CC BY
144
УДК 351.84:35.072.2:342.5 (477)
Парубчак 1ван Орестович,
професор кафедри менеджменту зов-нiшньоекономiчноï дiяльносmi Львiв-ського нащонального утверситету ве-mерuнарноï медицини та бютехнологш iм. С. З. Гжицького, доктор наук з державного управлтня.
Парубчак Иван Орестович,
профессор кафедры менеджмента внешнеэкономической деятельности Львовского национального университета ветеринарной медицины и биотехнологий им. С. З. Гжицкого, доктор наук по государственному управлению.
Parubchak Ivan Orestovich,
Professor of Dept. of Management and Externally-Economical Activity of the Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnology named S. Z Gzhytsky, Doctor of Science in Public Administration.
СУТН1СТЬ I РОЛЬ СОЦ1АЛЬНОГО Д1АЛОГУ ЯК 1НСТИТУЦ1ЙНОГО НАПРЯМУ В СОЦ1АЛЬН1Й ПОЛ1ТИЦ1 ДЕРЖАВИ
Анотащя. Розглянуто змкт сощального дiалогу в сучасних реалiях со-щально — економiчного життя кра!ни. Вивчено основш аспекти сощально! пол^ики держави в контекст шституту сощального дiалогу. Проаналiзова-но сутшсть соцiального дiалогу як лептимно! форми виршення сощально-управлiнських протирiч. Запропоновано досягнення збалансованост сощаль-но! пол^ики через застосування чинникiв соцiального дiалогу в суспiльствi.
Ключовi слова: сощальна полiтика, легiтимна форма, державне управ-лiння, соцiальний дiалог, iнституалiзацiя, держава, сустльство, сощально-економiчнi чинники, збалансовашсть дiй суб'eктiв, соцiалiзацiя.
СУЩНОСТЬ и РОЛЬ СОЦИАЛЬНОГО ДИАЛОГА КАК ИНСТИТУЦИОНАЛЬНОГО НАПРАВЛЕНИЯ В СОЦИАЛЬНОЙ ПОЛИТИКЕ ГОСУДАРСТВА
Аннотация. Рассмотрена сущность социального диалога в современных реалиях социально — экономической жизни страны. Изучены основные
аспекты социальной политики государства в контексте института социального диалога. Проанализированы сущность социального диалога как легитимной формы решения социально — управленческих противоречий. Предложено достижения сбалансированности социальной политики через применение факторов социального диалога в обществе.
Ключевые слова: социальная политика, легитимная форма, государственное управление, социальный диалог, институализация, государство, общество, социально — экономические факторы, сбалансированность действий субъектов, социализация.
nature and role of social dialogue as institutional
DIRECTION IN SOCIAL STATE'S POLICY
Abstract. The content of social dialogue in the modern realities of the socio — economic life of the country. The basic aspects of social policy in the context of the institution of social dialogue. The essence of social dialogue as a legitimate form of solving social — management conflicts. A balancing of social policy through the use of factors of social dialogue.
Keywords: social policy, legitimate form, governance, social dialogue, the institutionalization of the state, society, socio — economic factors, the balance between actors, socialization.
Постановка проблеми. Сьогодш трансформации процеси в Укра!ш супроводжуються рiзноманiтними наслщками в уах сферах життед^ яльносп сусшльства — пол^ичнш, економiчнiй, сощальнш, духовнш та шших. Це призводить до виник-нення сощально-пол^ичних проти-рiч, збшьшення рiвня конфлштносл, зростання сощально! напруженост в сусшльствь Для виршення цих проблем необхщш ефективш лептимш чинники [4].
Розглядаючи сутшсть сощально-го дiалогу, слвд зазначити, що у су-часних умовах кожен громадянин, нав^ь не усввдомлюючи цього, е його стороною. Це обумовлюеться постш-ною взаемодiею з рiзними сощаль-ними групами i владними структурами. Саме завдяки сощальному
дiалогу досягаеться узгодження по-лiтичних та соцiально-економiчних iнтересiв рiзних соцiальних груп i владних структур з метою досягнен-ня сощального миру i стабiльностi у сусшльст [6]. Оптимальний со-цiальний дiалог змiцнюе стосунки мiж його сторонами, завдяки такому дiалогу держава може досяга-ти значного прогресу в сощально-економiчному розвитку. Сощальний дiалог дозволяе скоротити кiлькiсть конфлшпв та сприяе стабiльностi у полггачнш та соцiально-економiчнiй сферах.
Сутнiсть соцiального дiалогу пов'язана iз соцiальною полiтикою держави. Здшснення сощально-економiчних реформ у сучасному сусшльст також пов'язане з заго-стренням соцiальних проблем, що по-
требуе узгодження штереав рiзних соцiальних груп та владних структур цившзованим, безконфлштним шляхом [12]. 1нструментом виршен-ня ще1 проблеми служить сощальна полiтика держави, яка спроможна сконцентрувати зусилля державних оргашв на розв'язаннi найгострiших соцiальних проблем.
Анашз останнiх публiкацiй за проблематикою. У сучасних св^ тоглядних концепщях соцiальний дiалог розглядаеться як сустльний дiалог мiж класами i сощальними групами щодо забезпечення певних умов спiвiснування на основi узгодження !х iнтересiв у пол^ичнш та управлiнськiй сферi. З розвитком по-стiндустрiального суспiльства i зм^ нами у соцiальнiй структурi вузька форма сощального дiалогу виявилась недостатньою для врегулювання ба-гатьох фундаментальних сощальних проблем. У зв'язку з цим практика дiалогу стала розповсюджуватися на всi структури так званого третього сектору — об'еднань громадян та ш-ститупв територiального, професш-ного, економiчного самоуправлiння [7, с. 146]. Можна стверджувати, що дана форма сощального дiалогу ви-користовуеться в дiяльностi багатьох урядiв у процес розроблення полiти-ки та державних програм, така практика юнуе i в Укра1ш.
Якщо розглядати визначення со-щально1 полiтики в контекст шсти-туту соцiального дiалогу, то найбiльш вдалим е визначення сощально! по-лiтики, пiд яким розумiеться дiяль-нiсть держави й сусшльства по узго-дженню штереав рiзних соцiaльних груп i соцiaльно-територiaльних громад у сферi виробництва, розподшу
та споживання, що дозволяють узго-дити iнтереси цих груп з штересами людини та довготермшовими щля-ми суспiльствa [8, с. 13]. Такий шдхщ вказуе на врахування в сощальнш полiтицi принцишв соцiaльноl спра-ведливостi та сощального дiaлогу як основних цiнностей сучасного гро-мадянського суспiльствa.
У науковш лiтерaтурi можна ви-дiлити два протилежних шдходи до вирiшення сощально-полгтичних протирiч та конфлiктiв. Перший з них — це конфронтацшний шлях, суть якого полягае в твердженш про те, що протилежш штереси со-цiaльних груп нaстiльки суперечли-вi, що повне вирiшення протирiччя вiдбувaеться шляхом соцiaльноl лiквiдaцil опонента. Другий — це сшвробгшицтво мiж рiзними соцi-альними групами та державою, або цивiлiзовaний шлях. У межах ще1 моделi визнаеться, що протирiччя не бувають абсолютними, завжди юну-ють можливостi узгодження штереав та досягнення потенцшно1 згоди [14]. Саме в рамках другого тдходу i можливий розгляд соцiaльного дia-логу як легiтимноl форми виршення соцiaльно-полiтичних протирiч.
Не юнуе унiверсaльноl моделi со-цiaльного дiaлогу, вiн е засобом пiд-вищення продуктивностi прaцi та конкурентоздaтностi. Сощальний дiaлог — не лише форма управлш-ня кризою, iнодi уряди звертаються до соцiaльних пaртнерiв лише у ви-падку економiчноl кризи, шукаючи !х пiдтримки у вжита непопулярних зaходiв [21]. Такий тдхщ докорiнно помилковий, оскiльки дiaлог повинен Грунтуватися на взaемнiй довiрi та впевненостi, що досягаються рока-
ми добросовюного сшвробггництва. Тобто соц1альний д1алог повинен ви-користовуватися не лише за неспри-ятливих, але й за сприятливих сощ-ально — економ1чних обставин; ця теза 1 вимагае подальшого глибшого вивчення та обгрунтування.
Метою стати е запропонувати використання процеав соц1ального д1алогу як шституцшного способу контакту м1ж державною владою та соц1альними групами 1 !х суб'ектами.
Для цього потр1бно вир1шити низку завдань:
1. Розглянути сутшсть соц1ального д1алогу в сучасних реал1ях сощально-економ1чного життя кра!ни.
2. Вивчити основн1 аспекти сощально! пол1тики держави в контекст1 1нституту соц1ального д1алогу.
3. Дослщити сутн1сть сощально-го д1алогу як лептимно! форми ви-р1шення сощально — управл1нських протир1ч.
4. З'ясувати можлив1сть досяг-нення збалансованост1 сощально! пол1тики через застосування процеав соц1ального д1алогу в сусп1льств1.
Виклад основного матер!алу. Со-ц1альна пол1тика держави спрямо-вана на тдвищення добробуту на-селення шляхом д1яльност1 в таких сферах, як зайнятють, соц1альний захист, охорона осв1ти, здоров'я, житлова пол1тика. Найб1льш прюри-тетними щлями сощально! пол1тики е: зниження сощально! напруже-ност1 та збереження миру 1 злагоди у сусшльств1; досягнення сощально! справедливости забезпечення сощально-полгшчно! стаб1льност1 в держав1; сприяння зайнятосп кожного громадянина; функщонування системи соц1ального забезпечення;
створення всеб1чних умов для пдно-го р1вня життя людини; вир1шення соц1альних проблем [19, с. 29].
Сощальна пол1тика вир1шуе за-вдання, пов'язан1 1з загостренням соц1ально-пол1тичних конфл1кт1в, зб1льшенням сощально! напруже-ност1 в сусп1льств1. Серед шструмен-т1в соц1ально! пол1тики, яю забез-печують використання лег1тимних засоб1в зняття протистояння та зменшення р1вня конфл1ктност1 м1ж р1зними соц1альними групами, ви-д1ляеться соц1альний д1алог. Вш, як спос1б зд1йснення соц1ально! политики, дозволяе забезпечити участь вах соц1альних груп у !! формуванш. За-вдяки соц1альному д1алогу здшсню-еться взаемод1я суб'ект1в соц1ально! политики, що сприяе узгодженню !х сощально-економ1чних 1нтерес1в [13, с. 15]. Виходячи з того, що со-щальний д1алог передбачае собою взаемод1ю його сторш на вс1х р1внях, у тому числ1 й на нащональному, то його важлива позитивна сторона — це участь у формуванш пол1тики суб'ект1в, як1 можуть знайти консенсус та згоду.
Завдяки сощальному д1алогу зба-лансовуеться соц1альна пол1тика, !! збалансовашсть, соц1альний захист 1 економ1чний зрют сприяе п1дви-щенню р1вня життя та розвитку кра-!ни. Сощальний д1алог також сприяе прояву штереав до соц1ально! по-л1тики нових верств населення. Сощальна пол1тика стае публ1чною та прозорою 1, тим самим, призводить до того, що населення бере участь у реал1зацИ ще! пол1тики. Традиц1йно соц1альний д1алог уособлюе б1льш-менш 1нституц1йний спос1б сшл-кування м1ж державною владою та
рiзними сощальними суб'ектами, що представляють штереси значних со-цiaльних груп, принциповою функ-цiею яких е взаемне поввдомлення думок та рiшень стосовно щлей, iнструментiв i стрaтегiй сощально1 полiтики [2]. Соцiaльний дiaлог е широко застосовуваним засобом шдвищення ефективностi полiтики держави i подолання недосконалос-тей стандартних моделей парламент-сько! демократа. Отже, сощальний дiaлог виступае полiтичним шститу-том, який сприяе реaлiзaцil политично! учaстi рiзних соцiaльних груп. Сощальний дiaлог за своею сутшстю вiдповiдaе цiлям, завданням i функ-цiям сощально1 полiтики держави та посщае головне мiсце в узгодженш iнтересiв та протирiч рiзних сощ-альних груп [18, с. 44]. Одним з го-ловних завдань сощально1 полiтики е створення найкращих умов для життедiяльностi громадян, тобто за-безпечення загального добробуту. Ключова роль у виконанш цього за-вдання належить держав^ дiяльнiсть яко! по задоволенню сощальних потреб людини визначаеться як сощ-альна полiтикa.
Соцiaльнa держава — це не тшьки надання шдтримки тим, хто и потре-буе, це ще й забезпечення в кра1ш здорового соцiaльного ^мату, роз-витку без потрясiнь, революцш i гро-мадянських вiйн [15]. Це можливо завдяки використанню лептимного засобу щодо узгодження сощальних протирiч, а саме сощального дiaло-гу, який дозволяе безконфлштним, цивiлiзовaним шляхом виконувати таю завдання. Сощальна пол^ика е засобом узгодження соцiaльно-економiчних iнтересiв рiзних соцi-
альних груп та владних структур, а соцiaльний дiaлог виступае iнстру-ментом реaлiзaцil цього засобу. Ви-користання соцiaльного дiaлогу у соцiaльнiй полiтицi сприятиме ста-бiльному розвитку суспiльствa в уах його сферах. Узгодження iнтересiв рiзних соцiaльних груп та владних структур за допомогою сощального дiaлогу сприяе сощальному миру та злaгодi в сусшльствь
Узгодження протирiч та зменшен-ня рiвня конфлiктностi в сусшль-ствi цивiлiзовaним, безконфлiктним шляхом сприяе зняттю сощально1 нaпруженостi, досягненню сощального миру i злагоди у суспiльствi, забезпеченню високо1 якостi життя та пдно1 прaцi. Соцiaльний дiaлог е одним з ефективних чинниюв узгодження полiтичних та сощально-економiчних iнтересiв рiзних соцi-альних груп i владних структур [14]. Вiн здатний виступати досить доско-налим iнструментом впровадження соцiaльноl пол^ики держави. Со-цiaльний дiaлог виявився щнним демократичним засобом вирiшення сощальних проблем, формування консенсусу, а також сучасним i ди-нaмiчним процесом, що мае ушкаль-ний потенщал та широкi можливостi в сприянш прогресу у контекстi гло-бaлiзaцil, регiонaльноl iнтегрaцil i пе-рехщного перiоду.
Соцiaльний макропроцес включае способи взаемоди держави i суспiль-ства, шститупв i груп, полiтичноl системи i соцiaльного середовища, уряду i громадянина. Соцiaльний дiaлог е одним iз способiв взaемодil держави i суспiльствa, його iнтереси представляють, у тому числ^ профе-сiйнi сшлки та оргaнiзaцil, якi висту-
пають активними учасниками управ-лшських процеав 1 беруть участь у д1алоз1 м1ж собою та з державни-ми органами [16]. Шд соц1альним д1алогом сл1д розум1ти процес, що включае вс1 типи переговор1в, кон-сультац1й та обм1ну шформащею, спрямований на усп1шне вир1шення питань сощально-економ1чно! пол1-тики.
Соц1альний д1алог е досить гнуч-ким 1нструментом. Дуже важливо не тшьки вир1шувати конфлшти, але й сприяти запоб1ганню конфлштних ситуац1й. Завдяки соц1альному д1а-логу можна знайти нов1 способи ви-р1шення питань. Без д1алогу сторона залишаеться наодинщ, вона обмеже-на в можливостях пошуку р1шень. А сощальний д1алог допомагае роз-ширити базу вар1ант1в р1шень, тим самим вибрати найкраще ршення. Таким чином, сощальний д1алог е ефективним засобом узгодження ш-терес1в його учасниюв. Соц1альний д1алог виступае 1нструментом, який переводить стосунки учасниюв д1а-логу з негативного поля у позитивне, чим сприяе взаемоди, а не виникнен-ню конфл1ктних ситуац1й [20, с. 11].
Мета сощального д1алогу вщр1з-няеться залежно в1д його зм1сту 1 може значною м1рою в1др1знятися у р1зних кра!нах. I! можна представи-ти у форм1 шрамщи: в основ1 буде широкий спектр питань, з яких сощ-альш партнери просто обм1нюються 1нформац1ею без бажання впливати на позици один одного. З обмеже-но! кшькосп 1нших питань партнери надають перевагу консультуванню один з одним з метою зближення сво!х позицш. Лише дуже вузький спектр питань зазвичай е предметом
справжн1х переговор1в з метою до-сягнення домовленосп, найчаст1ше у форм1 компром1су, прийнятного для вс1х стор1н [23, с. 14].
Методика ведення сощального д1алогу залежить вщ того, чи вщда-ють сторони перевагу участ1 держа-ви, чи просто зустр1чаються м1ж собою. У б1льшост1 кра!н — кандидат1в на вступ до 6С держава активно за-лучаеться до д1алогу з самого початку реформ 1 е зазвичай ш1щатором тристороншх зустр1чей для обгово-рення нев1дкладних 1 широкомасш-табних реформ [5]. У деяких кра!нах сощальний д1алог поширюеться 1 на шших учасник1в, таких як громад-ськ1 орган1зацИ та сусп1льн1 групи.
Питання сощального д1алогу знаходяться у центр1 соц1ально! та економ1чно! политики 6С. На евро-пейському р1вш проводяться сп1льн1 консультацИ, переговори 1 ди м1ж ев-ропейськими соц1альними партнерами, а також дискуси м1ж соц1альни-ми партнерами та 1нституц1ями 6С. Важливим аспектом впливу м1жна-родних орган1зац1й на розвиток сощального д1алогу е те, що щ питання знаходяться у центр1 !х пол1тики та д1яльност1. Зокрема, це стосуеться !х нормотворчо! д1яльност1, пов'язано! з прийняттям полггако-правових документ1в, як1 регулюють питання сощально! пол1тики, розвитку соц1ального д1алогу, д1яльност1 со-ц1альних партнер1в. Особливе зна-чення для сучасного укра!нського сусп1льства мае позитивний досв1д розвинутих демократичних кра!н Заходу, як1 спромоглися, викорис-товуючи 1нструменти соц1ального д1алогу, сформувати д1ев1 модел1 узгодження сощальних 1нтерес1в, за-
побтання гострих пол^ичних криз [11, с. 122].
Змют соцiaльного дiaлогу на на-цiонaльному рiвнi, перш за все, визначаеться реaлiями сощально-економiчного життя i тому може бути рiзним залежно вiд потреб сус-пiльствa на рiзних етапах розвитку, проте часто вш повинен реагувати на термiновi поди. Предметом сощаль-ного дiaлогу можуть бути питання, яю знаходяться в компетенци парт-нерiв, у сферi !х дiяльностi та штер-есiв. У найзагальшших рисах можна сказати, що предметом сощального дiaлогу е розробка та впроваджен-ня соцiaльно-економiчноl полiтики держави, ввдносин мiж партнерами i !х взаемними зобов'язаннями [9]. Слiд зазначити, що вс питання сощального дiaлогу потребують залу-чення та активно! учaстi соцiaльних пaртнерiв до процесу !х вирiшення. Проведення урядом консультацш з ними е обов'язковою та невщ'емною складовою успiшного управлшня. Соцiaльний дiaлог е моделлю, яка не юнуе сама по соб^ вiн може роз-виватись та виконувати сво! функ-ци тшьки за нaявностi певних умов. Зокрема, це наявшсть управлшсько! волi й вщданосп спрaвi учaстi в со-цiaльному дiaлозi з боку вах сторiн; сприятливе полiтичне середови-ще, зокрема полггична демокрaтiя, необхiднa для вщкритого полiтич-ного дiaлогу; сощально зорiентовa-на ринкова економiкa; ввдсутшсть aдмiнiстрaтивно-комaндних методiв упрaвлiння економiкою; помiрковa-нiсть регуляторно! полiтики держави щодо втручання в дiяльнiсть со-цiaльних пaртнерiв; повага до таких основних прав, як свобода асощаци
та право на ведення колективних пе-реговорiв; вiдповiднa iнституцiйнa пiдтримкa; законодавча база, що ре-гулюе питання сощального дiaлогу [3, с. 97].
Соцiaльний дiaлог не закшчу-еться сам по соб^ це зaсiб вирiшен-ня рiзних економiчних i соцiaльних проблем. Сощальний дiaлог не до-статньо визнати частиною усшшно-го упрaвлiння, його слвд оцiнювaти на основi ефективного внеску в за-йнятiсть, сощальний захист. Надан-ня можливостей великим групам сусшльства брати участь у процеа формулювання та прийняття ршень стосовно соцiaльно-економiчноl по-л^ики може посилити та консолiду-вати традицшш полiтичнi чинники. Соцiaльний дiaлог гнучкий: парт-нери можуть зус^чатися у мiру необхiдностi, вiн також може бути стратепчним, тобто спрямовуватися на досягнення довготривалих, а не короткочасних результапв. З iншо-го боку, сощальний дiaлог повнiстю ефективний лише в умовах демократа, у сусшльст, яке не лише де-кларуе, а й дотримуеться основних прав i свобод [1]. Вш сприяе запо-бiгaнню або розв'язанню сощально-полiтичних конфлiктiв, досягаючи прийнятного компромюу мiж еко-номiчними та соцiaльними iмперa-тивами i може полiпшити умови для бiзнесу та iнвестувaння.
Соцiaльний дiaлог здшснюеться на нaцiонaльному, територiaльно-му та локальному рiвнях. На нaцi-ональному та територiaльному рiв-нях сторонами сощального дiaлогу е представники вщ трьох сторiн: профспiлок, роботодaвцiв та оргашв виконавчо! влади. А на локальному
р1вш сторонами сощального д1алогу виступають лише представники вщ двох стор1н: профстлки та робото-давця. Так, обмш 1нформац1ею здш-снюеться з метою з'ясування позицш, досягнення домовленостей, пошуку компром1су 1 прийняття стльних р1-шень щодо сощально-економ1чних 1 трудових питань [22]. Сторони сощального д1алогу забезпечують надан-ня одна одн1й на безоплатнш основ1 необх1дно! шформаци. З метою вра-хування позиц1й стор1н, вироблення компромюних узгоджених р1шень п1д час розроблення законодавчих та нормативно-правових акт1в здш-снюються узгоджувальн1 процеду-ри. Недосягнення компромюу м1ж сторонами за результатами узгоджу-вальних процедур не може бути шд-ставою для перешкод у подальшш роботь
Соц1альний д1алог е практично цшсшстю правових та пол1тичних форм ведення колективних перего-вор1в м1ж соц1альними партнерами [17, с. 65]. Вш е процесом узгоджен-ня на р1зних р1внях напрямк1в розви-тку кра!ни, рег1ону або окремих тд-приемств. При цьому принциповим елементом, навколо якого оргаш-зований ц1лий комплекс д1яльност1 партнер1в, е можлив1сть прид1лення уваги р1зномаштним 1нтересам со-ц1альних груп при прийнятт1 р1шень, встановленн1 стратег1чних щлей 1 розробц1 програм розвитку. Функци соц1ального д1алогу полягають у тому, що завдяки можливост артику-ляци та модиф1кацп сво!х штереав, соц1альн1 партнери можуть досягти порозумшня, що в свою чергу при-зводить до вищого р1вня !х вдентиф1-каци з1 зм1стом згоди 1 вироблених у
цих рамках програм д1яльност1 [10]. Отже, можна говорити, що най-важлив1ш1 очжуваш результати со-ц1ального д1алогу — це досягнення консенсусу в сусшльств1, а також залучення сощальних груп до до-сягнення домовленостей щодо узго-дження сощально-економ1чних ш-терес1в держави.
Висновки. Дан1 пропозицп можуть бути корисними для уряду 1 сощальних партнер1в з метою ефек-тивного розвитку сощального д1а-логу, в тому числ1 1 в Укра!н1; е дуже важливим використання процеав соц1ального д1алогу як 1нституц1йно-го способу контакту м1ж державною владою та сощальними групами 1 !х суб'ектами.
Сощальний д1алог повинен зд1й-снюватися на принципах законносп, репрезентативност1 й повноважнос-т1 стор1н та !х представниюв, неза-лежност1 1 р1вноправност1 сторш, конструктивност1 та взаемодИ, до-бровшьносп та прийняття реаль-них зобов'язань, взаемно! поваги 1 пошуку компром1сних р1шень, обов'язковост1 розгляду пропозиц1й сторш, прюритету узгоджувальних процедур, в1дкритост1 та гласносп, обов'язковост1 дотримання досягну-тих домовленостей, вщповщальносл за виконання прийнятих зобов'язань. В цьому 1 полягае сутшсть сощального д1алогу як лептимно! форми вир1шення соц1ально-управл1нських протир1ч.
Розглянувши сутн1сть соц1ально-го д1алогу в сучасних реал1ях соц1-ально — економ1чного життя кра!ни нами було дослвджено основн1 ас-пекти сощально! пол1тики держави в контекст1 1нституту соц1ального д1а-
логу та запропоновано досягнення збалансованост сощально! полiтики через застосування процеав сощаль-ного дiaлогу в сусшльствь
список ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ -
1. Андрющенко А., Дубровський I. Вщ-повщ у минулому? Сощальне партнерство в Укра'ш мае певш кторичш кореш // Профсшлки Украши. — 2005. — № 2. — С. 77-79.
2. В1тер О. Сощальний д1алог про р1-вень життя чи майно сшлок // Голос Украши. — 2007. — 18 ач. — С. 7.
3. Глосарш 1з трудового права та сощально-трудових вщносин (з по-силанням на досвщ бвропейського Союзу). — К.: ВД "Стилос", 2006. -431 с.
4. Давиденко В. 1мперативи формуван-ня 1 розвитку шституту сощального д1алогу // Полггичний менеджмент. — 2005. — № 6. — С. 89-102.
5. Давиденко В. Сощальний д1алог у формуванш полггики М1жнародно! оргашзацп пращ // Полггичний менеджмент. — 2007. — № 1. — С. 151164.
6. Давиденко В. Сощальний д1алог: проблема досягнення стандарпв бвросоюзу // Полггичний менеджмент. — 2006. — № 2. — С. 67-77.
7. Давиденко В. В. Сощальний д1алог у громадянському сусшльствь — Вш-ниця: ДП "ДКФ", 2006. — 280 с.
8. Доротн О. Д. Сощальна полггика як зас1б системного забезпечення демократичних реформ: Автореф. дис. ... канд. полгг. наук: 23.00.02 / Одеська нащональна юридична ака-дем1я. — Одеса, 2004. — 16 с.
9. Жуков В. М1ф сощального партнерства, який може стати реальшстю // Профсшлки Украши. — 2005. — № 2. — С. 73-77.
10. Жуков В. I., Гербеда С. В. Трипар-тизм та сощальний дiалог в Укра-irn // АПСВ. — № 4. — 2005. -С. 25-32.
11. Заруб1жний та мiжнародний досвщ регулювання сощально-трудових вщносин та сощального захисту на-селення / За ред. С. В. Мельника. — Луганськ, 2005. — 179 с.
12. Ыформащя про дiяльнiсть Нащо-нально'1 тристоронньо'1 сощально-економiчноl ради при Президентовi Украши у 2007 роцi. — Режим доступу: http: // www. ntser. gov. ua/ assets-2007. doc. — Заголовок з екра-
ну.
13. Литвиненко В. И. Институциона-лизация трудовых отношений социального партнерства: Автореф. дис. ... канд. социол. наук: 22.00.03 / Тюменский государственный университет. — Тюмень, 2004. — 18 с.
14. Ляшенко Т. Взаeмодiя держави i сусшльства в реформуванш сис-теми управлiння // Громадянське сусшльство в сучаснiй Украшк спе-цифша становлення, тенденцп розвитку. — К.: Парламентське вид-во, 2006. — С. 111-174.
15. Ляшенко Т. Сощальна складова економiчних реформ // Сучасна украшська полггика. Пол^ики i политологи про не'1. — К.; Микола1в: Вид-во МДГУ гм. Петра Могили, 2005. — Вип. 7. — С. 204-212.
16. Ляшенко Т. Сощальне партнерство: шлях до громадянсько'1 консолща-цГ1 // Наук. записки 1ШЕНД НАН Украши. — К., 2004. — Вип. 16. — С. 235-243.
17. Матер1али засщання круглого столу "Ефективна модель сощального дГалогу — вирГшальний фактор роз-будови громадянського суспiльства: сучасний стан, проблеми i перспек-тиви законодавчого та шститущо-нального забезпечення". — К.: Основа, 2005. — 140 с.
18. Матер1али засщання круглого столу "Законодавче закршлення основ ведення сощального дiалогу в Укра-lнi". — К.: Проект МОП "Консолща-щя правових та iнституцiйних засад сощального дiалогу в УкрашГ,
2006. — 78 с.
19. Матер1али репонального тристо-роннього семiнару '^яльшсть тери-торiальноl тристоронньо! сощально-економiчноl ради в контекстi становлення сощального дiалогу в УкрашГ. — К.: Проект МОП "Кон-солiдацiя правових та шституцшних засад соцiального дiалогу в УкрашГ,
2007. — 79 с.
20. М1рошниченко О. В. Методолопчш проблеми удосконалення системи
сощального партнерства в Украшк Автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.09.01 / Харювський держ. екон. ун-т. — Х., 2004. — 20 с.
21. Мукашев С. Институту партнерских отношений — новое качество // Вестник профсоюзов. — 2005. -№ 3. — С. 7-11.
22. На засадах сощального дiалогу // Урядовий кур'ер. — 2008. — 1 лютого. — С. 1-2.
23. Нелта Д. В. ОсобливосП шсти-туцiоналiзацil сощального партнерства (полгтолопчний аналiз): Автореф. дис. ... канд. полт наук: 23.00.02 / Кшвський нащон. ун-т iм. Тараса Шевченка. — К., 2005. — 17 с.
