CC BY
22
УДК 338.27:519.71.46 JEL: G20; M39
СУТЖСТЬ Ф1НАНСОВО11НКЛЮЗИ ПРИ КЛ16НТООР16НТОВАНОМУ П1ДХОД1 НА РИНКУ БАНК1ВСЬКИХ ПОСЛУГ
®2019 ПТАЩЕНКО О. В., КОШАРНА В. В.
УДК 338.27:519.71.46 JEL: G20; M39
Птащенко О. В., Кошарна В. В. CyTHicTb фшансово'|' шклюзи при клicнтоорicнтованому rnAXOAi
на ринку банкiвcьких послуг
У статт'1 розглянут'> основн елементи фшансово! шклюзи як частини кл1ентоор1ентованого маркетингу та кл1ентоор1ентованого nidxody в сучаснш системi банювських послуг. У сучасних умовах розвиток банювського бiзнесу нерозривно пов'язаний з автоматиза^ею, впровадженням нов'тн'к техн'нних засоб'в i передових банювських технологй з просування на ринок банювських продукт'в i послуг, а також з пошуком нстру-мент'в, що шдвищують привабливкть банювських послуг, чому сприяють iнновацii. Ф'шансова !нклюз!я сьогодн е своер'дним 'нструментар'км для боротьбизбантською тафнансовоюiзоляцiею. Вонаохоплюецлийспектрпродукт'вабопослуг,якеякф'тансовими, такiнеф'тансовими, доступними для вах верств населення. Використання у свой д'тльностi ф'тансовоi шклюзи та тентоор'кнтованого маркетингу в баншвськш установiзводиться до ор'кнтаци та розвиткутакихелемент'в, як:культура (культура сп'шкування та внутршня культура ореатзацп);технологи (впровадження сучасних iнформацiйниx та 'тших технологш); пра^вники; процеси; тенти. Саме тому маркетинговий тентоор'кнтова-ний тдюд передбачае першочергову орiентацiю банку не на свш продукт, а на реальт потреби споживач'в. I тому наст'шьки необxiднiретельне вивчення ринку й анал'в мЫливих смамв i переваг споживач'в банювських послуг. Банювський службовець стае продавцем фшансових продук-т'в. У процес сп'шкування з кожним тентом вш покликаний визначити конкретн форми фшансового обслуговування, яких тент потребуе, роз'яснити йому необxiднiсть i вигiднiсть кожно: угоди.
Кпючов'1 слова: маркетинг, банювський маркетинг, маркетинг у банювськш сфер'!, тентоор'кнтований маркетинг, тентоор'кнтований шдюд, фшансова жлюз'т.
DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2019-7-299-304 Ббл.: 15.
Птащенко Олена Валеривна - кандидат економ'мних наук, доцент, зав'дувачка в'ддшу маркетингу та корпоративних комунiкацiй, Хармвський нацональний економiчний ушверситет !м. С. Кузнеця (просп. Науки, 9а, Харт, 61166, Украна) E-mail: Olena.Ptashchenko@hneu.net ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2413-7648
Кошарна Валер'т Вячеславiвна - студентка, Харювський нацональний економ'мний ушверситет !м. С. Кузнеця (просп. Науки, 9а, Харщ 61166, Украна)
E-mail: valeri0104@gmail.com
УДК 338.27:519.71.46 1Е1: G20; М39
Птащенко Е. В., Кошарная В. В. Сущность финансовой инклюзии при клиентоориентированном подходе на рынке банковских услуг
В статье рассмотрены основные элементы финансовой инклюзии как части клиентоориентированного маркетинга и клиентоориенти-рованного подхода в современной системе банковских услуг. В современных условиях развитие банковского бизнеса неразрывно связано с автоматизацией, внедрением новейших технических средств и передовых банковских технологий по продвижению на рынок банковских продуктов и услуг, а также с поиском инструментов, повышающих привлекательность банковских продуктов, чему способствуют инновации. Финансовая инклюзия сегодня является своеобразным инструментарием для борьбы с банковской и финансовой изоляцией. Она охватывает целый спектр продуктов или услуг, которые являются как финансовыми, так и нефинансовыми, доступными для всех слоев населения. Использование в своей деятельности финансовой инклюзии и клиентоориентированного маркетинга в банковском учреждении сводится к ориентации и развитию таких элементов, как: культура (культура общения и внутренняя культура организации); технологии (внедрение современных информационных и других технологий); работники; процессы; клиенты. Именно поэтому маркетинговый клиентоориентированный подход предполагает первоочередную ориентацию банка не на свой продукт, а на реальные потребности потребителей. И потому столь необходимы тщательное изучение рынка и анализ меняющихся вкусов и предпочтений потребителей банковских услуг. Банковский служащий становится продавцом финансовых продуктов. В процессе общения с каждым клиентом он призван определить конкретные формы финансового обслуживания, в которых клиент нуждается, разъяснить ему необходимость и выгодность каждой сделки.
UDC 338.27:519.71.46 JEL: G20; M39
Ptashchenko O. V., Kosharna V. V. Essence of Financial Inclusion in a Client-Oriented Approach at the Banking Market
The article considers the main elements of financial inclusion as parts of the client-oriented marketing and client-oriented approach in the modern system of banking services. In today's environment, the development of the banking business is inextricably linked to automation, the introduction of the latest technical tools and advanced banking technologies to promote banking products and services to the market, as well as to the search for instruments for increase the attractiveness of banking products, aided by innovation. Financial inclusion nowadays is a kind of instrumentarium for countering the banking and financial isolation. It covers a range of products or services that are both financial and non-financial, accessible to all segments of the population. The use of financial inclusion and client-oriented marketing in a banking institution comes down to targeting and developing elements such as culture (a culture of communication and the internal culture of organization); technology (introduction of modern information and other technologies); employees; processes; clients. Therefore the marketing client-oriented approach suggests the bank's primary orientation not on its own product, but on the real needs of consumers. That is why a thorough study of the market along with an analysis of the changing tastes and preferences of consumers of banking services are so necessary. A bank employee becomes a seller of financial products. In the process of communication with each client, he is called to identify the specific forms of financial servicing that the client needs, to explain to the latter the necessity and profitability of each settlement.
Ключевые слова: маркетинг, банковский маркетинг, маркетинг в банковской сфере, клиентоориентированный маркетинг, клиентоо-риентированный подход, финансовая инклюзия. Библ.: 15.
Птащенко Елена Валериевна - кандидат экономических наук, доцент, заведующая отделом маркетинга и корпоративных коммуникаций, Харьковский национальный экономический университет им. С. Кузнеца (просп. Науки, 9а, Харьков, 61166, Украина) E-mail: Olena.Ptashchenko@hneu.net ORCID: http://orad.org/0000-0002-2413-7648 Кошарная Валерия Вячеславовна - студентка, Харьковский национальный экономический университет им. С. Кузнеца (просп. Науки, 9а, Харьков, 61166, Украина) E-mail: valeri0104@gmail.com
Keywords: marketing, banking marketing, marketing in bank sphere, client-oriented marketing, client-oriented approach, financial inclusion. Bibl.: 15.
Ptashchenko Olena V. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Head of Department of Marketing and Corporate Communications, Simon Kuznets Kharkiv National University of Economics (9a Nauky Ave, Kharkiv, 61166, Ukraine) E-mail: Olena.Ptashchenko@hneu.net ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2413-7648
Kosharna Valeriya V. - Student, Simon Kuznets Kharkiv National University of Economics (9a Nauky Ave., Kharkiv, 61166, Ukraine) E-mail: valeri0104@gmail.com
Розвиток господарських вкносин в УкраМ сьо-годш переходить на новий етап свого станов-лення. Уа структуры зрушення спрямоваш на гуманкащю, iндивiдуалiзацiю, еколопзащю та шдви-щення сощального розвитку, прискорення технкно-го та наукового прогресу, що, своею чергою, сприяе зростанню вимог споживачiв та збкьшенню вкповь дальност за ïx задоволення. Фшансовий сектор по-стшно розробляе новi та бездоганш способи надання послуг населенню свку. Збкьшення використання технологш у фшансовш шдустрц (fintech), здаеться, заповнило порожнечу недоступност фiнансовиx послуг. Поява fintech створило споаб для вск суб'ектiв мати доступ до вск фiнансовиx iнструментiв i послуг за розумними витратами.
Фшансова iнклюзiя е повною мiрою схвалени-ми засобами та шструментами для боротьби з бан-кiвською та фiнансовою iзоляцiею. Вона охоплюе ц1лий спектр продукпв або послуг, якi е або фшан-совими, або нефiнансовими, доступними для бкних верств населення.
Таке явище, як фшансова iнклюзiя, розгляда-еться в аспект того, що воно являе собою прагнення зробити фiнансовi послуги доступними за доступними щнами для вск фiзичниx i юридичних оаб, не-залежно вiд чисто!' вартост та розмiру вiдповiдно. Фшансове включення прагне вирiшувати та пропону-вати рiшення для обмежень, як виключають участь людей у фшансовому секторi. Його також називають тклюзивним фшансуванням.
За таких умов необх1дним стае впровадження клiентоорiентованого пiдxоду на ринку банкшських послуг, а також придкяеться пiдвищена увага марке-тинговим шструментам як запоруцi стабiльного розвитку банкшсько!" установи. Такi зрушення приводять до перенесення уваги на фшансову шклюзда в банюв-ському секторi з точки зору впровадження кллентоо-рiентованого пiдxоду.
У сучасних умовах стрiмкого розвитку гро-шово-кредитного ринку та жорстко! конкуренци в банкшському секторi банки звертають увагу на сво!х клiентiв, усвiдомлюючи, що майбутня дiяльнiсть буде залежати вк стратегiчниx взаемин з клiентами i вк
ступеня !х задоволеностi обслуговуванням i роботою банку загалом. Саме тому налагодження взаемин мiж Тентом i фiнансовою (банкiвською) установою стае першочерговим завданням, вимагае впровадження клiентоорiентованого пiдходу та фiнансовоi шклю-311. Таи питання знайшли свое вкображення в роботах А. Мороза, Л. Романенко, Л. Ткаченко, Е. Уткша, Г. Морозово!, Н. Морозовой В. Севрука, В. Макарово!,
A. Романова, Д. Гайдунька, В. Коваленко та ш.
Серед вiтчизняних дослкнишв баншвсько-го маркетингу потрiбно вкзначити I. Алексеева,
B. Альошина, I. Бркченка, I. Буракiвського, С. Гар-кавенко, В. Герасимчука, I. Гончарову, О. Захарчика, В. Лисицького, З. Лятна, А. Мороза, I. Новикову, Л. Поречкшу, Н. Рима, В. Стельмаха, М. Саблука, I. Сшцина та Я. Спщина, А. Старостшу, В. Федосова, М. Швайку. Зазначимо, що дослкження здебiльшого стосуються промислового напряму розвитку маркетингу, а не особливостей розвитку маркетингу для фшансово! чи банкшсько! сфери.
З вiдомих зарубiжних учених та економiстiв проблематика маркетингу баншвсько! сфери знайшла свое воображения в роботах М. Бiтнера, Ф. Котлера. Ж-Ж. Ламбена, Н. Рекхема, М. Стоуна та шших.
Але при цьому в наведених наукових роботах недостатньо придкено уваги питанню клiентоорiен-тованст в розрiзi фiнансовоi iнклюзГi в банювськш сферi.
Метою дано! статп е здiйснюваний на основi глибокого аналку сучасного стану банкiвського сектора пошук оптимально! взаемодГ! поеднання маркетингового шструментарго та фшансово! iнклюзГ! для забезпечення впровадження клiентоорiентованого пiдходу та маркетингу на ринку баншвських послуг.
Сучасний розвиток баншвського сектора в Украiнi та свт, пiдвищення конкуренци та постiйна боротьба за ^енпв приводить до постшного гене-рування новiтнiх фiнансових i маркетингових шстру-ментiв, якi б дозволяли оптимально задовольняти зростаючи потреби споживачiв баншвських продук-тiв. Маркетинг у баншвськш сферi стае запорукою конкурентоспроможносп та стабiльностi розвитку на ринку кожно! окремо! банкiвсько! установи.
За таких умов сучасний банювський ринок ставить перед фшансовими установами таи питання щодо симбюзу класично! фiнансовоi органiзацГi та за-доволеност споживача банкiвського продукту.
Це було пов'язано iз загостренням конкуренцГ! та перетворенням ринку продавця на ринок спожи-вача через шдвищення добробуту широких верств населення [1-5; 14; 15].
Таи умови банювського ринку звертають ува-гу на таке явище, як фшансова iнклюзiя. Вона охоплюе цкий спектр продуктiв або послуг, як е доступними для багатьох верств населення.
Серед фшансових послуг можливо навести: + мiкрострахування разом з уама можливи-ми варiантами, пов'язаними зi страхуванням (клiматичний ризик, смерть тощо); + рiзнi кредитнi продукти; + грошовий переказ тощо.
Нефiнансовi послуги охоплюють бiльш широке поле та включають:
+ тренiнги (управлiння бiзнесом, ризики, управ-
лiння та iн.); + програмне забезпечення для прийняття рь
шень (Б1МР1, Microfact та 1н.); + консультацiйнi та технiчнi експертизи; + фiнансову освiту та пiдвищення обiзнаностi [6; 7; 9; 11-13].
Так само, як мкрофшансування, iнклюзивне фь нансування, спрямоване на розширення доступу до небанкiвських та нефiнансових продуктiв та послуг, як е доступними та вГдповГдальними для населення, виявляеться виключеним з класичного баншвського кола. Для успшного включення найбкьшо! кiлькостi у фшансову систему та надання !м можливостi ско-ристатися адаптованими банювськими послугами було розроблено цкий спектр продукпв i послуг, найбкьш вломим з яких е мiкрокредит. Але сьогодш iснують фiнансовi послуги, як вiдповiдають потребам, що виходять за рамки мкрокредиту: грошовi перекази, мкрозаощадження, мiкрострахування, мь кропенсГ!. Добре зроблеш та використанi сильними та вГдповГдальними учасниками, цi продукти мають величезний потенщал з точки зору розвитку.
Фшансове включення дозволяе ркним вер-ствам населення фiнансувати свою дiяльнiсть, заоща-джувати, задовольняти потреби свое! ам"! та захища-ти себе вк ризикiв повсякденного життя. 1х розподiл на ринку забезпечуеться ркними фiнансовими органами: мкрофшансовими установами (МФО), кооперативами, мкрострахувальниками, банками тощо. Перша мета шклюзивного фiнансування: боротьба з бiднiстю. Проте залишаються численнi виклики для подолання дистриб'юторами: захищаючи iнтереси бiдного населення, забезпечити при цьому свою влас-ну економiчну життездатнiсть [6; 7; 14; 15].
Приклади новкнк шструменйв, якi все частiше використовуються фшансовими установами, вклю-чають: краудфандинг, робо-консультанти, цифровi платежi, одноранговi (Р2Р) або сощальш кредити. Хоча цi шновацшш послуги «перевернули» традицш-ний фшансовий свiт, включивши бiльше учасникiв до грошового сектора, все ще кнуе незалучена частина населення свiту, яка залишаеться без банкiвського обслуговування.
Iншi банкшськ шновацГ! включають: + технолог!! страхування телематики, яю за-безпечують власникш полкш премiальними ставками;
+ цифровГ валютш операцГ!, як! використову-ють технолог!! блокчейн для бухгалтерсько! книги при виявленш природи вГдносин та ГдентичностГ гравцГв у онлайн-сферГ; + робо-консультанти, як розкривають Г пропо-нують низьк тарифи для клГентГв, що мають обмежений доступ до традицшних фшансових консультантГв через висок витрати; + Peer-to-peer (Р2Р) - сайти кредитування, як сприяють фшансовим операцГям, коли фкич-нГ особи позичають один в одного. Кредитування Р2Р особливо корисно для учасникш ринкш, що розвиваються, та не мають можли-востГ отримати кредити вГд фГнансових уста-нов через вксутшсть фГнансово! ГсторГ! та кредитного запису для кожно! особи.
ЗГ зростанням fintech фГнансова штеграцш стае
спрямованою на сприяння покращенню фшан-
сового стану населення свГту завдяки викорис-танню фГнансових послуг та шструментш, доступних у цифровому формат! для сучасно! ГнформацГйно! економки.
Однак незалежно вГд того, як цш переслГдуе або якГ фшансовГ послуги надае установа, необхГдно звертати увагу на ефективш маркетинговГ стратеги, якГ можуть допомогти зосередити зусилля на реалГ-зацГ! поставлено! мети.
Наведемо п"ять положень маркетингових стра-тегш, якГ використовуються сьогоднГ в банкшському та у клГентоорГентованому маркетингу [10]:
1. 1нформащя про кменпв.
Ретельно сформульована стратегГя фшансово-го маркетингу та шшГ маркетинговГ кампанГ! врахо-вують послуги та функцГ!, якГ установа намагаеться продати.
2. Самообслуговування та оцифрування.
Створення та просування оцифрованих продук-тш та порталГв для обслуговування клГентГв чи набут-тя досвГду дозволяють клГентам отримувати послуги в !нтернет, змГнювати продукти та послуги в глобальному шформацшному середовищГ та переглядати про них шформащю, не входячи у вкдкення.
3. Сощальш медiа.
Багато фiнансових i банкiвських органiзацiй використовують соцiальнi медiа для зв'язку зi спо-живачами з метою побудови довiри. Наприклад, показавши, що реальнi люди працюють у банках та фiнансових службах, стае можливою демонстращя 1х досягнень, що позитивно впливае на процес обслу-говування через заздалепдь сформоване позитивне ставлення.
4. Автоматизащя та бази даних.
Бкьшкть фiнансових органiзацiй мають велию
бази даних, iнформацiю з котрих не використовують на постшнш основа
5. Цифрова розповiдь.
Незалежно в^д, того, чим займаеться фшансо-ва органiзацiя, цифровi медiа в^дкривають широкий спектр маркетингових тактик i стратегiй, якi можли-во використовувати в поточнш роботi.
Iнiцiатива Групи Свитого банку пiд назвою «Уш-версальний фiнансовий доступ 2020» вживае заходи для забезпечення того, щоб до 2020 р. гро-мадяни, яю не використовують баншвське обслугову-вання, мали доступ до традицшних платформ, таких як чековi рахунки, користувалися б традицiйними шструментами для проведення операцiй (наприклад, банювським рахунком), навiть не володiючи цифровою шкорпоращею цих операцiй (наприклад, цифро-вi платежi) [8].
Маючи невеликий досвк спiлкування з банками, користувачi (особливо в альськш мiсцевостi), якi користуються бaнкiвськими послугами, переважно здшснюють операци з гопвкою або чеками, роблячи 1х вразливими до крaдiжок та вуличних шахрайств. Нaвiть доступ до бaнкiвських мшць для проведення таких оперaцiй, як внесення гопвки, обмiн чекiв, гро-шовi перекази та переказ кошпв, може мати високi витрати з точки зору баншвських плaтежiв.
РШ;есЬ, телекомунiкaцiйнi та бaнкiвськi установи сшвпрацюють для створення зaсобiв мобкьного платежу та мiкрокредитувaння для користувaчiв, якi не отримують кошти.
Фiнaнсове залучення намагаеться принести банювськ послуги тим, хто, можливо, не мав до них доступу в минулому.
Фiнaнсовi технологи пропонують банювсью послуги безпосередньо людям через програми для смaртфонiв i легкодоступнi веб-сайти.
Незважаючи на те, що Свгговий банк погоджу-еться з тим, що фшансове залучення е ключовим чин-ником для зменшення бiдностi та пiдвищення добро-буту, але все ще бкьше половини дорослого населен-ня свиу не мають доступу до основних фшансових послуг. Так, у багатьох крашах Ази та Африки менше 15% населення мае бaнкiвський рахунок [8].
Фшансова iнклюзiя стосуеться спроможност фiзичних осiб отримати доступ до фшансових про-
дуктiв i послуг, щоб задовольнити сво'1 потреби [1; 2; 4; 6; 7; 9]. Потреби, яю необх^дно задовольнити, вклю-чають збереження, здiйснення оперaцiй, здшснення та отримання плaтежiв, отримання кредиту та стра-хування. Продукти та послуги повинш бути доступ-ними та корисними для цкьово! групи, щоб досягти бажаних цкей.
Населення, яке недоотримуе фшансових послуг, в основному складаеться з людей у слаборозвинених регюнах свиу, як працюють у неформальны еконо-мiцi. Ця вксутшсть доступу до фiнaнсових послуг мае значш негaтивнi нaслiдки для 1хнього життя та економiки в цкому.
Саме тому слiд видкити тaкi передумови для виникнення фшансово! iнклюзГi.
По-перше, населення свiту з фшансовим станом нижче середнього не завжди мае надшш засоби для здшснення та отримання щоденних плaтежiв. Ця не-здaтнiсть щодня здшснювати нaдiйну трaнсaкцiю пе-решкоджае 1хнш рухливостi.
По-друге, вiдсутнiсть доступу до фшансових продукпв i послуг означае обмежений доступ до кре-дитування. Бкьшкть бiдного населення свiту працюе в неформальному секторь Однак, незважаючи на здатшсть цих людей здшснювати подaльшi швести-ци у сво! мaленькi пiдприемствa та покращувати свое життя, 1м бракуе доступу до кредитiв, якi б допомо-гли 1м досягти тако1 мети.
По-трете, б1дне населення свiту не в змозi зробити заощадження, якi можуть значно покращи-ти свое життя. Економiя допоможе людям створити фiнaнсовi ресурси, якi можуть бути використаш для розвитку пiдприемствa або покращення життя в ц1ло-му. Наприклад, фермер може заощадити, щоб придба-ти бкьше худоби в майбутньому, щоб збкьшити ви-робництво свое! продукцИ та доходи. Економiя також захищае людей вк невдач у часи економiчноI кризи.
Нaрештi, вiдсутнiсть фiнaнсового залучення не дозволяе бедному населенню свйу отримати доступ до страхування. Ризики та фiнaнсовi потрясiння е невк'емною частиною будь-якого бiзнесу. Страхування допомагае особам впоратися з уразливштю, пов'язаною з ризиками та фшансовими шоками.
За таких умов сьогодш фiнaнсовa iнклюзiя стае необхiдною рушшною силою для забезпечення клiентоорiентовaностi в бaнкiвському сек-торi. Так, сутшсть фiнaнсовоI шклюзи зводиться до того, що вона допомагае рiзним верствам населення здшснювати щоденш плaтежi нaдiйно, без ризику шахрайства, а також дозволяе отримати доступ до системи кредитування, тобто долучитись до швести-цшного процесу та покращити свiй фшансовий стан. Це також дае можливкть людям зберiгaти та заоща-джувати сво! грош^ щоб вони могли робити майбутш iнвестицiI або реагувати на непередбачуваш ризики економiчного простору сьогодення.
Фшансове залучення покращуе доступ до стра-хових продуктГв та послуг, як е критичними для ви-ршення проблем у будь-якому бГзнесГ.
ВИСНОВКИ
Баншвська концепцГя маркетингу сьогодення постшно розвиваеться та базуеться на сучасних рГз-новидах Г принципах маркетингових концепцш: кон-цепци соцГально орГентованого маркетингу, гумашс-тичного маркетингу, шдивГдуального маркетингу та, частково, екологГчного маркетингу. Такий розвиток зорГентував вектор баншвського маркетингу до кль ентоорГентованого шдходу.
Очевидно, що для змГни стратеги на клГенто-орГентовану необхГдно внести радикальш змГни в корпоративну культуру банку. РГшення банку щодо прийняття ново! стратеги мае бути проаналГзовано та прийнято вама рГвнями керГвництва. КлГентоорь ентований пГдхГд мГстить змГни в уах компонентах д1яльностГ установи: пращвники, культура, процеси, технологй.
Зазначимо, що таке явище, як фшансова шклю-
з1я, сьогоднГ в Укра!ни мае величезне значення.
Так, за даними СвГтового банку [8], в УкраМ б1льше третини населення знаходиться за межами фь нансово! системи. Це свГдчить про його вГдокремле-нГсть вГд економГки держави та сусшльства загалом, нижчий рГвень ефективносп управлГння коштами та фГнансово! безпеки.
За тако! складно! ситуацГ! на фшансовому ринку НацГональний Банк Укра!ни (НБУ) визначив фшан-сову шклюзш одним Гз головних стратегГчних на-прямГв розвитку. Тобто, НБУ сприятиме створенню умов, за якими ва верстви населення зможуть отри-мати доступ до фГнансово! складово! та долучитися до бГзнес-процеав. При цьому отримати спрощений доступ до користування рГзномаштними фшансови-ми послугами, як доступнГ за Гнфраструктурою та цшою, офГцГйно урегульованГ та вГдповГдають потребам населення з метою стимулювання економГчного зростання кра!ни та зменшення соцГально! нерГвностГ в сусп1льствГ.
Дана програма реалГзуеться через формування та розвиток системи захисту прав споживачГв у бан-кГвському секторГ, Нацюнальну стратегГю та рГзно-манГтнГ заходи з тдвищення фГнансово! грамотностГ украшщв та розвиток ГнформацГйно! економГки. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Система банкiвського менеджменту : навч. поаб. / Головко А. Т., Грушко В. I., Денисенко М. П. та ш. Ки!в : Фiрма «1НКОС», 2004. 480 с.
2. Завадська Д. В. Формування системи баншського маркетингу : монографiя. Одеса : ОНПУ, 2003. 77 с.
3. Келлер К. Л. Стратегический бренд-менеджмент: создание, оценка и управление марочным капиталом. 2-е
изд. / пер. с англ. М. : Издательский дом «Вильямс», 2005. 704 с.
4. Кириченко О. Стратепчний менеджмент у банку. Бантська справа. 2001. № 5. С. 3-7.
5. Маркетинговий менеджмент : навч. поаб. / Ф. Кот-лер, К. Келлер, А. Ф. Павленко та ш. 1-е вид. укр.. адапт. Ки!в : Хiмджест, 2008. 288 с.
6. Лютий I. О., Солодка О. О. Баншський маркетинг: пщручник. Ки!в : ЦУЛ, 2010. 776 с.
7. Híkítíh А. В. Маркетинг у банку : навч.-метод. поаб-ник. Ки!в : КНЕУ, 2001. 170 с.
8. Офщмний сайт Свтового банку. URL: http://www. worldbank.org/
9. Попова Н. Ю., Хабаров В. И. Банковский маркетинг. М. : МПФА, 2004. 283 с.
10. Птащенко О. В. Пщвищенш ефективност збутово! полiтики пщприемства через використання 1нтернет-мар-кетингу. Кримський eKOHOMÍ4Huü bíchuk. 2013. № 2 (03). Ч. II. С. 113-117.
11. Птащенко О. В., Мiрошникова €. Д. Побудова CRM-системи як основи формування комушкацмно! полiти-ки мiж органiзацieю та кшцевим споживачем. Bíchuk CxidHO-укранського нацонального yHiBepcumemy ím. В. Даля. 2016. Вип. 6. 2016. С. 108-116.
12. Птащенко О. В. Удосконалення iмiджу пщприемства сфери послуг за рахунок сучасних шформацмних ш-струменнв. Cоцiально-економiчний розвитокрегiонiв в кон-meKcmiмiжнародноïНтеграцИ 2015. № 16 (5). С. 121-125.
13. Птащенко О. В. Формування маркетинговой' пщ-тримки товарно! шновацмно! полiтики. Бiзнес 1нформ. 2012. № 7. С. 221-223.
14. Ткачук В. О. Маркетинг у банку : навч. поаб. Тер-нопть : Синтез-Полiгрaф, 2006. 225 с.
15. Фрост С. М. Насттьна книга баншського анали тика: грош1 ризики i профеайш прийоми / пер. з англ. ; за наук. ред. Рудя М. В. Днтропетровськ : Баланс Бiзнес Букс, 2006. 672 с.
REFERENCES
Frost, S. M. Nastilna knyha bankivskoho analityka: hroshi, ryzyky i profesiini pryiomy [Banking Analyst's Desk: Money, Risks, and Professional Techniques]. Dnipropetrovsk: Balans Biznes Buks, 2006.
Holovko, A. T. et al. Systema bankivskoho menedzhmentu [Banking management system]. Kyiv: Firma «INKOS», 2004.
Keller, K. L. Strategicheskiy brend-menedzhment: sozdani-ye, otsenka i upravleniye marochnym kapitalom [Strategic brand management: creation, evaluation and management of branded capital]. Moscow: ID «Vilyams», 2005.
Kotler, F. et al. Marketynhovyi menedzhment [Marketing Management]. Kyiv: Khimdzhest, 2008.
Kyrychenko, O. "Stratehichnyi menedzhment u banku" [Strategic management in the bank]. Bankivska sprava, no. 5 (2001): 3-7.
Liutyi, I. O., and Solodka, O. O. Bankivskyi marketynh [Banking marketing]. Kyiv: TsUL, 2010.
Nikitin, A. V. Marketynh u banku [Marketing at the bank]. Kyiv: KNEU, 2001.
Ofitsiinyi sait Svitovoho banku. http://www.worldbank.
org/
Popova, N. Yu., and Khabarov, V. I. Bankovskiy marketing [Bank marketing]. Moscow: MPFA, 2004.
Ptashchenko, O. V. "Formuvannia marketynhovoi pid-trymky tovarnoi innovatsiinoi polityky" [Formation of marketing support for product innovation policy]. Biznes Inform, no. 7 (2012): 221-223.
Ptashchenko, O. V. "Pidvyshchenni efektyvnosti zbutovoi polityky pidpryiemstva cherez vykorystannia Internet-mar-ketynhu" [Improving the effectiveness of enterprise marketing policies through the use of Internet marketing]. Krymskyi eko-nomichnyi visnyk, vol. II, no. 2 (03) (2013): 113-117.
Ptashchenko, O. V. "Udoskonalennia imidzhu pidpryiemstva sfery posluh za rakhunok suchasnykh informatsiinykh instrumentiv" [Improvement of image of enterprise of service sphere at the expense of modern information tools]. Sotsialno-
ekonomichnyi rozvytok rehioniv v konteksti mizhnarodnoi inteh-ratsii, no. 16 (5) (2015): 121-125.
Ptashchenko, O. V., and Miroshnykova, Ye. D. "Pobudova CRM-systemy yak osnovy formuvannia komunikatsiinoi polityky mizh orhanizatsiieiu ta kintsevym spozhyvachem" [Creation of CRM-system as the basis of communication policy formation between the organization and the end consumer]. Visnyk Skhidnoukrainskoho natsionalnoho universytetu im. V. Dalia, no. 6 (2016): 108-116.
Tkachuk, V. O. Marketynh u banku [Marketing at the bank]. Ternopil: Syntez-Polihraf, 2006.
Zavadska, D. V. Formuvannia systemy bankivskoho mar-ketynhu [Formation of banking marketing system]. Odesa: ONPU, 2003.
УДК 336 JEL: H72
АНАЛ1З СТАНУ ДОХОД1В М1СЦЕВИХ БЮДЖЕТ1В ПРИ РЕАЛ1ЗАЦН РЕФОРМИ БЮДЖЕТНО1
ДЕЦЕНТРАЛ1ЗАЦ11
®2019 СОКИРКО О. С., ПЛАХОТНЮК В. В.
УДК 336 JEL: H72
Сокирко О. С., Плахотнюк В. В. Аналiз стану доход1в мкцевих бюджелв при реалiзацií реформи
бюджетной децентралiзацií
Мета статт'> полягае у досл'>дженн'1 наповнення мкцевих бюджет'к при бюджетнш децентралiзацii, а також у пошуку проблем i розробц ре-комендацй щодо ix виршення. мк^в! бюджети е нструментом фiнансово-економiчного регулювання розвитку регюшв та держави в цлому. Ефективне формування та виконання мкцевих бюджет'к повинно базуватися на сукупност'> фiнансово-економiчниx взаемозв'язюв у галузi фор-мування до^дно!частини, здйснення видатмв бюджету, мiжбюджетниxв'дносин iрозробц й реал'вацизбалансованоiсоцiально-економiчно¡по-лтики, спрямованоiна забезпечення соцiально-економiчного зростання регюшв. Реформа бюджетноiдецентралiзацiiнадала органам мкцевого самоврядування ширшi права та новi джерела фшансових ресурав, що в сукупност'> збшьшило фшансову спроможшсть та самостшшсть регю-нв. Устатт'>зазначаеться низка проблем, якi, проте, перешкоджають вдаломурозвитку територ'шльнихгромад. Передуам, це: нерацональне використання кошт'к; корупщя на мкцях; низький р'кень фiнансовоiграмотност'> пра^вни^в оргашв мкцевого самоврядування; в'дсутнкть н-вестицшно}'привабливост'>регкшв; нерiвномiрний розвитоктериторш тощо. Для виршення данихпроблем доцльним було бузгоджувати дер-жавну полтику регонального розвитку з окресленими проблемами; слдкувати за компетентшстю оргатв мкцевого самоврядування; сприяти усуненню нездорово! полiтичноi конкуренци в органах мкцевоi влади; формувати видатки з мкцевого бюджету на основi програмно-цльового методу; покращувати шфраструктуру регкшв.
Ключов'1 слова: мкцевий бюджет, децентралiзацiя, доходи та видатки мкцевих бюджет'к, територ'шльна громада. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2019-7-304-311 Рис.: 6. Табл.: 3. Ббл.: 11.
Сокирко Олена Сергй'вна - кандидат економiчниx наук, доцент кафедри фшанав 'шен Л. Л. Тарангул, Нацональний ушверситет державноi ф'к-
кально'1' служби Украни (вул. Унверситетська, 31,1ртнь, 08201, Украна)
E-mail: osokirko@gmail.com
ORCID: http://orcid.org/0000-0002-3185-0863
Плахотнюк Володимир ВталШович - студент, Навчально-науковий 'нститут фiнансiв, банювсько}' справи Ушверситету державноi фккально'1' служби Украни (вул. Унверситетська, 31, корп. В, 1ртнь, 08201, Украна) E-mail: w.plah@ukr.net
УДК 336 UDC 336
JEL: H72 JEL: H72
Сокирко Е. С., Плахотнюк В. В. Анализ доходов местных бюджетов Sokyrko O. S., Plahotniuk V. V. Analyzing the Local Budgets Revenues при реализации реформы бюджетной децентрализации in the Implementation of the Reform of Budget Decentralization
Цель статьи заключается в исследовании наполнения местных бюд- The article is aimed at studying the filling of local budgets in terms of the
жетов при бюджетной ^ц-тратт^ а также в поиске пр°блем и budget decentralization, as well as searching for problems and developing
разработке рекомендаций по их решению.Местные бюджеты являют- recommendations to solve them. The local budgets are an instrument of
ся инструментом финансово-экономического регулирования развития financial-economic regulation of the development of regions and the State
регионов и государства в целом. Эффективное формирование и испол- , . . , , . ., ,,
г -г г г as a whole. Both the efficient formation and administration of local budgets нение местных бюджетов должно базироваться на совокупности фи-
should be based on a combination of financial-economic relationships in the
нансово-экономических взаимосвязей в области формирования доходной
части, осуществления расходов бюджета, межбюджетных отношений area of revenue generation, implementation of budget expenditures, the
и на разработке и реализации сбалансированной социально-экономиче- inter-budgetary relations and the devel°pment together with implementa-
ской политики, направленной на обеспечение социально-экономического tion of the balanced socio-economic policies directed towards ensuring the
роста регионов. Реформа бюджетной децентрализации предоставила socio-economic growth of regions. The reform of budget decentralization has
органам местного самоуправления более широкие права и новые источ- provided local governments with broader rights and new sources of financial
