CC BY
175
Управлшня социальною сферою як чинник позитивного 1мщжу держави у сучасному свт
Пакулша Алевтина Анатолпвна
Харювський нацональний ушверситет будiвництва та архтектури, доцент кафедри економкандидат економiчних наук, доцент, Украта
Пакулша Ганна Сергп'вна
Укратський державний утверситет залiзничного транспорту, здобувач освтнього ступеня «Бакалавр» спецiальностi «Економжа тдприемства», Украта
Анотащя. Об'ектом дослщження е процес державного управлшня сощальною сферою як чинник позитивного 1мщжу Украши у сучасному свт. У статт проведений комплексний анал1з стану державного управлшня сощальною сферою як чинника позитивного 1мщжу Украши. Авторами визначеш сучасш тенденцп, особливост1 управл1ння сощальною сферою 1 формування позитивного 1мщжу держави. Науково обГрунтоваш дом1нанти, що характеризують позитивний 1м1дж Украши у свт, як основа прюритет1в системного реформування сощально!' сфери. Авторами статп визначен1 пр1оритети державного управл1ння сощальною сферою Харювсько!' област1.
Ключов1 слова: 1м1дж, державне управл1ння, соц1альна сфера, сощально-економ1чний розвиток, пр1оритети.
Вступ
Актуальнiсть проведення нашого дослiдження обумовлена рядом чин-никiв:
- по-перше, необхiднiстю комплексного аналiзу складного процесу тра-нсформацп сощально' полiтики в епоху глобалiзащi, в умовах яких формування iмiджу Украши мае сво' особливостi;
- по-друге, штересами наукового осмислення системи детермшант, пщ впливом яких формуеться мiжнародний iмiдж Украши;
- по-трете, iнтересами вироблення науково обГрунтованих пiдходiв, сприяючих ращоналiзащi процесу просування соцiокультурного iмiджу Украши;
- по-четверте, необхщшстю вироблення науково обГрунтованих пщхо-дiв, сприяючих вдосконаленню державного управлiння соцiальною сферою як чинника позитивного iмiджу Украши у сучасному свт.
Слщ зазначити, що в науковiй лiтературi сформувалося немало плщних i цiнних щей, обГрунтованих концептуальних пiдходiв, пов'язаних з проблематикою мiжнародного iмiджу держави в умовах глобалiзацii i шформацш-ного суспiльства. Узагальнення i виводи, отримаш нами в результатi проведено' роботи, будуються на досягненнях в^чизняних i зарубiжних дослщни-гав, пов'язаних з осмисленням проблем мiжнародного iмiджу кра'ни i державного управлшня сощальною сферою.
Проблеми управлшня сощальною сферою регюну в перюд складно! внутршньо - i зовшшньопол^ично'1 ситуацп в Украшу друго'1 хвилi свггово! фшансово'1 кризи, глобалiзащi бiзнес-процесiв займають важливе мiсце в си-стемi розвитку громадських i вiдтворювальних стосунгав. Рiшення цих проблем вимагае комплексного пiдходу до коригування реформ, що проводять-ся, найважливiшим елементом яких повинно стати реформування системи управлшня в сощальнш сфер^ що припускае формування нових принцишв регулювання, а також розробка органiзацiйно-економiчного мехашзму реа-лiзащi соцiальних стратегiй розвитку регюну.
Теоретичну базу дослщження склали публжацп вчених, якi спещалiзу-ються на виявленнi i рiшеннi проблем iмiджу держави у сучасному свт
Аналiз дослiджень в областi формування позитивного iмiджу держави, теорп i практики розвитку сощально'1 сфери, а також розробки i реалiзацii сощально'1 стратеги в Укра'1'ш в сучасних умовах показали, що для виршення завдань дослiдження е певш науковi передумови. В той же час, слщ зазначи-ти, що в быьшост робiт дослiджуються переважно мiкроекономiчнi проблеми в сощальнш сфер^ при цьому недостатньо уваги придгляеться питанням формування позитивного iмiджу держави i регiону, ефективно'1 взаемодп ор-ганiв державно'1 влади з розвитку сощально'1 сфери регiону, реалiзацii сощально'1 стратеги на рiвнi регiону. Актуальнiсть i недостатня мiра розробленостi проблем державного управлiння сощальною сферою як чинника позитивного iмiджу Украши у сучасному свт вимагають, щоб вони стали об'ектом спе-цiального наукового дослiдження.
Об'ектом дослщження е процес державного управлшня сощальною сферою як чинника позитивного iмiджу Украши у сучасному свт, предметом - змют i особливост державного управлшня сощальною сферою як чинника формування позитивного iмiджу держави у сучасному свт
Мета дослщження - комплексний аналiз стану державного управлшня сощальною сферою як чинника позитивного iмiджу Украши i розробка ре-комендацш по його вдосконаленню. Досягнення заявлено'1 мети визначило ршення наступних завдань :
- дослщити теоретичш i методологiчнi аспекти вдосконалення державного управлшня сощальною сферою як чинника позитивного iмiджу Украши у сучасному свт;
- виявити сучасш тенденци, особливостi управлiння соцiальною сферою i формування позитивного iмiджу регiону;
- науково обГрунтувати домiнанти, що характеризують позитивний iмiдж Украши у свiтi як основу прюрите^в системного реформування сощально'1 сфери регiону;
- обГрунтувати прюритети державного управлiння соцiальною сферою Харювсько'1 областi.
Результати дослщження
У всi часи держави були зацжавлеш у створенш привабливого iмiджу, який сприяе ефективнш зовшшнш полчищ, просуванню нащональних ште-ресiв. У умовах глобалiзацii i конкурентно! боротьби, що загострюеться, держави i iншi суб'екти полiтики витрачають значш кошти на формування в очах св^ово! спiльноти свое! високо! репутацй [1, с. 137]. Необхiднiсть формування мiжнародного iмiджу держави незаперечна. Позитивний iмiдж держави допомагае закршити й полiтичнi успiхи у свт, посилюе конкуренты можливостi, полегшуе практичнi дп у стосунках з шшими крашами. Тому по-л^ики, прагнучи задовольнити запити зарубiжноi громадськост в знаннях i уявленнях про конкретш держави, органiзовують i ведуть як перевiрену на практицi дiяльнiсть по формуванню iмiджу, так i звертаються до нових спо-собiв i технологiй.
В той же час ознаки створення i просування певного iмiджу держави можна виявити упродовж практично усiеi полггично! кторп. Чинник iмiджу у всi часи чинив значний вплив на хщ мiжнародних полiтичних процесiв i по-дiй. Тому цiлком природно те, що до проблеми формування певного образу держави зверталися мислителi рiзних епох. У сво!х роздумах вони задавалися питаннями, яким мае бути правитель в очах народних мас, насгальки йому «реальному» необхщно i можливо вiдрiзнятися вiд уявлень про нього.
1мщж може бути охарактеризований як щлеспрямовано формований образ, що вщбивае ключовi суспiльно-полiтичнi характеристики об'екту, яга мають певш щнносл ^ будучи рацiонально i емоцiйно сприйнят^ виклика-ють певне вiдношення до ощнюваного об'екту. Приведене визначення пред-ставляеться нам переважним, оскiльки Грунтуеться на баченнi iмiджу як ко-мунжативно! величини, за допомогою яко! можна цiлеспрямовано впливати на сусшльну свiдомiсть, впроваджуючи в не! створеш iдейнi конструкти, що формують поведшку цiльових груп громадськостi.
Аналiз профгльних джерел i полггично! практики показуе, що iмiдж
1 ■ и V ■ и /Р-* 1 и и
об екту виникае тодi, коли який-небудь сощальний суб ект сприймае його зовшшш i (чи) внутрiшнi характеристики. Суб'ект, у якого виникла ця думка про об'ект, е носiем iмiджу. Об'ект, про який склалася думка у цього суб'екта, виступае прототипом iмiджу. 1нформащю, на основi яко! у майбутнiх носив iмiджу склалася думка про прототип iмiджу, можна позначити як iмiджофор-муючу шформащю.
Iмiдж держави вiдрiзняе його вщ iмiджiв iнших соцiальних феноменiв. У контекст дослiдження, що проводиться, важливо враховувати те, що держава виступае суб'ектом мiжнародних вщносин. У зв'язку з цим обГрунтованою представляеться думка одного з основоположнигав теорй iмiджу К. Боулдш-га, що вид!ляе в мiжнароднiй системi у якост 11 невiд'емних елементiв образи «шших» держав. Тх наявнiсть дослщник пояснюе ворожим вiдношенням рiз-них кра!н одше! до одно!. Тим самим вивчення образiв держав як суб'ектв свiтового полiтичного процесу стае найважлившим iнструментом, що до-
3Bo.A«e 3giñcHroBaTH KOMn^eKCHHñ aHa.rn3 ïx 3oBHimHbono.rnTHHHoï gi«.flbHocTi [2, c. 121].
y npo^iflbHiñ mTepaTypi noH«TT« «ÍMÍg^: gep^aBH» i «ÍMÍg^: KpaÏHH» nac-To B^HBaroTbc« «k chhohímh [3, 4]. npH ToMy, ^o noH«TT« «KpaïHa» i «gep^aBa» Ba^Ko mhcahth aBT0H0MH0, npoTe, BOHH MaroTb neBHi BÍgMÍHHocTÍ. nig KpaïHoro 3a3BHHañ po3yMiroTbc« HenomraHHi ^eHoMeHH, reorpa^ÍHHÍ, gyxoBHi, eTHÍHHÍ i Ky^bTypHi ocoö^HBocTi. Toöto KpaïHa cnpHHMaeTbc« «K öaTbKiB^HHa, TepHTo-pi«, Ha «KÍñ npo^HBae Ta aöo iHma co^a.flbHa cniflbHÍcTb. ^ep^aBa ^ BHcTynae «K no^iTHHHa opгaнiзaцi« cycni^bCTBa, ^o Mae BepxoBeHCTBo B^agH i cyBepeHÍ-TeT B Mi^HapogHHx cnpaBax, icHyrona Ha neBHÍñ TepHTopiï b KoHKpeTHy enoxy.
iMig^ gep^aBH Mo^Ha BH3HaHHTH «K cnpo^eHHñ chmbo^íhhhh oöpa3 ycieï cyKynHocTi iHCTHTyTiB B^agH gep^aBH, 3acHoBaHHñ Ha ïx pea^bHiñ gi«^bHocTi, TaK i cTBoproBaHHñ cthxíhho aöo ^.Aecnp«MoBaHo Ha ochobí mí^íb i crepeoranÍB MacoBoï cBigoMocTi, thm caMHM, ^opMyroHH ctíhkí no.mTHHHÍ MoTHBa^ï ^rogeñ. y ÍMÍg^i gep^aBH crng BHgi^HTH gBi cK^agoBi, «kí Bo^ogiroTb neBHHMH xapaKTep-HHMH o3HaKaMH: BHyrpimHbono.mTHHHHñ i 3oBHÍmHbono.mTHHHHñ ÍMÍg^. roBopHTH npo cnpHñH«TT« Tieï aöo iHmoï KpaÏHH 3apyöi^HHMH aygHTopi«MH, to TyT TaKo^ Mo^^HBe nporacraB^eHH« ÍMÍg^ÍB gep^aBH, no^iTHHHoro pe^HMy i KpaÏHH, xona HaöaraTo nacrime BigöyBaeTbc« ïx npHpogHe aöo ^.Aecnp«MoBaHe oToTo^HeHH« [5, c. 26]. Haga^i y HamoMy gocmg^eHHi gBi KaTeropiï B^HBaTH-MyTbc« «k chhohímh.
3 ypaxyBaHH«M BHBHeHHx nigxogiB iMig^ gep^aBH Mo^e öyra BH3HaneHHñ «k ^.Aecnp«MoBaHo cTBoproBaHHñ oöpa3 gep^aBH, ^o BigöHBae ïï kammobí xapa-KTepHcTHKH, «kí MaroTb neBHi ^hhoctí g^« peцнпieнтa, i b pe3y^bTaTi eMo^ñ-Horo i pa^oHa.flbHoro ïx ocMHc^eHH« BHKAHKaroTb y Hboro 3agaHe BigHomeHH« go ^eï gep^aBH.
y HayKoBiñ ^iTepaTypi cK^a^Hc« nigcraBH g^« BHgi^eHH« i rano.flori3a^ï ÍMÍg^y gep^aBH [6, c. 41-42]. y «koctí nepmoï nigcraBH BHgi^«eTbc« cnp«MoBa-HicTb npo«By. B цboмy BHnagKy iMig^ gep^aBH öyBae 3oBHimHiM i BHyrpimHÍM. ^pyra nigcTaBa noB'«3aHa 3 o^hhhm 3aöapB^eHH«M ÍMÍg^y, 3a^e^Ho Big noro bíh Mo^e öyTH no3HTHBHHM aöo HeraTHBHHM. TpeT« nigcTaBa - ^.Aecnp«MoBa-HicTb gi«^bHocTi 3 ^opMyBaHHro ÍMÍg^y. Bwgi^«roTb i npHpogHHñ i cпeцн$iнннñ ÍMÍg^. OcTaHHiñ cTBoproeTbc« TexHo^ori«MH i Mo^e He noBHoro MÍporo BigöHBa-TH pea^bHHñ cTaH cnpaB y gep^aBÍ. MeTBepTa nigcTaBa - pa^oHa.flbHicTb cnpHñ-h«tt«. B цboмy BHnagKy iMig^ gep^aBH öyBae KorHÍTHBHHM i eмoцiñннм. n'«Ta nigcTaBa - 3míct ÍMÍg^y gep^aBH, toöto Bigg3epKa^eHH« hhm xapaKTepHHx pHc, B^acTHBHx pÍ3HHM cyö'eKTaM gep^aBH, ^o pea^Í3oByroTb cboï ^yнкцiï.
iMÍg^ gep^aBH Ha MÍ^HapogHÍñ apeHÍ öyB c^opMoBaHHñ b MacoBÍñ cBÍgo-moctí 3apyöi^Hoi' rpoMagcbKocTÍ i HeMHHyne HaöyBae no^ÍTHHHoro 3aöapB^eHH«. yMoBHo b ÍMÍg^i gep^aBH Mo^Ha BHgi^HTH p«g KoMnoHeHTÍB:
- ÍMÍg^ gep^aBH «k egHHoro cyKynHoro opraHÍ3My;
- ÍMÍg^ oKpeMHx no^ÍTHHHHx ÍHcTHTyTÍB gep^aBH;
- ÍMÍg^ no^ÎTHHHoï e^ÍTH;
- ÍMÍg^ oKpeMHx no^ÍTHHHHx gi«HÍB.
На iмiдж держави чинять вплив caMi pi3Hi чинники (зовшшня пол^ика держави, висловлювання полггичних дiячiв, розвиток економiки, прогнози розвитку i так дaлi). 1стотний вплив на формування позитивного iмiджу Украши чинить cоцiaльнa сфера, про що мова пще нижче.
Сощальна сфера е частиною економiчноï системи, функщональним призначенням яко'' е надання послуг сощального характеру. В даному випад-ку поняття «сфера» слщ розглядати як cукупнicть видiв економiчноï дiяльно-cтi, якi мають ч^ко виражену cпiльнicть функцiй, особливе призначення в громадському розподш прaцi i ряд характеристик, яга ютотно вiдрiзняють цi види економiчноï дiяльноcтi вщ мaтерiaльного виробництва, зокрема: здебь льшого збiг cтaдiй виробництва i споживання, наявшсть безпосереднього контакту iз споживачем, орiентaцiя на iндивiдуaльного споживача або сусш-льство в цiлому, локальшсть споживання через неможливicть транспорту-вання i накопичення послуг.
Актуальною науковою проблемою е забезпечення стшкого розвитку сощально'' сфери. Головною метою сощального розвитку, а, отже, i плануван-ня сощально'1 сфери являеться пщвищення рiвня життя населення, а також формування людського кaпiтaлу в щлому як головно'' продуктивно! сили. Можна пом^ити, що це досить загальна мета, яка тому i не може бути змоде-льована, хоча i повинна враховуватися в процес планування. Вона служить його основою. Зрозумгло, що плани уае'' кра'ни вщносно пiдвищення рiвня життя повинш доповнюватися зусиллями колективiв пiдприемcтв сощально'1 сфери населених пунктiв, райошв, регiонiв. В той же час в плани сощального розвитку необхщно закладати i тага показники, яга б сприяли зменшен-ню юнуючо'' диференщацп.
На розвиток сощально'1 сфери впливае багато чинникiв, яга часто неоднозначно пов'язаш мiж собою. Вплив цей може бути як безпосередшм, так i опосередкованим. Функщонування сощально'' сфери треба розглядати як невщ'емну частину уае'' cоцiaльно-економiчноï системи Украши, в якiй зосе-реджена одна третина основних фондiв i що майже cтiльки ж уах працюю-чих. До реч^ cлiд зазначити, що тут зосереджений найвищий штелектуаль-ний потенцiaл.
Усе це свщчить про вагому роль сощально'1 сфери в життi сусшльства. Ïï значення для економiки Украши можна розглядати в двох аспектах: один з них полягае в тому, що цей сегмент економжи ютотно визначае рiвень розвитку укра'нсько'' економжи. Тому в перcпективi без гнучко'' i ефективно'' системи фшансування неможливе ïï повнощнне функцiонувaння. У перcпективi в розвитку сощально'1' сфери повиннi статися ктотш змiни, до яких, на наш погляд, дощльно вiднеcти: зростання швестицш, що зумовить полiпшення ïï шфраструктурного потенцiaлу; подальша диверcифiкaцiя послуг сощально'' сфери; aктивiзaцiя розвитку ринку послуг; пщвищення осв^нього, професш-ного i квaлiфiкaцiйного рiвня кадрового потенцiaлу, що, у свою чергу, зумовить пщвищення ефективносл виробництва.
Потрiбне полшшення доступного усiх елемен^в iнфраструктури сощ-ально' сфери i вiдповiдних послуг для кожного громадянина Украши. Вирь шуючи цю задачу, соцiальна сфера створюе передумови для усебiчного роз-витку особистосл. Саме плануючи i прогнозуючи досягнення сощально' рiв-ностi, можна щлеспрямовано вирiшувати i завдання розвитку особистосл, формування головно' продуктивно' сили громадського розвитку. Пщвищен-ня рiвня життя, формування здорового способу життя, зниження сощально' диференщацй дають можливкть виразити себе як через головну мету соща-льного розвитку, так i через iерархiю - «дерево щлей». Процес конкретизацй цiлей вщ вищого рiвня до найбiльш низького нагадуе процес розростання дерева. До цього способу - побудови «дерева щлей» - доводиться звертатися кожного разу, коли мета велика i складна, щоб й можна було безпосередньо зв'язати iз засобами й досягнення [7, с. 96]. Проте, таке формулювання про-грами сощального розвитку передбачае необхщшсть детального визначення щлей для рiзних рiвнiв оргашзацй суспiльства, кожного колективу згiдно 'х ролi в процесi громадського виробництва.
Завдання державного регулювання соцiально-економiчного розвитку в конкретнш кра'ш виходять, по-перше, з само' концепцй держави, як й розу-мiють в цьому сусшльсга, його економiчнiй ролi, з пануючо' економiчноi i сощально' щеологй. Вони визначаються специфiкою i об'ективними умовами функщонування нацiонального господарства, традищями, менталiтетом на-селення, типом його господарсько'' поведiнки, характером економiчноi ситу-ац^1 i конкретним набором економiчних, соцiальних, екологiчних проблем. У чи^ найбiльш важливих завдань, що стоять перед державою ниш, е наступ-ш:
- сприяння створенню ефективно' ринково' iнфраструктури, що пра-цюе на реальний сектор економжи Украши;
- комплексне проведення економiчноi реформи, сприяння знаходжен-ню ефективних власнигав i 'х пiдтримка, впровадження передових форм i ме-тодiв оргашзацй економжи;
- послщовне створення законодавчо' i нормативно-правово' бази гос-подарювання в умовах глобалiзащi i европейського вектору розвитку Укра''-ни;
- поступова структурна перебудова усього нащонального господарства, регюнальних економiк, окремих видiв дiяльностi, сфер економiки, пiдпри-емств;
- сприяння демонополiзацii i розвитку конкуренцй при одночасному захисп внутрiшнього нацiонального i регiональних ринкiв, забезпеченнi економiчноi безпеки Украши.
Регюнальний рiвень державного регулювання - питання не менш складне, чим державне регулювання на нащональному рiвнi. Мiж тим, i зару-бiжний, i вiтчизняний досвiд говорять про те, що регулювання з боку тери-торiальних органiв, регюнальна економiчна полiтика часто дають больший ефект, чим централiзована дiя. Найбгльш вдалим варiантом визнаеться по-
еднання центрaлiзовaноï i регюнально'' дп на гоcподaрюючi суб'екти. При цьому центрaлiзовaнa дiя грае стратепчну роль, але основний обсяг завдань регулювання економжи, здшснюеться на регюнальному рiвнi.
Регiонaльнi органи упрaвлiння об'ективно були поставлен в тaкi умо-ви, коли вони вiдповiдaли за головне i найбгльш складне - сощальний розвиток територп, пщвищення р1вня життя населення.
Завдання державного регулювання cоцiaльно-економiчного розвитку на регюнальному р1вш конкретизуються i набувають певноï cпецифiки. Тра-дищйно в зaрубiжних крашах в регiонaх i великих мютах звертаеться особлива увага на ршення наступних завдань:
- пропорцшний розвиток мicцевоï економiки;
- збереження мюцевих пiдприемcтв i робочих мюць;
- забезпечення прибутковоï бази мюцевих бюджетiв;
- рaцiонaльне землекористування;
- структурна перебудова старих iндуcтрiaльних райошв;
- полшшення екологiчноï ситуацп i благоустрою;
- цiлеcпрямовaнa професшна оcвiтa вщповщно до потреб регюну, переподготовка i переквaлiфiкaцiя ^др!в;
- стшкий розвиток cоцiaльного комплексу;
- допомога бщним територiям.
Стосовно украшських умов на регiонaльному р1вш зaгaльнi завдання державного регулювання cоцiaльно-економiчного розвитку можна сформу-лювати таким чином:
- пщтримка необхiдних р!вшв виробництва cтрaтегiчних товaрiв, забезпечення регiонaльноï економiчноï безпеки;
- пщтримка найважливших регiонaльних мaкроекономiчних пропор-щй (м!ж попитом i пропозищею, експортною i внутршньою економжою);
- пiдтримкa необхiдного cпiввiдношення м1ж юльгастю i ягастю робочих мюць i пропозицiею робочоï сили (по окремих контингентах населення, мютах i районах);
- розвиток сощального комплексу i його шфраструктури, створення за-гальних умов господарювання для уах cекторiв економжи. Забезпечення можливостей користування в регюш енергетичними i транспортними системами;
- компенсащя для сощально значущих сфер i пщприемств об'ективно юнуючих негативних чинниюв 1'х д!яльносл;
- комплексне рiшення проблем в економiцi регiону (на основ! реaлiзaцiï взaемозв'язaноï системи регiонaльних щльових програм).
Соцiaльно-економiчнa полiтикa регiону - це заснована на загальнови-знанш стратеги певна мета i принципи дш адмшютрацп i господарюючих суб'ектв у cферi економiки, а також напрями i прюритети цiеï д1яльносл, що враховують зaгaльнодержaвнi, регiонaльнi i корпоративш iнтереcи, як! ма-ють стаб!льний, передбачуваний характер. Соцiaльно-економiчнa пол^ика
виходить iз загально! нащонально! соцiально-економiчноi полiтики Украши i визначае усе поточне управлiння i регулювання економiки в регiонi.
Сощальний комплекс регiону, на нашу думку, е сукупшстю видiв еко-номiчноi дiяльностi, спрямованих на задоволення потреб населення, що включають: системи освгги i охорони здоров'я, сферу культури, житлово-комунальне господарство (ЖКГ), транспортне обслуговування населення, торпвлю i ресторанне господарство, туризм i рекреацiйну дiяльнiсть (рис. 1).
Рисунок 1 - Структурa соцiaльного комплексу регiону
Сощальний комплекс регюну характеризуеться спiльнiстю територiа-льного розмiщення, тiсним взаемозв'язком складових його елементв, зале-жнiстю вщ глобалiзацiйних i евроiнтеграцiйних процесiв. Недостатнш розви-ток одного або деюлькох видiв економiчноi дiяльностi може привести до уповгльнення розвитку соцiального комплексу в щлому або його руйнуван-ню [8, с. 17].
Процесу взаемодп органiв державно! влади з розвитку сощально! сфери регiону Украши сприяе правильний вибiр стратег^! соцiально-економiчного розвитку, спрямовано! на формування единого сощального комплексу.
Вибiр на користь те! або iншоi технолог^! для формування iмiджу ви-значаеться рядом обставин i залежить, передусiм, вщ результату, який необ-хiдно отримати на виходь
Як показуе практика i аналiз профiльноi лiтератури, необхщно врахо-вувати наступнi характеристики iмiджу Укра!'ни (табл. 1).
Таблиця 1 - Характеристики полггичного iмiджу
Характеристики Зм1ст
за стввщношенням з реальн1стю реальний - щеальний
за модальшстю позитивний - негативний
за суб'ектом 1мщж держави, пол1тичного д1яча, партГ' та ш.
за пор1вняльною ознакою 1м1дж держави - 1мщж держави-конкурента та 1н.
за стад1ею виборчо'' кампанИ початковий, поточний, вторинний
за мехашзмом формування стихшний - штучний
за 1ррац1ональними характеристиками несвщом1 характеристики, пов'язан1 з 1ндив1дуальними зд1бностями рецип1ента; характеристики, пов'язан1 з масовими стереотипами, загальними для людей ще!' культури, тобто, архетипами «колективного несвщомого» за Юнгом
за аспектами сприйняття дзеркальний, поточний, бажаний
Змша iмiджу Украши простежуються при аналiзi шдексу людського розвитку (1ЛР), який щорiчно розраховуеться експертами ПРООН спiльно з гру-пою незалежних мiжнародних експер^в [9].
Для пiдвищення оцiнки iмiджу Украши необхiдно враховувати особли-вост його формування за основними напрямками (рис. 2).
Оцшка 1мщжу держави за критер1ем розвитку соц1ально'1 сфери
— Здоров'я 1 довгол1ття, вим1рюван1 показником очжувано'' тривалост1 життя при народженн1
Доступ до осв1ти, вим1рюваний р1внем письменносп дорослого населення 1 сукупним валовим коефщ1ентом охоплення осв1тою
Пдний р1вень життя, вим1рюваний величиною валового внутршнього продукту на душу населення (по паритету кутвельно'1 спроможност1
Ефективн1сть управлшня сощальною сферою 1 яюсть надання державою сощальних послуг населенню
Розвиток вид1в економ1чно'1 д1яльност1 соц1ально'1 спрямованосп в розрахунку надання ними послуг, продукцп, потужност1 установ соц1ального комплексу на одного жителя кра'ни
Рисунок 2 - Оцшка iмiджу Украши за ефектившстю управлiння соцiальною
сферою
1ндекс людського розвитку 2015 року вщображае прогрес в област розвитку, досягнутий за останш роки, i дозволяе побачити актуальш тенденцп
в окремих державах. Нове дослщження показуе, що рiвень людського розвитку продовжуе рости, але темпи його пщвищення знизилися в уах регюнах св^у i прогрес дуже нестабыьний. Так, в крашах Швшчно!' Африки, Близько-го Сходу, Азiaтcько-Тихоокеaнcького регiону, а також в Латинськш Америцi i Карибському басейш cередньорiчнi темпи зростання людського розвитку знизилися майже удв1чь Найбыьш р!зкий спад значень 1ЛР стався в регюш Швшчно!' Африки i Близького Сходу, де тривають озброеш конфлжти. В щ-лому, темп прогресу вщносно 1ЛР помггно вище в груш краш з низьким i се-реднiм рiвнем людського розвитку, що вказуе на поступове звуження розри-ву м1ж крашами з вищим i нижчим рiвнем людського розвитку.
У 2015 рощ рейтинг нащональних досягнень очолюе Норвепя, яка за-ймала перше мюце з 2001 по 2006 рж, потм поступилася його 1сландп, проте в 2008 рощ повернулася на вершину списку i весь цей час продовжуе лщиру-вати. 1ЛР Норвегп дорiвнюе 0,944. корол!вство Норвепя - держава в швшч-нш £врош, в зaхiднiй чacтинi Скандинавського швострова, граничить на схо-д1 з Швецiею, Фiнляндiею i Роаею. Форма прaвлiння - конcтитуцiйнa монар-х!я, форма державного устрою - уштарна. Столиця Норвегп - Осло. Рiвень тривaлоcтi життя в цш держaвi один з найвищих у свт - 81,6 рогав, серед-ньор!чний дохщ на душу населення - $ 64 992 (по паритету кутвельно! спроможносл, вираженому в доларах США в щнах 2011 року). Норвепя -найменш населена з краш Европи - усього в кра1ш проживають близько 4 900 000 чоловж. Бщних громадян тут практично немае, а так зваш «класовЬ вщмшносп вирaженi дуже слабо. Осгальки Норвегiя - один з найбыьших у свт i видатний в Захщнш Еврот виробник i експортер вуглеводшв, добро-бут населення краши значною м!рою залежить вщ нафто- i газодобувно! i нафтопереробно! промисловосп. У кра1ш трaдицiйно низька шфлящя i без-робпгя в пор1внянш з шшою Европою, але в той же час - це одна з найдоро-жчих краш свугу [9].
У десятку л^рГв рейтингу - краш з дуже високим р!в^м розвитку -також увшшли: Авcтрaлiя, Швейцaрiя, Дaнiя, Нщерланди, Нiмеччинa, 1рлан-д!я, Сполученi Штати Америки, Канада i Нова Зелaндiя.
З числа держав колишнього СРСР в груш краш з високим р!в^м 1ЛР, разом з Украшою (81мicце), знаходяться: Роая (50), Б1лорусь (також 50 мк-це), Казахстан (56), Груз1я (76), Азербайджан (78) i Вiрменiя (85). 1нш! пост-рaдянcькi держави включенi в групу краш з середшм рiвнем розвитку : Молдова (107 мюце - найнижчий показник в Еврот), Туркмешстан (109), Узбекистан (114), Киргизстан (120) i Таджикистан (129). З уах держав колишнього СРСР тальки краши Балтп змогли увшти до першо! групи держав з дуже високим р!в^м людського розвитку : Естошя займае 30 мюце, Литва - 37, Лaтвiя - 46.
Замикають рейтинг неблагополучш держави з найнижчим рiвнем розвитку. У цих державах надзвичайно низька тривалють життя - вщ 40 до 50 роюв, украй несприятливе cоцiaльно-економiчне середовище, низька пись-меннicть населення - умшть читати i писати не больше 30% уах жителiв, a
дохщ на душу населення - менше $ 1 000 на людину в piK. Незважаючи на ча-стковий прогрес, досягнутий останшми роками, щ краши як i pанiше страж-дають вiд бiдностi, обмежених можливостей у сфеpi освiти, а також низько'1 тpивалостi життя, значною мipою обумовленою смеpтнiстю вiд хвоpiб, таких як маляpiя i СН1Д. У pядi краш цi проблеми посилюються pуйнiвними наслщ-ками озброених конфлж^в.
Як показав проведений нами аналiз, в сучаснiй УкраТш кеpiвництвом держави дощльно сформулювати ряд найважливiших офщшних установок, оpieнтуючих оpганiзацiю дiяльностi по формуванню мiжнаpодного iмiджу нашо! краши. Вони мiстяться в Конституцп Украши, ряду документ докт-ринального характеру, правових актах, мають бути викладеш в програмних статтях i виступах глави держави. Практична pеалiзацiя вказаних установок вщбуваеться в умовах комплексно! дп безлiчi чинникiв piзноï сили i piзноï спpямованостi, аж до прямо! протидп i цiлеспpямованого створення негативного образу Украши ïï пол^ичними опонентами, пpовiдними акторами су-часно'1 свiтовоï полiтики. В той же час Украша здатна проводити щлеспрямо-вану полiтику по формуванню свого позитивного образу. Незважаючи на к-нуючi проблеми, Украша мае значний iмiджевий потенцiал, що дозволяе в умовах iнфоpмацiйноï глобалiзацiï формувати такий ïï образ, який сприятиме ршенню завдань розвитку краши i забезпечення нащональноï безпеки.
Посилення глобалiзацïï' i евроштеграцшний вектор розвитку пред'являють наполегливi вимоги до оpганiзацïï' дiяльностi по формуванню мiжнаpодного iмiджу Украши. Тим самим щ обставини виступають iмпеpа-тивами по вiдношенню до оргашзацй дiяльностi iнститутiв держави i грома-дянського суспiльства, пов'язано' iз створенням образу нашо' краши. Пщ iм-перативом pозумiеться вимога, загальнозначущий припис; примус поступати певним чином.
Слiд зазначити, що як необхщна вiдпpавна точка по розгортанню дiя-льностi, пов'язаноï iз створенням заданого образу нашоï краши у свiтi, повинен виступати завчасно сформований образ, виступаючий певним оpiенти-ром. Звщси важливо визначити, якого щеального мiжнаpодного iмiджу пот-ребуе Украша, якi його компоненти.
В умовах с^мкого стирання граней мiж внутpiшньою i зовшшньою сферами соцiального життя необхiдно брати до уваги ту обставину, що внут-ршнш iмiдж i самощентифжащя украшсько1' наци чинять iстотнiй вплив на створення мiжнаpодного iмiджу краши. Отже, важливо розум^и, як влашто-ваний цей механiзм, що треба зробити для того, щоб дiяльнiсть з формування мiжнаpодного iмiджу Украши увiнчалася успiхом.
При цьому дiяльнiсть по просуванню мiжнаpодного iмiджу Украши ни-нi стае усе б!льш складною i вимагае особливо'1' оpганiзацïï i фактично перма-нентно'1' трансформаций 1нтереси ж формування бажаного мiжнаpодного iмi-джу Украши вимагають оптимiзацïï цiеï дiяльностi.
Сучасний мiжнаpодний стан через вiдомi причини е дуже непростим для нашо!' краши. На Украшу виявляеться безпрецедентний силовий тиск,
посилюеться вшськова присутшсть бгля й меж. Згiдно такiй стратеги роб-ляться i щлеспрямоваш i послiдовнi, спецiально органiзованi зусилля iз дис-кредитацй нашо! краши i й полiтики в очах свггово! спiльноти. Дiючи так само, полггичш опоненти Украши прагнуть реалiзувати сво! iнтереси. Звiдси правомiрно стверджувати, що створення негативного мiжнародного iмiджу сучасно! Украши i й регiонiв виступае одночасно i як мета, i як технологiя таких дш.
У умовах, що склалися, перед нашою крашою, о^м iншого, встають за-вдання з оргашзацп специфiчноi iмiджоформуючоi дiяльностi. За тимчасовим параметром !х можна умовно розд!лити на двi групи: короткостроковi i дов-гостроковi. Умовним такий розподгл являеться тому, що щ групи завдання тiсно пов'язанi мiж собою i об'еднанi необхiднiстю формування позитивного iмiджу Украши. Зрозумiло, що завдання короткострокового характеру пщко-ряються ршенню довгострокових завдань.
В той же час природа короткострокових i довгострокових завдань мае ктотш вщмшносп, чим i повинен обумовлюватися вибiр використовуваних для !х вирiшення засобiв, ресурсiв i методiв дiй [10, с. 6]. Короткостроковi завдання вимагають оперативного реагування. Такими може виявитися не-гайна нейтралiзацiя разових (локальних) ворожих i деструктивних шформа-цiйних акцiй або !х попередження. Подiбною ретельно спланованою акцiею можна вважати, наприклад, вщверто антиукрашську штерпретащю подiй, пов'язаних з крахом «Бошгу» в Укра!ш в липнi 2014 року.
Перманентне i прiоритетне оперативне реагування об'ективно мютить в собi небезпеку забуття стратегiчних за сво!'м характером дiй з формування iмiджу Укра!'ни. Звiдси ясно, що штереси рiшення короткострокових i опера-тивних завдань не повинш затуляти розумшня i перспективного i конкрети-зованого бачення того, який мае бути у Украши мiжнародний iмiдж. У зв'язку з цим абсолютно правомiрно ставити i вирiшувати питання про необхщшсть вироблення довгостроково! iмiджевоi стратеги Украши.
Слщ в той же час вщмггити, що в дослщженнях подiбного роду в бiль-шосп випадкiв необГрунтовано обходиться питання про те, який мiжнарод-ний iмiдж нашо! кра!ни повинен скластися в результат спещально органiзо-вано! дiяльностi.
Як вiдправна точка по розгортанню дiяльностi, пов'язано! iз створен-ням заданого образу нашо! кра!ни у свт, повинен бути завчасно сформова-ний образ, покликаний виступити певним орiентиром. Звщси важливо ви-значити, в якому щеальному мiжнародному iмiджi мае потребу Укра!на, якi його компоненти.
В умовах глобалiзацii i iнформацiйного сусшльства iмiдж Укра!ни не е единим монолггом i раз i назавжди сталою освггою [11, с. 334]. Вш розплив-чатий, неоднозначний i формуеться в рiзних регiонах свггу i кра!нах по-рiзному. Слщ констатувати i наявнiсть серйозного дисонансу в уявленнях св^ово! спiльноти про реальний образ i потенцiал нашо! кра!ни.
Одшею з умов необхщного сприйняття нашо' краши у свт е наявшсть 11 сформованого бажаного образу. Вш виступае як сукупшсть представлень, яга склалися про не' у щльових групах за кордоном, що забезпечують задане сприйняття краши. Такий iмiдж сприяе рiшенню актуальних зовшшньополь тичних завдань i забезпечуе реалiзацiю нацiональних iнтересiв. Бажаний iмiдж Украши за сво'м змiстом е сукупшсть и характеристик, якi необхщно донести до цiльових груп. З урахуванням викладеного пропонуеться наступ-ний перелж домiнант, що характеризують бажаний образ Украши у свт (рис. 3).
Рисунок 3 - Домшанти, що характеризують позитивний iмiдж Украши у свт
Бажаний образ виступае як початковий пункт, з якого розгортаеться система дiяльностi по його формуванню, забезпечуе активний i наступаль-ний характер iмiджоформуючоi дiяльностi Украши. Просування щеального мiжнародного iмiджу Украши у свт вимагае зб^у з внутршшм iмiджем i ро-зподш його суспiльством.
Бажаний образ виступае як початковий пункт, з якого розгортаеться система дiяльностi по його формуванню, забезпечуе активний i наступаль-ний характер iмiджоформуючоï дiяльностi Украши. Просування щеального мiжнародного iмiджу Украши у свт вимагае зб^у з внутршшм iмiджем i ро-зподш його суспiльством.
Формування мiжнародного iмiджу нашо! краши в сучасних умовах буде ефективним т!льки у разi адаптацп до особливостей iнформащйноï епохи [12, с. 35]. Укра'1'ш необхщно термiново активiзувати дiяльнiсть по змЫ ïï сприйняття у свт
- формувати офiцiйнi пiдходи, що викладаються в доктринальних i пра-вових актах;
- створювати державш установи i iншi органiзацïï, прюритетним на-прямом дiяльностi яких е робота з формування позитивного сприйняття Украши у свт;
- шститутам держави i сусшльства необхщно вносити гототш змши до своеï дiяльностi за допомогою створення органiв зв'язку з громадсьгастю, появи нових спещальностей (iмiджмейкери, спiчрайтери, прес-секретарi, стилiсти, експерти та ш). У рамках ще' дiяльностi видiляються прiоритети, вiдбуваеться нарощування iнформацiйних ресурсiв, здiйснюеться пошук аде-кватних методiв, форм, технологiй роботи.
У зв'язку з цим щлеспрямоване формування мiжнародного iмiджу Украши слiд розцiнити як реагування держави на посилення европейського вектору розвитку, глобалiзацiю i розвиток шформацшного сусшльства, побудо-ву соцiальноï держави.
Домшанти, що характеризують позитивний iмiдж Украши у свiтi, по-винш лежати в основi прiоритетiв системного реформування сощально'1' сфе-ри ïï регюшв.
Вдосконаленню взаемодïï органiв державно'1' влади Хар^сь^ областi з розвитку сощально'1' сфери сприяе концентрацiя зусиль i обмежених ресур-сiв на науково обГрунтованих прюритетах.
Прiоритетами щодо вдосконалення системи управлiння соцiальною сферою, пщвищення добробуту населення i формування позитивного iмiджу Хар^сь^ областi е:
- створення умов для полшшення якост життя сiмей з дггьми;
- формування позитивного iмiджу сiм'ï;
- удосконалення комплексу профiлактичних заходiв по зниженню рiвня смертностi, що спостер^аеться у всiх вiкових групах населення;
- збереження та змщнення здоров'я населення, збгльшення очiкуваноï тривалост життя;
- забезпечення найбiльш сприятливих можливостей поеднання вихо-вання д^ей з професiйною дiяльнiстю, доступнiсть дошгально! освiти;
- розвиток системи державно! пщтримки сiмей, що мають д^ей, якi за-лишилися без пжлування батькiв;
- забезпечення державних гарантш прав громадян на полшшення жит-лових умов;
- сприяння регулюванню тимчасово! трудово! мкрацп для задоволення потреб регюну в робочш сил!, збереження балансу м1ж попитом i пропозищ-ею;
- розширення мережi консультацшних послуг за р!зними напрямками д1яльносп регiонaльного cоцiaльного комплексу.
Однiею з причин, що ускладнюють cитуaцiю на ринку пращ Харювсько1 облacтi, що рееструеться, е невщповщшсть структури пропонованих вакан-сш (непрестижних i мало оплачуваних) професшного, квaлiфiкaцiйного складу громадян, як! звернулися до органи з працевлаштуванням регюну. Прюритетом сощально1 политики регюну в трудовш сфер! е створення ефек-тивно1 системи створення робочих мюць. Головне завдання - збереження ре-гюнального кадрового потенщалу.
Важливим напрямом е сприяння зайнятост окремим групам населення, насамперед працевлаштування жшок, як! здшснюють догляд за д1тьми, швалщам, молод! та шшим категор!ям населення, як! мають нер1вш умови на ринку пращ. Необхщно концентрувати увагу на виршення завдань оптимь зацп використання трудового потенщалу, так як недоощнка цього фактора е обмежувачем економ1чного розвитку регюну.
Усшшна реал!защя регюнальних програм сприяе пщвищенню якост життя населення Харювсько1 обласп, задоволення основних сощальних потреб населення, сприяе загальному економ1чному розвитку регюну. Для су-часного украшського сусшльства особливого значення набувае проблема со-щально1 нер1вносп, особливе мюце займають юльюсш характеристики сощ-ального розшарування i р1вня бщносп. Багато фах!вщв розглядають пол1ти-ку доход!в як прюритетну для сощального розвитку. Шдвищення доход!в на-селення веде до розширення попиту i таким чином стимулюе зростання ви-робництва. Але юнують сощальш групи населення, як! потребують сощаль-но1 допомоги та пщтримки. Ефективна система сощального захисту дозволяе регюнам виршувати проблему пщтримки неблагополучних амей, однак благополучш амЧ також мають потребу в сприятливих сощальних умовах життя. Таким чином, у даних умовах сощальна захист, яка ор1ентована на ро-звиток людського потенщалу, може забезпечити виршення дано1 задач!.
Сучасна система сощального захисту в м1ру свого розвитку стае все быьш складно структурованою. Кр!м удосконалення пенсшного забезпечення, системи сощально1 пщтримки, заход!в сощал!зацп та реабштацп, здшс-нюються програми спрямоваш на задоволення не тальки життево важливих потреб, але й на культурний розвиток, вщпочинок, дозв!лля, отримання освь ти, професп, отримання роботи. Сощальний захист в сучасних умовах став дь евим шструментом подолання зростання сощально1 нер!вносп, поглиблення процесу сощально1 диференщацп населення [13]. Створення вам громадя-нам прийнятних умов життя вщповщно до вимоги сощальних норм сприяе зростанню р1вня життя, пщвищення якост життя населення, загальному
зростанню добробуту сусшльства. Розвиток системи сощально' пщтримки населення пов'язуеться нами з необхщшстю пщтримання певного рiвня добробуту населення, вдосконаленням системи сощального захисту, створенням нових можливостей для розвитку людського кашталу - страхування та профилактики сощальних ризикiв, розвитком нових елемен^в сощально' пщт-римки населення [14, с. 217]. Прюритетами сощального захисту населення е державна полггика сощально' пiдтримки, яка здiйснюеться в рамках дифе-ренцiйованих рiзнопланових видiв матерiальних виплат i надання сощальних послуг.
Прюритетш заходи щодо розвитку сфери послуг i формування позитивного iмiджу Харювсько' област представленi нами в табл. 2.
Тaблиця 2 - Пpiopитeтнi зaxoди щодо poзвиткy сфepи послуг i фopмyвaнню позитивного ГмГджу Xapкiвськoï oблaстi_
Haзвa Опис
Ц1л1 Розширення обсягу асортименту та тдвищення якосп послуг, що надаються
Змщнення матерiально-технiчно1' бази, в тому чист за рахунок розвитку мережi загальнодоступних тдприемств, установ та органiзацiй
Розширення регюнально'' мережi комплексних сервiсних центрiв iз ремонту, зокрема, побутово'' та комп'ютерно' технiки, теле- та радюапаратури, ремонту та обслуговуванню житла
Пpiopитeти Подальше зростання мережi установ, якi надають послуги, особливо з догляду за людиною та санггарно-ппешчш^мчистка, пральня)
Розвиток економiчно доступних та малих об'ек™ побутового обслуговування в поеднанш з пiдприемствами, орiентованими на надання комплексу послуг високо' якостi
Широке застосування найновiтнiших технологiй надання послуг та техшчних засобiв
Зaxoди щодо poзвиткy сфepи послуг i фopмyвaнню позитивного 1м1джу oблaстi Активiзацiя дiяльностi органiв мiсько1' влади щодо усунення недоброяюсно'' конкуренцГ' та легалiзацil тшьового сектору в процесi створення ринку послуг конкурентоспроможних тдприемств
Розширення мережi комплексних сервкних центрiв з ремонту та утишзацп побутово'' та комп'ютерно'' технiки, телерадiоапаратури, ремонту, обслуговуванню та прокату транспортних засобiв
Подальше збшьшення кiлькостi установ, якi надають послуги з догляду за людиною (перукарсьш, косметолопчш, оздоровчi, лiкувального масажу) та саштарно-ппешчш (хiмчистка, прання), а також тдприемств з ремонту та догляду за житлом, виготовленню столярних виробiв, ремонту взуття, надання фото- та ритуальних послуг
Заганчення табл. 2
Назва Опис
Заходи щодо розвитку сфери послуг i формуванню позитивного 1мщжу обласп Розвиток економ1чно доступних та малих об'ект1в побутового обслуговування в поеднанш з тдприемствами, ор1ентованими на надання комплексу послуг високо1 якосп найбшьш платоспроможним споживачам (салони краси, авторськ салони з шиття одягу, сауни, ф1рмов1 серв1сш центри з ремонту та техобслуговуванню побутово1 та комп'ютерно1 технжи, телерадюапаратури тощо)
Реал1защя програми залучення ведучих вггчизняних та закордонних консультанта до проведення семшар1в (в межах д1яльносп з переподготовки та тдвищенню квал1ф1кацп економ1чно активного зайнятого та незайнятого населення), присвячених застосуванню найновггшших техшчних засоб1в та технологш надання послуг
Прогноз Збшьшення обсягу наданих послуг населенню в 1,5 рази у 2020 р.
Висновки
Наукова новизна проведеного нами дослщження полягае в наступному:
1. Уточнено поняття «1мщжевий потенщал держави» як штеграцшно1 якосп, що характеризуе сукупшсть його об'ективних можливостей по фор-муванню светового шформацшного простору з метою створення заданого образу держави в сусшльнш свщомосп i у щльових груп.
2. Виявлений перелж домшант, на яких дощльно базувати бажаний образ Украши у свт. Вш виступае як початковий пункт, з якого розгортаеться система д1яльносп по його формуванню, забезпечуе активний i наступаль-ний характер !мщжформуючо1 д!яльносп Украши.
3. Виявлеш прюритетш заходи щодо вдосконалення системи управлш-ня сощальною сферою, пщвищення добробуту населення i формування позитивного 1мщжу Орловсько1 область Вдосконаленню взаемодп оргашв дер-жавно1 влади Харгавсько1 обласп по розвитку сощально1 сфери i формуванню позитивного 1мщж1 регюну сприяе концентращя зусиль i обмежених ресурав на науково обГрунтованих прюритетах.
Перелiк використаних джерел
1. Улитина М. О. Политический образ современной России в испанских СМИ / М. О. Улитина // Вестник Московского государственного лингвистического университета. - 2010. - № 604. - С. 137-146.
2. Boulding К. National images and international systems / K. Boulding // Journal of Conflict Resolution. - 1959. - № 3. - P. 120-131.
3. Горбушина О. П. Имидж страны у российской молодежи: структура и факторы формирования: структура и факторы формирования : дис. ... канд. психол. наук : 19.00.05 / О. П. Горбушина. - Москва, 2006. - 199 с.
4. Алешина И. В. Паблик рилейшнз для менеджеров / И. В. Алешина. -Москва : ЭКСМО, 2003. - 327 с.
5. Федякин А. В. Политика формирования позитивного образа Российского государства (теоретико-методологические и прикладные аспекты политологического анализа) : автореф. дис. ... д-ра полит. наук : 23.00.02 / А. В. Федякин. - Москва, 2010. - 26 с.
6. Богданов Е. Н. Психологические основы «паблик рилейшнз» / Е. Н. Богданов, В. Г. Зазыкин. - Санкт-Петербург : Питер, 2003. - 208 с.
7. Феклистова И. С. Государственное управление социальным комплексом региона в условиях международной интеграции : учебник / И. С. Феклистова. - Орел : Издательство ОФ РАНХиГС, 2015. - 260 с.
8. Гранберг А. Г. Многорегиональные системы: экономико-математическое исследование / А. Г. Гранберг, В. И. Суслов, С. А. Суспицын. -Новосибирск : Сибирское Научное Издательство, 2007. - 371 с.
9. Программа развития ООН: Индекс человеческого развития в странах мира в 2015 году [Электронный ресурс] // Центр гуманитарных технологий : информационно-аналитический портал. - Режим доступа: http://gtmarket.ru/news/2015/12/16/7285. - По состоянию на 16.12.2015. -Загл. с экрана.
10. Пакулш С. Л. Концепщя управлшня потенщалом сощально-економiчного розвитку регюну / С. Л. Пакулш // Science and rivilization -2015 : materials of the XI International scientific and practical conference, 30 January - 07 February 2015. - Sheffield : Science and education LTD, 2015. -Vol. 5 : Economic science. Political science. - P. 5-7.
11. Пакулша А. А. Удосконалення державного регулювання системи освгги / А. А. Пакулша // Проблеми економжи. - 2013. - № 1. - С. 333-337.
12. Пакулш С. Л. Створення конкурентоспроможного сощального комплексу на макро- й мезорiвнi / С. Л. Пакулш // Areas of scientific thought -2014/2015 : materials of the XI International scientific and practical conference, Sheffield, December 30, 2014 - January 7, 2015. - Sheffield : Science and education LTD, 2015. - Vol. 6. - P. 33-36.
13. Пакулша А. А. Рацiоналiзацiя шформацшних потогав i вдосконален-ня системи показниюв соцiально-економiчного мониторингу розвитку регюну [Електронний ресурс] / А. А. Пакулша, Г. С. Пакулша / / Траектория науки. - 2016. - №2(7). - Режим доступу: http://goo.gl/WOyLG0. - Назва з екрана.
14. Пакулша А. А. Шдвищення сталосл соцiально-економiчного розвитку i забезпечення економiчноi безпеки регюшв / А. А. Пакулша, С. Л. Пакулш, Г. Ю. Корсунський // Вкник економжи транспорту i промисловосл. - 2015. -Вип. 52. - С. 215-219.
© А. А. Пакулша, Г. С. Пакулша
Management of social sphere as a factor of positive image of the state in the modern world
Pakulina Alevtyna
Kharkiv National University of Civil Engineering and Architecture, Associate Professor of Department of Economics, PhD in Economics, Ukraine
Pakulina Hanna
Ukrainian State University of railway transport, Bachelor's Degree student specialty «Economics of enterprise», Ukraine
Abstract. The object of study is the process of state management of social sphere as a factor of positive image of Ukraine in the modern world. The article conducts a complex analysis of state management of social sphere as a factor of positive image of Ukraine. The authors have defined the modern tendencies, features of management of social sphere and formation of the state positive image. The dominant, which characterize the positive image of Ukraine in the world as a basis of priorities of systemic reform of the social sphere was scientifically proved. The authors of the article define the priorities of state management of social sphere of Kharkov region.
Keywords: image, public administration, social services, socio-economic development priorities.
© A. Pakulina, H. Pakulina
