CC BY
14
ПР0ФЕС1ЙНА OCBITA
УДК 371.113.082.32.
В. е. ШТАНОВА
СУТН1СТЬ I СТРУКТУРА ПРОФЕС1ЙНО ВАЖЛИВИХ ЯКОСТЕЙ КЕР1ВНИКА ЗАГАЛЬНООСВ1ТНЬОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
Проанал1зовано еволюцт проблемы управлтня / професшних якостей особистостг. Визначет голоет етапи формування управлтсько1 компетентностг, яка мктить набгр професшно еажлиеих якостей. Вказано, що пошук сукупностг окремих якостей особистостг, яю забезпечуютъ ефектиетстъ и Ыялъноат, продоежуетъся. В1дзначено, що якоспи ефектиеного кергвника давно привернули увагу вчених-дослгдниюв, але ще тхто не змгг знайти той набгр характеристик, якими повинен володти кожен кергвник.
Ключов/ слова: професшно важливг якоат, кергвник загалъноосвтгнъого навчалъного закладу, етапи тдготовки кергвника школи, структура / змгст професшно важливих якостей
В. е. ШТАНОВА
СУЩНОСТЬ И СТРУКТУРА ПРОФЕССИОНАЛЬНО ВАЖНЫХ КАЧЕСТВ РУКОВОДИТЕЛЯ ОБЩЕОБРАЗОВАТЕЛЬНОГО УЧЕБНОГО ЗАВЕДЕНИЯ
Проанализирована эволюция проблемы управления и профессиональных качеств личности, выделены главные этапы формирования управленческой компетентности, которая содержит набор профессионально важных качеств. Подчеркнуто, что поиск совокупности отдельных качеств личности, которые обеспечивают эффективность ее деятельности, пока мало что выявил. Отмечено, что качества эффективного руководителя давно привлекли внимание ученых-исследователей, но еще никто не смог найти тот набор характеристик, которыми должен обладать каждый руководитель.
Ключевые слова: профессионально важные качества, руководитель общеобразовательного учебного заведения, этапы подготовки руководителя школы, структура и содержание профессионально важных качеств.
Y. V. SHTANOVA
THE ESSENCE AND STRUCTURE OF PROFESSIONALLY SIGNIFICANT FEATURES OF THE EDUCATIONAL ESTABLISHMENT ADMINISTRATOR
The evolution of the problem discussing management and professional personality features has been analysed in the article as well as basic stages of management competence formation have been defined; scientific views on their structure and content have been analysed. It has been highlighted that the quest for the unity of certain personality features providing efficiency at work has not supplied enough evidence. It has been remarked that the qualities of effective leader have long been attractive for the scientists for investigation, though none of them has singled out a set of qualities necessary for every leader.
Key words: professionally significant features, educational establishment administrator, headmaster training stages, structure and content ofprofessionally significant features
1снуюча практика призначення кер1вниюв загальноосв1тшх навчальних заклад i в засвщчуе, що цю посаду обшмають виключно педагоги, переважна бшышсть яких мае титьки вищу псдагопчну осв1ту, а цього недостатньо для формування надежного р1вня управлшсьюл компетентность Управлшська д1яльшсть кер1вника загальноосв1тнього навчального закладу в сучасних умовах е пол1функцюнальною, полщ1яльшсною i професшною, змют яко! виходить за
мсжл суто педагопчних знань i потребуе надежного р1вня сформованосп професшно важливих якостей як складово! його профссшно!' компетентность
Ця проблема розглядалась у працях В. Маслова, Л. Карамушкл. Н. Коломшського, В. Олшника. Л. Перм1нова та ш. В ix та шших науковщв роботах вщзначаеться, що якосп ефективного кер1вника давно привернули увагу дослщниюв i практиков, але ще шхто не зум1в знайти той Ha6ip характеристик, якими повинен волод1ти кожен кер1вник.
Мета статт1 полягае у анал1з1 шдход1в до визначення cyri та структури профссшно важливих якостей кер1вника школи.
Анал1з л1тератури свщчить, що проблема профссшних якостей особистосп була актуальна ще в глибоку давнину завдяки виникненню розподшу пращ. Вже у середиш III тис. до н. е. у Древньому Ваш лот проводили ¡спити випускниклв шклл. де готувалися nncapi. В Давньому бгигт мистецтву жерця навчали тшьки тих, хто витримував систему певних випробувань. Ilepnii елементи профссшного вщбору в Кита! з'явились п введениям посади урядового службовця. На думку Платона, люди народжуються не дуже схожими, i'x природа бувае р1зною та й зд1бносп до Tie! або ж шлю! справи теж, тому можна зробити щось швидше, краще й легше, якщо виконувати одну якусь роботу вщповщно до cboix природних задатклв [4, с. 17].
Проблема професшно важливих якостей кер1вника мае давне ¡сторичнс коршня. Анал1з наукових джерел дав змогу G. Берещ виокремити головш етапи формування управлшсько! дiяльнocтi [1, с. 57-61]. Вш зазначае, що лише у 60-i роки XX ст. виникли OKpeMi шдходи до управлшсько! д1яльносп, якл широко використовуються в сучасшй наущ й практищ. Були розроблеш положения про профссшну компетентшсть управлшня, що мютить Ha6ip професшно важливих якостей, знань, умшь i навичок.
На основ1 аналпу л1тератури ми склали еволющю оргашзащйних заход ¡в щодо проблеми шдготовки директора школи до управлшня школою i виокремили початковий етап вивчення його професшно важливих якостей (табл. 1).
Проведений аналп свщчить, що практика управлшня виникла разом з усвщомленням людини себе сусшльною ¡стотою. однак теоретичне осмислення управлшня було здшснено значно шзшше - на мсжл XIX-XX ст. Зазначимо, що осмислення управлшських процсав у педагопчних системах вщбувалось самостшно i тривалий час не перетиналося з Teopieio управлшня. До кшця 60-х роклв минулого стол1ття термши, ще1, технологи, управлшсью знахщки взагал1 не згадувалися в аналЫ процсав педагопчного кер1вництва школою. KpiM того, погляд на д1яльшсть кер1вника зазнавав серйозних заперечень, переважно аргументованих тим, що до ще! д1яльносп немае спещально! шдготовки i це не бшып, шж посада, яка обшмаеться тимчасово людиною шшо!' профссп (шжснсром. л ¡карем, вчителем). В управлшш завжди д1яли вузькл фах1вщ рпних галузей, KOTpi не отримували спещально! шдготовки в таклй складнш галу зк як управлшня со ni ал ь но-с ко но м i ч ним и системами.
Вимоги до особистюних якостей спещашста визначалися лише за зв'язком щодо створення сприятливих сусшльних умов, яи необхщш для розвитку i використання творчих зд1бностей та особистюного потенщалу спещашспв, а також без врахування сучасних досягнень евгшвш сшльноти у raiyji оевгга, технолопй загальнолюдсысих основ культури i демократа [6].
Найчастше у науковш nheparypi з менеджменту пор1внюються японсысий та американський пщходи в управлшш. Японсысий менеджмент став активно розвиватися теля Друго! евтэвен вшни. коли лозунг виживання yciei наци звучав: «Експорт або смерть!». Вщповщно в ochobI концепцп японського менеджменту лежить уявлення про менеджера як товариша-наставника. Сшльна д1яльшсть менеджера i шдлеглого здшснюеться з головною метою - врятувати кра!ну. Тому для японського менеджера бшып характерш тага риси, як чуйне, уважне ставлення до людей, вш виступае не в poni apoiTpa. судщ, а в poni гравця команди.
Американсью автори вважають, що менеджер мае волод1ти такими якостями, як лщерство, ¡н1ц1ативн1сть. pimyLiicTb. розеудливють, незалежшеть, вмшня делегувати владу, комушкабельшеть, здатшеть до роздум1в, вмшня ризикувати, стшклсть до стрсав. наполегливють, розвинена уява, чутливють.
Англшський перелш якостей менеджера вмщуе (за прюритетами) здатшеть делегувати владу, комушкабельшеть, доступшсть, вмшня слухати, авторитетшеть, компетентшсть техноозброешеть, чесшсть, жорстклсть. защкавлешеть в людях позитившеть, pimyLiicTb та ш.
Таблщя 1
Етапи тдготовки кергвника до управлгння школою
Етапи Характеристика етапу
30-40-1 роки XX ст. Проблема управлшня оргашзащями майже не дослщжуеться через сощально-пол1тичний контекст. Водночас св1това наука зробила значний крок у менеджменту - перехвд в1д «техшчно-функцюнального» до гумашстичного, де проблеми людських вщносин посши перше мюце.
60-70-1 роки XX ст. У в1тчизняних досл1дженнях наголошувалось на анал1з1 науково-методичних й оргашзащйних основ управл1ння школою: визначення змюту д1яльност1 директора школи, використання прийом1в науково! оргашзацп пращ в процес1 управл1ння освггшм закладом, упровадження метод1в ефективного планування 1 контролю в школ1, врахування дидактичних основ у процес1 управл1ння, анашз шформащйного забезпечення школи, з'ясування специф1ки д1яльност1 молодих директор1в шил тощо.
70-1 роки XX ст. Наростання кризи в освт, як сфер1 сощально-культурно! дшсносп. Виявляються суперечност1 м1ж зростаючою вартютю осв1ти та и недостатньою сощальною ефектившстю; м1ж формальним набуванням людиною суми знань 1 бажаним становлениям и як культурно!, творчо! 1 сощально в1дпов1дально1 особистост1. Суперечност1 м1ж традицшною осв1тньою стратепею «тдготовки», що прекрасно спрацьовуе в умовах вщносно! стабшьност1 способ1в ведения господарства, й осв1тою у бшьш повному 1 глибокому розумшш цього слова, що визначае все багатство потенщалу людини. Р1вень професшно! компетентност1 усвщомлювався як визначений ступшь сформованост1 професшних знань, умшь 1 деяких якостей особистосп, яю необхщш для робота 1 реал1зуються в ш. Розробка еталонних вимог до кер1вника виявила чотири р1вш професшно! компетентност1: 1. Вищий (еталонний), цшком вщповщае сучасним вимогам до кер1вника школи, але його вкрай рщко досягають. 2. Високий, ефективний, близький до еталонного, що характеризуемся наявшстю вс1х груп позитивних якостей з досить високим ступенем Ухнього розвитку. 3. Середнш, для якого характерним е поеднання позитивних 1 негативних якостей 1 недостатнш розвиток професшних умшь. 4. Низький, малоефективний, що характеризуемся низькими показниками професшних знань 1 вмшь та наявшстю особистюних якостей, що заважають усшшнш д1яльност1.
80-1 роки XX ст. Класиф1кащю особистюних професшно значущих якостей директора загальноосвгеньо! школи С. П. Тонконога 1 В. Ю. Кричевський подавали у вигляд1 таких груп: 1. Моральш: працьовитють, чесшсть, с}'мл1ншсть, любов до д1тей, справедливють, порядшсть, скромшсть, прагнення до самовдосконалення, повага до людей; незлопам'ятшсть. 2. Компетентшсш: широкий загальний св1тогляд 1 культура, профес1йш знания педагопки, психологи, теори управл1ння, наукових основ управлшня школою, здатшсть розвивати сво! знания на практищ, знания метод1в психолого-педагопчного, сощолопчного, школознавчого досл1дження, волод1ння вс1м необхадним комплексом педагопчних 1 управлшсысих ум1нь. 3. Оргашзащйно-педагопчш: педагопчна пильшсть, оргашзованють, посл1довшсть, гнучисть, витримашсть, дшовитють, об'ектившсть в ощнщ, ум1ння контролювати. 4. Управл1нсыа: наполегливють, дшовитють, чптасть, ум1ння бачити нове, воля, рипучють, енерпйшсть, оператившсть, здатшсть приймати ршення, практичш ум1ння, творча спрямовашсть, допитливють. 5. Комушкативш: ум1ння налагоджувати контакти, слухати сшврозмовника, ¡нтсрсс до людей, ум1ння поставити себе на мюце ¿нших, манера сшлкування, педагопчний 1 психолопчний такт.
Ю. Тихонравов наводить результата дослщження 598 менеджер1в Францн групою ф1рми «Коржеф». На запитання: «Що найважливше для ефективного менеджера?» в1дпов1д1 розподшилися так: зовшшш даш - 1%, авторитет - 4%, техшчна компетентшсть - 8%, життевий досвщ - 10%, неординаршсть - 36%, «дар Божий» - 41%. Останш три пункта
стосуються найскладшших поведшкових проблем. Ид «даром Божим» експериментатори розумии вмшня 1 навички м1жособиспсно1 взаемоди менеджера з людьми [8].
Сьогодш бшышсть автор1в провщними критер1ями визначень сутносп профссшно важливих якостей визначають ефектившсть д1яльност1, надшшсть та усшшшсть II опанування. Так, В. Шадршов взносить до них ¿ндивщуальш якосп суб'екта д1яльносп, котр1 впливають на ефектившсть виконання д1яльносп та усшшшсть II опанування, С. Зеер - психолопчш якосп особистостк як! визначають продуктившсть (яклсть. результат) д1яльносп, В. Сластснш -сукупшсть найбиьш суттевих, в1дносно стшких властивостей та характеристик, що зумовлюють готовшеть до виконання певних сощальних 1 профссшних функщй. Точка зору дослщнигав на структуру 1 зм1ст профссшно важливих якостей рпна (табл. 2).
Таблиця 2
Структура та зм\ст профестно важливих якостей фахгвця
Автори Компонента профссшно важливих якостей
М. Буланова-Топоркова ГПзнавальний. мотивацшний. емощйний та вольовий
О. Гура Потреби в тш або шшш д1яльносп, евщомють, мотиви, переконання, скршлеш вмшня. навички, особистюш вольов1 властивосп
В.Савщенко Психофпюлопчш, мотивацшш. емощйш, процссуальш
Т.1льша Абсолютно обов язков1 (стан здоров'я); дуже важлив1 (впевнешеть у високому призначеш та розумшня в1дпов1дальностк нахили та штсрсс до д1яльносп, оргашзацшш якосп. Принципов1сть. творч1сть. км1тлив1сть. тершння та ш: бажаш (пам'ять на обличчя, умшня розподпити увагу, поеднання вимогливосп та м'якосп та ш
I. Горностаева Профссшш. сощальш, самосвщом1сть, ¿ндивщуальш, навики групово! пращ
С. Стоян Когштивна-операцшш, оргашзаторсью, комушкативш. мотивацшно-цшшеш, емощйно-вольов1
Г.Карпова Абсолютш властивосп, якл необхщш для виконання д1яльност1 на нормативному р1вш; вщносш - визначають можливост1 досягнення суб'ектом високих показниклв у д1яльносп, мотиващйна готовшеть до рсалпацп д1яльносп - висока мотиващя може ¡стотно компенсувати недостатшй р1вень багатьох якостей, але не навпаки; анти-професшш якосп - властивосп, якл несумюш з там чи шшим видом профссшно!' д1яльност1
Погляди науковщв на основш профссшно важлив1 якосп кср1вника школи рпняться. Так, В. Маслов називае таю якосп: полиична культура; моральшсть, ерудищя, мотиващя; здатшеть до анаштичного, творчого мислення, абстрагування 1 моделювання; оргашзаторсыа, комушкативш якосп; здатшеть взаемод1яти з людьми; готовшеть до прийняття нестандартних ршень: Н. Островерхова - високий р1вснь професюнатзму, оргашзаторсыа здбносп, демократичшеть, гуманшеть, комушкабельшеть, господаршсть, презентабельшеть, винахиливють. принципов1сть. чесшсть, наполегливють. схильшсть до ризику та фантази, багатий на уяву; В. Олшник - здатшеть уевщомлювати завдання реформування освии; сутшсть ¿нноващйних тсорш. сучасних технолопй; наукова оргашзащя пращ; наявшеть мотиващйних, свиоглядних, оргашзаторсысих, естетичних, комушкативних, вольових, особистюних зд1бностсй: Л. Карамушка - компетентшсть, високий штелектуальний р1вснь. творчий потенщал, оргашзаторсыа здбносп: вщповщальшеть, вщдашеть робел, едшеть слова 1 справи, вимоглив1сть: любов до дней, порядшеть, справе дливють, демократизм, гуманшеть; самокритичшсть, самовладання, саморозвиток, самовдосконалення; громадянська позищя, нащональна евщомють.
Аналп цих та шших погляд1в евщчить, що найчастше дослщники вказують на так! якосп, як оргашзаторська. комушкативна. профссшна компетентшсть, здатшеть до ризику, висока особ исти на культура, сшвпраця з шдлеглими, творч1сть. вщповщальшеть, ерудищя, штслскт. демократичшеть, гуманшеть, принциповють, чесшсть, уважшеть, вв1чливють, толсрантшсть. володшня собою, тактовшеть. Одночасно пошук сукупносп окремих якостей особистостк що зумовлюе д1яльностк надал1 продовжуеться.
С. Павлютенков та В. Крижко проанал1зували моде л 1 ¡дсального кср1вника. наведет у вггчизнянш 1 зар}'б1жшй л1тсратурк й зробили висновок, що пошук сукупносп окремих якостей особистосп, якл зумовлюють д1яльшсть, поки мало що дав: анатз особистосп видатних оргашзатор1в минулого не розкривае природу лщерства; перелпе якостей 140 знаменитих людей не включае визначених рис, властивих устм лщерам; володшня, здавалося би устма необхвдними для цього якостями не гарантуе досягнення значних усшх1в в управлшськш д1яльносп [5].
Дослщження, спрямоваш на виявлення особистюних рис лщер1в (близько 100 дослщжень заруб1жних психолопв), показали, що тшьки 5% п загального числа виявлених у них якостей виявилися загальними для ветх: 1) ¡нтслскт. який повинен бути вищим за середшй; 2) ¿шщатива, що виражаеться в самостшносп, спритност1 1 специф1чшй мотивацн «д1яти»; 3) впевнешеть у собк високий р1вень домагань 1 самооцшки в л ас но!' компетентность
Незважаючи на те, що ще наприкшщ 40-х рога в XX ст. було встановлено, що немае прямого зв'язку м1ж особистюними якостями людини й уешшшетю II д1яльносп в рол1 кер1вника, багато директор ¡в шкш 1 сьогодш переконаш, що хорошому кер1вников1 властивий певний наб1р особистюних якостей, якого немае в шших. Сучасш науков1 тсорп говорять про те, що кер1вником не народжуються, а стають. Тому в багатьох крашах все бшыпе уваги придшяеться спещальнш шдготовщ кер1вншав, розвитку 1хшх профсстйних навичок 1 зд1бностей [3, с. 3-4]. На жаль, у систем! осв1ти нашо! краши дуже мало кер1вниюв мають професшну шдготовку, адже вщповщна шфраструктура тшьки зароджуеться [2, с. 16]. Мова йде про магютерську шдготовку майбутшх кер1вниюв шклл за спещальшстю «менеджер осв1ти та управлшня навчальними закладами». Таким чином, проблема залишаеться вщкритою.
Л1ТЕРАТУРА
1. Берека В. £. Теоретико-методолопчш основи фахово! подготовки мапстр1в з менеджменту оевгги: автореф. дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04 / В. £. Берека. - К, 2008. - 48 с.
2. Берека В. £. Фахова подготовка мапещлв з менеджменту оевгги: теоргя I методика; за ред.
A. Й. Сиротинка / В. £. Берека. - Хмельницький: ХГПА, 2008. - 428 с.
3. Лазарев В. С. Руководство педагогическими коллективами : пособие для руководителей общеобразовательных учреждений / В. С. Лазарев, И. А. Елисеева, Т. И. Пуденко (под ред.
B. С. Лазарева. - М.: Центр соц. и экон. исследований, 1995. - 158 с.
4. Мармиза О. I. Менеджмент в оевт: секрета уешшного управлшня / О. I Мармиза. - Харшв: ВГ «Основа», 2005. - 176 с.
5. Павлютенков £. М. Основи управлшня школою / £. М. Павлютенков, В. В. Крижко. - Харшв : ВГ «Основа», 2006. - 176 с.
6. Смирнов Е. А. Руководитель современной организации: управленческий статус и личностные особенности / Е. А. Смирнов // Личность. Культура. Общество. - 2001. - Т. 3. - Вып. 4 (10).
7. Шадриков В. Д. Проблемы системогенеза профессиональной деятельности / В. Д. Шадриков. - М.: Наука, 1982. - 184 с.
8. Тихонравов Ю. В. Теория управления: учеб. курс / Ю. В. Тихонравов. - М.: Вестник, 1997. - 205 с. УДК 378.147
В. В. КОНДРАТЮК
ОСНОВШ НАПРЯМКИ ПIДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕАЯ ДО РОБОТИ В УМОВАХ ПР0Ф1АЬН01 ШКОАИ
Розкрито суть основных понять, ят визначаютъ основы напрямки тдготовки майбутшх вчытелгв до роботы в умовах профтъног школы. Показано, що центральным елементом професшног подготовки е «готовность». Розкрыто та охарактеризовано основш компоненты готовности майбутшх вчытелгв до профшьного навчання учтв: потргбнгено-мотывацшный, операцшно-дгяльнгеный, рефлексывно-оцтювальный.
Ключовг слова: тдготовка, профшьне навчання, професшна тдготовка, готовтеть, сфера дгяльностг особыстостг.
