CC BY
26
Висновки. Проведет дослвдження показали, що Ligustrum vulgare L. е стiйкiшою до до високих температур порiвняно з Ligustrum ovalifolium "Aureum". У pa3i шдвищення температури до 60°С у бирючини звичайно!' нек-ротизуеться 80-90 % листово!' пластинки, а у бирючини круглолисто!' асимшю-юча поверхня ушкоджуеться повнiстю. Також остання виявилася менш посу-хостiйкою. Можна стверджувати, що види роду Ligustrum е жаростшкими, i ix доцшьно використовувати в озелененш, але за надмiрноí температури потрiбно забезпечити регулярний полив лунок вулиць i дощування кушдв.
Лггература
1. Романюк Н.Д. Фiзiологiя рослин : навч. практ. [для студ. бiол. фак.] / Н.Д. Романюк, О.М. Цвшинюк, 1.М. Мигаевич, О.1. Терек. - Львш : Вид-во "Сполом", 2005. - С. 108-109.
2. Войцехшська О.В. Фiзiологiя рослин : практикум / О.В. Войцехшська, А.В. Капустян, О.1. Косик та ш. / за заг. ред. Т.В. Паршиково!. - Луцьк : Вид-во "Терен", 2010. - С. 64-66.
Новосад В.Н. Жаростойкость и водоудерживающая способность бирючины обычной и бирючины круглолистной
Исследовано степень жаростойкости и водоудерживающей способности Ligustrum vulgare L. и Ligustrum ovalifolium "Aureum". Исследованиями установлено, что бирючина обычная является более стойкой к действию высоких температур (при 60°С некроти-зируется 80-90 % листовой пластинки), чем бирючина круглолистная (при 60°С ассимилирующая поверхность повреждается полностью). В сравнении с бирючиной обычной бирючина круглолистная оказалась несколько менее засухоустойчивой. Уже через 30 минут максимальное значение исследуемых листков составляло 15 % влаги и до конца опыта (90 минут) это значение выросло до 25 %. А у бирючины обычной через 30 минут максимальное значение исследуемых листков составляло 13,4 % влаги, а по окончанию опыта 23,4 %.
Ключевые слова: жаростойкость, водоудерживающая способность, водяная баня, листок, испарение.
Novosad V.M. Heat Tolerance and Water-Retaining Ability of Ligustrum Vulgare L. and Ligustrum Ovalifolium "Aureum"
The investigational degree of heat tolerance and water-retaining ability of Ligustrum vulgare L. and Ligustrum ovalifolium "Aureum" are researched. The research found out that a privet ordinary is more a bar to the action of high temperatures (at 60° dies off 80-90 % sheet plate), than privet ovalifolium (at 60° an assimilative surface is damaged fully). In comparing to the privet ordinary a privet ovalifolium appeared some less drought-resisting. Already in 30 minutes the maximal value of the probed sheets made 15 % moisture and to the end of the experiement (90 minute) this value grew up to 25 %. And at a privet ordinary in 30 minutes the maximal value of the probed sheets made 13.4 % moisture, and on completion of the experiement 23.4 %.
Key words: heat-tolerance, water-retaining ability, aquatic bath-house, sheet, evaporation.
УДК 630*43 Здобувач О.М. Ткач1 - УкрНДШГА т. Г.М. Висоцького
ТЕНДЕНЦН ВИНИКНЕННЯ ПОЖЕЖ У Л1САХ Р1ВНЕНЩИНИ
Представлено аналiз виникнення пожеж у люах ДП люового господарства Ршнен-щини. На осж^ аналiзу бази даних стосовно пожеж за перюд з 2002 по 2012 рр. у ДП "Клесшське, Остювське, Рокитншське, та Сарненське ЛГ" встановлено, що кшьюсть пожеж, площа пошкоджена вогнем, середня горимють може ютотно змшюватися як у чаи (р1зн роки, мюящ, дш тижня), так i в простор^ Запропоновано критерн прогнозу
1 Наукоий кергвник: ст. наук. спгвроб. В.П. Ворон, канд. с.г. наук
виникнення пожеж для ефектившшого запоб1гання виникненню та поширенню вогню за анал1зом випадюв, зафшсованих у попередш роки.
Ключовг слова: люов1 пожеж1, горимють л1ив, пожежний максимум.
Вступ. Досить складна ситуащя з лковими пожежами спостеркаеться в УкраМ, причому з певними особливостями у час та простор! [1, 5]. Оскшьки статистика щодо пожеж у р1зних лкових господарствах Украши може сильно вщр1знятися залежно в1д р1зних причин, то для ефектившших дай 1з запобкання виникненню лкових пожеж потр1бно проводити досить детальне вивчення тен-денцш виникнення займань у лк1 у попередш роки.
Основна мета дослвдження - встановити часов1 та просторов! тенденцп виникнення пожеж у лках Р1вненсько1 обл., для прогнозу та ефектившшого за-побкання виникненню та поширенню вогню за анал1зом, зробленим на основ1 випадюв, зафшсованих у попередш роки.
Основна частина лкш Ршненсько! обл. зосереджена в 11 швшчнш части-ш. У породному склад1 лкового покриву деревно! рослинносп переважають сосна (69 % лковкрито!' плошд), дуб звичайний (10 %), береза (10 %) та вшьха чорна (8 %). 1нш1 породи (граб, осика, ясен, ялина тощо) займають незначш площ1. Внаслщок цього тенденцп виникнення пожеж у р1зних державних шдприемствах лкового господарства (ДП " ЛГ") пом1тно в1др1зняються [6].
Для вивчення цього питання проанал1зовано загальш даш щодо пожеж в ус1х ДП "ЛГ" Р1вненсько1' обл. за перюд з 2006 по 2013 рр. та сформовану базу даних стосовно пожеж за перюд з 2002 по 2011 рр. у ДП "Клесшське, Остювсь-ке, Рокитшвське, та Сарненське ЛГ". Для кожного ДП Ршненсько! обл. визначе-но середню горимкть лк1в за кшькктю випадюв загорання на 1 млн га та за площею на 1000 га плошд, зпдно з методикою Союзд1пролкгоспу [7]. Отримаш даш з лкових пожеж та 1'х характеристику було узагальнено, проанал1зовано та використано для прогнозування ймов1рност1 займань у майбутньому, з метою запобкання 1х виникненню та поширенню.
За перюд 2006-2013 рр. найвишд показники як за кшькктю (81 випадок пожеж), так 1 за площею (117 га) серед ус1х лкових господарствах Ршненсько! обл. виявлено в ДП "Осткшське ЛГ". На другому мкщ знаходиться ДП "Зар1ч-ненське ЛГ". У ДП "Сарненське", "Клесшське" та "Костопшьське ЛГ" - середш значения 1 за кшькктю, 1 за площею. МЫмальш значения, як за кшькктю (11 шт.), так 1 за площею пожеж (1 га) характерш для ДП "Рокитшвське ЛГ" (рис. 1). Найвищу середню горимкть встановлено у ДП "Остювське ЛГ" - над-звичайну, " Зар1чненське ЛГ" - вщносна горимкть, в " Костопшьське", Клес1всь-ке, та Сарненське ЛГ - вище середньо!'. "Рокитшвське ЛГ" - середня (табл. 1). У ДП "ЛГ" переважае низька ввдносна горимкть за площею. Тшьки в ДП Ос-тювське та Зар1чненське " ЛГ" - нижче середньо!'.
Небезпека виникнення пожеж у лк1 ктотно посилюеться посухами. Частота виникнення та негативш наслщки пожеж ДП "Клес1вське, Осткшське, Рокитшвське та Сарненське ЛГ" р1зко зростають у роки з посушливими умовами. Так, у 2002 р., коли було зафшсовано найбшьш посушлив1 умови, з найменшою кшькктю опадк 1 високою температурою у вегетащйний перюд встановлено найбшьшу кшьккть та загальну площу пожеж. Досить висою кшьккть та илощ1 пожеж вданачено в посушлив1 2006, 2009 та 2011 рр.
Рис. 1. Загальна тльшсть та площа пожежу державних тдприемствах ярового господарства Р1вненсько1 обл. за перюд з 2006 по 2013 рр.
Табл. 1. Середньоргчна та вЬдносна горим1сть в державних тдприемств л1сового _господарства Р1вненщини за перюд 2006 по 2013 рр.
ДП "ЛГ"
Середня горимють за рк
За кшькютю
на 1млн га площ1 ДЛФ
вщносна горимють
За площею
на 1000 га площ1 ДЛФ
вщносна горимють
Сер. площа одше'1 пожеж!, га
Зар1чненське
170
0,17
нижче сер.
1,02
Костошльське
56
вище сер.
0,02
низька
0,29
КлеЫвське
59
вище сер
0,02
0,38
Остювське
287
надзвичайна
041
нижче сер.
144
Рокитшвське
24
середня
0,002
низька
0,09
Сар
76
вище се
р
0,05
0,60
Важливим у визначенш пожежонебезпеки е погоднi умови в окремi мь сяцi. Так, через невелику кiлькiсть опадiв у квггш 2002 р., у наступному мюящ зафiксовано до 15 пожеж. Завдяки значнiй кiлькостi опадiв у травш кiлькiсть займань зменшилася.
Аналiз багаторiчних даних стосовно лiсових пожеж дав змогу визначити перiоди пожежного максимуму i пожежного пку. Пожежний максимум - це перюд, протягом якого кшьюсть пожеж перевищуе 1х середньомiсячну кiлькiсть. Перiод пожежного тку - це час, на який припадае найбшьша кшьюсть пожеж. Даш люових пожеж по мiсяцях за перюд з 2002 по 2011 рр. (рис. 2) показують що одразу в трьох ДП найбшьша кшьюсть пожеж виникае у травш: у Клеавсь-кому ЛГ - 32, Остювському ЛГ - 47, Сарненському ЛГ- 37 % вщ у^х випадкiв. Це пояснюеться тим, що в цьому мiсяцi поряд iз вихiдними бувае 5-6 святкових днiв i населення проводить шкшки та розпалюе багаття у люг Тiльки в "Рокит-нiвському ЛГ" найбшьша кшьюсть пожеж у вересш (36 %).
Рис. 2. Розподт кмлькост та площ1 л1сових пожеж у досл1джуваних державних тдприемств л1сового господарства по м1сяцях за перюд з 2002 по 2011 рр.
Трохи меншi вщсотки пожеж влггку (вщ 3 до 26 %), що пов'язано з особ-ливктю погодних умов. Восени найбшьше пожеж у вереснi (вiд 4 до 36 %). У жовтт та листопадi !х частка не перевищуе 5 %, а в ДП "Рокиттвське ЛГ" ви-падки займань не зафiксовано. Тобто перюдом пожежного максимуму майже в усх ДП "ЛГ" е квггень - вересень i пожежний тк - у травнi.
Рис. 3. Розподт ктькост1 л1сових пожеж у досл1джуваних ДПР1вненськоХ обл. за перюд з 2002 по 2011 рр. по днях тижня
Найбшьшу площу лкових пожеж вщзначено в травт в "Клесiвському ЛГ" - 48 %, "Осткiвському ЛГ" - 61 %, "Сарненському ЛГ" - 51 % площ! У Ро-китнiвському ЛГ максимальне значення (39 % вщ загально! площi) зафжсовано у серпнi та у верест (31 %.). В iншi мюящ частка площi пожеж для цього ДП значно менший. В шших ДП також вiдзначено змiну величини площ пошко-джених вогнем, вщ 0 до 13 % "Клесiвському ЛГ", 21, - "Осткiвському ЛГ" i 17 % - "Сарненському ЛГ".
Найбiльше пожеж трапляеться всерединi тижня. День тижня з найбшь-шою кiлькiсть випадюв пожеж у ДП рiзний. У ДП "Клесiвському ЛГ" - це середа (27 %), "Остювському ЛГ" - п'ятниця (26), "Рокитнянському ЛГ" - четвер (43), "Сарненське ЛГ" - понедiлок (35 %). У вихiднi днi частка займань змь нюеться вiд 1 до 28 %. Тобто небезпека виникнення пожеж у лiсi висока протя-гом усього тижня (рис. 3).
Найбшьша частка пожеж за перюд з 2002 по 2011 рр. (вщ 43 до 88 %) припадае на групу пожеж з площею вiд 0,11 до 0,5 га (рис. 4). Пожеж розмiром менше 0,01 га та бшьше 5 га не зафiксовано зовсiм. У ДП "Клесiвському ЛГ" на невелик за розмiром пожежi (вщ 0,011 до 0,1 га) припадае 34 % кшькост! В усiх iнших дослiджуваних пiдприемствах таких пожеж значно менше - 6-9 %. Частка пожеж вщ 0,51 до 1 га змшюеться ще бшьше - вщ 2 до 20 %.
90
60
0 0,011-0,1 0,11-0,5 0,51-1,0 1,1-5,0 5,1-10,0
Клес1вське 34 56 4 6 0
Остк1вське 9 43 15 33 0
Ш Рокитн1вське 8 88 2 2 0
о Сарненське 6 63 20 11 0
Рис. 4. Розподт л1сових пожеж у дооиджуваних ДПР1вненськог обл. за перюд з 2002 по 2011 рр. за площею
У ДП "Остювське ЛГ" спостеркаються найбiльшi за площею пожежi (максимум 4,8 га) i група пожеж вщ 1,1-5 га становить 33 % вщ загально'1 кшь-костi. Досить високий показник i в ДП "Сарненському ЛГ" (максимум 3,6 га), де частка пожеж вщ 1,1-5 га сягае 11 %. В усiх iнших ДП цей показник менший, проте максимальна площа окремо'1 пожежi сягае 2,5 га для "Рокитшвського ЛГ" та 1,5 га "Клесiвського ЛГ".
Пiд час анаизу просторових тенденцiй виникнення пожеж у дослщжува-них ДП встановлено, що в радiусi до 0,5 км вщ населених пунктiв пожежi бува-ють рiдко, а помгтне '1х збшьшення спостерiгаеться на вщсташ 1,1-2 км. Найбiльшу як кшьюсть, так i площу пожеж зафксовано на вiдстанi 2,1-3 км. При вщдаи б1льше 4 км до населеного пункту, кшьюсть та площа пожеж сильно зменшуеться i зi зб1льшенням вiдстанi не зростае. Висновки:
1. Кiлькiсть пожеж та площа пошкоджена вогнем, середня горимють iстотно змiнюeться як у час^ так i в простор1
2. Перiодом пожежного максимуму е квiтень - вересень, пожежний тк - у травнi. Частота та негативш наслiдки пожеж пiдвищенi в посушливi роки.
3. Небезпека виникнення пожеж висока протягом усього тижня, але день тиж-ня з найбiльшою ix кшьыстю у ДП рiзний.
4. Найбтьша частка пожеж припадае на групу з площею вiд 0,11 до 0,5 га.
5. У радiусi до 0,5 км вщ населених пункпв пожежi бувають рщко, а помiтне ix збiльшення спостеркаеться на вiдстанi 1,1-2 км. Найбтьшу як к1льк1сть, так i площу пожеж зафiксовано на вiдстанi 2,1-3 км. При Biaa^i бiльше 4 км до населеного пункту, кшьысть та площа пожеж сильно зменшуеться i при збiльшеннi вiдстанi не зростае
6. Встановлеш особливостi виникнення лкових пожеж свiдчать про потребу постшного контролю i вжиття заxодiв щодо зменшення негативного впли-ву вогню на лiси.
Лiтература
1. Ворон В.П. Тенденци виникнення пожеж в люах зелено! зони м. Харкова / В.П. Ворон, G.G. Мельник, С.Г. Сидоренко // Проблемы пожарной безопасности. - Харьков : Изд-во НУГЗУ, 2012. - Вып. 32. - С. 37-42.
2. Дубинин А.Е. Особенности горимости лесов и послепожарных последствий в Ильменском государственном заповеднике : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-х. наук: спец. 06.03.03 - " Лесоведение и лесоводство, лесные пожары и борьба с ними" / А.Е. Дубинин. - Екатеринбург, 2007. - 57 с.
3. Зибцев С.В. Стан охорони вщ пожеж в Украхш та головш напрямки його покращення / С.В. Зибцев // Науковий вюник НАУ : зб. наук. праць. - Сер.: Л1ивництво. - К. : Вид-во НАУ. - 2000. - Вип. 25. - С. 319-328.
4. Усеня В.В. Лесные пожары, последствия и борьба с ними / В.В. Усеня. - Гомель : Изд-во ИЛ НАН Беларуси, 2002. - 206 с.
5. Ворон В.П. Залежшсть виникнення пожеж вщ тишв люу i характеристик деревосташв та !'х розвиток пiсля пожеж / В.П. Ворон, В.О. Лещенко, G.G. Мельник // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2010. - Вип. 20.8. - С. 64-71.
6. Департамент екологл та природних ресурс Рiвненськоi облдержадмншстрацц. "Доповiдь про стан навколишнього природного середовища в Рiвненськiй областi за 2012 рж. Рiвне 2013.
7. Правила пожежно'! безпеки в люах Украши / Наказ Держкомлiсгоспу Украши вiд 27 грудня 2004 року № 278 // Офщшний вюник Украши : зб. наук. праць. - 2005. - № 13. - Ст. 680. - 321 с.
Ткач О.М Тенденции возникновения пожаров в лесах Ровенщины
Представлен анализ возникновения пожаров в лесах ГП лесного хозяйства Ровен-ской области. На основе анализа базы данных по пожарам за период с 2002 по 2012 гг. в ГП "Клесовское, Остковское, Рокитнянское и Сарненское ЛХ" установлено, что количество пожаров, площадь поврежденная огнем, средняя горимость может существенно колебаться как во времени (разные годы, месяцы, дни недели), так и в пространстве. Предложены критерии прогноза возникновения пожаров для более эффективного предотвращения возникновения и распространения огня благодаря анализу случаев, зафиксированных в предыдущие годы.
Ключевые слова: лесные пожары, горимость лесов, пожарный максимум.
Tkach O.M. Some Fire Trends in the Forests of Rivne
The analysis of fires in the forests of forestry enterprises in Rivne is presented. Based on the analysis of databases of fires during the period from 2002 to 2012 in the Klesiv, Ostkivske, Rokytnivskyi and Sarny LH enterprises it was established that the number of fires, area damaged by fire, on average burn ability depends on both the objective and subjective factors. The criteria for prediction of fire more effectively and prevent the spread of fire through the analysis of cases recorded in previous years are proposed. Key words: forest fires, forests combustion, fire maximum.
