CC BY
15
13. Психосоматические заболевания / [Ю.Ю.Елисеев, 18. Е.В.Бочанова; Д.А.Гейслер и др. ]; Под ред. Ю.Ю.Елисеева -М.: ACT, 2003.-311 с.
14. Смулевич А.Б. Депрессии в общей медицине / Смулевич А.Б,- 19. М.: Медицинское информационное агентство, 2001 - 253 с.
15. Смулевич А.Б. Органные неврозы: клинический подход к анализу проблемы / А.Б.Смулевич, С.И.Рапопорт, А.Л.Сыркин // Ж. неврологии и психиатрии. -2002. - Т. 102, № 1. - С. 15-21. 20.
16. Смулевич А.Б. Пограничная психическая патология в общемедицинской практике // Под ред. А.Б.Смулевича. - М.: ИД «Русский врач», 2000. - 160 с. 21.
17. Смулевич А.Б. Психосоматические расстройства (клиника, эпидемиология, терапия, модели медицинской помощи) / А.Б.Смулевич, А.Л.Сыркин, В.Н.Козырев // Ж. неврологии и психиатрии. - 1999. - Т. 99, № 4. - С. 4-16.
Реферат
ЗНАЧЕНИЕ СПЕЦИФИКИ ПСИХОСОМАТИЧЕСКИХ РАССТРОЙСТВ У ЛИЦ ПОЖИЛОГО И СТАРЧЕСКОГО ВОЗРАСТА В ПРАКТИКЕ ВРАЧА-ИНТЕРНИСТА Невойт А.В.
Ключевые слова: психосоматическое расстройство, лица пожилого и старческого возраста.
В статье описаны психосоматические расстройства у лиц пожилого и старческого возраста, обоснована необходимость диагностики и лечения психосоматических расстройств у лиц пожилого и старческого возраста.
Summary
VALUE OF PSYCHOSOMATIC DISORDERS SPECIFICITY IN PERSONS OF ELDERLY AND SENILE AGE IN PRACTICE OF INTERNIST Nevoit G.V.
Key words: psychosomatic disorder, persons of elderly and senile age.
This article describes psychosomatic disorders in elderly and senile persons. There has been substantiated the necessity of diagnosis and treatment of psychosomatic disorders in these persons.
Тополянский В.Д. Психосоматические расстройства / В.Д.Тополянский, М.В.Струковская - М.: Медицина, 1986. - 384 с.
Aiarzaguena J.M. Somatisation in Primary Care: Experiences of Primary Care Physicians Involved in a Training Program and in a Randomised Controlled Trial / J.M.Aiarzaguena, I.Gaminde, G.Grandes, [et al.] // BMC Family Practice. - 2009. - V. 10. - P. 73. Kroenke K. Anxiety disorders in primary care: prevalence, impairment, comorbidity, and detection / K.Kroenke, R.L.Spitzer, J.B.Williams // Ann. Intern. Med. - 2007. - V. 146. - P. 317-325. Rentsch D. Prevalence and treatment of depression in a hospital department of internal medicine / D.Rentsch, P.Dumont, S.Borgacci // Gen. Hosp. Psychiatry. - 2007. - V. 29. - P. 25-31.
УДК 617.55-056.5-001 -089.168-0.84
Ocinoe О.С., Малик C.B., Безручко М.В.
СУЧАСНИЙ СТАН ПР0БЛЕМИ ШСЛЯОПЕРАЦШНИХ РАН0ВИХ УСКЛАДНЕНЬ У ХВ0РИХ 13 СУПУТН1М 0ЖИР1ННЯМ
ВДНЗУ «Украшська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава, Украша
Ожиршня представляе беспрецедентну проблему охорони здоров'я, у крашах Свропи eid пробле-ми надлишковог ваги страждаютъ 30-80% дорослих. Шсляоперацшна леталътстъ у хворих гз супутнгм ожиргнням у 3 рази вища тж у пац{ент{в з нормальною масою тша ( 4.3-9.2 % проти 2.7%), частота тсляоперацшних ускладненъ вища в 3-4 рази i складае 42-66%. Проблема прогно-зування та профшактики ранових ускладненъ у içieï категорп хворих залишаетъея на съогодт мало вивченою та досить суперечливою. Сдиного алгоритму щодо обстеження, передоперацшног тдготовки, особливостей оперативного втручання (вибору оперативного доступу, закриття, дренування рани та шш.), ведения тсляоперацшного nepiody цих nau/ieumie не вироблено. Отже, проанал{зоват дат л1тератури св{дчатъ про актуальтсть та маловивчетстъ питания ранових тсляоперацшних ускладненъ у хворих з ожиргнням, що i е темою подалъших досл{дженъ.
Ключов1 слова: пюляоперацшш paHOBi уекпаднення, ожиршня.
Останнжм часом спостер1гаеться тенден^я обмшу речовин - ожиршня. Провщним чинни-до збтьшення ктькосп оперативних втручань на органах черевно'Г порожнини. Не зважаючи на значш yenixn медично'Г науки, появу hoboï fliar-ностично-лкувально'Г апаратури, лкарських за-co6iB, розробку принципово нових niflXOfliB до д1агностики та лкування, нових метод1в профн лактики раново'| ¡нфекци' ктькють ранових ускладнень суттево не зменшуеться [1,3].
Незважаючи на pi3Hy ктькють фактор1в ризику та прогностичну значимють, yci автори вказують на такий з них як надлишкова вага патента. За даними лп"ератури, бтьш ыжу 13-48 % хворих з ожиршням розвиваються paHOBi уекпаднення [8,12,13]. Надлишковий розвиток жирово'Г ткани-ни евщчить про наявнють хроычного розладу
ком, що визначае небезпеку виникнення ранових ускладнень, е метабол1чний синдром, а точшше змши в систем! гомеостазу, яю вш викликае [11,19].
На сьогодшшнш час, зпдно з визначенням ВОЗ, яке було прийняте в 1997 роц1, ожиршня -це хрошчне захворювання обмшу речовин, про-явами якого е надлишковий розвиток жировоТ тканини, що прогресуе за природнього переб^у, мае визначене коло ускладнень \ високу вироп-днють рецидиву пюля закшчення курсу лкуван-ня. Ожиршня - це окрема нозолопчна форма, що зафксована в МКБ-10 ( Е66.0., Е66.1., Е66.2., Е66.8., Е66.9.), \ з якою причинно пов'я-зано пщвищення ризику \ частоти розвитку арте-
р1альноТ rinepTOHii, цукрового д1абету 2-го типу, атеросклерозу, ¡шем1чноТ хвороби серця, захво-рювань cymoöiB, вен нижшх кшц1вок, шлунково-кишкового тракту, сексуальних розлад1в, без-плщдя, а також комплексу обмшних порушень, що поеднаш поняттям «метабол1чний синдром». Ожиршня знижуе тривалють життя на 2-3 роки у людей з невеликим надлишком ваги i до 15 poKiB у хворих з ожиршням 3-4 ст., порушуе ф1зичну та розумову працездатнють, призводить до соц1а-льно'Г дезадаптацП' та розвитку депресивних ста-HiB [9,34,38].
Актуальнють проблеми обумовлена зростан-ням кшькосп хворих на ожиршня. евроком1ая ВОЗ з проблем ожиршня (2007) констатуе в своему резюме «Проблема ожиршня в бвропей-ському periOHi ВОЗ i стратепя и вир1шення», що епщем1я ожиршня в GBponi представляе беспре-цедентну проблему охорони здоров'я, яка недо-оцшюеться, погано вивчена, не усвщомлюеться як державна проблема, мае значш економ1чш наслщки. У кра'шах бвропи вщ проблеми над-лишковоТ ваги страждають 30-80% дорослих та 20-30% дп"ей. За останш 20 рок1в у бврош частота ожиршня зросла в 3 рази. У структур! смер-тност1 европейце 13% випадюв пов'язаы з ожиршням [9,38,39].
В медицин! бшьшосп ¡ндустр1ально розвину-тих краш надлишкову вагу визначають за допо-могою ¡ндексу маси тта (IMT; BMI - body mass index) або ¡ндексу Кетле, що був у 1997 роц1 за-пропонований М1жнародною групою по вивчен-ню ожиршня та рекомендований ВОЗ у якосп стандартизуючого показника. IMT - це вщно-шення маси тта, що виражена в ктограмах до квадрату зросту в метрах (кг/м2) [34,38,39].
На сьогодн1 панують погляди про жирову тканину як метабол1чно активну дифузну ендокрин-ну залозу, що секретуе цту низьку гормошв та бюлопчно активних речовин. Це, насамперед, лептин, який регулюе енергетичний гомеостаз i е повязуючою ланкою м1ж жировим депо i ппота-лам1чними центрами, адипсин, який секретуеть-ся пщ час лтол1зу i стимулюе центр голоду; адипонектин, колагенопод1бний бток, який за-noöirae фшсацм моноцит1в до судинноТ стшки, тим самим обумовлюе антиатерогенну дш. KpiM цього описан1 таю гормони, цитокши, бюлпчно активн1 речовини, що видтяе жирова тканина:
- гормони: тестостерон, естрон, анпотензино-ген;
- цитокши: ¡нтерлейкш-6; фактор некрозу пух-лин «альфа»;
- регулятори лтопротешового метабол1зму: лтопроте'шова лтаза, гормоночутлива лтаза, протеш, що переносить еф1ри холесерину;
- протеши: протеш, що стимулюе ацетелю-вання; ¡нпбпчэр активатору плазмшогену-1 (PAI-1); комплемент; трансформуючий роттовий фактор В [5,18,20,38].
Розгляд сучасного поняття «метабол1чний синдром» почався у 1996 poqi, коли був виявлений
взаемозв'язок м1ж розвитком пперлтщеми, по-дагри та ЦД 2 типу. Такий вид порушень обмшу був названий «метабол1чний трисиндром». У 1968 роц1 був описаний взаемозв'язок м1ж факторами, що призводять до обмшних порушень при артер1альной ппертони \ ЦД та введено поняття «синдром достатку». Наприкшц1 1980-х ро-к1в низка автор1в незалежно один вщ одного вщ-м1тили взаемозв'язок м1ж розвитком у хворих артер1альноТ ппертензи, ¡нсулшорезистентносп, пперлтщеми \ ожиршня. А в 1988 роц1 С. Кеауеп у свош лекци у Бантинп вперше запропонував термш «синдром X», до якого включив ппершсу-лшемш, тканьову ¡нсулшорезистентнють, пору-шення толерантносп до глюкози, зниження ХС ЛВЩ, ппертриглщеридемш \ артер1альну ппер-тошю. ГПзыше було виявлено багато сташв, що асоцшються з синдромом ¡нсулшорезистентнос-тк пщвищення внутр1шньосудинноТ згортуваль-носп, ппертроф1я л1вого шлуночка та ¡нш. [9,38,39].
Отже, ожиршня - сукупнють патолопчних сташв, що виникае внаслщок взаемоди ендокрин-них, спадкових, псих1чних та соц1ально-економ1чних груп фактор1в, е причиною розвитку багатьох захворювань та фактором, що обтяжуе Тхнш переб1г та значно попршуе якють життя. [9,30].
Разом ¡з поширенням ожиршня у свт не зме-ншуеться ктькють х1рурпчних втручань у пац1ен-т1в ¡з захворюваннями оргашв черевноТ порож-нини. Надлишкова вага свщчить про наявнють значних поеднаних порушень функцш оргашзму. Все це наштовхуе на думку про значну ктькють шсляоперацшних ускпаднень \ летальнють у таких хворих, а також необхщнють ретельноТ пе-редоперацшноТ пщготовки, проведения анесте-зи, техжки операцм та ведения пюляоперацшно-го перюду [4].
Як вщм1чае ряд дослщниш, у хворих ¡з супут-шм ожир1нням летальн1сть у 3 рази вища шж у пац1ент1в з нормальною масою т1ла ( 4.3-9.2 % проти 2.7%), частота пюляоперацшних ускпаднень вища в 3-4 рази \ складае 42-66% [8,12,14,15,28,30,37].
Особливу проблему у дано'Г категори пац1ент1в складае анестез1олопчне забезпечення. Так1 хвор1 мають ряд додаткових труднощ1в, з яких можна видтити: утруднений венозний доступ, труднощ1 при ветиляци маскою \ забезпеченн1 прохщносп пов1тряних шлях1в, труднощ1 при ви-конанн1 лар1нгоскопП' та ¡нтубацИ' (частота складно'!' ¡нтубаци за 1МТ > 40 пщ загальною анестезн ею досягае 24% [33]), збтьшений ризик легене-во'|' астраци, зменшений кард1опульмональний резерв, хрон1чна ппоксем1я та пперкапн1я, пору-шений метабол1зм л1карських засоб1в, зм1на роз-рахунку лкарських засоб1в, що використовують-ся пщ час наркозу, схильн1сть до пперкоагуляци та високий ризик тромбоембол1чних ускладнень, погана переносим1сть положения на боц1 та Тренделенбурга, труднощ1 при проведены неш-
Том 10, Выпуск 4
237
вазивного та ¡нвазивного мониторингу тощо [27,29,35]. На сьогодш немае единих розробле-них пщход1в до передоперацшного обстеження та пщготовки, проведения анестезюлопчного забезпечення та ведения шеляоперацшного пе-рюду у хворих з ожиршням. Дослщники, що ви-вчали ц1 питания [22,24,27,29,33,35], рекомен-дують ретельшшу передоперацшну анестезюло-пчну пщготовку, виявлення супутньоТ' дихальноТ', ендокринноТ' та серцево-судинноТ патологи, до-слщження утруднених дихальних шлях1в, визна-чення газ1в кров1, оцшку стану глибоких вен, по-стшний контроль сатурацп, обережне введения засоб1в, що пригшчують рестраторний драйв, ¡нсуфляцш кисню, призначення ппосекреторних засоб1в, постшний мошторинг ЕКГ, АТ, оксимет-рп, тромбопрофтактику. 1нтубац1я у таких пац1е-нт1в повинна бути подовжена, екстубац1я проводиться за умов адекватного ресшраторного драйву [22,33]. У пюляоперацшний перюд рекомендовано оксигенотерашя протягом 5-7 дшв, активна ресшраторна терашя (глибоке дихання, в1брацшний масаж, стимулююча сп1рометр1я) [10,24,27,29,33,35].
Наприкшц1 80-х - початку 90-х рош, в перюд активного розвитку ендоскошчних технолопй у х1 рургм ожиршня вщносилось до протипоказань виконання таких операцш внаслщок техшчних складностей при виконанш мантуляцш за умов надлишковоТ внутр1шньочеревноТ' жировоТ' кл1т-ковини. Згодом, при анал1з1 ускладнень пюля «вщкритих» та ендоскотчних втручань, низка автор1в [5,6,10] дшшли висновку, що достатня квал1ф1кац1я \ доевщ х1рурга дозволяе уникнути ускладнень. Враховуючи ж переваги лапароско-шчноТ' операци (зменшення тривалосп операци, операцшноТ' травми, пюляоперацшного перюду, можливють ранньоТ' активацп хворих), дослщники рекомендують виконання ендоскотчних методик у дано'Г категорп пац1ент1в [5,10]. Проведе-ш з часом дослщження пщтвердили Т'хню безпе-чнють та ефективнють [6,21].
Але треба зазначити, що незалежно вщ методики втручання, у пац1ент1в з надлишковою ма-сою тта спостер1гаеться значно вища частота пюляоперацшних ускладнень [8,12,14,15,28,37]. Щодо структури ускладнень, то на думку р1зних автор1в вона виглядае наступним чином:
м1сцев1 запальш ранов1 уекпаднення (утворення сером, ¡нфтьтрат1в, нагноения операцшних ран) складають - 16.6% [7], 11% [15], 37.48% [12], 31.5% [16], 6.4% [14], 12.9% [11]; легенев1 уекпаднення - 1.4% [14], 27% [16], 2.3-32% [25];
серцево-судинш уекпаднення - 1.6%[16], 0.2-2% [25], 1.4% [14].
Незважаючи на мюце, яке в структур! ускладнень займае шеляоперацшна ранова ¡нфекц1я, ця проблема залишаеться на сьогодш мало ви-вченою та досить суперечливою. На думку де-
яких дослщниш, розвиток гншних ускладнень не пов'язаний ¡з надлишковою масою тта патента, а залежить вщ техшки оперативного втручання, особливо накладання шв1в та дренування рани [32]. iHLui автори визнають в1ришальним фактором наявнють ранового ексудату, який е субстратом для розвитку гншного процесу, i кть-KiCTb якого залежить вщ розвитку пщшюрно-жировоТ' клпжовини. В свою чергу, ¡мунний статус хворого, в1рулентнють ¡нфекци, ¡нтраоперацшна травматизац1я тканин впливають на ¡нфкування ексудату [2,3,11,15,17,19,20].
Суперечливим е питания щодо дренування ni-сляоперацшноТ' рани у хворих з ожиршням. Автори пропонують дренування параумбткальноТ' рани гумовою смужкою [7,8]; дренування силко-новими трубками з активною асшрац1ею м вмюту [14]; дренування пол1хпорвштовою трубкою з активною асшрац1ею та компреаею ззовш [15]; диференцшований пщхщ, що включае дренування гумовим випускником через контрапертуру при товщиш пщцшрного прошарку менш шж5 см i встановлення активного пол1хпорвштового дренажа з активним промиванням хпоргексиди-ном кожш 12 годин при товщиш пщшмрноТ ктт-ковини понад 5 см [12,13]. На думку ¡нших [11], дренування пщцшрного прошарку у хворих з ожиршням пюля чистих оперативних втручань недоцтьне, за Т'хшми даними частота ускладнень практично однакова за умови дренування i м повного зашивання. В опрацьованш лп"ератур1 нами не було знайдено обгрунтованих показань до вибору дренажного пристрою та термш1в i 4i-тких критерпв до видалення дренажу.
XipypriHHa обробка рани перед закриттям nic-ля накладання шв1в на апоневроз включае рете-льне промивання ¡зотошчним розчином натрш хлориду [12,19], обколювання краТ'в рани ¡зотош-чним розчином натрш хлориду з антибютиком i гщрокортизоном [15].
Питания ушивания пщшмрноТ' юмтковини у хворих з ожиршням також залишаеться дискута-бельним. Пропонуються методики накладання багатоповерхового матрацного горизонтального адаптацшного шву, що не розсмоктуеться [26,36]; модифкованого 8-под1бного ф1гурного шву, що не розсмоктуеться [11]; метод, за якого шов на шдчшрний прошарок не накладаеться, а за необхщносп застосовуеться т1льки шовний матер1ал, що розсмоктуеться ( кр1м кетгуту) [13].
Bei науковц1 вщм1чають необхщн1сть ретель-ного гемостазу пщшюрноТ' кл1тковини, обережш м1н1мально травматизуюч1 ман1пуляцП' з жировою тканиною.
М1сцева обробка операц1йного поля з метою предоперацшно'Г проф1лактики рановоТ' ¡нфекцП' включае: за 3-4 доби перед операц1ею обробка розчинами антисептиш (бетадин, фурацил1н, хпоргексидин) [12,13,14]; ¡золяц1я складок живота i пщгрудних складок бактерицидним пласти-ром [8]; накладання повязки з 70 % етанолом за
2 години до початку втручання [15].
На думку бтьшост1 дослщниш, антибютикоп-рофтактика е одним ¡з основних компоненте комплексно'!' профтактики ранових ускпаднень у хворих з ожиршням [16,23]. Дослщники [7,8,12,14] рекомендують до- або ¡нтраоперацш-не введения подвшно'! ударно!' дози антибютику широкого спектру дП' (фторхшолони, цефалос-nopiHH II-III поколшня, амшогткозиди), тому що при введены середньотерапевтично'Г дози препарату у 63% хворих спотер1гаеться концентра-ц1я нижче мш1мально'| ¡нпбуючоТ концентраций що на думку автор1в пов'язано з порушенням метабол1зму лкарських засоб1в внаслщок кумулятивно'!' здатност1 жирово'1 тканини i функцюна-льно'| недостатност1 печшки [28,40]. Пюля опе-раци антибютики застосовують у подвшнш доз1 протягом 1 доби або в стандартних дозах протя-гом 3-5 д1б. Основним шляхом проведения ан-тибютикопрофтактики е парентеральний. Перо-ральн1 препарати призначають додатково до па-рентеральних. Це вщноситься до селективно'!' деконтамшаци кишечнику, протигрибкових пре-парат1в, похщних ¡мщазолу [28,37].
Також у шсляоперацшний перюд проводиться корекц1я макро - i мкро циркуляци', реолопчних властивостей кров1, детоксикацшна терап1я, ¡но-тропна та судинна пщтримка, респ1раторну пщ-тримка, попередження печшково - нирково'Г не-достатност1, нутритивна пщтримка, пщтримка ¡мунолопчного статусу хворого, призначення адаптогешв, в1тамшотерап1я [4,5,8].
Важливе мюце в постоперацшному nepiofli займае УЗД-мон1торинг передньо'Г черевно!' стш-ки з метою раннього виявлення ¡нфтьтрат1в та порожнинних утвор1в i ранне застосування ( 1-2 доба) ф1зютерапевтичних засоб1в [12,13,15,36].
Отже, проанал1зоваш дан1 л1тератури свщчать про актуальн1сть та маловивченють питания ранових пюляоперацшних ускладнень у хворих з ожиршням. Пщтвердженням тому слугуе факт вщсутност1 на сторшках медично!' л1тератури од-нозначних тверджень за даною тематикою, су-перечлив1 погляди на доцтьшсть того чи ¡ншого виду лкування i, як наслщок, висок1 цифри роз-витку ранових ускладнень у хворих на ожиршня. РобИ", як1 розкривають стандартизований, ком-плексний пщхщ щодо проблеми профтактики та лкування раново'| ¡нфекци у хворих ¡з ожиршням, немае, що i спонукае нас до подальших дослн джень.
.Штература
1. Баулин A.A. Прогнозирование течения раневого процесса. / A.A. Баулин, Н.А Баулин., Н.А Пьянов.// Актуальные аспекты проблемы прогнозирования в травматологии и хирургии: Науч-но-практическая конференция посвященной памяти проф. Д.А. Арапова : Мат. Конф. М. 1997 - С.45-48.
2. Белянский Л.С. Особенности открытой пластики грыжи брюшной стенки у пациентов с избыточной массой тела и патологическим ожирением / Л.С. Белянский, A.C. Лаврик, Н.В. Манойло // KniHi4Ha xipypm. - 2002. - №11/12. - С. 5-6.
3. Воленко A.B. Послеоперационные раневые осложнения: частота, причины и методы хирургической профилактики : Автореф. дисс. на соискание учен, степени докт. мед. наук : 14.01.03 «Хирургия» / A.B. Воленко. - М., - 1991. - 32 с.
4. Галимов О.В. Некоторые аспекты хирургических абдоминальных вмешательств на фоне ожирения / О. В. Галимов [и др.] // Хирургия. Журн. Им. Н.И. Пирогова. - 2008. - № 12. - С. 44-46.
5. Галимов О.В. Оптимизация хирургического лечения желчнокаменной болезни у пациентов с избыточной массой тела и ожирением / О.В. Галимов, В.О. Ханов, Д.М. Зиганшин // Эндоскопическая хирургия. - 2007. - №4. - С. 26-30.
6. Галингер Ю.И. Десятилетний опыт выполнения лапароскопической холецистэктомии у больных с ожирением III-IV степени / Ю.И. Галингер, В.И. Карпенкова, М.А. Амелина // Эндоскопическая хирургия. - 2004. - №3. - С. 10-15.
7. Голояд Я.Б. Тактика xipypri4Horo лкування хворих ¡з гострим холециститом, поеднаним ¡з ал1ментарним ожиршням / Я.Б. Голояд // Шпитальна xipypm. - Терношль, 2007. - №4. - С. 83-85.
8. Голояд Я.Б. Профтактика гншно-септичних ускладнень у хворих на гострий холецистит, ускладнений ал1ментарним ожиршням / Я. Б. Голояд // KniHi4Ha xipypm. - 2008. - № 11/12. - С. 37-38.
9. Давиденко I.B. Проблема ожиршня в УкраТн! / I.B. Давиденко, 1.П. Смирнова, I.M. Горбась // Журнал практичного лкаря. -2002.-№1,-С. 81-85.
10. Емельянов С.И. Статистическая модель для оценки риска, связанного с длительным пневмоперитонеумом, у больных с ожирением / С.И. Емельянов, Г.А. Блувштейн, C.B. Вертянкин, Панфилов С.А. // Эндоскопическая хирургия. - 2005. - №5. - С. 45-49
11. Кателях О.В. Особливост1 лкування операцшноТ рани у пац1ен-tîb з ожиршням / О.В. Кателях, С.Д. XÎMÎ4 // KniHi4Ha xipypm. -2005.-№11/12.-С. 31.
12. Лаврик A.C. Проблеми операцшноТ рани у хворих з ожиршням / A.C. Лаврик, A.C. Тивончук, А.Ю. Згонник // KniHi4Ha xipypm. -2005.-№11/12.-С. 84-85.
13. Лаврик A.C. Проблеми загоення операцшноТ рани у хворих на ожиршня / A.C. Лаврик, О.С. Тивончук, О.Ф. Бубало, Згонник А.Ю. // KniHi4Ha xipypm - 2007. - №11/12. - С. 37-38.
14. Лисенко Р.Б. Xipypri4He лкування шсляоперацшноТ гриж! живота великого po3Mipy у хворих з ожиршням / Р. Б. Лисенко // Kni-шчна xipypm.- 1999. - №.4. - С. 26-29
15. Лупальцов В.К. Профилактика гнойных осложнений в хирургии послеоперационной грыжи у больных, страдающих ожирением / В.К. Лупальцов // Клш1чна xipypm. - 2003. - №11. - С. 52-53
16. Магомедов А.З. Лечебная тактика при сочетании острого холецистита с ожирением / А.З. Магомедов, М.Г. Кишов, K.M. Ашур-лаев // Хирургия. - 1991 - № 4. - С. 86-90.
17. Мазур Ю.1. Абдомшопластика при операцшному лкуванш руб-цевих гриж у хворих на морбщне ожиршня : додаток II / Мазур Ю.1., Дибас Б.В., Кузик A.C. // Львшський медичний часопис. -Льв1в, 2003.-С. 14
18. Саенко В.Ф. Возможности хирургического лечения больных сахарным диабетом II типа с патологическим ожирением / В.Ф. Саенко, A.C. Лаврик, A.C. Тывончук [ и др. ]. // Клш1чна xipypm. -2003.-№ 4-5.-С. 113
19. Саенко В.Ф. Особливост1 профтактики нагноення операцшноТ рани у хворих з патолопчним ожиршням / В.Ф. Саенко, A.C. Лаврик, A.C. Тивончук // Клш1чна xipypm. - 2002. - №11/12. - С. 59-60
20. Сигаев И.Ю. Роль ожирения в развитии осложнений ближайшего послеоперационного периода у больных ИБС, направляемых на коронарное шунтирование / И.Ю. Сигаев, М.А. Каките-лашвили, В.Ю. Мерзляков // Анналы хирургии. - 2008. - №5. -С. 14-18.
21. TiTOB I.I. Особливост1 nepeöiry шсляоперацшного перюду у хворих з ожиршням : додаток II / TItob I.I., Волошинський О.В., Шевчук I.M. // Львшський медичний часопис. - Льв1в, 2003. - С. 21.
22. Ханина Ю.С. Особенности течения послеоперационного периода у больных с избыточной массой тела и ожирением после лапароскопической холецистэктомии / Ю.С. Ханина, С.Л. Лобанов // Эндоскопическая хирургия. - 2007. - №3. - С. 56-59.
23. XiMi4 С.Д. Про доцтьнють та оптимальний пщхщ до застосування антибютиюв при оперативних втручаннях на органах че-ревноТ порожнини у пац1ент1в з ожиршням / С. Д. XiMi4 // Мате-р1али VI Всеукр.науково-практ.та навч.-метод.конференцм зав-кафедр заг.х1рургш мед.вуз1в Украши (Вшниця,- трав. Р.). - BiH-ниця ВДМУ, 1998. - С. 140-141.
24. Химич С.Д. Некоторые проблемы организации пред- и послеоперационного периода при операциях на органах брюшной полости у пациентов с ожирением / С.Д. Химич, Ю.М. Лещенко // Вюник морфологи. - 2003. - Том 9, №2. - С. 385-387
25. Чепкий Л.П. Анестезия и интенсивная послеоперационная терапия при ожирении / Л.П. Чепкий. - Киев: Здоров'я. 1990. -158 с.
26. Шапошников В.И. Способ ушивания операционной раны у больных с ожирением / В.И. Шапошников // Вестник хирургии им. И.И. Грекова. - 2005. - Том 164, №2. - С. 64-65.
27. Adams J. Obesity in anaesthesia and intensive care. / J. Adams, J. Murhy // Br J Anaesth. - 2000. - V. 85 - P. 91 -108.
28. Alexander J. Prevention of deep wound infection in morbidly obese patients by infusion of an antibiotic into the subcutaneous space at
Tom 10, Выпуск 4
239
the time of wound closure. / J. Alexander, R. Rahn. // Obes Surg. -2004.-V. 14-P. 970-974.
29. Bellamy M. Anaesthesia for the overweight and obese patient. / M. Bellamy, M Struys. // Oxford anaesthesia library. - 2007.
30. Benoist S. Impact of obesity on surgical outcomes after colorectal resection. / S. Benoist, Y. Panis, A. Alves [et al.] // Am J Surg. -2000.-V. 179-P. 275-281.
31. Derzie A. Wound closure technique and acute wound complications in gastric surgery for morbid obesity: a prospective randomized trial. / A. Derzie, J. Silvestri, E. Liriano [et al.] . // J Am Coll Surg. -2000.-V. 191 - P. 238-243.
32. Dindo D. Obesity in general surgery. / D. Dindo, M. Muller, M. Weber [et al.] // Lancet - 2003. - V. 361 - P. 2032-2035.
33. Dhonneur G. Tracheal intubation of morbidly obese patients: LMA CTrach vs direct laryngoscopy. / G. Dhonneur, S. Ndoko, A. Yavchitz // Br J Anaesth. - 2006. - V. 97, №5 - P. 742-745.
34. Kopelman P. Obesity as a medical problem. / P. Kopelman // Nature. - 2000. - V. 404 - P. 635-643.
35. Meissner A.: Anesthesia and obesity - perioperative management of the obese patient. / A. Meissner // Anasthesiol Intensivmed Not-fallmed Schmerzther. - 2008 - № 4, V. 43 - P. 270-277; quiz 278. German.
36. Manassa E. Wound healing problems in smokers and nonsmokers after 132 abdominoplasties. / E. Manassa, C. Hertl, R. Olbrisch. // Plast Reconstr Surg. - 2003. - V.111 - P. 2082-2087.
37. Vastine V. Wound complications of abdominoplasty in obese patients. / V. Vastine, R. Morgan, G. Williams [et al.] // Ann Plast Surg -1999.-V.42-P. 34-39.
38. WHO. The health benefits and risks of weight loss. Obesity: preventing and managing the global epidemic. - 1998; WHO - P. 73-82.
39. WHO. Obesity: preventing and managing the global epidemic. Report of a WHO consultation. World Health Organ Tech Rep Ser -2000.-V.894-P.1-253.
40. Wison J. Obesity: impediment to wound healing. / J. Wison, J. Clark. // Crit Care Nurs Q - 2003. - V. 26 - P. 119-132.
Реферат
СОВРЕМЕННОЕ СОСТОЯНИЕ ПРОБЛЕМЫ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫХ РАНЕВЫХ ОСЛОЖНЕНИЙ У БОЛЬНЫХ С СОПУТСТВУЮЩИМ ОЖИРЕНИЕМ Осипов А.С., Малик С.В., Безручко М.В.
Ключевые слова: послеоперационные раневые осложнения, ожирение.
Ожирение представляет беспрецедентную проблему здравоохранения, в странах Европы от проблемы избыточного веса страдают 30-80% взрослых. Послеоперационная летальность у больных с сопутствующим ожирением в 3 раза выше, чем у пациентов с нормальной массой тела ( 4.3-9.2 % против 2.7%), частота послеоперационных осложнений выше в 3-4 раза и составляет 42-66%. Проблема прогнозирования и профилактики раневых осложнений у этой категории больных остается на сегодняшний день мало изученной и довольно противоречивой. Единого алгоритма по обследованию, предоперационной подготовке, особенностях оперативного вмешательства (выбора оперативного доступа, закрытие, дренирование раны и др.), ведению посляоперационного периода таких пациентов не виработано. Таким образом, проанализированные данные литературы свидетельствуют об актуальности и малоизученности вопроса раневых послеоперационных осложнений у больных с ожирением, что и является предметом дальнейших исследований.
Summary
CURRENT VIEWS ON PROBLEM OF POSTOPERATIVE WOUND COMPLICATIONS IN PATIENTS WITH
CONCOMITANT OBESITY
Osipov A.S., Malik S.V., Bezruchko M.V.
Key words: obesity, postoperative wounds, lethality, adults.
Obesity is an unprecedented problem of health care, and in European countries more than 30-80% of adults suffer from obesity. Post-surgical lethality for the patients with concomitant obesity is in 3 times higher than for patients with normal body weight (4.3 - 9.2 % against 2.7%), frequency of postoperative complications is higher in 3-4 times and ranks 42-66%. The problem of prognostication and prophylaxis of wound complications among this category of patients remains far from being studied enough. There is no unificated algorithm for examining patients, for caring out preoperative preparation, for planning surgical intervention (choosing of operative access, closing, draining of wound and others), for managing the patients during postsurgical period. Thus, the literature we have analyzed testifies to urgency of wound post surgical complications in patients with obesity.
