CC BY
11
УДК 334.758
СУТЖСТЬ ТА КЛАСИФ1КАЦ1Я ОСНОВНИХ ВИД1В 1НТЕГРОВАНИХ СТРУКТУР Б1ЗНЕСУ
© 2015
КОСАТА I. А.
УДК 334.758
Косата I. А. Сутнкть та класифiкацiя основних видiв штегрованих структур 6i3Hecy
Одкею з основних тенденцй ХХ - початку XXi столття е створення нтегрованих структур бизнесу, що мають суттевий вплив як на економку окремих держав, так i на свтову економшу в цлому. За час розвитку ¡нтегрованих структур б'внесу (СБ) можна нарахувати значну кльксть ¡х р'вноматтних форм, а саме: трести, пули, синдикати, картел1, комб'шати, асо^ацЦ альянси, конгломерати, консор^уми, концерни, стратегiчнi альянси, фiнансово-промисловi групи, корпорацп креаторiв, стратегiчнi родини, технологiчнi парки тощо. Звертмо увагу на те, що кльксть форм СБ не е постшною. З розвитком економки в'дбуваеться й розвиток кнуючих форм. Незважаючи на значну кльксть науково'1 лтератури, присвяче-но'1 розгляду форм СБ, однозначна вiдповiдь на питання, в яку з них, за яких умовах i в який час доцльно об'еднуватись, яка е найб'шьш конкуренто-спроможною, - вiдсутня. Узв'язкуз цим характеристика наведених вище оргаюзацшних форм СБ е актуальною i потребуе подальших доМжень. Ключов'! слова: 'ттегроват структури бiзнесу, холдинг, концерн, картель, пул, трест, синдикат. Табл.: 1. Б'бл.: 9.
Косата 1нна АнатолИвна - кандидат економiчних наук, доцент, доцент кафедри статистики, облку та аудиту, Харювський нацональний уш-верситет ¡м. В. Н. Каразша (пл. Свободи, 4, Харщ 61022, Украна) E-mail: kosataya@ukr.net
УДК 334.758
Косатая И. А. Сущность и классификация основных видов интегрированных структур бизнеса
Одной из основных тенденций ХХ - начала XXI века является создание интегрированных структур бизнеса, имеющих существенное влияние как на экономику отдельных государств, так и на мировую экономику в целом. За время развития интегрированных структур бизнеса (ИСБ) можно насчитать значительное количество их различных форм, а именно: тресты, пулы, синдикаты, картели, комбинаты, ассоциации, альянсы, конгломераты, консорциумы, концерны, стратегические альянсы, финансово-промышленные группы, корпорации креаторов, стратегические семьи, технологические парки и т. п. Обратим внимание на то, что количество форм ИСБ не является постоянным. С развитием экономики происходит и развитие существующих форм. Несмотря на значительное количество научной литературы, посвященной рассмотрению форм ИСБ, однозначный ответ на вопрос, в какую из них, на каких условиях и в какое время целесообразно объединяться, какая является наиболее конкурентоспособной, - отсутствует. В связи с этим характеристика приведенных выше организационных форм ИСБ является актуальной и требует дальнейших исследований. Ключевые слова: интегрированные структуры бизнеса, холдинг, концерн, картель, пул, трест, синдикат. Табл.: 1. Библ.: 9.
Косатая Инна Анатольевна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры статистики, учета и аудита, Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина (пл. Свободы, 4, Харьков, 61022, Украина) E-mail: kosataya@ukr.net
UDC 334.758
Kosata I. A. Essence and Classification of the Basic Types of the Integrated Business Structures
One of the main trends of the 20th - early 21st centuries is establishment of integrated business structures, which have a significant impact on the economies of both individual States and the world economy as a whole. During the development of integrated business structures (IBS) a significant number of their varied forms had emerged, including: trusts, pools, syndicates, cartels, industrial complexes, associations, alliances, conglomerates, consortia, corporations, strategic alliances, financial-industrial groups, creative manager corporations, strategic families, technology parks, etc. We want to draw attention to the fact that the number of forms of IBS is not permanent. The existing forms are developed along with further development of economy. Despite the significant amount of scientific literature, aimed at consideration of forms of IBS, a definite answer to the question: which one of them under what conditions and at what time would be advisable to unite with, or which one of them would be the most competitive, - is missing. In this connection, the above characteristics of the organizational forms of IBS are of importance and require further research. Key words: integrated business structures, holding, concern, cartel, pool, trust, syndicate. Tabl.: 1. Bibl.: 9.
Kosata Inna A. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Statistics, Accounting and Auditing, V. N. Karazin Kharkiv National University (pl. Svobody, 4, Kharkiv, 61022, Ukraine)
E-mail: kosataya@ukr.net
Одшею з основних тенденцш ХХ - початку ХХ1 столпъ е створення штегрованих структур бiз-несу, що мають суттевий вплив як на економшу окремих держав, так i на свтову економшу в цкому.
Функцюнування штегрованих бiзнес-структур в украшськш економщ характеризуеться пошуком най-бкьш ефективних форм фшансово-економiчноí взае-моди мiж шдприемствами-учасниками та методiв управлшня ними. Ефективна дшльшсть штегрованого формування дуже сильно залежить в1д ефективност фiнансово-економiчного мехашзму спкьно! дiяльностi шдприемств-учасниюв.
Для усшшного економiчного розвитку штегрована бiзнес-структура повинна ефективно використовувати власний штегральний потенщал з урахуванням факто-рiв впливу внутршнього та зовншнього середовища, до
яких належать: пол^ична стабкьшсть, економiчна по-лiтика держави; наявшсть ресурйв, загальне положен-ня економжи; змши в сощальнш структурi суспкьства, попип, пропозици; конкуренцш в галуз^ рiвень витрат виробництва; фiнансовi результати i т. ш. [1].
Мета стати полягае у визначенш сутност основних штегрованих структур бiзнесу, !х класифжаци, що допоможе сучасному шдприемству обрати найдоцкьш-шу форму об'еднання.
За час розвитку штегрованих структур бiзнесу (1СБ) можна нарахувати значну юльюсть !х рiзноманiтних форм, а саме: трести, пули, синдикати, картел^ комбшати, асощацп, альянси, конгломерати, консорщуми, концерни, стратепчш альянси, фiнансово-промисловi групи, корпо-раци креаторiв, стратепчш родини, технолопчш парки тощо. Звершмо увагу на те, що ккьюсть форм ФСБ не
Б1ЗНЕС1НФОРМ № 9 '2015
www.business-inform.net
е постшною. З розвитком економГки вГдбуваеться й по-стГйний розвиток Гснуючих форм. Деякi з них втрачають свою актуальнiсть та майже не використовуються або зникають взагалi, водночас виникають та створюються новi форми, що е бГльш пристосованими та конкуренто-спроможними в сучасних умовах розвитку.
Так, для сучасного бiзнесу розвинутих кра!н Америки, бвропи та ЯпонГ! притаманнi такi оргашзацшш форми бiзнесу, як холдинги, концерни, консорщу-ми, картелi. Водночас, розповсюджеш наприкiнцi Х1Х -у ХХ столГттях трести та синдикати зараз е рГдюстю.
Окремi аспекти оргашзацГ! та управлшня штегрова-нимиструктурамибГзнесурозглядаютьсяупрацяхМ.О.Ки-зима, В. М. Горбатова, О. М. Ястремсько!, А. А. Пилипенка, Л. I. Федулово!, В. Г. Суржика, П. Ю. Буряка, Ю. М. Уман-цГва та Гнших науковщв, але, незважаючи на значну кГль-кiсть науково! лiтератури, присвяченш розгляду форм 1СБ, однозначно! вiдповiдi на питання, в яку з них, в яких умовах i в який час доцГльно об'еднуватись, яка е найбГльш конкурентоспроможною, вiдсутня, що й обумовлюе акту-альнiсть подальшого вивчення цього питання.
У зв'язку з цим охарактеризуемо деяю з наведених вище органiзацiйних форм 1СБ.
Картель (з фр. Catel, тал. Cartello, carta - папiр, документ) е першою iсторично сформованою формою 1СБ. Картель - це об'еднання фiрм одше! галузi, що укла-дають мiж собою угоду щодо окремих питань комерцГй-но! дшльност компанГ!. Картельна угода може бути як угодою стосовно обмшу патентами, так i стосовно умов наймання робочо! сили, щодо асортименту ринюв збуту, цiн, обсягiв виробництва чи продажу тощо. Однак най-частше метою картельно! угоди е саме збут продукцГ!.
Картельна угода може бути оформлена як документально (договiр у письмовому виглядО, так i укладена в уснiй формi. Досить часто таю угоди е негласними. ПГдпри-емства, що вступають до картелю, залишаються юридично, финансово, виробничо та комерцГйно самостГйними.
Метою створення картелiв е збГльшення прибутку через регламентащю конкуренцГ! всерединi об'еднання та «придушення» зовнГшньо! конкуренцГ! з боку шдпри-емств, якГ не е членами ще! угоди.
Серед особливостей картелю можна видГлити такi:
• мае договГрний характер;
• об'еднання шдприемств або органiзацiй з метою припинення мГж ними конкуренцГ! та отри-мання монопольного прибутку;
• учасники картелю е юридично та фшансово са-мостшними;
• найчастiше об'еднуються пiдприемства одше'! галузi;
• спГльна дшльшсть зГ збуту продукцГ!, що ГнодГ розповсюджуеться й на виробництво;
• у картелГ наявна система примусу, метою яко! е виявлення порушень та використання санкцГй щодо порушникГв.
В антимонопольному законодавствГ бГльшосп держав картельш угоди стоять поза законом, винятком е деякГ галузГ (сГльське господарство тощо). Однак за наяв-
ностi деяких умов дiяльнiсть картелю може бути дозволена. Необх1дними умовами для отримання дозволу е: + дiяльнiстю картелю е освоення нового ринку; + дiяльнiсть картелю е корисною для економiки держави (наприклад, сприяе технiчному розвит-
ку);
+ «кризовi картелi», що зменшують надлишковi
виробничi потужностi; + частка ринку картелю е невеликою, наприклад, у державах - членах 6С картелi можуть дшти за умови, що !х частка ринку е не бГльшою 5 % виробництва визначеного продукту.
Проведемо аналiз визначень картелю, що зустрiча-ються в економiчнiй лiтературi (табл. 1).
Kартелi розрiзняють за сферою дiяльностi (нащо-нальнi та мiжнароднi), за характером взаемовц-носин !х учасникiв (вцкритГ таемнi, джентльмен-ськi угоди), за формами оргашзацГ! (з единим органом збуту та з компанiями iз закупiвлi).
До нацiональних картелiв вцносять об'еднання фiрм та компанiй одше! кра!ни, у свою чергу, вони шд-роздкяються на внутрiшнi, експортш та iмпортнi.
Мiжнароднi картелi створюються компаншми рГз-них кра!н. 1х метою е контроль експортно-iмпортних операцш з окремими товарами на свитому ринку.
Можна видГлити деккька видiв картелiв залежно вiд мети !х утворення:
+ грошовий картель - при однакових умовах поставок i платежiв унiфiкованi цiни; + пайовий картель - видГляють два види: терито-рiальний та квотний. Територiальний картель -кожному учаснику надаеться територiя збуту, що виключае можливiсть взаемно! конкуренцГ!. Картель продукцп (квотний картель) - кожен учас-ник отримуе квоту для продажу продукщ! в1дпо-в1дно до виробничих потужностей. Таким чином, регулюючи пропозицГю шляхом надання квот, картелi контролюють цши на товарних ринках; + закутвельний картель - монопольна угода де-кГлькох фiрм стосовно закуповування сирови-ни та визначених товарiв в iнтересах членiв картелю з метою зниження закупiвельних щн; + калькуляцшний картель - це угода стосовно
однаково! структури та змкту розрахункiв; + кондицшний картель - угода стосовно умов
реалГзацГ! продукцГ!; + контингентований картель - угода стовно установи для члешв картелю вцповцних квот (контингентiв); + кризовий картель - угода для обмеження конкуренцГ!, що укладаеться за наявност стiйкого зниження попиту або тимчасового зменшення збуту;
+ патентний картель - договiр стосовно спкь-ного використання визначеного технiчного ви-находу;
+ виробничий картель - метою е встановлення квот з обсягу виробництва для кожного члена картелю;
Таблиця 1
Визначення картелю в eK0H0Mi4Hrn лiтературi
Джерело Визначення
Экономическая энциклопедия для детей и взрослых. - М. : АОЗТ «Нефте-химинвест», 1995. - 688 с. [2] Форма об'еднання виробниюв або споживачiв, гласна або негласна угода групи подiбних за профтем пщприемств, фiрм, компанм стосовно обсяпв виробництва та продажу, цш, ринюв збуту. Мета - збтьшення прибутку шляхом усунення обме-жень i регламентацп конкуренцп всередин об'еднання та зниження «зовншньо!» конкуренцп з боку пщприемств, що не беруть участ у цiй угодi
Енциклопедiя бiзнесмена, економiста, менеджера // Пщ ред. Р. Дяюва. -К. : Мiжнародна економiчна фундацiя, 2000. - 704 с. [3] Одна з форм монополiстичних об'еднань пщприем^в, пiдприемств однiеí чи декiлькох кра'ш, що виробляють однотипну продукцiю з метою проведення единое' економiчноí та техычно''' полiтики, спiльних дiй щодо встановлення обсяпв, структури випуску (продажу) однотипних товарiв, розмiрiв цш, проведення реклами з метою завоювання панiвного становища на ринку, придушення конкуренцп з боку пiдприемств, що не е членами картелю, збер^аючи при цьому юридичну та фшансову незалежнiсть
Мельник Л. Г., Коршцева О. 1. Економка пщприемства: конспект лекцiй : Навч. поаб. - Суми : ВТД «Уыверситетська книга», 2004. - 412 с. [4] Об'еднання пiдприемств переважно одые''' галузi для здiйснення сптьно''' комерцшно''' дiяльностi (зокрема, збуту)
Горбатов В. М. Интегрированные структуры бизнеса в мировой экономике : монография. - Х. : ИД «ИНЖЕК», 2005. - 168 с. [5] Об'еднання пщприемств одыа галузi, що укладають угоду для виршення питань комерцшно''' дiяльностi
Большой экономический словарь. -М. : Экономика, 2006. - 497 с. [6] Одна з основних форм угод про монополiзацiю ринку, гласна або негласна угода групи подiбних за профтем пщприемств
Пушкарь А. И., Жуков Ю. Е., Пилипенко А. А. Стратегические группы предприятий: концепция, методология, управление : науч. изд.. - Х. : Кроссроуд, 2006. - 440 с. [7] Угода мiж великими виробниками однорщно' продукцп стосовно обсяпв виробництва, розподту ринкiв збуту, цши та обсягiв продажу i за iншими параметрами. Часто укладаються в негласнiй формi. Переслiдують мету уникнення гостро'' бо-ротьби за ринки збуту i пов'язаних iз цим втрат для всiх пщприемств. Таким чином уникають вiйни цш
Федулова Л. 1. 1нновацшна економка. -К. : Либщь, 2006. - 480 с. [8] Об'еднання простих структур з метою зменшення втрат вiд зниження цш та збере-ження сво'х квот на ринках; вщображають насамперед процеси горизонтально'' та вертикально'' штеграцп. Формуються на однорiдних ринках, орiентацiя на масове виробництво та збут стандартизованих товарiв (наприклад, сировини)
1нтегрован структури бiзнесу: про-блеми теорп та практики оцшювання конкурентоспроможност / М. О. Ки-зим, В. С. Пономаренко, В. М. Горбатов, О. М. Ястремська : монографiя. - Х. : ВД «1НЖЕК», 2010. - 368 с. [9] Картель - об'еднання тдприемств - виробниюв однорщно''' продукцп, що форму-еться на основi угоди (гласно'' або негласно') з метою завоювання пашвного становища на ринку; члени картелю е фшансово, юридично та господарчо незалежними суб'ектами
< CQ
СО
Q_ 1=
LQ О Q_
< £
ш
+ регюнальний картель - угода, що встановлюе сфери збуту;
+ щновий картель - установлення для члешв картелю продажних цiн на товар.
За аналiзом свiтово! практики та економiчно! лЬ-тератури з питань дiяльностi картелiв можна видкити ряд чинникiв, наявшсть яких е обов'язковою умовою !х ефективно! дiяльностi. По-перше, це участь у карте-лi основних виробниюв визначено! продукщ!, по-друге, такi виробники - члени картелю, повинш цкком пого-джуватися з його пол^икою. Необхiднiсть висунення таких вимог пов'язана з тим, що вцмова окремих про-вiдних виробникiв або зловмисш дГ! деяких членiв картелю, разом iз переключенням покупцiв на продукти-замiнники, можуть пiдiрвати контроль картелю над щ-новою полпикою.
Пул. Рiзновидом картелю, за якого прибуток уйх учасникiв надходить до загального фонду та розподь ляеться мiж ними вiдповiдно до визначено! пропорщ!,
отримав назву пулу (вГд англ. Pool - загальний котел). НауковцГ визначають пул як поодинокий випадок бГзнес-альянсу, а саме: тимчасове об'еднання рГзномаштних оргашзацш, для яких установлюються правила облжу витрат i спГльно отриманого прибутку, що спрямовуеть-ся в единий фонд для подальшого розподГлу серед учас-никГв вГдповГдно до встановлених часток.
Серед особливостей пулу доцГльним е видГлення таких:
• найчастГше ця форма об'еднання мае тимчасо-вий характер;
• у межах пулу встановлюються правила розподГлу загальних витрат i прибутку учасниюв.
Можна видГлити декГлька видГв пулу: патентний пул; торговельний пул; «конкретний» пул; бГржовий пул.
Визначення пулу, що можна зустрГти в економГч-нГ лГтературГ, е приблизно однаковими. Так, у кожному з них визначаеться, що прибуток усГх учасниюв цього об'еднання передаеться до загального фонду та розпо-
д1ляеться м1ж ними в1дпов1дно до ранше встановлено1 пропорци. Однак як недолж даних визначень необх1дно в1дм1тити в1дсутшсть у них вказ1вки на статус шдпри-емств, що стають членами пулу, ступеня 1х 1нтеграцГ1 чи р1вня самост1йност1.
Синдикат. 1нтегрованою структурою б1знесу, що виникла внасл1док необх1дност1 подальшого розвитку тако'1 орган1зац1йно'1 форми об'еднання, як картель, е синдикат (в1д лат. Syndicates - пов1рений, представник). У межах синдикату здшснюеться централ1зоване про-сування товар1в i послуг на ринки збуту, стратег1чний маркетинг, погоджений збут продукцп вс1ма членами об'еднання. Ця форма об'еднання була розповсюджена в галузях з масовим виробництвом однор1дно'1 продукцп (прничодобувно'1, х1м1чно'1, металург1йно'1).
Серед особливостей синдикату доцкьним е вид1-лення таких:
f обмеження комерц1йно'1 самост1йност1 член1в синдикату;
f централ1зац1я збуту;
f проведення закуп1вл1 сировини для член1в синдикату через збутову контору або збутове това-риство.
Таким чином, шд час входження шдприемства до синдикату вони залишаються юридично та ви-робничо самост1йними. Водночас комерцшна д1-яльн1сть член1в синдикату е обмеженою та шдпорядко-вуеться загальним 1нтересам, що можуть не зб1гатися з тактичними 1нтересами окремих члешв синдикату, однак давати стратег1чний виграш ус1м учасникам об'еднання.
П1дприемства, що входять до складу синдикату, реал1зують (частково або повшстю) продукц1ю через едину збутову контору. У випадку збереження членами синдикату власно'1 збутово'1 мереж1, вона т1сно пов'язана з единою збутовою конторою. Функци збуту можуть бути дорученими одному з члешв синдикату. Останшм часом синдикат втрачае свое значення та поступаеться новим формам об'еднання, що е бкьш пристосованими до сучасних вимог економ1чного розвитку.
Трест. У св1товш економщ1 к1нця Х1Х - початку ХХ столггь широке розповсюдження д1стала така форма штегрованих структур б1знесу, як трести (в1д англ. Trust - дов1ра). За ще'1 форми об'еднання учасники втрачають свою виробничу, комерцшну, а досить часто i юридичну самост1йн1сть. Виникнення трест1в в1дбу-ваеться через передачу контрольних пакет1в акц1й (або п1дписання договору дов1ри) п1дприемствами, що раш-ше були незалежними, головн1й компани. Таким чином, акцюнери продовжують отримувати див1денди, але в1д-мовляються в1д права свого голосу.
Серед особливостей тресйв дощльним е видкен-ня таких:
f штегруються вс1 сторони д1яльност1 п1дприем-ства;
f п1дпорядкован1сть единому центру;
f розподк прибутку в1дпов1дно до частки.
У сучасних умовах у зв'язку з наявшстю значно'1 централ1зацГ1 управл1нських функцш трести майже втра-тили свое значення.
Концерн (в1д англ. Concern - об'еднання) - статут-не об'еднання п1дприемств, а також 1нших оргашзацш, на основ1 1х финансово! залежност1 в1д одного або групи учасникш об'еднання, 1з централ1зац1ею функц1й науково-техн1чного i виробничого розвитку, 1нвестиц1йно'1, фшан-сово'1, зовн1шньоеконом1чно'1 та шшо1 д1яльност1.
У центр1 концерну, як правило, сто'1ть велика кор-порац1я (найчаст1ше великий банк (хаузбанк)). 1нод1 для кер1вництва об'еднанням створюеться спец1альна ком-пан1я, учасники яко'1 стають власниками контрольного пакета акцш п1дприемств - члешв концерну. Важливою особливктю д1яльност1 концершв е жорсткий фшан-совий контроль члешв концерну з боку директорату головного шдприемства. Як правило, незважаючи на юридичну самостшшсть, ф1рми, що входять до складу концерну, мають консол1дований баланс. Централ1зова-не управлшня зд1йснюеться також у сфер1 фшансш, об-сяг1в i сфер швестування, науково-досл1дних i досл1дно-конструкторських розробок. Водночас ус1 1нш1 питання учасники виршують значною м1рою децентрал1зовано, концернам властиве заохочення уси його члешв до оперативно-господарсько'1 самост1йност1.
Д1яльн1сть концершв переважно пов'язана з про-мисловктю. Саме на виробнич1 програми великих концершв ор1ентована д1яльн1сть значно'1 ккькост малих i середн1х ф1рм-субшдрядниюв.
П1дприемства та орган1зацГ1, що входять до концерну, передають йому частину сво1х повноважень, серед яких право представляти 1х 1нтереси у в1дносинах з органами влади та шшими орган1зац1ями. Як правило, учасники концерну в результат! його д1яльност1 шдпада-ють п1д ф1нансову залежн1сть створених банк1в.
Одн1ею з поширених структур, характерних для розвинено1 ринково1 економжи, е така форма орган1зацГ1, як холдинг (холдингова система). Функцюнування холдингових систем, з одного боку, мае ряд переваг перед звичайними акцюнерними това-риствами, а з шшого - характеризуеться особливостя-ми, що породжують нов1 проблеми й труднощ1, як1 не е характерними для окремих компанш.
Холдинг (англ. holding - володшня) - це особливий вид компанП, що створюеться для володшня контроль-ними пакетами акцш шших компан1й з метою контролю та управлшня 1хньою д1яльн1стю. Класична холдингова компан1я, як правило, складаеться з головно1 (материн-сько1), доч1рн1х та ф1рм-«онук1в». Доч1рн1 компанЦ мають статус самостшно1 юридично1 особи й оргашзоваш у вигляд1 товариств, у випадку банкрутства чи неплато-спроможносй вони в1дпов1дають за сво1ми обов'язками т1льки майном свое1 компани. Часто доч1рн1 компанЦ е власниками контрольних пакейв акц1й п1длеглих 1м п1дрозд1л1в-«онук1в».
В1дпов1дно до чинного законодавства холдингова компатя - суб'ект господарювання, який волод1е контрольними пакетами акцш шших, одного або бкьше суб'ект1в господарювання; контрольний пакет акцш -ккьюсть акцш (пай, частка у статутному фонд1), яка дае право холдинговш компани здшснювати фактичний контроль над суб'ектом господарювання; дочiрнe nid-
<с
m
со о_
LQ О Q_
<
S
ш
приемство - суб'ект господарювання, контрольним пакетом акцш якого володiе холдингова компанiя.
ВИСНОВКИ
У стати розглянуто основш оргашзацшш форми бiзнесу, якi притаманнi сучасному бiзнесу розвинутих кра'1н свiту, розкрито '1х сутнiсть та надано класифкацш.
Незважаючи на значну кiлькiсть науково'1 лиера-тури, присвячено'1 розгляду форм 1СБ, однозначна в1д-повiдь на питання, в яку з них, за яких умов i в який час доцкьно об'еднуватись, яка е найбкьш конкуренто-спроможною, вцсутня. У зв'язку з цим характеристика наведених вище органiзацiйних форм 1СБ е актуальною i потребуе подальших дослiджень. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Прохорова В. В. Напрями оцiнки ефективносп функ-цiонування iнтегрованих бiзнес-структур тдприсмств машино-будування / В. В. Прохорова, Ю. О. Дружинша // Бiзнес 1нформ. -2013. - № 12. - С. 347-352.
2. Экономическая энциклопедия для детей и взрослых. -М. : АОЗТ «Нефтехиминвест», 1995. - 688 с.
3. Енциклопедiя бiзнесмена, економiста, менеджера / Пщ ред. Р. Дяша. - К. : Мiжнародна економiчна фундацiя, 2000. -704 с.
4. Мельник Л. Г. Економка тдприсмства : конспект лек-цiй / Л. Г. Мельник, О. I. Коршцева. - Суми : ВТД «Уыверситетська книга», 2004. - 412 с.
5. Горбатов В. М. Интегрированные структуры бизнеса в мировой экономике : монографiя / В. М. Горбатов. - Х. : ИД «ИНЖЕК», 2005. - 168 с.
6. Большой экономический словарь. - М. : Экономика, 2006. - 497 с.
7.ПушкарьА.И.Стратегическиегруппыпредприятий:кон-цепция, методология, управление : научное издание / А. И. Пуш-
карь, Ю. Е. Жуков, А. А. Пилипенко. - Х. : Кроссроуд, 2006. - 440 с.
8. Федулова Л. I. 1нновацшна економка / Л. I. Федулова. -К. : Либщь, 2006. - 480 с.
9. 1нтегроваш структури бiзнесу: проблеми теорп та практики оцшювання конкурентоспроможност : монографiя / М. О. Кизим, В. С. Пономаренко, В. М. Горбатов, О. М. Ястремська та ш. - Х. : ВД «1НЖЕК», 2010. - 368 с.
REFERENCES
Bolshoy ekonomicheskiy slovar [Great Dictionary of Economics]. Moscow: Ekonomika, 2006.
Ekonomicheskaia entsiklopediia dlia detey i vzroslykh [Economic encyclopedia for children and adults]. Moscow: AOZT «Neft-ekhiminvest», 1995.
Entsyklopediia biznesmena, ekonomista, menedzhera [Encyclopedia businessman, economist, manager]. Kyiv: Mizhnarodna ekonomichna fundatsiia, 2000.
Fedulova, L. I. Innovatsiinaekonomika [Innovative Economy]. Kyiv: Lybid, 2006.
Gorbatov, V. M. Intehrirovannye struktury biznesa v mirovoy ekonomike [Integrated business structure in the world economy]. Kharkiv: INZhEK, 2005.
Kyzym, M. O. et al. Intehrovani struktury biznesu: problemy teorii ta praktyky otsiniuvannia konkurentospromozhnosti [Integrated business structure: problems of theory and practice of evaluation competitiveness]. Kharkiv: INZhEK, 2010.
Melnyk, L. H., and Korintseva, O. I. Ekonomika pidpryiemstva [Business Economics]. Sumy: Universytetska knyha, 2004.
Pushkar, A. I., Zhukov, Yu. E., and Pilipenko, A. A. Strate-gicheskie gruppy predpriiatiy: kontseptsiia, metodologiia, upravlenie [Strategic group of companies: concept, methodology, management]. Kharkiv: Krossroud, 2006.
Prokhorova, V. V., and Druzhynina, Yu. O. "Napriamy otsinky efektyvnosti funktsionuvannia intehrovanykh biznes-struktur pid-pryiemstv mashynobuduvannia" [Directions assess the functioning of integrated business structures engineering enterprises]. BiznesInform, no. 12 (2013): 347-352.
