CC BY
107
Overcoming the growing crisis in the Ukrainian economy, the creation of decent conditions of human life, the real protection of the rights of man and society can be implemented at the expense of thorough revision of the Constitution and existing legislation ; basis of these changes shall be the clear definition of roles, responsibilities and accountability of state bodies and officials that represent them
Keywords: administrative procedure, law institute, institute of administrative procedures.
С. С. Овчарук
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ 1НСТИТУТУ АДМ1Н1СТРАТИВНИХ ПРОЦЕДУР У ФРАНЦП
Сучасне французъке адмшстратнвне право - продукт двохсотлтгнього розвитку снстеми оргатв державного управлтня. АОмичстрагпя у свош Оииьноат пов'язана законом i несе в1дпов1дальн1сть за перевшцення влади та muii незаконт diï, за завдану нею шкоду. Адлптстративному праву Францп власти ei eu сока правова культура, ретелъна розроблетсть npoifedyp i правил dimbHoemi посадових ociô, окремих правових норм i if mux iHcmumymie. I cm отна роль у становлент адмЫстративного права ФранцИ нал ежить адлп hiстрат йен им судам, яю ii?pa:ui виршальну роль у формулювант норм адмЫстративного права.
Прннцнпи фран11узъкого адмЫстратнвного права, в тому числ1 i npcniedypiii правила dimbHoemi державно! адмтттрагщ заслуговуютъ обгрунтованого поваги, а це свЮчить про те, що Украта, що проголосила себе демократичною, сог0алъною та правовою державою зобов'язана запозичувати позитивнгш doceid французъкого адмЫстративного права (в т'я основоположннх прав людини).
К.иочоеЛ слова: адмЫстративна npoifedypa, iHcmumym права, iHcmumym адмЫстративннх npoifedyp.
УДК 340.11(045)
Ю. П. Пацуркчвський
ТЕОРЕТИЧН1 ПРОБЛЕМИ РОЗУМ1ННЯ СУТНОСТ1 КАТЕГОРП
ПРАВОВИЙ РЕЖИМ
В cmammi досл1джуються проблема розулпння поняття правового режиму в загалънотеоретичному та галузевому розумтт. Визначено ïx стлът та eichiiiuii ознаки. Робиться висновок про те, що формування правового режиму е особливим cnocoôie правового регулювання. На ocHoei проведеного досл1дження сформулъовано поняття правового режиму. Правовгш режим с:и О розумтт як особливгт порядок правового регулювання, що виражаеться в поеднант юридичних засоб1в: дозвол1в, заборон, позитивннх npimucie, якгш створюе ueoôxiOuuii couiaibiiuii стан та чтко визначенгт стутнь спрнятлнвоспп або не спрнятлнвоспп для задоволення wmepecie суб'екппв права.
К.иочоеЛ слова: правове регулювання, правовгш режим, галузевгш правовгш режим, 3aci6 правового регулювання, правовгш режим об 'екта.
Постановка проблеми. У якосп комплексных правових засоб1в, яю поеднують в co6i як регулятивш, так й охоронш засади, здатних швидко реагувати на ютотш змши у сустльста та економщ, виступають правов1 режими. Завдяки cboïm специс]мчним рисам вони забезпечують концентрацш в кожшй управлшськш ситуацп
взаемопов'язаних, оптимально пщбраних та упорядкованих юридичних шструмеьтв.
На нашу думку, правове регулювання суспшьних вщносин за допомогою правових режим1в перейшло з р1вня вщомчо! нормотворчосп на законодавчий. В зв'язку з цим проблема правових режим1в стала одшею з найбшып значимих у теори права. Перехщ дано! категори в шшу яюсть пов'язаний з п недосконалютю на загальнотеоретичному р1вш при багатомаштносп вузькогалузевих тдход1в. Слщ вказати на не готовшсть законодавця до змши пщход1в у правовому регулюванш. Правов1 режими, встановлеш нормативно-правовими актами р1зного р1вня найчаспше не дшть через недостатню чггкють формулювань, вщсутнють необхщних елемент1в, що забезпечують реашзащю правового режиму, низький р1вень юридичноТ техшки, 1 як наслщок не розроблену теоретичну основу.
Правов1 режими можна розглядати в якосп про м1 ж но! ланки м1ж нормативним актом 1 правозастосовною практикою. Тому вщ якосп !х використання в обох сферах, рацюнального закртлення в законодавста зал ежить устх управлшського процесу. Теоретичне осмислення дано! категори, особливостей п структури, а головне специфши нормативно-правового оформления е основою для результативних дш, як з боку законодавця, так 1 з боку суб'екта правозастосовно! д1яльносп, шших учасниив правовщносин.
Одшею з найважливших умов пщвищення загально! ефективносп правового регулювання е структурне впорядкування права, його ¡нструментально! бази пщ час правотворчо! д1яльносп [11, с. 192]. Дослщження цього процесу дае можливють встановити ряд недолшв, усунення яких прямо пов'язане з необхщшстю виявлення законсишрностей нормативного закршлення правових режим1в, правильною оргашзащею правових засоб1в, об'еднанням !х у лопчш комплекси (правов1 режими), адекватному вплив1 на поведшку суб'ект1в, оптшупзацн поеднання елемент1в позитивно! й негативно! мотиваци.
Таким чином, актуальшсть проблеми дослщження, полягае не тшьки в значимосп теоретичного осмислення особливостей нормативного закршлення правових режим1в, але й у т1м, що виршення дано! проблеми складае основу подалыпого розвитку теори законотворчого процесу.
Проблема встановлення правових режим1в законодавством пов'язана з необхщшстю вдосконалення ще! юридично! категори, яка вщграе найважлившу роль в оптим1заци мехашзму правового регулювання, побудов1 правово! системи взагалг Украша потребуе ефективних засоб1в подолання кризових явищ, здатних також забезпечити подалыпий розвиток держави, а це прямо пов'язане ¡з приведениям правового режиму в д1евий стан, створенням для нього необхщноТ законодавчо! бази.
Наукове значения обрано! проблематики дослщження полягае, насамперед, у самш постановщ проблеми правових режим1в власносп як фундаментального загальнотеоретичного напрямку дослщжень. Анал1з проблематики дослщження надае можливють з'ясувати особливосп використання правових режим1в, визначити недолши цього процесу, запропонувати законодавцев1 способи !х усунення, розробити рекомендацп щодо оформления вол1 законодавця в дночу конструкщю.
Послщовне виршення проблеми встановлення правового режиму законодавством здатне здшснити ютотний вплив на правотворчу а також на правореашзацшну д1яльшсть, оскшьки його результатом повинш стати позитивш змши теоретичних та техшко-юридичних характеристик р1зних правових процеав.
Аналгз останшх дослгдженъ / публгкацт. Проблема ефективного регулювання сусшльних вщносин за рахунок р1зних вщцв мотиваци, що складае основний змют проблеми правових режим1в, дослщжувалася в працях: С. Алексеева, В. Ашамова, В. Балезина, Н. Вопленко, В. Григор'ева, В. Дементьева, С. Дерюпно!, В. Дозорцева,
3. Заменгоф, В. Исакова, С. Князева, В. Журби, О. Малько, М. Матузова, А. Мордовца, В. Попондопуло, I. Розанова, I. Ростовщикова, А. Серветника, Н. Сторожева, Ю. Тихомирова, 3. Цибуленко, В. Чиркина, Е. Шамсумово!, А. Шашна та ш.
Виклад основного матергалу. Зауважимо, що загальнотеоретичний аспект проблеми був недостатньо дослщжений. Саме тому едина концепщя розумшня категори правовий режим не була сформульована. Найбшып докладний анал1з правових режим1в було проведено на галузевому piBHi, i в тому чист дослщження правового режиму власносп. Вщсутшсть загальнотеоретичного пщгрунтя зумовила збшыпення кшькосп р1зних пщход1в до розумшня сутност1 конструкци правовий режим власносп, його функцюнального призначення. Недостатшми слщ визнати спроби окремих автор1в упорядкувати шформащю про р1зновиди правових режим1в власносп та майна, оскшьки суто галузевий пщхщ до дослщження дано! категори мае наслщком до певноТ м1ри обмежене сприйняття проблеми.
Слщ зауважити, що в наущ фактично вщсутш спещальш дослщження, присвячеш правовому режиму регулювання суспшьних вщносин. Вщсутнш комплексний правовий анал1з юнуючих теоретичних моделей поеднання засоб1в та метод1в правового регулювання вщносин, що складаються i3 приводу володшня, користування та розпорядження певними благами. Наше дослщження присвячене проблемам цього аспекту Teopii власносп.
Мета дослщження полягае в комплексному анал1з1 нормативних акпв, теоретичних джерел, а також матер1ал1в емшричного характеру, що характеризують структуру та змют правового режиму. Досягнення мети передбачае виршення наступних завдань: сформулювати поняття правового режиму, визначити спшьне та в1дм1нне в теоретичному та галузевому розумшш правових режим1в, визначити ix ознаки.
Виклад основного матер1алу дослщження. Категор1я «правовий режим» широко використовуеться в цившьному законодавста та доктриш цившьного права, хоча в законодавста визначення поняття «правовий режим» не закршлено. Сутн1сть цього явища була i залишаеться сшрним питанням[10, с. 9-19]. У науковш л1тератур1 ведуться дискуcii i3 приводу визначення поняття правового режиму.
В одних випадках вказуеться на походження цього поняття вщ французького regime (латинського regimen) — управлшня, а сам «режим» визначаеться як «сукупшсть правил, заход1в, норм для досягнення певно'1 мети»[4, с. 253]. У зв'язку i3 цим у юридичнш лггератур1 в1дзначаеться, що ра первюним розум1нням «режим» пов'язуеться з управл1нням, регулюванням, а також шдкреслюеться щлеспрямований характер режим1в[5, с. 35-36]. KpiM того, осюльки «режим» е «сукупшстю» окремих елемент1в, можна зробити припущення, що це явище мае свою власну внутршню структуру. В шших випадках «режим» розумшть як «певний розпорядок дш», як «умови д1яльносп, ¿снування чогось»[9, с. 696]. Узагальнюючи викладене семантичне значения словосполучення «правовий режим», його можна сприймати як закршлену в нормах права сукупшсть правил, що встановлюють порядок виконання певних дш, умови юнування якого-небудь правового явища.
Н. Матузов та О. Малько вщзначають, що правовий режим «прив'язаний» не стшьки до окремих ситуащй, скшьки до бшыпе широких загальнозначущих сощальних процес1в (або сташв) [8, с. 66]. Сощальш процеси (станЬ) i окрем1 ситуацп - pi3Hi об'екти правового регулювання, що вимагають cboix специф1чних засоб1в. 1снуючий механ1зм правового регулювання через pi3Hi обставини спрямований в основному на впорядкування юридичних ситуащй. Регулювання окремоТ галуз1 сусп1льних вщносин не можна спрощувати до р1вня впорядкування окремих конкретних юридичних ситуацш. Воно вимагае специф1чних правових форм [5, с. 34].
Таким чином, «иравовий режим об'екта» сирямований на юридичне врегулювання стану перебування (знаходження) об'екта в сощальному середовииц.
Правовий режим — функцюнальна категор1я, вона не просто залучае об'ект в сферу дп права, вщображае його становище в правовому npocTopi, визначае правов1 умови юнування об'екта, але й активно впливае на нього, дозволяе налагодити bcî процеси, що вщбуваються з об'ектом, встановлюе правила реал1заци цих процеав, тобто вводить певний порядок регулювання. Саме як «порядок регулювання, що виражений у комплекс! правових засоб1в...» розглядае правовий режим С. Алексеев [2, с. 185].
На ochobî вищевикладеного можна видшити функцп правового режиму: регулятивну та описову. «Правовий режим об'екта» е категор1ею, що дозволяе з одного боку, втшити штереси, потреби члешв суспшьства через правовий режим у реальну можливють ïx задоволення, а з шшого боку - ощнити правов1 стани, в яких може перебувати об'ект вщповщно до дшчого правопорядку. При цьому вбачаеться два потенщйних стани матер1ального об'екта: правовий стан вщносного спокою (стан володшня р1ччю, приналежносп peni) - статики юридичного режиму та правовий стан руху (стан передач! peni) - динамши юридичного режиму. Категор1я «правовий режим» е сукупнютю юридичних засоб1в, единою конструкщею законом1рно розташованих структурних елемент1в, що перебувають у взаемному зв'язку. Зауважимо, що на нашу думку, сутнють теоретично!' концепци «правового режиму» була розкрита С. Алексеевим [2, с. 184-205]. На думку дослщника, сутнють u,ieï концепци зводиться до того, що серед джерел вщповщного комплексу правових засоб1в, яи пронизують, та визначають ïx, перебувають загальш дозволи та заборони (а також позитивш приписи) а також засноваш на них типи правового регулювання. Виступаючи основою внутршньогалузевих режим1в, типи правового регулювання визначають ïx загальну спрямованють (правов1 режими загально регулятивного спрямування профшю, правов1 режими дозв1льного спрямування) i, через це, безпосередньо впливають на складов! елементи правових режим1в.
Виходячи ¡з цього, вважаемо за необхщне спробувати сформулювати власне поняття правового режиму, визначити його ознаки, для того щоб ефективно використовувати цю юридичну конструкщю. Правовий режим в теоретичному розумшш пропонуемо розумгги як особливий порядок правового регулювання, що виражаеться в поеднанш юридичних засоб1в: дозвол1в, заборон, позитивних припиав, який створюе та забезпечуе вщповщний ступ1нь сприятливост1 або не сприятливосп для задоволення ¡нтерес1в суб'ект1в права. Такий пщхщ сприятиме вдосконаленню мехашзму правового регулювання, а також пщвищенню його ефективност1.
Право ~ це складне системне явище. До ща системи входять безл1ч р1зних галузей, пщгалузей, ¡нститут1в, окремих норм. Можна видшити OKpeivri галуз1, як1 в регулюванш сусп1льних в1дносин використовують правов1 режими. При цьому зд1йснюються спроби визначити поняття галузевого правового режиму. В окремих галузях законодавства термш «правовий режим» використовуеться не р1вном1рно [7, с. 19-25]. Вщповщно до специф1чних рис галуз1 права, що мютить вщповщш норми, можна розр1зняти наступи! галузев1 режими: конституц1йно-правов1, цившьно-правов1, адм1н1стративно-правов1 та îh. При цьому слщ мати на уваз1, що окрем1 правов1 режими визначаються як комплексы, що вказуе на застосування при ïx формуванш норм р1зних галузей права [6, с. 25-26]. Одним Ï3 приклад1в комплексних правових режим1в е правовий режим власностг
Кожна галузь права використовуе свш специф1чний Ha6ip засоб1в для регулювання суспшьних в1дносин яю входять до ïï предмету. Спец1ал1зоваш (галузев1) npaBOBi режими е «закр1пленим в нормах права особливим поеднанням юридичного
шструментарш» [14, с. 78]. Вони об'еднують властив1 для окремо'1 галуз1 права юридичш засоби, розташовуючи 1х залежно вщ сутносп врегульованих вщносин у певному стввщношенш, 1 тим самим набувають значения категорп, яка пщкреслюе своерщнють галузг
Тому, галузевий цившьно-правовий режимом варто розум1ти як особливий порядок регулювання, зор1ентований на впорядкування триваючих сощальних процеав (сташв), е сукупшстю юридичних засоб1в, об'еднаних особлив им чином, в якому переважае диспозитивний напрямок.
Одну ¡з спроб обгрунтувати поняття «правовий режим» з точки зору теори цившьного права здшснив В. Сенчищев [1, с. 134]. Дослщник визначае правовий режим як сукупнють вах позитивно-правових припиав, яи мютяться в ¡мперативних та диспозитивних нормах 1 заснованих на них суб'ективно-правових притязаниях, що юнують 1 е дшсними з погляду права. В шших джерелах пщ правовим режимом розумшть специф1чне регулювання, застосування спещальних закошв 1 норм. Окрем1 автори пропонували визначати правовий режим майна як обсяг прав, яи здшснюються щодо певних вид1в майна тими суб'ектами, за якими це майно закршлене. В л1тератур1 також формулюються твердження в яких дослщники, визначаючи поняття «цившьно-правовий режим», пщмшюють це поняття сукупшстю нормативно-правових акпв, або обмежуються вщсиланням до прав щодо цього майна, чи взагал1 обмежуються специф1чним визначенням цього майна. Можемо зробити висновок про те, що единого поняття цившьно-правового режиму не юнуе. Дослщники вказують на юнування правових режшупв окремих об'ект1в, наприклад, правовий режим нерухомосп, правовий режим майна суб'екпв п1дприемницько'1 д1яльност1, правовий режим майна подружжя, правовий режим спшьного майна та ш.
Спробуемо сформулювати основш ознаки галузевого розум1ння правового режиму майна. Основною спшьною рисою е те, що правовий режим розкривае або вказуе на обсяг прав, якими суб'ект права волод1е стосовно конкретного об'екта. Кр1м того, спшьною рисою е те, що правовий режим визначаеться в якосп сукупносп правил та припиав.
Цившьно-правовий режим, як галузевий режим вщображае ознаки теоретичного розумшня поняття правовий режим. Анал1з р1зних концептуальних пщход1в до розумшня категори правовий режим дозволив зробити висновок про те, що через цю категорш реал1зуються особливосп правового регулювання. Ця специф1ка визначаеться наступними факторами: особливостями врегульованих суспшьних вщносин; ступенем втручання держави, що особливютю врегульованих вщносин та специф1чним рисами конкретних життевих обставин. Ступшь такого втручання визначаеться засобами та методами правового регулювання, яю використовуються у процеа такого правового регулювання.
Правовий режим слщ розглядати як особливу частину загального арсеналу правового шструментарш, що з'еднуе в едину конструкщю певний комплекс правових засоб1в, або порядок регулювання, який виражено у комплекс! правових засоб1в, що характеризуют особливе поеднання взаемодшчих м1ж собою дозвол1в, заборон, а також позитивних припиав та яю створюють особливу спрямованють регулювання [3, с. 373].
Вважаемо за доцшьне звернути увагу на методолопчний аспект дослщжуваноТ проблематики. Правов1 засоби - це ¿нструменти, за допомогою яких здшснюеться державний вплив на певш суспшьш в1дносини. Метод регулювання е поеднанням прийом1в та способ1в використання вщповщних засоб1в, щодо конкретних умов. Окрем1 правов1 засоби з методолопчно'1 точки зору можуть по-р1зному використовуватися в процеа правового регулювання. Поеднання засоб1в та метод ¡в визначае стушнь
державного втручання в сферу приватних ¡нтереав та характеризуе режим правового регулювання суспшьних вщносин. Тобто, правове регулювання може здшснюватися з використанням р1зних правових р еж и Mi в.
Висновки. Правовий режим в теоретичному розумшш пропонуемо розумпи як особливий порядок правового регулювання, що виражаеться в поеднанш юридичних засоб1в: дозвол1в, заборон, позитивних припиав, який створюе та забезпечуе вщповщний ступ1нь сприятливосп або не сприятливосп для задоволення ¡нтереав суб'екпв права. Основш ознаки правових режим1в: встановлюються в законодавста та забезпечуються державою; мають на мет1 особливим чином врегулювати специф1чш групи суспшьних вщносин, видшяючи в часових та просторових межах тих або шших суб'екпв та об'екти права; е особливим порядком правового регулювання, що складаеться з юридичних засоб1в (дозвол1в, заборон, припиав) i характеризуеться i'x особливим поеднанням; створюють чггко визначений р1вень сприятливосп або не сприятливосп для задоволення ¡нтереав окремих суб'екпв права.
Правовий режим е р1зновидом сощального режиму. Головна особливють правових режим1в полягае в тому, що вони формуються, закршлюеться, регулюеться правом та можуть бути визначеш для р1зних за своею прав природою об'екпв, а саме ~ щодо майна юридичних oci6, земельних дшянок, шших об'екпв нерухомосп, майна подружжя, спшьного майна, об'екпв ¡нтелектуальноТ власносп тощо. Стосовно цих об'екпв закон передбачае особливий порядок використання та охорони й т.д. Цей перелж не е вичерпним. Вш розвиваеться в напрямку формування нових правових режим1в та подальшо1 конкретизацп вже ¡снуючих.
Поняття «правовий режим» не можна ототожнювати з поняттям «мехашзм правового регулювання», що означае систему правових засоб1в, оргашзованих найбшьш послщовним чином з метою подолання перешкод, що виникають на шляху до задоволення ¡нтереав суб'екпв права. Якщо мехашзм правового регулювання -юридична категор1я, що показуе, як здшснюеться правове регулювання, то правовий режим - це змютовна характеристика конкретних нормативних засоб1в, покликаних оргашзувати певну сферу життед1яльносп людей.
Список використано1 лггератури
1. Актуальные вопросы гражданского права / под ред. М. И. Брагинского; Исследовательский центр частного права. Российская школа частного права. - М.: Статут, 1998. - 464 с.
2. Алексеев С. С. Общие дозволения и общие запреты в советском праве / С. С. Алексеев. - М.: Юридическая литература, 1989. - 314 с.
3. Алексеев С. С. Право: азбука - теория - философия: опыт комплексного исследования / С. С. Алексее. - М.: Статут, 1999. - 711 с.
4. Большой энциклопедический словарь: в 2-х т. / гл. ред. А. М. Прохоров. Т.2. - М.: Енциклопедия, 1991. - 834 с.
5. Исаков В. Б. Правовые режимы и их совершенствование / В. Б. Исаков // Развитие теории права: межвуз. сб. науч. трудов. - Свердловск, 1982. - С. 33-38.
6. Маилян С. С. О классификации административно-правовых режимов / С. С. Маилян // Современное право. - 2002. - № 10. - С. 25-26.
7. Малько А. В. Правовые режимы в российском законодательстве / А. В. Малько, О. С. Родионов // Журнал Российского права. - 2001. - № 9. - С. 19-25.
8. Матузов Н. И. Политико-правовые режимы: актуальные аспекты / Н. И. Матузов, А. В. Малько // Общественные науки и современность. - 1997. - № 1. - С. 64-69.
9. Ожегов С. И. Толковый словарь русского языка / С.И. Ожегов, Н. Ю. Шведова, РАН, Ин-т рус.яз., Российский фонд культуры. -М.: Азъ, 1992. - С. 696.
10 Пацуривський Ю. П. Правовий режим майна суб'екпв тдприемницько'1 д1яльносп. моногр. /Ю. П. Пацуривський. -Чершвщ: Рута, 2001. - 236 с.
11. Покровский И. А. Основные проблемы гражданского права. - 3-е изд., стереотип. -М.: Статут, 2001.
12. Проблемы теории гражданского права / Институт частного права. - М.: Статут, 2003. - 128 с.
13. Средства и методы правового регулирования отношений частной собственности // Общество и право: сб. трудов докторантов, адъюнктов и соискателей. / под общ. ред. В. П. Сальникова. - СПб.: Санкт-Петербургский университет МВД России, 2003. - Вып. 17. - 140 с.
14. Шамсумова Э. Ф. Правовые режимы (теоретический аспект): Дис. ... канд. юрид. Наук / С.Ф. Шамсумова. - Екатеринбург, 2001. - 127 с.
Стаття надшшла до редакци 1.12.2013 р. Y. P. Patsurkivsky
THEORETICAL PROBLEMS OF UNDERSTANDING THE ESSENCE OF THE LEGAL REGIME OF CATEGORY
This article investigates the problem of understanding the concepts of the legal regime in the general theoretical and sectoral sense. Identified by their common and distinctive features. It is concluded that the formation of the legal regime is a special way of legal regulation. Based on the research formulated the concept of the legal regime. Legal regime should be understood as a special order of legal regulation, expressed in a combination of legal resources: permissions, prohibitions, positive prescriptions, which creates the necessary social status and well-defined degree of favorability or not favorable to the interests of legal subjects.
Keywords: legal regulation, legal regime, sectoral legal regime means of legal regulation, the legal regime of the object.
УДК 351.810:340
A. JL Петрицький
АКТУАЛЬШ ПРОБЛЕМИ ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАХИСТУ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ В УКРА1Н1
У cmammi здтснено anaih правового забезпечення захисту персоналъних даних. Вказуетъся, що саме в цт площит сл'к) шукати витоки численних оргатзацтних проблем мехашзму захисту персоналъних даних, оскшъки на слабкт npaeoeiii 6a3i неможливо побудувати устшну стратегт тформацтно! безпеки.
Висвтлено недолти Закону Украти «Про захист персоналъних даних». Чинна редакщя Закону характеризуетъся як така, що мае велику кшътстъ недолтв, Kompi помтно знижуютъ ефективтстъ регулювання eidnoeidnoi сфери npaeoeidnocun. Звертаетъсяувага на низку таких суперечливих та дискустних положенъ Закону, як не включения до кола суб 'ewnie регулъованих Законом npaeoeidnocun держави, в1днесення ecix, без винятку, munie персоналъних даних до тформаци з обмеженим доступом тощо. Вказуетъся, що правове забезпечення захисту персоналъних даних характеризуетъся широким спектром зм1стовних i структурних недолтв, Kompi вимагаютъ якнайшвидшого усунення.
Зроблено висновок про необх1дтстъ системного оновлення Закону з урахуванням об'ективних тенденцт тформатизаци сустлъства, положенъ м1жнародного законодавства, вимог юридичног техшки, в тому числ1, вдосконалення законодавчог
