CC BY
10
УДК 658.589:332.137.2
Б. В. Погрщук,
доктор економ!чних наук, В. I. Чорнодон,
кандидат економ!чних наук Вгнницький /нститут економ!ки Тернотльського нацгонального економ!чного утверситету
св1тоглобалващйш процеси та ix вплив на розвиток шновацшно! дтяльностт в апк
Шдвищення якосп та безпеки продуктов харчу-вання, що виробляються, е беззаперечною вимогою устшного розвитку та ефективного функцюнування ринку, що може вщбуватись лише шляхом реал!защ! шновацшно! полгтики та ¿нвестицшного забезпечення науково-техшчних досл!джень, технолопчних регламентов, стандартов, що вщповщають свгтовому р1вню.
1з розвитком свгтоглобал!защйних процеав все бiльшого значення набувають питання побудови м1жна-родних вщносин на яюсно новш основа Першочерго-вого виршення потребуе проблема визначення та роз-робка нових оргашзащйних, управлшських 1 технолопчних фактор1в шдвищення ефективност господарсь-ко! даяльносп, постае питання виробництва конкурентно! за яшстю та соб!вартютю продукцл. Розв'язання якого безпосередньо пов'язане з повним використан-ням наявного потенщалу для розвитку 1 окремого виробництва, 1 економ1ки в щлому.
Щодо шноващйно! д1яльност1, то вона досл!джу-валась в працях В. П. Александрова, Ю. М. Бажала,
A. С. Гальчинського, В. М. Гейця, С. С. Герасимчука, П. Н. Завл!но!, М. I. Крупка, А. Я. Кузнецова, О. О. Лапко, В. Г. Мединського, Б. Й. Пасхавера,
B. М. Петрова, В. П. Семиноженка, Н. М. С1ренко, В. П. Ситника, В. М. Трегобчука, Р. А. Фатхутд!нова, Л. I. Федулово!, Й. Шумпетера, О. В. Шубравсько!, М. Г. Чумаченка та ш. Втгм, особливо актуальним в контекст шноващйних змш у функщонуванш АПК за сучасних умов господарювання е обгрунтування тео-ретичних, методолопчних та оргашзащйно-приклад -них засад впливу свгтоглобал!защйних процес1в на зазначену сферу.
Теоретичною 1 методолопчною основою дослвд-ження е д1алектичний метод тзнання та системний щдхщ до вивчення шновацшних процеав, науков1 пращ вгтчизняних 1 заруб1жних вчених-економюттв.
Метою досл1дження е визначення оргашзацшно-економчних особливостей розвитку шновацшно! дяль-ност в агропромисловому комплекс! тд впливом свгтоглобал!защйних процеав, обгрунтування шлях1в актив1заци ¿нноващйно! д!яльност! та аспектов м1жна-родного ствробгтництва щодо реал!зацл шноващй.
Пд час розвитку усього агропромислового комплексу важливе значення мають шноващйщ прюритети,
реал1зац1я яких потребуе розробки конкретних програм-них дш та системи швестицшного забезпечення. Адже р1вень розвитку аграрного ринку здшснюе суттевий вплив на р1вень 1 яюсть життя населення, характеризуе 1 визначае надшнють забезпечення продовольчим ресурсом кра!ни, сприяе змщненню Г! продовольчо! безпеки.
Р1вень розвитку агропромислового комплексу ютотно впливае на р1вень 1 яшсть життя населення, характеризуе 1 визначае над1йнють забезпечення про-довольчими ресурсами краГни, сприяе зм1цненню ГГ продовольчо!безпеки.
Базою сустльства майбутнього стае науково-тех-шчний прогрес, основою якого е формування науки як безпосередньо! технолог!! вах вида даяльносп. 90-т! рр. ХХ ст. характеризувались тим, що сусп!льство кардинально змшило св!й соц!ально-економ!чний устрш. У ньому складаеться нова система щнностей, яю входять у життя людей, руйнуючи стар! уявлення. Однак не-зм!нним е твердження про те, що виршальну роль при цьому вир!шують кадри. В!д компетентност!, професю-нал!зму, сукупност! знань, ушнь ! навичок останн!х за-лежать результат д!яльност! як економ!ки загалом, так ! кожного п!дприемства зокрема [1].
Перех!д в!д двостороннього до багатостороннь-ого м!жнародного ствробгтництва зумовлюе потребу в розробц! нових тдход!в до зд!йснення та регулю-вання шноващйних процес!в.
Вагомим фактором формування економ!чно! едност! св!ту, що сприяе штернащонал!заци виробництва та сфери обку, розвитку м!жнародно! господарсько! штеграци, сп!льному вир!шенню глобальних проблем сустльства та економ!ки виступае сп!впраця у сфер! реал!защ! шноващй.
Щодо реал!защ! шновацшно! продукц!! за меж! Ук-ра!ни, то вОдбуваеться процес поступово! актив!зац!! дано-го напряму дальность Вт!м, обсяг придбання нових технологий значно перевищуе (на 56 %) у 2008 р. !х передан-ня, що у фактичних величинах складае 835 та 17 одиниць в!дпов!дно. Така тенденщя е характерною для ряду кра!н, ринок новац!й яких перебувае на стад!! формування.
Нин! експортерами ¿нновацш виступають США, Н!меччина, Франц!я та ¿нш! найб!льш технолог!чно розвинут! кра!ни, що зд!йснюють передання патентов, лщензш, ноу-хау, результат!в наукових розробок ! дос-
л1джень, технолопчного устаткування й метод1в уп-равл1ння. Переважна бшьшють кра!н свгту в1дносять-ся до 1мпортер1в, що купують на ринку 1нновацш ре-зультати науково-дослвдних 1 дослщно-конструкторсь-ких робгт, застосовуючи в подальшш !х реал1зацл влас-ний економ1чний потенщал.
В умовах ринково! економши, коли все 6iльше по-силюеться конкуренщя м1ж товаровиробниками, на перший план виходить проблема виробництва конкурентно! за яюстю 1 соб1вартостю продукци. Виршення ще! проблемы пов'язане безпосередньо 1з визначенням 1 повним використанням наявного природно-економчного потен-щалу для розвитку, обгрунтування та найповмшого ви-користання, основних оргашзацшно-економчних 1 тех-нолопчних фактор1в гпдвищення ефективносп виробництва. Для устшного виршення цих питань основна роль належить актив1зацц шновацшно! дальность
Одним 1з стратепчних прюритетних напрям1в шно-вацшно! д1яльносп в Укра1ни е високотехнолопчний розвиток стьського господарства 1 переробно! промис-ловосп. Оскшьки, 1нновацшний процес мае безперер-вний характер, вш не зашнчуеться появою на ринку нового продукту, послуги або доведенням до проект-но! потужност ново! технологи. Процес не перериваеться 1 тсля реал1зацл, тому що в м1ру впровадження новинка удосконалюеться, стае бтьш ефективною, набувае нових споживчих властивостей. Це вщкривае для не! нов1 сфери використання, нов1 ринки, нових споживач1в, як приймають продукт або технолопю як нове щодо себе. Таким чином, цей процес спрямований на ство-рення риншв продукпв 1 проводиться у тюному взае-мозв'язку 1з зовшшшм середовищем.
Стратепчний аспект 1нноващйно! полгтики в агропромисловому комплекс! полягае в можливост! розробки та реал!зац!!' довгострокових 1нноващйних програм ! проектов, що забезпечують досягнення по-ставлених цшей розвитку.
Нев!д'емною складовою 1нновацшного розширен-ня е пост!йне залучення нових ефективних фактор!в виробництва При цьому конкурентоспроможн!сть ка-п!талу багато в чому залежить в!д готовност! тдприемств до впровадження 1нновацш. В умовах, коли вартють матер1ально-техшчних, енергетичн! ресурав значно зросла пор!вняно з вартютю с!льськогосподарсько! про-дукц!!, проблема енерго- ! ресурсозбереження стала пр!оритетною в агровиробнищш ! поставила перед наукою завдання пошуку шляхов зниження витрат мате-рально-техн!чних та енергетичних ресурс!в.
Регулятором активного розвитку виробництва може стати науково-обгрунтованих механ!зм обл!ку економ!чних ¿нтерес!в у вартост! шнцевого продукту. В агропромисловому комплекс!, на початковому етап! реформ, сп!вв!дношення частки прибутку кожного учасника в вартост! дае товаровиробникам — 40-60%, переробним п!дприемствам — 30-35%, торгово-по-середницьким — 10-15% ввд загального прибутку. При
такому розподш прибутку забезпечуеться стабшьна робота вс1х елеменпв технолопчного процесу ввд ви-робника до споживання готового продукту. Так заходи дозволяють стимулювати товаровиробнишв до виробництва продукци, ! направляти стльний зусил-ля на техтчне переоснащення тдприемств, здшснен-ня технолопчного прориву на основ1 реал1заци великих 1нвестищйних проекпв.
1нновацшна даяльнють не може бути забезпечена в повному обсяз1 без розвитку фшансово-кредитно! системи, фондового ринку, розвитку науки [ техшки на основ1 м1жнародного ствробгтництва.
До основних шляхов реадазаци швестицшно-шнова-цшно! податики в агропромисловому комплекс! належать:
— формування загально! структури галузево! та 1нвестицшно-1нновацшно! системи в агропромисловому комплексу
— формування стабшьного оргашзащйно-еконо-м1чного мехашзму управл1ння [ стимулювання розвитку 1нноващйних процеав на вс1х р1внях;
— удосконалення нормативно-правового забез-печення формування загально! структури галузево! шновацшно! дальность
1нвестиц!йно-!нновац!йна податика повинна прово-дитися з метою стимулювання науково-дослщних робгт, упровадження результата науково-техично! дальност до державного та господарського об1гу уведення у ви-робництво нових сорт1в стьськогосподарських культур, ресурсо-збер1гаючих технолопй, бюлопчних за-соб1в захисту рослин ввд шшднишв [ хвороб.
Ефективний розвиток вгтчизняного аграрно-про-мислового виробництва визначаеться системою фак-тор1в р1зноб1чного характеру, в ряду яких важливе зна-чення мае поглиблення територ1ального подалу пращ та формування на цш основ1 спещал1зованих господарсь-ких структур задля виробництва певних видав конку-рентоспроможно! товарно! продукци, що за вах шших р1вних оргашзащйно-економ1чних умов зумовлюе ра-цюнальне використання природно-кл1матичного потен-ц1алу живими оргашзмами [ е базою для визначення потреби в 1нвестиц1ях, обсяг1в пропозици, задоволення попиту на аграрно-продовольчу продукщю на внутр1-шньому ринку, формування м1жрегюнальних фонд1в в1дпов1дно до потреб, та експортних ресурс1в [2, с. 25].
Серед напрямшв ефективного розвитку агропро-мислового комплексу на шновацшнш основ1 сл1д вид-1лити: впровадження сучасних 1нновац1йних проект1в й у виробничу, 1 в переробну сферу; розробку 1нновац1й-них п1дход1в, що забезпечують ефективне використання перспективних 1нновац1йних р1шень; нов1тн1х техно-логш; реорган1зац1! п1дприемств на основ1 конкурентос-проможно! техн1ки; актив1зац1! внутр1шн1х джерел зро-стання; розширення виробництва I реал1заци продукцИ'.
Ринков1 умови змушують п1дприемницьк1 структури вдаватися до шновацшних зм1н, щоб здобути певм переваги у конкурентн1й боротьб1. П!двищення конкуренто-
спроможност шдприемств дае !м змогу зайняти належне м!сце у свповому розподт пращ, що забезпечуе шир-ший ринок збуту, збтьшення грошових надходжень [3].
Актуальною на сьогодш е й проблема розпов-сюдження генетично модифшованих оргашзм!в, невиз-наченими е наслвдки розповсюдження для природи, недосл!джений в повному обсяз! мехашзм самозапи-лення культур та впливу на людський оргашзм, що може призвести до незворотшх змш в екосистем!.
Полгтикою бшьшост! кра!н бютехнологп визнаш стратепчними напрямами, а ряд кра!н вже широко використовуе вщповщш напрацювання. У звт Все-свгтньо! оргашзащ! охорони здоров'я (World Health Organization — WHO) визначено потенщйш вигоди та ризики пов'язaнi iз використанням ГМО i шдкресле-но, що практика ретельно! оцiнки безпеки ГМО перед видачею дозволу на !х вирощування i реал!защю, доз-воляе виключити ризики для здоров'я людини та стану навколишнього середовища. Вказане твердження е дискусшним, зважаючи на вiдсутнiсть повного пе-pелiку пapaметpiв безпечностi ГМО та продовження дослiджень щодо !х впливу на людей [4, с.158].
Hapaзi в Укpaiнi дiе лише три лабораторп, як! здiйснюють анал!з щодо вмюту генетично-модифшо-ваних оpгaнiзмiв (ГМО) в продуктах харчування.
Тому, виникае зaкономipнa потреба у ствоpеннi таких установ у кожнш з областей Укра!ни. Це необ-х!дно, передуам, для обiзнaностi споживaчiв, та по-в'язано iз уведенням в Укра!ш обов'язкового марку-вання пpодуктiв, у яких вмiст ГМО перевищуе 0,9%.
Посилення i прискорення м!жнародних штегращй-них пpоцесiв ставить перед економшою Укра!ни низку питань i проблем. У загальному плaнi важливо шдкрес-лити: кра!на мае потребу в проведенн адекватно! еконо-м!чно!' глобал!заци полiтики у сфеpi м!жнародно!' еконо-м!чно! д!яльност!. Глобальна економiкa потребуе вива-жено! зовнiшньоекономiчноi' пол!тики, яка щдтримуетъ-ся м!жнародними фшансово-економчними шститутами i вiдповiдaе нащональним iнтеpесaм Укра!ни [5, с. 10].
1з метою забезпечення оpгaнiзaцiйноi, правово! та економiчноi п!дтримки iнновaцiйноi д!яльност! на р!зних р!внях i в р!зних формах потребуе розвитку !нно-вaдiйнa шфраструктура, що визначаеться як сукупшстъ шдприемств, оpгaнiзaцiй, установ !х об'еднань, асоц-iaцiй будь-яко! форми власносп, що надають послуги !з забезпечення шноващйно!' д!яльност! (консалтингов!, мapкетинговi, шформащйно-комушкативш, юридичш, осв!тн!, тpенiнговi тощо) [3].
Пщвищення якост! i безпеки продуктов харчування, що виробляються, е беззаперечною вимогою усшшного розвитку та ефективного функщонування усього агропромислового пiдкомплексу, що може вщбуватись лише шляхом реал!зацл iнновaцiйноi пол-!тики та iнвестицiйного забезпечення науково-техшч-них дослiджень, технолопчних регламенпв, стандартов, що вiдповiдaють свгтовому р!вню.
Шляхи формування глобaлiзовaних систем перед-бачають використання двох мехaнiзмiв: 1) вироблення ушверсальних моделей розвитку, pеaлiзaцiя яких дае змогу ущфшувати систему взаемозв 'язк!в м!ж економiчними суб'ектами i впровадити тжнародш стандарти на вс!х р!внях та у вах пiдсистемaх; 2) процес взаемопроник-нення, об'еднання двох i бiльше систем у результат гар-монiзaцi!' в!дносин та iнтеpесiв. Взаемодя протилежних за спpямовaнiстю тенденцiй звтьняе необхщний для розвитку i тpaнсфоpмaцiй економiки потенщал, який штен-сифiкуе розвиток на вищому р!вн [1, с. 121 — 122].
У сучасних умовах росту штернащонал1зацп виробництва, пiдвищення вщкритосп нащональних еко-ном!к, розвитку мiжнapодноi економiчноi iнтегpaцii, поглиблення всього спектру глобал!защйних пpоцесiв н!хто не стане заперечувати iснувaння стшко! тенденцii до посилення конкуренщ!. Мiжнapоднa конкуpенцiя, глобал!защя ринк!в, масштабне проникнення на вгтчиз-няний ринок iноземних товapiв переводять проблему забезпечення конкурентоспроможностг пiдпpиемствa в розряд прюритетних завдань, успiшне виршення яких забезпечить виживання та розвиток суб'екпв госпо-дарювання в новому сеpедовищi [6, с. 250].
Формування обсягу виробництва i pеaлiзaцii про-дукц!! в сучасних умовах мае певш особливосп, що полягають в наступному:
— плани виробництва i pеaлiзaцi!' продукци ор!ен-туються на ринков! потреби конкретних споживaчiв, на своечасне i як!сне виконання догов!рних зобов'язань;
— в основ! лежить догов!р на поставку продукц!!, при цьому пiдпpиемствa сaмостiйно вибирають постачальнишв, спожaвaчiв, встановлюють ц!ни;
— у поточних i оперативних планах повинш ко-ригуватись показники плану виробництва i pеaлiзaцii продукц!! з урахуванням зм!н у поставках сировини, фшансових можливостях покупц!в;
— прюритетними для шдприемства стають нату-ральш показники i показники якосп продукц!!, саме вони вщображають ступ!нь задоволення ринкових потреб з к!льк!сного i як!сного боку;
— необх!дно враховувати можливост! шдприем-ства, його забезпечення р!зними видами ресурс!в та виробничими потужностями;
— визначення обсяг!в виробництва та реал!зацп продукц!! повинно бути багатовар!антним i забезпечу-вати виб!р оптимального плану, виконання якого дасть можлив!сть одержати високий прибуток [7, с. 213].
Прояв внутршшх фактор!в безпосередньо зале-жить в!д д!яльност! п!дприемств, системи ресурсного забезпечення, характеру оргашзащ!' системи стратег! -чного управл!ння, системи загального менеджменту тощо. Тобто, ц! фактори характеризують умови внут-р!шнього середовища п!дприемства, з погляду його конкурентоспроможност!, ефективн!сть адаптац!! шдприемства до умов зовшшнього середовища. Саме ця група фактор!в е найбшьш значимою для забезпечення стойких конккурентних позиц!й на ринку.
Сфера д1яльност! формуе зовшшш фактори, як обумовлюються середовищем функцюнування об'екта, що е неоднорвдними за джерелами свого походжен-ня, осюльки виступають проявом систем р1зного р1вня, i подшяються, в свою чергу, на групи: галузев1 — виз-начаються функцюнуванням галуз1 (мехашзми внутр-шньогалузевого регулювання, методи та р1вень внут-р1шньогалузево1 конкуренци, стан попиту тощо); макроеконом i4m, тобто фактори, що ввдображають умови функцюнування нацюнальних економш; фактори розвитку св1тово1 економши.
Ефективне функцюнування i розвиток сшьсько -господарських пiдприемств можливий лише при ви-користаннi досягнень науково-техтчного прогресу, в основi котрого лежать iнновацiйнi процеси, що доз-воляе вести постшне оновленням при достатньому фiнансовому забезпеченнi та залученнi iнвестицiйних ресурсiв, як основну складову формування елеменпв iнфраструктури господарства.
Зростання вимог споживачiв до якост продукцiï, посилення конкуренцiï, у зв'язку зi вступом до СОТ, викликае необхiднiсть у створенш умов, що забезпе-чують успiшнiстъ вдосконалення конкурентоспромож-ност тдприемств, розвитку ефективного господарсь-кого мехатзму.
Важливим аспектом входження до глобальноï еко-номiчноï системи е забезпечення конкурентоспромож-ност вiтчизняноï продукцiï, об'ективно враховуючи бтьш вигiдне розмiщення збутових мереж, можливiсть спiльноï розробки та використання новiтнiх технологiй виробництва, освоення нових пiдходiв до просування та реалiзацiï продукцiï. Уважаемо, що створення яюсно нових виробничих вiдносин в агропромисловому ком-плексi, об'еднання науково-дослщних центрiв, товаро-виробниюв, переробних тдприемств можливе тшьки за умови створення iнтеграцiйних формувань.
Ефективнiсть iнновацiйноï дiяльностi в агропромисловому комплексi за умов глобалiзацiï досягаеть-ся шляхом урегулювання нормативно-правового забезпечення сфери стимулювання iнновацiйноï дiяль-ностц створення системи кадрового забезпечення на основi врахування специфiки ведення агропромисло-вого виробництва; скорочення лага iнновацiй за мо-бiлiзацiï власних коштiв сшьськогосподарських тдприемств, а також активiзацiï швестування iнновацiй шляхом державно1' тдтримки; забезпечення доступ-них умов кредитування й залучення iнших фшансо-вих джерел для розвитку iнфраструктури iнновацiй-но1' дiяльностi та використання ефективних механiзмiв управлiння науково-технiчною дiяльнiстю з викорис-танням нових розробок у практичнш дiяльностi.
Лiтература
1. EkohomÏ4hï проблеми ХХ столiття: мiжнарод-ний та украшський вимiри / за ред. С. I. Юрiя, С. В. Савельева. — К. : Знання, 2007. — 595 с. 2. 1нвести-
iliiina привабливiсть аграрно-промислового виробництва регiонiв Украши / П. Т. Саблук, М. I. Юсшь, М. Ю. Коденська та ш. ; за ред. М. I. Юсшя, М. Ю. Ко -денсько". — К. : ННЦ IAE, 2005. — 478 с. 3. Йо-хна М. А. Економша i органiзацiя iнновацiйноï дiяль-ност / М. А. Йохна, В. В. Стадник. — К. : Видавничий центр „Академ1я", 2005. — 400 с. 4. CipenKO Н. М. Управлiння стратепею iнновацiйного розвитку аграрного сектора економжи Украши : монографiя / Н. М. аренко. — Микола1'в, 2010. — 416 с. 5. Капов А. А. Экономическая глобализация как внешний фактор развития национальных хазяйств на современном етапе / А. А. Канов // Материали III Мшнар. наук.-практ. конф. — Сiмферополь, 2010. — 451 с. 6. Грин-чуцький В. I. Теоретичний аналiз деяких аспектов забезпечення конкурентоспроможност тдприемства /
B. I. Гринчуцький // Наук. вiсн. Буковинсько1' державно!' фшансово1' академiï : зб. наук. праць : Економiчнi науки. — Вип. 4 (13). — Чершвщ, БДФА, 2008. —
C. 250 — 257. 7. Кривов'язюк I. В. Пвдприемство в умовах ринку / I. В. Кривов'язюк. — К. : „КОНДОР", 2009. — 840 с.
Погрщук Б. В., Чорнодон В. I. Свгтоглобаль зацшш процеси та ïx вплив на розвиток шнова-цшно'1 дiяльностi в АПК
У робот визначено органiзацiйно -економiчнi особливост розвитку iнновацiйноï дальност тд впли-вом свiтоглобалiзацiйних процесiв, аспекти мiжнарод-ного ствробгтищва щодо реалiзацiï iнновацiй, обгрун-товано шляхи активiзацiï iнновацiйноï дяльносп в АПК.
Ключовi слова: iнновацiйна дiяльнiсть, агропро-мисловий комплекс, глобалiзацiя.
Погрищук Б. В., Чорнодон В. И. Процессы глобализации и их влияние на развитие инновационной деятельности в АПК
В работе определены организационно-економи-ческие особенности развития инновационнной деятельности под воздействием глобализационнных проце-сов, аспекты международного сотруднечества по реализации инноваций, обоснованы пути активизации инновационной деятельности в АПК.
Ключевые слова: инновационная деятельность, агропромышленный комплекс, глобализация.
Pogrischuk B. V., Chornodon V. I. Globalization processes and their impact on innovation in agriculture
In the paper the organizational and economic characteristics of innovation under the influence svitohlobalizatsiynyh processes, aspects of international cooperation to implement the innovation, the ways of intensification of innovation in agriculture.
Key words: innovation, agriculture, globalization.
Стаття надшшла до редакцл 10.04.2011
Прийнято до друку 26.08.2011
