CC BY
52
УДК 340.11 М. Г. Хаустова,
канд. юрид.наук, доцент Нац'юнальний ушверситет «Юридична академ'м У крат и ¡меш Ярослава Мудрого», м. Харю в
СШВВЩНОШЕННЯ ПРАВОВОТ СИСТЕМИ 3 1НШИМИ ЮРИДИЧНИМИ поняттями
У статп аналЬуються поняття правовоТ системи та м взаемовщносини з ¡ншими юри-дичними феноменами правовоТ дшсност1, такими як правова надбудова, мехажзм правового регулювання, правова дмснють та правове життя. Визначаються Тх загальы ознаки, обсяг правових категорм, що входять до Тх складу \ структур, та взаемний вплив юридичних фено-менш один на одного та на суспшьж вщносини в цтому.
Ключов! слова: правова система, правова надбудова, мехаызм правового регулювання, правове життя, правова дмснють, правове середовище.
Для поглибленого анал1зу правовоТ системи необхщно з'ясувати взаемозв'язок цього поняття з ¡ншими юридичними феноменами правовоТ дмсностк Незважаючи на те, що питания про дан1 стввщношення вже розроблялися вп"чизняними пра-вознавцями, Л. А. Луць справедливо пщкреслюе, що й сьогоды мае м1сце його ототожнення з близькими за змютом, але нер1в-нозначними правовими яви-щами (системою права, меха-шзмом правового регулювання, правовою д1йсн1стю, правовим життям) [12, с. 23, 24].
Слщ особливо зазначити, що в уах под1бних випадках йдеться про взаемозалежы поняття, одне з яких, бтьш вузьке, охоплюеться ¡ншим, але при цьому аж н1як не втрачае свого автономного значения [20,
с. 132-134]. Категор1я «правова система» дае можпивють не ттьки охопити собою весь комплекс правових явищ, а й уявити в системному зв'язку оргаыза-ц1ю \ взаемодю всього правового як особливого феномена нашого громадського життя [9, с. 12].
До дослщниюв окремих аспекте вказаноТ' проблеми слщ вщнести таких вчених, як С. С. Алексеев, М. I. Байты, Л. А. Луць, М. I. Матузов, А. В. Малько, А. X. СаТ'дов, Ю. А. Тихомиров, Л. Б. "Пунова, М. М. Файнберг та ¡н.
М. I. БайтЫ зазначае, що «поняття правовоТ системи насамперед стввщноситься з такими категор1ями, як правова надбудова, мехаызм правового регулювання, мехаызм правового впливу, правова основа дер-
жавного \ громадського життя» [5, с. 38]. 1з даного висловлю-вання виходить, що проблема сгпввщношення названих юри-дичних категорм достатньо актуальна, практично значуща й тому потребуе подальшоТ роз-робки.
Поява термЫа «правова система» поряд з такими, як «правова надбудова», «меха-ызм правового регулювання», «система права», «право», не випадково мае й об'ективы передумови як теоретичного, так \ практичного порядку.
Традицмно у вп"чизнян1й л1тератур1 з теори права роз-глядалося питания про сгпввщ-ношення понять «правова система» \ «правова надбудова». Сьогоды теж е сенс звернутися до анал1зу цього сгпввщно-шення, маючи на уваз1 вщнос-нють останнього термша, хоча б тому, що воно вщбивало першу в науковм л1тератур1 спробу цтю-ного розгляду правовоТ сфери життя сусптьства. Рашше в юридичнм л1тератур1 вислов-лювалася думка про тотож-н1сть понять «право» й «юри-дична надбудова». Зокрема, Я. Ф. Миколенко, широко тракту-ючи термЫ «право», вщзначав, що «право виражаеться в трьох р1зних, але взаемозалежних м1ж собою формах: у нормах права, у правовщносинах й у правосвн домост1» \ що «ва ц1 три форми
вираження \ здмснення права \ становлять юридичну, або пра-вову надбудову» [17, с. 51]. На думку С. С. Алексеева, поняття «правова система» та «правова надбудова» за обсягом майже зб1гаються. У той же час в останню ¡з зазначених катего-р!й, яка охоплюе всю сукупнють правових явищ даного суспть-ства по вщношенню до базису, включаеться також не пашвна правова ¡деолопя, ва форми та прояви правосвщомост1, що про-тистоТть д1юч1й правов1й систему частина надбудови. Ц1л1сний, системний характер явищ правовоТ д1йсност1, щоутворюе пра-вову надбудову, свщчить саме про Тх едн1сть \ взаемозв'язок, що вщображеы в понятт1 «правова система» [3, с. 69].
Правова надбудова розгля-даеться як досить складне сус-птьне явище, що вщр1зняеться гармон1йною едн1стю р1зних елемент1в - правових погляд1в, правових установ \ правовщно-син. Бона характеризуеться вза-емод1ею вах м елемент1в, Тхн1м т1сним зв'язком, що не допускае взаемовиключення або погли-нання одного елемента ¡ншим. У той же час елементи юридич-ноТ надбудови мають вщносну самост1йн1сть й утворюють власы, яюсно-своерщн1 пщсис-теми з багатор1вневими структурами. Це дозволяе виявити й визначити в рамках системи
основний елемент, який вщ1грае роль центрально'! ланки, що вщ-повщно впливае на функцюну-вання вах ¡нших елеметчв над-будови. Безумовно, центральне м1сце в юридичый надбудов1, як зазначав М. I. Матузов, поа-дае право, що формуеться пщ впливом економ1чних, культур-них, пол1тичних, ¡деолопчних та ¡нших умов життя сусптьства [16, с. 25].
Якщо категсря «правова надбудова» згщно з методоло-пчними установками того часу вказувала на мюце розташу-вання вах правових явищ у сусптьый систем! щодо еконо-м1ки, то «правова система» була покликана вщбити внутршы, структуры, функцюнальы системы зв'язки правових явищ. Особливють правовоТ надбу-дови вбачалася у бтьш Ясному й безпосередньому зв'язку з економкою, в тому, що правова частина д1йсност1 вщображае економ1чн1 процеси й ютотно на них впливае у форм1 правових погляд1в, правових установ \ правових вщносин.
Поняття правовоТ надбу-дови й правовоТ системи роз-глядаються як так1, що мають загальы риси й одночасно вщ-р1зняються один вщ одного за низкою параметр1в, зокрема за: а) змютом, б) порядком утво-рення, в) елементним складом, г) цтьовим навантаженням,
д) функц1ональним призначен-ням [16, с. 26]. Под1бнють поля-гае в тому, що «обидва поняття вщбивають результат тзнання й охоплюють уа правов1 явища сусптьства» [22, с. 53]. I «правова система», \ «правова надбудова» - категори, що станов-лять собою склады структуры утворення, елементи яких пере-бувають у Ясному зв'язку й пщ-порядковаы деяким загальним законом1рностям.
Однак у цьому випадку важ-ливше зосередити увагу на вщ-мЫностях [22, с. 53], як\ поляга-ють у наступному:
1) правова надбудова й правова система - категори, що не зб1гаються за змютом: перша найчастше розум1еться як сукупысть пов'язаних м1ж собою трьох компоненте - правових погляд1в, правових установ \ правових вщносин: надбудова вщбивае найзагальн1ший р1вень правовоТ системи, тому тут увага концентруеться на бтьш уза-гальнених проявах правовоТ д1й-сност1 - правових ¡деях (право-св1дом1сть), правовоТ д1йсност1 (правовщносини), правових ¡нститутах (норми права); друга становить собою «суто» юри-дичне поняття, досить широке, складне, що дозволяе оперувати ним при науковому анал1з1 ваеТ' правовоТ дмсносп [1, с. 393];
2) у розглянутих категорм р1зний порядок утворення. Пра-
вова система переважно ство-рюеться державою \ е м ¡нстру-ментом, засобом вираження державноТ вол1, регулювання сусптьних вщносин. Хоча, безу-мовно, не вс\ компоненти ц1еТ системи створюються безпосе-редньо владою. Правова культура, правосвщомють, правова ¡деолопя е продуктом усього сусптьства або окремих його соц1альних груп, прошарюв, кла-ав. Але елементи, на як\ держава спираеться при проведены в життя свое!' пол1тики (право, суд, юридична практика), створюються безпосередньо ним. У кожному сусптьств1 й держав! функцюнуе своя правова система, використовувана для захисту його ¡нтереав;
3) правова надбудова \ правова система, як уже вщзнача-лося, за елементним складом р1зы;
4) категори «правова надбудова» \ «правова система» несуть р1зне цтьове наванта-ження: перша розкривае м1сце розташування правових явищ насамперед щодо економки, друга служить головним чином для вираження внутршых зв'язюв правових явищ, ТхньоТ оргашзаци, структури;
5) розходження м1ж зазначе-ними категор1ями проглядаеться в Ух функцюнальному призна-ченнк Правова система вщбивае розвиток правовоТ реальное^,
розкривае функцюнальний аспект права, дозволяе глибоко \ всеб1чно дослщжувати особис-тють як основного ноая багатьох юридичних якостей, адресата й виконавця правових припи-ав. Завдання \ призначення правовоТ надбудови - показати залежнють юридичних явищ вщ матер1альних умов життя сус-птьства, Т'х взаемозв'язок.
Завдання та призначення правовоТ надбудови - проде-монструвати залежнють юридичних явищ вщ матер1альних умов життя сусптьства, вщпо-вюти на гносеолопчне питания : що первинне \ що вторинне.
Але, звичайно, правова система \ правова надбудова -явища правовоТ д1йсност1, т1сно взаемозалежнк Саме правова система, характеризуючи цтю-нють \ необхщний зв'язок еле-мент1в правовоТ надбудови, дозволяе розглядати останню як оргашчну систему.
Категорт правовоТ системи оргаычно та багатосторонне пов'язана також з поняттям меха-н1зму правового регулювання.
При характеристик правовоТ' системи розглядаються вс\ ТТ елементи, виявляеться Т'х еднють та вщм1нност1, само-стмнють та залежысть один вщ одного, встановлюються структура та порядок зв'язюв м1ж ними. Мехашзм же правового регулювання передбачае
визначення природи взаемодм элементов правовоТ системи, пошук вщповщ1 на питания, яким чином вони пов'язаш м1ж собою та як\ специф1чн1 функци викону-ють у системк Уа три категори -«правова надбудова», «правова система» та «мехаызм правового регулювання» - надають можпивють оцЫювати правов1 явища в Тх д1алектицк
Правова система мютить юридичы компоненти (право, законодавство, правовщносини та ¡н.) у вигляд1 узгодженого, збалансованого, цт1сного утво-рення. Мехашзм же правового регулювання розкривае перед нами динамку цього поняття. Тобто в\и характеризуе ефектив-нють, д1ев1сть, результативнють права й охоплюе т\ елементи, за посередництвом яких здм-снюеться специф1чно-юридич-ний нормативний вплив права на сусптьы вщносини, ¡ншими словами - сам процес правового регулювання. Як зазначив С. С. Алексеев, поняття «мехашзм правового регулювання» -насттьки ж широке, як \ поняття «правова надбудова». Воно також включае до себе ва юну-юч1 в даному сусптьств1 правов1 явища, але характеризуе Тх у процеа функцюнування, тобто не в статичному, а в динам1ч-ному вигляд1 [3, с. 69].
Схожють мехаызм1в правового регулювання, правовоТ
надбудови та правовоТ системи полягае в 1'х структурой характеристик Як \ для правовоТ надбудови, первинною основою правового регулювання е еко-ном1чы потреби. Особливост1 виробничих вщносин базису визначають не ттьки необхщ-нють правового регулювання, але й його характер, значения у жигп сусптьства, конкретний змют.
Мехаызм правового регулювання - едина система юридич-них засоб1в, що забезпечують ефективний правовий вплив на сусптьы вщносини. На думку С. С. Алексеева, процес правового регулювання мютить у соб1 три основы стади: регламенту-вання сусптьних вщносин, д1ю юридичних норм, реал1зац1ю суб'ективних юридичних прав та обов'язюв. Цим трьом стад1ям вщповщають три основы елементи мехаызму правового регулювання: а) юридичы норми, б) правовщносини, в) акти реа-л1зацм суб'ективних юридичних прав та обов'язюв [2, с. 227].
Нормативна основа роз-глядуваного мехаызму правового регулювання мае значения вихщного елемента, осктьки саме вщ неТ' розгортаеться ланцюг уах ¡нших юридичних явищ, зад1яних у цьому процеа. На даному етаы уповно-важеы суб'екти формулюють (санкцюнують) \ викладають
у р1зних правових джерелах (нормативно-правових актах, нормативно-правових договорах тощо) юридичы норми загального характеру, правила поведшки людей, у яких визна-чаються дозволен! й необхщы правов1 форми взаемоди учас-ниюв сусптьних вщносин, а також конкреты обставини (юри-дичш факти), що зумовлюють змЫи в Тх правовому становищк
На ц1й же стади мехаызму правового регулювання додат-ково до правових норм ¡нколи пщключаються й таю юридичы засоби, як акти тлумачення правових норм (¡нтерпрета-цмж акти), необхщнють в яких обумовлюеться, з одному боку, загальним характером правових припиав, що ¡нколи ускладнюе Тх однакове розумЫня, а з ¡ншого -недолками, яких припускалися на етап1 юридичноТ' регламента-ц!"Г сусптьних вщносин.
Перехщ до наступноТ' стади мехаызму правового регулювання пов'язаний з виникнен-ням м1ж суб'ектами права за наявнютю передбачених право-вими нормами юридичних фак-т1в ¡ндивщуал1зованих правових зв'язюв, правовщносин, сторони яких надтяються суб'ективними юридичними правами та обов'язками. Установления правових вщносин дозволяе 1'х учас-никам розпочати безпосередне здмснення програм поведЫки,
що становлять змют реал1зацп правових норм.
Ще одыею стад1ею меха-ызму правового регулювання е застосування норм права, що завершуеться реал1зац1ею норм права. На даному етап1 суб'екти правового спткування здмсню-ють своТ' юридичы права й вико-нують покладеы на них юри-дичш обов'язки. Якщо при цьому характер поведЫки вказаних оаб узгоджуеться з вимогами юридичних припиав, позначка правового регулювання досяг-нута, отже, мехашзм правового регулювання спрацював.
Особливу роль у правовому регулюванш сусптьних вщносин вщ1грае правосвщом1сть, яка опосередковуе ва стади мехаызму правового регулювання, так чи ¡накше пов'язаы з1 свщомо-вольовою поведЫкою соц1альних суб'ект1в. До ¡нших чинниюв, що суттево впливають на функцюнування мехаызму правового регулювання, належать правова культура населения й законнють. Ц1 правов1 явища створюють своерщний фон для правового регулювання \ в такий споаб, залежно вщ Т'хнього стану, пщсилюють або ж, навпаки, знижують його пози-тивний ефект [7, с. 416].
Що стосуеться законносп та правопорядку, то вони е показ-никами ефективноап д1яльноап оргашв держави, що забез-
печують функцюнування юри-дичного механизму, правового регулювання, але не належать до сукупносгп засоб1в, що здм-снюють безпосередшй правовий вплив на сусптьы вщносини.
Центральною й головною ланкою мехаызму правового регулювання вважаеться право й виникаюч1 на його пщстав1 пра-вовщносини. Останш виконують функцю вттення юридичних норм у життя, тобто становлять основы правов1 засоби, за допо-могою яких вщбуваеться реалн зац1я вар1ант1в поведЫки, закла-дених у цих нормах.
Таким чином, мехаызм правового регулювання та правова система р1зняться за елемент-ним складом, функцюнальним призначенням й обсягом змюту. Мехашзм правового регулювання - категсря, що включае в себе значно меншу ктькють елемент1в, и\ж правова система, осктьки далеко не вс\ юридичы явища беруть безпосередню участь у правовому регулюваннк Ц1 поняття сыввщносяться як частина та цте.
У понягп правовоТ системи виражаються в першу чергу цт1сжсть та взаемозв'язок вщ-повщних елемент1в, а у понягп мехаызму правового регулювання акцентуеться увага на функцюнальый сторож, процеа правового регулювання суспть-них вщносин.
Як зазначае С. С. Алексеев, найширше правове поняття, що охоплюе вс\ без винятку правов1 явища, - це «правова дШснють» [4, с. 48]. Це все - у свт право-вих явищ. Проте в цьому гранично широкому понягп вир1зня-ються активы елементи, як\ так чи ¡накше стосуються позитивного права й т1сно пов'язаж м1ж собою. Це \ е правова система. Отже, на думку вченого, правова система вщр1зняеться вщ правовоТ дмсносп тим, що вона поеднуе в соб1 найбтьш активы елементи правовоТ дмсност1 -правосвщомють, право та юри-дичну практику, як\ так чи ¡накше стосуються позитивного права [2, с. 168]. Анал1зуючи ц1 елементи та категори, С. С. Алексеев дмшов висновку, що саме поняття «правова система» дозволяе охопити вс\ зазначеы явища та зберегти в ч1ткому, «не розмитому» вигляд1 катего-р1ю, яка вщображае головне у правовм д1йсност1, саме ¡нсти-туцмне, соц1альне, нормативне утворення - об'ективне право. Як зазначив науковець, саме поняття «правова система» дозволяе охопити на основ1 юридичних норм у едност1 та взаемозв'язку вс\ конститутивы елементи правовоТ д1йсност1 та окреслити загальну конструкцю дючого права в т1й чи ¡ниш кра-Ты. Саме задля цього було вио-кремлено поняття «нацюнальна
правова система» - право даного сусптьства (краТни) як юторично конкретного соц1аль-ного оргаызму.
Цю ж думку пщтримуе й А. В. Поляков, стверджуючи, що пщ правовою дмснютю в широкому значены цього слова необхщно розум1ти не ттьки д1й-снють самого права, але й уах явищ, так чи ¡накше пов'язаних ¡з правом (включаючи правову патолопю, наприклад, право-порушення). Правова дмснють - це ¡нтерсуб'ективна соц1альна дмснють, яка взята в особливому ракура. Це ракурс житте-вого свп"у права, свп"у «озвича-еного», в якому екзистенцмно укорЫено кожен правовий суб'ект \ де створюються правое! розумЫня та правов1 ¡нтер-претацм. На думку дослщника, правова система являе собою явище, ¡нтелектуально видтене ¡з правовоТ дмсност1, та вклю-чае в себе не вс\ правов1 фено-мени, а лише т\, що безпосеред-ньо взаемодють ¡з соц1альним суб'ектом (сусп1льством), забез-печуючи можпив1сть соц1аль-ноТ об'ективаци, ¡нтернал1зац1Т (включаючи лептимац1ю) право-вих текстов конкретного сусп1ль-ства [19, с. 613-614].
3 думкою даного науковця не погоджуються О. В. Малько \ В. А. Затонский, стверджуючи, що категсря «правова система» не виступае самим широким
правовим поняттям \ не мае можпивост1 охопити собою все, що е юридичного в сусптьств1, всю юридичну сферу, серед-овище. Автори вважають, що найбтьш широким правовим поняттям е «правове життя», яке характеризуе собою не ттьки сукупну впорядковану та невпорядковану правову д1й-а-псть, але й процес юторич-ного розвитку права в цтому, основы етапи його еволюцм [14, с. 8]. Цим категор1я «правове життя» вщр1зняеться вщ кате-горм «правова дмснють». Про-понуючи впровадити в категорн альний апарат юридичноТ науки нове, бтьш об'емне за змютом поняття - «правове життя», дослщники вщм1чають, що ц1 дв1 категори, тобто «правове життя» та «правова система» цтком можуть «мирно а"пв1снувати», збагачуючи та доповнюючи один одного [Там само, с. 9-10].
На думку, О. В. Малько, пра-вовежиття-це форма соц1аль-ного життя, яка вщображаеться переважно у правових актах та правовщносинах \ характеризуе специфку та р1вень правового розвитку даного сусптьства, вщношення суб'ект1в до права та стуынь задоволення Тх ¡нтер-еав. Категор1я «правове життя» набувае все бтьшоТ науковоТ та практично'! значущостк Саме вона покликана вщображати суперечливу юридичну д1й-
снють, що складно розвива-еться, та нерозривний зв'язок р1зних правових явищ з уама ¡ншими сферами життед1яль-ност1 сусптьства - економ1чною, пол1тичною, моральною, релн пйною та ¡н. Як однопорядкове поняттям сусгпльного, еконо-м1чного, культурного, духовного релтйного життя поняття правового життя використовуеться для узагальненоТ оцЫки правовоТ обстановки в конкретно-¡сторичних умовах д1йсност1 та правовоТ поведЫки соц1альних груп, верств та окремоТ особи. Правове життя дозволяе оцЫю-вати умови, в яких воно ¡снуе, та детерм1нуюч1 м умови: тип правовоТ системи, стан законодав-ства, р1вень правовоТ культури та правовоТ активности право-вий ментал1тет сусптьства та його окремих сптьнот, режим законное^ та правопорядку, в цтому правову атмосферу сусптьства, правов1 оч1кування та реальну поведЫку людей у пра-вов1й сфер1, характер дм права, вщношення влади до права та ¡н. Правове життя вщображае особливост1 та р1вень правовоТ д1йсност1, вщношення суб'ект1в до права, правових установ та м1ру задоволення засобами права своТ'х ¡нтерес1в [6, с. 396].
Без поглибленного дослщ-ження категори «правове життя» неможпиво повною м1рою зро-зум1ти саме право, його витоки,
причини становления, лопку розвитку. Саме pi3HopiflHi юри-дичн1 реали, як\ об'ективно ¡сну-ють, потребують вщповщних юридичних припиав, правил, норм.
Можпиво виокремити
наступи! ознаки правового життя:
1. Воно виступае складовою частиною та особливим р1знови-дом сусптьного життя, осктьки право - це соц1альний ¡нсгитут, адаптований до особливос-тей життя конкретного народу. «Правове життя, - пщкреслю-вав I. М. Михайловський, - е ттьки частиною бтьш широкого поняття - соц1альне життя» [18, с. 38].
2. Правове життя пов'я-зуеться з юридичними правилами поведЫки (приписами) та з вщповщними юридичними наслщками. «I як основною ознакою поняття правове життя е наявнють юридичних норм, так i основною, характерною ознакою поняття «соц1альне життя» е наявнють соц1альних норм взагал1, тобто р1зного роду правил, яю регулюють розклад спть-ного життя людей, Т'х взаемн1 сто-сунки...» [Там само, с. 39-40].
3. Правове життя - це одна з умов ¡снування державно-оргашзованого сусп1льства, осктьки покликане певним чином оформлювати особисте, державне та сусгнльне життя.
4. Правове життя - частина духовноТ практики народу, най-бтьш яскраво демонструе осо-бливосп т1еТ чи ¡ншоТ наци, м специфку, ментал1тет. Як в1рно зауважив I. О. 1лын, «правове життя пщлягае загальному та основному закону духовного розвитку та е, под1бно до релИТ, фтософи, науки, мистецтва та духовноТ творчоап, р1зновидом единого життево-духовного творения», «правове та пол1тичне життя повинно залишатися в1рним своТ'м глибоким... коре-ням; а ц1 корш мають духовну природу» [8, с. 37].
5. Правове життя т1сно взаемопов'язане з економ1чним та пол1тичним життям. Перше бтьшою м1рою виступае по вщношенню до останнього у вигляд1 своерщноТ форми. Разом ¡з тим воно може, як вщомо, здмснювати зворотний вплив на економку та пол1тику стимулюючого та стримуючого характеру. Враховуючи, що еко-ном1чы та полп"ичы фактори в цьому сена стввщносяться з юридичними вщповщно як зм1ст та форма, вивчати правове життя у чистому вигляд1, як це пропону-вав Г. Кельзен, було б недостат-ым. «Якщо соцюлопя права вол1е розкрити законом1рносп правового життя, - вщм1чав Е. Срл1х, -то Тй необхщно займатися також \ сусптьними та економ1чними явищами, тому що розвиток
права може бути правильно зро-зумтим ттьки у зв'язку з суспть-ним та економ1чним розвитком» [Цит. за: 10, с. 82].
Правове життя мютить комплекс уах правовых явищ - як позитивних, так \ негатив-них складових. До перших слщ вщнести саме право (що вщо-бражае права людини, щеТ' справедливости гумашзму, сво-боди тощо); правову систему в цтому; мехашзм правового регулювання; законы правов1 акти (правом1ры дм, Т'х результату юридичш документи); юридичш дм (як р1зновид правом1р-ноТ' дм - юридичного факту) та поди як юридичний факт; правое! режими та первинш юридичш засоби, що Т'х складають (птьги, заохочення, дозволи, заборони, покарання, обов'язки та ¡н.); правовщносини та юри-дичну практику; правосвщомють та правову культуру; законнють та правопорядок; юридичну науку та освп"у (та Т'х структури) \ т. ¡н. До других в основному вщносяться негативш, проти-правш явища (злочини та ¡ним правопорушення; Т'х суб'екти та кримЫальш структури; коруп-ц\я, зловживання, деформацм правосвщомоап, що вщобра-жаються у правовому шгш1зм1, ¡деал1зм1, попул1зм1; помилки у прав1 та ¡нип перешкоджаюч1 позитивна юридичшй д1яльнооп фактори) [15, с. 19].
Розглядаючи питания про сыввщношення понять «пра-вове життя» \ «правова система», А. В. Малько цтком справедливо зауважуе, що таким чином правова система виступае лише складовою нор-мативно-впорядковуючою час-тиною правового життя, осктьки останне явище (та поняття) ширше аыж перше. Елемен-тами правовоТ системи, вважае в\и, виступають, перш за все, т\, що необхщы для процесу правового регулювання, цтеспря-мованого впливу на свщомють та поведшку суб'екпв [15, с. 25]. На його думку, правова система створюе умови для нормального плину правового життя, забез-печення його стабтьност1, ней-трал1зацм й вит1снення з нього негативних юридичних явищ (правопорушень, зловживань тощо). 1накше кажучи, стосовно правового життя вона вщ1грае оргаызуючу роль, надае йому певноТ едност1, вщповщних пра-вом1рних засад.
Як правильно пщкреслюе Т. В. Кухарук, «...будучи стороною правового життя, правова система виступае як внутршньо оргаызована, динам1чна цтю-ысть, що скпадаеться з проце-ав та дм, яю ведуть до осв1ти та вдосконапення правових явищ та взаемозв'язюв мЫ< ними» [11, с. 10].
У зв'язку з цим катего-р1я «правове життя» дозволяе
достатньо масштабно оцЫю-вати правову дмсысть як позитивного, так \ негативного плану. Под1бна категсря сьогоды довол1 затребувана, тому що надае правовим реал1ям, що м вщображають, певну цт1сысть. Адже у будь-якому жигп, в тому числ1 й правовому, ¡снують р1з-носпрямоваы явища та процеси, як позитивы, так \ негативы.
Отже, поняття «юридична надбудова» демонструе м1сце та роль правових засад у соцн альый систем! вщносно лише економ1чного базису, поняття ж «правове життя», включаючи юридичну надбудову, акумулюе в соб1 й уа ¡нип аспекти буття права - релИйний, нацюналь-ний та ¡н.
Якщо поняття «правове середовище» означав лише специф1чну правову атмосферу, сукупысть вщповщних умов, в рамках яких здмснюеться юридична д1яльысть, то категор1я «правове життя» - юридичну частину соц1альноТ життед1яль-ност1, вс\ форми й види прояву та реал1зацм права, все те, що вщбуваеться в сусптьств1 \ сто-суеться юридичноТ сфери.
Якщо мехаызм правового регулювання - категор1я, що покликана вщображати пере-важно функцюнальний, пове-дЫковий б1к права, процес його дм, то поняття «правове життя» - це ще й ¡нституцмы засади
права. Механизм правового регу-лювання - це сукупнють узятих в едносп найбтьш важпивих (але далеко не вах) юридичних засоб1в, як\ здмснюють регуля-тивний вплив на сусптьы вщ-носини. Поняття ж «правове життя» включае в себе вс\ юри-дичш засоби, всю правову д1й-снють, так би мовити, весь ¡сну-ючий побут.
Як в1рно пщкреслили Ю. О. Тихомиров та I. В. Коте-левська, «...часто на практик та в теори застосовуеться низка понять, як\ вщображають р1зн1 сторони правового життя сусптьства. До Тх числа вщно-сяться поняття «право», «пра-вова система», «законнють», «правов1 акти», «норми права» та ¡н. [21, с. 7].
У змют1 правового життя провщним елементом можна назвати правов1 акти, осктьки саме в них вщображаються, перш за все, юридичне буття, саме в них живе право [15, с. 27]. У повсякденшй дмсност1 громадяни зустр1чаються не з правом взагал1, а з право-вими актами, яких юнуе велика ктьюсть. Останш виступають основною частиною правового життя в силу того, що вони являють собою найважливЫ засоби задоволення ¡нтереав суб'ект1в, найбтьш розповсю-джеш та вщчутш форми його прояву.
Виходячи з цього, суть правового життя можпиво розкрити, дослщивши природу юридичних документе, за допомогою яких певш особи досягають тих чи ¡нших цтей, задовольняють конкреты ¡нтереси [23, с. 10].
Наприклад, дослщжу-
ючи тексти таких акт1в, як Руська правда (в р1зних редак-ц1ях), Судебники, ¡ним важпив1 пам'ятники давньоруського права, ми д1знаемося \ про зна-чы юторичш поди того перюду, осктьки правове життя - це певне дзеркало життя сусптьства в цтому. У правових актах-документах мютяться цшнп та концентроваш (узагальнеш) вщомост1 про культуру конкретного народу, його побут, вщо-бражаеться своерщнють сус-птьного пол1тичного укладу [13, с. 124].
Отже, правове життя та правова система е юридичними поняттями, як\ вщображають найбтьш високий р1вень уза-гальнення правовоТ матери. Вони охоплюють уа правов1 явища сусптьства. Однак кате-гор1я «правове життя» все ж характеризуе та визначае найбтьш загальний р1вень правовоТ системи сусптьства, роз-глядае найбтьш узагальнеы форми виразу правовоТ д1й-сностк Кр1м того, правова система конкретного сусптьства характеризуеться певними еле-
ментно-структурним принципом побудови, надтена чггкою фор-мал1зованою структурою, мае своТзавдання, ц1л ¡, суворовизна-чеы базов1 принципи, юридичы ¡деали та фтософсько-правов1 будови, закртлюе особливост1 правосвщомост1 та правовоТ культури. 1снування будь-якоТ соц1альноТ системи передбачае наявнють м основних завдань та досягнення нею певноТ цтк Правова системи здмснюе на сусптьы вщносини нормативно-оргашзацмний вплив, таким
чином вона забезпечуе регулю-вання вщносин у державк Таке регулювання е властивютю системи, осктьки може виявлятися ттьки у вигляд1 взаемоди м еле-мент1в.
Таким чином, и\ встанов-лення мщного правопорядку, и\ досягнення ефективного правового регулювання категор1я «правове життя» забезпечити не може. У зв'язку з цим розгля-дуваы категори необхщно роз-межовувати, допускаючи Тх ¡сну-вання та взаемозбагачення.
Список л'иператури: 1. Актуальные проблемы теории государства и права : учеб. пособие / отв. ред. Р. В. Шагиева. - М. : Норма: ИНФРА-М, 2011. - С. 393. 2. Алексеев С. С. Восхождение к праву. Поиски и решения: моногр. / С. С. Алексеев. - М. : Норма, 2001. -752 с. 3. Алексеев С. С. Общая теория права : учебник / С. С. Алексеев. - [2-е изд., перераб. и доп.] - М. : ТК Велби, Проспект, 2008. - 576 с. 4. Алексеев С. С. Право на пороге нового тысячелетия: некоторые тенденции мирового правового развития - надежда и драма современной епохи : учебник / С. С. Алексеев. - М. : Статут, 2000. - 642 с. 5. Байтин М. И. Правосвязующее звено между политической властью, государством и правовой системой общества / М. Н. Байтин // Вопр. теории гос-ва и права: личность, право, правовая система.
- Саратов : Изд-во Сарат. ун-та, 1988. - С. 34-48. 6. Гойман-Калинский И. В. Элементарные начала общей теории права : учеб. пособие / И. В. Гойман-Калинский, Г. И. Иванец, В. И. Чер-вонюк. - М. : Проспект, 2003 - 489 с. 7. Загальна теорт держави \ права / за ред. М. В. Цвка, О. В. Петришина. - X. : Право, 2009. - 584 с. 8. Ильин И. А. О сущности правосознания : моногр. / И. А. Ильин. - М. : Проспект, 1993. - С. 37. 9. Кудрявцев В. Н. Право: развитие общего понятия / В. Н. Кудрявцев, А. М. Васильев // Сов. гос-во и право. - 1985. - № 7. - С. 12.
10. Кульчар К. Основы социологии права : учебник / К. Кульчар. - М.: Проспект, 1981. - С. 82.
11. Кухарук Т. В. Правовая система и систематика законодательства : автореф. дис. на стиск. учен. степ. канд. юрид. наук / Т. В. Кухарук. - СПб., 1998. - С. 10. 12. Луць Л. А. СвропейсыО ммдержавы правов1 системи: загальнотеоретична характеристика : автореф. дис. на здоб. наук. ступ, д-ра юрид. наук. / Л. А. Луць. - К., 2004. - 56 с. 13. Малько А. В. Теория правовой политики : моногр. / А. В. Малько. - М. : РИОР ; ИНФРА-М, 2012. - 346 с. 14. Малько А. В. «Правовая жизнь» и «правовая система»: соотношение понятий / А. В. Малько, В. А. Затон-ский // Правовая политика и правовая жизнь. - 2006. - № 2 - С. 6-20.15. Малько А. В. Основы правовой политики : учеб. пособ. [для магистрантов] / А. В. Малько, А. Ю. Саломатин. - М. : РИОР ; ИНФРА-М, 2013. - 170 с. 16. Матузов Н. И. Право как центральный элемент и нормативная основа правовой системы / Н. И. Матузов // Вопр. теории гос-ва и права. - 1988. -№ 18. - С. 26-49. 17. Миколенко Я. Ф. Право и формы его проявления / Я. Ф. Миколенко // Сов. гос-во и право. - 1965. - № 7. - С. 51-72. 18. Михайловский И. В. Очерки философии права : акад. курс : [в 3-х т. - Т. 1; изд. 2-е, перераб. и доп.] / отв. ред. И. В. Михайловский.
- Томск, 1914. - 338 с. 19. Поляков А. В. Общая теория права: Проблемы интерпретации в контексте коммуникативного похода : курс лекций / А. В. Поляков. - СПб. : Изд. дом СПб. гос. ун-та, 2004. - 864 с. 20. Сайдов А. X. Сравнительное правоведение (основные правовые
системы современности) : учебник / под ред. В. А. Туманова. - М. : Юристъ, 2004. - 448 с. 21. Тихомиров Ю. А. Правовые акты : учебн.-практ. и справ, пособие / Ю. А. Тихомиров, И. В. Котелевская. - М., 1999. - С. 7. 22. Тиунова Л. Б. Системные связи правовой действительности: моногр. / Л. Б. Тиунова. - СПб., 1993. - С. 53. 23. Файнберг М. М. Модернизация правовой системы Российской Федерации: проблемы теории и практики : автореф. дис. на стиск. учен, степени канд. юрид. наук / М. М. Файнберг. - Ростов н/Д., 2008. - 36 с.
СООТНОШЕНИЕ ПРАВОВОЙ СИСТЕМЫ С ДРУГИМИ ЮРИДИЧЕСКИМИ ПОНЯТИЯМИ
Хаустова М. Г.
В статье анализируется понятие правовой системы и ее взаимоотношения с другими юридическими феноменами правовой действительности, такими как правовая надстройка, механизм правового регулирования, правовая действительность и правовая жизнь. Определены их общие признаки, объем охваченных правовых категорий, структура и взаимное влияние юридических феноменов друг на друга и на общественные отношения в целом.
Ключевые слова: правовая система, правовая надстройка, механизм правового регулирования, правовая жизнь, правовая действительность, правовая среда.
RELATNIONS BETWEEN THE LEGAL SYSTEM AND OTHER LEGAL NOTIONS Haustova M. G.
The article has analysed the notion of legal system, its relationship with such legal phenomenon as legalsuperstructure the mechanism of legal control, legal reality and legal life, The author has determined their common features, strycture and mutual in fluence of legal phenomenon on each other and on the social relations as a whole.
Keywords: legal system, legal superstructure, mechanism of legal control, legal life, legal reality, legal envizonment.
HadiuuiJia do pedaKuji 02.02.2013 p.
