CC BY
17
28. Руденко Г.Б. Пол^ика якостi в Укра!ш// Всеукра'шська еколопчна конференцiя "Украша - рш пiсля 5-1 Всеевропейсько! конференци мшс^в охорони навколишнього природного середовища "Довкiлля для Свропи"" (26-27 травня 2004 р., м. Кшв)// Зб. наук. праць. - К.: Державний еколопчний iн-т, 2004. - С. 22-32.
29. Семиноженко В. Инновационная политика для Украины// День. - 2004, № 24. - С. 4.
30. Синякевич 1.М. 1нструменти екопол^ики: теоpiя i практика. - Львiв: ЗУКЦ, 2003. - 188 с.
31. Тимирязев К.А. Солнце, жизнь и хлорофилл/ Избр. соч. в 4-х томах. - М.: ОГИЗ-сельхозгиз. - 1948, т. 1. - 695 с.
32. Цветов В. Япония: Свет и тени научно-технической революции// Лес за деревьями: США, Япония, ФРГ. - М.: Знания, 1991. - С. 9-92.
33. Шаповал М.1. Менеджмент якосп. - К.: Знання КОО, 2003. - 475 с.
34. Шилов И.А. Биосфера, уровни организации жизни и проблемы экологии// Экология, 1981, № 1. - С. 5-11.
35. Харингтон Д. Управление качеством в американских корпорациях/ Пер. с. англ. - М.: Экономика, 1990. - 273 с.
36. Winter G. European environmental law: A comparative perspective. - Dartmouth, 1996. - 443 p. _
УДК 332 Доц. В.П. Олiферчук, канд. бюл. наук - НЛТУ Украти
СВ1ТОГЛЯДН1 АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГ1ЧНОГО
МИСЛЕННЯ
Сучасш еколопчш проблеми природокористування тюно пов'язаш з духовним вщродженням особистосп. Мораль сучасного суспшьства будусться на трьох основ-них концепщях, як вщображають сформований десяташттями загарбницький дес-труктивний св^огляд. Деяю наслiдки деградацп неможливо нi зупинити, нi вщнови-ти. Але е змога покращити стан довкшля, змiнивши ставлення до проблеми i сфор-мувавши високi моральш принципи у поводженнi з навколишшм твоpiнням.
Ключов1 слова: духовне переродження особистостi, абсолютна iстина, мораль.
Doc. V.P. Oliferchuk - NUFWT of Ukraine Basic aspects of forming of ecological thought
Modern ecological problems of natural use are closely connected with the spiritual revival of personality. The moral of modern society is built on three basic conceptions which represent the aggressive destructive world view formed by decades. Some consequences of degradation it is impossible not to stop not to pick up thread. But there is possibility to improve the state of environment, changing attitude towards a problem and forming high moral principles in circulation with creation surrounding us.
Keywords: spiritual regeneration of personality, absolute truth, moral.
Останшм часом виникае багато питань у сфер1 шзнання людини, 11 бут-тя, пристосування до умов життя в навколишньому середовишд. Середовище -це не тшьки ф1зичш процеси, тому стримати його деградащю тшьки техшчни-ми засобами неможливо. Людство багаторазово створювало техшчш еколопч-m проекти. Вони виявилися корисними, але малоефективними. Ми можемо детально вивчити причини i мехашзми забруднення планети, однак цього недос-татньо, щоб запоб1гти еколопчнш кризь Адже основш причини кризи таяться в людиш. Це вщ не! значною м1рою залежить подальша доля нашо! планети.
Одшею з причин деградацп середовища була побудова суспшьства на щеях суспшьного дарвш1зму, на широко прийнятш ще! боротьби, домшуван-
т сильнiшого. Вкоренилося переконання, що суперництво, змагання е единою рушiйною силою розвитку людства. Увiйшло воно до вЫх дiлянок жит-тя. Норми коопераци, компетенци, рiвноваги були знищеш. На засадах су-перництва i змагання збудовано нашу цившзащю. Цi площини матерiалiзму i натуризму виказали однобiчнiсть свiту - матерда. Тому важко вимагати, щоб розвивались iншi цiнностi, крiм споживання.
На сьогодшшньому етапi розвитку цившзацп для суспшьства постало питання вибору: або духовне переродження особистост^ або повшьна дегра-дацiя i катастрофа у вЫх сферах життя людини, в тому чи^ екологiчна катастрофа. Як виховати в людиш толерантшсть, терпимiсть, помiркованiсть у дiях та вчинках? Як сформувати в нш любов до навколишнього свiту, береж-ливе ставлення до Землi?
Найперше, необхiдно прийняти загальнолюдськi iдеали: етичш норми, в основi яких лежить принцип любовi до Творця i Його творiння, формувати в людинi християнський свiтогляд, i як наслщок - екологiчне мислення.
Бiльшiсть людей та шституцш придiляють багато часу захисту навколишнього середовища, i мрiють бачити втiленими та реалiзованими сво! ще!. Але часто ми хочемо бачити змши навколо себе, не змшюючись самi. Ми не хочемо змшювати стереотипи свого мислення i стиль життя. Шукаемо бшь-ше для себе i менше для iнших. Чому нам так важко перемогти его!зм, здiйснити перемши у собi, котрi б позитивно впливали на довкiлля? Ми про-сякнутi матерiалiстичною iдеологiею та мораллю. Вона культивувалась в на-шш державi десятилiттями. Божественне начало в наущ та освiтi не визнава-лось i донинi не визнаеться. Науковi погляди, якi базуються на Бiблiйному вiдкриттi, пiддаються критицi. Насправдi ж розквiт науки почався тшьки то-дi, коли в Сврош вкоренився бiблiйний погляд на Створення св^у i посилив-ся вплив Реформаци. Передумови, якi зумовили науковий тдхщ до вивчення свiту, наприклад те, що створений свгт реальний, послiдовний, пiзнаваний i доступний у вивченш, побудованi на Бiблil. Розглянемо, як основш свгтог-ляднi системи впливають на впровадження в життя змш у природокористу-ваннi або на руйнування людьми середовища свого юнування.
Тривалi роки наша мораль будувалась на трьох основних концепщях.
Перша з них - це усвщомлення того, що абсолютно! ютини не iснуе, а моральнi принципи у кожного сво!, скiльки людей стшьки думок. Для когось знищення лiсу - це аморально, а для когось це просто економiчно випдно. Питання ж про подальшу долю колишнiх залiсених територiй залишаеться вiдкритим через байдужiсть, жорстокосердiсть та аморальшсть.
Друга - думка про те, що мораль еволющонуе так, як еволющонуе лю-дина (за теорiею Ч. Дарвiна). I настануть часи високо!' моралi, завдяки якш свiт буде врятовано вiд глобально!' катастрофи. Але життя стверджуе зовЫм iншi постулати. Ми бачимо деградащю у душах людей i щоразу бiльшу рушу довкiлля.
Третя концепщя - питання економiчноl доцiльностi вкладання значних коштiв у розробку еколопчно чистих технологiй. Але фiнансування таких технологш не дае миттевого прибутку. Результати !х впроваджень можуть
стати вщчутними тiльки через 20-50 рокiв. А ми звикли отримувати високi прибутки якомога швидше. Отже, вс три концепци розглядають екологiчну проблему з матерiалiстичноl точки зору [1, 5, 7, 8].
У лiтературi широко висвплюеться питання про те, як основш свггог-ляднi системи та етичш норми впливають на природокористування i на руйнування людьми середовища свого юнування [1, 3, 5].
Концепщя природокористування, яка базуеться на матерiалiстичному гуманiзмi та антропоцентричному свггогляд^ е вiрою в iснування тшьки ма-терiального свiту зi вЫма його незмiнними законами, що мехашчно регулю-ють всi причини i наслiдки. Природа розглядаеться як гiгантський механiзм. А оскiльки люди еволющонували в iстот, якi володiють вищою владою i здатнi керувати навколишшм середовищем, то власне людськi щнност та ш-тереси стоять вище за все. При зовшшньо-релшшнш формi цей свiтогляд ро-бить з людини Бога. Нам даеться право самим встановлювати змют, щнност^ етичш принципи i прiоритети. Коли виникае конфлжтна ситуацiя мiж певни-ми людськими потребами i потребами бюсфери, прiоритетними завжди е потреби людини. Бюсфера в цiлому i навколишне середовище не мае власно!, внутршньо! цiнностi, яка може конкурувати з хвилинною "людською необ-хщшстю". Багато прихильникiв цього свiтогляду дбайливо ставляться до природи i хочуть зберегти И. Однак сам собою цей свггогляд не мае засобiв, здатних надiлити тварин, рослин i загалом усе довкiлля незалежною щншс-тю. Стикаючись з нагальною людською необхщшстю, цей свiтогляд безси-лий запропонувати перейти на менше використання енерги або матерiальних благ, шукати бшьш вигiднi альтернативнi технологи. Цшносл орiентованi тут на людськi потреби, i будь-яка турбота про середовище юнування не мае пiд собою твердо1 основи. Як вiдомо, суспшьство з великими труднощами ся-гае згоди про обмеження сво!х потреб на якийсь тривалий час [3, 5, 8].
Зпдно з бюцентричним свiтоглядом, всi живi створiння однаково щн-нi. У пантеlзмi дух або "бог" знаходиться у кожному живому i неживому сот-воршт. Наприклад, у релiгiях корiнного населення Америки будь-яке використання рослин, тварин i матерiальних предметiв передбачае звертання до духiв, якi живуть у цих об'ектах. Те ж саме вщбуваеться часто i в нашому сус-пiльствi. Наприклад, якщо в рiчцi е риба, яка знаходиться шд загрозою зник-нення, тодi рiчку не можна перегородити дамбою електростанци. Ця риба така ж щнна як людина, а тому И потреби таю ж важлив^ як i людськ1 [4, 6, 7, 9].
Такий свггогляд надшяе людську природу невщ'емною щншстю, рiв-нозначною цiнностi людських потреб i бажань. Однак такий свггогляд не може надати людиш щншсть бiльшу, нiж будь-якому сотворшню. Воно не во-лодiе реальною платформою для ршення конфлiктних ситуацш мiж потребами i бажаннями людини i очевидними потребами бюсфери. Бшьшють людей розумiе: так чи шакше людський iндивiдуум все таки володiе бiльшою цiн-нiстю, шж риба або якийсь пагорб. Але вони будуть сперечатись з приводу того, чи дшсно треба вжити певш заходи, щоб задовольнити нагальш людсь-кi потреби i бажання, i взагалi, наскiльки цi потреби i бажання е нагальними. Бюцентричний свiтогляд неспроможний розв'язати цей конфлжт. Його при-
хильники залишаються без обгрунтування сво1х цшностей та без будь-яко1' можливостi досягти стшкого суспiльного консенсусу.
1ншо1 точки зору притримуються тi, для кого Бiблiя е першочерговим i авторитетним джерелом, хто вважае 11 достовiрним вiдкриттям Бога, даним нам через шших людей, хто не сумшваеться в 11 науковiй цiнностi i черпае з не! мудрiсть. Отже, розглянемо основш елементи бiблiйного вщкриття про людс-тво i про наше мюце у свiтi i нашу вiдповiдальнiсть за навколишне середовище.
По-перше. Природа сама собою володiе цiннiстю i значенням. Основнi постулати християнського свггогляду, якi належать до значення i мети довкш-ля, мютяться у перших роздiлах Бiблi!, де розповiдаеться про походження свь ту. У першому роздiлi книги Буття ми бачимо, як Бог-Творець Словом Сво1м творить все, що iснуе у Всесвiтi: нашу планету з декшькома стадiями атмосферного розвитку, стабшьний водний цикл, зелеш рослини, морськi створш-ня, птахи i наземнi тварини. Все це сталося до створення людини. Оскшьки Бог створив все, то Вш володiе правом власностi. Вiн також мае певний за-дум, котрий евангелют 1ван назвав у Новому Завт "логос", що буквально оз-начае "лопчний приклад". Отже, Бiблiя стверджуе: весь навколишнiй свiт, тварини, рослини i мiнерали володiють щншстю, змiстом i значенням, котрi заховаш в них самих. Подiбно до бюцентричних поглядiв, теоцентричний свь тогляд захищае довкiлля, надiляючи його щншстю, яка здатна конкурувати з людськими штересами i бажаннями. Для того, щоб бути значимою i волод^и цiннiстю i змiстом, природi не потрiбно, щоб людина потребувала, або вико-ристовувала, або навiть щнувала 11. Псалмоспiвець говорить, що небесш тiла, земля постiйно свiдчать про Бога: "Небеса пропов^ють славу Богу, i про дь ла рук Його говорить земля". Це свщчить, що створеш Господом об'екти i вщ-носин мiж ними становлять самощншсть. 1х структура, 1х гармоншний взаемозв'язок вказують на трансцендентний розум i силу Творця i Художника. Вчеш i мислителi Заходу у книгах i статтях говорять про очевидшсть розум-ного дизайну. На цю тему проводяться великi науковi конференцi! [1-4, 6-8].
По-друге. Влада людини шдзвггна i обмежена.
Як i антропоцентрична iдеологiя, бiблiйний свiтогляд ставить людину на домiнуюче становище у Всесвт. Але, на вщмшу вiд антропоцентризму, теоцентризм обмежуе права людини i стверджуе його шдзв^шсть Творцю. Людина була створена на шостий день i 1й було дано право керувати свь том, - але при цьому вона зайшла у дiм, який належить 1ншому. Бог дав людям заповщь: "Плодiться i розмножуйтеся i наповняйте землю, i володiйте нею, i пануйте над рибами морськими, i над птахами небесними, i над всяким живим на земл^'. Але ця заповiдь не надае людиш безмежну владу або свободу. Господь також садить сад i поселяе там людину. Вш доручае 1й "обробля-ти i охороняти його". Адам не планував i не створював цього саду - вш сам е частиною задуму, котрий iснував до його появи.
Вш повинен доглядати сад для його Власника. Щоб виконати це, не-обхщно вiрно розумгги волю i мету Владики. Нав^ь пiсля грiхопадiння людини Бог образно зображений таким, що ходить по Едемському саду у пошу-ках Адама. Бог хоче продовжити Свое спшкування з ним. Тому володшня,
управлiння землею i нагляд за нею, е умовним, а не абсолютним. Вони по-виннi узгоджуватись з ^ею цiннiстю i тим змiстом, котрий Бог вклав у навко-лишнш свiт.
У чому ж коршь проблеми кризи довкiлля?
1снуе бiблiйна оповiдь про те, що нашi предки порушили заборону i з'ши заборонений плiд з дерева шзнання. Було це буквально, чи це якийсь бо-гословський символ, - змют у тому, що людство вирiшило вiдмовитись вiд влади Бога. Навпаки, ми робимо з себе самих "бопв", котрi у сташ виршува-ти все на земль Таким чином люди розривають вщносини з Богом i з Його благим i мудрим задумом.
Бiблiя говорить: до свого переступу люди були нап (що символiзуе вiдкритiсть) i не вiдчували сорому. Вщразу пiсля того, як вони промшяли Бо-жу мудрiсть на свавшля, вони вiдчули сором вщ свое! наготи i намагались сховатись вщ Бога. Вони також почали звинувачувати шших у сво1'х власних помилках i таким чином вщдалялись один вщ одного. Бог описуе в трьох "прокляттях " - вщчуження - тi наслiдки, котрi будуть внаслiдок зробленого ними вибору.
Всi вони свiдчать про вiдчуження i дисгармошю мiж людьми, а також мiж людиною i природою. Так були втрачеш гармонiйнi вiдносини з землею, котра ранiше була надзвичайно плодючою. На змшу гармонiï прийшли вщно-сини суперництва i протистояння. Божа мудрють i Його задум про людей пе-редбачае любов до ближнього i до самого себе. Це означае самоконтроль i бажання змшити свш споЫб життя, в штересах всього творiння, полюбивши ближнього як самого себе. Ми проявляемо егоïзм i вдауження, коли ставимо свою владу i розум вище за все. Людська культура заражена цими дiями та щеями; вс наступнi поколiння тiльки кошювали попередникiв i багаторазово поглибили кризову ситуащю.
Поряд з егоïзмом, Бiблiя вказуе на iншi наслiдки нашого падшня. По-перше - це самовпевнешсть, вiра в те, що ми володiемо правом використову-вати природу зпдно з нашими планами i розумшням. Далi е жадiбнiсть, яка породжуе вiдсутнiсть вiдчуття безпеки через неконтрольоваш бажання. I на-рештi ми всi проявляемо невшластво, не думаючи про наслiдки наших дш.
Як часто ми думаемо: "Все нормально, якщо все це зшде з рук, мене не спшмають i нiхто нi про що не дiзнаеться!". Дiйсно, найбшьша проблема законiв про довкiлля полягае в механiзмi контролю за ïx виконанням, - люди постiйно шукають можливiсть обiйти закон. Це означае, що у закону немае внутрiшньоï мотиваци. Християнський свiтогляд дае осмислення цих питань. Розглянемо шдзвгтшсть. Якщо людина надшена умовною владою, значить вона дасть звгт за своï дiï перед вищою владою. Володар вимагатиме у нас звгту, щоб ми повернули Йому те, що Вш цiнить, а не взяли собi те, що щни-мо ми. Ми охороняемо природне середовище, щоб все живе не вимерло, але залишилось жити, i таким чином "говорило про Бога".
Необхщно збершати чисту воду як для людей, так i для шших живих створшь i рослин, як залежать вщ не1'. Бога прославляемо тод^ коли пле-каемо сади, парки, продумуемо планування мiст.
Таке мислення можна назвати екологiчним, i його необхщно розвивати у œ6i та в iнших людях. Воно полягае в усвiдомленнi того, що ми - особливе творшня Боже. Господь дарував нам особливу вщповщальшсть - Землю i все, що на нш, щоб ми доглядали i дослщжували ïï. Свое завдання ми зрозумши не-вiрно, i варварським ставленням до планети спричинили глобальну екологiчну катастрофу. Ми вщвернулись вiд мудростi Божоï, вiд Його порад i настанов, i, як наслщок, отримали забрудненi рiчки, грунти, повiтря, хвороби i глобальнi катастрофи. Деякi наслiдки деградацiï неможливо m зупинити, нi вiдновити. Але е змога покращити стан довкiлля, коли змшити ставлення до проблеми i сформувати висок моральнi принципи у ставленш до довкшля. Формування такого типу мислення повинно вщбуватися на вшх етапах розвитку особистосп: вiд немовляти до поважного старця. I особливу роль у цьому процес повинна вщграти спецiальна еколопчна освiта, яка впроваджуеться у багатьох закладах освгги для всiх спещальностей та спецiалiзацiй у ВЗО Украши та за кордоном.
Лiтература
1. Castignone S. (a cura di), Etica ambientale, Atti della Giornata di etica ambientalista, Guida Napoli, 1992.
2. Quinzio S., Perchffla tolleransa non basta, "Biblioteka della Liberta", 1987, 99, pp. 77-81.
3. Rawls J., A theory of justice, the Belknap Press, Cambridge (Mass.), 1971.
4. Reale G. - Antiseri D., Il pensiero occidentale dalle origini ad oggi, 3 vol., La Scuola, Brescia, 1983.
5. Remotti F., la tolleranza verso i costumi, Viano C.A. (a cura di), Teorie etiche contenpo-ranee, Boringhieri, Torino, 1990, pp. 165-185.
6. Rodota S., Tecnologie e diritti, Il Mulino, Bologna, 1995.
7. Ross D., Foundations of ethics, The Clarendon Press, Oxford, 1939.
8. Ross D., The right and the good, Oxford University Press, Oxford, 1930.
УДК 504.062+351.9 Ст. наук. ствроб. Н.1. Хумарова, канд. екон. наук -
1н-т проблем ринку та економiко-екологiчних дослджень НАН Украти
ЕКОЛОГ1ЧН1 Ц1ЛЬОВ1 ПРОГРАМИ У СИСТЕМ1 ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
Визначено мюце еколопчних цшьових програм у системi державного регулюван-ня природокористування. Виявлено переваги та недолши впровадження i pеалiзацii пpогpамно-цiльового тдходу щодо реашзаци еколопчно! полiтики на державному piвнi.
Ключов1 слова: еколопчш цiльовi програми, пpогpамно-цiльовий пiдхiд, еколопчна пол^ика, сталий розвиток.
Senior research worker N.I. Khumarova - Institute of market problems and
economic & ecological research, National Academy of Sciences of Ukraine
Purpose ecological programs in the system of government regulation
of environment use
The role of ecological purposed programs at the system of state environmental regulation was defined. Were defined the merits and demerits of inculcation and realization of program purposed approach to realize of ecological policy at the state standard.
Keywords: Ecological purposed programs, program-purposed approach, ecological policy, stable development.
