CC BY
23
Посилання на статтю_
Борзенко^рошыченко А.Ю. Темпоральний зв'язок ключових показнимв оцшки портфелю проекпв регiонального ocBiTHboro кластеру / А.Ю. Борзенко^рошыченко // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ iM. В.Даля, 2014 - №4(52). - С. 144-148._
УДК 005.8:378
А.Ю. Борзенко^рошшченко
ТЕМПОРАЛЬНИЙ ЗВ'ЯЗОК КЛЮЧОВИХ ПОКАЗНИК1В ОЦ1НКИ ПОРТФЕЛЮ ПРОЕКТ1В РЕГЮНАЛЬНОГО ОСВ1ТНЬОГО КЛАСТЕРУ
Обфунтована доцiльнiсть темпоральноТ оцiнки зв'язку мiж ключовими показниками формування та оцЫки портфелю проекпв регiонального освiтнього кластеру. Визначена еталонна динамка ключових показниив, що вщображають компоненти дiяльностi, для оцiнки портфелю проекпв регiонального освiтнього кластеру. Дж. 13.
Ключовi слова: регiон, освтм кластер, ключовi показники дiяльностi, портфель проекпв, темпоральний зв'язок.
А.Ю. Борзенко-Мирошниченко
ТЕМПОРАЛЬНАЯ СВЯЗЬ КЛЮЧЕВЫХ ПОКАЗАТЕЛЕЙ ОЦЕНКИ ПОРТФЕЛЯ ПРОЕКТОВ РЕГИОНАЛЬНОГО ОБРАЗОВАТЕЛЬНОГО КЛАСТЕРА
Обоснована целесообразность темпоральной оценки связи между ключевыми показателями формирования и оценки портфеля проектов регионального образовательного кластера. Определена эталонная динамика ключевых показателей, которая отображает компоненты деятельности, для оценки портфеля проектов регионального образовательного кластера.
A. Borzenko-Miroshnichenko
TEMPORAL CONNECTION OF KEY INDICATORS OF THE REGIONAL EDUCATIONAL CLUSTER PROJECT PORTFOLIO ESTIMATION
Expediency of temporal estimation of connection is reasonable between the key indicators of forming and estimation of the regional educational cluster project portfolio. The standard dynamics of key indicators, that represents the components of activity, is certain for the estimation of the regional educational cluster project portfolio.
JEL O22
ВСТУП
Постановка проблеми у загальному вигляд'1 та i'i зв'язок ¡з важливими науковими и практичними завданнями. Найважлившим прюритетом нацюнальноТ' стратеги розвитку осв^и в УкраТ'ш на 2012-2021 роки визначено виховання людини шновацшного типу мислення та культури [1]. Серед ключових напрямiв державноТ осв^ньоТ пол^ики видтеж: розвиток науковоТ та шновацшноТ "УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2014, № 4(52) 1
дiяльностi, реалiзацiю рiзноманiтних освiтнiх моделей, модершзацш структури, змiсту й оргашзаци осв^и на засадах компетентнiсного пiдходу, тощо. Так, сьогодн в складних демографiчних та соцiально-економiчних умовах в УкраТ'ш продовжуеться процес модершзацп мережi навчальних закладiв рiзних типiв, реорганiзацiя i кооперацiя Тх з метою бтьш ефективного використання матерiально-технiчних, кадрових, фшансових та управлiнських ресурсiв для забезпечення доступност та якостi освiти. Набувае обертiв процес рацюналiзацN системи вищоТ освiти з метою переходу вщ процесноТ до компетентнiсноТ парадигми осв^и iз забезпеченням досягнення цiлей розширення автономiТ вищих навчальних закладiв та приведення вищоТ осв^и у вщповщжсть з потребами розвитку нацiональноТ економки та запитами ринку працi. Особливо гостро процеси реформування мережi вищих навчальних закладiв постають на регюнальному рiвнi, за виключенням «столичних регюшв» (наприклад, Киева, Харкова).
Анал'з останнiх досл'джень та публЫацш. Насьогодн позитивну статистику мають застосовуванi методи перетворень та вдосконалення мережi навчальних закладiв на регiональному рiвнi, такi як злиття та приеднання [2]. Проте впроваджуються й кардинальн заходи. Так, на прикшц 2014 року Мшютерство освiти i науки запропонувало керiвникам 53 вищих навчальних закладiв УкраТни визначитися щодо доцiльностi подальшого функцюнування до завершення поточного навчального року [3]. В цтому процес реоргашзаци тривае та регулюеться положеннями прийнятоТ стратеги розвитку освiти [1].
Для будь-якоТ осв^ньоТ' системи у робот [4] видiленi чотири ключовi компоненти дiяльностi: освiтня, наукова, методична та господарська. Процес вдосконалення мережi вищих закладiв освiти будь-яким з перелiчених шляхiв потребуе реалiзацiТ первинного етапу - рацiоналiзацiТ означених компонент дiяльностi. В роботi [5] доведено, що процес кластеризацп об'ектiв регiонального осв^нього простору, здiйснений за допомогою проектно-орiентованого управлiння, спроможний забезпечити виконання завдання первинноТ рацiоналiзацiТ ключових компонент дiяльностi вищих навчальних закладiв регiону. За необхщнютю подальших перетворень на шляху реформування системи вищоТ осв^и регюну наступним кроком е застосування бтьш кардинальних заходiв. Проте у такому випадку означен перетворення пройдуть з меншими втратами та опором.
Отже, продуктом первинного перетворення е регюнальний осв^нш кластер як система, спрямована на управлшня зв'язками мiж його елементами: вищими навчальними закладами, пщприемствами та ринком працi регюну у напрямку визначеному стратепчними цтями розвитку кластеру в цiлому [6]. Наявнють у кластерному утвореннi виробничих пщприемств регiону та ринку прац обумовлено прiоритетнiстю цiлей формування науковочнновацшного пщфунтя розвитку промисловостi та наповнення ринку прац компетентними кадрами у вщповщносп до реально iснуючих потреб регюну.
Видлення не вирiшених ранiше частин загальноУ проблеми, яким присвячено статтю. Необхщш перетворення з рацiоналiзацiТ компонент дiяльностi здшснюються за допомогою формування та реалiзацiТ портфелю проектв регiонального освiтнього кластеру. В основу щеТ' формування портфелю покладено попередньо визначен цiлi розвитку регюнальноТ' осв^и (якi можуть вiдрiзнятися за регюнами) та доцiльнiсть управлiння регiональним осв^шм кластером за iдентифiкованими ключовими показниками дiяльностi, вiдстежуючи змiну Тх значень у часк В роботi [7] виконано спробу видтення таких показниш у виглядi iндексiв гармонiйностi, стабтьносп, збалансованостi, рiвноваги, конкурентоспроможностi та безпеки розвитку та встановлено зв'язок мiж
2
"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2014, № 4(52)
означеними шдексами у вигляд1 Тх послщовностк Проте розрахунок перел1чених 1ндекс1в мае едину вх1дну основу та не дае однозначноТ в1дпов1д1 щодо вибору штегрального критер1ю формування та оцшки портфелю проект1в рег1онального осв1тнього кластеру.
Метою статт'1 е розробка темпорального критерш оцшки розвитку регюнального осв1тнього кластеру та визначення еталонноТ динамки ключових показник1в.
ОСНОВН1 РЕЗУЛЬТАТИ
Методи / методики досл'дження. Основним методом даного досл1дження е метод темпоральноТ та еталонноТ динам1ки показник1в, як1 дозволяють виконувати оц1нку за значеннями темшв зм1ни ключових показник1в д1яльност1, а приймати р1шення у залежност в1д в1дхилення фактичного порядку показниш в1д Тх нормативноТ посл1довност1 [8].
Виклад основного матер'тлу досл'дження. Обраний метод еталонноТ динамки показниш мае ряд переваг, серед яких слщ вщзначити так1 [9]:
1. Виражати кшькюно пщсумкову оц1нку за сукупнютю показник1в (завдяки розрахунку нормованоТ вщсташ м1ж матрицями еталонного та фактичного порядку показниш).
2. 1стотно уточнювати результати д1яльност1, що, в свою чергу, сприяе бтьш зваженому прийняттю р1шень.
3. На основ! мехашзму корегуючоТ еталонноТ динам1ки ранжувати проблеми за ступенем Тх прюритетностк
4. Формал1зувати процес прийняття р1шень, усуваючи вплив суб'ективних суджень.
Формування портфелю проект1в та управлшня розвитком регюнального осв1тнього кластеру виконуеться за видтеними (за аналог1ею 1з навчальним закладом) компонентами д1яльност1 [10]: осв1тн1м, науковим, методичним, господарським. Саме там компоненти вщображають цт1 ус1х суб'ект1в кластеру. Означен компоненти дозволяють реал1зувати метод управлшня за цтями завдяки систем! оцшки за ключовими показниками ефективност [11], тобто за системою оцшки, яка дозволяе визначити досяжнють стратепчних I тактичних цтей. До формування такоТ системи показник1в висувають ряд критерив: конкретн1сть, вим1рюван1сть, досяжн1сть, визначенють у час1.
Наступним кроком е визначення сутност ключових показник1в ефективност у в1дпов1дност1 до означених компонент д1яльност1, котр1 реал1зуються суб'ектами регюнального осв1тнього кластеру у в1дпов1дност1 до визначених цтей поеднання.
Ключовим показником, що щентифкуе осв1тнш компонент е ктькють студент1в рег1онального осв1тнього кластеру, який непрямо вщображае к1льк1сть випускниш, як1 наповнюють ринок прац1 репону та забезпечують д1яльн1сть п1дприемств кластеру.
Науковий компонент розкриваеться через вартють наукових розробок, виконуваних осв1тн1ми суб'ектами кластеру для забезпечення шновацшного розвитку пщприемницьких суб'ект1в.
Р1вень методичного забезпечення (безпосередньо навчально-методичних розробок, використовуваних навчальних методик, шструмент1в, засоб1в тощо) як ключовий показник методичного компоненту непрямо визначае якють методичного забезпечення осв1тнього процесу.
Господарський компонент визначаеться вартютю господарських складових кластеру, наприклад, основних фонд1в осв1тн1х суб'ект1в, а також лабораторш, устаткування, обладнання I т.ш., як1 розм1щуються на п1дприемствах кластеру та використовуються при реал1заци осв1тньоТ та науковоТ компонент д1яльност1.
"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2014, № 4(52)
3
Вищенаведений перелк ключових показнимв е первинним та узагальненим. Описана сукупнють може бути деталiзована, а означенi компоненти (осв^нш, науковий, методичний, господарський) розглядатися як штегральш значення. Проте, недоцтьно збiльшувати кiлькiсть ключових показникiв через ускладнення визначення ïx значень та вщстежування змiн. Як показано в робот [12] визначення вщхилень фактичного темпорального порядку вщ еталонного призводить до зниження шформацшноГ емностi при наявност надмiрноï кiлькостi показникiв.
Еталонна послщовнють темпiв зростання ключових показнимв визначаеться прiоритетнiстю стратегiчниx цiлей регюнального освiтнього кластеру на момент формування та оцшки його портфелю проектв. У роботi [10] такi прюритети визначаються групою експертiв, яка складаеться iз членiв вченоï ради вищого навчального закладу. В межах регюнального осв^нього кластеру останне завдання може бути виконано ^^ативною групою кластеру [13].
Так, наприклад, емшричш дат свщчать, що сьогодн стратегiя розвитку бтьшосл регiональниx освiтнix систем (окремих закладiв, регiональниx просторiв в цтому) прюритетним визначае домiнування розвитку науково!' компоненти як основи забезпечення фшансово!' незалежностi. На другому мiстi знаходиться забезпечення якост освiтнix послуг завдяки вщповщному рiвню методично! компоненти. 1снуюча конкуренцiя на ринцi освiтнix послуг обумовлюе боротьбу за абiтурiентiв, тобто наступним компонентом за темпом зростання е осв^нш. Вщповщно останне мюце займае господарський компонент дiяльностi регюнального осв^нього кластеру. Таким чином, у вщповщносп до сформульованих припущень еталонна динамка ключових показниш мае вигляд:
Тгк < ТОК < ТМК < ТНК,
т
де ГК - темп змiни господарсько!' компоненти;
Т
ОК - темп змши осв^ньо'Г компоненти;
Т
МК - темп змши методично! компоненти;
Тнк - темп змши науково! компоненти.
Пщ час порiвняння фактично! та еталонно! послiдовностей темпiв змш можливе виникнення трьох ситуацiй [9]:
1. Виконання порядку свщчить про ефективну дiяльнiсть.
2. Порушення порядку у сусщшх показниках вказуе на наявнють окремих недолшв дiяльностi.
3. Зворотнш порядок е ознакою виникнення серйозних проблем.
Означен ситуацiï е пщфунтям для прийняття вiдповiдниx управлшських рiшень, у тому числi й щодо формування або оновлення портфелю проектв регюнального осв^нього кластеру.
ОБГОВОРЕННЯ
Висновки. Отриман наступнi науковi результати:
- обгрунтовано доцтьнють темпоральноï оцшки зв'язку мiж ключовими показниками формування та оцшки портфелю проеклв регюнального осв^нього кластеру;
- розкрито сутнiсть вибору ключових показниш ефективност дiяльностi регюнального осв^нього кластеру;
4
"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2014, № 4(52)
- емшрично визначено еталонну динамку ключових показниш, що вiдображають компоненти дiяльностi, для оцiнки портфелю проектiв регюнального освiтнього кластеру.
Виконане дослiдження дозволило сформувати послщовнють темпоральноТ динамiки ключових показнимв дiяльностi регiонального освiтнього кластеру як критерш формування портфелю проек^в.
Перспективи подальших досл'джень у даному напрямку. Подальшi дослiдження будуть присвячен моделюванню ситуацiй вiдхилень фактичного темпорального порядку показнимв вiд еталонноТ послщовносл та генеруванню вiдповiдних управлiнських ршень щодо складу портфелю проектiв регюнального осв^нього кластеру.
Л1ТЕРАТУРА
1. Презентован проект Концепции развития образования до 2025 года [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://rus.newsru.ua/ukraine/28oct2014/osvita.html. - Название с экрана.
2. Фиников, Т.В. Слияния и поглощения вузов Украины: метрика проектно-ориентированного реформирования [Текст]/ Т.В. Фиников, О.И. Шаров // УправлЫня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ ¡м. В.Даля, 2013.
- № 4(48). - С. 90-105.
3. В УкраТн збираються закрити 53 ВНЗ (список) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://patrioty.org.ua/v-ukrayini-zbirayutsya-zakriti-53-vnz-spisok/. - Назва з екрану.
4. Коляда, О.П. Метод портфельного планування реалiзацiТ стратеги проектно-орieнтованого вищого навчального закладу [Текст]: автореф. дис. ... канд. техн. наук: 05.13.22 / О.П. Коляда. - К., 2011. - 20 с.
5. Борзенко^рошшченко, А.Ю. Проектно-кластерне управлЫня регюнальним осв^шм простором як складова реформування системи вищоТ освiти [Текст] / А.Ю. Борзенко^рошшченко // УправлЫня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. -Луганськ: вид-во СНУ 1м. В.Даля, 2013. - № 2(46). - С. 117-124.
6. Borzenko-Miroshnichenko, A. System-holistic modeling and evaluation of project-cluster management of regional educational space [Text] / A. Borzenko-Miroshnichenko // TEKA. Commission of Motorization Power Industry in Agriculture, 2013. - Vol. 13, N. 4. - P. 40-49.
7. Борзенко-М1рошшченко, А.Ю. Об^рунтування системи критичних показнигав розвитку регюнального осв^нього кластеру [Текст] / А.Ю. Борзенко^рошшченко // Тези доповщей XI мiжнародноТ конференцп «УправлЫня проектами у розвитку сусптьства». -К.: КНУБА, 2014. - С. 29-30.
8. Заславский, А. О неизбежности и тенденциях темпорального мира [Электронный ресурс] / А. Заславский. - Режим доступа: http://zakon.znate.ru/docs/index-14216.html?page=3.
9. Эталонная динамика показателей - «продвинутая» технология управления [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://freean.ru/Menu_items/publications.php.
10. Коляда О.П. Портфельне планування у процес реалiзацiТ стратеги розвитку вищого навчального закладу [Текст] /дис. ... канд. техн. наук: 05.13.22 / Оксана Петрiвна Коляда. - Луганськ, 2011. - 222 с.
11. Колосовская, Н. Сущность ключевых показателей эффективности (KPI) [Электронный ресурс] / Н. Колосовская // Научный журнал, 2011. - № 17(235). - Режим доступа: http://www.relga.ru/Environ/Web0bjects/tgu-www.woa/wa/Main?textid=3024&level1 =main&level2=articles.
12. Масауд Султан. Критерий формирования портфеля проектов для малых предприятий непроизводственной сферы Масауд Султан [Текст]// УправлЫня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во сНу 1м. В.Даля, 2014. - № 1(49).
- С. 180-187. Масауд Султан // УправлЫня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ 1м. В.Даля, 2014. - № 1(49). - С. 180-187.
13. Борзенко-М1рошн1ченко, А.Ю. Офю управлЫня портелем проекпв регюнального осв1тнього кластеру [Текст] / А.Ю. Борзенко-М1рошн1ченко // УправлЫня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ 1м. В.Даля, 2011.
- № 2(38). - С. 103-111._
"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2014, № 4(52) 5
Рецензент статт Стаття над1йшла до редакцп
д.т.н., д.е.н. проф.Рамазанов С.К. 10.12.2014 р.
6
"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2014, № 4(52)
