CC BY
113
Науковий вкник НЛТУ Укрмни. - 2G1G. - Вип. 20.1
стату шд час синтезу napaMeTpiB цифрового регулятора n0ipi6H0 пов'язувати 3i спiввiдношенням мшмально! постшно! часу об'екта регулювання i перiоду дискретизаци цифрово! частини системи управлшня.
Лiтература
1. Герман-Галкин С.Г. Компьютерное моделирование полупроводниковых систем. -СПб. : Изд-во "КОРОНА принт", 2001. - 315 с.
2. Гурьянов В.А. Цифровая система управления источника тока, построенного на основе транзисторного ШИП / В. А. Гурьянов, В.В. Кротенко // Научно-технический вестник. -СПб. : Изд-во ИТМО. - 2001. - Вып. 3 (197). - С. 234-238.
3. Изерман Р. Цифровые системы управления. - М. : Изд-во "Мир", 1984. - 237 с.
4. Кротенко В.В. Параметрический синтез цифровых систем управления с транзисторными широтно-импульсными преобразователями / В.В. Кротенко // Известия вузов. Приборостроение. - Т. 46. - № 6. - 2003. - С. 25-31.
5. Цифровые электроприводы с транзисторными преобразователями // С.Г. Герман-Галкин, В.Д. Лебедев, Б.А. Марков, Н.И. Чичерин. - Л. : Изд-во "Энергоатомиздат". Ленингр. отд-ние, 1986. - 248 с.
Валюх О.А., Засанский Я.М. Синтез цифрового регулятора системы электропривода несущих валов бумагорезального станка
Рассматривается синтез цифрового регулятора, обеспечивающего переходной процесс, близкий к процессу эквивалентной непрерывной системы. Даны рекомендации относительно выбора периода дискретизации цифровой части системы управления. Исследования показали, что выбор структуры эквивалентной непрерывной системы электропривода несущих валов бумагорезательного станка во время синтеза параметров цифрового регулятора нужно связывать с соотношением минимальной постоянной единицы времени объекта регуляции и периода дискретизации цифровой части системы управления.
Valyuh O.A., Zasanskyj J.M. Synthesis of the digital control system of the electrical actuation system of carrying shafts of the paper cutting machine
Tuning of the electric drive system on an optimum modulo and synthesis of the digital regulator in the Simulink is considered. It is justified a choice of digitization period of a control system digital part. Researches witnessed that choice of structure of the equivalent continuous system of electromechanic of bearings billows paper-cutting a machine-tool during the synthesis of parameters of digital regulator it is needed to bind to correlation of minimum permanent time of object of adjusting and period of discretisation of digital part of control the system. _
УДК 6S1.3.06 Студ. Б.1. Купар; проф. Ю.1. Грицюк, д-р техн. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
СУЧАСН1 ТЕХНОЛОГИ ПРОЕКТУВАННЯ ВЕБ-САЙТ1В
Розглянуто питання створення веб-сайпв iз використанням сучасних технологий CMS Drupal. Хоча розроблення динaмiчних штерактивних сайпв потребуе багато часу та зусиль, проте на сьогодш це питання устшно виршують "Системи керуван-ня вмютом" (CMS - Content Management System). За допомогою безкоштовно'1 системи Drupal можна pеaлiзyвaти багато задач, яю виникають у процес розроблення веб-сайпв.
Вступ. Кшьюсть коpистyвaчiв 1нтернет у свт та в УкраАт зокрема щороку збшьшуеться в кшька paзiв. Сьогодш Всесвггня мережа стала не-вщ'емною частиною життя як у розвинених крашах, так i у таких, що розви-
ваються. У сучасному житл HaBiTb nepecÍ4Horo учня, студента чи офюного працiвника, так i в глобальному шформацшному cycninbCTBi загалом стае не-можливим ведення дiяльностi у будь-якiй галузi без доступу до Всесв^ньо! мережi 1нтернет. Завдяки стрiмким темпам зростання 1нтернет, дедалi часть ше у його користувачiв постае питання щодо розроблення якщо не власного веб-сайту, то хоча б шдивщуально! веб-сторiнки.
Сучасне 1нтернет-розроблення передбачае використання таких техно-логiй: PHP, JavaScript, Ajax, "Web 2.0". Нещодавно, з легко! руки ^ма О,Рейлi, з'явився термiн "Web 2.0", якого ввiв у сво'й статтi "Tim O'Reilly -What Is Web 2.0" вщ 30 вересня 2005 р. У цш робот автор пов'язав появу ба-гатьох сайтiв, об'еднаних деякими загальними принципами, iз загальною тен-денщею розвитку iнтернет-товариства, i назвав це явище Web 2.0, на проти-вагу "старому" Web 1.0. Округлеш кути, градiентнi кольори, зручнi для чи-тання шрифти, пiктограми, ефект вщбиття в картинках, розмiтка сторшки в 1-2 стовпчики - це, як на перший погляд, загальноприйнят характеристики Web 2.0. Насправдi ж, Web 2.0 - це, насамперед, зручшсть роботи для корис-тувача. Це означае, що сайт, розроблений з концепщею за Web 2.0, повинен робити все можливе, щоб користувачевi було зрозумiло, зручно, комфортно, корисно й, звичайно ж, щкаво перебувати на такому сайть
Основш принципи роботи у Web 2.0
Веб-cepeicu - призначеш для зручного доступу даних за допомогою звичайного штернет-браузера, тобто користувачам непотрiбно встановлюва-ти нiяких додаткових програм на сво'х комп'ютерах, непотрiбно пiклуватися про постшш оновлення 1'хтх версiй. А виконання яких-небудь розрахунюв веб-сервiсами не потребуе вщ комп'ютерного користувача шяких додаткових витрат ресурсiв - вс операци виконуе сервер.
Ajax - це методика застосування технологш JavaScript i XML, що дае змогу завантажувати потрiбнi дат вщповщно до дш користувача, не переза-вантажуючи веб-сторiнку повнiстю. Завдяки використанню цього шдходу можна значно пришвидшити роботу користувача iз сайтом.
RSS - це технолопя, яка базуеться на XML, що дае змогу користувачам за допомогою спещально! програми-агрегатора переглядати новини з рiз-них сай^в як единий потж - рядок новин. Завдяки цш технологи користувачам бшьше непотрiбно переглядати десятки сай^в для того, щоб довщатися останнi новини. Пiдписавшись на RSS, кожен користувач може, використову-ючи браузер (наприклад, Opera, Mozilla FireFox), читати новi публжаци кшь-кох сайтiв у одному мющ.
Теги - це спецiальнi м^ки, використання яких дае змогу бшьш зручно iдентифiкувати й тематично сортувати контенти (статп, малюнки, мультиме-дiа, файли тощо). Наприклад, об'ект "ваза з жовтими квггами" складно вщнес-ти вiдразу до яко'сь одте! категори. Чи помiстити цей об'ект у категорш "посуд"? Або все ж таки в категорш "квгги"? А може навггь у категорш "жовте"? З тегами "ваза", "жовтий" i "квiти" цей об'ект можна швидко знайти за кож-ною iз цих категорiй. У Web 2.0 м^ки представленi у виглядi так звано!' "хмари тепв". У цiй хмарi найбшьш значущими й популярними е теги: позначеш
Науковий вкиик НЛТУ Украши. - 2010. - Вип. 20.7
крупшше, знаходяться у центрi, найменш популярнi - на "перифери" хмари. Можливий й шший варiант зображення "хмари тепв": використання техноло-пй JavaScript та Flash, яю дають змогу виконати теги у виглядо "3D хмари".
Сощалпащя - це ведения особистих ме-режних щоденниюв - блопв, - один Í3 показових прикладiв соцiалiзацiï помiж iнших у Web 2.0. За допомогою такого блога кожен користувач може якось виокремитися з юрби, персоналiзувати свою певну зону сайту - додати особист аудю- та вще-офайли, зображення, публжувати своï статтi або дшитися новинами. Крiм цього, соцiалiзацiя сприяе активному створенню спiвтовариств, у яких кожний користувач може залишити свое повщомлення, подiлитися з iншими своею проблемою, отримати вiд iнших безлiч рiзноманiтних думок i мiрку-вань, а також висловити своï зауваження з того чи шшого приводу.
Зазначеш принципи - це лише невелика частина фшософи роботи у Web 2.0. Навколо самого поняття Web 2.0 ведуться запекл суперечки мiж знавцями, кожен з яких вважае себе найрозумшшим. Хтось уважае його су-цшьною фiкцiею, лише додатковим маркетинговим ходом, а iншi -справжньою революцiею у веб-дизайш. Однак незаперечним залишаеться той факт, що Web 2.0 - це спроба зробити 1нтернет-ресурси зручнiшими, корисш-шими для користувача, надати йому бшьше свободи дiй.
Система керування вмкту веб-сайту (СКВ; англ. Content Management System) - це програмне забезпечення для оргашзаци веб-сайтв чи в ш-ших шформацшних ресурсiв в Iнтернетi чи окремих комп'ютерних мережах.
СКВ надають змогу швидко та ефективно розробляти веб-сайти, знач-но полегшують створення, наповнення та оновлення.
Першi СКВ були розроблеш на великих корпорацiях для оргашзаци роботи з документацiею. У 1995 р. вщ компанiï CNET вщокремилася окрема компанiя Vignette, яка започаткувала ринок комерцiйних СКВ. З часом дiапа-зон продукцiï розширювався i дедалi бiльше iнтегрувався у сучасш мережевi системи аж до популярних веб-порталiв.
Багато сучасних СКВ поширюються безкоштовно, вони е легкими у встановленш (iнсталяцiï), здебiльшого розробляються групами ентузiастiв пiд так званою лiцензiею англ. GNU/GPL.
Системи управлiння веб-сайтом часто розраховаш на роботу в певно-му програмному середовищi. Наприклад, система MediaWiki, пiд управлш-ням яко1' працюе Вiкiпедiя, написана мовою програмування PHP i зберiгае вмют i налаштування у базi даних типу MySQL або PostgreSQL; тому для ïï роботи потрiбно, щоб на серверi, де вона розмщена, були встановленi вебсервер (Apache, IIS чи шший), тдтримка PHP та системи керування базами даних MySQL або PostgreSQL, а також, в разi потреби, додата^ програми для оброблення зображень чи математичних формул. Таю вимоги е типовими для open-source СКВ.
На сьогодш широко використовуються таю рiзновиди СКВ (CMS):
L-.rff№riHK*
« "Tfttâstript
Lsa"' Ajax
MKUIIH "" ■■'■
CMS документ
"""^WHWdniPl
рнр
Рис. 3D хмара meeie
• Web content management systems для управлiння веб-сайтами (наприклад, ен-циклопедшми, подiбними до ВЫпеди, онлайн-виданнями, блогами, форумами, корпоративними чи персональними веб-сторшками та iн.);
• транзакдiйнi СКВ для забезпечення транзакций у електроннш комерцй;
• iнтегрованi СКВ для роботи з документащею на тдприемствах;
• електроннi бiблiотеки (Digital Asset Management) для забезпечення циклу життя файлiв електронних медiа (вiдео, графiчнi, презентаци тощо);
• системи для забезпечення циклу життя документацй (настанови, доввдники, описи);
• освiтнi СКВ - системи для оргатзацй Iнтернет-курсiв i вщповщного циклу життя документацй;
• корпоративт СКВ (Enterprise content management systems) з рiзноплановим пристосуванням для потреб тдприемницько" дiяльностi. Пiдтримують цикл життя внутршньо1 та зовнiшньоi документацй";
• платформент СКВ (Platform Content Management Systems) тдтримують ав-томатизацш роботи з комп'ютерними файлами, папками, програмами у виз-наченому програмному середовищi.
З СКВ використовують таю способи роботи:
Генерування сторток за запитом. Системи такого типу працюють на основ1 зв'язку "модуль редагування ^ база даних ^ модуль представления". Модуль представлення генеруе сторшку з контентом при запит на нього на основ: шформаци з бази даних, яка може змшюватися за допомогою модуля редагування. Сторшки заново створюються сервером тд час кожного запиту, що створюе постшне навантаження на сервер. Але його можна багатократно змен-шити в раз1 використання метод1в кешування, як: е в сучасних веб-серверах.
Генерування сторток nid час редагування. Система тд час редагування сторшок вносить змшу у вмют сайту та створюе наб1р статичних сторь нок. За такого способу роботи доводиться жертвувати штерактившстю м1ж вщвщувачами сайт1в та контентом цього сайту.
Змшаний тип роботи. Як зрозумшо 1з назви, цей тип поеднуе в соб1 переваги перших двох. Його можна реашзувати шляхом кешування - модуль представлення генеруе сторшку один раз, надаш вона з плином деякого часу буде в декшька раз1в швидше завантажуватися 1з кеша. Кеш може оновлюва-тись як автоматично, з плином деякого пром1жку часу, чи тд час внесення змш у визначет роздши сайту, так i вручну за командою адмшютратора. Другий шдхщ полягае у збереженш визначених шформацшних блоюв на ета-m редагування сайту i збирання сторшок з цих блоюв при запит вщповщно" сторшки користувачем.
Модульна система керування вмктом веб-сайту. Одтею з багатьох СКВ е система Drupal (укр. Друпал) - популярна безкоштовна модульна система з вщкритим кодом, написана мовою програмування PHP. Розробником ще" системи е Дрю Байтаерт (Dries Buytaert) та стльнота розробниюв.
Система Drupal може працювати у таких популярних операцшних системах, як Windows, Mac OS X, Linux, власне, на будь-яюй платформ^ яка шдтримуе роботу веб-сервера Apache (починаючи з верси 1.3), або IIS (почи-наючи з верси IIS5+) та штерпретатор мови PHP (починаючи з верси 4.7.5+), також потр1бна наявшсть системи керування базами даних, наприклад, вщ-крит системи MySQL або PostgreSQL.
Науковий вкмик НЛТУ УкраТни. - 2010. - Вип. 20.7
Структура та потужна база модулiв Drupal'y дае змогу порiвняно швидко створювати потужш iнтерактивнi веб-сайти. Ochobhï переваги:
• гнучшть системи. Арх1тектурно Drupal побудований дуже грамотно i мо-дульно, що дае змогу зробити з нього будь-що.
• якiсний код. Завдяки достатньому жорсткому контролю якост Drupal i його модулi не тшьки стабiльнi, а й мають досить читабельний код.
До базового пакету системи, окр1м модул1в створення статичних сторшок (сторшок 1з постшною адресою) та нових статей, належать модул1 для оргашзаци блопв (електронних журнал1в користувач1в), форум1в (мюць для штернет-дискусш), "книг" (шформацшних доб1рок, праця над якими ведеться колективно), синдикаци Импорту новин з шших сайтв), модуль керування шформацшними блоками на сторшках, яю полегшують керування 1хшм виг-лядом, модуль керування меню.
Drupal шдтримуе р1зш теми оформлення та дае змогу створювати сво1 теми оформлення. Спшьнотою розробниюв Drupaly створено багато додат-кових модул1в, серед яких варт уваги модул1 1нтернац1онал1зац11 (створення багатомовних сайтв), модул1 керування файлами, що дають змогу викладати на сайтах звуков! та вщеофайли, модул1 категоризаци вмюту, модул1 оргашзаци користувач1в у групи та спшьноти.
Створення блогу, використовуючи Drupal. У шдход1 до створення блогу на ядр1 Drupal можна шдшти здебшьшого з двох таких вар1ант1в:
Використання вбудованого модуля Blog. У раз1 його включення у кожного користувача з'являеться особистий блог i новий тип матер1алу "Blog Entry". Якщо при цьому ще включити i модуль Blog API, то можна створювати записи в блоз1 за допомогою будь-якого зовшшнього кшента, який шдтримуе XML-RPC. Такий шдхщ ушверсальний, але, на мш погляд, надлишковий для блогу, який веде одна людина. Це добре для багатокористувацького сайту i сайтв р1зних сшвтовариств, але занадто ускладненою для простого блогу.
Використання для допиЫв стандартного типу матерiалу "Story" (Стат-тя). Тут все набагато простше. Матерiали просто розмщуються на головнш сторшщ, модуль Blog при цьому неактивний. Додатковi модул!, як! можуть набагато розширити функцiональнiсть блогу:
• Calendar - цей модуль представляе арх1в записiв у календарному виглядг
• Taxonomy - дае змогу розподшяти матерiали на категорiï, що надае зручтсть в пошуку на сайт! для користувача.
• XML sitemap - автоматизоване створення мапи сайту, яка потрiбна для по-шукових машин.
• Tagadelic - створення хмарки тегiв, на основ! одного з словнишв Taxonomy.
• Upload - дае змогу користувачам завантажувати i додавати файли до напов-нення.
• Poll - опитування серед користувачiв веб-сайту.
Висновок. Розглянуто основш принципи розроблення сучасних ште-рактивних сайтiв. Використання СКВ (Системи керування вмютом) - швид-кий споЫб розроблення веб-сайтiв.
Система Drupal - проста безкоштовна СКВ, яка дае змогу швидко створювати сайти, зручно й доступно додавати новий контент, легко змшю-вати графiчне оформлення сайту, використовуючи каскадш таблиц - CSS.
Купар Б.И., Грыцюк Ю.И. Современные технологии проектирования веб-сайтов
Рассмотрен вопрос создания веб-сайтов с использованием современных технологий CMS Drupal. Несмотря на то, что разработка динамических интерактивных сайтов занимает много времени и усилий, однако на сегодня этот вопрос с успехом решают "Системы управления содержанием" (CMS - Content Management System). С помощью бесплатной системы Drupal можно реализовать много задач, которые возникают при разработке веб-сайтов.
Kupar B.I., Gryciuk Yu.I. Modern technologies of planning of web sites
The question of creation of web sites is considered with the use of modern technologies of CMS Drupal. In spite of the fact that development of dynamic interactive sites occupies a lot of time and efforts, however for today this question with success is decided by "Control the system by maintenance" (CMS - Content Management System). By the free system of Drupal it is possible to realize a lot of tasks which arise up at development of web sites.
УДК 330.45 Доц. Б.Ю. Кишакевич, канд. екон. наук - Дрогобицький
ДПУ м. 1вана Франка
ОПТИМ1ЗАЦ1Я РОЗПОД1ЛУ ЕКОНОМ1ЧНОГО КАП1ТАЛУ
Розглянуто основш методи оптимально! алокацп економiчного катталу. Показано взаемозв'язок зважених алокацш iз традицшними методами розподшу катталу тд ризиком. Визначено необхщт та достатш умови наявносп ефекту диверсифшацп та запропоновано методику обчислення прибутку вщ нього.
Ключов1 слова: алокащя економiчного катталу, стохастичне домiнування, зва-жет алокацп, залишковий ризик, ефект диверсифшацп, СУаЯ, економiчний каттал.
Актуальшсть проблеми. Проблем! оптимального розпод1лу економ1ч-ного катталу присвячено багато теоретичних та практичних розробок. Водно-час, коли декомпозищя суми загального економ1чного катталу (або катталу тд ризиком) банку чи страхово! компани в окрем! субпортфел! або б1знес-оди-нищ, стала стандартом у фшансовш практищ, науковщ дос дискутують щодо методологи визначення оптимально! алокацп катталу. Зазвичай, вщмшносп у тдходах до розподшу катталу полягають у використанш р1зних м1р ризику та критерив оптим!заци. Дослщження потребуе також ефект диверсифжаци шсля розподшу економ1чного катталу, внаслщок якого утворюеться додатковий прибуток, який повинен був би враховуватись регулятором.
Аналiз останнiх наукових дослвджень. Проблем! розпод!лу еконо-м!чного катталу м!ж окремими субпортфелями або шдроздшами фшансово! компан!!' присвячено чимало наукових дослщжень, здеб!льшого закордонних автор!в. Так, у роботах Яна Дхаена [1], Д. Вшке [2], Р. Кааса [3], А. Цанакаса [4] методику оптимального розподшу катталу розглядають не лише як важ-ливу складову ризик-менеджменту, але й як ефективний шструмент визначення прибутковосл окремих шдроздшв або вид!в д!яльност компан!!. Е. Фурман [5] та Р. Зтюс [5] дослщили застосування зважених розподшв економ!чного кап!талу. М. Гувертс [6] проанал!зував взаемозв'язок м!ж р!зни-ми принципами алокац!! кап!талу !з адитивними, суперадитвними та субади-тивними м!рами ризику.
