CC BY
403
11. Цiгичко А. Збереження i збiльшення виробничого потенцiалу краши / А. Цiгичко // Ekohomîct.-1992. - №7.[ текст]
12. Горбашв G. Економiчний потенцiал розвитого соцiалiзму / G. rop6aHiB // Питання економiки.-1981. - №9.[текст]
13. Задоя А.О. Народногосподарський потенцiaл i штенсивне вiдтворення. - Кшв, 1986. -154с.
14. Самоушн А.1. Потенщал немaтерiaльного виробництва. - М.: Знання, 1991. - 214с.
15. Митрофанов Г.В., Кравченко Г.О., Большакова О.Ю. Фшансовий aнaлiз: Навч. посiбник. - К.: КНТЕУ, 2002.- 301с.
16. Мец В.О. Економiчний aнaлiз фшансових результaтiв та фiнaнсового стану щдприемства: Навч. посiб. - К.: Вища школа. -2003. - 175с..
17. Краснокутська Н.С. Потенщал шдприемства: формування та оцшка: Навчальний поабник. - Кшв: Центр навчально1 лггератури, 2005. - 352с.
18. Лапин Е.В. Оценка экономического потенциала предприятия: Монография. - Сумы: ИТД "Университетская книга", 2004. - 360с.
19. Чумаченко М.Г. Економiчний aнaлiз: Навч. поаб. - К.: КНЕУ, 2001. - 204с.
21. Акофф Р. Планування майбутнього корпорaцiï /Пер. З англ.. шд ред. В.И. Даншова -Дaнiльянa. - м.: Прогрес, 1985. - 328с.
Аннотация. В статье приведен критический анализ понятий „потенциал", „экономический потенциал", уточнено понятие «развитие», предприняты попытки систематизации теоретических подходов к определению содержания понятия «потенциал экономического развития предприятия».
Ключевые слова: экономический потенциал, экономическое развитие, предприятие, экономические системы, процесс.
Summary. In article the critical analysis of concepts "potential", „economic potential" is resulted, the concept "development" is specified, attempts of ordering of theoretical approaches to definition of the maintenance of concept «potential of economic development of the enterprise» are undertaken.
Key words: economic potential, economic development, the enterprise, economic systems, process.
Рецензент к.е.н., доцент УкрДАЗТ Прохорова В.В. Експертредакцшног колегп к.е.н., доцент УкрДАЗТПлетникова 1.Л.
УДК 005.57:334.722
1НФОРМАЦ1ЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ EKOHOMI4HOÏ БЕЗПЕКИ
шдприемницькш д1ЯЛЬНОСТ1
Бiлокомiрова Я. М., астрант (ХНЕУ)
У cmammi розглянуто сутнiсть тформацшно'1 безпеки як важливо'1' складово'1' економiчноï безпеки тдприемницько1 дiяльносmi. Приведено дат щодо витоку iнформaцiï з тдприемницьких структур. Визнaченi основнi функци тформацтно-аналтичного niдроздiлу та запропоноваш заходи для створення ефективно'1' системи iнформaцiйноï безпеки пiдприемницькоï дiяльносmi.
Ключовi слова: шформацшна безпека, комерцшна таемниця, шформацшна складова економiчноï безпеки.
Постановка проблеми та ïï зв'язки з науковими чи практичними завданнями. Безпека тдприемниць^' даяльносп в умовах ринковоï' економжи е вагомою компонентою нaцiонaльноï'
безпеки та конкурентоспроможносп краши. Захищетсть економiчних штереав щдприемств забезпечуе ïх стале функцюнування та розвиток в умовах европейськоï' штеграцп Украши, що сприяе
© Бiлокомiровa Я. М.
зростанню економiки, формуванню здорового конкурентного середовища та передумов для залучення швестицш.
Ефективна iнгеграцiя впчизняно! економжи у свiтову може ввдбутися лише за умови досягнення високого ршня конкуренгоспроможностi кра!ни, и господарюючих суб'екпв, а також продукци та послуг, що виробляються останнiми, на внутршньому та зовнiшньому ринках. Основою конкурентоспроможносп е використання сучасно! шформацшно! технологii. Економша стае бiльш шформацшно насиченою, питання як1сного доступу до шформацшних ресурс1в виходить на одне з перших мiсць у конкурентам боротьбi [8].
Аналiз остантх дослгджень i публкацш. Окремим аспектам цих проблем придiляегься увага в роботах заруб1жних та вiтчизняних учених, таких як Ващенко Н. В. [4], Домарев В.В, Донець Л.1. [4], Крилова О. [5], Куркш М.В. [6], Оданцов О.О., Прокоф'ева Д. М. [7], Савва О.П. [8], Новкова О.Ф. та ш.
Видтення невиршених частин проблеми. 1нформащя е вагомим чинником виробництва, процесу господарювання щдприемств вцiлому, вона мае варпст характеристики, що визначаються тим реальним прибутком, який можна отримати ввд и використання. Справедливiсть класичного вислову -«Хто володiе iнформацiею, той володае свиом» останнiми роками вже мали змогу перевiрити сотнi украшських пiдприемцiв. Проте розумiння специфiки шформацшно! безпеки як вагомо! складово! економАчно! безпеки пiдприемницгва загалом приходить не ввдразу. Отже, питання шформацшно! безпеки тдприемництва стають дедал1 актуальшшими i в аспектi економАчно! безпеки [9].
Постановка завдання. Розглянути сутнiсть шформацшно! безпеки як важливо! складово! економiчноi безпеки пгдприемницько! дяльност!
Виклад основного материалу дослгдження з обГрунтуванням отриманих наукових
результатов. 1нформацшна безпека -найважливший елемент системи економiчно! безпеки шдприемництва. Заходи iз забезпечення шформацшно! безпеки, з одного боку, спрямоваш на охорону конфвденцшно! iнформацi! (зокрема, усунення «жучков», запобтання несанкцiонованому доступу до локальних комп'ютерних мереж тощо). З iншого - включають контрзаходи (пошук даних про конкуренпв, партнерiв i контрагенпв), як1 сприяють розвитку бiзнесу i слугують для запобиання неприемним несподiванкам.
Iнформацiйна безпека - важлива складова концепци корпоративно! безпеки члешв Укра!нського союзу промисловцiв i щдприемщв (УСПП), що е науково обгрунтованою системою поглядiв на визначення основних напрям1в, умов i порядку практичного ршення завдань захисту суб'екпв щдприемницько! дiяльностi, що входять до
УСПП, вщ протиправних дiй i несумлшно! конкуренцi!. [7]. Корпоративна безпека члешв УСПП мае на меп захист iнтересiв власник1в, керiвництва, пращвниюв i ктенпв щдприемств, матерiальних щнностей, iнформацiйних ресурсiв вщ внутрiшнiх i зовнiшнiх загроз i ризик1в.
Поняття iнформацi! в загальному виглядi мстить [1] ст.1 закону Укра!ни "Про шформацш": Вщповвдно [1] до ст. 30 цього Закону шформащя за обмеженим доступом подiляеться на конфвденцшну та таемну. З приводу складу злочину, що розглядаеться (щдприемницького шпигунства), штерес становитиме власне конфiденцiйна шформащя.
Власник шформаци як в щдприемницькш, так i в iнших сферах, е незалежним в питаннi визначення режиму доступу до шформаци, крАм випадк1в, передбачених законом, перелж яких мае бути вичерпним. Законодавством Укра!ни визначене поняття «комерцшно! таемницi щдприемства».
В Укра!т не створено спецiального законодавства з приводу питань комерцшно! таемницi, юнуе лише щдзаконний акт (окр1м загального законодавства про iнформацiю) -Постанова Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни вiд 9.08.1993 р. "Про перелж ведомостей, що не становлять комерцшно! таемницi" [2]. Питання щодо зм1сту iнформацi!, яка становить комерцшну таемницю, е дискусшним. Це, зокрема, вщноситься до кореляцй понять комерцшно! таемницi та штелектуально! власносп [3]. Iнформацiя може бути не лише об'ектом права власносп, а й права штелектуально! власносп.
Iнформацiя на сьогоднiшнiй день е комерцшним об'ектом, а отже потребуе захисту. Iнформацiйна безпека заснована не тшьки на захистi власно! шформаци, у тому числ1 конфiденцiйно!, але й проводить дiлову розвщку, шформацшно-анал1тичну роботу iз зовнiшнiми й внутрштми суб'ектами. 1нформащю можна продати, купити, iмпортувати, фальсифiкувати, украсти i т. д. 1нформащя, якою обмшюеться людина через машину з шшою людиною чи машиною, може бути важливою i, отже, е предметом захисту. Однак захисту щдлягае не будь-яка шформащя, а тальки та, котра мае цiну, тобто цшна iнформацiя. Цшною ж стае та шформащя, володiння якою дасть змогу и дшсному чи потенцiйному власнику одержати який-небудь виграш: моральний, матерiальний, пол1тичний а т. д. Отже, на перший план виходить необхвдшсть А проблема захисту шформаци, що становить комерцшну таемницю. Для захисту конфщенцшно! шформаци в установах спещально створюеться служба безпеки, особливоста функщонування яко! визначаються тим, що на не! покладеш обов'язки з оргатзаци режим1в конфщенцшного дловодства; оргатзаци допуску сп1вробггаик1в А сторонтх оаб до конфщенцшно! шформаци; оргашзащ! збериання, обл1ку А знищення
носiiв конф1денцшно1 шформацц; виявлення канатв можливого витоку шформацц, 1хня нейтралiзацiя; проведення профшактично1 роботи i службових розслiдувань; протидо гехнiчним засобам промислового шпигунсгва; проведення спецiальних акцш, спрямованих на сгворення сприягливо! обставини i нормального функцiонування власного шдприемства; зв'язку зi службами безпеки шших фiрм i державних структур; взаемозв'язку iз засобами масово! шформацц [7].
Також не менш важливим е захист шформацц, яка м1ститься на машинних носiях. Сюда входить захист конфвденцшно! шформацц, а також захист самих машинних носив.
Сучасний дшовий свiг, представлений головним чином фшансово-шформацшними кориорац1ями, страждае вщ шформацшного грабежу. За даними свповш статистики, втрата тшьки 20% шформацц веде до руйнування 65% фiрм i компаний. Тому шформацшна безпека е одним з найважливших показниюв усп1шно! дiяльностi оргашзацц [5].
Iнформапiйнi взаемовщносини суб'екпв щдприемнищва i держави регулюються на сьогодт понад 30-ма законодавчими i майже такою самою к1льк1стю щдзаконних акпв, незалежно вщ форми, в яюй здшснюетъся щдприемницьке шпигунство, суб'ект цього злочину е загальним. На характеристику суб'екта не впливае особливють об'екта та предмета злочинних посягань, тобто щншсть для зд1йснення щдприемницько1 дiяльностi. Це означае, що суб'ектом щдприемницького шпигунства не обов'язково мае бути суб'ект щдприемницькох даяльност! Як правило, суб'ектами щдприемницького шпигунства е особи, як (або за допомогою яких) реалiзують зовнiшнi загрози шформацшнш безпещ [9] суб'екпв щдприемницько1 дiяльностi (конкурента, агенти конкуренпв, особи, яю не мають безпосереднього завдання конкуренпв, злочиннi елементи, партнери).
Особливу категорш суб'екпв
щдприемницького шпигунства становлять спiвробiтники фiрми (рiзновид внутрiшнiх загроз) -вони можуть д1яти як за завданням, так i без завдання конкуренпв (останне найбшьш характерно для так званих "ображених спiвробiтникiв").
Це е характерним не лише для щдприемницького шпигунства, а й для шпигунства взагалi.
В Украiнi суб'ектом злочину може бути лише фiзична особа [5, 9].
За даними дослвдження:
- 75% витоку шформацл ввдбуваеться через спiвробiтникiв компани;
- 25% витоку шформацл - через використання технiчних каналiв;
- 25% пращвниюв компани заявили, що е чесними пращвниками i за жодних умов не продадуть комерцшну таемницю;
- 25% пращвниюв компани готовi завжди продавати iнформадiю;
- 50% залежно вщ обставин.
Iнформадiйнi процеси е основою
функцiонування сучасного сусшльства та «провщником», за допомогою якого реалiзуегься взаемод1я м1ж суб'ектами ринкових вщносин, власно ринку як такого та його численних структур. 1хня вщкрипсть, досить висока розгалуженiсть породжують проблеми, конфлiкти, пов'язанi з «впровадженням» активних наступальних технологий у световому iнформацiйному просторi для того, щоб одержувати переваги в матерiальнiй i фiнансовiй сферах [4,6].
Властивостi шформацц, яю в першу чергу визначають р1вень 11 захищеностi, визначаються суб'ектами, що провадять цю шформацш, а також виробленими ними iнформацiйними продуктами i послугами.
Об'ектами, стосовно яких застосовуються iнформацiйнi технологи з метою нанесення 1м збитку, е шформацшт iнфраструктури щдприемств, до складу яких входять [6]:
- процеси, пов'язаш з обробкою шформащ1;
- архпектури мереж передачi i обробки iнформадii;
- засоби комп'ютерно1 техтки, що використовуються для обробки;
- рiзнi види забезпечення, як1 супроводжують процеси введення, обробки й аналзу даних;
- зовшшш комушкаци, що забезпечують шформацшну взаемодю iз зовнiшнiм середовищем щдприемства.
Масштабне i масове пропкання процесiв, пов'язаних iз проявом небезпеки та можливютю завдання збигкiв, проявляемся у вигляд iнформацiйних вiйн, масштаби яких в наш час досягли небувалих розмiрiв i форм прояву.
Разом з тим, необхвдно вщзначити, що вщкрипсть суспшьства, залучення в глобальнi процеси велико1 юлькосп людей, ресурсiв та економш цiлих краш супроводжуються рядом негативних явищ, як1 безпосередньо пов'язаш з використанням шформацц, iнформацiйних продукпв i послуг.
До них, на погляд Курк1на М.В, варто ввднести:
- численнi порушення у фшансово-кредитнш сферi (шахрайство, обман, неправомiрнi да з документацiею в сферi електронного документообиу) [7];
- несанкдiонований доступ до шформацц;
- неправомрт змши, що спотворюють зм1ст iнформадii, внаслвдок чого вона втрачае свою юридичну значимiсть i цiннiсть;
- числент явища, що призводять до значних негативних наслщюв у масштабах щло1 краши, як1 на сьогодш поеднуються щд загальною назвою «iнформадiйна вшна» [6].
Для ефективно! системи шформацшно! безпеки пАдприемнидько! даяльносп безумовно необидно, щоб на щдприемсга юнував шформацшно-аналтичний щдроздш, що е складовою служби безпеки, фунщями якого е захист будь-яко! шформащ! оргаизацп, висвплення обстановки всередиш А поза межами щдприемства, вчасно одержувати випереджальну шформацш про життево важливА для щдприемства процеси А знаходити засоби !! оптимального використання.
Розглядаючи 3Micr процесу забезпечення шформацшно! складово! економочно! безпеки щдприемства, необходно видiлити так основнi функци шформацшно-аналгтачного щдроздшу щдприемства, належне виконання яких необходне для досягнення належного ровня забезпечення шформацшно! складово! економчно! безпеки щдприемства (рис. 1):
Функци шформацшно-аналпичного п1дрозд1лу щдприемства
Збирання усох видов шформаци, що стосуеться дшьносл
Рисунок 1 - Функци iнформацшно-аналтичного тдроздту тдприемства
Для забезпечення шформацшно! безпеки пщприемницько! дАяльносп необхщна ефективна державна полтика, яка передбачае створення загальнодержавно! системи шформацшно! безпеки [8, 9]. Обов'язковою умовою створення ще! системи е розробка вщповщно! нормативно! бази, розвиток та вдосконалення системи сертифжаци систем та засобАв захисту шформаци, програмних та апаратно-програмних засобАв, вщтворення системи оргашв контролю за станом шформацшно! безпеки на шдприемствах та контроль за !х д1яльшстю з боку держави; створення сприятливих умов для шдприемств, оргашзацш та налагодження виробництва вичизняних засобАв захисту шформащ!, створення системи шдготовки наукових кадрАв в галузА захисту шформащ!; вдосконалення системи подготовки та переподготовки кадрАв для роботи в
сфер! шформацшно! безпеки; врегулювання водносин в галузо використання Internet, створення системи шформацшно! безпеки, яка спроможна забезпечити належний ровень !! захищеносто в умовах постойного удосконалення можливостей техшчних розводок та засобов ведення шформащйних войн, ведення державного контролю за розробкою вотчизняних та ввезення омпортних засобов обчислювально! техноки та он.
Висновки даного досл^ження i перспективи подальших робт у цьому напрямку. Таким чином, можна зробити висновки, що для створення ефективно! системи шформацшно! безпеки подприемницько! дояльносл необходно:
1. Здшснювати контроль над ймоворними каналами витоку шформаци на пвдприемствц
2. Здiйснювати монiторинг доступу сшвробггаишв до корпоративних iнформацiйних ресурав;
3. Зберiгaти архiв операцiй з документами;
4. Виявляти у вихщному потоцi електронно1 пошти повiдомлень, яш можуть передбачати загрозу витоку конфвденцшно1 шформацп;
5. Виявляти у вихвдному НТТР-потоцi даних, як1 можуть передбачати загрозу витоку конфвденцшно1 шформаци;
6. Контролювати використання мобiльних пристро1в збертання шформацп, пристро1в передaчi шформацп i комунiкaтивних портiв;
7. Арх1вувати поштову кореспонденцш;
8. Здiйснювaти монiторинг на рiвнi файлових оперaдiй;
9. Контроль за дiяльнiстю спiвробiтникiв, доступу та використання ними лише пе1 шформацц, яка потрiбнa для роботи;
10. Правильний пiдбiр кaдрiв, застосування мaтерiaльних та моральних стимулiв, створення сприятливого соцiaльно-психологiчного клiмaту всерединi оргашзацц, створення можливостей для професiйного росту, зниження плинностi кaдрiв, формування «фiрмового патрютизму».
Однак лише своечасне та комплексне виконання усих цих завдань може призвести до бажаного результату.
Виклaденi в статл пропозици е основою для подальшого формування оргaнiзaцiйного
мехaнiзму шформацшно1 безпеки шдприемницько1 дiяльностi та розвитку и методичного забезпечення.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Закон Украши "Про iнформaдiю" ввд 2.10.1992 р. // Закони Украши.- Т.4.- К., 1996.
2. Закон Украши "Про пвдприемництво" вiд 7.02.1991 р. // Закони Украши.- Т.1.- К., 1996.
3. Закон Украши "Про власшсть" ввд 24.04.1991 р. // Закони Украши.- Т.1.- К., 1996.
4. Донець Л.1., Ващенко Н. В. Економiчнa безпека шдприемства: Навч. пос. - К.: Центр учбово1 лггератури, 2008. - 240 с.
5. Крилова О. Ва секрети по кишенях -www.rdwmedia.ru.
6. Куркш Н.В. Управлшня економiчною безпекою розвитку шдприемства: Монография. -Д.: АРТ-ПРЕСС,2004. - 452 с.
7. Прокоф'ева Д. М. Пiдприемницьке шпигунство в системi iнформaцiйних злочинiв // Украинский центр информационной безопасности / www.bezpeka.com/library/lib_aspect.html.
8. Савва О.П. Роль шформацп в досягненш конкурентоспроможносп // Вiсник КНУТД, 2007. -№3. - с. 103-111.
9. Ткачук Т. Формування системи шформацшно1 безпеки бiзнесу // Бiзнес и безопасность, 2007. - №4. - с. 19-23.
Аннотация. В статьи рассмотрены сущность информационной безопасности как важной составляющей экономической безопасности предпринимательской деятельности. Определенны основные функции информационно-аналитического подраздела и предложенны меры по созданию эффективной системы информационной безопасности предпринимательской деятельности.
Ключевые слова: информационная безопасность, коммерческая тайна, информационная составляющая экономической безопасности.
Summary. In the article essence of informative safety is considered as an important constituent of economic security of entrepreneurial activity. Information is resulted in relation to the source of information from enterprise structures. The basic functions of informaciyno-analitichnogo subsection and offered measures are certain for creation of the effective system of informative safety of entrepreneurial activity.
Keywords: informative safety, commercial secret, informative constituent of economic security.
Рецензент к.е.н., доцент ХНЕУАзаренков Г.Ф.
Експерт редакцшног колегп к.е.н., доцент УкрДАЗТ Полякова О.М.
