CC BY
32
УДК 004:681.5
Викладенi науко-вi засади застосування методологи управлшня проектами для плану-вання навчального про-цесу. Описано розроблену технологю застосування методiв управлшня проектами для плануван-н я навча льного процесу. Показат переваги вико-ристання даног технологи для тдвищення ефек-тивностi планування навчального процесу.
ТЕХНОЛОГ1Я ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОД1В УПРАВЛ1ННЯ ПРОЕКТАМИ ДЛЯ ПЛАНУВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ВНЗ
I.C. Ясенова
Астрантка кафедри шформацтних технолопй* Контактний телефон.: (044)4318505 e-mail: i_yasenova@ukr.net
Н.Ю. Тесля
Студентка спе^альносл «1нформацтш управляю^ системи та технологи» факультету автоматизацп та шформацтних технолопй*
*КиТвський нацюнальний уыверситет будiвництва i арх^ектури пр. Повiтрофлотський, 31, м. Ки'в, УкраТна
Постановка проблеми
Однieю з передумов для входження освии Украши до единого европейського та свиового освiтнього i наукового простору е впровадження в систему ви-що1 освiти Украши кредитно-модульно! системи ор-ганiзацii навчального процесу (КМСОНП) у вищих навчальних закладах (ВНЗ). Адаптащя навчального процесу пiд особливост цiеi системи передбачае внесення корективiв в освiтньо-професiйнi програ-ми (ОПП) шдготовки за вiдповiдними напрямами та структурно-лопчш схеми пiдготовки фахiвцiв, на основi яких формуються навчальний план та шдивь дуальний навчальний план студента.
Сучасна ОПП за вщповвдними напрямом налiчуе близько 60 дисциплш, кожна з яких включае модулi, кiлькiсть варiюеться вщ 1 до 15 для рiзних дисциплiн. Наукове i методичне обгрунтування процесу реалiза-цii ОПП - структурно-лопчна схема пiдготовки [1] на-раховуе близько 300 пунктiв, по кожному з яких, окрiм назви дисциплши та модулiв вказують шифр, обсяг у залжових кредитах, номер чверп, яка плануеться для вивчення дисциплши, шифри модулiв-попередникiв. Сукупнiсть цих даних е вихщною iнформацiею для аналiзу структурно-логiчноi схеми пiдготовки фахiв-цiв за окремим напрямком шдготовки та базою для формування графжу навчального процесу.
Сьогодш на практищ вихiднi данi до структурно-лопчного аналiзу являють собою документ, який пи-шеться вiд руки або роздруковуеться на комп'ютерь В разi необхiдностi внесення змiн в структурно-лопчш схеми в першому випадку документ буде переписаний, в другому вщкоригований на комп'ютерi з подаль-шим роздрукуванням. В обох випадках вихщш данi для аналiзу структурно-логiчноi схеми е текстом у двох майже не вщмшних мiж собою представленнях. Наголосимо, що аналiз вихiдних даних до структур-но-логiчноi схеми передбачае формування варiантiв графiку навчального процесу з подальшим вибором серед них найкращого варiанту, такого що вiдповiдае
цiлям навчання, враховуе обмеження по TepMiHaM на-вчання, нормам навантаження на студенпв та викла-дaчiв, контингент студенпв та професорського-викла-дацький склад ВНЗ. Стае зрозумшим, що текстовий файл не може задовольнити пepeлiчeним вище умовам aнaлiзу. Кpiм того, формування вapiaнтiв гpaфiку навчального процесу здшснюе фaхiвeць, спираючись на власний досвщ. Додамо, що кiлькiсть шформацп, яка обробляеться, збiльшуеться пpопоpцiйно числу спещальностей ВНЗ, для кожно1 з яких формуеться навчальний план. За таких умов про можлившть зруч-ного та швидкого aнaлiзу говорити не доводиться.
Як бачимо, неможлившть врахування вах ймовip-них вapiaнтiв гpaфiку навчального процесу, висока залежшсть процесу вiд конкретного фaхiвця, низька гнучюсть процесу формування гpaфiкiв навчання -це об'ективш причини для пошуку нових пiдходiв до явища планування навчального процесу.
У Кшвському нaцiонaльному унiвepситeтi будiв-ництва i архиектури було запроваджено шлотний проект по застосуванню методологи управлшня проектами для планування навчального процесу. Ппо-теза експерименту була визначена наступним чином: навчальний процес е проект, мета якого полягае у здобуи особою певно1 квaлiфiкaцii у вищому на-вчальному зaклaдi в peзультaтi послiдовного, системного та щлеспрямованого процесу засвоення змшту навчання, а тому для його планування дощльно застосовувати методолопю упpaвлiння проектами. Засобом упpaвлiння проектами в рамках шлотного проекту авторським колективом було обрано про-грамний продукт Primavera Project Planning Enterprise (нaдaлi P3e).
Завдання дослiджeння: розробити та експеримен-тально пepeвipити технолопю застосування мeтодiв упpaвлiння проектами для планування навчального процесу, з метою тдвищення його ефективность По-казати переваги використання методологи управлшня проектами (УП) в поpiвняннi з традицшними формами управлшня навчальним процесом.
Основний матерiал дослщжень
Навчальний процес реалiзуeться як комплекс вза-емопов'язаних щлеспрямованих заходiв при визначе-них проектних обмеженнях, що стосуються:
■ термшу навчання;
■ норми навантаження на студента;
■ норми навантаження на викладача;
■ юлькосп викладачiв.
Наявшсть обмеження термiн навчання висувае ви-могу управлiння проектом за часовими параметрами [2] та передбачае:
1. розбиття проекту на групи роби та окремi ро-боти, що забезпечуеться шляхом застосування методу структурно! декомпозицп;
2. визначення послщовносп виконання робгг,
3. визначення тривалостi робщ
4. визначення розкладу роби - календарного плану проекту, що досягаеться методом планування Ганта.
Похвдною шформацшною базою до процесу планування навчального процесу е структурно-лопчна схема тдготовки фахiвця зi спецiальностi. Структур-но-логiчна схема визначае перелж нормативних i ви-бiркових навчальних дисциплiн, модулiв, що входять до навчально! дисциплiни, обсяг (ECTS) модуля, номер чвертi, бажаний для розмщення модуля, шифри модулiв, що передують заданому (табл. 1).
Авторами запропоновано принципи моделювання графжу навчального процесу засобами управлiння проектами:
■ Створення артефакпв;
■ Залучення ресурив;
■ Послiдовнiсть та наступнiсть.
Для можливоси застосування методу структурно'! декомпозицп, який забезпечуе представлення проекту групами роби та окремими роботами, з метою струк-туризацп цiлей проекту, авторами був сформульова-ний принцип створення артефакпв - подання атрибу-
TiB навчального процесу в термшах засобу управлiння проектами з метою адаптацп '!х пiд вiдповiдну специ-фiку. Нами були введенi наступш артефакти (табл. 2): в якосп проекту в Р3е приймаеться спещальшсть вiдповiдного освiтньо-квалiфiкацiйного рiвня. За ву-зол структурноi декомпозицii робiт (WBS - work basic structure) - навчальна дисциплша. В якосп роботи проекту виступае модуль дисциплши. Квартал по ча-совiй шкалi вщповвдае семестру навчального плану.
Структурно-логiчна схема задае обсяг модуля у залжових кредитах. Залжовий кредит - це одиниця вимiру навчального навантаження необхщного для засвоення змiстовиx модулiв або блоку змштових модулiв [3]. Обсяг навчального плану е сукупшстю обсяпв модулiв i е обмеженим нормами Мшктер-ства освiти i науки Укра'ни. Введення обмеження по нормам навантаження вщбуваеться згiдно принципу залучення ресурив, який передбачае призначення виконавщв для робiт - модулiв дисциплш. У роз-рiзi професорсько-викладацького складу ресурсом виступае викладач або кафедра. У розрiзi курсу на-вчання - студент.
Принцип послщовноси та наступносп вимагае визначення послщовносп виконання робiт - впоряд-кування модулiв в xронологiчному порядку, шляхом визначення певного типу залежностей мiж модулями. Програмш засоби управлшня проектами використо-вують зв'язки чотирьох титв (табл. 3).
Як було сказано вище структурно-логiчна схема визначае шифри модулiв, що передують заданому модулю. Передування пояснюеться тим, що моду-лi дисциплiни можуть використовувати навчальний матерiал, який викладався в модулях попередньоi дисциплiни. принцип послiдовностi та наступносп дозволяе реалiзувати мiжмодульнi зв'язки, шляхом встановлення мiж модулями зв'язку типу фшш-старт (FS), що гарантуе розмщення в чаа модуля-поперед-ника до старту поточного модуля.
Таблиця 1.
Вихщш данi до структурно-лопчного аналiзу.
Таблиця 2.
Артефакти WBS-структури.
Шифр, назва i обсяг (ECTS) навчально!' дисциплши Шифр, назва i обсяг (ECTS) модуля, що входить до навчально!' дисциплши Номер чверп, в якш знаходиться модуль Шифр модушв, що передують даному модулю
НОРМАТИВН1 ДИСЦИПЛ1НИ
1.Цикл гумаштарно!' i сощально-економ!чно!' тдготовки
1.01 Психолопя (2,5) 1.01.01 Психолопчна д1яльшсть (1,5) 15 1.03.01, 3.02.08
1.01.02 Сощальна психолопя (1,0) 1,01,01, 1.03.01, 3.02.08
1.02 Соцюлопя (2,5) 1.03.01 Соцюлопя (2,5) 15-16 1.01.02
2.Цикл природничо-науково!' тдготовки
2.01 Вища математика (6,5) 2.01.01 Елементи дискретно!' математики (2,0) 1
2.01.02 Диференщальне та ¡нтегральне числення (2,5) 3 2.01.01
Представлення в Р3е Атрибути навчального процесу
Проект Спещальшсть
Вузол WBS Навчальна дисциплша
Робота Модуль дисциплши
Квартал по часовш шкаш Семестр/чверть навчального плану
Таблиця 3.
Типи залежностей мiж задачами.
Тип залежносл задач Опис
Фшш - Старт (FS) Робота Б не може початися, поки не закшчиться робота А.
Старт - Старт (SS) Робота Б не може початися, поки не почнеться робота А.
Фшш - Фшш (FF) Робота Б не може закшчитися, поки не закшчиться робота А.
Старт - Фшш (SF) Робота Б не може закшчитися, поки не почнеться робота А.
Методом планування Ганта за принципом послвдов-носп та наступност формуеться графж навчального процесу. Початковою датою е 1 вересня, вщ яко! йде вщлш проекту i розмiщення модулiв по часовiй шкалi з урахуванням тривалост модуля та зв'язкiв мiж ними.
Таким чином, враховуючи методи управлшня проектом за часовими параметрами, технолопя застосу-вання методiв управлiння проектами для планування навчального процесу передбачае етапи:
1. структуризащя проекту на основi створених артефакпв;
2. впорядкування модулiв в хронолопчному порядку, шляхом визначення залежностей мiж модулями типу FS;
3. встановлення тривалостi модуля, визначено! в структурно-логiчнiй схемi обсягом модуля в залжо-вих кредитах;
4. формування графжу навчального процесу.
Названi етапи охоплюють традицiйнi фази управ-
лiння проектами: швдащя, планування та виконання проекту. Наступною е фаза контролю, що полягае у виявлеш вiдхилень та виконаннi корегуючих дш.
За результатами попереднiх етапiв програмним засобом Р3е формуеться вихiдна база матерiалiв (рис. 1), яка включае:
■ гiстограму навантаження студента по четвертям;
■ макет структури навчального плану;
■ дiаграму Ганта, яка демонструе графж навчального процесу.
Вихщна база матерiалiв е iнструментарiем для виявлення вiдхилень проекту. В рамках дослщжен-
ня було проведено аналiз отриманих матерiалiв, який показав, що графiк навчального процесу мштить порушення:
■ перевищення термiну навчання за освггньо-квалiфiкацiйним рiвнем;
■ перевищення норми навантаження на студента;
■ нерiвномiрне навантаження студента по чвертям;
■ в деяких випадках невщповщшсть номерiв чвертей розмщення дисциплiн, у сформованому гра-фiку навчального процесу, номеру чверп, бажано! для розмiщення модуля зпдно структурно-логiчноi схеми.
Ефективнiсть технологii застосування методiв управлiння проектами для планування навчального процесу полягае не лише у формуванш вихщно! бази матерiалiв, яка е зручним iнструментарiем для ана-лiзу та виявлення порушень, а й у наявностi методiв направлених на !х корегування. Так, корегування перевищення норми навантаження та нерiвномiрного навантаження студента здшснюеться за рахунок застосування методiв оптимiзацii завантаженостi ресурсiв. Оптимiзацiя проекту для дотримання дати завершен-ня передбачае вiдстеження критичного шляху — послщовносп задач, що обумовлюють дату завершен-ня проекту, осюльки не мають резервiв часу. Часовий резерв показуе, насюльки можливо вщкласти початок виконання модуля так, щоб це не вплинуло на iншi модулi або дату завершення проекту. Власне часовий резерв е шструментом для моделювання графiку навчального процесу, осюльки робить можливим рух модулiв по часовiй шкалi. З точки зору навчального процесу перевищення тривалоси проекту, обмеже-
Рисунок 1. Вихщна база матерiалiв, сформована засобом Primavera Project Planning Enterprise (P3e).
ного термшом навчання, показуе, що лопчш зв'язки, заданi структурно-логiчною схемою е такими, що не дозволяють студенту сформувати навчальний план в межах, вид^еного МОН Укра!ни, бюджету часу. В даному випадку шнуе дощльшсть корегування мiж-модульних зв'язкiв. Осюльки проект навчального плану сформований по початковим зв'язкам, то в про-цесi його вдосконалення може виникнути дощльшсть змши четвертей викладання модулiв. Тому отримане змщення модулiв в часi ми не вважаемо суттевим недолжом, який потребуе першочергово втручання, оскiльки в процеа виконання дiй по корегуванню по-передньо описаних недолiкiв, може вщбутися новий етап змiщення модулiв.
Висновки
Результати проведеного, в рамках тлотного проекту, дослщження показали, що використання методологи УП робить ефективним планування навчального процесу, осюльки розроблена технолопя застосуван-ня методiв управлiння проектами для планування навчального процесу дае можливкть узгодження по-слiдовностi викладання дисциплiн, гнучкого управ-лiння навчальним процесом через оптимiзацiю за-
вантаженостi студентiв, дозволяе швидко формувати базу матерiалiв для аналiзу, завдяки чому забезпечуе оперативний контроль за правильшстю складання графiку навчального процесу.
З огляду на означеш прерогативи кнуе доцiльнiсть в розробщ спецiалiзованих засобiв УП, основаних на засадах, викладених в данш стати, i розрахованих на специфiку навчального процесу. Це потребуе реаль зацп дискретного розподiлу часу викладання дисци-плiн чи модулiв по тижням, четвертям, семестрам та характерно! для дано! предметно! областi шкали часу, визначено! в атрибутах навчального плану - кредит, четверть, семестр.
Лггература
1. Наказ МОН Укра!ни № 161 вщ 2.06.1993 р. «Про затвердження положения про оргашзащю навчального процесу у вищих навчальних закладах».
2. Ципес Г. Л., Товб А. С. Менеджмент проектов в практике современной компании. - М.: ЗАО «Ол1мп-Бизнес», 2006. - 304 с.: ил.
3. Наказ МОН Укра!ни № 48 вщ 23.01.2004 р. «Про проведення педагогичного експерименту з кредитно-модульно! системи оргашзацй навчального процесу». Тимчасове положення.
уз
