CC BY
45
СУЧАСНИЙ СТАН МЕДИКАМЕНТОЗНО1 РЕЗИСТЕНТНОСТ1 ЗБУДНИКА ТУБЕРКУЛЬОЗУ ТА МОЖЛИВОСТ1 II ГЕНОТИПИЧНОГО ВИЗНАЧЕННЯ
Останшм часом для дiагностики резистентностi Mycobacterium tuberculosis (МБТ) все бшьше значення набувае метод полiмерзно ландюгово! реакци (ПЛР). Тому метою даного дослщження було вивчити розповсюдженiсть медикаментозно! резистентност МБТ та динамiки змiни поширенос^ мутацiй МБТ, що призводять до медикаментозно! резистентности за допомогою ПЛР. Для цього був проведений аналiз бактерюлопчних дослiджень МБТ на стшюсть до протитуберкульозних препаратiв Iго ряду у бактерюлопчшй лаборатори Одесько'! обласного протитуберкульозного диспансеру (ООПТД) в 2012р. За допомогою ПЛР визначали наявшсть мутацш в генах katG, inhA, що вщиовщають за резистентнiсть до iзонiазиду, в генi rpoB, що вщповщае за нечутливiсть до рифампщину. Отриманi данi порiвняли з аналопчними даними 2006 року.
Протягом 2000-2006рр. в Одеському регiонi спостерiгалось збшьшення частки резистентних штамiв з наступним зниженням у 2012 р. до рiвня 2000-2002 рр. У 2012 рощ 54,8% видшених культур належали до родини Beijing, що характеризуеться несприятливим перебтем захворювання, у 2006 i 2003 роках цей показник склав 43,0% i 39,6% вщповщно. У визначеннi медикаментозно! резистентностi МБТ до iзонiазиду за допомогою ПЛР найбшьшу чутливiсть мала детекцiя в геш katG i/або генi inhA (100%), найбшьшу специфiчнiсть - визначення мутацп в генi katG (80,1%). Специфiчнiсть методу визначення резистентностi до рифампщину шляхом виявлення мутацп в геш rpoB склала 87,0%, чутливють - 90,2%. В 2006 рощ серед ДНКмзоля™ культур МБТ мутащя в генi rpoB i katG була виявлена в 44,9% i 54,2% штамiв вiдповiдно, водночас зпдно даних 2012 р. - в 22,1% i 34,6% вiдповiдно.
IGii040Bi слова: ген katG, ген inhA, ген rpoB, медикаментозна резистентшсть, туберкульоз
Робота е фрагментом НДР «Розробка критерив ефективностi i 6e3ne4Hocmi фармакотерапн хворих на туберкульоз i гепатити рiзноí етюлоги на пiдставi фармакогенетичних дотджень» № держреестраци 0113U001634.
Як вщомо, З 1995 року в Укра!ш було зареестровано ешдемда туберкульозу (ТБ). Особливютю ТБ процесу в Укра!ш е значна кшьюсть хворих з резистентными формами ТБ - так, частота первинно! х1м1орезистентност1 становить вщ 7 до 25 % хворих у р1зних регюнах, а вторинна резистентшсть сягае 75 %, що обумовлюе вщсутшсть полшшення ефектившст1 л1кування [2]. Зрозумшо, що чим бшьше хворих вид1ляе стшю штами M. tuberculosis (МБТ), тим бшьша ймов1ршсть здорових ос1б шфшуватися ххмюрезистеними МБТ. Важливого практичного значення набувае пол1х1м1орезистентн1сть, а особливо !! р1зновид - мультирезистентшсть (резистентшсть до 1зошазиду та рифамтцину) [4].
Основна роль в лабораторий д1агностиц1 резистентност збудника туберкульозу практично у вс1х кра!нах св1ту належить бактерюлопчним методам. Однак останшм часом все бшьше значення набувають молекулярно-генетичш методи. Зокрема, в 2006 рощ на приклад1 Одеського регюну було доведено значення мутацп в геш katG i геш rpoB, що пов'язаш з резистентнютю МБТ до 1зошазиду i рифампщину вщповщш, для перебпу та наслщюв л1кування ТБ [5]. Також в л1тератур1 з'явились даш щодо значення ще одше! мутацп МБТ, що спричиняе резистентшсть до 1зошазиду, а саме мутацп в геш inhA [7]. Тому доцшьним було вивчити шформатившсть комплексного визначення мутацш в генах katG i inhA для експрес-д1агностики резистентност МБТ до 1зошазиду, а також провести пор1вняльний анатз поширеност1 мутацш у МБТ в Одеському регюш в 2012 р. i даними попередшх роюв. Також останшм часом все суттевше значення набувае в1дстеження циркуляцп тако! родини штам1в МБТ як Beijing, для яко! притаманний високий р1вень медикаментозно! резистенгаост1. Тому важливим було визначити розповсюдження штам1в МБТ родини Beijing в Одеському регюш у пор1внянн1 з даними попередшх роюв [5].
Метою роботи було вивчити розповсюдженють медикаментозно! резистентност МБТ та динамшу поширеност1 мутацш МБТ, що призводять до медикаментозно! резистентности на приклад! Одеського регюну за допомогою пол1меразно-ланцюгово! реакци (ПЛР).
Матерiал та методи дослщження. Для вивчення розповсюдженост1 резистентних штам1в M. tuberculosis був проведений ретроспективний анал1з бактерюлопчних дослщжень на стшюсть до протитуберкульозних препарапв Iго ряду у бактерюлопчшй лаборатори Одесько! обласного
© Антоненко П.Б.,Кресюн В.Й. та inm., 2014 8
протитуберкульозного диспансеру (ООПТД) в 2012р. Зпдно з наказом МОЗ Украши № 45 вщ 06.02.2002р. визначення медикаментозно1' чутливост видiлених культур M.tuberculosis необхiдно обов'язково проводити до стрептомiцину, iзонiазиду, етамбутолу та рифампщину [3]. До дослщження були залученi хворi, у яких вперше дiагностовано туберкульоз на протязi перших 2-х мiсяцiв лiкування, що дозволило вивчити первинну медикаментозну резистентнють. Для визначення медикаментозно1' резистентностi застосовували метод пропорцш на твердому поживному середовищi Левенштейна-Снсена iз застосуванням стандартних концентрацiй протитуберкульозних препаратiв.
Видiлення культур збудника туберкульозу проводили на базi бактерюлопчно1 лабораторiï ООПТД шляхом пасажв одноразовоï мiкробiологiчноï петлi по пророслим культурам збудника туберкульозу на твердому поживному середовищi Левенштейна-Снсена та подальшому занесенi отриманих фрагментiв культур до одноразового етндорфа з наступним додаванням розчину хлороформу та утриманням у термостат при 95оС протягом 20 хвилин.
З'ясування приналежностi штамiв МБТ до родини Beijing проводили iз застосуванням метода визначення iнсерцiйноï послщовносп IS6110 в регiонi мiж генами dnaA i dnaN [6]. Для визначення мутацш в генi katG проводили ПЛР з використанням трьох праймерiв (katg5R, katg0F, katg4R) [1, 8]. За умов вщсутност мутаци в кодонi 315 гену katG амплiфiкувався фрагмент, що складався з 292 пар нуклеотцщв (п.н.), а при наявносп мутацiï в цьому кодош амплiфiкувався фрагмент з 435-п.н. З метою визначення мутацiй в геш inhA використовували пару праймерiв mabAF i inhARmut; при наявносп мутацiï в даному генi вщбувалась амплiфiкацiя фрагменту у 146 п.н. [7]. Для визначення мутацш в геш rpoB, а саме в кодонах 516, 526 та 531 проводили ПЛР з використанням трьох праймерiв (R516B, R526B та RIR) [9]. За умов вщсутносн мутаци в кодош 516, 526 та 531 гена rpoB амплiфiкувались фрагменти 214, 181 та 167-п.н., вщповщно. Обрахунок статистичних даних проводили iз залученням Microsoft Excel, програми «Primer Biostatistica».
Результати дослщження та ïx обговорення. Загалом було вивчено результати дослщження 104 культури збудника туберкульозу, щодо медикаментозно1' чутливостi. Згiдно отриманих даних, серед 104 культур M.tuberculosis близько 62 зразюв (59,6%) були чутливими до чотирьох препаранв першо1' лiнiï, що дослiджувались; водночас, нечутливими до рифампщину були 21,2% культур, до етамбутолу - 13,5% культур (табл.1).
Таблиця 1
Порiвняльнi даш щодо резистентности збудника туберкульозу до npenapaTiB першого _ряду в перiод 2006-2012 рр.__
2006 р. 2012 р.
юльюсть хворих % юльюсть хворих %
Чутливють до вЫх п'яти препаратов 5 9,3 62 59,6*
Резистентнють до ¡зошазиду 19 35,2 34 32,7
рифампщину 33 61,1 22 21,2*
стрептомщину 32 59,3 30 28,8*
етамбутолу 31 57,4 14 13,5*
1зошазиду i рифампщину 12 22,2 22 21,2
чотирьох препаранв Iго ряда 3 5,6 4 3,8
Всього 54 100 104 100
Примггка: * - Р<0,05 (вiдносно даних 2006 р.)
Найбшьша резистентнiсть спостерiгалась до стрептомщину - 28,8% культур зi 104 та до iзонiазиду - 32,7% культур. Таю показники як мультирезистентнють i резистентнiсть до вшх чотирьох протитуберкульозних препаратiв першо! лши спостерiгалась вiдповiдно в 22 (21,2%) та 4 (3,8%) випадках з 104, що дослщжувались.
При порiвняннi отриманих даних з аналопчними показниками, отриманими в 2006 р. в бактерюлопчнш лабораторш Одеського обласно! протитуберкульозно! клiнiки, було встановлено значне зменшення резистентностi до окремих протитуберкульозних препаранв (рис.1) [5].
Зокрема первинна резистентнють до рифампщину знизилась в 2,9 разiв (Р<0,05; %2=25,01 при критичному значенш тут i далi 3,84), до стрептомщину - в 2,1 рази (Р<0,05; %2=13,79), до етамбутолу - в 4,3 рази (Р<0,05; %2=33,70). З iншого боку в 6,4 рази зросла кшькють хворих, у яких спостерпалась чутливiсть до вшх п'яти протитуберкульозних препаратiв Iго ряду (Р<0,05; %2=36,90). Водночас майже не змiнилась поширенiсть первинно! мультирезистентносн i одночасно! резистентностi до вшх чотирьох протитуберкульозних препаратiв Iго ряду, що дослщжувалась.
Зменшення кiлькостi резистентних штамiв з медикаментозною резистентнiстю безумовно е позитивною ознакою у боротьбi з туберкульозом. Зменшення резистентностi можливо iз загальним полiпшенням ситуаци з туберкульозом у перюд 2005-2012 рр., коли захворюванють i смертнiсть вщ
туберкульозу вперше за нов^ню юторда Укра!ни мала тенденщю до зниження. З шшого боку розбiжностi у показниках медикаментозно! резистентностi можливо пов'язанi i3 рiзною важкiстю вперше дiагностованого туберкульозу у хворих, яю перебували на ткуванш, а також полiпшенням методiв дiагностики медикаментозно! резистентностi. Водночас рiвень первинно! мультирезистентностi за перiод 2006-2012 рр. практично не змшився i залишасться на рiвнi 21-22%. Згiдно рекомендацш Всесвiтньо! органiзацi! охорони здоров'я рiвень первинно! мультирезистентностi не повинен перевищувати 5%, бiльш високий рiвень асощюеться з бiльш агресивним перебiгом захворювання i складностями у пiдборi лшв для хiмiотерапi!. Аналiзуючи вищенаведенi даш, а також результати ранiш проведених дослiджень про частоту виявлення медикаментозно резистентних штамiв M.tuberculosis в Одеському регюш, можна зробити висновок про виражену тенденцiю до збiльшення частки резистентних i мультирезистентних штамiв протягом 2000-2006 рр. з наступним !х зниженням на вiдрiзку 2006-2012 рр. Отже, у 2012 р. рiвень первинно! резистентност до найбiльш ефективних протитуберкульозних препаратiв пiсля пiдйому в 2006 р. зараз наблизився до рiвня 2000-2002 рр.
2000 2001 2002 2006 2012
Рис. 1 Динамша набуто! резистентност збудника туберкульозу до протитуберкульозних препаратов на протязi 2000-2012 рр. в Одеському регюнШримштки: 1. по осi ординат: рiвень резистентностi; 2. по осi абсцис: рк дослiдження; 3. H - iзонiазид, R - рифапмiцин, MDR - мультирезистентшсть, susc. - чутливють до всiх 5-ти препаратов першого ряду.
Зпдно проведених дослiджень у 2012 рощ зi 104 видшених культур 57 (54,8%) належали до родини Beijing. У 2006 i 2003 рощ при аналопчному дослщженш на базi Одесько! обласно! протитуберкульозно! клiнiки поширенiсть дано! родини складала 43,0% i 39,6%. Тобто спостерйаеться подальше поширення штамiв родини Beijing, що характеризуеться несприятливим перебiгом захворювання i високою медикаментозною резистентнiстю.
1з загального числа культур збудника туберкульозу 34 зразки були резистентнi до iзонiазиду (32,7 %) i 70 зразюв був чутливим до iзонiазиду (67,3%). Серед 34 культур з резистентшстю до iзонiазиду 85,3 % мали мутацiю в кодонi 315 гена katG i 14,7 % не мали тако! мутацi! (табл. 2; рис. 2). З 70 культур, що були iзонiазид-чутливi, 90,0 % не мали мутацй, що дослщжувалась i 10,0 % мали таку мутащю, тобто мутацi! в геш katG, тобто мутацiя в геш katG зустрiчалась в 8,5 разiв частiше у iзонiазид-резистентних штамiв, нiж серед iзонiазид-чутливих штамiв (Р<0,05; %2=57,32). Серед 36 iзолятiв, що мали мутащю в геш katG, 29 (80,1%) були резистентними, зпдно з даними культурального методу, водночас 7 (19,9%) були чутливими до дй iзонiазиду. Дат, серед 68 iзолятiв, що не мали мутацй, 63 культури (92,6%) були чутливими до дй iзонiазиду, а 5 (7,4%) - було резистентними. Отже, специфiчнiсть даного методу визначення резистентносп до iзонiазиду склала 80,1 %, чутливють - 85,3%. Згiдно попередшх даних, отриманих в 2006 рощ, серед ДНК^золя^в культур збудника туберкульозу мутащя в кодонi 315 гена katG була виявлена в 54,2 %, зпдно даних 2012 р. - 34,6%. Треба враховувати, що в 2006 рощ бшьша частина культур збудника туберкульозу була отримана вщ хворих, яю знаходились на лшуванш понад 2 мiсяцi, водночас в 2012 рощ культури були отримаш вщ хворих, у яких вперше дiагностовано туберкульоз i щойно розпочато лiкування.
Мутацiя в геш inhA зустрiчались у 58,8% iзонiазид-резистентних штамiв i у 11,4% iзонiазид-чутливих штамiв (табл.2; рис.2). Отже, мутащя в геш inhA вщзначалась у iзонiазид-резистентних штамiв в 5,2 рази часпше, нiж серед штамiв збудника туберкульозу, що були чутливими до iзонiазиду (Р<0,05; х2=58,93). З числа 28 iзолятiв, що мали мутащю в геш inhA 20 зразюв (71,4%) були резистентними до дй iзонiазиду, решта - 8 зразюв (28,6%) - були чутливими до iзонiазиду. Водночас серед 76 культур, що не мали мутацй в геш inhA, 18,4% були резистентними до iзонiазиду, 81,6% -
чутливими до iзoнiaзидy. Тaким чином, eпецифiчнieть визнячення pезиeтентнoeтi до iзoнiaзидy зa допомогою детекци мyтaцiï в генi inhA eтaнoвилa 71,4%, чyтливieть - 58,8%.
Тaблиця 2
Мутяцп Дяш кyльтypaльнoгo методу
Нaявнicть мyтaцiï | Вщеутшеть мyтaцiï
Мутацй в геш katG
Iзoнiaзид-pезиcтентнicть, n=34 29* 5
Iзoнiaзид-чyтливicть, n=70 7 63
Мутацй в геш inhA
Iзoнiaзид-pезиcтентнicть, n=34 20* 14
Iзoнiaзид-чyтливicть, n=70 8 62
МутацИ в reHi katG i/або inhA
Iзoнiaзид-pезиcтентнicть, n=34 34* 0
Iзoнiaзид-чyтливicть, n=70 14 56
Мутацй" в reHi rpoB
Pифaмпiцин-pезиcтентнicть, n=22 20* 2
Pифaмпiцин-чyтливicть, n=82 2 80
Пpимiткa. * - P<0,05 (вiднocнo xвopиx, якi видшяли iзoнiaзид-чyтливi ябо pифaмпiцин-чyтливi штями збудникя тyбеpкyльoзy). Пpимiтки: 1. * - P<0,05 (вiднocнo xвopиx, що з мутящею в геш katG ).
Bei 34 кyльтypи з pезиeтентнieтю до iзoнiaзидy мяли мyтaцiю в геш katG i/ябо генi inhA (тя6л. 2; pиe. 2). З 70 кyльтyp, що були iзoнiaзид-чyтливi, 76,7 % не мяли мутяцш, що дoeлiджyвaлaeь, i 23,3 % мяли мутящю в генi katG i/ябо генi inhA, тобто мутяци, що дoeлiджyвaлиeь, зyeтpiчaлиeь знячно чacтiше y iзoнiaзид-pезиeтентниx штaмiв, нiж cеpед iзoнiaзид-чyтливиx штaмiв (Р<0,05; %2=58,93). Сеpед 48 iзoлятiв, що мяли мутящю в генi katG i/aбo геш inhA, 34 (70,8%) були pезиcтентними, зпдно з дяними кyльтypaльнoгo методу, водночяе 14 (29,2%) були чутливими до ди iзoнiaзидy. Дaлi, вci 68 iзoляти, що не мяли мутяцш, яю дoeлiджyвaлиeь, були чутливими до ди iзoнiaзидy. Отже, eпецифiчнieть методу визнячення pезиeтентнoeтi до iзoнiaзидy шляxoм виявлення мyтaцiï в геш katG i/або геш inhA склала 70,8%, чутливють - 100%.
Рис. 2 Piвень iзoнiaзид-pезиcтентнocтi cеpед xвopиx ня тyбеpкyльoз. по oci opдинaт: 1/2 - няявнicть/вiдcyтнicть мyтяцiï в геш katG; 3/4 - няявшсть/вщсутшсть мутяцп в генi inhA; 5/6 - няявшсть/вщсутшсть мутяци в геш katG i/ябо inhA; Пpимiтки: 1. * - P<0,05 (вiднocнo xвopиx, що з мyтяцiею в геш rpoB ); 2. по oci opдинaт: 1/2 - нaявнicть/вiдcyтнicть мутяци в геш rpoB.
Зя дяними ПЛР y 2012 po^ пош^еше^ мyтaцiй в генi rpoB, що доелщжувялиеь, зyeтpiчaлaeь y 23 iзoлятiв з 104 штaмiв (22,1%). Зпдно пoпеpеднix дaниx oтpимaниx в 2006 po^ eеpед ДНК-iзoлятiв кyльтyp збудникя тyбеpкyльoзy мyтaцiя в геш rpoB буля виявленя в 44,9%, зпдно дянж 2012 p. - мяйже вдвiчi менше. Як i в випядку з геном katG тpебa вpяxoвyвяти, що в 2006 po^ бiльшя чяетиня кyльтyp збудникя тyбеpкyльoзy буля oтpимяня вiд xвopиx, якi зняxoдилиeь ня лiкyвяннi поняд 2 мieяцiв, водночяе в 2012 po^ кyльтypи були oтpимянi вщ xвopиx, y якиx впеpше дiaгнocтoвaнo тyбеpкyльoз i щойно poзпoчятo лшувяння.
Зя дяними 2006 poкy з чиеля мутяцш в геш rpoB 4,2% еклядяли мутяци в кодош 516 геня rpoB; 14,6 % - мутяци в кодош 526, i pештa - 81,3% - мутяци в кодош 531. В 2012 po^ cеpед мутовян^ штaмiв iзoльoвaнa мyтяцiя в кoдoнi 516 зycтpiчaлacь y 8,7%; в кодош 526 - y 4,3%; в кодош 531 - y 73,9%; тякож в 13,1% випaдкax зycтpiчaлиcь поеднянш комбшяци в кoдoняx 516/526/531. Тяким чином, як в 2006 p., тяк i в 2012 p. бiльшicть мутяцш в геш rpoB еклядяли зямши в кодош 531. Водночяе, ня вщмшу вщ 2006 p., в 2012 p. вiдзнaчaлиcь одночяеш мyтяцiï вiдpaзy в yeix ■^ox лoкyeяx 516/526/531 (Р<0,05; х2=6,84).
Зя дяними 2012 po^ 20 кyльтyp з pезиeтентнieтю до pифямпiцинy мяли мутящю в геш rpoB (тябл. 2; pro. 3).
Рис. 3 PiBeHb рифамшцин-резистентност серед хворих на туберкульоз, ям мали / не мали мутацiю в кодонах 516, 526 i 531 гену rpoB.
Мутащя в генi rpoB зус^чались у 90,2% рифампiцин-резистентних штамiв i у 3,6% рифампiцин-чутливих штамiв. З числа 81 культур, що були рифамшцин-чутлив^ 96,4 % не мали мутацш, що дослiджувалась, тобто мутаци, що дослiджувались, зустрiчались значно часнше у рифампiцин-резистентних штамiв, нiж серед iзонiазид-чутливих штамiв (Р<0,05; %2=77,64). Серед 23 iзолятiв, що мали мутащю в генi rpoB, 20 (87,0%) були резистентними, зпдно з даними культурального методу, водночас 3 (13,0%) були чутливими до ди рифампiцину. Отже, специфiчнiсть методу визначення резистентносп до рифампiцину шляхом виявлення мутаци в геш rpoB склала 87,0%, чутливють - 90,2%.
1. На протязi 2000-2006рр. в Одеському регюш спостерiгалось збiльшення частки резистентних i мультирезистентних штамiв з наступним зниженням у 2012 р. Причому показники медикаментозно! резистентностi МБТ до найбшьш ефективних протитуберкульозних препаратiв у 2012 р. наблизився до рiвня 2000-2002 рр.
2. У 2012 рощ 54,8% видшених культур належали до родини Beijing. У 2006 i 2003 рощ поширенють штамiв дано! родини складала 43,0% i 39,6%. Тобто спостерпаеться подальше поширення штамiв родини Beijing, що характеризуеться несприятливим перебiгом захворювання i високою медикаментозною резистентшстю.
3. У визначеннi медикаментозно! резистентносп збудника туберкульозу до iзонiазиду за допомогою ПЛР найбiльшу чутливють мала детекщя в генi katG i/або генi inhA (100%), найбшьшу специфiчнiсть -iзольоване визначення мутаци в геш katG (80,1%). Специфiчнiсть методу визначення резистентносп до рифамшцину шляхом виявлення мутаци в геш rpoB склала 87,0%, чутливють - 90,2%.
4. Зпдно попередшх даних отриманих в 2006 рощ серед ДНК^золянв культур збудника туберкульозу мутащя в геш rpoB i katG була виявлена в 44,9% i 54,2% штамiв вiдповiдно, згiдно даних 2012 р. - в 22,1% i 34,6% вщповщно. Водночас в 2006 рощ бшьша частина культур збудника туберкульозу була отримана вщ хворих на хрошчний або рецидивуючий туберкульоз, а в 2012 рощ - вщ хворих, у яких вперше дiагностовано туберкульоз i щойно розпочато лiкування.
1. Висновок про видачу декларацшного патенту UA, МПК (2006): А61К 31/00, C12Q1/68, C12R1/32 (2007.01) Одеський державний медичний ушверситет. Антоненко К.О., Кресюн В.Й., Антоненко П.Б. Заявка №u200708746 Заявлено 30.07.2007 Склад реактивно! сум1ш1 для д1агностики резистентност до 1зон1азиду збудника туберкульозу.
2. Мельник В. М. Анал1тичний погляд на проблему х1м1орезистентного туберкульозу: нишшнш стан, досягнення та деяю невиршеш питання / В. М. Мельник [та ш.] // Укра!нський пульмонолопчний журнал. - 2012. - № 1. - С. 5-7.
3.Наказ МОЗ Укра!ни № 45 вщ 06.02.2002р. „Про запровадження шструкцп з бактерюлопчно! д1агностики туберкульозно! шфекцп".
4.Фещенко Ю. I. Оцшка контролю за туберкульозом в Укра!ш за перюд 2006-2010 роки / Ю. I. Фещенко, В. М. Мельник, В. Г. Матусевич [та ш.] // Укра!нський пульмонолог1чний журнал. - 2011. - № 4. - С. 5-10.
5.Antonenko P. B. Mutations leading to drug-resistant Mycobacterium tuberculosis infection in Ukraine / P. B. Antonenko, V. I. Kresyun, K. O. Antonenko // Central European Journal of Medicine - 2010. - Vol. 5, N1. - P. 30-35.
6. Banu S. Genotypic analysis of Mycobacterium tuberculosis in Bangladesh and prevalence of the Beijing strain / S. Banu, Gordon V. Stephen [et al.] // J Clin Microbiol. - 2004. - №42 (2). - P.674-682.
7. Laura Herrera-Leon. New multiplex PCR for rapid detection of isoniazid-resistant Mycobacterium tuberculosis clinical isolates / Laura Herrera-Leon, Tamara Molina, Pilar Saiz [et al.] // Antimicrobial agents and chemotherapy. - 2005. - Vol. 49, N 1. - P. 144-147.
8. Mokrousov I. Detection of isoniazid-resistant Mycobacterium tuberculosis strains by a multiplex allele-specific PCR assay targeting katG codon 315 variation / Igor Mokrousov, Tatiana Otten, Maxim Filipenko [et al.] // J Clin Microbiol. - 2002. - Vol., N2. - P.2509-2512.
9. Mokrousov I. Allele-specific rpoB assays for detection of rifampin-resistant Mycobacterium tuberculosis in sputum smears / I. Mokrousov, T. Otten, B. Vyshnevskiy [et al.] // Antimicrobial agents and chemotherapy. - 2003. - Vol. 47, №7. - P. 2231-2235.
СОВРЕМЕННОЕ СОСТОЯНИЕ МЕДИКАМЕНТОЗНОЙ РЕЗИСТЕНТНОСТИ ВОЗБУДИТЕЛЯ ТУБЕРКУЛЕЗА И ВОЗМОЖНОСТИ ЕГО ГЕНОТИПИЧЕСКОГО ОПРЕДЕЛЕНИЯ Антоненко П.Б., Кресюн В. И., Филюк В. В., Антоненко Е.А., Стокич В. Г., Коротич Н. Я.
В последнее время для диагностики резистентности Mycobacterium tuberculosis (МБТ) все большее значение приобретает метод полимеразно-цепной реакции (ПЦР). Поэтому целью данной работы было изучение распространения лекарственной резистентности МБТ и динамики изменения распространения мутаций МБТ, приводящих к лекарственной резистентности, с помощью ПЦР. Для этого был проведен анализ бактериологических исследований МБТ относительно устойчивости к противотуберкулезным препаратам Iго ряда в бактериологической лаборатории Одесского областного противотуберкулезного диспансера (ООПТД) в 2012г. С помощью ПЦР определяли наличие мутаций в генах katG, inhA, которые отвечают за резистентность к изониазиду, в гене rpoB, которые ассоциируются с нечувствительностью к рифампицину. Полученные данные сравнивали с аналогичными данными 2006 года.
В период 2000-2006 гг. в Одесском регионе наблюдалась увеличение резистентных штаммов с последующим снижением в 2012 г. до уровня 2000-2002 гг. В 2012 году 54,8% выделенных культур принадлежали к семейству Beijing, которое характеризуется неблагоприятным течением заболевания, в 2006 и 2003 роках этот показатель составлял 43,0% и 39,6% соответственно. При определении лекарственной резистентности МБТ к изониазиду с помощью ПЦР, наибольшая чувствительность наблюдалась при детекции мутаций в гене katG и/или гене inhA (100%), наибольшая специфичность - при детекции мутации в гене katG (80,1%). Специфичность метода определения резистентности к рифампицину путем выявления мутаций в гене rpoB составила 87,0%, чувствительность - 90,2%. В 2006 году среди ДНК-изолятов культур МБТ мутация в гене rpoB и katG была выявлена в 44,9% и 54,2% штаммов соответственно, в тоже время согласно данных 2012 г. - в 22,1% и 34,6% соответственно.
Ключевые слова: ген katG, ген inhA, ген rpoB, лекарственная резистентность, туберкулез.
Стаття надшшла 10.06.2014 р.
CURRENT STATUS OF DRUG-RESISTANCE OF M.TUBERCULOSIS AND POSIBILITY OF ITS GENOTYPING DETECTION
Antonenko P.B., Kresyun V.I., Filuk V.V., Antonenko
K.O., Stokich V.G., Korotich N.Ya.
Recently a method of polymerase-chain reaction (PCR) is getting more value than before for detection of drug-resistance of Mycobacterium tuberculosis strains (MBT). Thus the goal of the present study was to evaluate the spreading of MBT drug-resistance and dynamics of spreading of the mutations, which lead to drug-resistance, in MBT genotype with the help of PCR. It was done an analysis of drug-susceptible tests for Ist line antituberculosis drugs in bacteriological department of Odessa district antituberculosis dispensary in 2012. By the PCR it was done the detection of mutations in katG, inhA genes, which are responsible for isoniazid-resistance, and in rpoB gene that are associated with rifampicin-resistance. The obtained data has been compared with results of 2006 research.
According to received data during 2000-2006yy. in Odesa region there was a significant raising of the drug-resistance to the Ist-line antituberculosis agents in MBT. In 2012 y. 54,8% of isolates cultures belonged to Beijing family, which is characterized by severe course of tuberculosis (TB), in 2006 and 2003 this index was 43,0% and 39,6% correspondently. During detection of isoniazid-resistance of MBT by PCR-method it was found that the finding of mutation in katG and/or inhA gene had the highest sensitivity (100%), while finding of mutation in katG gene had the primary selectivity (80,1%). The sensitivity of rifampicin-resistance investigation by detection of mutations in rpoB gene was 87,0%, the sensitivity - 90,2%. In 2006 y. among DNA-isolates of MBT cultures the level of the mutations in rpoB and katG genes was 44,9% and 54,2% correspondently, in the same time in 2012 y. - it was 22,1% and 34,6% correspondently.
Key words: katG gene, inhA gene, rpoB gene, drug-resistance, tuberculosis.
Рецензент !щейюн К.С.
УДК 617.7:616.379 - 008.64
ЗАЛЕЖН1СТЬ ПАТОЛОГ1ЧНИХ ЗМ1Н ОЧНОГО ДНА В1Д ТИПУ ЦУКРОВОГО Д1АБЕТУ
Метою роботи було вивчення вщображення особливостей проявiв очних змш при рiзних типах цукрового дiабету. Проведено аналiз 34 хворих у яких дослщжувалась частота виникнення рiзних титв офтальмолопчних ускладнень цукрового дiабету. Встановлено, що товщина атювки хворих з цукровим дiабетом 2 типу бшьша, шж у пащенив з цукровим дiабетом 1 типу. У хворих з цукровим дiабетом 1 типу дiабетична ретинопаия е бшьш прогресуючою та перебтае бшьш злояюсно. Обгрунтована необхщшсть перюдичного проведення оптично! когерентно! томографп для можливост кшьюсно! ощнки розвитку офтальмолопчних ускладнень.
Ключовi слова: цукровий дiабет, дiабетична ретинопаия, оптична когерентна томографiя.
Цукровий д1абет (ЦД) - це група метабол1чних (обмшних) захворювань, що характеризуются хрошчною ппергл1кем1ею внаслщок порушень секрецп шсул1ну або обох цих чинниюв. Хрошчна ппергл1кем1я при ЦД супроводжуеться ураженням, дисфункщею i недостатнютю р1зних оргашв, особливо очей, нирок, нерв1в, серця i кровоносних судин [1,2,3,4].
Гостроту проблеми визначае швидкий розвиток очних ускладнень, яю спричиняють швалщшсть хворих. У рiзних крашах товариства слших на 60-85 % формують хворi на ЦД.
© Безкоровайна 1.М., Воскресенська Л.К. та inm., 2014
