CC BY
32
УДК 630*9 Доц. О.В. Врублевська, канд. екон. наук;
магктр О.В. Сакаль - НЛТУ Украти
СУЧАСН1 ТЕНДЕНЦП РОЗВИТКУ Л1СОВОГО СЕКТОРА В ПОСТРАДЯНСЬКИХ КРА1НАХ СВРОСОЮЗУ
Дослiджено процес реформування шституцшних засад лiсового сектора у пос-традянських крашах Евросоюзу та його значення для Украши в умовах штеграцп у европейський проспр.
Ключов1 слова: лiсовий сектор, шституцшш засади, власнiсть, лiсова пол^и-ка, еколопчна полiтика.
Doc. O.V. Vrublevska; master O.V. Sakal' - NUFWT of Ukraine
Modern Trends of Forest Sector Development in Post-Soviet Countries -
Members of the European Union
The process of reforming of the forest sector institutional bases in the post-soviet countries - members of the European Union and its meaning for Ukraine under the integration into the Europe is explored.
Keywords: forest sector, institutional bases, property, forest policy, environmental policy.
У процеЫ розв'язання складних завдань реформування люового сектора Украши увагу науковщв i практиюв привертають аналопчш процеси, що вщбуваються в шших крашах, як джерело досвщу. Кошювання моделей гос-подарювання, сформованих у високорозвинутих крашах з ринковою економь кою, е неможливим через кардинальш вщмшносп попереднього юторичного розвитку i традицш ведення люового господарства. Тому, на наш погляд, особливий штерес для анашзу представляють трансформацшш процеси у сферi люокористування на пострадянському просторi. Метою 1х дослiдження е виявлення основних тенденцш та 1хнього значення для Украши в умовах евроштеграцп.
Тому об'ектом дослiдження ми обрали лiсовий сектор колишшх соцi-алiстичних кра1н, яю розрiзняються за цiлями i темпами перетворень, зокре-ма, у Центральнш та Схiднiй Gвропi (ЦСЕ) - Чехи, Словацько! Республiки, Польщi, Угорщини, у Пiвнiчнiй Gвропi - Естонй.
Екологiчна i лiсова полiтика цих кра1н з початку ринкових реформ орiентувалася на европейську модель. О^м географiчноl близькостi, у не-давньому минулому вказаш кра1ни перебували у подiбних з Укра1ною макро-економiчних умовах. Однак за досить короткий промiжок часу 1м вдалося ефективно трансформувати нацiональну економiку вiдповiдно до европейсь-ких тенденцiй розвитку, швидко влитися в евроiнтеграцiйний процес i стати повноправними членами Европейського Союзу (СС). Вивчення 1хнього дос-вщу дасть змогу Украlнi прискорити й удосконалити процес реформування iнституцiйних засад як люокористування, так i суспшьно! дiяльностi в цiло-му, дасть змогу уникнути типових помилок та приеднатися до процесу ство-рення об'еднано! Свропи.
Теоретико-методолопчну основу дослщження склали положення iн-ституцiйноl економжи, згiдно з якими iнституцiйнi перетворення е джерелом економiчного росту, зумовленого двома основними чинниками, яким ми i
прид1лимо основну увагу в ц1и статт1: змшами у в1дносинах власност1 та зм1-нами у структур1 шститут1в влади 1 полггично! оргашзаци суспшьства [1].
Люова пол1тика тюно взаемопов'язана з шшими напрямами пол1тики (рис. 1), особливо з еколопчною. Цш еколопчно! пол1тики щодо виршення таких актуальних проблем як негативниИ антропогенниИ вплив на довкшля, зменшення бюр1зномашття, неращональне використання природних ресурЫв тощо зб1гаються з цшями л1сово! пол1тики, такими як охорона И вщтворення люових насаджень, ращональне використання люових ресурЫв, посилення еколопчних функцш лшв. Тому предмет дослщження вивчали ми у свпш взаемодп цих полггик.
ПОЛ1ТИКА
1нституцшна пол1тика
1нституцшшзасади суспшьно! д1яльносп
Люокористу-вання
Суспшьна д1яльшсть
Еколопчна пол1тика
Рис. 1. Взаемозв 'язокрiзних напрямiв полтики та Их вплив на лкокористування
За своею сутшстю процес реформування шституцшних засад люово! пол1тики у дослщжуваних кра!нах носить адаптацшниИ характер, оскшьки щ держави у сво!х ринкових реформах ор1ентувалися на пристосування до умов входження до СС [2].
Трансформащя вщносин власност е основною ланкою ринкових реформ у постсощалютичних кра!нах. Д. Петенелла видшяе так форми роздер-жавлення люових земель: розподш (часткова або повна передача права ко-ристування ф1зичним особам, домогосподарствам, кооперативам на основ! довгостроково! оренди), реститущя (повернення прав власност1, як були експропршоваш, колишшм законним власникам), денащонал1защя (привати-защя ф1зичними особами, домогосподарствами, колективами, кооперативами чи корпоращями), деволющя, або деколектив1защя (делегування або децен-трал1защя влади, пов'язана з перерозподшом прав власност1, державш земл1 передаються при цьому окремим членам колективу або !х групам) [3]. У про-цес роздержавлення люових земель уряди дослщжуваних кра!н надали перевагу реституци. Ми визначили структуру люових земель, що склалася, за типами власност (табл. 1).
Табл. 1. Структурал'шових земель за типами власностiу 2003р., %
Краша Публ1чна власн1сть* Приватна властсть*
Естон1я** 38,0 38,0
Польща 82,6 17,4
Словацька Республ1ка** 77,1 18,4
Угорщина** 60,0 23,4
Чеська Республ1ка 76,4 23,6
Примггки: * до л1сових земель публ1чно'1 (сустльно'1) власностi належить лiсовi зем-лi державно'1 та мунщипально1 (комунально'1) власностi. До земель при-ватно'1 власностi належать земл1, що перебувають в iндивiдуальнiй, ко-оперативнiй власностi та власностi громадських i релiгiйних органiзацiй; ** процес роздержавлення тривае.
В1дпов1дно до головного критерда оцшки ефективност1 трансформаци вщносин власностi на лiсовi землi - покращення стану лiсiв - можна ствер-джувати, що приватизацiя дрiбних лiсових дiлянок у дослiджуваних крашах не виправдала очiкувань. Невелика площа (3-5 га) приватних люоволодшь створюе перешкоди для ефективного ведення л1сового господарства, зокре-ма, часто дрiбнi лiсовласники не мають необхiдних знань, не володшть дос-вiдом господарювання в лiсi, фiнансовими, матерiальними й техшчними за-собами. Значна розпорошешсть невеликих лiсових дiлянок ускладнюе, а iнодi й унеможливлюе зовнiшнiй контроль л1сокористування. Соцiальна напруже-нiсть виникае також при обмеженш приватними люовласниками доступу у лiси, особливо якщо це суперечить нацiональним традицiям.
Оренда л1сових земель дае змогу усунути недолжи приватно!" i державно:' власностi. Принципово важливими для запровадження оренди як ме-ханiзму поступово1' диверсифiкацii вiдносин власностi в л1совому господар-ствi, на наш погляд, е таю аспекти: суб'ект оренди - орендар (резидент чи шоземна особа); яюсть лiсових дiлянок, яю передаються в оренду; термiн оренди. Рiвень загрози нацiональним екологiчним та економiчним iнтересам за певних умов оренди, за нашою оцiнкою, вщображено в табл. 2.
Табл. 2. Стутнь вiдповiдностi тимв оренди нащональним штересам _лшжористування_
Яшсть лшових д1лянок Орендар
Резидент Нерезидент
Продуктивн1 д1лянки л1сфонду Низький р1вень загрози Створюе найб1льшу загрозу
Деградован1 л1сов1 д1лянки, неугщдя Не створюе загрози Створюе загрозу
Як вщомо, в Укршт тривалий час дискутуеться питання про розмежу-вання функцш державного управлiння i контролю в галузi охорони, захисту, використання й вщтворення лiсiв та виробничо1' функцii (лiсоексплуатацiя), про вiдокремлення ролi продавця лiсосiчного фонду вiд ролi покупця. Особливо важливим тут е створення дiевого механiзму зовшшнього контролю л1-соексплуатацii. У контекст цих проблем ми виконали порiвняльний аналiз iнституцiйних структур лiсового сектора дослщжуваних краш (рис. 2-3).
Встановлено, що функщя держави полягае, у першу чергу, у контролi ведення люового господарства, в тому числ1, у недержавних лiсах. Державнi
органи надають консультацшш послуги приватним люовласникам, часто без-коштовш. Ведення люового господарства у приватних люах здшснюють люо-в1 менеджери, як наИмаються люовласниками. В шшому випадку ця функщя покладаеться на державш оргашзаци, як у Чеськш та Словацькш Республь ках. Держава надае фшансову шдтримку люовому сектору. У дослщжуваних кра!нах здебшьшого субсиди надаються на складання люовпорядних плашв (щ послуги надаються наИчастше спещал1зованими приватними оргашзащ-ями) та на проведення шших лшвничих заход1в. Уряди кра!н на конкурентны основ1 реал1зують програми шдтримки люоуправлшня незалежно вщ форми власност суб'екта люових вщносин.
в1домче тдпорядкування;
вщомчии контроль;
зовн1шн1И контроль
Рис. 2.1нституцшна структура лкового сектора Чесько1 Республжи (склад. за [4-6])
Державними люами у кра!нах ЦСС управляють державш л1сов1 компа-нп (агентства). Варто вщзначити, що бшьшють люогосподарських операцш нав1ть у державних л1сах у кра!нах регюну виконуються приватними спещ-ал1зованими оргашзащями за контрактом. Зовтшнш контроль люоексплуата-цп як у публ1чних, так \ у приватних люах здшснюеться уповноваженим дер-жавним органом у сфер1 охорони навколишнього природного середовища. В Угорщиш розмежування функцш державних оргашв виражено наИбшьш ч1т-ко, причому л1сов1 компанп перебувають фактично шд подвшним зовтшшм контролем.
У крашах ЦСС спостерйаеться тенденцiя скорочення частки експлу-атацiйних лiсiв. Люи спецiального призначення, зважаючи на виконуваш ними соцiально-екологiчнi функцiï, майже повшстю перебувають у публiчнiй власность Як виняток, у Польськiй Республщ 5,2 % лiсiв спецiального призначення е приватними. Досвiд показуе, що приватнi лiсовласники не завжди у свош дiяльностi враховують еколопчш вигоди, частiше превалюе комер-цшний iнтерес. Частка деревини, заготовленоï при доглядових рубаннях у крашах регюну, як i в Украïнi, е значною, але ця ситуацiя з кожним роком покращуеться. Перевага надаеться природному поновленню лiсiв.
Рис. 3.1нституцШна структура лкового сектора Угорщини (скл. за [5, 6])
Люовий сектор перебувае шд загальним впливом процесу евроштегра-цiï, в якому дедалi бiльшоï уваги придiляеться еколопчним аспектам. Процес формування спiльних еколопчно1' i лiсовоï полiтик GC був тривалим i склад-ним, осюльки регулювання цих сфер не було передбачено Римським i Маас-трихтським договорами, як заклали пiдвалини СС. Серед краш-учасниць не було едност щодо доцiльностi спiльноï лiсовоï пол^ики, оскiльки в цьому вбачали порушення принципу субсидiарностi. Тим не менш поступова штегра-цiя спiльних дш щодо лiсового сектора в iншi сфери дiяльностi СС призвела, як вважають, до вироблення й затвердження спшьно1" стратегiï дiй у люовому секторi. Украïнi, нацiленiй на вступ до Свросоюзу, необхiдно, на нашу думку, враховувати таю зовтшш вимоги i обставини, а також застереження експерттв:
• за ощнками дослвднишв, ухвалена Свропарламентом "Стратепя Свропейсь-кого Союзу в галуз1 лшового господарства" (1997) е одноб1чною, в цьому документ! дом1нують комерцшт аспекти;
• еколопчна полттика СС е неефективною, i це може призвести до деградаци довкшля, оскшьки об'еднання пропагуе постшне й швидке економ1чне зростан-ня i промисловий розвиток, а не прагне ре^заци концепци сталого розвитку;
• у постсощалштичних кра!нах, що вступили в СС, був набутий позитивний досвщ ухвалення прогресивних законодавчих акт!в, деяк з яких були яюсно кращими за екологiчне законодавство СС, але вони були змушет беззасте-режно прийняти нормативну базу СС;
• шоста Програма дiй СС щодо охорони навколишнього природного середови-ща (2002-2012) передбачае координацию заходiв у сферi довкшля та лiсовому секторi не тшьки держав-членiв СС, але й держав-кандидат1в та iнших кра!н Свропи. Вимоги щодо захисту навколишнього середовища iнтегруються у iншi напрями полггики СС, в тому чист й зовнiшню. Вагома роль выводиться наднацюнальним iнституцiям та неурядовим оргатзащям;
• як один з найважливших напрямiв д1яльност! СС у лшовому секторi розгля-даеться боротьба з незаконними рубаннями; прiоритетом у люовому секторi е технiчна пол^ика, метою яко! е екологiзацiя техтки i технологiй.
Свроштегращя вимагае вщ Укра!ни удосконалення та адаптацп зако-нодавства в напрямку екологiчних стандарт i норм екологiчного права СС та узгодження нацюнально! еколопчно! та люово! полiтики iз спiльною поль тикою СС у цiй галузь Проте, це е дуже дорогим завданням, оскшьки 90 % вщ прогнозовано! суми витрат кра!ни-претенденти на вступ до СС повинш забезпечити самостшно за рахунок внутрiшнiх джерел або шших, не пов'яза-них з СС. На тепершнш час вщсутнш комплексний аналiз витрат i вигод ль сового сектора, зумовлених вступом Укра!ни до СС. Враховуючи досвiд пос-тсоцiалiстичних кра!н, що стали членами СС, Укра!ш доцшьно розробити власний сценарiй розвитку, в якому б гармоншно поедналися переваги евро-пейсько! шституцшно! моделi, попереднш позитивний досвiд господарюван-ня в лiсi й нацiональнi особливостi люокористування.
Л1тература
1. 1нституц1йн1 перетворення як передумова ефективного використання ресурсного потенщалу регюну: Матер1али щор1чно'1 загальношститутсько! науково-практично! конферен-цп 24 кв1тня 2003 року. - Одеса: ОР1ДУ УАДУ, 2003. - 458 с.
2. Будкш В. Передумови i результати трансформацп власност у постсощашстичних державах//Економ1ка Укра1ни. - 2002, № 5. - С. 76-83.
3. Petenella, D. Privatization of Mountain Forest Land in Countries in Transition: Problems and Potentials (Paper for the IUFRO book "Forest in Sustainable Mountain Development: a State-of-Knowledge Report for 2000").
4. Полякова Л., Попков М., Савущик Н., Пивовар С. Леса и лесное хозяйство Чешской Республики// WoodBusiness. - 2002, № 3. - С. 20-24.
5. Полякова Л., Попков М., Савущик Н., Пивовар С. Люовий сектор Угорщини, Словаки i Чехи: основш напрямки розвитку// Люовий i мисливський журнал. - 2003, № 1. http://www.fmsc.com.ua.
6. Conservation and Systainable Management of Forest in Central and Eastern European Countries. - European Commission Phare Programme, 1999.
УДК 658.511:339.13 Асист. I.О. Гайдук -RbeiecbKa КА
КЛАСИФ1КАЦ1Я Ф1НАНСОВИХ РЕСУРС1В ШДПРИСМСТВА
Розглянуто класифшащю фшансових ресурав тдприемства за показниками 1х формування та використання.
Ключов1 слова: фшансов! ресурси, джерела формування, напрями використання фшансових ресурав.
