CC BY
30
Юридичш науки
Т. 7, № 1, 2020
УДК 342.97
Солом1я Васил1в
кандидат юридичних наук, старший викладач кафедри цивiльного права та процесу Навчально-наукового шституту права, психологи та шновацшно! освiти Нацiонального унiверситету "Львiвська полггехшка"
solomia.vasyliv@ukr.net
Олена Сорочкша
студентка денно! форми навчання другого (мапстерського рiвня) спецiальностi 081 "Право" Навчально-наукового шституту права, психологи та шновацшно! осв^и Нацiонального унiверситету "Львiвська полггехшка"
СВ1ТОВ1 СИСТЕМИ НОТАР1АТУ: ПОР1ВНЯЛЬНИЙ АНАЛ1З
http://doi.org/10.23939/law2020.25.134
© Bacmie С., Сорочкта О., 2020
Проанал1зовано ochobhí особливост функщонування свггових систем нотар1ату. Запропоновано власне визначення поняття систем нотар1ату. Висвгглено засади функщонування систем латинського ("civillaw") та англосаксонського ("commonlaw") нотар1ату, як грунтуються в1дпов1дно на континентально-европейськш та англо-саксонськш правових системах, охарактеризовано системи нотар1ату окремих держав, таких як Сполучеш Штати Америки, Федеративна Республжа Н1меччина, Франщя, Швейцар1я, Япошя, визначено основш характеристики моделей латинського нотар1ату, а саме, шмецькот, французькот та зм1шанот нотар1альних моделей.
Ключов1 слова: система нотар1ату, латинська система нотар1ату, англосаксонська система нотар1ату, М1жнародний союз латинського нотар1ату.
Постановка проблеми. 1сторичш процеси зумовили виникнення двох основних систем нотарiату: латинсько! та англосаксонсько!, якi своею чергою грунтуються на ключових постулатах аналопчних правових сiмей. Натомiсть в Укра!ш вже вкотре обговорюеться питання реформування системи нотарiату в нашiй державу а також необхiднiсть iмплементацп окремих положень европейського права в галузi нотарiату в чинне вiтчизняне законодавство. Саме тому важливо вивчати шоземний досвщ правового регулювання цього шституту з метою свщомого та виваженого запровадження окремих зарубiжних досягнень у цш галузi у наше нотарiальне законодавство.
Анал1з дослщження проблеми. Значний внесок у дослщження питання особливостей основних свггових систем нотарiату зробили таю вггчизняш науковцi, як В. Баранкова, I. Богатырева, М. Бондарева, О. Висеканцев, А. Гуледза, М. Долинська, М. Дякович, Ю. Желiховська, Н. 1льева, В. Комаров, С. Мизинцев, О. Нелш, С. Я. Фурса, К. I. Чижмар та шшг Треба вiдзначити також науковий доробок у галузi нотарiату таких iноземних вчених, як M. DiFabio, E. G. Hall, J. M. Perillo, J. A. Talpis.
Мета статт - дослщити основш свiтовi системи нотарiату, з'ясувати особливосп !х функцiонування.
Виклад основного MaTepiany. Устшне здiйснення державою сво!х правоохоронних, фiскальних та судових функцш дае змогу виконувати зокрема шститут нотарiату [1, с. 51].
Аналiзуючи iсторiю становлення систем нотарiату, що склалися у свiтi, можна стверджувати, що бiльшiсть науковцiв видшяють двi основнi правовi системи нотарiату, якi грунтуються на континентально-европейськiй та англосаксонськш правових системах.
У науковш лiтературi вiдсутне визначення поняття системи нотарiату, проте, узагальнивши позицп науковщв у сферi нотарiального права, систему ^TapiaTy можна визначити як сукупнють правових норм, якi регулюють правовщносини у нотарiальнiй сферi, та системи нотарiальних органiв, а також оргашв, якi надiленi компетенцiею щодо здшснення нотарiальноl дiяльностi, що сформувались тд впливом iсторичних, соцiальних, нацiональних чинниюв.
Держави i3 континентально-европейською правовою системою визнають перевагу офiцiйного нотарiального документа серед шших видiв доказiв у цившьному судочинствi, а також такий документ надiлений законом найвищою доказовою силою. В таких крашах сформований i дiе iнститут латинського нотарiату, де нотарiус позицiонуеться як незалежний представник держави та водночас вш несе особисту вщповщальнють за вчинеш нотарiальнi ди. В державах латинського нотарiату роботу нотарiуса контролюе держава та самоврядно громадська оргашзащя нотарiусiв.
Вважаемо за необхiдне наголосити, що згадка про "латинське" походження системи нотарiату немае нiчого спiльного аш мовного, анi етнiчного з латинськими народами, а лише стосуеться римського права як джерела визначених правових положень, як визнають та надають документу тдвищену доказову силу.
Водночас рiзноманiття форм оргашзацп нотарiату зумовлюе юнування систем нотарiату, якi поеднують у w6i основнi ознаки двох основних тишв нотарiату.
Свропейська нотарiальна традицiя зародилася та еволюцiонувала завдяки юторичному чиннику, змiнi правових щей i засад державного управлiння. 1нститут економiчного та незалежного нотарiату латинського типу в крашах iз романо-германською системою права е одним iз таранов стабiльностi цивiльно-правових вiдносин. У Сврот чисельнiсть нотарiусiв, якi займаються приватною нотарiальною практикою е бшьшою, ангж нотарiусiв у державних конторах. Винятком е нотарiат у Португалп, де функцiонуе винятково державний нотарiат.
Дослщниця украшського нотарiату Н. В. 1льева наголошуе на iснуваннi лише двох нотарiальних систем: англосаксонсько! ("commonlaw") та латинсько! ("civillaw"), якi кардинально в^^зняються одна вщ одно! особливостями правового регулювання дiяльностi нотарiусiв [2, с. 41-43].
3i свого боку С. Мизинцев виокремлюе три основш типи нотарiату - латинський, англосак-сонський та державний [3, с. 38-40].
Науковщ зазначають, що поняття "латинський нотарiат" е синонiмом поняття '^беральний" або, iнакше кажучи, "незалежний" нотарiат, на вiдмiну вiд нотарiату "державного", тобто такого, який юнував у СРСР i проявив себе повнютю неспроможним в умовах ринково! економiки" [4, с. 440-442].
Кра!ни англосаксонсько! системи нотарiату (Велика Бриташя, США, Австралiя, Малайзiя, Сiнгапур, Iндiя, Кiпр та iн.). У цих державах нотарiат не вiдiграе значно! ролi або ж взагалi вщсутнш. нотарiуса, як правило, замшяються дiями адвокатiв. Роль i значення нотарiусiв у кра!нах iз системою "common law" недостатш, що зумовлено часто непослщовною регламентацiею засад, принцитв дiяльностi нотарiату на нормативному рiвнi в окремих штатах або в шших адмiнiстративно-територiальних одиницях держави, що своею чергою ускладнюе правову базу та практичне врегулювання шституту нотарiату.
За системою "civillaw" нотарiуси е представниками вшьно! професil, але надання свободи 1хшм дiям у державi латинського нотарiату не повинне бути причиною вседозволеносп приватних нотарiусiв, тому це потребуе посиленого контролю з боку держави. Рецепщя римського права у латинському нотарiатi виявляеться у тому, що краши, яю входять до Мiжнародного союзу латинського нотарiату (The International Union of Notaries - UINL), ставлять у прюритет писанi докази, надiляючи !х бшьшою доказовютю.
Солом1я Васил1в, Олена Сорочкта
OKpiM того, треба брати до уваги особливосп регулювання шституту HOTapiaTy в деяких европейських державах. До прикладу, в Федеративнш Респyблiцi Нiмеччинi (дaлi - ФРН) нотapiyс пiд час здшснення професшно! дiяльностi не мае права працювати за pегiонaльними межами окрупв суду першо! шстанцп та округу апеляцшного суду, а лише в межах свого округу. А кандидата на посаду нотapiyсa уповноважене призначати Мшютерство юстици ФРН [5].
В Ггали нотapiyсa також призначае на посаду Мшютерство юстици, але, щодо мюця пpaцi, то мaйбyтнiй нотapiyс сам може обирати pегiон, в якому вш мае вчиняти нотapiaльнi дп [6].
Ключовою вщмшнютю французького нотapiaтy вiд iнших европейських держав е те, що особа може успадкувати посаду нотapiyсa [7].
У Швейцарп вимоги до кандидатури нотapiyсa доволi зaгaльнi: громадянство, освгга та стаж. Проте оплата пращ нотapiyсa здiйснюеться погодинно [2, с. 33-34].
Науковщ видiляють три моделi романо-германського (латинського) нотapiaтy:
1. Шмецька нотapiaльнa модель, яка характеризуеться незначною aктивнiстю нотapiyсa в здшснюванш iнтеpесiв громадян, яким потpiбнa допомога в тлумаченш законодавчих норм, у проведенш перемовин, у збоpi необхщних докyментiв. Тобто, нотapiyс лише розробляе необхщний клiентy акт i засвщчуе його;
2. Французька нотapiaльнa модель, яка характеризуеться тюшшим взаемозв'язком мiж нотapiyсом та клiентом. У Францп нотapiyси виявляють бiльшy iнiцiaтивy та надають значно ширший спектр нотapiaльних послуг. Нотapiyси працюють за принципом "all inclusive", а саме -нотapiyс та його помiчники беруть на себе вш "турботи" по робой iз документами, сaмостiйно збирають потpiбнi документи, складають проекти нотapiaльних докyментiв, зaсвiдчyють документи, рееструють документи та звертаються до оpгaнiв державно! влади чи мунщипальних служб у paзi виникнення тако! необхiдностi;
3. Змшана нотapiaльнa модель, яка е симбюзом двох попеpеднiх моделей. Така модель функщонуе в Iспaнi!, Щцерландах, Швейцapi! та в iнших державах. Окpемi держави, як зауважують дослщники iнститyтy нотapiaтy, пiд час побудови власних систем нотapiaтy брали за приклад французьку модель здшснення нотapiaльно! дiяльностi. Це стосуеться КНР, Алжиру, В'етнаму, Польщi та Угорщини, яю ухвалили вiдповiднi закони, встановивши на сво!х теpитоpiях нотapiaт вiльного типу.
Необхщно зауважити, що саме змшана нотapiaльнa модель, яка поеднуе в собi основнi характеристики нiмецько! та французько! моделей та фyнкцiонyе вже у багатьох державах, е прикладом симбюзу основних досягнень та переваг шмецько! та французько! моделей.
Засади латинського нотapiaтy, запозичеш iз принцишв та засад римського приватного права, е юторичними та нормативними кaтегоpiями, pефлексiею пyблiчно-пpaвово! природи дiяльностi нотapiaтy, якi виникали впродовж вiкiв. Ц засади е результатом розвитку культури i людсько! цивiлiзaцi! та щнними здобутками правово! науки.
У правовш нayцi видiляють тaкi зaсaдничi принципи латинського нотapiaтy: 1) для того, щоб зaсвiдчyвaти piзнi правочини та проводити консультацп iз правових питань для сво!х клiентiв, нотapiyс повинен мати достатню квaлiфiкaцiю та широку правову обiзнaнiсть; 2) нотapiyс повинен бути незалежним, тобто не може бути державним службовцем; 3) нотapiyси повинш виконувати сво! фyнкцi! "з пов'язкою Фемiди на очах" - неупереджено; 4) нотapiyси повиннi обов'язково збертати копi! докyментiв, оpигiнaли яких були посвщчеш ним особисто; 5) за зaподiянy шкоду, в процес виконання сво!х повноважень, тpетiм особам, нотapiyс несе юридичну вiдповiдaльнiсть, зокрема, i yсiм сво!м майном у випадках передбачених законом; 6) нотapiyс впpaвi здiйснювaти сво! повноваження в межах одного, визначеного теpитоpiaльного округу; 7) нотapiyс повинен бути членом нотapiaльного органу, - нотapiaльно! палати [8, с. 24].
П. Щекочiхiн наголошуе, що в бiльшостi держав Схщно! Свропи (таких як Словаччина, Польща, Естонiя, Литва, Лaтвiя) тсля проведених реформ нaпpикiнцi ХХ столггтя почав зароджуватися нотapiaт латинського типу. Латинський нотapiaт з'явився i в деяких державах
"common law", таких як Великобриташя та США (наприклад, в американському штат Флорида та в британському Лондош). Система латинського нотарiату дie не в ycix крашах Свропи; винятком е краши Скандинавiï, Англiя (окрiм лондонських нотарiyсiв, якi здiйснюють свою дiяльнiсть в Лондонському Сiтi й належать до системи латинського нотарiатy) [4, с. 440-442].
Американський правознавець Дж. Меримен зауважуе, що подiбнiсть мiж латинським нотарiатом i англосаксонським у державах i3 системою "common law" е лише поверхневою, адже у англосаксонськш нотарiальнiй системi нотарiyс не вiдiграе важливого значення, тодi як латинський нотарiyс - значима та важлива особа в систсмГ права держав "латинськоГ' сiм'ï [3, с. 39].
Суть латинського нотарiатy полягае в тому, що, "будучи лiбералiзованим, вш знiмае з держави важку вщповщальнють i велим витрати, пов'язаш з фyнкцiонyванням цiеï служби, i забезпечуе бшьшу юридичну безпеку громадянам" [4, с. 441].
Нотарiат ще й виконуе соцiальнy роль. Виявляючи однакове ставлення до ушх громадян, iнститyт нотарiатy завдяки свош миротворчiй ролi сприяе зниженню напруженосп в ïхнiх справах, а, як наслщок, мiнiмiзацiя тривалих та дорогих судових процешв. Сучасний нотарiат захищае слабкого вiд сильного, громадян - вщ бюрократiв, сприяе захисту прав людини. Потрiбно наголосити, що незалежнють нотарiyса гарантуе надання правочинам мiж сторонами "пyблiчноï форми та громадсько1' довiри", оскiльки нотарiyс виконуе завдання пyблiчноï влади [4, с. 440-441].
О. Мойсеева пщкреслюе, що в правових державах дотримання та захист прав i свобод людини i громадянина е основним орiентиром дiяльностi держави. Нотарiyс не е державним службовцем, а тому вш безпосередньо залучений у процес реалiзацiï функцш держави, оскшьки головним чином поеднуе в собi весь набiр необхщних органiзацiйних, технiчних, нормативно-пра-вових можливостей, яю б могли створити yd умови для yспiшного полiпшення здшснення державою сво1'х обов'язкiв перед громадянами [9, с. 92-94].
Саме нотарiат, будучи шститутом громадянського сyспiльства, здатний бути посередником мiж громадськiстю та державним органами на шляху до забезпечення законности Свропейська нотарiальна практика якраз пщтверджуе можливiсть ширшого використання потенщалу нотарiатy. Так, у Шмеччиш е нотарiyси-адвокати, якi виконують функци нотарiyса та адвоката одночасно: наприклад, вони можуть не тшьки посвщчити факт укладення договору, але й взяти на себе зобо-в'язання iз виконання такого договору [9, с. 93].
Англосаксонська система права почала формуватися ще у XI столгт в Англи, а згодом поширилася на ïï колонiï та домшюни. Тепер до не1' належать правовi системи США, Канади, Великобритании Iрландiï, Австралiï, Ново1' Зеландiï та шших держав, яю входять до складу краш Спiвдрyжностi нацiй.
У державах англо-американсько1' правово1' системи основним джерелом права е сyдовi прецеденти, тобто положення, яю знаходяться у судових ршеннях, визнанi як еталон, правила, застосованого при виршенш аналопчно1' справи. Основну увагу в англо-американськш системi права надають показам свщюв як засобу доказу. Нотарiальна практика та письмовi документи не вщграють значимо!' ролi у сyдочинствi, яка, натомють, 1'м вiдведена в крашах латинського типу. У зв'язку з цим, будь-яю документи в цившьному процес можуть бути спростоваш та скасоваш за допомого свiдкiв.
Як зауважуе видатний науковець у галyзi нотарiатy Р. Давид, головною вщмшшстю системи англо-саксонського нотарiатy вiд нотарiатy в латинськiй правовiй системi е вагома роль шституту солiсiтора саме у державах англо-саксонськоï нотарiальноï системи. Солюггор - це категорiя адвоката у Великобритании яю здГйснюють пщготовку судових матерiалiв для ведення справ барютерами, - адвокатами вищого рангу. Сьогодш функцГонують багато великих фГрм солГсГторГв, якГ спецiалiзyються на справах, пов'язаних ¡з передачею нерyхомостi, оформленням спадкових справ. Як правило, в англосаксонськш правовш сГм^ нотарiальнi функци виконують двГ категорiï осГ6: 1) нотарiyси, якГ призначенi законодавчими органами штату або вищими посадовими особами штату; 2) комююнери у справах про встановлення факту [10, с. 115].
Солом1я Bacrnie, Олена Сорочкта
Оргашзащя i порядок дiяльностi HOTapiyca США регулюсться законодавством окремих штатiв. Щодо питання встановлення факпв, нотарiат у США - це, передуем, правовий шститут i3 надання квалiфiкованоï юридично! допомоги посадовими особами уповноваженим на це вщповщно до нормативних встановлених особливостей кожного окремого штату.
1снуе у США шститут "notarypublic", який е результатом довго! багатовiковоï еволюцiï шституту нотарiатy в межах англо-саксонського права. В процес тако! еволюци вiдбyвалося поступове i послiдовне вщдалення нотарiатy вiд свого латинського коршня. За сyтнiстю американський "notary public" можна порiвняти 3i свiдком, який користуеться довiрою у сyспiльствi.
Нотарiyсy у США заборонено самостiйно складати юридичш документи чи консультувати громадян i3 правових питань, за винятком випадюв, коли нотарiyс водночас е i адвокатом. Нотарiyс у США зовшм не зобов'язаний бути юристом за фахом, а достатньо того, щоб особа, кандидат на посаду "public notary", була доброчесним громадянином, призначеним губернатором штату.
Принципи оргашзацп дiяльностi нотарiyсiв-юристiв у крашах англо-саксонсько! правово! системи надають 1м бшьше свободи, але засади системи латинського нотарiатy потребують, щоб особа, яка посвщчуе правочин, не перетворилася в того, хто буде його оспорювати чи вщстоювати при виникненнi суперечок мiж сторонами [10, с. 116].
Окремi держави у нотарiальнiй практицi вдало поеднують кращi досягнення обидвох систем нотарiатy.
До прикладу, щкавим е правове регулювання шституту нотарiатy в Японiï, де нотарiат сформувався пiд впливом права рiзних европейських краïн, проте, його розвиток свщчить про активне впровадження шновацш у дiяльнiсть цiеï iнститyцiï. Так, протягом останшх рокiв у Япони дедалi бiльша кiлькiсть докyментiв посвщчуеться в електроннiй формi, нотарiальна практика поступово вщходить вiд паперово1' форми посвщчення нотарiальних докyментiв. Вчинення нотарiальних дiй в електронному виглядi вщбуваеться через центр електронного нотарiатy. Права на володшня i користування центром належать Японськш Нацiональноï Асоцiацiï Нотарiyсiв, технiчне обслуговування за контрактом забезпечуе приватна компашя, обрана на пiдставi тендера. Процедура подачi заяви на посвщчення електронного документа здшснюеться за допомогою iнтернет-сайтy Мiнiстерства юстицiï, який перенаправляе ктента в центр електронного нотарiатy [11]. Так, японцi поруч зi збереженням сво1х усталених нотарiальних традицiй, активно впро-ваджують новггш технологiï у нотарiальнy практику.
Висновки. Романо-германська та англо-саксонська правова система нотарiатy докоршно вiдрiзняються мiж собою, що зумовлено юторичними та геополггичними причинами, в яких розвивалися ri чи iншi держави. Хоча вимоги, як визначенi до осiб на посаду нотарiyса у державах обидвох правових шмей, принципи органiзацiï 1'х дiяльностi значно вiдрiзняються в обох правових системах, ця дiяльнiсть первюно мала на метi надання квалiфiкованоï юридично1' допомоги за дотримання принцишв законности незалежностi та неyпередженостi.
Латинська система нотарiатy первiсно е першою. В латинському нотарiатi нотарiyс виконуе функщю захисту прав та штерешв сyб'ектiв правовiдносин, недопущення виникнення спорiв. Гарантом стабiльностi цивiльних правовiдносин е економiчно незалежний нотарiат латинського типу.
У державах iз англо-американським типом нотарiатy нотарiальнi документи не мають toi' фундаментально1' та безспiрноï юридично' сили як у латинськiй системi.
В англо-саксонськш системi нотарiатy варто розрiзняти нотарiyсiв: "notarypublic" та "civillawnotary".
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Дякович М. М. Нотар1альне право Украши: навч. поаб. К. Алерта; КНТ; ЦУЛ, 2009. 686 с. 2. 1льева Н. В. Заруб1жний досвщ здшснення нотар1ально1 д1яльност1 та його адаптащя до вичизняно! системи
Ceimoei системи Homapiamy: порiвняльний anani3
нотар1ату. Конституцшно-правовий вим1р в розвитку правово! системи Укра!ни. 2016. С. 41-46. 3. Мизинцев С. Н. О типах и моделях современного нотариата. Нотариус. 2012. С. 37-44. 4. Щекочихин П. А. Нотариат в системе публичного управления: к вопросу о месте и роли. Административное и муниципальное право. 2013. № 5. С. 439-443. 5. Нотариат: учебник для СПО. М.: Издательство Юрайт, 2015. 377 с. 6. Notaio. URL:http://www.sapere.it/sapere/dizionari/dizionari/Italiano/N/NO/notaio.html. 7. European judicial systems Edition 2010 (data 2008): Efficiency and quality of justice. Strasbourg: Council of Europe Publishing, 2010. 390 с.
8. Нотар1ат в Украшк навч. поаб. / За ред. В. М. Бесчастного. К.: Знання, 2008. 494 с. 9. Моисеева О. В. Миссия нотариата во взаимоотношениях государства и общества // Личность, общество, государство, право. Проблемы соотношения и взаимодействия: Материалы II Международной научно-практической конференции 15-16 октября 2012 г. Пензенской государственной технологической академии, Факультета бизнеса Высшей школы экономики в Праге. Под ред. М. Сапик, Е. Кашпаровой, Б. А. Дорошина, И. Г. Дорошиной. Пенза-Прага-Колин: НИЦ "Социосфера". 2012. С. 92-94. 10. Нотариат: учебник и практикум для бакалавра, специалиста и магистра / по ред. А. О. Иншаковой, А. Я. Рыженкова. М.: Издательство Юрайт, 2018. 419 с. 11. How to make good use of Japanese Notaries. URL: http://www.koshonin.gr.jp/pdf/english2.pdf.
REFERENCES
1. Diakovych M. M. Notarialnepravo Ukrainy: navch. рosib [Notary law of Ukraine]. Kyiv: Alerta, KNT; TsUL, 2009, 686 р. [in Ukrainian]. 2. Il'ieva N. V. Zarubizhnyj dosvid zdijsnennia notarialnoi diiaVnosti ta joho adaptatsiia do vitchyznianoi systemy notariatu. Konstytutsijno-pravovyj vymir v rozvytku pravovoi systemy Ukrainy [Foreign experience in notary activity and its adaptation to the domestic notary system. Constitutional and legal dimension in the development of the legal system of Ukraine]: 2016, рр. 41-46 [in Ukrainian]. 3. Mizincev С. N. O tipah i modeljah sovremennogo notariata [On the types and models of the modern notary]: Notarius, 2012, рр. 37-44 [in Russian]. 4. Shhekochihin P. A. Notariat v sistemepublichnogo upravlenija: k voprosu o meste i rol. [Notary in public administration: on the question of place and role]: Administrativnoe i municipal'noe pravo, 2013, No. 5, рр. 439-443 [in Russian]. 5. Notariat: uchebnik dlja SPO [Notary]: Moscow: Izdatel'stvo Jurajt, 2015, 377 р. [in Russian]. 6. Notaio. fromhttp://www.sapere.it/sapere/dizionari/dizionari/Italiano/N/NO/notaio.html. 7. European judicial systems Edition 2010: Efficiency and quality of justice. Strasbourg: Council of Europe Publishing, 2010, 390 р. 8. Notariat v Ukraini: navch. posib [Notary in Ukraine]: Kyiv: Znannia, 2008, 494 р. [in Ukrainian].
9. Moiseeva O. V. Missija notariata vo vzaimootnoshenijah gosudarstva i obshhestva [The mission of a notary in relations between the state and society]: Lichnost', obshhestvo, gosudarstvo, pravo. Problemy sootnoshenija i vzaimodejstvija: Materialy II Mezhdunarodnoj nauchno-prakticheskoj konferencii 15-16 oktjabrja 2012 g. Penzenskoj gosudarstvennoj tehnologicheskoj akademii, Fakul'teta biznesa Vysshej shkoly jekonomiki v Prage. Penza-Praga-Kolin: NIC "Sociosfera", 2012, рр. 92-94. [in Russian]. 10. Notariat: uchebnik i praktikum dlja bakalavra, specialista i magistra [Notary]: Moscow:Izdatel'stvo Jurajt, 2018, 419 р. [in Russian]. 11. How to make good use of Japanese Notaries,from http://www.koshonin.gr.jp/pdf/english2.pdf.
Дата надходження: 16.01.2020р.
Соломия Васылив, Елена Сорочкина
МИРОВЫЕ СИСТЕМЫ НОТАРИАТА: СРАВНИТЕЛЬНЫЙ АНАЛИЗ
Проанализированы основные особенности функционирования мировых систем нотариата. Авторами предложено собственное определение понятия систем нотариата. Освещены основы функционирования систем латинского ("civil law") и англосаксонского ("common law") нотариата, основанные соответственно на континентально-европейской и англосаксонской правовых системах, охарактеризованы системы нотариата отдельных государств, таких как, США, Федеративная Республика Германия, Франция Швейцария, Япония, определены основные характеристики моделей латинского нотариата, в частности, немецкого, французского и смешанной нотариальных моделей.
Ключевые слова: система нотариата, латинская система нотариата, англосаксонская система нотариата, Международный союз латинского нотариата.
CoMOMin Bacmie, Ornna CopoHKina
Solomia Vasyliv
Educational and Scientific Institute of Law, Psychology and Innovative Education Lviv Polytechnic National University Doctor of Law, Senior Lecturer in the Department of Civil Law and Procedure solomia.vasyliv@ukr.net
Elena Sorochkina
Educational and Scientific Institute of Law, Psychology and Innovative Education Lviv Polytechnic National University second-day student (Master's level) specialty 081 "Law"
WORLD NOTARY SYSTEMS: A COMPARATIVE ANALYSIS
The main features of the functioning of the world notary systems are analyzed. The authors propose their own definition of notary systems. The principles of the functioning of Latin ("civil law") and Anglo-Saxon ("common law") notaries based on continental European and Anglo-Saxon legal systems are described; Switzerland, Japan, the main characteristics of Latin notary models, namely, German, French and mixed notarial models, are identified.
Key words: notary system, Latin notary system, Anglo-Saxon notary system, The International Union of Notaries.
