CC BY
20
Пашкевич Н.А. Оценка адаптации ценопопуляций Aegilops ovata L. в условиях рекреации
Исследовано влияние вытаптывания на морфометрические параметры ценопопуляций однолетних злаков Aegilops ovata L. на южном берегу Крыма и установлены их адаптационные особенности. Приведены результаты статистического анализа количественных и качественных параметров ценопопуляций Aegilops. Проведенный виталитетный анализ показал, что ценопопуляция A. ovata в условиях рекреационной нагрузки является процветающей. Установлено, что Aegilops ovata L. на вытаптывание реагирует значительным уменьшением в размерах особей и вегетативных органов и стабильными значениями исследованных параметров генеративных органов. Выявлено, что экологические условия произрастания для A. ovata являются оптимальными, а вытаптывание не нанесло значительного вреда растениям.
Ключевые слова: ценопопуляция, рекреация, индикатор, морфометрические признаки, Aegilops ovata, экологические особенности, виталитетний спектр.
Pashkevich NA. Adaptation assessment cenopopulation Aegilops ova-ta L. in recreation
The effect of trampling on morphometric parameters сепорориЫюп one-year grass Aegilops ovata L. on the southern coast of Crimea is examined and their adaptive possibilities are determined. The results of the statistical analysis of quantitative and qualitative parameters cenopopulation Aegilops are produced. Conducted vitality analysis showed that cenopopulation A. ovata in recreational pressure is prosperous. Established reactivity cenopopulation Aegilops ovata L. the impact of trampling characterized by a significant reduction in the scale of individuals and vegetative organs and stable values of the investigated parameters of the generative organs. The environmental conditions of growth for A. ovata are optimal, and trampling did not cause significant damage to plants.
Keywords: cenopopulation, recreation, indicator, morphometric features, Aegilops ovata, ecological features, vitality spectrum.
УДК338.432:504 Ст. викл. Р.С. Грабовський1, канд. екон. наук;
доц. Р.П. Дудяк2, канд. екон. наук
СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЕКОЛОПЗАЦИ АГРОВИРОБНИЦТВА В УКРАШ1
Проаналiзовано еколопчну ситуащю в економщ Укра1ни та агропромисловш сферг Запропоновано основш напрями еколопзаци агросфери. Серед основних нап-рямiв еколопзаци видшено тага: створення екож^чного мехашзму, який стимулю-ватиме еколопзащю виробничих процешв у сшьському господарствi та обмежувати-ме шгадливе для НПС виробництво, створення галузi перероблення вiдходiв вироб-ництва, утилiзацп тощо, фшансування наукових розробок, спрямованих на вдоскона-лення технологш виробництва та перероблення вiдходiв, вдосконалення еколопчно-го законодавства, популяризащя еколопзаци, осв™, стимулювання швестицш в ре-сурсоощадш та екологоорiентоваш технологи.
Ключовi слова: еколопзащя сшьськогосподарського виробництва, еколопчна ситуащя, сталий розвиток, навколишне природне середовище.
Постановка проблеми. Актуальшсть еколопзаци агровиробництва зокрема i економжи загалом продиктована не тшьки проблемами еколопчно-го характеру, але також потребою модершзацп технологш, орiентацiею ви-
1 Львiвський нацюнальний ушверситет ветеринарно! медицины та б1отехнолопй iм. С.З. Гжицького;
2 Львiвський нацiональний аграрний унiверситет
робника на виробництво еколопчно! продукцп. До проблем, яю потребують невiдкладного виршення, належать: вщновлення виснажених природних ре-суршв, зменшення техногенного, антропогенного навантаження на НПС (нав-колишне природне середовище), поглиблення переробки сировини як спошб перетворення держави iз сировинного придатка у виробника продукцп глибо-кого перероблення. Еколопзащя виробництва аграрно1 продукцп позитивно позначиться не тшьки на продуктивносп ресурсiв у коротко- i довгостроко-вiй перспективi, але i на покращеннi умов проживання сшьського населення. До цього потрiбно додати, що виробництво продукцп в умовах дотримання еколопчних вимог може розширити ринок збуту за рахунок виходу на евро-пейський ринок продуклв харчування.
Анал1з останн1х досл1джень 1 публжацш. Здiйснено аналiз еколопч-но1 ситуацп в агровиробництвi та наведено перспективи еколопзацп сшьсь-когосподарського виробництва в наукових працях багатьох вггчизняних вче-них: В.А. Борисова, Д.О. Васюков, В.В. Горланчук, О.1. Гуторов, В.О. Греков, Б.М. Данилишин, В.С. Добряк, 1.А. Дубович, В.Н. Кислий, В.В. Лихоч-вор, Л.Г. Мельник, С.В. Мочерний, О.Л. Попова, П.П. Руснак, 1.М. Синяке -вич, О.Г. Тараржо, В.М. Трегобчук, Ю.Ю. Туниця та iн. Проте в умовах перманентно! аграрно! кризи, вiдсутностi ефективного агробiзнесу, розвитку рiз-них форм господарювання е потреба подальшого дослiдження екологiчного стану агровиробництва та окреслення перспектив еколопзацп сшьськогоспо-дарського виробництва.
Постановка завдання. Основне завдання роботи - це виявлення мож-ливостей практичного впровадження екобезпечних технологш в агропромис-лове виробництво, напрацювання шновацшних екологiчних пiдходiв екобез-печного агровиробництва. Аналiз перспектив еколопзацп агровиробництва потрiбно проводити на рiвнi окремого сшьськогосподарського пiдприемства та державному рiвнi. Без державного сприяння, без створення системи стиму-лiв еколопзацп не можливi структурнi перетворення в галузi.
Виклад основного матер1алу. Рацiональне використання природних ресуршв у поеднаннi з охороною навколишнього середовища i забезпечення екобезпеки проживання - запорука сталого економiчного розвитку держави. Дослiджуючи показники антропогенного (техногенного) навантаження на НПС, можна зробити висновок про складну еколопчну ситуащю з перманен-тним 1! поглибленням.
В Укра!ш у 2011 р. в розрахунку на 1 особу викинуто в атмосферу 151 кг забруднюючих речовин, 516 кг дюксиду вуглецю, який належить до парникових газiв, скинуто 35 м3 забруднених зворотних вод, утворено 9,8 т вiдходiв, зокрема 31,4 кг вiдходiв 1-111 класiв небезпеки. Порiвняно з поперед-нiм роком, збшьшення викидiв в атмосферу вiдзначалося у 20 регюнах кра-1ни, але нашстотшше - у Рiвненськiй (на 4,1 тис. т, або на 32,0 %), 1вано-Франкiвськiй (на 52,6 тис. т, або на 31,1 %), Микола!вськш (на 4,2 тис. т, або на 19,8 %), Харювськш (на 22,2 тис. т, або на 14,6 %), Львiвськiй (на 16,2 тис. т, або на 14,3 %) областях (табл.).
Табл. Основт показники техногенного навантаження на навколишне природне _середовище в Украгт у 2000-2011 рр. [1]_
Показник 2000 р. 2005 р. 2007 р. 2008 р. 2009 р. 2010 р. 2011 р.
Викиди забруднювальних речовин у пов1тря, тис. т 5908,6 6615,6 7380 7210,3 6442,9 6678 6877,3
Викиди дюксиду вуглецю, млн т - 152 218,1 209,4 185,2 198,2 236
Скидання забруднених зворотних вод у поверхнев1 водн1 об'екти, млн м3 3313 3444 3854 2728 1766 1744 1612
Утворення в1дход1в 1-1У клас1в небезпеки, тис. т - - - - - 419191,7 447641
У тому числ1 1-111 клашв небезпеки, тис. т 2613,2 2411,8 2585,2 2301,2 1230,3 1659,8 1434,5
Витрати на охорону навколишнього природного середовища, млн грн 3224,3 7089,2 9691 12176 11073,5 13128 18490,7
У 2011 р. iз природних водних об'екпв було забрано 14,7 млрд м3 води (13,7 млрд м3 прюно! та 1,0 млрд м3 морсько!), що на 1,3 % менше, порiвняно з 2010 р. Щд час транспортування втрачено 15 % (2,2 млрд м3) забрано! води. Водокористувачi в кра!ш спожили 10,1 млрд м3 води, що на 0,3 млрд м3 (на 2,7 %) бiльше, порiвняно з 2010 р. Зокрема на сшьськогосподарське водопос-тачання та iншi потреби - 3 % (0,2 млрд м3). Значна частка земельно! площi (68,9 %, або 41,6 млн га) - це сшьськогосподарсью упддя, у структурi яких
78.2 % (32,5 млн га) припадае на ршлю. Сшьськогосподарська освоенiсть те-риторп досягла 72 %, а стутнь розораностi земельно! площi - 56 %.
Одним iз визначальних елементiв у системi заходiв щодо нарощуван-ня обсягiв i шдвищення врожайностi сiльськогосподарських культур е засто-сування добрив. Пiд урожай 2011 р. сшьськогосподарськими шдприемства-ми, ^м малих, на площi 14,2 млн. га (75,7 % пошвних площ) було внесено 1,3 млн т мшеральних добрив (у поживних речовинах), що на 19,1 % бшьше, шж у попередньому роцi. Оргашчш добрива (9,8 млн т, або на 0,3 % менше вщ рiвня 2010 р.) внесено на площi 0,4 млн га, що становив лише 2,0 % за-гально! площi посiвiв. На 1 га загально! пошвно! площi у середньому було внесено по 68 кг мшеральних добрив (на 10 кг бшьше, шж у 2010 р.) та 0,5 т оргашки (на рiвнi попереднього року). У структурi внесених мшеральних добрив найбшьшу питому вагу становили азотш добрива (71,2 %), на фос-форш та калiйнi припадало вiдповiдно 15,4 % та 13,4 %.
Площа, на якiй аграрними пiдприемствами (^м малих) було проведено вапнування rрунтiв, становила 78,3 тис. га, що на 5,1 тис. га (на 7 %) бшьше, шж у 2010 р., площа гшсування (7,2 тис. га) зросла на 2,8 тис. га (на 64 %). У Грунт внесено 340,0 тис. т вапняного борошна та шших вапнякових матерiалiв, 19,9 тис. т гшсу та шших гшсовмюних порiд. Площа, на якш зас-тосовувалися засоби захисту сшьськогосподарських рослин, становила
13.3 млн. га, зокрема пестициди - 12,0 млн га, що вщповщно на 8,8 % i на
10.4 % бшьше вщ показниюв 2010 р.
Протягом 2011 р. в Укра!ш утворилося 447,6 млн т вiдходiв, у т.ч. вщ економiчноl дiяльностi пiдприемств та оргашзацш - 442,4 млн т (98,9 %), у
домогосподарствах - 5,2 млн т (1,1 %). Переважну ïx частину становлять вщ-ходи IV класу небезпеки (446,2 млн т, або 99,7 %>) та 1,4 млн т (0,3 %) - вщ-ходи I-III класiв небезпеки. Частка вiдxодiв сшьського господарства в загаль-ному обсязi у 2011 р. становила 2,8 %, або 12449,5 тис т.
Протягом 2011 р. на охорону навколишнього природного середовища пiдприeмства, оргашзацп та установи витратили 18490,7 млн грн, що на 41 % бшьше порiвняно з 2010 р., з них: 65 % (12039,7 млн грн) - поточш витрати на охорону природи, пов'язаш з експлуатащею i обслуговуванням засобiв природоохоронного призначення, 30 % (5607,4 млн грн) - швестици в основ-ний каттал, спрямованi на будiвництво i реконструкцiю природоохоронних об'eктiв, придбання обладнання для реатзацп заxодiв еколопчного спряму-вання i 5 % (843,6 млн грн) - витрати на каттальний ремонт природоохорон-ного обладнання.
Комплекс еколопчних проблем, як склались в економщ загалом та в аграрному виробнищга зокрема, потребуе вирiшення. Виршення насамперед полягае в напрацюваннi напрямiв екологiзацiï аграрноï сфери. Взаемозв'язок еколопзаци агросфери iз сiльським господарством виявляеться у такому:
• за умов рацюнального використання землi та шших природних ресурсiв в аграрному виробництш зберггаються найважливiшi активи розвитку сшьських громад;
• якщо сшьськогосиодарська дiяльнiсть оптимально вписуеться в межi екосис-тем, то ще означае, що цi екосистеми (агроландшафти) сприятливi не лише для виробничих потреб, але й для життедiяльностi сшьського населення. Привабливi агроландшафти е вагомим активом для сощiально-економiчного розвитку сшьських жителш та ïxнix громад, зокрема агротуризму;
• виробнищтво екологiчно чистоï агропродукщiï стимулюе збiльшення попиту;
• еколопчна безпека аграрного виробництва убезпечуе вщ природно-техноген-них явищ, забруднення питноï води тощо [2].
Основш напрями еколопзаци агровиробництва:
1. Наявшсть економiчного меxанiзму, який стимулюватиме екологiзацiю виробничих процесiв у сшьському господарствi та обмежуватиме шюд-ливе для НПС виробництво.
Економiчний мехашзм насамперед повинен створювати мотивацiйну систему до еколопчного, ресурсоощадного, рацiонального використання природних ресуршв. Нижче наведено приклади вдосконалення аграрного виробництва. Земельш ресурси використовують на рiвнi, який ïx виснажуе. Вдосконалення рослинницьких технологш здатне збшьшити врожайнiсть i, як наслщок, вiддачу вiд одиницi площ^ яка зайнята у виробництвi. Вщповщ-но рiст вiддачi з одинищ площi дасть змогу вивести з сшьськогосподарського обиу земельнi дiлянки. Доцшьно збiльшити частку сiльськогосподарськиx угiдь екстенсивного використання, стимулювати розвиток органiчного сшьського господарства, здшснювати економiчне стимулювання землевлас-никiв та землекористувачiв щодо ведення еколопчно збалансованоï агродь яльностi. Широко застосовувати адаптоваш до природно-клiматичниx умов культури, для отримання максимальноï вiддачi вiд ïx використання.
2. Створення галузi переробки вiдxодiв виробництва, утитзацп тощо.
У державi по суп не мае галузi перероблення вiдходiв виробництва. Вiдповiдно значш територп використовують пiд звалища. Таким чином, пос-тiйно зростають осередки забруднення НПС, вщбуваеться перевитрата сиро-винних ресурсiв, якi використовуються в одному виробничому циклi. Нагаль-ною потребою в державi е утворення умов, яю сприятимуть налагодженню роботи локальних переробних пiдприемств, загопвельно! мережа Потрiбно створити iнфраструктури ринку перероблення вiдходiв.
3. Фшансування наукових розробок, спрямованих на вдосконалення технологи виробництва та перероблення в1дход1в.
Держава повинна збшьшувати замовлення та фшансування екологiчно спрямованих наукових дослiджень. Прюритетними напрямами дослiджень впчизняно! науки повинш бути: розроблення маловiдходних технологiй, принцитв рацiонального використання природних ресурсiв без деградацп життевого середовища, вивчення процешв порушення НПС та напрацювання способiв запобiгання цим процесам.
4. Вдосконалення еколопчного законодавства.
Подолання суперечностей мiж традицiйними економiчними та еколо-пчними вимогами i забезпечення фундаментального права людини жити в еколопчно чистому природному середовищi можливе за умови узгодження закошв господарювання iз законами природи. Найбшьш вiдчутною е вщсут-нiсть досконало! системи нормативно-правових документа, якi регламенту-вали б науково обгрунтоване, екологiчно i економiчно допустиме використання земель в умовах наявносп дрiбних землевласникiв та землекористува-чiв. Не повною мiрою реалiзуеться рацiональне використання та охорона земель. Важливим питанням сьогодення е вдосконалення правового, економiч-ного й еколопчного мехашзму щодо вилучення (консервацп) з iнтенсивного використання деградованих, малопродуктивних та техногенно забруднених земель сiльськогосподарського призначення [3].
5. Популяризащя еколопзацп, освгга.
Населенню потрiбно цiлеспрямовано iнформувати про важливють i перспективи екобезпечно! агродiяльностi. Мета екологiчноl освiти i вихован-ня - формування системи наукових знань, поглядiв i переконань, яю заклада-ють основи вiдповiдального та дiевого ставлення до навколишнього природного середовища [4]. Еколопчна освиа i виховання повиннi орiентуватись на активну взаемодiю людини з природою, побудовану на науковiй основi, на оцшюванш людини як частини природи. Еколопчш знання, доповненi цiн-шсними орiентацiями, повиннi стати основою еколопчно! культури й еколо-гiчного мислення. Вони мають сприяти усвiдомленню цшностей, допомагати вирiшенню комплексних екологiчних проблем, що постають перед люд-ством, забезпечити комфортшсть його проживання у майбутньому, зберегти та примножити ушкальну рiзноманiтнiсть всiеl бiоти i зокрема рослинного та тваринного свиу. Аналiз сучасного стану екологiчноl освiти св^ить про не-достатню реалiзацiю !! структури i змiсту, незважаючи на прийняття вiдпо-вiдних нормативних докуменпв. Крiм того, необхiдно забезпечити еколопч-ну пiдготовку педагогiчних кадрiв з метою формування активно! громадсько!
позици у майбутшх вчителiв щодо вирiшення проблем захисту навколишньо-го середовища i сталого розвитку [5].
6. Стимулювання iнвестицiй в ресурсоощаднi та еколого орiентоваш технологи.
Розмiр швестицшних потокiв у напрямi охорони НПС залежить вiд економiчноl ситуаци i економiчноl мотиваци iнвестора. Основними джерела-ми iнвестицiй е насамперед власш фiнансовi ресурси тдприемств-природо-користувачiв. Основними стримуючими чинниками iнвестицiй в природоохо-роннi технологи е: вiдсутнiсть фюкальних важелiв, якi стимулюватимуть еко-лопчну спрямованiсть швестицш, недостатнiсть контролюючих оргашв, не-досконала законодавча база тощо. Таким чином, подолання цих чинниюв на державному рiвнi буде стимулювати збiльшення iнвестицiйних потокiв в еко-логiчно спрямованi технологи.
Висновки. Дослщження дае змогу зробити висновки, що еколопзащя агровиробництва повинна бути прюритетним, стратегiчним напрямом роз-витку агровиробництва, який насамперед повинен зменшити техногенне на-вантаження НПС, вщновити природнiй потенцiал агроресурсiв, покращити умови проживання населення, налагодити переробку вiдходiв, використову-вати вiдходи у виглядi вторинного ресурсу, пiдвищити яюсть продукци.
Основними напрямами еколопзаци агровиробництва повинш бути та-кi: створення економiчного механiзму, який стимулюватиме еколопзащю виробничих процесiв у сшьському господарст та обмежуватиме шкiдливе для НПС виробництво; створення галузi перероблення вiдходiв виробництва, утилiзацil тощо; фшансування наукових розробок, спрямованих на вдосконалення технологш виробництва та перероблення вiдходiв, вдосконалення еколопчного законодавства, популяризащя еколопзаци, освиа, стимулювання швестицш в ресурсоощаднi та еколого орiентованi технологи.
Л1тература
1. Довкшля Укра1ни у 2011 роцг: Стат. щор1чник / Держкомстат Укра1ни / за заг. Кер Н.В. Власенко. - К. : Вид-во "Наука", 2012. - 205 с.
2. Укра1на. Цш розвитку тисячолптя: аналггачна доповщь Мшютерства економ1ки з пи-тань Свропейсько! штеграци Укра1ни. За сприяння Програми розвитку ООН. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.elibrary.nubip. edu.ua/10715/1/11pol.pdf.
3. Про державний контроль за використанням та охороною земель: Закон Укра1ни в1д 19.06.2003 р., № 963-IV. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zakon1.rada.gov.ua/.
4. Еколопчна освгга - важливий чинник формування особистосп старшокласника. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.studentam.net.ua/content/view/7322/97/
5. Еколопчна освгга як складова частина стратеги сталого розвитку. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.mama-86.org.ua/archive/ecodemocracy/skyba_u.htm
Грабовский Р.С., Дудяк Р.П. Современное состояние и перспективы экологизации агропроизводства в Украине
Проанализирована экологическая ситуация в экономике и агропромышленной сфере Украины. Предложены основные направления экологизации агросферы. Среди основных направлений экологизации выделены следующие: создание экономического механизма, который будет стимулировать экологизацию производственных процессов в сельском хозяйстве и ограничивать вредное для окружающей среды производство, создание отрасли переработки отходов производства, утилизации и т.д., финансирование научных разработок, направленных на совершенствование тех-
нологий производства и переработки откодов, совершенствование экологического законодательства, попyляризaцию экологизации, образование, стимyлировaние инвестиций в ресyрсосберегaющие и экологоориентированные теxнологии■
Kлючeвыe слова: экологизация сельскоxозяйственного производства, экологическая сш7ация, устойчивос развитие, окрyжaющaя природная среда.
Grabovskyi R.S., Dudyak R.P. Current situation and prospects in Ukraine greening agricultural production
The article analyzes the environmental situation in the economy and agricultural sector of Ukraine. The main directions of ecological agricultural sphere. Among the main areas of ecology are the following: an economic mechanism that will encourage environmental conditions of production processes in agriculture and limit harmful to the natural environment production, creation of waste management, recycling, etc., funding scientific research directed at improving production technologies and waste, improve environmental legislation promoting ecological education, encouraging investment in resource-provident and ecologically-oriented technology.
Keywords: greening agriculture, environmental situation, sustainable development and the environment.
УДК 630*[627.3+907.2]:571.54 Астр. О.1. ДереХ -НЛТУ Украти, м. Львв
ТЕРМОРАД1АЦ1ЙН1 ХАРАКТЕРИСТИКИ КЛ1МАТУ ТА IX ЕКОЛОГ1ЧНИЙ ЗВ'ЯЗОК 13 Ф1ТОЦЕНОЗОМ
Проведено анал1з проблематики, пов'язано! ¡з свгтловим режимом люу. Розкри-то основш чинники, що мають вплив на окрем1 елементи загального св1тлового режиму. Показано особливосп теоретичних та експериментальних дослщжень у цьому напрямку. Доведено, що математичний опис терморад1ацшного режиму люу мае об-межене застосування через р1зномашття рослинного покриву та складшсть його структури. Вщзначено, що вщ сшввщношення теплового балансу, який виражаеться терморад1ацшним ступенем сухости ютотно залежатимуть температура рослинного покриву, режим зволоження грунпв тощо.
Ключовг слова: температурно-волопсний баланс люу, пряме 1 розаяне сонячне випромшювання, рослинний покрив, вегетащя.
Вступ. Будь-який розрахунок теплового балансу певного регюну ба-зуеться на залежностях його складових залежно вiд клiматичного режиму [1]. При цьому основними факторами, що впливають на надходження сонячного випромшювання, е такi: географiчна широта дослщжувано! територп, прозо-рiсть атмосфери, режим вщносно! вологостi, хмарнiсть, вщбивання тдстила-ючо! поверхнi, тип Грунту, ярус рослинносп, температура поверхнi Грунту, пора року тощо.
Анал1з проблеми 1 методика дослщжень. Iснуючi на сьогоднi методи розрахунку основних температурних i оптичних властивостей базуються, здебшьшого, на емпiричних залежностях терморадiацiйних характеристик (спектральних коефiцiентiв вщбивання, поглинання та пропускання сонячно-го випромшювання), що вщображають взаемозв'язок !х iз окремими елемен-тами загального метеоролопчного режиму.
1 Hayк■ кер1вник: проф. ЛХ Копш, д-р с.-г. нayк - НЛТУ Украши, м. Льв1в
