CC BY
17
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Видиборець С.В. Зaлiзодефщитнa aHeMiH в клiнiцi внутрiшнiх хвороб: метaболiчнi порушення та !х корекщя: Автореф. дис. ... д-ра мед. наук. - К., 2004. - 39с.
2. Рекомендацп Украшсько! асощацд кaрдiологiв з дiaгностики, лiкувaння та профшактики хрончно! серцево! недостaтностi у дорослих - К.: Четверта хвиля, 2006. - 48с.
3. Anemia and renal insufficiency are independent risk factors for death among patients with congestive heart failure admitted to community hospitals: a population-based study / McClellan W.M., Flanders W.D., Langston R.D. et al. // J. Am. Soc. Nephrol. - 2002. -Vol.13. - P.1928 -1936.
4. Anemia is associated with worse symptoms, greater impairment in functional capacity and a significant increase in mortality in patients with advanced heart failure / Horwich T.B., Fonarow G.C., Hamilton M.A. et al. // J. Am. Coll. Cardiol. - 2002. - Vol. 39. - P. 17801786.
5. Anker S.D., Sharma R., Francis D. Anemia and survival in 3044 patients with chronic heart failure (CHF) in the ELITE II Trial // Circulation. - 2002. - Vol. 106, Suppl. II. - P. 472.
6. Cromie N., Lee C., Struthers A.D. Anaemia in chronic heart failure: what is its frequency in the UK and
its underlying causes? // Heart. - 2002. - Vol. 87. - P. 377-378.
7. Ezekowitz J.A., McAlister F.A., Armstrong P.W. Anemia is common in heart failure and is associated with poor outcomes: insights from a cohort of 12,065 patients with new-onset heart failure // Circulation. - 2003. - Vol. 107. - P.223-225.
8. Hemodilution is common in patients with advanced heart failure / Androne A.S., Katz S.D., Lund L. et al. // Circulation. - 2003. - Vol. 107. - P. 226-229.
9. Prevalence and prognostic role of anemia in patients with heart failure in the IN-CHF Registry and the Val-HeFT trial / Maggioni A.P., Latini R. et al. // Eur. Heart J. - 2002. - Vol. 4, Suppl. - P.280.
10. Reduced kidney function and anemia as risk factors for mortality in patients with left ventricular dysfunction /Al-Ahmad A., Rand W.M., Manjunath G. et al. // J. Am. Coll. Cardiol. - 2001. - Vol. 38. - P. 955-962.
11. The effect of correction of mild anemia in severe, resistant congestive heart failure using subcutaneous erythropoietin and intravenous iron: a randomized controlled study / Silverberg D.S., Wexler D., Sheps D. et al. // J. Am. Coll. Cardiol. - 2001. - Vol. 37. - P. 1775-1780.
12. The prevalence of anemia in chronic heart failure / Tanner H., Moschovitis G., Kuster G.M. et al. // Int. J. Cardiol. - 2002. - Vol. 86. - P. 115-121.
♦
УДК 615.382:616.98
О. В. Куркта,
A. С. Тимченко ,
B.А. Самойленко , М.М. Скринник ,
C.Ю. Сергутта
ЗАТ "ТККПВБПБ1ОФАРМА " * м. Киге
ДУ "1ГТАМНУ" ** м. Киге
Ключовi слова: плазма, препарати плазми Kpoei, eipycHa 6esne4Hicmb
Key words: plasma, blood plasma preparations, viral safety
СУЧАСНИЙ СТАН ЯКОСТ1 ТА В1РУСНО1 БЕЗПЕЧНОСТ1 ДОНОРСЬКО1 ПЛАЗМИ ДЛЯ ФРАКЦ1ОНУВАННЯ ТА II Б1ОПРЕПАРАТ1В
Резюме. Для обеспечения качества и безопасности биопрепаратов плазмы крови необходимо полностью реформировать службу крови Украины - поставщика отечественного сырья для производства лекарственных средств на основе белков плазмы крови. Реформирование службы крови происходит медленно, без должного внимания со стороны государства. Поэтому отечественные производители препаратов крови находятся в ситуации, когда качество их продукции может быть гарантировано только за счет собственных сил. Впервые среди производителей биопрепаратов плазмы крови стран бывшего Советского Союза на ЗАО «БИОФАРМА» внедрено технологию сольвент-детер-гентной инактивации вирусов в схему производства иммуноглобулинов.
08/ Том XIII/1
41
Summary. To guarantee quality and safety of the blood plasma biopreparations it is needed a drastic reforming of Blood Service of Ukraine -a supplier of domestic raw materials for drugs on the basis of blood plasma proteins manufacturing. Reforming of Blood Service goes slowly, state gives insufficient attention to it. That is why Ukrainian manufacturers of blood preparations are in a situation, when quality of their products may be assured only at the expense of their own forces. JSC "BIOPHARMA" is the first company in the former USSR that introduced a solvent-detergent virus inactivation technology into a scheme of immunoglobulin manufacture.
В украшськш фармацевтичнш промисловост останшми роками спостерпаеться значний про-грес. На ринку з'являються новi конкурентно-спроможш препарати, розширюеться !х асорти-мент, шдвищуеться яюсть. Запорукою такого ус-тху е модершзащя технологш виробництва вщ-повщно до св^ових стандарт, проте така галузь бюфармацевтично1 промисловосп, як вироб-ництво препарата плазми кров^ залишаеться майже в незмiнному сташ як в Укра1ш, так i на теренах колишнього Радянського Союзу.
Складшсть цього питання полягае в тому, що функцiя заготiвлi майже вше! сировини в кра!ш покладена на регiональнi центри кровi (68 стан-цiй переливання кровi) - розгалужену мережу ус-танов, що знаходяться в державнш власностi. Недостатне фшансування не дозволяе впро-ваджувати докорiнну реорганiзацiю служби кровь Заготiвля сировини проводиться з вико-ристанням застарiлих технологiй на обладнанш, придбаному ще за радянських чаав, не при-дiляеться надежна увага тдвищенню квалiфi-каци персоналу тощо [7].
Реорганiзацiя служби кровi Укра!ни потребуе впровадження жорстких вимог гаранта якостi заготiвлi кровi - вимог, яю будуть повнiстю гар-монiзованими з вимогами Ради Свропи. Основною проблемою нацюнадьно1 служби кровi е контроль вiрусноl безпечност донорсько! плазми та 11 бюпрепарата. Високий, постiйно зроста-ючий рiвень захворюваностi населення Укра!ни внаслiдок зараження збудниками гемотрансм> сивних iнфекцiй [2, 12], майже повне ^нору-вання мiжнародних настанов та досвiду розви-нених кра!н у сферi виробництва препарата плазми кровi та заготiвлi сировини для них пе-ретворюють проблему в таку, що несе загально-нацюнадьну небезпеку населенню Укра!ни [9, 12, 27].
Одним з обов'язкових етатв процесу заго-тiвлi сировини е скриншг iндивiдуадьних порцiй плазми на контамшащю 11 збудниками гемо-трансмюивних iнфекцiй. Для цього використо-вують метод iмуноферментного анадiзу (1ФА) на таю маркери вiрусноl шфекци, як HBsAg (ав-стралiйський антиген) вiрусу гепатиту В (ВГВ),
антитша до вiрусу iмунодефiциту людини 1 та 2 типу (В1Л 1/2) та антитша до вiрусу гепатиту С (ВГС). Застаршою, проте чинною е ще одна вимога - тест на аланшамшотрансферазу (АЛТ). У крашах Велико1 Вiсiмки давно (США - з 1995 р., Свропейський Союз - iз 1996 р.) [8, 20, 24] вщмовились вщ проведення дослiдження АЛТ при обстеженш донорiв у зв'язку з неспеци-фiчнiстю методу та високою чутливютю iмуно-дiагностикумiв [1, 14, 20].
Однак слщ зазначити, що техшчш можливостi тестування плазми не дають повно1 гарантil И безпечностi, особливо в серонегативному перiодi вiрусоносiйства, тривалють якого рiзна для рiз-них вiрусiв. Так, для В1Л фаза серонегативного "вшна" становить до 38, для ВГВ - до 81, для ВГС - до 193 дшв [3]. У той же час, сероло-пчний скриншг та АЛТ - фактично единий меха-шзм контролю вiрусноl безпечностi донорсько1 плазми, що може забезпечити нацюнальна служба кровi.
Близько 20-30% донорiв-носilв ВГВ не вияв-ляються на раннiх стадiях захворювання з ви-користанням тесту на HBsAg. Дослiдження, про-веденi Червоним Хрестом США, виявили понад 9 млн. кроводач, яю були проведеш в перюд сероконверсil iнфiкованих донорiв. Для Украши, на жаль, такий мошторинг не проводився. Ви-користання сировини донорiв, що пiддавались скринiнгу iз застосуванням iмуноферментних тест-систем третього поколшня, та технологiя виробництва iмуноглобулiну на базi спиртового фракцiонування за Коном [13], що, як вщомо, забезпечуе певний, проте недостатнш, рiвень ша-ктивацil вiрусiв, призвели до шфшування пацi-ентiв ВГС препаратом iмуноглобулiну для вну-трiшньовенного введення Gammagard фiрми Бак-стер у 1994 р. [21, 25, 26]. В Укра1ш знову ж таки аналопчш випадки не зафiксованi, проте вони могли мати мюце.
Виникають ситуацп, коли з медичних установ надходить iнформацiя про захворювання доно-рiв, плазма яких вже задiяна у виробничому процеш як доброякiсна. Отже, котловi заван-таження, що мютять таку iндивiдуадьну порцiю плазми, або вся серiя готово1 продукцil повинш
6ути знищeнi. Зpoзyмiлo, щo тaкi випaдки ш-фopмyвaння вiтчизняними CnK мoжнa вiднecти cкopiшe дo виняткiв, шж дo пoвcякдeннoï npa^ тики. Peaльний piвeнь кoнтaмiнoвaнocтi cиpoви-ни для вигoтoвлeння пpeпapaтiв кpoвi виpoбникy 4acro нeвiдoмий.
В Укpaïнi чиннoю e вимoгa кoнтpoлю вipycнoï бeзпeчнocтi готових cepiй пpeпapaтiв плaзми кpoвi, зoкpeмa iмyнoглoбyлiнiв, нa iмyнoлoгiчнi мapкepи гeмoтpaнcмicивниx iнфeкцiй [б]. ^o-гoднi тaкий cnoci6 виpiшeння пpoблeми бeзпeки poзвинeнi кpaïни нe викopиcтoвyють, ввaжaючи того нeдoцiльним тa apxaïчним [1б]. В Укpaïнi cepoлoгiчнi мapкepи гeмoтpaнcмicивниx iнфeкцiй визнaчaютьcя мeтoдoм IФA в cиpoвaтцi a6o плaзмi кpoвi. Для шших цiлeй тecт-cиcтeми нe пpизнaчeнi. ^му пoшyк мapкepiв у гoтoвiй л> кapcькiй фopмi нe мoжe нaдaти жoднoï знaчyщoï iнфopмaцiï [4].
Нaшi кoлeги з Pociï нaмaгaютьcя виpiшити цe питaння з 2003p. Зa iнiцiaтиви Pociйcькoï aco^a-цй' гeмaтoлoгiв yчacникaми фopyмy "Coвep-шeнcтвoвaниe лaбopaтopнoй диaгнocтики в стуж-6e кpoви" (20-21 тpaвня 2003 p.) бyлo пpийнятo piшeння «.. .нacтoятeльнo пpocить Миниcтepcтвo здpaвooxpaнeния и coциaльнoгo paзвития Poc-cийcкoй Фeдepaции oтмeнить тpeбoвaния oбязa-тeльнoгo тecтиpoвaния пpeпapaтoв кpoви m oтcyтcтвиe aнтитeл к ВИЧ и гeпaтитy C, no-вepxнocтнoгo am^rern гeпaтитa В пpи кoнтpoлe кaчecтвa пpeпapaтoв кpoви - в етлу биoлoги-чecкoй нeцeлecooбpaзнocти этoй пpoцeдypы, oтcyтcтвyющeй в миpoвoй ^arcm^». Пpoтe в Pociï й Укpaïнi дo cьoгoднi вкaзaнa вимoгa зa-лишaeтьcя чиннoю.
У peзyльтaтi кopoткoгo aнaлiзy cтaнy peчeй у нaцioнaльнiй cлyжбi кpoвi виникae peзoннe пи-тaння - чи в змoзi вггчизняш виpoбники 6ionpe-пapaтiв плaзми кpoвi гapaнтyвaти якicть тa вipyc-ну бeзпeчнicть cвoeï пpoдyкцiï? Для вщговда нa цe питaння нeoбxiднo звepнyтиcя дo дocвiдy cвiтoвиx лiдepiв бioфapмaцeвтичнoï пpoмиcлo-вocтi. Тaк, з мeтoю кoopдинaцiï зaxoдiв, cпpямo-вaниx m зaбeзпeчeння якocтi cиpoвини, тaкi том-пaнiï, як Aventis Behring, Baxter BioScience, Bayer Corporation, Grupo Grofols SA, Octapharma, ZLB Bioplazma в 1992p. cтвopили acoцiaцiю PPTA (Plasma Protein Therapeutic Association) [23]. Biдкpитa для члeнcтвa acoцiaцiя PPTA в 2000 p. oб'eднaлacь з Aмepикaнcькoю acoцiaцieю pecyp-ciв кpoвi ABRA (American Blood Resources Association). Cm^^p™ зaбeзпeчeння якocтi ет-poвини, poзpoблeнi пpoтягoм тpьox дecятилiть acoцiaцieю ABRA, cьoгoднi лeжaть в ocнoвi
М1жнародно! програми якосп плазми РРТА -International Quality Plasma Program, IQPP) [23].
Основним кер1вним документом кожного з члешв РРТА е Майстер-файл тдприемства -Plasma Master File [23]. Його розробляють 1з метою досягнення:
- загот1вл1 плазми тшьки вщ кадрових до-нор1в;
- карантишзаци плазми протягом 60 дшв;
- стандартизаци маркер1в гемотрансмюивних шфекцш;
- використання технологш ампл1ф1кац11 нукле!нових кислот (Nucleic Acid Amplification Technique, NAT), зокрема пол1меразно! ланцюго-во! реакцп (ПЛР) для встановлення контамшаци сировини В1Л 1/2, ВГВ, ВГС та парвов1русом В19.
Кожен 1з члешв РРТА для забезпечення свого виробництва яюсною сировиною створюе окре-му мережу центр1в загот1вл1 плазми. РРТА ств-ставляе поширен1сть маркер1в гемотрансм1сив-них 1нфекц1й у кожному окремому центр1 з еп1дем1чною ситуащею даного рег1ону. У ви-падку перевищення встановлених величин 1нф1-кованосп кер1вництву центру виноситься спо-чатку попередження, а через 6 мюящв сп1в-роб1тництво з ним припиняеться. У результат1 цих заход1в поширешсть маркер1в 1нфекц1й в комерц1йних центрах загот1вл1 плазми не пере-вищуе показник1в у державних центрах, де за-д1ян1 добров1льн1 донори [4]. Кожен кадровий донор проходить ретельний в1дб1р в1дпов1дно до ф1з1олог1чного, статевого, в1кового статусу тощо.
У розвинених кра!нах як тара для шдив1-дуальних порц1й плазми використовуються пластиков! одноразов1 контейнери. Зг1дно з Майстер-файлом п1дприемства, на гемоконах повинна мютитись наступна 1нформац1я: вид матер1алу тари, 11 виробник, дата та мюце виробництва, об'ем плазми та використаний антикоагулянт, шдивщуальний код донора та заготовлено! в1д нього плазми, дата, мюце загот1вл1 плазми, умови транспортування тощо.
Окремо! уваги заслуговуе методолопя скри-н1нгу плазми на маркери в1русних 1нфекц1й. Поряд з 1ФА на серолог1чн1 маркери в розвинених кра!нах широко розповсюджений метод ПЛР. В1н використовуеться як у центрах заго-т1вл1 плазми, так i виробниками препарапв кров1, як один iз методiв контролю вiрусноl безпечностi в технолопчному процесi.
Вiдомо, що ПЛР-aнaлiз шдивщуально! донaцil дозволяе скоротити перiод серонегативного "вш-на" для В1Л до 11, ВГВ - 32, для ВГС - до 12
08/ Том XIII/1
43
дшв. За рахунок створення мшшулу, що мiстить 100 зразюв iндивiдуальних порцiй плазми, поро-гова чутливють ПЛР-аналiзу знижуеться для В1Л на 6 днiв, для ВГВ - на 17,5, для ВГС - менше шж на 2 дш [5]. Спектр гемотрансмiсивних ш-фекцiй та розмiр мiнiпулiв, що використо-вуються для ПЛР-аналiзу, суттево вiдрiзняються у рiзних компанiй. Червоний Хрест у США використовуе мшшули з 16 шдивщуальних пор-цш плазми, якi тестуються на вмют нукле!нових кислот (НК) В1Л та ВГС. У той же час Biotest (Шмеччина) проводить скриншг на ВГА, ВГВ, ВГС, В1Л-1 та парвовiрус В19, використовуючи мiнiпули з 960 шдивщуальних зразкiв. Викорис-тання ПЛР-аналiзу рекомендуеться як для скри-нiнгу iндивiдуальних порцiй плазми тд час заготiвлi, так i для перших гомогенних котлових завантажень на початку технолопчного процесу виробництва препарата.
Нами були розглянуп основнi шляхи забез-печення якостi та вiрусно! безпечностi препара-тiв кровi, яю використовують виробники розви-нених кра!н. Слiд зазначити, що бiльшiсть iз цих заходiв у вiтчизняних виробниюв препаратiв плазми кровi знаходиться в сташ запровадження.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ
У роботi використанi плазма донорська, що постачаеться на ЗАТ "Б1ОФАРМА" втизня-ними СПК служби кровi Укра!ни, комерцiйним центром заготiвлi плазми "Immuna" (Словач-чина), та осади 11+111 плазми донорсько!, отрима-нi вiтчизняними СПК.
Для ПЛР-аналiзу використовували набори виробництва "АмплиСенс" (Росiя): "АмплиСенс НСУ-240/ВКО-440", "АмплиСенс ВИЧ-ВКО 48" для амплiфiкацil РНК ВГС та В1Л вiдповiдно, "АмплиСенс НВУ-470/ВКО-770" для амплiфi-каци ДНК ВГВ. ПЛР-набiр "GenePak В19" виробництва НПФ "Галарт-Диагностикум" (Ро-сiя) використовували для амплiфiкацi! ДНК парвовiрусу В19. Метод полiмеразно! ланцю-гово! реакци вiдтворений згiдно з iнструкцiями виробниюв наборiв.
Для 1ФА використовували наступш 1ФА-на-бори: для виявлення антитш до ВГС - "ИФА-АНТИ-HCV" (НВО "Диагностические системы", Росiя) та "Hepatitis C Ab" ("Equipar", катя); для виявлення HBsAg - "ИФА-HBsAg/м" (НВО "Диагностические системы", Рошя); для виявлення антитiл до В1Л 1/2 - "ИФА-АНТИ-ВИЧ-УНИФ" (НВО "Диагностические системы", Рошя) та "GENSCREEN PLUS HIV Ag-Ab" ("Bio-Rad", Францiя). Метод 1ФА вiдтворений згiдно з ш-струкцiями виробникiв наборiв.
Зовшшнш вигляд сировини та супровiдну документащю контролювади згiдно з розроб-леною на ЗАТ "БЮФАРМА" системою видного контролю.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
ЗАТ "БЮФАРМА" е одним iз провщних фар-мацевтичних пiдприемств Укра1ни, що виробляе широкий спектр якiсних препарата iмунобiо-логiчного напрямку. Серед них таю препарати кровi, як альбумш, церулоплазмiн, крюпрециш-тат, специфiчнi та полiвалентний iмуноглобу-лiни, а також рiзнi внутрiшньовеннi iмуноглобу-лiни, лейкоцитарний штерферон тощо. Якiсть ще! продукцп забезпечуеться протягом всього технологiчного процесу завдяки ретельно роз-робленiй системi контролю якостi, яка на ЗАТ "БЮФАРМА" постшно вдосконадюеться. Вона складаеться з вхiдного контролю сировини, мiж-операцiйного контролю виробничого процесу та контролю готово! продукци (рис. 1).
У зв'язку з катастрофiчним становищем служби кровi Укра!ни у вiрусологiчному вiдношеннi, особлива увага на ЗАТ "БЮФАРМА" прид> ляеться контролю якост сировини, яка повинна вщповщати чинним в Укра!ш нацiональним вимогам. Однак ч^ких вимог на сьогодшшнш день не iснуе. Тому нещодавно товариством гематолопв та трансфузiологiв Укра!ни було роз-роблено проект нацюнальних стандартiв, який носить рекомендацiйний характер. Цей документ не мае чггко! орiентацil - з одного боку, для його розробки використано вимоги Ради Свропи та Свропейсько! Фармакопе! [15, 17, 18, 19, 22, 24, 27], з шшого - Росшсько! Федераци (ФС 420091-02). Останш е досить лiберадьними i до того ж не гармошзоваш з европейськими вимо-гами. В той же час св^ова практика розробки нацюнальних стандарта спрямована не на пос-лаблення мiжнародних вимог, а навпаки, опи-раючись на нацюнадьш особливостi фармацев-тично! промисловостi, передбачае впровадження бiльш жорстких критерив контролю. Для прикладу звернемо увагу на Технолопчний стандарт № 15 "Плазма для виробництва препарата", що мютиться в розробленому проекта Документом передбачено, що плазма I (найвищо!) категори повинна отримуватися з консервовано! кровi не шзшше 7, iз заморожено! - не шзшше 14 дiб iз моменту заготаль Таку плазму дозволено використовувати для виготовлення препарата на основi визначення функцiонадьно! активностi ла-бшьних бiлкiв плазми. Згiдно ж iз вимогами Свропейсько! Фармакопе! [18], "плазма, яка при-
значена для збору лабшьних бшюв плазми, заморожусться шляхом швидкого заморожуван-ня в ^Mepi до температури MiHyc 30 0С або нижче настшьки швидко, наскiльки це можливо, i щонайшзшше в межах 24 годин шсля збору." Незважаючи на щ та iншi розбiжностi мiж нащональними та европейськими стандартами якостi плазми для фракщонування, першi вва-жаються такими, що адаптованi до европейських вимог. Такий стан речей не може стимулювати вггчизняш центри заготiвлi кровi до модершзацп технологи заготiвлi плазми, що, в свою чергу, призводить до невиправданих матерiальних вит-рат пiд час виробництва препарапв кровi.
У 2005р. набув чинност iнший документ -Настанова 42-3002-001-2005 "Керiвництво по складанню аналггично-нормативно! документацн на плазму людини для фракщонування". Цей документ розюлано вшм вiтчизняним СПК, однак, у зв'язку з його рекомендацшним характером, жодна СПК Настанову не виконуе. Виникае ре-зонне питання - яким вимогам повинна вщпо-вiдати сировина для виробництва препаратiв кровi? ЗАТ "БЮФАРМА" на сьогоднiшнiй день керуеться вимогами, викладеними в Свропейсь-кш Фармакопе!. Одночасно з цим був поданий до редакцшно! колегп ДФУ проект монографп "Плазма для фракщонування". Ця монографiя повинна стати офщшним проектом, вимоги якого не суперечать европейським стандартам.
Протягом останнiх двох роюв на етапi вхiдного контролю сировини було зафiксовано ряд невщповщностей. Так, як тару вiтчизнянi центри заготiвлi плазми використовують склянi флакони, яю на сьогоднiшнiй день не рекомендовано використовувати згщно з мiжна-родними настановами та постановою Кабiнетy Мiнiстрiв Укра!ни № 385 вщ 01.08.2005 р. Часто оформлення супровщно! документацп вiтчиз-няними СПК проводиться неналежним чином, зокрема:
- повшстю вiдсyтня iнформацiя щодо карантишзаци сировини;
- при проходженш карантину (виходячи з дати заготiвлi сировини) сертифшат не мiстить вщм^ки про карантин;
- не вказуеться тип та категорiя плазми;
- неч^ко вказуються дати заготiвлi (тшьки мюяць);
- не вказуеться тип антикоагулянту;
- вщсутня iнформацiя щодо використаних тест-систем для скриншгу донорiв;
- недбало заповнюються списки донорiв (iз
виправленнями, без дат забору кров^ без зазна-чення об'ему iндивiдyально! порцп плазми);
- вщсутня iнформацiя щодо кiлькостi плазми;
- вщсутш печатки та пiдписи уповноважених осiб;
Встановлено також ряд невщповщностей що-до маркування тари, яке, наприклад, може бути неповним або навiть повшстю вщсутшм. Iнодi флакони з плазмою закрит пробкою без обтис-кання ковпачками. Зафiксованi випадки гемолiзy.
На еташ вхiдного контролю поставок осадiв бiлкiв плазми також було зафшсовано цiлy низку невiдповiдностей. Осади вщ окремих СПК над-ходять у частково розмороженому сташ. Не витримуе жодно! критики тара для осадiв та !! маркування. Тара - це полiетиленовi пакети, якi можуть бути частково або повнiстю розiрваними. Сировина в пакетах недбало упакована. Маркування часто наведене в довшьному сташ, у ви-падку розморожування осадiв записи повнiстю або частково розмиваються.
У зв'язку з цим на ЗАТ "БЮФАРМА" вжито ряд заходiв. У виробнищга майже не вико-ристовуеться плазма, заготовлена на вггчизняних СПК. Основш поставки на пiдприемство вщбу-ваються з кра!н Свропейського Союзу, зокрема, з центру заготiвлi плазми "Immuna" (Словаччина), РП 425/04-3002 00 000. Ця сировина вщповщае вимогам Свропейсько! Фармакопе! та пройшла процедуру лабораторного контролю при реес-трацп на територп Укра!ни. Забiр тако! плазми проводиться в пластикову тару - гемокони, яю маркуються вщповщно до мiжнародних вимог. Вiдповiдають европейським вимогам також i контроль плазми на гемотрансмюивш шфекцп, критерп ведення сyпровiдно! документацп, умо-ви транспортування тощо. Для порiвняння на-ведемо приклад гаранти вiрyсно! безпечностi плазми виробництва "Immuna". Вся плазма проходить шестимюячну карантишзащю. З початку 2006 р. вщ "Immuna" було отримано ряд повщомлень про шфшовашсть плазми донорiв, перiод карантинiзацi! яко! ще не закiнчився. Зокрема, вгам повiдомлень про виявлення в донора антитш до ВГС, сiм повщомлень - В1Л 1/2, по одному повщомленню - HBsAg ВГВ та антитш до збудника сифшсу. На противагу цьому, нами не було отримано жодного анало-пчного повiдомлення вiд втизняних СПК.
Паралельно ЗАТ "Б1ОФАРМА" зарееструвало в Укра!нi гемокони "Контейнери подвшш для забору кровi з консервантом ЦФДА-1", виробництва "MacoPharma S.A." (Францiя), що надасть змогу СПК служби кровi Укра!ни застосовувати !х для якiсно! заготiвлi плазми.
08/ Том XIII/1
45
Плазма
Перш1
гомогени1
котлоы
завантаження
Рис. 1. Контроль вiрусноl безпечносл бюиреиарамв плазми кров1 на ЗАТ "Б1ОФАРМА"
З 2005р. у схему вхщного контролю осадiв плазми, що використовуються для виробництва препарапв плазми кровi, впроваджено ПЛР-ана-лiз. Однак на укра!нському ринку на той час не юнувало жодно! зареестровано! ПЛР-тест-сис-теми. Тому паралельно ЗАТ "БЮФАРМА" роз-почало освоення виробництва ПЛР-наборiв, час-тина з яких вже зареестрована i може використо-вуватись для дiагностики гемотрансмiсивних ш-фекцiй, зокрема:
- "Бюфарма-АмплЮенс-ПЛР-РНК-НСУ-ШУ-FRT", призначена для виявлення РНК ВГС i РНК В1Л 1 типу методом зворотно! транскрипци i полiмеразно! ланцюгово! реакцп в режимi реального часу;
- "Бюфарма-АмплЮенс-ПЛР-НВУ-Трр^Т", призначена для виявлення ДНК вiрусiв гепатиту В та Treponema pallidum методом полiмеразно-юо! ланцюгово! реакцп в режимi реального часу;
- "Бюфарма-АмплЮенс-ПЛР-ДНК-В1Л-96М", призначена для виявлення провiрусно! ДНК В1Л 1/2 iз наступною детекцiею методом ГiФА;
- "Бюфарма-АмпльСенс-ПЛР-В1Л-Моштор",
призначена для виявлення РНК В1Л 1/2 iз наступною детекщею методом ГiФА;
- "Бюфарма-АмплЮенс-ПЛР-НСУ^ЕР", призначена для виявлення РНК ВГС iз пбри-дизацiйно-флюоресцентною детекщею по закш-ченню амплiфiкацi!.
Щодо вхщного контролю осадiв плазми методом ПЛР-анатзу були отриманi невтшш данi вiдносно вiрусно! безпечностi сировини, отри-мано! вiд вiтчизняних СПК. Так, протягом 20052006 рр. виявлено п'ять контамшованих РНК ВГС осадiв (И+Ш) вiд трьох постачальниюв (рис. 2).
Оскiльки в Укра!ш немае офiцiйних реко-мендацiй для СПК iз використання NAT-техно-логш для скринiнгу iндивiдуальних порцiй плазми, нашi претензi! до постачальниюв сировини останнiми не були задоволеш. Контамiновану сировину вiтчизнянi СПК не визнали недо-броякiсною, тому вс позитивнi на вмiст РНК ВГС осади плазми шсля дезшактиваци були зни-щенi.
Рис. 2. Електрофореграма продуктiв ПЛР-реакци на вмiст РНК ВГС:
1 - маркери молекулярних мас, 2 - контроль на контамшащю амптфжонами, 3 - негативний контроль, 4 - позитивний контроль, 5-9 - позитивш осади iмуноглобулiнiв на вмкт РНК, отримаш вщ
вiтчизняних центрiв кров1
генного виробничого пулу методом ПЛР на наявнють РНК ВГС та антитiл до нього методом 1ФА. За останшх шiсть мiсяцiв - iз часу впро-вадження вказаних методiв - нами не виявлено
Ще одним заходом iз пiдвищення вiрусно! безпечност препаратiв кровi на ЗАТ "БЮФАРМА" е використання методiв ПЛР та 1ФА на етапi мiжоперацiйного контролю вщповщно до рекомендацш Свропейсько! Фармакопе!. Зокрема, йде мова про анатз першого гомо-
жодного контамшованого виробничого пулу. Проте, як вже зазначалося, жорсткий кон-
08/ Том XIII/1
47
троль якосп сировини та мiжоперацiйний контроль не в сташ гарантувати вiрусну безпеку готового препарату. Перш за все це стосуеться препарата iмуноглобулiнiв, як одше! з найбiльш небезпечних груп лшарських засобiв [21, 25, 27]. Саме тому в технолопчний процес виробництва препарата iмуноглобулiнiв на ЗАТ "БЮФАРМА" впроваджуеться метод соль-вент/детергентно! шактиваци вiрусiв. На сьо-годнiшнiй день метод повнютю адаптований до умов виробництва, що дозволило провести його вадщащю. Зокрема, показано повну або часткову (проте достатню, згiдно з мiжнародними вимо-
гами) iнактивацiю Bipycy гепатиту С людини, герпесу I та II типу, Bipycy BipycHoi' дiаpе! велико! рогато! худо6и. На сьогодш роботи з валщаци технологи шактиваци BipyciB пiдхoдять до завершального етапу, та !! результати най-ближчим часом будуть виcвiтленi в наступних иублшащях.
П1ДСУМОК
Таким чином, отримаш пеpшi пpoмиcлoвi cеpi! препарата iмyнoглoбyлiнiв i3 викорис-танням розроблено! технoлoгi! cвiдчать про !х високу ефективнють i безпечнicть при дотриман-нi вciх вимог тестування й шактиваци вipyciв.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Аланинаминотрансфераза - суррогатный маркер вирусного гепатита / Жибурт Е.Б., Бельгесов Н.В., Ващенко Т.Н. и др. // Вопр. вирусологии. - 1995. -№1. - С. 25-27.
2. Волянский Ю.Л., Васильев Н.В., Москаленко В.Ф. Некоторые особенности ВИЧ-инфекции в Украине и причины, их обуславливающие // Провизор. -1998. - № 23. - С. 23-28.
3. Голосова Т.В., Никитин И.К. Гемотрансмис-сивные инфекции. - М.: Мед. информ. агентство,
2003. - 192 с.
4. Жибурт Е.Б. Повышение вирусной безопасности препаратов крови // Вопр. вирусологии. -
2004. - № 4. - С. 46-48.
5. Жибурт Е.Б. III всемирный форум по гемофилии: вопросы трансфузиологии // Трансфузиоло-гия. - 2004. - № 3. - С. 104-131.
6. Медичш 1мунолопчш препарати. Настанова з якосп. Кер1вництво по складанню аналггично-нор-мативно! документацп на 1муноглобулш людини нор-мальний, рвдкий: Настанова 42-3002-003-2005. - К.: М-во охорони здоров'я Украши. - 2005.
7. Русанов В.М., Левин И.И. Лечебные препараты крови. - М.: Изд-во Медпрактика, 2004. - 284 с.
8. Техническое руководство американской ассоциации банков крови / Пер. с англ. - Милан: Европейская школа трансфузионной медицины, 2000. -1056 с.
9. Тимченко А.С. В1русобезпечна шфузшно-трансфузшна терашя: перспективи використання кис-невотранспортних препарапв // Укр. журн. гематологи та трансфузюлогп. - 2007. - № 4. - С. 45-48.
10. Тимченко А.С., Сергутина С.Ю. Перспективность применения физико-химических методов для вирусинактивации плазмы крови доноров // Сб. науч. тр. к 75-летию гематологической и транс-фузиологической службы Республики Беларусь. -Минск: ОДО «Геопринт», 2007. - С. 67.
11. Филина Н.Г., Отто В.С. К вопросу об отмене обязательного обследования донорской крови на определение активности аланинаминотрансферазы // Новое в трансфузиологии. - 2004. - № 36. - С. 88-91.
12. Швайченко А.А. Вирусные гепатиты сегодня, а завтра? // Провизор. - 2001. - №10. - С. 32-38.
13. A system for the separation of the components of human blood. Quantitative procedures for the separation
of the protein components of human plasma / Cohn E.I., Gurd F.R.N., Surgenor D.M. et al. // J. Am. Chem. Soc. -1950. - N 72. - P. 465-774.
14. Blajchman M.A., Bull S.B., Feinman S.V. Posttransfusion hepatitis: impact of non-A, non-B hepatitis surrogate tests. Canadian Post-Transfusion Hepatitis Prevention Study Group // Lancet. - 1995. - Vol. 345, N 8941. - P. 21-25.
15. Council Recommendation of 29 June 1998 on the suitable of blood and plasma donors and the screening of donated blood in the European Community (98/463/EC).
16. Guideline on assessing the risk for virus transmission. - London.: Committee for Proprietary Medicinal Products CPMP/ICH/269/95. - New chapter 6 of the note for guidance on plasma-derived medicinal products. - 2004.
17. Human Plasma for Fractionation. Council of Europe, Public Health Committee. - 1998. - Resolution AP-CSP (98) 11.
18. Human plasma for fractionation. - Ph. Eur 2005. - Monograph 0853.
19. Medicinal products, derived from human blood or human plasma. - EC Guideline 111/18379/93-EN.
20. Note for guidance of plasma-derived products // The European Agency for the Evaluation of Medicinal Products. - CPMP/BWP/269/95 Rev. 3.
21. Outbreak of hepatitis C associated with intravenous immunoglobulin administration / United States, October 1993 - June 1994. Morb. Mortal Wkly Rep. 1994. - P. 505-509.
22. Plasma derived medicinal products. - Directives 89/381/EC, 65/65/EC,75/31/EC.
23. Plasma Protein Therapeutic Association. International Quality Plasma Program. - 2003.
24. Recommendation No. R 15 on the preparation, use and quality assurance of blood components, or subsequent revision. - 1995.
25. Schiff R.I. Transmission of viral infection through intravenous immuneglobulin // N. Engl. J. Med. -1994. - P. 1649-1650.
26. Slade H.B. Human immunoglobulin for intravenous administration and hepatitis C viral transmissi on // Clin. Diagn. Lab. Immunol.- 1994.- Vol.1.- P.613-619.
27. Standard for collection, testing, processing, storage and distribution of human blood components. -Directives 2001/83/EC, 2004/33/EC, 75/318/EC.
48
f
