CC BY
18
Гриник Г.Г. Статистическое обоснование особенностей выделения эк-спозиционно-орографических групп буковых древостоев Украинских Карпат
Представлены теоретические основы и методические подходы относительно оценки роста и производительности горных буковых древостоев Украинских Карпат с учетом экспозиционно-орографических характеристик мест их расположения и типов лесорастительных условий. По результатам исследований проанализированы особенности роста горных буковых древостоев с учетом экспозиционно-орографических характеристик мест их расположения, установлены соответствующие тенденции и закономерности. На основе статистического анализа осуществлено деление исследуемых древостоев на экспозиционно-орографические группы в типах лесорастительных условий С2-С3 и D2-D3 и представлена их графическая интерпретация.
Ключевые слова: горные древостои бука лесного, экспозиционно-орографические группы, производительность, статистичний анализ.
Hrynyk H.H. Statistic Ground to Selection of Exposition-Orographic Groups of Beech Forest Stands of the Ukrainian Carpathians
Theoretical bases and methodical approaches are presented concerning the evaluation of growth and productivity of mountain beech forest stands of the Ukrainian Carpathians taking into account exposition-orographic descriptions of places of their location and types of forests site conditions. As a result of researches the features of growth taking of mountain beech forest stands into account exposition-orographic descriptions of places of their location are analyzed, the proper tendencies and conformities to the law are set. On the basis of mathematic and statistic analysis, dividing of probed forest stands is carried out by exposition-orographic groups in the types of forest site conditions of C2-C3 and D2-D3; their graphic interpretation is presented.
Key words: mountain beech forest stands, exposition-orographic groups, productivity, statistic analysis.
УДК 630*5:582.632.1 Ст. викл. 1.В. Блищик, канд. с.-г. наук -
Березтвський лкотехшчний коледж НУВГП, м. Березне
ТАКСАЦ1ЙНА СТРУКТУРА ТА ПОШИРЕННЯ ДЕРЕВОСТАН1В ВЫЬХИ КЛЕЙКО1 УКРАШСЬКОГО ПОЛ1ССЯ
Проаналiзовано таксацшну структуру i поширення вшьхових деревосташв Укра-шського Полюся за адмшютративними областями. Наведено розподш площi вшьхових деревосташв дослщжуваного регюну за часткою порщ у склада походженням, класами i групами вшу, класом боштету та вщносною повнотою. Встановлено, що в Полiському регюш переважають середньобоштетш (середнш боштет - 1,6), середнъовiковi (середнш вж - 46 роюв) та середньоповнотш (середня вщносна повнота - 0,71) мшаш вiльховi на-садження (близько 75 %) природного походження (88,3 %). На три област (Волинську, Рiвненську i Житомирську) припадае понад 86 % уих вiльхових насаджень за запасом i майже 88 % за площею.
Ключовi слова: вшьха клейка, таксацшний показник, походження, клас вшу, вщ-носна повнота, клас боштету, Украшське Полiсся.
Вступ. Клiматичнi змши, що вiдбуваються у свiтi, помиш й на територií Полiсся. Так за останш двадцять рокiв середня рiчна температура повiтря зросла на величину близько 1,0 °С вiдносно кл1матично1 норми 1961-1990 рр., змшився просторовий розподiл i структура опадiв, а вiдповiдно й режим зволоження на Полiссi [5]. Зважаючи на порiвняно високу лiсистiсть територií та значну площу лiсiв, виникае потреба в актуальних i достовiрних даних про бiопродуктивнiсть лiсових насаджень цього регюну для виртення завдань репональних природо-охоронних i державних Цльових екологiчних програм.
Одшею з найважливших лiсотвiрних деревних порiд Укра'нського По-лiсся е вiльха клейка, яка формуе лiси досить високо' продуктивностi на перезво-ложених землях, низинних болотах, заплавах й уздовж берепв рiчок. Швидкий рiст, багатосторонне використання вiльховоí деревини, значна еколопчна роль вiльшнякiв в очищеннi повиря та висока iнтенсивнiсть депонування СО2 дають змогу вважати вiльху клейку перспективною деревною породою для задоволен-ня потреб нацiонального господарства. Тому й вивчення - актуальне завдання для пошуку резервiв пiдвищення продуктивной лiсiв i забезпечення економiч-но!' стабiльностi регiону.
Мета дослщження - проаналiзувати параметричну структуру вшьхових деревосташв за основними таксацiйними показниками й встановити особливосп !'х поширення в Укра'нському Полiссi.
Матер1али 1 методика дослщження. Для аналiзу структури й поширення вшьшнятв регiону дослiдження використано реляцшну базу даних "Повидшьна таксацшна характеристика лiсу" Виробничого об'еднання "Укрдержлкпроект". Вибiрка бази даних охоплюе 57327 видшш, де вiльха клейка е головною породою у лкових насадженнях шести областей (Волинсько', Ршненсько!', Жито-мирсько', Ки'всько!', Чернiгiвськоí та Сумсько'), територiально розмiщених у зо-нi Укра'нського Полiсся i тдпорядкованих Державному агентству лiсових ре-сурав Украши (ДАЛР Украши).
Необхiдно зазначити, що не вся площа згаданих областей знаходиться у Полiськiй зош, частина !'х е територiею Лкостепу. Згiдно з чинним адмшктра-тивно-територiальним устроем Украши, Постановою Кабiнету Мшктрш Украши вiд 25 грудня 1998 р., № 2068 затверджено перелiк районiв за областями, що належать до полкьких територiй та характеризуются специфiчними грунтово-клшатичними умовами [6]. Так, у Волинськш обл. це 89 %, у Рiвненськiй - 86, Житомирськiй - 95, Чершпвськш - 78, Киíвськiй - 41 i у Сумськiй - 22 % земель державного лкового фонду ввднесено до Полкся [1].
Результата дослщження. За матерiалами державного облiку лiсiв станом на 01.01.2011 р. [3], в УкраМ вiльховi насадження займають площу 275,8 тис. га або 4,4 % вкритих лiсовою рослиннiстю лкових далянок у пiдприемствах ДАЛР Украши. Запас цих насаджень становить 48699,29 тис. м3, а загальна се-редня змiна запасу - 1058,68 тис. м3. На Полiссi вiльховi деревостани зростають на 162,1 тис. га (58,8 % ввд загально' площi вiльшнякiв). Серед м'яколистяних ль сш регiону на вiльховi припадае 35,4 % площi. У Волинськш обл. вони станов-лять понад половину (58 %) всiх м'яколистяних насаджень, а в решл областей -ввд 20,9 % до 38,4 %.
У межах Полiсся розмiщення вшьхових лiсiв нерiвномiрне - майже 70 % зростае у двох захвдних областях - Волинськш i Рiвненськiй (табл. 1).
Табл. 1. Загальна площа i запас втьшняюв Полкся за областями
Адмшстративна область Площа, га Загальний запас, тис. м3
Волинська 65061,1 10948,2
Рiвненська 48354,3 7928,5
Житомирська 28945,1 5303,11
Ктвська 6914,4 1293,21
Чернтвська 11149,1 2195,34
Сумська 1631,9 344,83
Усього 162055,9 28013,19
У Житомирськш, Чернiгiвськiй, Киíвськiй та Сумськiй областях 1'х частка iстотно менша (вiдповiдно 17,9; 6,9; 4,3 i 1 %). Загальний запас насаджень з вть-хою клейкою у складi - 28,0 млн м3. На три обласп (Волинську, Рiвненську i Жи-томирську) припадае понад 86 % уах втьхових насаджень за запасом i майже 88 % за площею. Середнiй запас дослщжуваних насаджень на 1 га - 173 м3.
Багато лiсогосподарських заходiв i характер 1х проведення (перший прихщ, час здiйснення, кiлькiсть повторш тощо) залежать в1д складу деревних порщ. За да-ними рис. 1, на Полюс домiнують мшат вiльховi насадження (вiд 3 до 9 одиниць втьхи клейко'') - близько 75 %. Чистi втьшняки зростають на площi 40,3 тис. га (25 %), а найменше деревостанш з часткою втьхи у складi 3 одинищ - 1 %.
3 4 5 6 7 8 9 Рис. 1. Розподш площ1 насаджень втьхи клейкой за часткою у склаЫ
Втьха клейка розмножуеться як насшням, так i вегетативно. У рiзних ль тературних джерелах описано випадки як устшного, так i невдалого вщновлен-ня втьхи насшневим шляхом, i завжди устшного - вщ паросткiв пенька мате-ринсько'1 рослини [2, 4]. Бтьшють дослiдникiв вважають, що основним видом вщновлення вiльшнякiв е вегетативне. Розподт втьхових деревостанiв за похо-дженням свiдчить, що на Укра'нському Полiссi переважають насадження природного походження (88,3 %), а штучт становлять усього 11,7 % (табл. 2).
Табл. 2. Розподш загалъног площ1 та запасу вшъхових насаджень за походженням
Походження
Площа
%
Загальний запас, тис. м3
Вегетативне: кореневопаросткове
21,2
о о с
3,35
паросткове
134205 8
828
23956 2
Насшневе: природне
8828,1
5,5
1384,24
штучне
18984 5
117
2668 78
Разом
162055,9
100
28013,19
0
Середт таксацiйнi показники втьхових насаджень за адмiнiстративними областями наведено в табл. 3.
Найпродуктивн^ втьшняки знаходяться у Чернiгiвськiй i Сумськiй областях (середнiй боштет - 1,6 i середнiй запас 197 i 211 м3 вщповщно), де 1'х площа найменша. Варто зазначити, що у межах тако'1 велико'' територп, на якш зростають природнi насадження втьхи клейко'', продуктивтсть 11 деревостанiв неод-накова i зростае iз заходу на схщ. Це пояснюеться тим, що вона дуже вибаглива до вологи та родючосл грунту [2, 7]. Майже вс основнi таксацшш показники вiльхових деревостанiв Волинсько'1 i Ршненсько'' областей набувають найнижчих значень, що можна пояснити широким дiапазоном лiсорослинних умов, у яких по-ширена дослщжувана порода.
Табл. 3. Основш таксацшш показники втьхових деревосташв
Адмшстративна область Кiлькiсть видЫв Середт
вiк, ротв дiаметр, см висота, м запас, м3 вщносна повнота клас боштету
Волинська 19923 45 19,5 16,5 168 0,73 11,0
Рiвненська 15451 45 19,2 17,0 164 0,68 1,9
Житомирська 13243 48 20,1 17,7 183 0,70 1,6
КиТвська 3418 47 20,5 17,6 187 0,72 1,8
Чернiгiвська 4471 49 21,1 17,7 197 0,74 1,6
Сумська 821 50 21,1 19,0 211 0,73 1,6
Разом 57327 46 19,7 17,0 173 0,71 1,8
Вкова структура вшьшняюв нерiвномiрна: переважають деревостани V (19,7 %) i VI (22,5 %) класiв вiку (рис. 2). Найменше дослiджувана порода представлена насадженнями першого (5,4 %), дев'ятого (2,5 %) й вищими класа-ми вiку. Також юнують певнi вiдмiнностi за областями: у Волинськш, Рiвненсь-кiй, Житомирськiй та Кшвськш - найбiльшу площу займають насадження в1льхи клейко! VI класу вiку (пристиглi), у Чернiгiвськiй - VII (стигт) i у Сумськш - V класу вiку (середньовков^.
II III IV V VI VII VIII IX X XI XII Рис. 2. Розподт плош^. втьшнятв за класами в^
Розподш за вковими групами також нерiвномiрний (рис. 3). Спостереже-но найбшьшу частку середньовiкових насаджень - 40 %. Найближчим часом значш площi середньовкових вiльшнякiв, за умови ведення сталого лiсового господарства, зможуть використовуватися для задоволення промислових й енер-гетичних потреб регюну.
Рис. 3. Розподт плошi втьхових деревосташв за групами в^
Продуктившсть вшьшняюв Украшського Полкся досить висока. Найбiльше !х росте за II класом боттету - 83,5 тис. га або 51,5 %. Також значну
площу становлять деревостани I (21,4 %) i III (16,9 %) класiв боштету. На низь-кобонiтетнi вiльховi насадження припадае 0,5 % !х загально! площi. Зосередженi вони переважно у Волинськш, Рiвненськiй i Чернiгiвськiй областях.
Волннська Р1вненська Жнтомнрська Ктвська Чершпвська Сумська Область Рис. 4. Розподгл площЬ вЫьшнятв за класами боштету
Найбшьшою мМрою на продуктивнiсть лiсiв i якiсть деревини впливае повнота. Майже вс вiльховi деревостани полкько! зони можна охарактеризува-ти як середньо- (62,5 %) i високоповнотш (36,3 %), тiльки 1958 га (1,2 %) нале-жить до низькоповнотних (рис. 5). У Волинськш i Чернiгiвськiй областях найчастiше трапляються вiльшняки з вiдносною повнотою 0,8 (15,4 % i 3,2 % вщповдао), тодi як у вшх iнших областях - з вщносною повнотою 0,7 (у Рiв-ненськш - 14,9; Житомирськiй - 7,7; Кшвськш - 1,9; Сумськiй - 0,4 %). У всiх аналiзованих областях найменше насаджень вiльхи клейко! з вщносними повно-тами 0,3 (0,2 %) i 1,0 (0,3 %).
Рис. 5. Розподт площ1 втьшнятв за в1дносними повнотами
Наведет у графiчнiй (табличнш) формi та за адмЫстративними областями розподши площi вiльхових деревостанiв Укра!нського Полюся за часткою у складi, походженням, класом вiку, класом бонiтету i вiдносною повнотою, дають змогу ощнити !х сучасний стан, екологiчне значення для Полiського регiону, можливостi ращонального використання у промислових, захисних, рекреацшних цшях i повнiше характеризують особливосл росту за таксацiйними параметрами.
Висновки. Вiльха клейка належить до найпоширешших м'яколистяних деревних порiд i займае близько 8 % вкритих люовою рослиннiстю лiсових дшя-нок дослщжуваного регiону.
У межах Полкся розмщення вшьхових лiсiв HepiBHOMipHe - майже 70 % зростае у двох захвдних областях - Волинськш i Рiвнeнськiй. У Житомирськш, Чершпвськш, Киíвськiй та Сумськiй областях !х частка icTOTHO менша (вщповщ-но 17,9; 6,9; 4,3 i 1 %).
В Украшському Полка переважають мiшанi вiльховi насадження (близь-ко 75 %) природного походження (88,3 %), якi зростають на 162,1 тис. га (35,4 % плошд м'яколистяних лiciв peгiону). Деревостани вшьхи клейко1 середньобоштет-нi (середнш бонiтeт - 1,6), cepeдньовiковi (середнш BiK - 46 pокiв) та середньо-повнотнi (середня вiдноcна повнота - 0,71), а íх продуктивнкть досить висока.
Лiтература
1. Алексшк 1.Л. Анал1з л1ивничо-таксацшно1 структури соснових деревосташв природного походження Украхнського Полюся / 1.Л. Алексшк, П.1. Лакида // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Лымв : РВВ НЛТУ Украши. - 2012. - Вип. 22.14. - С. 25-31.
2. Давидов М.В. Чорна вшьха Свропейсько! частини СРСР / М.В. Давидов. - К. : Вид-во УАСГН 1960. - 116 с.
3. Довщник з люового фонду Украши (за матер1алами державного облжу л1ив Украши станом на 01.01.2011 р.) / Державне агенство люових ресурс]в Украши. - 1ршнь, 2012. - 130 с.
4. Кундзиньш А.В. Естественое возобновление черной ольхи / А.В. Кундзиньш // Труды инта лесохозяйственных проблем. - 1956. - Т. 2. - С. 26-28.
5. Напрямок № 1. Розроблення мюцевого плану дш щодо кл1мату (LCAP), в якост складово! частив плану управлшня окремих нащональних паркв. Прес-рел1з. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.wetlandsclimate.net/index.php? page=348. - Заголовок з екрану.
6. Про визначення щшських територш Украши: Постанова Кабшету М1шстр1в Украши вщ 25 грудня 1998 р., № 2068. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakon4.rada.gov.ua/laws/ show/2068-98-n - Заголовок з екрану.
7. Щепотьев Ф.Л. Разведение быстрорастущих древесных пород / Ф.Л. Щепотьев, Ф.А. Павленко. - Изд. 2-ое, [перераб. и доп.]. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1975. - 232 с.
Блыщик И.В. Таксационная структура и распространение древостоев ольхи клейкой Украинского Полесья
Проанализированы таксационная структура и распространение ольховых древостоев Украинского Полесья по административным областям. Показано распределение площади ольховых древостоев исследуемого региона по долевому участию пород в составе, происхождению, классам и группам возраста, классу бонитета и относительной полноты. Установлено, что в Полесском регионе преобладают среднебонитетные (средний класс бонитета - 1,6), средневековые (средний возраст - 46 лет) и среднеполнотные (средняя относительная полнота - 0,71) смешанные ольховые насаждения (около 75 %) естественного происхождения (88,3 %). На три области (Волынскую, Ривненскую и Житомирскую) приходится более 86 % всех ольховых насаждений по запасу и почти 88 % по площади.
Ключевые слова: ольха клейкая, таксационный показатель, происхождение, класс возраста, относительная полнота, класс бонитета, Украинское Полесье.
BlyshchykI.V. Biometric Structure and Distribution of Black Alder Stands in Ukrainian Polissya
Biometric structure and distribution of alder stands by administrative regions in Ukrainian Polissya are analysed. Distribution of alder stands area by tree species composition quotient, origin, age classes and age groups, site index and relative stocking are presented in the study region. Middle productive (the mean site index - I,6), middle-aged (the average age - 46 years) and middle stocked (the mean relative stocking - 0,71) mixed alder stands (about 75 %) of natural origin (88,3 %) are dominated in Polissya region. More than 86 % of the growing stock and almost 88 % of the area of alder stands are located in three regions (Volyn, Rivne and Zhytomyr).
Key words: black alder, biometric index, origin, age class, relatively stocking, site index, Ukrainian Polissya.
