CC BY
27Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 25 (64) № 1. Часть 1.С.149-153.
УДК 811.161
Св^ краси в мовi творiв Олександра Олеся для дггей ПЮгородецька 1.Ю.
Харювський нацюнальний економ'чний унверситет, м. Харкв, Украна
У статт1 досл1джено моем засоби в1дображення краси св1ту 7 людини в поез1ях Олександра Олеся для д1тей. Визначено словесно-образш дом1нанти, що експл1ку-ють аеторське естетичне сприйняття св1ту. Вияелено традицИ' 7 новаторство у використанш засоб1в художньог тротки.
Ключовi слова: краса, естетичний, асощативний зв'язок, космомм, кольоратив, еттет, метафора, пор1вняння.
У сучаснш впчизнянш лшгвютищ виокремлюють рiзнi напрями анатзу поетич-но! мови, що грунтуються на вщмшних завданнях, предметах i об'ектах дослщжен-ня. Але до кола зору дослщниюв частше потрапляють художнi твори, призначеш для дорослих читачiв. Лiнгвiстичнi пошуки в царинi лiтератури для дтей менш актив-нi (працi С. Ермоленко, В. Русашвського, Г. Атрошенко, Н. Дзюбишино1-Мельник, Я. Закревсько1). Це стосусться й художньо! спадщини Олександра Олеся, що в мовоз-навчому аспект дослiджена меншою мiрою, шж у лiтературознавчому. Украшсью мо-вознавщ вивчали проблеми функцiонування епiтету в поетичнш мовi митця (О. Сидоренко) [4], семантику символiв природи в поезiях Олександра Олеся (О. Таран) [5]. Художньомовна унiверсалiя краса як семантична категорiя, що об'ективуеться на рiвнi асоцiативно-образних полiв, у мовi творiв Олександра Олеся для дтей не була об'ектом вивчення лiнгвiстiв, що зумовлюе актуальшсть ще! розвiдки.
Мета статт7 - схарактеризувати мовнi засоби вщтворення краси свiту i людини в поезiях Олександра Олеся для дггей. Вивчення особливостей репрезентацп ху-дожньомовно! ушверсалп краса в художшх текстах для дiтей, поглиблений аналiз мовних засобiв, що вiдтворюють красу довкшля й людини, простеження традицш i новаторства в iдiостилi митця дають змогу виявити естетичний потенщал художнiх творiв, призначених юним читачам.
У мовотворчост Олександра Олеся краса виявляе себе не лише як естетична категорiя, що е iманентною ознакою будь-якого художнього тексту, а й як предмет художнього зображення, що зумовлюе появу вщповщних акценив при змалюваннi явищ дiйсностi. Художшм текстам Олександра Олеся притаманнi глибокий лiризм i вплив народно! шсш [6, с. 204]. Пейзажну лiрику поет будуе на поеднаннi оствуван-ня краси природи з яскравим змалюванням настро1в лiричного героя й майстерною стилiзацiею фольклорних джерел, iз музичною мелодiйнiстю [2, с. 108]. Психологи дитячого сприймання пiдпорядкованi метафори [1, с. 28].
Гармоншним, красивим, сповненим веселого настрою постае навколишнш свгт у поезп «Все навколо зелеше»: Все навколо зелете, //ргчка ллеться 7 шумить... //
Як тут всидти у хат\, // коли все живе, цвте, // скргзъ дзвенять пташки крлатг, //сяесонцезолоте... //глянъ, як весело в саду! [3, с. 24]. Поетичне сприйняття свггу, вщчуття краси й переживання радост буття представлене дieсловами, що виражають динамiзм життя, вщтворюючи його у фарбах (зелете, цвте, сяе), звуках (ллетъся, шумитъ, дзвенять). Космiчнi й земш об'екти, свгг флори i фауни постають у кон-кретно-чуттевих образах, створених засобами мови (золоте сонце, ргчка, все зелете, пташки крилатг).
Поетичний св^ природи митець наповнюе свiтлом, теплом - а отже красою, ра-дютю, щастям, актуалiзуючи асоцiативнi зв'язки свтло - краса - радгстъ. Словесно-образною домiнантою, що об'ективуе конекцiю свтло - краса виступае космонiм сонце: А вже красне сонечко //Припекло, припекло, //Ясно-щире золото //розлило, розлило («Веснянки») [3, с. 145]; Будем зв1дси ми дивитисъ, //Як землярадiе, //Як горить i сяе сонце... («Бджшка i зозуля») [3, с. 67]; I сонце тепле i ласкаве // Спи-нило погляд на земл1. // Лтае радеть, щастя свте, // Дзвенять пташки в садах рясних, //СмЮться знову трави, квти... («Пюля грози») [3, с. 85]; Випливло 7 сонце - все - любов 7 ласка! // Обняло всю землю сяйвом i теплом... // Iздавалосъ, щастя, чар1вне, як казка, //Мае над землеюрайдужним крилом («Рано-вранщ») [3, с. 130]. Традицшш (красне, тепле) та шдивщуально-авторсью еттети (ласкаве), народно-поетичш в свош основi метафори (сонечко припекло; горитъ 7 сяе сонце) й орип-нальш метафори (золото розлило; сонце ...спинило погляд; випливло сонце; обняло всю землю сяйвом 7 теплом) створюють персошфшований образ сонця як основи до-бробуту, краси природного св^ в пору роз^ту - а звщси естетизованого вщчуття щастя на лош природи (асощативна паралель свтло - тепло - врожай - достаток -рад1стъ - щастя).
Краса степу навесш надихнула поета на створення неповторного образу: Степ весною - наче килим, // Сонце кидае нитки, //Вишивае вiзерунки, // То розводи, то квтки («Степ») [3, с. 72]. Промеш асощюються з нитками, а сонце - iз дiевою юто-тою, яка вишивае вiзерунки на килимi природи. Краса степу-килиму - у рiзнобарв'l квтв та 1х кольоровому поеднанш (розводи). Дiеслiвнi метафори (сонце кидае нитки, вишивае вгзерунки) i порiвняння (степ весною - наче килим) е шдивщуально-ав-торськими.
Експлшаторами поетичного образу ноч^ краси вечiрнiх i шчних пейзаж1в постають поетизми-космошми мгсяцъ, зорi (згрки), кольоративи ср1бний (сргблястий), си-тй, блакитний. Сема «блиск» е основою асощативного зближення понять, виступае в безпосередньому зв'язку iз зображенням нiчного пейзажу, естетикою ночi в по-зитивнш оцiнцi: Лiворуч - м^яць лле промшня, //1 на водi горить камшня... // Лiворуч - м^яць ккри лле, //Мов в небi золото куе («Заходить сонце») [3, с. 169]; Майова тч... Як в ситм мор^ //в блакитнш сутн земля. //Палае м^яць, сяють зорi («Майова шч») [3, с. 26]; Брильянти-зорi засвтились, //Згорыи в полумЧзiр-ки... («Водяничок») [3, с. 292]; Свiчками безлiч зiр тремтитъ, // Лампада-м^яць свтить («Водяничок») [3, с. 305]; Де ж тп ночi срiблясто-блакитнi («Конвалiя») [3, с. 108]; Дихаютъ тихо акацп шжш, //Злегка колишутъся в сутн срiбнiй («Лгг-ньо! ночЬ>) [3, с. 114]; Осрiбленi мiсяцем гори блищатъ... («В Криму») [3, с. 123]. 1менники промiння, золото, iскри, брилъянти, полум 'я, свiчки, лампада, дiеслова горитъ, палае, сяютъ, засвтилисъ, згорши, свтитъ указують на асощативний зв'язок понять вогонъ - свтло - краса завдяки таким компонентам у 1х семантичному склад^ як «св™о», «блиск». Орипнальш метафоричш образи (брилъянти-зорi, лампада-ми
Св1т краси в мов1 твор1в Олександра Олеся для д1тей
сяць), дiеслiвнi метафори (горить камгння; палаемгсяць; сяють зорг; брильянти-зорг засвгтились; згорши в полум 'г з!рки; лампада-мгсяць свгтить), порiвняння (мгсяць 1скри лле, мов в неб7 золото куе; як в сишм морв блакитнт сутгш земля; свгчками безлгч згр тремтить) вщображають красу свпу в поетичнш едносп космiчного й земного, створюють високий рiвень зображувальносп.
Поезiя Олександра Олеся «Жита з волошками...» звучить як пмн красi природи, втшенш автором у музицi слiв (в словах, тснях): Жита з волошками, 7 луки, 7 гаг, // I вс розкошi весняш, //Всю вроду, всю красу безкраю, //Як вттити гг - не знаю. // В слова, в тст мог. //Де взяти кольорiв стобарвних 7 живих //Для трав 7 квiтiв вес-няних, // Де взять мелодш, слов 7 згушв //Для вах тсень гагв 7 лушв //1 шуму хвиль рiчних?! // Ах, знаю де! Я в казку дивную свою // Усю фантазЮ ввылю, // Зроблю усе живим, чудовним, // Таемност^ розкошiв повним, - //1 в казц дтстсть в1д1б'ю [3, с. 119]. Краса для поета - це безкра! природш ландшафти (луки, гаг), свгт флори (трав 7 квШ1в весняних) в усьому його рiзнобарв'l (кольор1в стобарвних, живих) та рiзноголоссi (всгх тсень гагв 7 лукгв, шуму хвиль ргчних). Лише фант^я митця може вщтворити у словах (казцг дивнШ) прекрасний свгт - живий, чудовий, таемний, по-внийрозкошгв. Семантика видшених ств визначае !х позитивну естетичну ощншсть, що дало змогу авторовi емоцшно виразити свое вщчуття, переживання краси св^у.
У вiршах Олександра Олеся щкавим i рiзноманiтним постае свiт фауни (поези «Бш гуси летять над лугами», «Ласпвка», «Курочка й лисичка», «СшгурЬ», «Б^а зайчик-скакунець...», «Бджiлка i зозуля»). Позитивне сприйняття юними читачами образiв звiрiв i птахiв забезпечують демiнутиви, якi автор використовуе в назвах сво-!х персонажiв. Окремi образи представникiв фауни метафоризованi й естетично мар-кованi: Бл гуси летять над лугами, // в сишм небi бытть стгами, // в сишм небi хмарками зникають... //БШ гуси на озеро впали... // РозцвЫи, як купави велит... («Бш гуси летять над лугами») [3, с. 32]. Асощативний зв'язок бШ гуси - бглий стг - бт хмари - бт купави грунтуеться, перш за все, на спшьносп колiрноl ознаки ре-алш. Естетичне сприйняття образiв зумовлене позитивною конотащею кольоратива бглий. Асощативш зв'язки бглий - чистий - свгтлий - красивий зумовлюють естетичне навантаження кольоратива бглий у поетичному контексп.
Часто в художньому текстi естетизацiя позначуваного вщбуваеться на основi ко-лiрноl характеристики фiтонiма, маркованого стiйким асощативним зв'язком iз по-няттям краси (смгур - кв1тка маку - краса): Ось вони на сшгупали //7 роз^тли, як квтки... //На городах макрожевий //так заквтчуе квтки («СшгурЬ») [3, с. 43]. В основi наведеного метафоричного перенесення - ознака за кольором: одне з симво-лiчних значень кольоративу червоний (рожевий) - «краса». Слова квгти, розквгтли, заквгтчуе, маючи спшьну сему «цвт», виступають мовними експлшаторами краси.
1з щирою любов'ю виписаш поетом образи дгтей. Неповторну шжнють, зворуш-ливiсть надають !м суфшси зменшеностi й пестливостi. Увиразнюють, естетично маркують словесш портрети дiтей еттети-кольоративи («У нашого хлоп'ятонька»): У нашого хлоп'ятонька // блакитн оченятонька, // волоссячко м'якесеньке, // а личенько быесеньке [3, с. 25].
Змальовуючи красу людсько! душi в поетичних творах для дтей, Олександр Олесь послуговуеться такими самими художшми засобами, як i при зображенш краси свпу: I збер1г я тыьки, ненечко, // Скарб один, що ти дала //Золоте, як зiрка сердечко... // Виглядай мене в втонечко: // Незабаром я прийду. // Принесу я серце-сонечко... ( «Швидко, швидко ми побачимось...») [3, с. 165]. Слово серце, ужите в символiчному
значеннi «осередок почуттiв, переживань, настрою людини», називае абстрактне по-няття, що в художньому текст зазнае метафоричного переосмислення. Порiвняння серця iз золотою зiркою, метафоричний образ серця-сонця вказують на позитивнi внутршш риси людини. В основi асощативного зближення понять серце-сонце ле-жить сема «випромшювання тепла» (тепло в етичному розумшш - добро). Усталена зараз метафора золоте серце грунтуеться на аксюлопчнш характеристицi позначува-ного за семою «щншсть».
У поезiях Олександра Олеся важливе мiсце належить звуковим образам, що допо-магають вщтворити красу свiту в 11 гармонiйнiй цiлiсностi. У звичайних звуках природи (гудшш комах, щебетанш птахiв, шумi вiтру, води, степу, шелест дерев) поет вiдчувае красу буття, переживання яко! викликае позитивш емоцп: А там в садочках - сонце, стви... // джмелi i бджыки загули... («Весна, весна! радште, дггки...») [3, с. 52]; Будем слухати з тобою, //Як степи ствають, //Як шумлять широк ржи, // Як втри гуляють («Бджшка i зозуля») [3, с. 67]; Шумiв травою степ шовковий, // Смiявся день, тсш лились... // Весъ божий свт смiявсь, радiв... («Серед степу») [3, с. 103]; Рчки ясн жемчужилисъ, //шумыи i плили, («Чарiвний край») [3, с. 104]; Ли таерадеть, щастя свтитъ, //Дзвенять пташки в садахрясних, // Смються зно-ву трави, квти... («Пюля грози») [3, с. 110]; ...1м кедри i сосни казки шелестять, //1 дивн тсш гм ствають втри... («В Криму») [3, с. 123]; ...На вулиц струмен // Воркотять, воркотять. («Веснянки») [3, с. 145]; Всерадiе, живе i ства навкруги, //1 в струмки обертаютъся бм стги, //1 туркочуть, як голуби сивi... //Я стояв i дививсъ, i здавалосъ мет, //Що кричать журавлi десъ в блакитi, //Що несутъ вони нам i любов, i тсш, //1 тепло, i розкош^ i квти («Довго хмарами небо покрите було...») [3, с. 118]; ... Бризнуло небо тснями весняними: //О, це весна вже при-йшла!... Пчшка дзвенша... («Бризкало сонце дощами вогняними... ») [3, с. 188]; В кра-гнах теплих дике море //До вас ствае i говоре... («В кра!нах теплих, полудневих») [3, с. 189]. Персошфшащя природних об'екпв експлшована оригшальними дiеслiвними метафорами (степи стваютъ; кедри i сосни казки шелестятъ; дивш тсш гм ства-ютъ втри; море до вас ствае i говоре). Позитивно марковаш iменники (тст, стви), дiеслово (стваютъ) репрезентують асощативний зв'язок понять мистецтво - краса.
Пташине рiзноголосся представлене узуальними й оказюнальними образами: ... с^зъ дзвенять пташки крилатi... («Все навколо зелеше») [3, с. 24]; Лунае тсня солов'я... («Майова шч») [3, с. 26]; ... там соловей, як дзвшочок... («Курочка й лисичка») [3, с. 34]; Там шпак доствуетст, //Всю душу виливае... («Шс восени») [3, с. 70]; ...Десъ чути чайки тжний плач... («Ранок на ставку») [3, с. 76]; Малесенъка ласт1вка зранку мен // Ствае-щебече тсн веснян («Ласпвка») [3, с. 177]; В небi жайворонки в'ютъся, //Заливаються, смються, //Грають, дзвонять цтий денъ, //1 щебечуть, i ствають, //1з весною свт втають // Дзвономрад^них тсень («З поеми "Щороку"») [3, с. 209]; Соловей, стуливши очi, //В келих ночi срiбло точе. .. («З поеми "Щороку"») [3, с. 213]. Метафоризащя образiв шж!в сприяе пробуджен-ню в дитячш уявi думки про едшсть людини й усього сущого, формуванню людянос-п, доброти, почуття прекрасного.
Висновки. У поезiях Олександра Олеся, призначених юному читачев^ красу до-вкшля i людини експлшовано словесно-образними домшантами (космошмами, ко-льоративами, фтошмами й шшими лексичними одиницями iз семантикою позитивно! естетично! ощнки, яю у складi метафор, порiвнянь, у ролi еште^в утворюють асощативно-образш поля, що взаемоддать мiж собою). Персошфшащя природних
Свгг краси в MOBi TBopiB Олександра Олеся для дггей
o6'eKTÎB i явищ, уживання здрiбнiло-пестливих форм, емоцшшсть, яскрава шдивщу-ально-авторська образшсть, в ochobî яко! народнопоетична традицiя, сприяють есте-тичному освоенню дiйсностi засобами поетичного слова. Домiнантна роль краси як художньомовно! унiверсалiï в текстах для дтей природним чином визначае потребу ïï подальшого всебiчного лшгвютичного аналiзу.
Список лiтератури
1. Ермоленко С. Я. Нариси з украïнськоï словесности (стилiстика та культура мови) / С. Я. Ермоленко. - К. : Довiра, 1999. - 431 с.
2. Кизилова В. В. Дитяча украшська лтература. Пщручник для студенпв вищих навчальних заклавдв / В. В. Кизилова, В. Ф. Пушко. - 3-те вид., перероб. i доп. - Лу-ганськ : СПД Резнков В.С., 2009. - 296 с.
3. Олесь О. Все навколо зелеше : Вiршi, поеми, казки: Для мол. та серед. шк. вшу / О. Олесь. - К. : Веселка, 1990. - 318 с.
4. Сидоренко О. М. Еттет у поетичнш мовi Олександра Олеся (семантика i функ-цп): автореф. дис. ... канд. фшол. наук : спец. 10.02.01 «Украшська мова» / О. М. Сидоренко. - К., 1994. - 18 с.
5. Таран О. С. Семантика символiв природи в поезiях Олександра Олеся: лшг-вопоетичний та етнокультурний аспекти: автореф. дис. ... канд. фшол. наук : спец. 10.02.01 «Украшська мова» / О. С. Таран. - Харюв, 2002. - 20 с.
6. Шашко А. М. Жанр лтературно1' казки у творчост Олександра Олеся /
A. М. Шашко // Вюник Сумського державного ушверситету. - 2008. - Серiя «Фшоло-пя». - № 2. - С. 200-205.
Подгородецкая И.Ю. Мир красоты в языке произведений Александра Олеся для детей // Ученые записки Таврического национального университета им.
B.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации» - 2012. - Т.25 (64). - № 1. Часть 1. С.149-153.
В статье исследуются языковые средства отображения красоты мира и человека в поэзиях Александра Олеся для детей. Определены словесно-образные доминанты, эксплицирующие авторское эстетическое восприятие мира. Выявлены традиции и новаторство при использовании средств художественной тропики.
Ключевые слова: красота, эстетический, ассоциативная связь, космоним, коло-ратив, эпитет, метафора, сравнение.
Pidgorodetska I.Y. The world of beauty in the language of the works by Olexandr Oles for children // Uchenye zapiski Tavricheskogo Natsionalnogo Universiteta im. V.I. Vernadskogo. Series «Filology. Social communications». - 2012. - V.25 (64). - № 1. Part 1. - P. 149-153.
In the article the language means of the world and human beauty reflection in the poetry by Olexandr Oles for children are investigated. Verbal-image dominants explicating author's aesthetic perception of the world are certained. Traditions and innovations of using the feature means are educed.
Key words: beauty, aesthetic, associative connection, cosmonym, name of colour, epithet, metaphor, comparison.
Поступила до редакци 21.04.2012 р.
