CC BY
14improve quality of specialists preparation at the level of international standards.
Key words: innovative pedagogical technology, training, interactive technologies, active technologies, training business game.
Л1ТЕРАТУРА
1. Вербицкий А. А. Контексты содержания образования / А. А. Вербицкий, Т. Д. Дубовицкая. - М. : РИЦ МГОПУ им. М. А. Шолохова, 2003. - 80 с.
2. Павлова В. В. 1нновацшт технологи в професшнш шдготовщ фахшщв // В. В. Павлова // Вища освта Украши у контексп iнгеграцii до европейського освпнього простору. - 2011. - Тематичний випуск. - С. 242-251.
3. Сучаст освгтт технологii у вищш школi: матерiали мiжнар. наук.-метод. конф. (Кив, 1-2 листопада 2007 року) : у 2 ч. / Ввдп. ред. А.А. Мазараю. - К. : Ки!в. нац. торг.-екон. ун-т, 2007. - Ч. 2. - 259 с.
Л. I. Б'лоусова, О. Б. Кисельова
УДК 378.147:37.041
ТЕХНОЛОГ1ЧН1 ЗАСАДИ П1ДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ПЕДАГОГА ДО САМООСВ1ТНЬО1 Д1ЯЛЬНОСТ1
1ерехвд Украши до iнформацiйного сустльства, iнтеграцiя вiтчизняноi освiти до европейського та светового освiтнiх просто-рiв актуалiзуе проблему пiдготовки педа-гопчних кадрiв, здатних до неперервного розширення власного кругозору, оволодiння
новими високотехнолопчними професiйними iнструментами, вдосконалення викладацько! майстерносп шляхом самоосвiти. Водночас, тенденцii розвитку вищо! освiти зумовлюють зростання ролi самостiйноi роботи студентiв у !х професiйному становленнi, шформа-тизацiя навчального процесу стимулюе як удосконалення технологш викладання, так i оновлення способiв учiння [1].
Таким чином, одним з нагальних завдань сучасно! системи педагогично! освiти постае формування у майбуттх учителгв компе-тентностi самоосвгти як цшсного багатокомпонентного професшно-значущого особистюного утворення, що вiдображае еднiсть готовносп й здатностi до ефектив-ного здшснення самоосвiти з використанням ii новiтнiх форм та опорою на електронш навчально-iнформацiйнi ресурси й освпш ресурси мережi Internet з метою неперервного самовдосконалення щодо реатзаци соцiальних, особистiсних та професiйно-педагопчних функцiй.
У працях багатьох сучасних дослiдникiв (I. Зимня, О. Овчарук, О. Пометун, Дж. Равен, С. Раков, С. Шишов, А. Хуторський та iншi) активно обговорюеться компетенттсний пiдхiд як один з провщних напрямiв удосконалення нацiональноi системи освгга. У роботах М. Бондаренка, Г. Коджасшрово1, О. Малихiна, I. Наумченка, М. Рогозшо!, Н. Сидорчук, Н. Терещенко, В. Шпак та шших висвiтлено актуальнi проблеми самоосвпи. Зростаючу роль самоосвiти в шформацшному суспiльствi висвiтлено А. Андреевим, В. Корвяковим, В. Наде]ним, £. Полат, Г. Серковим, М. Солдатенком, О. Шуклшою та iншими, використання шформацшних технологiй у якостi засобу самоосвпи розглянуто £. Ганiним, Ю. Калу-гiним, С. Яшановим та шшими. Разом з тим на цей час поза увагою науковцiв зали-шаються такi аспекти окреслено1 проблеми: анатз i запровадження в систему впчизняно1 вищо! педагог^чно1 освiти шновацшного досвiду з пiдготовки майбутнього вчителя до самоосвiтньоi дiяльностi; пошук адекватних
до вимог часу шлях1в формування вмшь 1 навичок тако! д1яльносп на засадах компе-тентшсного подходу; наукове обгрунгування, розробка 1 створення дидактико-методичного забезпечення технологи формування компе-тентносп самоосвпи у студенпв педагопч-них спец1альностей у процеа 1х професшно! подготовки.
Метою цкг статт1 е висвплення технологи формування компетентност само-освгга у майбутнього педагога в умовах вщкритого шформацшно-навчального середо-вища вищого навчального закладу.
Переведення проблеми формування компетентности самоосвгти майбутнього педагога в площину практики професшно! подготовки з необхвдшстю вимагае поперед-нього виршення низки теоретичних питань, таких, як з'ясування сутносп самоосвпи, визначення особливостей самоосвпньо! д1яльносп на сучасному етап1 шформатизаци сусп1льства, виокремлення сукупносп тих знань 1 вмшь, набуття яких забезпечуе устштсть самоосвпи, обгрунтування спо-собш 1х формування.
Самоосвиа майбутнього педагога е добровшьною, самостшною шдивщуально-тзнавальною даяльтстю, керованою самою особиспстю та спрямованою на неперервне самовдосконалення щодо реалзаци сощаль-них, особиспсних та професшно-педагопч-них функцш. Аналз результапв дослвджень учених (М. Бондаренко, I. Грабовець, А. Громцева, I. Калошина, О. Малихш, Г. Сербов, Н. Терещенко, В. Шпак та ш.) дозволив структурувати змкт самоосвпи та визначити етапи й вщповщш кроки 1! здшснення: постановка мети, планування, оргашзащя, реалзаця, рефлекйя (рис. 1).
З психолопчно! точки зору компетент-шсть самоосвпи майбутнього педагога мае передумовою усввдомлення ним особиспсно! та суспшьно! цшносп професшного самовдосконалення, реально! можливосп досяг-нення результату з опорою на використання шформацшно-комушкацшних технологш, внутршню потребу в самоосвт та пози-
тивну мотивацш, розвинений емоцшно-вольовий мехашзм щодо подолання трудно-щш тощо. Зазначет якосп належать до мотивацшно-цттсного компоненту дослвд-жувано! компетентноси, який мае над-звичайне значення протягом всього циклу самоосвпи.
в
н
нн
и
о
О
О
§
<
о
к
в
в
и
в
о
«
нн
ч
В
в
<
н
Е
-
1.
Постановка мети
орieнтацiя, визначення мети
2.
Планування
проектування
Дiй, менеджмент часу
3.
Орган1зац1я
пошук iнформацií, налаштування робочого мiсця
4.
Реал1зац1я
V
безпосередне виконання намiченого плану
5.
Рефлешя
Ж
самоконтроль, самооцiнка, самоаналiз, самокорекцiя
Рис. 1. Етапи здшснення самоосвiти
З психолопчно! точки зору компетент-шсть самоосвпи майбутнього педагога мае передумовою усвщомлення ним особиспсно! та сустльно! цшносп професшного самовдосконалення, реально! можливосп досяг-нення результату з опорою на використання шформацшно-комушкацшних технологш, внутршню потребу в самоосвт та позитив-ну мотивацш, розвинений емоцшно-вольовий мехашзм щодо подолання труд-
нощiв тощо. Зазначеш якосп належать до мотивацшно-цттсного компоненту дослд-жувано! компетентноси, який мае надзви-чайне значения протягом всього циклу самоосвпи.
Оргатзацтний компонент компетентност самоосвпи охоплюе комплекс дш 1 в!дпов!дних умшь щодо визначення мети самоосвпи (близько! й перспективно!), рацюнального !! планування (самостшно визначати змкт, джерела шзнання, термши виконання запланованого, передбачати хвд 1 результати) та оргашзаци (будувати власну самоосвпню траектор!ю, враховуючи !нди-вщуальш потреби й здабносп, добирати адекватт форми й методи, регламентувати та контролювати час тощо).
Специф!чш у контекст шформацшно-навчального середовища ди, що стосуються рацюнального вибору !нформац!йно-пошуко-вих систем, ефективного застосовування !х шструменпв тощо (шформацшно-пошуков! вмшня), анал1зу, систематизаци шформаци, оцшки 1! достов!рносп, релевантносп тощо (шформащйно-аналггичт вм!ння), ефектив-ного використання засоб1в шформацшно-комушкацшних технологш для опрацю-вання, штегрування р1зноформатно! шформацй, створення шформацшних продукпв тощо (технолопчш вмшня), складають процесуальночнформацшний компонент компетентноси самоосвпи майбутнього педагога.
З позици останнього етапу здшснення самоосвпи - рефлексп - важливим е виокремлення контрольно-рефлексивного компоненту у структур! дослвджувано! компетентност!, який передбачае у майбутнього педагога вмшня здшснювати самоконтроль ! рефлексiю (анал1зувати, оцшю-вати власну самоосвпу, коригувати й роз-робляти нов! завдання), у тому числ! з вико-ристанням автоматизованих контрольно-д!агностичних засоб!в.
Узагальнення результапв анал!зу психолого-педагог!чних дослвджень щодо самоосвпи студент!в (В. Буряк, Г. Сершов,
В. Шпак та шш!) дае щдставу для висновку про дошльтсть використовувати техно-лог!чний шдхчд як методолог!чну основу формування в майбутнiх педагогов компетентност! самоосв!ти. Зазначений п!дх!д ставить за мету сконструювати, вщштов-хуючись в!д вихвдних установок, навчальний процес, який передбачае певну посл!довн!сть операц!й з використанням оптимальних засоб!в, способ!в орган!зац!! д!яльносп й умов !! зд!йснення, спрямованих на забезпечення досягнення заданого результату.
У русл! нашого досл!дження процес формування компетентностI самоосвти майбутнього педагога - це взаемозв'язана сукупнють заход!в, як! забезпечують ефективне зд!йснення повного циклу самоосвпи. Нами враховано так! провщш положення: мотивац!я самоосв!ти студент!в повинна носити усв!домлений характер; компетентн!сть самоосвпи представлена певною системою специф!чних умшь ! навичок, для формування яких потр!бно використання адекватних засоб!в, що вщповвдають !нновац!йним осв!тн!м тен-денцям, р!вню розвитку сучасного сусп!ль-ства, техшки й технолог!й, у тому числ! й шформацшних; !! формування повинно здшснюватися в систем!, коли засвоення предметних знань й оволодшня само-освiтнiми вм!ннями прот!кали б як единий процес; практичн! дй з оволод!ння само-осв!тн!ми вмшнями необх!дно розглядати як операц!!, що допомагають студенту рацю-нально здшснювати ва види п!знавально! д!яльносп.
У ход! наукового пошуку було розроб-лено технологт формування комптент-ностг самоосвти майбутнього педагога, яка е впорядкованою сукуптстю д!й, операцш ! процедур, що !нструментально забезпечують досягнення прогнозованого результату в рамках компетенттсного щдходу, спрямо-вують на ефективну майбутню педагог!чну самоосв!ту в!дпов!дно до Г! особливостей в умовах шформацшно-навчального середовища, що полягають у в!дкритост! ! дина-
Технолопя формування компетентност самоосвiти майбутнього педагога
-тттт^^ 1
iSüüiS
Етапи Пропедевтичний (I-II курс) Y Базовий 1 (III курс) J Г Продуктивний w (IV курс) 1
Мета адаптация студент1в до 1НС, реал1зованого у ВНЗ, формування у них окремих ум1нь, значущих для СО: iн1ц1ювання СО, комплексне формування самоосв1тн1х ум1нь зопорою на використання 1КТ: накопичення майбутнми ! педагогами суб'сктивного дос&ду СО:
Завдання • збудження позитивно! мотиваци СО студенев; • ор1ентування щодо використання 1НС у самостшному навчанж; • систематизац1я та поглиблення набутих у процеа загальноосв1тньоТ п1дготовки ум1нь пошуку та опрацювання шформацп з використанням 1КТ; • спонукання до само-оцЫки власних знань та вироблення вмЫь самоконтролю. •сприяння усвщомленню студентами особистюноТ та профес1йноТ значущост1 СО; • залучення студент1в до складання 1ндив1дуальних програм СО; • розвиток сукупност1 1нформац1йно-пошукових, шформацмно-анал1тичних, технолог1чних умЫь; • розвиток сукупност1 вм1нь зд1йснювати контроль i анал1з процесу та результат СО. • Ытегра^я потреби в СО з майбутньою педагогiчною дiяльнiстю; • удосконалення вмшь СО, вироблених на попереджх етапах; • залучення студенев до презентацiТ результатiв СО; • стимулювання до визначення напрямiв i шляхiв подальшоТ СО.
Рис. 2. Технолопя формування компетентное^ самоосв^и майбутнього
шчносп шформацшного простору само-освiти, розширеннi форм самоосвiти, вод-сутносп часових i теригорiальних обмежень щодо ii' здойснення, варiативностi само-освiтнiх електронних навчально-шформацш-них ресурсов, опосередкованосп доступу до Internet-джерел, наявносп додаткових можливостей для самоконтролю. Зазначена технолопя знаходиться i3 системою його професшно! подготовки в дiалектичному ствводношент цшого й частини, оптишзуе досвщ самоосвiти студента й передбачае
послодовну реалiзацiю етапiв: пропедев-тичного, базового й продуктивного, для кожного з яких визначено мету й завдання (рис. 2).
ОсобливОсть розроблено! технологи полягае в неперервносп формування компе-тенгностi самоосвгга упродовж усього тер-мшу подготовки майбутнього вчителя (квалО-фiкацiйний рОвень «бакалавр»); послодовносп й наступностi процесу формування дослод-жувано! компетентностi; опорО на даяльтс-ний подход; узгодженосп з програмами нав-
чання. Крш того, вона може бути адаптована та застосована в цшому для пiдготовки фахiвцiв рiзних профшв. Мета, задачi ii етапiв залишаються, проте враховуеться професiйна спрямованiсть у змютовному наповненнi, характерi завдань тощо.
З метою оцiнки ефективностi технологи було проведено педагопчний експеримент, спрямований на ii реалiзацiю й апробацто.
На пропедевтичному emani запровад-жувалися заходи щодо ознайомлення сту-денпв з iнформацiйно-навчальним середо-вищем, реалзованим у вищому навчальному закладi (зокрема з наявним фондом друко-вано].' й електронноi' навчальноi' лiтератури, електронним бiблiотечним каталогом, точками виходу в мережу Internet тощо). Студентам пропонувалися завдання, значимi для здiйснення окремих еташв самоосвiти. Наприклад, скласти план-проспект роботи над iндивiдуальним завданням, орiентовно розподiлити час на виконання тих чи iнших його фрагментiв тощо.
З метою подолання виявленоi на цьому етапi розбiжностi у рiвнi початковоi пiдготовленостi студентiв до використання iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй у процесi навчання курсу «Сучасш шфор-мацiйнi технологи» було оргашзовано iндивiдуальну консультацiйну допомогу, пропонувалися зразки завдань, плани !'х поетапного виконання тощо. Викладачем надавалася яшсно й кiлькiсно рiзна допомога студентам у процес виконання ними однакових за спрямованютю завдань, варшвався передбачений рiвень самостш-ностi студента щд час виконання завдань рiзного типу й складностi у ввдповвдносп до пiзнавальних можливостей, рiвня засвоення предметних знань i рiвня сфор-мованостi компетентностi самоосвiти кожного студента.
Як основну спрямованiсть заходiв, що запроваджувалися на пропедевтичному етат, слiд вiдзначити орiентацiю навчаль-ного процесу на практичне опанування студентами освiтнiх ресурсiв шформацшно-навчального середовища; прийомiв !'х
ефективного застосування у процеа виконання !ндив!дуальних навчальних завдань, що передбачають елементи самоосвгти; на реал!зац!ю м!жособист!сно! взаемод!! студен-т!в ! викладач!в з питань самоосв!тнього характеру; на використання !нновац!йних педагог!чних технолог!й, !нтегрованих з !нформац!йно-комун!кац!йними технолог!я-ми; усеб!чну п!дтримку забезпечення широкого обм!ну досв!дом використання !нформац!йно-комун!кац!йних технолог!й у навчальному процес!, практичн!й, самост!й-н!й робот! студент!в.
Навчання дисципл!ни «Педагогична шформатика» у рамках розроблено! технолог!! спрямовувалося на ознайомлення студент!в !з основами ефективно! роботи в мереж! 1нтернет; прищеплення навичок роботи з енциклопедичною ! дов!дковою л!тературою, представленою в мереж!; забез-печення оволод!ння студентами вм!ннями щодо впровадження !нформац!йних техно-лог!й у майбутню педагог!чну д!яльн!сть, надання власно! !нформац!! у вигляд! веб-документ!в ! !х розм!щення в мереж!. Студентам пропонувалися завдання, спрямо-ван! на роботу з Шегпе^джерелами, на оволод!ння прийомами !нтегрованого опра-цювання р!зноформатно! !нформац!!, ство-рення каталог!в тематичних джерел або перев!рку актуальност! наданих перел!к!в посилань на мережн! ресурси й вилучення застар!лих та дублюючих посилань, пор!в-няння результат!в пошуку джерел з вико-ристанням р!зних !нформац!йно-пошукових систем ! р!зних форм запит!в, з' ясування особливостей застосування пошукових !нструмент!в тощо. Наприклад: «Знайд!ть та додайте до закладок в окрему теку посилання на енциклопедй з певно! навчально! дисцип-лши( б!олог!!, х!м!!, математики тощо); аналопчно: на пер!одичн! 1п1егпе1-видання з теми «1нформацшт технолог!! в навчанн!^»; на електронн! б!бл!отеки Укра!ни навчаль-ного спрямування; на в!ртуальн! музе! ! колекц!!, що м!стять актуальн! для вико-ристання у навчання експонати тощо.
Кр!м того, на пропедевтичному етап!
особлива увага прид!лялася залученню студеипв до самотестування навчальних досягнень з використанням автоматизованих систем комп'ютерно! д!агностики, зокрема онлайн, заохочувалися !н!ц!ативн!сть, актив-н!сть студент!в у виконанн! запропонованих завдань, у проявах спроб самоосв!ти.
На базовому еташ було впроваджено спецкурс «Самоосв!та в умовах !нформац!йно-навчального середовища», який надавав поштовх самоосв!т! студент!в: розкривалися !! особист!сна й профес!йна ц!нност!, нов!тн! форми, доступн! в умовах !нформатизо-ваного сусп!льства, пропонувалися для обго-ворення зразки !ндив!дуальних програм самоосв!ти !з конкретизац!ею мети, визна-ченням форм ! метод!в тощо. Метою етапу було продовження розробки проблеми самоосв!ти особистост! як засобу розвитку !! !нтелектуальних ! профес!йних можливо-стей, актуал!зац!я педагог!чного потенц!алу !нформац!йно-навчального середовища, сприяння формуванню майбутнього педагога, здатного до ефективно! профес!йно! д!яльност! ! умовах сучасно! !нформати-зовано! загальноосв!тньо! школи.
Одним !з елеменпв процесу формування компетентност! самоосв!ти було обговорення зразк!в !ндив!дуальних програм самоосв!ти, завдяки яким реал!зуються ц!нн!сн! установки на набуття ум!нь ! навичок самоосв!ти, ум!нь самоконтролю, самокорекц!! та само-оцшки. Роль викладача полягала насамперед у тому, щоб допомогти студентов! в плануванн! сво!х д!й, ут!ленн! !ндив!дуаль-но! програми на практиц!, актив!зац!! рефлексивних д!й.
У межах зазначеного спецкурсу було проведено трен!нг «1нтернет у самоосв!т!», який м!стив завдання на пошук !нформац!! та анал1з його результата з оц!нкою досто-в!рност! й релевантност! знайдено! !нформа-ц!!, на складання анотованого каталогу тематичних Шегпе^джерел, на роботу з !ншомовними електронними ресурсами з використанням систем автоматизованого перекладу, на реферування текстових доку-мент!в тощо.
1нформац!йно-пошуков! вмшня студент!в формувалися в процес! роботи з Шегпе!-джерелами й виконання таких завдань, як обробка отримано! !нформац!!, !! критичне осмислення, здобуття !нформац!! з р!зних г!пертекстових форм та !! !нтеграц!я у власн! створюван! продукти (доповвд, зв!ти, рефе-рати, науков! статт!, презентац!! тощо). У процес! роботи студенти навчалися ор!енту-ватися в мереж! сайт!в, осв!тн!х портал!в, сервер!в ун!верситет!в, наукових центр!в, б!блютек, методичних педагопчних об'ед-нань тощо.
На продуктивному етат гад час опану-вання курсу «Методики навчання (профшь-но! предметно! дисциплши)» студенти самост!йно ставили близьк! й перспективн! ц!л!, визначали проблему, зд!йснювали пошук ! в!дб!р необх!дно! !нформац!!, оц!ню-вали та коригували сво! д!!. Пропонувалися !ндив!дуальн! навчально-досл!дн! завдання на ор!ентування в сучасн!й профес!йн!й сфер! (анал!з зм!н ! тенденц!й у програмах нав-чальних дисципл!н, ознайомлення з новими електронними виданнями навчально! та методично! л!тератури, анал!тичне вивчення практичного досв!ду вчител!в-новатор!в за матер!алами !х персональних веб-стор!нок, сайт!в педагог!чних форум!в ! в!дкритих в!ртуальних методичних сп!льнот, а також шляхом участ! в тематичних веб!нарах, Шегпе^конференшях тощо). Майбутн! педагоги залучалися до самост!йного створення й презентац!! !ндив!дуальних програм само-осв!ти, обм!ну досв!дом !х реал!зац!!. Запро-ваджений трен!нг «Тайм-менеджмент само-осв!ти» спрямовувався на вдосконалення вм!нь рац!онально планувати й орган!зо-вувати самоосвиу шляхом виконання спец!альних вправ на розпод!л часу в!д-пов!дно до пр!оритетних задач, його контроль тощо.
Оц!нка ефективност! формування компе-тентност! самоосв!ти майбутн!х педагог!в у процес! реал!зац!! розроблено! технолог!! зд!йснювалась за допомогою сукупностг критерН'в (мотивацшний; оргашзацшний; !нформац!йно-д!яльн!сний; контрольно-
0,0
п I II III
♦ Низький 70,5 50,3 25,3 3,2
—■— Середнiй 28,3 40,4 55,5 67,3
—А— Високий 1,1 9,3 19,2 29,5
- Низький
- Середнш
- Високий
--
п I II III
69,6 61,9 57,3 53,1
29,0 35,3 38,4 41,6
1,4 2,8 4,3 5,3
Експериментальна група Юзнтрольт груги
Рис. 3. 1нтегрована характеристика поетапного формування компетентностi самоосвiти майбутнього педагога в експериментальнш i контрольнiй групах. Позначення:
п - початковий зр1з, I - пропедевтичний етап, II - базовий етап, III - продуктивний етап.
80,0
80,0
60,0
60,0
40,0
40,0
20,0
3 20,0
0,0
оцшний), яш стосуються кожного окремого компонента дослоджувано! компетентносп. Характеристика сформованосп зазначених компоненпв здшснювалася шляхом визна-чення И р1вня (високий, середнш, низький) у водповодносп до розроблених критер1альних показник1в [2]. Для д1агностики й монло-рингу компетентносп самоосвпи студенпв використовувався комплекс методик, який мютив анкетування, тестування, спостере-ження, бесоди з викладачами, вивчення продукпв самостшно! д1яльносп тощо. Оск1льки компетентн1сть самоосвпи майбутнього учителя передбачае наявтсть значного обсягу самоосвптх умшь, для отримання д1агностичних даних використовувалися контрольн роботи, спещально розроблен завдання самоосвпнього характеру, за допо-могою яких з'ясовувався р1вень розвитку в студенпв умшь визначати мету та планувати роботу, реалзовувати шдиводуальну про-граму самоосвпи, експертна оцшка проекпв п1д час тдсумково! атестаци тощо.
Результати, отриман за наслодками апробаци розроблено! технологи, засвод-чують супета позитивн змши р1вшв сформованосп компетентносп самоосвпи май-бутнх педагогов експериментально!' групи за вама критер1альними показниками (рис. 3), що дае шдставу для висновку про ефективн1сть запропоновано! технологи 1 дощльн1сть !! упровадження в навчальний процес вищих педагопчних заклад1в освгги.
Таким чином, на шдстаю визначення сутносп компетентносп самоосвпи, конкре-тизаци и структури теоретично обгрунтовано технологи» формування зазначено! компетентносп майбутнього вчителя у процеа його професшно! тдготовки у вищому педагопчному заклад1 освпи. Експериментальна перев1рка розроблено! технологи засводчила и позитивний вплив на сфор-моватсть як окремих самоосвинх умшь, так 1 компетентносп самоосвпи майбутнього педагога в цшому, що тдтверджено матема-тичними методами обробки отриманих даних.
Перспективи до^дження вбачаемо у подальшому вдосконалент навчально-методичного забезпечення розроблено! технологи у напрямку и адаптаци для студенпв р1зних спещальностей; вивченш взаемо-зв'язшв м1ж самоосвпою педагопв, !х особиспсно-професшним зростанням 1 шдвищенням якосп освпи та особиспсного розвитку учтв.
АНОТАЦ1Я
У стат розглянуто суттсть, структурн компоненти компетентносп самоосвпи майбутнього педагога в умовах водкритого шформацшно-навчального середовища; обгрунтовано технологш формування зазначено! компетентносп у студенпв педагопчних спещальностей в процеа !х професшно! подготовки. Висвилено результати експериментально! апробацй розроблено! технолог!! у вищому педагопчному
навчальному заклада, як1 засидчують и ефективтсть i дають подставу для висновку про доцiльнiсть запровадження розроблено! технологи у практику вищо! педагогiчноï освпи.
Ключовi слова: компетенгнiсть само-освпи, шформацшно-навчальне середовище, технологiя, майбутнш педагог.
АННОТАЦИЯ
В статье рассмотрены сущность, структурные компоненты компетентности самообразования будущего педагога в условиях открытой информационно-учебной среды; обоснована технология ее формирования у студентов педагогических специальностей в процессе их профессиональной подготовки. Освещены результаты экспериментальной апробации разработанной технологи в высшем учебном педагогическом заведении, которые свидетельствуют о ее эффективности и дают основания для вывода о целесообразности внедрения разработанной технологии в практику высшего педагогического образования.
Ключевые слова: компетентность самообразования, информационно-учебная среда, технология, будущий педагог.
SUMMARY
The article considers essence and structure components of self-education competence of a future pedagogue in the terms of open information-learning environment; it is grounded technology of its forming for students of pedagogical specialties in the process of their professional training. The paper also deals with results of experimental testing of the developed technology in a higher teaching pedagogical establishment which testify its efficiency and allow concluding as for reasonability of implementation the developed technology into the practice of higher pedagogy education.
Key words: self-education competence, information-learning environment, technology, a future pedagogue.
Л1ТЕРАТУРА
1. Вища освгга Украни i Болонський процес / За ред. В. Г. Кремшя ; авт. кол. : М.Ф. Степко, Я.Я. Болюбаш, В.Д. Шинкарук, та in/ - Тернопшь, 2004. - 243 c.
2. Кисельова О.Б. Суттсть i критери сформованосп компетентносп самоосвгти майбутнього педагога / О.Б. Кисельова // Педагопка та психолопя : [зб. наук. праць]. -Харкiв : ХНПУ iменi Г.С. Сковороди, 2010. -Вип. 36. - С. 70-76.
А. Е. Максименко
УДК 378/378.046.4 : 7.05-051
ОСОБЕННОСТИ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ПОДГОТОВКИ БУДУЩИХ ДИЗАЙНЕРОВ В СИСТЕМЕ НЕПРЕРЫВНОГО ОБРАЗОВАНИЯ
1а современном этапе развития общества образование является эффективной основой будущего развития страны. Высокообразованная молодежь - главный стратегический резерв социально-экономических реформ в Украине, без которого невозможно дальнейшее развитие общества.
Реализация возможности получать образование разных видов и уровней в разные периоды своей жизни и регулярно повышать квалификацию получила свое развитие в построении модели непрерывного образования, предусматривающей подготовку в учреждениях среднего профессионального образования и высшего профессионального образования, обучение после вуза (аспирантура, докторантура), систему переподготовки и повышения квалификации работающих специалистов.
