CC BY
13
Посилання на статтю_
Рач Д.В. Сутнють та взаемообумовленють контекстно'1 та поведшковоТ невизначеностi при управлiннi ризиками в проектах в умовах природньоТ невизначеност / Д.В. Рач // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ iм. В.Даля, 2014 - №1(49). - С. 39-46. - Режим доступу - http://pmdp.org.ua_
УДК 005.52:005.334:005.8 Д.В. Рач
СУТН1СТЬ ТА ВЗАеМООБУМОВЛЕН1СТЬ КОНТЕКСТНО! ТА ПОВЕД1НКОВО1 НЕВИЗНАЧЕНОСТ1 ПРИ УПРАВЛ1НН1 РИЗИКАМИ В ПРОЕКТАХ В УМОВАХ ПРИРОДНЬО! НЕВИЗНАЧЕНОСТ1
Розроблена концептуальна модель мехаызму формування середовища прийняття рiшень як перетину середовищ природноТ, контекстно! та поведiнковоí невизначеностей. Показано, що прийняття ршень вщбуваеться за умови сформованостi ядра умовноТ визначеностi, яке втрачае чiткi границ в станi ризику, коли вщбуваеться процес реалiзацiТ прийнятого рiшення. Рис. 2, дж. 19.
Ключовi слова: умовна визначенють, ризик, середовище прийняття ршень.
Д.В. Рач
СУЩНОСТЬ И ВЗАИМООБУСЛОВЛЕННОСТЬ
КОНТЕКСТНОЙ И ПОВЕДЕНЧЕСКОЙ НЕОПРЕДЕЛЕННОСТИ ПРИ УПРАВЛЕНИИ РИСКАМИ В ПРОЕКТАХ В УСЛОВИЯХ ПРИРОДНОЙ НЕОПРЕДЕЛЕННОСТИ
Разработана концептуальная модель механизма формирования среды принятия решений как пересечения сред природной, контекстной и поведенческой неопределенности. Показано, что принятие решений происходит при условии сформированности ядра условной определенности, которая теряет четкие границы в состоянии риска, когда происходит процесс реализации принятого решения. Рис. 2, ист. 19.
D.V. Rach
ESSENCE AND INTERCONDITIONALITY OF CONTEXT AND BEHAVIORAL UNCERTAINTY IN PROJECT RISK MANAGEMENT IN THE CONDITIONS OF NATURAL UNCERTAINTY
The conceptual model of mechanism of forming the decision making environment as crossing of environments of natural, context and behavioral uncertainty is worked out. It is shown that making decision takes place if certainty space is formed but which loses clear borders in a state of risk, when a process of made decision implementation takes place.
JEL O22
ВСТУП
"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2014, № 1(49)
1
Постановка проблеми у загальному виглядi та ))'зв'язок iз важливими науковими чи практичними завданнями. В практичнш дiяльностi при управлшш рiзними процесами менеджери як особи, як приймають управлiнськi рiшення, постiйно стикаються з таким феноменом, як ризик [1]. Саме з феноменом, явищем або подieю, як ми спостер^аемо, яке дано нам в чуттевому тзнанш i яке не пiдлягае повному вивченню та однозначному розкриттю його сутност [2]. Причин, як об'ективних, так i суб'ективних дуже багато. Але головна причина стосуеться наявност в процес прийняття рiшень такого явища, як невизначенють [3]. Тому дослщження ризику, прийняття рiшень нерозривно пов'язаш з питаннями вивчення невизначеностк Цей пiдхiд набувае все бтьшоТ ваги i в управлiннi проектами та програмами.
Анал'з останнх досл'джень i публ'тацш, в яких започатковано розв'язання дано)' проблеми / на яш спираеться автор. Аналiз наявних наукових публкацш з питань ризику i невизначеностi в проектах та програмах показуе наступне. На фон шших галузей знань в управлшш проектами залишаеться набагато бiльше вщкритих питань щодо спiльного дослiдження ризиш та невизначеностi. Пiдтвердженням цьому може бути частотний аналiз застосування термов «ризик» та «невизначенють» в базових джерелах знань та вимог до визначення компетентностей з управлшня проектами [4]. Було доведено, що частота застосування термшу «невизначенють» в цих джерелах по вщношенню до термша «ризик» складае ттьки 2-9%, крiм Р2М (68%). Це свщчить про втрату частотно-збалансованого Тх вживання.
Аналопчний висновок випливае i з аналiзу змiсту докладiв, якi були представлен на фахових конференцiях з управлшня проектами в Киевi [5] та Миколаевi [6]. За останнi ам рокiв питання невизначеностi розглядалися усього у 14 доповщях, з яких п'ять присвячен загальним питанням стратеги пщвищення ефективностi управляння в умовах невизначеносп, по три - портфельному управлшню та розробцi оптимiзацiйних моделей в умовах невизначеносп, а двi -iнформацiйним питанням, пов'язаним з невизначенютю в проектах. Лише в однш доповiдi розглядалися питання бтьш детального урахування рiзних видiв невизначеносп, а саме параметричноТ i структурно' невизначеност в системi мульти-об'ектного розподтеного оперативного управлiння проектом [7]. В попереднш роботi автора цiеT статт [4] було доведено, що в юнуючих визначеннях категори «невизначенiсть» можна видтити чотири групи вiдмiнних ознак за критерiем спрямованостi основноТ вщмшноТ ознаки: суб'ект, iнформацiя, дiяльнiсть та Всесв^, а для категори «ризик» потрiбно мати одночасно двi основы вщмшш ознаки, що пiдтверджуе юнування значно бiльшоТ змiстовноТ його варiабельностi. Виходячи з сутностi розроблених графiчних моделей стану невизначеностi та стану умовноТ визначеностi особи, яка приймае ршення, запропонованi мiждисциплiнарнi визначення категорш «невизначенiсть» та «ризик» як вщповщних станiв особи та дiяльностi в процеа реaлiзaцiТ прийнятих рiшень. Ц результати i склали основу даноТ роботи.
Видлення не вирiшених ранiше частин загально) проблеми, котрим присвячуеться означена стаття. Подальший розвиток методiв управлшня ризиками в проектах неможливий без бтьш детального розгляду сутност невизначеност i, в першу чергу, мехашзму ТТ виникнення. Зокрема, доцтьно дослiдити структуру невизнaченостi на формування середовища прийняття ршень при управлшш проектами та програмами.
Формулювання цлей статт'1 (постановка завдання). Виходячи з наведеного, завдання статп полягають в розкритт сутност наукових фактв, ям нaкопиченi про рiзнi види невизначеност, та на Тх основi розробленн концептуально' моделi мехaнiзму формування середовища прийняття ршень як
2
"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2014, № 1(49)
пеpетинy cеpедовищ piзниx невизначеноcтей. Це дасть змогу запpопонyвати pекомендацiï з yпpавлiння pизиками в пpоектаx.
ОСНОВН1 РЕЗУЛЬТАТИ
Методи та методики досл'дження. Для виконання cфоpмyльованиx завдань були ви^и^гат методи аналiзy-cинтезy, поpiвняльного аналiзy, гpафiчного моделювання.
Виклад основного матер'алу досл'дження з повним обфунтуванням отриманих наукових результатie. Аналiз наукових пpаць, в яких доcлiджyвалиcь питання ^а^фка^'Г невизначеноcтi, дозволяе вcтановити наcтyпне. Найбтьш пошиpеною е клаcифiкацiя невизначеноcтi за кpитеpieм визначеноcтi фактоpiв, якi pозглядаютьcя як умови, пpичини, паpаметpи, показники, що впливають на пpоцеcи та pезyльтат цих пpоцеciв [8]. В о^ову визначеноcтi фактоpiв покладена повнота iнфоpмацiï пpо фактоp. Тому якщо пpо фактоp вiдома ycя iнфоpмацiя, вiн визнаeтьcя визначеним, а якщо iнфоpмацiя неповна, некоpектна, неточна, то фактоp визнаeтьcя невизначеним. У бтьш загальнiй фоpмi цi фактоpи позначають як HЕ-фактоpи, тобто фактоpи, як погано пpедcтавленi у фоpмальниx ^стемах [9]. Саме HЕ-фактоpи е пpичиною появи невизначеноcтi.
lcнye двi пpичини появи HЕ-фактоpiв. Пеpша пpичина зумовлена випадковютю багатьох явищ, якi не можуть бути в пpинципi визначен повнicтю з пpичини ТхньоТ пpиpоди. Тому таку випадковicть називають «стохастичною невизначенiстю». Ïï також позначають як «пpиpодню невизначенють», cyтнicть якоТ полягае «у наявнооп деяких непеpедбачyваниx сташв зовнiшнього cеpедовища, «безмозоковоТ пpиpоди», яка ^по щоcь пiдкине нам, не бажаючи п^обити або зашкодити, i не витягаючи вщ наших ycпixiв i cтpаждань cвоeï вигоди» [10].
Дpyга пpичина пов'язана з недостатнютю iнфоpмацiï пpо фактоpи, якi можуть бути повнютю визначенi. Такi фактоpи визначають як «фактоpи неcтоxаcтичноï пpиpоди», а невизначенicть, яка виникае в таких ^туа^ях як «нестохастична невизначешсть». Якщо пpичиною недоcтатноcтi iнфоpмацiï пpо фактоp е недоcтатнiй piвень тзнання, то для позначення такоТ невизначенооп викоpиcтовyють теpмiн «гносеологiчна невизначенiсть». Якщо пpичиною виcтyпаe неможливicть вимipy з вщповщною точнicтю визначити той чи шший фактоp, то таку невизначенють позначають як «метрологiчну невизначенiсть».
До неcтоxаcтичноï невизначеноcтi також вiдноcять «поведшкову невизначешсть». Ця невизначенicть зумовлена фактоpами, якi визначаютьcя в теpмiнаx ^^темного пiдxодy поведiнкою iншиx компонентiв ^стеми, якi мають не тiльки вла^ цiлi, а i волю для Тх доcягнення. Kpiм того цей тип невизначенооп чаcто виникае з пpичини неcвiдомоï pеакцiï людини, яка юнуе у вiдповiдниx cитyацiяx.
Але, в умовах учаоп в дiяльноcтi багатьох зацiкавлениx cтоpiн, пpедcтавники яких об'eднyютьcя в команду yпpавлiння пpоектами на доcтатньо невеликий теpмiн виконання пpоектy, виникае доволi cпецифiчний вид невизначенооп, який можна визначити як «контекстну невизначенiсть». Ця невизначенicть зумовлена тим, що нав^ь пpи однаковому piвнi пiзнання, однакових можливоcтяx вимipy фактоpy, завжди icнye iндивiдyальне бачення того чи шшого фактоpy з позицп влаcного контекcтy. Kонтекcт в цьому випадку тpеба pозглядати як cеpедовище, в якому pозглядаeтьcя фактоp, i яке мае влаcнy ^стему вiдлiкy. Ця cиcтема вiдлiкy фоpмyeтьcя на оcновi визначень тих теpмiнiв, якi викоpиcтовyютьcя в цьому cеpедовищi, тобто визначаeтьcя вiдповiдним теpмiнологiчно-категоpiйним апаpатом, який значно шиpший нiж той,
"Упpавлiння пpоектами та pозвиток виpобництва", 2014, № 1(49)
3
що застосовуеться для опису ситуаци' дiяльностi [11]. Контекстна невизначенють 4ÎTKO проявляеться в комушкацп, коли отримувач повщомлення (послання) «приписуе» словам, символам, ям були використанi в ньому, зовам шше значення, нiж особа, яка вщправляла це повiдомлення [12].
На сьогодн дослiдники вiдходять вiд розгляду окремого типу невизначеност тому, що в реальнш дiяльностi невизначенiсть обумовлена рiзними аспектами, навiть за наявносп тльки одного фактору. Якщо кожний аспект розглядати як вщповщне середовище, то можна стверджувати, що особа, яка стикаеться з необхщнютю прийняття ршення, реалiзуе цей акт в умовах змшування декiлькох середовищ. Кожне з них мае свою невизначенють, яка зумовлена конкретним аспектом. Для графiчного представлення цього явища використаемо графiчну модель, яка за сутнютю е механютичною, але достатньо простою для розумшня формування середовища прийняття ршення та ядра умовно'1 визначеност. Ця модель вiдображае механiзм формування середовища прийняття ршення як перетину трьох невизначеностей: природньо!' (за чутнютю стохастичною невизначеностi) та двох нестохастичних невизначеностей - поведшковоТ та контекстуально!' (рис. 1). З моделi випливае наявнють зворотних зв'язкiв мiж проявом одного типу невизначеност та джерелом змши шшоТ невизначеностi. Тобто одна невизначенють додатково впливае на змшу невизначеност шшого типу. При цьому для поведшковоТ та контекстуально!' невизначеностей ц зв'язки мають характер двостороншх. А мiж природничою та контекстною i поведiнковою - одностороннi. Це означае, що змша контекстно! та поведшково!' невизначеностi не може впливати на джерело природньо!' невизначеностi, а природня - навпаки мае значний вплив на джерела попередшх.
ОБГОВОРЕННЯ
Обфунтування отриманих результатie. Запропонована графiчна модель дае змогу розкрити сутнють процесу прийняття ршень i з цих позицш проаналiзувати юнуючи пiдходи до управлiння ризиками в проектнш дiяльностi.
Як було доведено в робот [13], дат про фактори будь якого об'екту (процесу, явища) за своею природою е точышими в порiвняннi з тим !'х значенням, що дозволяе встановити в даний момент доступна шформа^я про ц фактори. На пiдставi цього в робот [4] введено поняття «неДОвизначеност» щодо особи, яка приймае ршення, тому що вона використовуе неДОвизначеш значення (Н-значення) про фактори. В процеа накопичення особою первинних даних поступово змшюеться !'х первинне значення завдяки контекстному аналiзу. I цей процес вщбуваеться до того моменту, коли особа згодна прийняти ршення, незважаючи на те, що уах даних про фактори та !'х уточнен контексти вона не мае. Тобто, вона зупиняеться в умовах усвщомлено!' неДОвизначеност, коли для не!' вище перерахован невизначеност стають умовно визначеними з суб'ективним ступенем неДОвизначеност. Цю частину середовища можна назвати ядром умовно!' визначеност. Як показано на рис. 1, ця частина утворена ч^кими границями трьох середовищ, незважаючи на те, що в рамках середовища прийняття ршення ц границ вщносно деяких середовищ невизначеност можуть бути не ч^ко визначеними.
4
"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2014, № 1(49)
Середовище прийняття ршень Середовище
Ядро умовно'Г визначеносл
33 К-Пе (ЗворотнШ зв'язок л*нж змшою контекстуально! невизначеносгп призмш1 поведшково! невизначеносп)
ч
Рис. 1. Мoдeль мexaнiзмy фopмyвaння cepeдoвищa пpийняття piшeнь як пepeтинy
cepeдoвищ пpиpoдньoï, кoнтeкcтyaльнoï ïa пoвeдiнкoвoï нeвизнaчeнocтeй Виxoдячи з цьoгo, мoжнa нa ocнoвi мexaнiзмy, який poзpoблeнo в poбoтi [4], poзкpити сутн1сть пocлiдoвнocтi зм1ну cтaнiв ocoби, щo пpиймae piшeння, вщ cтaнy нeвизнaчeнocтi дo cтaнy yмoвнoï визнaчeнocтi, пoтiм дo cтaнy pизикy i знoвy дo cтaнy нoвoï нeвизнaчeнocтi. Тaкa змiнa вiдбyвaeтьcя зaвдяки зм1ни cтyпeню чiткocтi гpaниць ядpa yмoвнoï визнaчeнocтi. П1сля пpийняття piшeння в cтaнi yмoвнoï визнaчeнocтi, шли oco6a для ce6e yмoвнo ч1тш визнaчилa yci гpaницi ядpa, вoнa пepexoдить в cтaн pизикy. В цьoмy cтaнi вoнa peaлiзye нaмiчeнy (зaплaнoвaнy) д1яльн1сть. В пpoцeci peaлiзaцiï дiяльнocтi зaвдяки нaявнocтi звopoтниx зв'язк1в м1ж змiнaми нeвизнaчeнocтeй тa джepeлaми ïx пoxoджeння пocтyпoвo зникaють ч™ гpaницi y ядpa yмoвнoï визнaчeнocтi (pиc. 2 a). I oco6a, якa пpиймae piшeння, пocтyпoвo пepexoдить в1д cтaнy pизикy дo стану нoвoï нeвизнaчeнocтi, якa xapaктepизyeтьcя пoвнoю в1дсутн1стю чiткиx гpaниць y мoжливoгo ядpa yмoвнoï визнaчeнocтi (pиc. 2 б). Сaмe y тaкoмy cram вoнa змyшeнa знoвy зaвдяки oтpимaнню нoвиx дaниx пpo пpиpoдню нeвизнaчeнicть, пpo пoвeдiнкoвy нeвизнaчeнicть, як1 (qarn) пocтyпoвo пpoxoдять кoнтeкcтний aнaлiз i змшюють кoнтeкcтнy нeвизнaчeнicть, фopмyвaти стан yмoвнoï визнaчeнocтi. I в мoмeнт cфopмoвaнocтi тaкoгo cтaнy oco6a пpиймae piшeння вiднocнo нacтyпнoï дiяльнocтi, пepexoдить в cтaн pизикy i пpoдoвжye peaлiзoвyвaти д1яльн1сть з ypaxyвaнням нoвoгo зм1сту ядpa yмoвнoï визнaчeнocтi.
Пpи чoмy, зa cвoeю сутн1стю oco6a peaлiзye тaк звaний oпopтyнicтичний пдощ дo дiяльнocтi [14]. В1н бaзyeтьcя нa двox фyндaмeнтaльниx пepeдyмoвax, як1 poзглядaютьcя в 1нституц1йн1й тeopiï [15]: пoвeдiнцi ocoби пpитaмaннa oбмeжeнa paцioнaльнicть; пoвeдiнцi ocoби пpитaмaнний oпopтyнiзм. Опopтyнiзм сл1д poзyмiти в йoгo пepвoздaннoмy кoнтeкcтi як викopиcтaння мoжливocтeй (вщ aнглiйcькoгo тepмiнy «opportunity» - мoжливicть). Сьoгoднi цeй пiдxiд пoчинae бтьш глибoкo вивчaтиcя i в yмoвax пpoeктнoï дiяльнocтi [16].
Виxoдячи з мoдeлi, якa нaвeдeнa в po6o^ [4], oco6a в пpoцeci пpoeктнoï дiяльнocтi нaйбiльший 4ac знaxoдитьcя в CTarn pизикy. Сaмe в цeй пepioд oco6a peaлiзye пpийнятe в yмoвax нeДoвизнaчeнocтi piшeння i cпpиймae нoвi фaктopи,
IУпpaвлiння пpoeкïaми тa poзвиïoк виpoбницïвa", 2014, № 1(49)
5
ям змшюють ТТ невизначенiсть. При цьому передбачити бтьшють факторiв, якi пов'язан з поведiнковою та контекстною невизначенютю в момент прийняття рiшень практично неможливо. Можна погодитись з думкою автора роботи [17] вщносно того, що внутршш ризики в достатнш ступенi керованi. Але це стосуеться загального бачення рiзних категорiй внутршшх ризикiв. На практицi суб'екти дiяльностi стикаються з конкретним проявом ризику в конкретнш (а не ппотетичнш) ситуаци. А передбачити конкретну ситуацш прояву ризику вдаеться дуже рщко, незважаючи на загальне розумiння можпивосп наявностi такого ризику. На пiдставi цього можна стверджувати, що основним завданням в управлшш ризиками на стадп прийняття рiшення е формування достатнього обсягу модельноТ шформаци для можливост видiлення ядра умовноТ визначеностк Це ядро формуеться в процес одночасноТ оцiнки ситуацiй i можливих дiй, якi б знижували негативн наслiдки цих ситуацiй. Тобто оцшка та моделювання дiй е цтюним процесом. Тому не зовсiм доцтьно спочатку виявити усi ситуацiТ i фактори, якi можуть негативно вплинути на показники проекту та хщ його реалiзацiТ, а потiм розробляти рекомендацп по Тх зменшенню або усуненню. В якостi iнструментiв формування модельноТ шформаци в управлiннi ризиками можна рекомендувати застосування методiв вщносних координат та зворотного ходу як додаткових шструментв управлiння невизначенiстю в проектах [18]. Ц методи, за аналопею з операцiональними визначеннями, можна також назвати операцюнальними, тому що вони дають уявлення про те, що потрiбно робити для виходу з ситуаци з негативними наслщками [19, с. 249].
а)
6
"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2014, № 1(49)
33 К-Пв)
б)
а - достатня ттьки контекстуальна умовна визначенють; б - недостатня умовна визначенють з ycix видiв невизначеностей
Рис. 2. Варiанти стану середовища прийняття ршень та ядра умовноТ визначеностi
Висновки. Проведен! дослщження дозволяють зробити наступн висновки.
1. Встановлено, що прийняття р1шень в проектах в1дбуваеться у середовищ1, яке формуеться на перетин середовищ природноТ, контекстуальноТ та поведшковоТ' невизначеностей.
2. Розроблено концептуальну модель мехашзму формування середовища прийняття р1шень, в рамках якого особа, що приймае р1шення, структуруе ядро умовноТ визначеност1 шляхом встановлення його границь. Саме в цей момент i вщбуваеться прийняття р1шення.
3. Показано неможливють передбачення ситуац1й прояву негативних фактор1в в ситуац1ях ризику, що робить доцтьним формування достатнього обсягу модельноТ 1нформац1Т про подальшу д1яльнють для можливост1 вид1лення ядра умовноТ визначеностк
Перспективи подальших досл'1джень у даному напрямку. Розроблена модель дае можливють в новому аспект! дослщити юнуюч1 п1дходи та 1нструменти управлшня ризиками в проектах. Саме цей напрям можна вважати актуальним для подальших дослщжень.
Л1ТЕРАТУРА
1. Колтик, М. Феномен риска в предпринимательской деятельности как вид психологического барьера [Электронный ресурс] / М. Колтик. - Режим доступа: http://novyn.kpi.ua/2005-1/05_Koltik.pdf. - Загл. с экрана.
2. Что такое Феномен? Значение и толкование слова fenomen, определение термина [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.onlinedics.ru/slovar/fil/f/fenomen.html. - Загл. с экрана.
3. Диев, В.С. Риск и неопределенность в философии, науке, управлении [Текст] / В.С. Диев // Вестник Томского государственного университета. Философия. Социология. Политология. - 2011. - №2(14). - С. 79-89.
"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2014, № 1(49)
7
4. Рач, Д.В. Управлшня невизначенютю та ризиками в проекта термiнологiчна основа [Текст] / Д.В. Рач // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб. наук. праць. -Луганськ: вид-во СНУ iм. В.Даля, 2013. - №4(44). - С. 146-164.
5. Управлшня проектами у розвитку сусптьства: МНжнародш конференций м.КиТв, 20072013 [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://upma.kiev.ua/ru/materialy-konferencii. - Загл. с экрана.
6. Управлшня проектами: стан та перспективи: МНжнароды науково-практичн конференцií, м. МиколаТв, 2007-2013 [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://conference.nuos.edu.ua/catalog//conferences;jsessionid=cb1257ee34700e53888e5ba 0669d?year=2014. - Загл. с экрана.
7. Назимко, В.В. Система мульти-об'ектного розподiленого оперативного управлiння проектом в умовах параметричноТ i структурноТ невизначеност / В.В. Назимко // Прац IX Мiжнар. наук.-практ. конф. «Управлшня проектами: стан та перспективи» (Коблево, 17-21 вересня 2013). - МиколаТв: НУК, 2013. - С.206-209.
8. Знаменский, А. Причин неопределенности [Электронный ресурс] / А. Знаменский. -Режим доступа: http://www.znay.ru/risk/01-02.shtml. - Загл. с экрана.
9. Нариньяни, А. нЕ-ФАКТОРЫ: Неточность и Недоопределенность - различие и взаимосвязь (до-формальное исследование) [Электронный ресурс] / А. Нариньяни. -Режим доступа: http://viperson.ru/wind.php?ID=514361. - Загл. с экрана.
10. Исканцев, Н.В. Природная и поведенческая неопределённость. Многошаговые задачи принятия решений [Электронный ресурс] / Н.В. Исканцев. - Режим доступа: http://crypto.hut2.ru/neopr1.html. - Загл. с экрана.
11. Рач, В.А. Проектная деятельность в современных условиях / В.А. Рач // Корпоративные системы. - К.: ООО «Декабрь», 2004. - №5. - С.11-14.
12. Состояние неопределенности [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://wearelinguists.narod.ru/materials/mkk/Neopredelennost.html. - Загл. с экрана.
13. Костин, А.В. Полнота, точность, неопределенность, недоопределенность и нечеткость в оценке стоимости. Согласование результатов оценки, основанное на нечеткой логике [Электронный ресурс] / А.В. Костин, В.В. Смирнов. - Режим доступа: www.labrate.ru/057404/057404.doc. - Загл. с экрана.
14. Розин, М. В чем плюсы бизнеса, который развивается без какой-либо грандиозной стратеги [Электронный ресурс] / Марк Розин. - Режим доступа: http://www.forbes.ru/karera/menedzhment/55419-uspeh-bez-strategii. - Загл. с экрана.
15. Концепции неопределенности и рисков предпринимательства в институциональной теории [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.topknowledge.ru/upravlenie-riskami/3863-kontseptsii-neopredelennosti-i-riskov-predprinimatelstva-v-institutsionalnoj-teorii.html. - Загл. с экрана.
16. Вишневская, М.К. Оппортунистическое поведение персонала предприятия на начальных стадиях проекта [Электронный ресурс] / М.К. Вишневская // Ефективна економка: Електронний журнал, 2014. - № 2. - Режим доступа: http://www.m.nayka.com.ua/?op=1&j=efektyvna-ekonomika&s=eng&z=2974. - Загл. с экрана.
17. Павлов, И. Нельзя предотвратить, но можно контролировать [Электронный ресурс] / И. Павлов. - Режим доступа: http://splaniroval.ru/blog/risk-manedgment/169.html. - Загл. с экрана.
18. Рач, Д.В. Методи вщносних координат та зворотного ходу як додатю^ шструменти управляння невизначенють в проектах [Текст] / Д.В. Рач // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб. наук. праць. - Луганськ: вид-во сНу iм. В.Даля, 2013. -№4(48). - С. 153-164.
19. Деминг, Э. Выход из кризиса: Новая парадигма управления людьми, системами и процессами [Текст] / Эдвард Деминг; пер. с англ. - М.: Альпина Бизнес Букс, 2007. -370 с.
Рецензент статт Стаття надшшла до редакцп
к.т.н., проф. Морозов В.В. 17.01.2014 р.
8
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2014, № 1(49)
