CC BY
81
Plohinskiy, N. A. (1969). Rokovodstvo po biometrii dlya zootehnikov. M.: Kolos, 256. (in
Russian).
Стаття надшшла до редакци 16.03.2016
УДК 637.1:579.8+637.352/477.85 ^ ©
Сливка I. М., к. с.-г. н., Цкарик О. Й., д. с.-г. н., професор © (slyvka. 88@ukr.net, tsisaryk_o@yahoo.com)
Льегеський национальный утверситет ветеринарног медицины та бютехнологш iмет С. З. Гжицького, м. Льв1в, Украгна
ВЛАСТИВОСТ1 МОЛОЧНОКИСЛИХ БАКТЕР1Й ВИД1ЛЕНИХ I3 ТРАДИЦ1ЙНИХ МОЛОЧНИХ ПРОДУКТ1В УКРА1НИ
У статтi висвтлеш результати до^джень щодо властивостей молочнокислих бактерш видтених i3 традицшног карпатськог бринзи.
Проаналiзовано три зразки овечого сиру вiдiбраного i3 рiзних географiчних регiонiв Чертвецьког обл. Сир А - бринза, високогiр 'я; сир В - буц, високогiр 'я; сир С - буц, nередгiрська зона.
Проведено скринтг за морфо-культуральними властивостями 109 культур бактерш iз сиру А, 98 культур iз сиру В та 124 культур iз сиру С. Фiзiолого-бiохiмiчнi до^дження проводили на 28 культурах бактерш iз сиру А, 36 культурах iз сиру В та 31 культурi iз сиру С.
За оцткою результатiв до^джень встановлено, що основними представниками бактерш, iз сиру А е рiд Enterococcus (Enterococcus faecalis та Enterococcus durans) -25 % культур, рiд Lactococcus (Lасtococcus lactis ssp.) 21 %> культур, рiд Lactobacillus (Lactobacillusplantarum) - 33 % культур iрiд Leuconostoc (Leuconostoc mesenteroides) -21 % культур.
Культури бактерш iз сиру В видтено у два роди Enterococcus та Lactococcus. Рiд Enterococcus (Enterococcus faecalis та Enterococcus durans) становив 22 % культур та рiд Lactococcus ^ас^^^ш lactis ssp.) - 78 % культур.
Сир С представлений двома родами молочнокислих бактерш Lactococcus (Lасtococcus lactis ssp.) - 84 %> культур i рiд Enterococcus (Enterococcus faecalis та Enterococcus durans.) - 14 % культур.
Ключов1 слова: молочноки^i бактерп, морфологiчнi, культуральт, бiохiмiчнi властивостi, бактерiальний препарат.
УДК 637.1:579.8+637.352/477.85
Сливка И. Н., к. с.-х. н., Цисарык О. И., д. с.-х. н., професор
Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С. З. Гжицкого, Украина
СВОЙСТВА МОЛОЧНОКИСЛЫХ БАКТЕРИЙ ИЗОЛИРОВАНИХ ИЗ ТРАДИЦИОННИХ КАРПАТСКЫХ ПРОДУКТОВ
В статье представлены результаты исследований свойств молочнокислых бактерий выделенных из традиционной карпатской брынзы.
Проанализированы три образца овечьего сыра отобранного из разных географических регионов Черновицкой обл. Сыр А - брынза, высокогорья; сыр В - буц, высокогорья; сыр С - буц, предгорная зона.
Проведен скрининг по морфо-культуральным свойствам 109 культур бактерий из сыра А, 98 культур из сыра В и 124 культур из сыра С. Биохимические исследования проводили на 28 культурах бактерий из сыра А, 36 культурах из сыра В и 31 культуре из сыра С.
© Сливка I. М., Щсарик О. Й., 2016
126
По оценке результатов исследований установлено, что основными представителями бактерий, из сыра А есть род Enterococcus (Enterococcus faecalis и Enterococcus durans) - 25 % культур, род Lactococcus (Lасtococcus lactis ssp.) 21 % культур, род Lactobacillus (Lactobacillus plantarum) - 33 % культур и род Leuconostoc (Leuconostoc mesenteroides) - 21 % культур.
Культуры бактерий из сыра В отнесено в два рода Enterococcus и Lactococcus. Род Enterococcus (Enterococcus faecalis и Enterococcus durans) составил 22 % культур и род Lactococcus (Lасtococcus lactis ssp.) - 78 % культур.
Сыр С представлен двумя родами молочнокислых бактерий Lactococcus (Lасtococcus lactis ssp.) - 84 % культур и род Enterococcus (Enterococcus faecalis и Enterococcus durans.) - 14 % культур.
Ключевые слова: молочнокислые бактерии, морфологические, культуральные, биохимические свойства, бактериальный препарат.
UDC 637.1:579.8+637.352/477.85
I. M. Slyvka, O. Y. Tsisaryk
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S. Z. Gzhytskyj, Lviv, Ukraine
PROPERTIES OF LACTIC ACID BACTERIA ISOLETED FROM TRADITIONAL DAIRY PRODUCTS PRODUSED UKRAINE
The article presents the results of research on the properties of lactic acid bacteria extractedfrom traditional Carpathian cheese.
Three samples of sheep cheese were analyzed, selected from different geographical regions of Chernivtsi region. Cheese A - brine cheese, highlands; cheese B - butz, highlands; cheese C - butz, foothills area.
A screening for morphological and cultural properties 109 cultures of bacteria with cheese A, 98 cultures with cheese B and 124 cultures with cheese C was made. Biochemical properties studies were performed on 28 cultures of bacteria with cheese A, 36 cultures with cheese B and 31 culture with cheese C.
According to the research results it was determined that the main representatives of the bacteria cheese A there genus Enterococcus (Enterococcus faecalis and Enterococcus durans) - 25 % cultures, the genus Lactococcus (Lastococcus lactis ssp.) 21 % cultures, genus Lactobacillus (Lactobacillus plantarum) -33 % cultures and genus Leuconostoc (Leuconostoc mesenteroides) - 21 % cultures.
Cultures of bacteria in the cheese are allocated in two genus of Enterococcus and Lactococcus. The genus Enterococcus (Enterococcus faecalis and Enterococcus durans) amounted to 22 % of cultures and genus Lactococcus (Lastococcus lactis ssp.) - 78 % cultures.
Cheese C presented two genus of lactic acid bacteria Lactococcus (Lastococcus lactis ssp.) - 84 % cultures and genus Enterococcus (Enterococcus faecalis and Enterococcus durans.) - 14 % cultures.
Key words: lactic acid bacteria, morphological, cultural, biochemical properties, bacterial pr.parayion.
Вступ. Защкавлешсть до вивчення властивостей молочнокислих бактерш (МКБ) здебшьшого пов'язано з розвитком молочно! промисловост в свт взагал i в Укршт зокрема i, як наслвдок цього, виробництвом нових кисломолочних продуктов, а також пошуком нових штамiв МКБ, придатних для використання в бютехнолопях [1, 2].
Одшею з домiнуючих груп мiкроорганiзмiв ферментованих молочних продуктов, в тому чи^ i сщлв е МКБ [3, 4, 5]. 1х роль при сквашуванш полягае у формуванш специфiчних фiзико-хiмiчних i органолептичних властивостей продукту та забезпеченш безпеки споживання i збереження яшсних характеристик впродовж його збертання [6]. Завдяки мiкрофлорi можна контролювати бiохiмiчнi та ферментативн процеси тд час визрiвання продукту та спрямовувати !х у бажаному напрямг
127
У процеа виготовлення традицшних ферментованих продуктов iз сирого молока бактерiальнi культури не додаються, тому тд час визрiвання природна молочнокисла мiкрофлора вiдповiдаe за переб^ бiохiмiчних процесiв, в результат! чого формуються специфiчнi властивостi продукту. Ввдповвдно для виготовлення традицiйних кисломолочних продуктiв i сирiв у промислових умовах велике значения мае склад бактерiального препарату, оскшьки обов'язковою технолопчною операцiею е пастеризацiя молока, тд час яко! знищуеться не тшьки патогенна мiкрофлора, а й молочнокисла флора сирого молока [7].
Сьогодш МКБ е основою бшьшосп бактерiальних препаратов, як використовуються для виробництва рiзиих кисломолочних продуктов i сирiв. Тому актуальним пiдходом для пошуку нових штамiв молочнокислих мiкрооргаиiзмiв, перспективних для використання у складi бактерiальних препаратiв i пробiотикiв, е вивчення видового складу мiкрофлори традицiйиих кисломолочних продуктов, видiлеиня iз них молочнокислих культур i вивчення !х властивостей [5].
Метою роботи була вдентифшащя та вивчення властивостей домiиуючих видiв МКБ видiлених iз традищйно! бринзи, виготовлено! у гiрськiй та передпрськш зон Карпат на територп Украши.
Матерiали i методи.
У робот! проанатзовано три зразки овечого сиру (один - бринза та два - буц) вшбраного iз рiзних географiчних регiонiв Чершвецько! обл. та виготовленого iз молока рiзних порвд овець. Iнформацiя про походження сиру наведена в таблиц 1.
Таблиця 1
Походження зразкчв дослiджуваного сиру_
Вид сиру Мкце вщбору сиру Порода овець
Бринза (А) м. Путила Чершвецька обл. (високопр'я) Укра!нська прськокарпатська
Буц (В) м. Путила Чеpнiвецька обл. (високопр'я) Укра!нська прськокарпатська
Буц (С) ФГ «Дана», с. Котелеве Чершвецька обл. (передпрська зона) Буковинський тип каракульсько! породи
Вiдбiр зразшв сиру - буц, було зроблено для того, щоб уникнути впливу NaCl, яка пригшчуе picT та розвиток МКБ, оскшьки за технологieю виробництва овечий сир буц - це бринза до моменту cолiння.
Шдрахунок кшькост молочнокислих мiкpооpганiзмiв проводили стандартним методом виаву десятикратних розведень згiдно з ГОСТ 104444.11-89 [8].
Виявлення бактерш роду Lactococcus, Streptococcus i Enterococcus здшснювали методом поciву десятикратних розведень дослвджуваного матеpiалу на тверде живильне середовище М17, враховуючи оптимальну температуру культивування, а саме +25 °С та +42 °С. Метод виявлення бактерш роду Lactobacillus базувався на здатност молочнокислих паличок розвиватися на твердому живильному cеpедовищi MRS (de Man, Rogosa and Sharpe) при темпеpатуpi культивування +37 °С. Культивування МКБ в термостат ввдбувалось протягом 48 год.
Для вивчення морфолопчних характеристик доcлiджуваних культур МКБ готували препарати фаpбованi за Грамом. Мшроскотю проводили з iмеpciйною олieю iз збiльшенням 90*15. Оцiнювали pозмip, характер зафарбовування, розташування клiтин, ввдсутнють сторонньо! мiкpофлоpи i змiнених форм у мазку.
Диференщальну характеристику для визначення родово! пpиналежноcтi проводили за комплексом бiохiмiчних i фiзiологiчних властивостей до^джуваних штамiв МКБ. Основними кpитеpiями для диференщацп були: здатнicть до^джуваних штамiв до продукування СО2 з глюкози, зброджування певного спектру вуглеводiв, picт за piзних температурних режишв +10 °С, +30 °С, +45 °С та piзних концентpацiй NaCl -2 %, 4 % та 6,5 %.
Бiохiмiчнi властивост МКБ вивчали за спектром зброджування вуглеводiв використовуючи середовища Гiccа. Поав здiйcнювали у напiвpiдке середовище
128
методом «проколювання» мшробюлопчною петлею. Для визначення бюх1м1чних властивостей у середовище Псса додавали у шлькосп 2 % таи вуглеводи: лактоза, галактоза, ескулш, мальтоза, рафшоза, салiцин, манiт i глюкоза.
Збертання штамiв молочнокислих бактерiй проводили у 0,5 мл поживного бульйону MRS чи М17, що мютив культури МКБ, як змiIпували iз 50 % стерильним глiцерином та заморожували до -80 °С.
Результати дослщжень.
Для вивчення кшьшсного складу молочнокислих бактерш, що беруть участь в процеа виробництва сиру, було визначено !х чисельнiсть. Результати до^джень представленi в таблицi 2.
Таблиця 2
Чисельшсть молочнокислих бактерiй у ввдбраних зразках сиру, КУО/г __(M±m, n=3)_
Рщ Дослщжуваш зразки сиру
(А) (В) (С)
Лактококи (1,3±0,11) х 105 (2,5±0,12) х 105 (3,2±0,11) х 105
Лактобактерi! (3,1±0,13) х 105 (4,2±0,14) х 105 (5,3±0,13) х 105
Загальна чисельнiсть (4,4±0,12) х 105 (6,7±0,13) х 105 (8,5±0,12) х 105
Проведений тдрахунок та аналiз отриманих результатов дають пiдстави стверджувати, що вмют молочнокисло! мiкрофлори у сирi А е меншим, нiж у сирi В i С. Це тдтверджуе вплив NaCl на життедiяльнiсть молочнокисло! мшрофлори. Очевидно, представництво МКБ зумовлено як породними особливостями овець, так i клiматичними факторами.
Молочнокислi палички росли на щiльному живильному середовищi MRS, формуючи бiлi або арувап колонi!, дiаметром вiд 1 мм до 5 мм, iнколи лiнзоподiбно! або зiркоподiбно! форми. Поверхня колонш була переважно гладенькою i блискучою (S-форма), проте в окремих випадках спостерiгали шорстк колонi! (R- форми). 1нкубування проводили при температурi +37 °С.
Для лактокошв вiдзначали характерний рiст на щiльному живильному середовищi М17 у виглядi округлих та човникоподiбних колонiй. На поверхнi середовища утворювалися округлi колонi! з рiвними краями, а човникоподiбнi колонi! дещо вростали в агар. 1нкубування проводили при температурi +25 °С та +42 °С.
Вiдбiр МКБ для подальших дослiджень проводили у стерильних умовах, вiдбираючи поодинокi колонi!. Для до^джень було вiдiбрано 109 культур бактерш iз сиру А, 98 культур iз сиру В та 124 культури бактерш iз сиру С. Потом отриманi культури були до^дженш на здатнiсть до зсвдання знежиреного стерильного молока. Серед них були вилучеш тi, як не згортали молоко i викликали утворення газу.
Морфологiчному аналiзу були тддаш культури бактерiй iз сиру А — 42, сиру В — 37 та сиру С —48.
В у«х зразках сиру у препаратах, пофарбованих за Грамом, виявили прямi чи злегка з^нуп Грам позитивш палички, зазвичай, розташованi поодиноко або ж короткими ланцюжками, без ознак споро- чи капсулоутворення. Також виявили кокоподiбнi клiтини, що розташовувались поодиноко (монококи) та попарно (диплококи). Виявленi також клiтини дещо витягнуто! форми. Така морфологiя клiтин характерна для представнишв роду Leuconostoc.
Представники роду Lactobacillus виявленi лише у препаратах, iз сиру А.
В подальшому було здiйснено пересiвання культур бактерш, тсля якого були вилучеш 14 дослвджуваних культур iз сиру А, 6 культур iз сиру В та 12 культур iз сиру С, як пiсля триразового пересiвання були неактивнi i в подальшому не розвивались на живильному середовищг
Таким чином, для фiзiолого-бiохiмiчних дослiджень залишились 28 культур бактерш iз сиру А, 36 культур iз сиру В та 31 культура iз сиру С. Основними вуглеводами для зброджування були лактоза, галактоза, рафшоза, глюкоза та мальтоза.
129
Здатшсть до продукування СО2 частково ввдзначена у кокоподiбних форм видшених МКБ iз сиру А (6 культур) та абсолютно була ввдсутня у культур МКБ iз сиру В i С. Штами бактеpiй, що продукували СО2, вiднеcли до гетероферментативних мiкpооpганiзмiв, а тi що не продукували СО2, до гомоферментативних.
За результатами росту кокоподiбних форм за температурних pежимiв +10 °С, +30 °С, i +45 °С, а також розвитку при концентрацш NaCl 6,5 % лактобактерп pоздiлено на два роди Lactococcus та Enterococcus.
За комплексом морфолопчних, культуральних та фiзiолого-бiохiмiчних властивостей встановлено, що у cnpi А вони пpедcтавленi родами Enterococcus (7 культур, що становить 25 %), Lactococcus (6 культур, 21 %), Lactobacillus (9 культур, 33 %), Leuconostoc (6 культур, 21 %). МКБ, iзольованих iз сиру В, розподшено у два роди Enterococcus (8 культур, або 22 %) та Lactococcus (28 культур, 78 %). МКБ сиру С також представлен двома родами - Lactococcus (26 культур, 84 %) та Enterococcus (5 культур, 14 %).
Здатшсть бактерш розщеплювати ескулш е одною з найпоказовших бiохiмiчних властивостей мшробюлопчного аналiзу при вдентифшацп бактерш виду Streptococcus thermophillus та ентерокошв. Оскшьки термофшьний стрептокок е дуже близький за морфо-культуральними, фiзiологiчними та бiохiмiчними властивостями до бактерш роду Enterococcus, то диференщя мiж ними опираеться на здатнicть ентерокошв до розщеплення еcкулiну [9].
Шють культур МКБ, видiлених iз сиру А, за бiохiмiчними властивостями були вдентифшоваш як вид Lасtococcus lactis ssp. Представники роду Leuconostoc ввднесено до виду Leuconostoc mesenteroides, основними вуглеводами для зброджування ними були мальтоза, cалiцин, сахароза. За здатшстю зброджувати галактозу, лактозу, мальтозу, машт, pафiнозу, cалiцин, еcкулiн та утворювати молочну кислоту iз глюкози 9 культур МКБ ввднесено до виду Lactobacillus plantarum.
До роду Enterococcus виду Enterococcus faecalis ввднесено 8 культур бактерш, видшених iз сиру В, основними вуглеводами для ферментацл були глюкоза, галактоза, рафшоза. Решту видiлених штамiв за бiохiмiчними властивостями вiднеcено до виду Lасtococcus lactis ssp.
Сир С характеризувався наявшстю трьох основних видiв: Lасtococcus lactis ssp., Enterococcus faecalis та Enterococcus durans. 22 культури МКБ ввднесено до виду Lасtococcus lactis ssp. Бшьшють iз них зброджували фруктозу, галактозу, манозу, лактозу, мальтозу, деяк — еcкулiн. Утворення молочно! кислоти вiдбувалоcь iз глюкози. Три iзоляти iдентифiкованi як Enterococcus faecalis; двi культури вiднеcено до роду Enterococcus виду Enterococcus durans.
За результатами дослвджень встановлено, що домiнуючими представниками у сирах е види роду Lactococcus, при цьому досить велика частина вiд загально! кшькост мiкpооpганiзмiв представлена родом Enterococcus. Щодо представнишв роду Lactobacillus, то присутнють !х виявлена лише у c^i А.
Бактерн виду Leuconostoc mesenteroides ssp. е типовими для cиpiв piзних кра!н, виготовлених у домашшх умовах. 1х наявнicть обгрунтовуеться участю у пpоцеci визpiвання сиру завдяки пpотеолiтичнiй i лiполiтичнiй активноcтi та синтезу ароматичних сполук [10,11].
Висновки.
Вперше, видiлено та пpоаналiзовано мiкpобiальних склад тpадицiйного сиру бринза виготовленого у гipcькiй та пеpедгipcькiй зош Карпат.
Домiнуючою молочнокислою мiкpофлоpою традищйного карпатського сиру бринза е представники чотирьох pодiв МКБ, таких як рвд Lactococcus, Lactobacillus, Enterococcus та Leuconostoc та п'яти !х видiв, зокрема, види: Lасtococcus lactis ssp., Enterococcus faecalis, Enterococcus durans, Leuconostoc mesenteroides та Lactobacillus plantarum.
У наших до^дженнях МКБ видшяли iз до цього часу невивченого джерела -овечого сиру бринза, виготовленого у непромислових умовах. За комплексом
130
мшробюлопчних Mei^iB дослвдження важливо було охарактеризувати родову приналежнють видшених культур лактобактeрiй та проаналiзвати ix основнi властивост для можливого використання у складi бактeрiальниx прeпаратiв. Перспективи подальших дослiджень.
Дифереищальна характеристика на основi кулътуралъних, морфолопчних та фiзiолого-бiоxiмiчниx властивостей не дае можливост точно iдeнтифiкувати усi штами, а iнколи й види мiкроорганiзмiв. Здатнiстъ деяких штамiв МКБ проявляти фeрмeнтативнi властивосп, якi вiдрiзняютъся ввд описаних для даного виду, е досить частим явищем. Такi штами можна ввдиести до «нетипових» i легко пeрeквалiфiкувати у iнший вид. Тому для точно].' вдентифшацп штамiв нeобxiдним е застосування молекулярно-генетичних мeтодiв дослiджeнъ, якi в подальшому будуть використанi. Також для детальшшо' характеристики культур молочнокислих бактерш е необхвдшсть вивчення i'x антагонiстичниx властивостей та антибютикорезистентносп.
Л1тература
1. Мировой рынок: общие тенденции / 1нформационно-аналитический бюлетень «Рынок молока» № 194-01-15 от 30 января 2014 г. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http ://www.infagro .com.ua.
2. Статистичний бюлетень «Виробництво промислово' продукцп за видами в Укра1ш» за сiчeнь 2015 р. / Державна служба статистики [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.
3. Двдух Н. А. Заквашувальш композицп для виробництва молочних продуктiв функцiонального призначення / Н. А. Двдух, О. П. Чагаровський, Т. А. Лисогор. — Одеса: Полкраф. — 2008. — 233 с.
4. Двдух Н. А. Нанотехнологп продуктiв функцiонального призначення на молочнш основi / Н. А. Двдух, О. П. Чагаровський // Материалы I Международной научно-практической конференции «Наука и технологии: шаг в будуще. — Том 1. Сельское хазяйство. — Белгород: Руснаучкнига, 2006. — С. 33-36.
5. Югель Н. Ф. Технологи бактeрiальниx препарапв для функцюнальних продукпв i бюлопчно активних добавок / Наталя Фeдорiвна Йгель // Автореферат дисертацп на здобуття наукового ступеня доктора техшчних наук, Ки'в. — 2003 — 41 с.
6. Buckenhüskes H. J. Fermented vegetables / Eds P. D. Doyle, L. R. Beuchat, T. J. Montville // Food Microbiology: Fundamentals and Frontiers, 2nd ed. Washington, DC: ASM Press, 1997. — P. 595-609.
7. Василюк О. М. Видвдення та вдентифжащя бактерш роду Lactobacillus з ферментованих продукпв рiзниx репошв Украши / О. М. Василюк, Н. К. Коваленко, I. Л. Гармашева, Л. Т. Олещенко // Мшробюлопчний журнал. — 2014. — Т. 76. — № 2. — С. 2-9.
8. ГОСТ 10444-89 Продукты пищевые. Методы определения молочнокислых организмов.
9. Степаненко П.П. Микробиология молока и молочных продуктов / Учебник для ВУЗов. - Сергиев Посад: ООО "Все для Вас - Подмосковье". — 1999. — 415 с.
10. Cocolin L. Study of ecology of fresh sausages end characterization of populations of lactic acid bacteria by molecular methods / L. Cocolin, K. Rantsiou, L. Iacumin, R. Urso, C. Cantoni, G. Сот // Appl. Environ. Microbiol. — 2004. — V. 70. — N. 3. — P. 1883-1894.
11. Giraffa G. Importance of lactobacilli in food and feed biotechnology / G. Giraffa, N. Chanishvili, Y. Widyastuti // Res. Microbiol. — 2010. — V. 161. — N. 6. — P. 480-487.
Reference
Mirovoj rynok: obshhie tendencii / Informacionno-analiticheskij bjuleten' «Rynok moloka» № 194-01-15 ot 30 janvarja 2014. [Elektronnij resurs]. - Rezhim dostupu: http://www.infagro.com.ua. (in Russian). Staty'sty'chny'j byuleten «Vy'robny'cztvo promyslovoyi produkciyi za vydamy' v Ukrayini» za sichen 2015. / Derzhavna sluzhba staty'sty'ky' [Elektronny'j resurs]. - Rezhym dostupu: http://www.ukrstat.gov.ua. (in Russian). Didux, N. A., Chagarovs'ky'j O. P., Ly'sogor T. A. (2008). ZakvashuvaTni kompozyciyi dlya vy robny cztva molochnyx produktiv funkcional nogo pryznachennya. — Odesa: Poligraf. 233. (in Ukrainian). Didux, N. A., Chagarovs'ky'j, O. P. (2006). Nanotexnologiyi produktiv funkcionaFnogo pryznachennya na molochnij osnovi / Materialy I Mezhdunarodnoj nauchno-prakticheskoj
131
konferencii «Nauka i tehnologii: shag v budushhe. — Tom 1. Sel'skoe hazjajstvo. — Belgorod: Rusnauchkniga, 33-36. (in Russian). Kigel,' N. F. (2003). Texnologiyi bakterialnyx preparativ dlya funkcional'ny'x produktiv i biologichno akty'vny'x dobavok / Natalya Fedorivna Kigel' // Avtoreferat dy'sertaciyi na zdobuttya naukovogo stupenya doktora texnichny'x nauk, Ky'yiv. 41. (in Ukrainian). Buckenhuskes, H. J. (1997). Fermented vegetables / Eds P. D. Doyle, L. R. Beuchat, T. J. Montville // Food Microbiology: Fundamentals and Frontiers, 2nd ed. Washington, DC: ASM Press, 595-609.
Vasy'lyuk, O. M. Kovalenko, N. K., Garmasheva, I. L., Oleshhenko, L. T. (2014). Vy'dilennya ta identy'fikaciya bakterij rodu Lactobacillus z fermentovany'x produktiv rizny'x regioniv Ukrayiny' / Mikrobiologichny'j zhurnal. 76. 2, 2-9. (in Ukrainian). GOST 10444-89 Produkty pishhevye. Metody opredelenija molochnokislyh organizmov. (in Russian).
Stepanenko, P. P. (1999). Mikrobiologija moloka i molochnyh produktov / Uchebnik dlja VUZov.
- Sergiev Posad: OOO "Vse dlja Vas - Podmoskov'e". 415 s. (in Russian). Cocolin, L., Rantsiou, K., Iacumin, L., Urso, R., Cantoni, C., Сотi, G. (2004). Study of ecology of fresh sausages end characterization of populations of lactic acid bacteria by molecular methods / Appl. Environ. Microbiol. 70. 3, 1883-1894. Giraffa, G., Chanishvili, N., Widyastuti, Y. (2010). Importance of lactobacilli in food and feed biotechnology / G. Giraffa, // Res. Microbiol. 161. 6, 480-487.
Стаття надшшла до редакци 30.04.2016
УДК 636.2. 087.72: 612. 3.
Сметанша О. В., пошукувач, 1батулш I. I., академш НААН, д. с.-г. н., Бомко В. С., д. с.-г. н. ©
НУБгП, Бглоцеркгвський нацюнальний аграрний утверситет
ВПЛИВ ЗМ1ШАНОЛ1ГАНДНОГО КОМПЛЕКСУ КОБАЛЬТУ НА ПЕРЕТРАВН1СТЬ ПОЖИВНИХ РЕЧОВИН ВИСОКОПРОДУКТИВНИХ КОР1В
ГОЛШТИНСЬКО1 ПОРОДИ
На тдставi даних, отриманих тд час проведення науково-господарського дослгду, встановлено, що лiквiдацiя дефщиту Кобальту в кормосумiшi на 70 % за рахунок змiшанолiгандного комплексу Кобальту в рацюнах дШних корiв голштинськог породи у сухостшний перюд i першi 100 дтв лактацп, забезпечило корiв 3-г до^дног групи цим елементом i сприяло найвищог перетравностi поживних речовин кормосумiшi порiвняно з контрольною групою та 2-ю, 4-ю i 5-ю дослвiдними групами. Коефщieнт перетравностi по сухш речовит був вищим на 2,5 % проти контролю, 2,7 % проти 2-г до^дног групи, 1,2 % проти 4-г i 3,2 % проти 5-г, вiдповiдно оргатчног 1,4 %, 1,0 %, 0,6 % i 1,5 %, протегну - 1,4 %, 2,0 %, 0,8 %, i 2,4 %, жиру - 4,8 %, 5,7 %, 0,7 %,, i 6,1 %, клтковини - 3,0 %, 3,5 %, 1,9 %, i 3,9 %, БЕР - 5,8 %, 4,4 %, 0,9 %, i 1,4 %.
Ключов1 слова: високопродуктивш корови, мжроелементи, арчаноки^ солi Купруму, Цинку, селент натрт, змiшанолiгандний комплекс Кобальту, перетравтсть, коефiцieнти перетравностi.
UDC 636.2. 087.72: 612. 3.
Smetanina O.V., graduate student, Ibatulin I.I., academician UAAS, a Doctor of Agricultural Sciences Bomko V.S., a Doctor of Agricultural Sciences
NUBaN, Bila Tserkva National University
IMPACT OF MIXED LYGAND COBALT COMPLEX ON DIGESTIBILITY OF NUTRIENTS OF HIGHLY PRODUCTIVE COWS OF HOLSTEIN BREED
© Сметанша О. В., 1батулш I.I., Бомко В.С., 2016
132
