CC BY
034 The scientific heritage No 13 (13),2017
ПоцЫуйко Н.М.
Кам'янка-Бузька Центральна районна лкарня, завгдувач тфекцшного вгддту, Львгвський Нацюнальний Медичний Утверситет 1мет Данила Галицького, заочний астрант кафедри дитячих iнфекцшних хвороб
Поцтуйко А.В.
Львiвський Нацюнальний Медичний Унiверситет iменi Данила Галицького, студент
СУЛЬФАТ ЦИНКУ У Л1КУВАНН1 Д1ТЕЙ З ГОСТРИМИ КИШКОВИМИ 1НФЕКЦ1ЯМИ В1РУСНО1 I В1РУСНО-БАКТЕРШНО1 ЕТЮЛОГП
ZINC IN THE TREATMENT OF CHILDREN WITH ACUTE INTESTINAL INFECTIONS OF VIRAL
AND BACTERIAL VIRAL ETIOLOGY
Potsiluyko N.
Kamenka-Buzka Central District Hospital, head of infectious Department, Lviv National Danylo Halytskyy Medical University, part-time post-graduate department of childhood infectious diseases
Potsiluyko A.
National Danylo Halytskyy Medical University, student
АНОТАЦ1Я
Проведено nopiBH^bHe дослвдження ефективносп лшування дней вжом перших 5 рошв життя з гос-трими кишковими iнфекцiями вiрусноl i вiрусно-бактершноl етюлогп з додатковим призначенням цинку сульфату. Результата дослщження показали, що включения до схеми лжування цинку сульфату сприяе швидшому одужанню дiтей, особливо при ГК1 вiрусноl етюлогп, скороченню тривалосп в них основних симптомiв ГК1: блювання, дiареl, гарячки та зменшенню ознак лактазно! недостатностi.
ABSTRACT
The comparative efficacy of treatment of children age 0-5 years old with acute intestinal infections viral and viral-bacterial etiology with an additional prescription of zinc sulphate. The results suggest that the inclusion of zinc sulfate treatment regimens promotes faster healing of children, the reduction of major symptoms of acute intestinal infection: vomiting, diarrhea, fever and reduction lactase insufficiency (for carbohydrate levels in the filtrate copra), especially in viral etiology diseases.
Ключовi слова: дгги, гострi кишковi шфекцп, лактазна недостатнють, цинку сульфат
Keywords: children, acute intestinal infection, lactase insufficiency, zinc
У наших попередшх дослщженнях, як i у роботах, представлених iншими дослiдниками було тд-тверджено змiну етiологiчних чинникiв ГК1 дггей, яка спостерiгаeться протягом останнiх рошв: серед збудникiв чiльнi мiсця займають вiруси, умовно-па-тогеннi мiкроорганiзми, шльшсть зумовлених цими патогенами гострих шфекцшних захворювань шлу-нково-кишкового тракту значно перевищуе частоту ураження спричинених сальмонелами, шiгелами, патогенними штамами кишково! палички [3]. Цi змiни вимагають i модифжацп принципiв лшу-вання, широке застосування антибiотикiв чи анти-бактершних засобiв вже залишилося у минулому, специфiчних противiрусних препаратiв на сьогодш на фармацевтичному ринку недостатньо i тому основна увага у лжування ГК1 у дiтей придшяеться симптоматичнiй терапп, ентеросорбентам, пребю-тикам, пробiотикам. Найбiльш ефективними у лжу-ваннi ГК1 у дiтей виявилися рекомендованi ВООЗ протоколи орально! репдратацп, проте ця схема ль кування скерована лише на корекц1ю зневоднення i не зменшуе частоту, об'ем випорожнень, i незначно вкорочуе тривалють захворювання [4].
З метою ошгашзацп лiкування ГК1 нами було запропоноване комплексне лiкування ГК1 у дней раннього вiку, як1 спричиненi вiрусами або асоща-цiями цих вiрусiв з патогенними чи умовно-пато-генними збудниками, що передбачало додаткове призначення сульфату цинку [1,5].
Дослiдженням було охоплено 93 дггей вГком вгд 1 до 5 рокiв, якi лГкувалпся в iнфекцiйному вiддiлi Кам'янка-Бузько! ЦРЛ з 2009 по 2012 роки з дiагнозом ГК1 i було сформовано 2 групп пащенпв. До основно! групп увiйшло 44 дптпнп (22 з ГК1 вГрусно! етюлогп та 22 дггей з ГК1 вГрусно-бактершно! етюлогп), якпм крГм базпсно! терапй' було прпзначено сульфат цпнку дням першого року жпття у дозГ 10 мг/добу та дггям старшпм 1 року у дозГ 20 мг/добу на протязГ 10 дтв.
Для ощнювання важкосп перебпу ГК1 впкорп-стовувалп 0-20 бальну шкалу оцшкн важкосп гаст-роентерппв запропоновану Т. ВесГкарГ, в якш вра-ховувалпсь основт ктшчш ознакп хворобп: гаря-чка, li трпвалють та характер; кратнють i трпвалють блювотп; частота дГарейного стшьця та його трпва-лють. Кожнпй показнпк ощнювався у балах, а сума бал1в впкорпстовувалась для оцшкн важкосп захворювання. ВГдповгдно до рекомендацп Russaka T. [2] прп загальнш илькосп балГв <9 балГв перебГг ГК1 був розщненпй як легкпй, вгд 9 до 12 бал1в як середньотяжкпй перебщ а бшьше 12 бал1в - як тя-жкпй. Бактерюлопчне дослщження калу вам дням проводплося до прпзначення антпбютпкотерапй. Впзначення антпгешв ротавГрусГв, аденовГруав, но-ровГруав та астровГруав методом 1ФА / ELISA про-водплп у лаборатори кафедрп вГрусологп НМАПО Гм. П.Л.Шуппка.
Групу nopiBHHHHH склало 47 хворих, як1 отримували лiкування зпдно до протоколу лiкування, затвердженого МОЗ Укра!ни. Базисна терапiя в умовах стацюнару мiстила в собi проведення репдратацшно! та дезштоксикацшно! терапй' (орально! та/або шфузшно!), антибактершно! терапй' i застосування пробiотичних препаратiв. Обсяг i характер базисно! терапй' у дггей основно! та контрольно! групи не мав ютотних вiдмiнностей. Концентрацiю глюкози в копрофiльтратi визначали методом Бенедикта [7] на початку л^вання та в динамщ через 10 дшв. Перспективне спостереження за дiтьми з фжсуванням усiх основних клiнiчних показнишв здiйснювалось впродовж усього часу !х перебування на стацiонарному лiкуваннi.
Тривалють основних клiнiчних симптомiв ГК1 вiрусно! i вiрусно-бактерiйно! етiологi! (блювання, гарячка, дiарея) у дiтей з основно! групи була дос-товiрно менша (p<0,05), нiж у дiтей з групи порГв-няння. Так, у дней з ГК1 вiрусно! етюлоги, як1 приймали сульфат цинку, дiарея тривала 4,09±0,35
Клiнiчнi особливостi ]
доби, а у дiтей, в план лшування яких не включено цей препарат - 4,65±0,39 доби.
Тривалють блювання в основнiй груш становила 1,45±0,24 доби та 2,30±0,24 доби у дiтей з групи порiвняння. Гарячка тривала та 2,23±0,25 доби у дiтей, яким у л^вання додатково включали сульфат цинку та 2,52±0,21 доби у дней з групи порiвняння. Характер випорожнень нормалiзувався дещо швидше у пащенпв, яких лiкували з використанням запропонованого лiкування.
За результатами комплексно! оцшки важкостi перебiгу гострих вiрусних гастроентерипв за шкалою Весiкарi встановлено, що протягом першо! доби захворювання дiти основно! групи i групи по-рiвняння за важк1стю захворювання вiрогiдно не вiдрiзнялися, проте в динамщ стан дiтей основно! групи був розцшений як менш важкий (сума балiв в середньому становила 10,36±0,59 бали), а сума ба-лiв за шкалою Весiкарi у дггей з групи порiвняння в середньому становила 13,30±0,63 бали, що достовь рно (p<0,05) перевищувало цей показник у дней основно! групи.
Таблиця 1
Ддти як1 отримували Zn, n=22 Ддти яш не отримували Zn, n=23
Показник М SD М SD
Тривалють дiареl' (доби) 4,09 * 0,35 4,65 0,39
Тривалiсть блювання (доби) 1,45 * 0,24 2,30 0,24
Тривалють гарячки (доби) 2,23 * 0,25 2,52 0,21
Важкють стану за шкалою Весь ^i (бали) 10,36 * 0,59 13,30 0,63
Вмют глюкози у випорожненнях 0,27 * 0,05 0,31 0,06
на час госпiталiзацil' (%)
Вмют глюкози у випорожненнях в динамщ (%) 0,11 * 0,02 0,27 0,04
Примита: - p<0,05, рГзниця показник1в у дней з основно! групи та групи порГвняння
ГК1 вiрусно-бактерiйно! етюлоги мали важчий перебiг шж вГрусш, особливо у дiтей вжом до 18 мь сящв, проте ми спостертали швидше одужання хворих з ГК1 вiрусно-бактерiйно! етiологi!, яким було призначено сульфат цинку у порГвнянш з дпъми, що лiкувалися за традицшною схемою.
Так, дiарея тривала 4,04±0,37 доби у дiтей з основно! групи та 5,29±0,42 доби у пащенпв з групи порГвняння, блювота також швидше проходила у дней, що додатково приймали сульфат цинку
(1,63±0,23 доби i 2,63±0,24 доби вадповадно), дти основно! групи з ГК1 вiрусно-бактерiйно! етюлоги гарячкували менше часу у порГвнянш з хворими, до схеми лТкування яких не входили препарати цинку (9,79±0,45 доби i 2,96±0,40 доби). За шкалою Весь карi важкють перебiгу ГК1 вiрусно-бактерiйно! еть ологи у дiтей основно! групи було оцшено в 9,79±0,45 бали, а у дней з групи порГвняння - в 14,13±0,31 бали.
Таблиця 2
Клiнiчнi особливостi nepe6iry BipycHQ-бактершних ГК1
Показник
Д1ти як1 отримували Zn, n=22
М
Ддти як1 не отримували Zn, n=24
SD
М
SD
Тривалiсть дiареl (доби)
4,04
0,37
5,29
0,42
Тривалiсть блювання (доби)
1,63
0,23
2,63
0,24
Тривалють гарячки (доби)
2,33
0,24
2,96
0,40
Важкють стану за шкалою Весь ^i (бали)_
9,79
0,45
14,13
0,31
Вмют глюкози у випорожненнях на час гостталпацп (%)_
0,21
0,03
0,32
0,07
Вмют глюкози у випорожненнях в динамiцi (%)_
0,09
0,02
0,18
0,02
Приметка: - p<0,01, рГзниця показник1в у дiтей з основно! групи та групи порГвняння
У патогенезi гострих гастроентеритiв та !х ускладнень вiдiграють порушення гiдролiзу вугле-водiв у тонкий кишщ i змiни концентрацп мiсцевих чиннишв захисту - секреторних iмуноглобулiнiв. Порушення гiдролiзу дисахаридiв, зумовлене зни-женням активностi гiдролаз (лактази, сахарази, iзо-мальтази) в слизовiй оболонцi тонко! кишки, спри-чиняе нагромадженню в просвт кишок нерозщеп-лених вуглеводiв. Щдвищуеться осмотичний тиск, який приводить до надмiрного насичення х1мусу водою, нерозщеплеш дисахариди утилiзуються мь крофлорою з утворенням велико! кiлькостi оргашч-них кислот i вуглекислого газу, це спричиняе водя-нистi шнисп вопорожнення [7].
Було встановлено, що у дiтей з ГК1 вiрусно! i вiрусно-бактерiйно! етiологi!, яким було призна-чено сульфат цинку на протязi 10 днiв швидше проходила лактазна недостатнiсть, тобто зменшувався вмiст глюкози у копрофшьтрап. Так, у дiтей основно! групи з ГК1 вiрусно! етюлогп в день поступления в стацюнар вмют глюкози в копрофшьтрап в середньому становив 0,27±0,05 %, в динамщ через 10 дшв - 0,11±0,02 %. У дней, що не отримували сульфат цинку, в перший день лiкуваиия вмют глюкози в копрофшьтрап був приблизно однаковим i становив 0,31±0,06 %, проте в динамщ спостерта-лося бiльш нiж у 2 рази зменшення вмiсту глюкози в копрофшьтрап у дней основно! групи (0,11±0,02 %) та лише незначне зниження концентрацi! вугле-водiв у копрофiльтратi дiтей з групи порiвняння (0,28±0,04).
При визначеннi вмюту глюкози в копроф№т-ратi дней з ГК1 вiрусно-бактерiйно! етiологi! було встановлено, що в перший день стацюнарного лшу-вання в обох групах був приблизно однаковим, ни-жчим нiж у дней з ГК1 вiрусно! етюлогп i його се-редне значення становило 0,21±0,03 % та 0,32±0,07 %. В динамiцi на 10 день лшування i спостереження рiвень глюкози знижувався швидше нiж при вiрус-них ГК1, при цьому не було вiдмiнностей мiж кон-центрацiею глюкози в копрофiльтратi у дней, що додатково отримували сульфат цинку та у дней, в
лшування яких не було включено препарапв цинку (0,09±0,02 % та 0,18±0,02 %).
Висновки
1. Включения до схеми лшування ГК1 вiрусноi i вiрусно-бактерiйноi етiологii препарапв цинку сприяе швидшому одужанню дггей, зменшенню тривалосп основних симптомгв ГК1 -дiареi', блювання, ппертермп.
2. Лактазна недостатнють е одшею з причин важкосп перебГгу ГК1. Призначення сульфату цинку з першого дня лшування у вжовш дозГ на протязГ 10 дшв сприяе швидшому усуненню лактазно!' недостатносп, особливо у дней з ГК1 вiрусноi етюлогп.
Список лггератури
1. Bajait C. Role of zinc in pediatric diarrhea / C.Bajait, V.Thawani // Indian J. Pharmacol. - 2011 May-Jun. Vol. 43, №3. - Р. 232-235).
2. Ruuska T. Rotavirus disease in Finnish children: use of numerical scores for clinical severity of diarrhoeal episodes / Ruuska T., Vesikari T. // Scandinavian Journal of Infectious Diseases. - 1990. -V.22, № 3. - P.259-267.
3. Вирусные острые кишечные инфекции: методические рекомендации / сост.: Д.В. Малявко, С.Е .Украинцев. - Минск, 2004. - 31с.
4. Вторичная лактазная недостаточность в клинике ротавирусных кишечных инфекций у детей / С. В. Халиуллина, В. А, Анохина, И. А. Гутор [и др.] // Практична медицина . -2010. -№6(45). - С. 110-112.
5. Крамарев С.А. Лечение острых кишечных инфекций у детей / С. А. Крамарев // Здоровье ребенка. — 2013. — № 3. — С. 117-122.
6. Проблема ротавiрусноi дiареi у дней / Л. I. Чернишова, Ю. П. Харченко, I. В. Юрченко [та ш.] // Современная педиатрия. - 2011. - №1 (35). - С. 30-34.
7. Функциональные методы исследования в эндокринологии. З. И. Цюхно, В. Н. Славнов, Н. И. Панченко [и др.] К. : Здоровя, 1981. - 240с.
