee granitsy. [Information Economy: A new paradigm and its scopes]. Available at: https://doi.org/10.32609/0042-8736-2005-10-4-24 (accessed 16 November 2020).
CONCEPTUALLY THE BASIS OF THEORIZING THE PROCESSES OF LABOR REPRODUCTION
IN THE RUSSIAN LABOR MARKET
Kravtsevich S.V.
Ph.D. in Economics, Doctoral Student of the Faculty of Commerce and Industry of the Russian Federation REU I. G. V. Plekhanova, Moscow
DOI: 10.24412/2701-8377-2021-4-2-13-17
ПОНЯТИЙНЫЕ ОСНОВЫ ТЕОРЕТИЗАЦИИ ПРОЦЕССОВ ВОСПРОИЗВОДСТВА РАБОЧЕЙ
СИЛЫ НА РОССИЙСКОМ РЫНКЕ ТРУДА
Кравцевич С.В.
кандидат экономических наук, докторант базовой кафедры Торгово-промышленной палаты РФ РЭУ им. Г. В. Плеханова, г. Москва
Аннотация
В статье рассматриваются понятийно-категориальные основы процессов воспроизводства рабочей силы на российском рынке труда. Приверженность российского рынка труда к классическим моделям воспроизводства рабочей силы вводит в нормативно-законодательный аппарат понятия минимального размера оплаты труда, прожиточного минимума и многих других. Ориентация на нижние границы социального обеспечения населения России до настоящего времени во многом было обусловлено экономической ситуацией. В связи с этим на российском рынке труда получила распространение несовершенная конкуренция в социально-трудовых отношениях с последствиями распространения негативных социально-экономических явлений, таких как бедность работающего населения, теневая занятость, нелегальная миграция, глубокая дифференциация оплаты труда, избыток и старение кадров. Что не может не отразится на воспроизводстве рабочей силы в России, т.к. основным ее источником остается заработная плата работников. Таким образом на российском рынке труда назревает объективная потребность в концептуальном подходе к процессам воспроизводства рабочей силы и переход от принципов необходимости к принципам социальной достаточности в удовлетворении социальных интересов и потребностей работников. Предлагается изменение подходов в понятийном осмыслении воспроизводственных процессов рабочей силы.
Abstract
The article examines the conceptual and categorical basis of labor reproduction processes in the Russian labor market. The russian labor market's commitment to the classic models of labour reproduction introduces into the regulatory apparatus the concept of the minimum wage, the living wage and many others. The focus on the lower social security boundaries of the Russian population has so far been largely driven by the economic situation. In this regard, the Russian labour market has experienced excessive competition in social and labor relations with the consequences of the spread of negative socio-economic phenomena, such as poverty of the working population, shadow employment, illegal migration, deep wage differentiation, surplus and aging of personnel. That can not but affect the reproduction of the labor force in Russia, because its main source remains the wages of workers. Thus, the Russian labour market is in for a strong need for a conceptual approach to labour reproduction and a shift from the principles of necessity to the principles of social sufficiency in meeting the social interests and needs of workers. It is proposed to change approaches in conceptual understanding of the reproductive processes of the labor force.
