CC BY
217
цюгенна теорй. Однак жодна з них на сьогоднi не пiдтвердила свою спро-можнiсть вирiшити екологiчнi проблеми i забезпечити стадий розвиток.
На думку Г. Дейл^ усунення бiдностi вимагае визнання обмежень, а не бшьш швидкого зростання економiки. I справд^ за виробництва продо-водьства на 110 % вщ потреби, в свт щорiчно вiд голоду помирае 30 млн людей. Тому суперечшсть сучасно! парадигми економiчного зростання е очевидною на наше переконання, потребуе iстотного коректування.
Висновки та перспективи подальших дослiджень. Головною проблемою запровадження в життя нових стратегш господарсько! дiядьностi, що враховували б екодогiчний чинник, залишаеться вiдсутнiсть едино! концепци свiтового розвитку, що мала б шдтримку серед основних гравщв на мiжна-родному рiвнi: урядiв держав, керiвних оргашв мiждержавних утворень, Свь тового Банку, ООН.
Лггература
1. Дейл1 Г. Поза Зростанням Економ1чна теор1я сталого розвитку. - К. : Вид-во "1нтел-сфера", 2002. - 234 с.
2. Вовк В. Еколопчна економша як сучасна штегральна наука. Омейне дерево еколопч-но! еконошки та !! засаднич1 принципи. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.csi.org.ua.
3. Гришв Л.С. Еколопчно збалансована економша: проблеми теорп : монограф1я. -Льв1в : ЛНУ 1м. 1вана Франка, 2001. - 240 с.
4. Корн1йчук Л. Економ1чне зростання 1 сталий розвиток // Економша Укра!ни. - 2008. - № 4. - С. 82-90.
5. Корншчук Л., Шевчук В. Сталий розвиток 1 глобальна мая Укра!ни // Економша Укра!ни. - 2009. - № 4. - С. 4-13. _
УДК 332; 324.2 О.Ю. Бочко - Mym4ÎecbKe мiжрайонне управлтня водного
господарства
СУЧАСНИЙ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧНИЙ СТАН ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРС1В ЗАКАРПАТСЬКОÏ ОБЛАСТ1
Розкрито основш проблеми emn0ro-eK0H0MÎ4H0ro стану земельних pecypciB За-карпатсько'1 областi, якi потребують негайного виршення. Зазначено оптимальнi шляхи виходу з ситуацп, що склалася в сучасних умовах та забезпечить належний pi-вень еколопзацп земельних ресурав об'екта дослiдження.
Ключов1 слова: еколого-економiчна ситyацiя, державне yпpавлiння екологп, земельш ресурси, забруднення навколишнього середовища, еколопчш проблеми.
O. Yu. Bochko - Mukachevo interregional board of water services Modern ecology-economic state of Transcarpatioan region land resources
The article exposes the basic problems of the ecology-economic of the landed resources of the Transcarpathian region, which need immediate decision. Also in the article marked optimum ways of exit from a situation which was folded in modern terms and will provide the propel level of ecologization of the landed resources of research object.
Keywords: ecology-economic situation, state administration of ecology, landed resources, contaminations of environment, ecological problems.
2. Еколопя довкшля
85
Питання еколого-економiчноl ситуацп земельних ресурсiв Закарпатсь-ко1 областi е актуальним на сьогодш, оскiльки саме цей регiон Украши найбiльше потерпае вiд паводкiв, нищдвного вирубування лiсiв та iнших збитюв навколишнього середовища. Отож, запобiгання цим явищам е одним iз завдань, яке потрiбно вирiшувати державним управлшням екологи та при-родних ресуршв.
Сучасний стан еколопзаци земельних ресурЫв сьогоднi набувае глобального характеру та мае багатовекторне спрямування. 1снуе низка причин, яю зумовлюють попршення еколого-економiчного стану земельних ресурсiв, виршення яких забезпечить пiдвишення рiвня родючост земельних ресурсiв, 1хне ефективне вщтворення. Дослiдженню екологiчного стану земельних ре-сурсiв присвячено багато праць вчених, зокрема I. Буздалова, П. Гайдуцького, А. Гальчинського, Д. Гнатковича, О. Крисального, В. Месель-Веселяка, С. Мо-черного, Л. Романово!, П. Саблука, М. Ступеня, М. Лисечка, Г. Черевка й ш.
Закарпатська область е центром Свропи та в складi першо! переважае гористiсть, яка займае 72 % вщ загально! плошi територи, а лiсистiсть - 51 %. Тому область вважають малоземельною, осюльки встановлено 0,135 га рiллi на одну особу, що проживае на цш територи. Водночас область мае високий коефщент густоти населення - 101 ос./км . На територи област розташовано 453 об'екти природно-заповiдного фонду площею 159388,4 га, що становить 12,68 % вщ загально1 плошi територи област тодi, коли середнiй показник по УкраАт становить 4,2 %. Ц заповiдники формують два нащональш парки НПП "Синевир" та Ужанський НПП Карпатського бюсферного заповiдника, у якому розташована найбiльша в Сврош територiя з незайманими лiсами та найвища гора Украшських Карпат - Говерла (2061 м. н.р.м.). Ужанський НПП входить до складу украшсько-польсько-словацького бюсферного резервату "Схщт Карпати" [2, с.1]. Тому дедалi актуальшшим е питання: Чому цi люи належним чином не берегти, вщтворюючи природу та фауну краши? Чому не шдтримувати чистоту земельних ресурЫв належним чином? На цей час рiвень еколопзаци цих земель е досить високим та зумовлюе комплекс проблем, яю привертають постшну увагу природоохоронно1 служби областi. Частково щ проблеми виникли через залишковий принцип фiнансування при-родоохоронних заходiв, неграмотнiсть та безвiдповiдальнiсть туристiв, яю навiдують цi територи та постшно 1х забруднюють.
Недотримання норм моралi та поведiнки фiзичних осiб посилюють постшну забруднешсть середовища, а, вщповщно, i земельних ресурсiв. Тому нагальною постае проблема охорони, вiдновлення та еколопчно безпечного використання земель люового фонду.
Зазначимо, що особливо тяжких збитюв завдали повенi 1992, 1998, 2001 рр., якi щороку перюдично повторюються. При цьому нiхто не може визначити подальшу долю стану земельних ресурЫв. Тому, на нашу думку, варто було б хоча б забезпечити належний сучасний рiвень еколопчно1 ситуацп земельних ресурЫв Закарпатсько1 областi.
На сьогоднi виникае низка проблем, яю потребують негайного втру-чання та вирiшення:
• забруднення грунтов х1м1чними токсинами внаслвдок неправильного викорис-тання добрив та препарат1в захисту рослин;
_ и и • • __• •
• неправильнии та невпорядковании процес скидш в1дход1в тдприемствами промисловост!, комунальними господарствами населення;
• незабезпечетсть област см1ттезвалищами, як поспйно поповнюються та зб1льшуються за обсягами;
• незахоронетсть не придатних до вживання х1м1чних засоб1в захисту рослин, як нагромадилися в агропромисловому комплексу
_ и ' • • •• • • и ••
• внсокнй р1вень розораност1 схил1в, що сприяе розвитку площиннох та лш1йно1 ерози;
• залшнення берепв, водоймищ, яр1в та балок державного призначення;
• забруднення грунпв викидами автомоб1льного транспорту, до складу яких входять так! шквдлив1 сполуки, як бензотрен та токсичний свинець;
• високий р1вень помилок та прорахунюв, як допущен тд час проектування та буд1вництва осушувальних систем;
• 1гнорування еволюцп природних геобюциноз1в;
• не здшснення ввдводу поверхневих вод.
Наростання еколопчних проблем у сферi використання земельних ресурЫв вимагае формування ефективно1 земельно1 полiтики, а також визна-чення цiльових показникiв управлшня земельними ресурсами, що своею чертою потребують ч^ких нормативних докуменпв, якi б давали змогу, вико-ристовуючи наявнi iнформацiйнi джерела, оцшити впливи на навколишне се-редовище i кiлькiсно оцiнити екологiчну ефектившсть дiяльностi господарю-ючих суб,ектiв-землекористувачiв [1, с.662].
Зазначимо, що на сьогодш здшснюють низку заходiв щодо шдвищен-ня рiвня екологiчного стану земель:
• по-перше, розроблено нормативно-правов1 акти щодо еколопчного використання та ввдтворення земельних ресурЫв. Так, розроблено програму запобь гання забрудненню навколишнього природного середовища спчними водами та обмеження 1хнього шквдливого впливу на довкшля на 2006-2009 рр.;
• по-друге, запроваджують у практику системне та комплексне використання природних ресурЫв;
• по-трете, розробляють та запроваджують у виробництво маловщходт та без-в1дходт технолопчт процеси, як дають змогу пом1тно скоротити чи взагал1 унеможливити забруднення природного середовища 1 забезпечують глибше перероблення первинно1 сировини;
• по-четверте, здшснюють саттарт рубання земель, як забезпечують тдви-щення продуктивност л1Ыв;
• по-п'яте, створюють громадськ оргатзацп, з метою тдвищення сввдомосп людей, пол1пшення еколопчно1 культури та еколог1чно1 ситуацп краю.
З метою вдосконалення еколого-економiчного стану земельних ресурЫв на сьогодш варто було б, на нашу думку, значну увагу звернути на:
1) показники планування та прогнозування рацюнального використання земельних ресурЫв. На сьогодш людина вже навчилася контролювати пев-т чинники природи (за винятком тих, яш мають глобальний, стихшний чи катастроф1чний характер, наприклад, землетрус, вибухи вулкатв, по-вшь, посуха), дедал бшьше 1 бшьше впливаючи на не1, а тому на сучас-ному етат ефективне планування стану еколого-економ1чно1 ситуацп зе-
2. Екологiя довкiлля
87
мельних ресурив та його практичний контроль е реальним запроваджен-ням. Враховуючи обгрунтоват розрахунки показнишв питомо! зем-лемюткост можна прогнозувати рацiонадьне використання та забезпечи-ти охорону земельних ресурив. Пiд час прогнозування варто вивчати систему багатоварiантностi показникiв прогнозування, що забезпечить радикальне подiпшення використання земельних ресурив;
2) створення сучасно! шформацшно! бази, яка б вiдтворювада сучасний стан показниюв екологп земельного фонду та вщповщала мiжнародним стандартам;
3) створення реестру, постшно дiючого монiторингу суб'екив господарю-вання;
4) запровадження критично! оцшки ризику i небезпеки використання земельного фонду. При цьому порушення природоохоронних нормативiв мае каратися системою штрафiв, додатковими податками, чи взагалi поз-бавленням права користування земельною дiдянкою [4, с.635].
5) встановлення перелiку земельних дiдянок, як доцiдьно вивести з експлу-атацй та з обiгу. Земедьнi дшянки, виведенi з обiгу, повиннi бути закрш-денi за власником за умови, якщо вони можуть забезпечувати потрiбнi умови для вiдновдення деградованих угiдь. Якщо такi умови не можуть бути забезпечет суб'ектами господарювання, то земдi доцiдьно перево-дити в запас [3, с. 64].
До цього перелжу, на наш погляд, варто додати:
• комплексний тдхщ до упдь як складних екосистем з врахуванням зональних та регюнальних особливостей;
• здiйснення комплексу робгг щодо створення захисту насаджень, будiвництва та протиерозiйних гiдротехнiчних споруд.
Зазначимо, що на цей час варто було б здшснювати щорiчний ращ-ональний контроль за породами та шдвищити рiвень виконавчо! дисциплши на пiдприемствах; частково, за змогою, збiдьшити рiвень фiнансового забез-печення на виконання природоохоронних заходiв; шдвищити контроль за ви-користанням та дотриманням законодавства. Всi обов'язки, на нашу думку, варто покласти на органи мюцевого самоврядування.
З метою шдвищення рiвня еколопзацй потрiбно створити: водоохо-роннi зони i прибережш захиснi смуги, насамперед на водних об'ектах, що е джерелом питного постачання; здшснювати систематичне спостереження за станом рiчок, водосховищ каналiв i водойм, що зумовить вчасне запоб^ання настанню тiе! чи iншо! ситуацй; здiйснити реконструкцiю i вiдновдення осу-шувальних систем, якi е непридатними для використання чи не вщповщають сучасним вимогам.
Як зазначае Росоха 1.В., сьогодш, як нiкоди рашше, потрiбна консодi-дацiя, содiдарнiсть, порозумшня, чiтка система взаемодi! державних та гро-мадських органiв охорони довкшля, оскiдьки основна мета - зберегти довкш-ля таким, щоб в ньому було безпечно жити i прийдешшм покодiнням [5].
Набутi теоретичш знання з вивчення екодого-економiчного стану земельних ресурЫв отримують свое лопчне завершення на практицi, проте вони далею вiд бажаного результату. На сьогодш не вироблено жодно! програ-ми оптимiзацi! взаемозв'язку "земедьнi ресурси - екодогiзацiя". Недоскона-
лють сучасного стану еколопзацй земельних ресурЫв можна вдосконалити, створивши пропоновану М. Щуриком iнформацiйну базу еколопчно! достат-ност земельних ресурсiв. Забезпечити рiвень еколопзацй сучасних земель можна формуванням психолопчного ставлення людини до природних ресур-сiв, утворюючи при цьому рiзного роду громадськi оргашзаци типу Еколопч-но! Лiги, запровадженням диференцiйованих навчальних програм еколопчно! освiти в навчальних закладах вЫх видiв та форм.
Лггература
1. Свсюков Т. Стандартизащя оцшки еколопчно! ефективност управлшня землекорис-тування / Т. Свсюков, О. Сохнич // Вюник ЛДАУ: економша АПК. - Льв1в, 2006. - № 13. - С. 661-666.
2. Еколопя та природш багатства Украши 2008. Еколопчний стан Закарпатсько! об-ласп [електронний ресурс]. - Режим доступу до статп: hhtp // www. Who-is-who.com. ua.
3. Леонець В.О. Розроблення проекпв землеустрою щодо консерваци деградованих i малопродуктивних земель / Леонець В.О. // Економша АПК. - 2004. - № 10. - С. 63-65.
4. Шурик М. Основнi напрями полшшення еколого-економiчного стану земель аграрного сектора Карпатського макрорепону / М. Щурик // Вюник ЛДАУ: економша АПК. -Львiв, 2006. - № 13. - С. 634-639.
5. Росоха 1.В. Навколишне природне середовище Закарпаття: екологiчний стан i пер-спективи його покращення [електронний ресурс]. / Росоха 1.В. - Режим доступу до стата: hhtp // www. есо1а§ие.со1оса11.сот._
2. Еколопя довкшля
89
