CC BY
36
Розроблений вiдповiдний web-iнтерфейс для роботи i3 системою. BiH дае можливiсть ад-мшстратору та користувачам системи переглядати данi про мережевий трафж за допомогою вибiрки з бази даних за вказаними параметрами: IP-адреса джерела, порт, IP-адреса призначен-ня, дата, час, напрям (вхщний, вихiдний).
Також система дозволяе побачити адмшстратору картину завантаження каналу в даний момент у графiчному виглядi i надае данi про те, яю 1Р-адреси i по яких портах вносять найбь льшу частку в завантаження каналу. У системi передбачена можлишсть експортування зiбраноl шформаци у файли pdf-формату, а також перегляд даних за минулi мкящ з ранiше створених архiвних копш. Для адмiнiстратора передбаченi засоби управлшня користувачами системи.
Висновок. У процеи розробки системи «NG stat» були дотримаш практично всi вимоги до бшшгових систем, актуальнi для роботи ушверситетсько! мережi. Програма дозволяе нада-вати послуги з облiку трафжу при доступа в 1нтернет. Для вдентифжаци клiента використову-еться його IP-адреса або штерфейс маршрутизатора, через який вш пiдключений до мережа Система пiдтримуе також вiртуальнi IP-адреси.
Ng_ipacct е зручним програмним пакетом для збирання повно1 й детально! статистики. Варто додати, що процес збирання статистики й запису отриманих даних засобами Perl е опти-мальним, оскiльки весь необхiдний набiр iнструментiв вбудований у нього.
У даний час бшшгова система впроваджена i успiшно експлуатуеться в Тернотльському нацiональному педагогiчному унiверситетi iменi Володимира Гнатюка.
Л1ТЕРАТУРА
1. Billing — Wikipedia, the free encyclopedia. — http://en.wikipedia.org/wiki/Billing.
2. Деньги любят счет — http://www.vitmish.narod.ru/billing.htm.
3. Дич Л. З. Развитие биллинговых систем //Компьютер-ИШФО. — 2001. — №15, 16, 20, 21.
4. Дич Л.З. Биллинговые системы: комплексное решение или специализация? // Технологии и средства связи. — 2001. — №4. — С. 43-48
Василь ФРАНЧУК
ВИКОРИСТАННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛ1ННЯ ВМ1СТОМ JOOMLA! У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕС1
В умовах розвитку вiдкритого iнформацiйного сусп1льства 1нтернет-технологи створюють унiкальнi можливостi удосконалення засобiв педагопчно! дiяльностi та професiйного розвитку. У зв'язку з цим виникае необхiднiсть ктотно! змiни освiтнiх ресурЫв як шкiльного, так i вузiвсько-го р1вня; створити й розробити новi засоби навчання, що вщповщають таким вимогам, як:
1) актуальшсть вiдображуваних даних та !х ввдповвдний зв'язок з конкретною предметною областю;
2) орiентацiя на задоволення iнформацiйних потреб користувачiв-учасникiв педагопчно-го процесу (учителiв, студента, учнiв) та цшеспрямований розвиток !хнього iнтересу.
Основними проблемами розвитку освiтнiх ресурс1в е:
1) недостатня кшьюсть викладачiв i фахiвцiв, що мають реальний досввд розробки освiт-нiх Iнтернет-ресурсiв;
2) недостатньо розвинена комушкацшна iнфраструктура в кра!ш (незадовiльна швидкiсть зв'язку у навчальних закладах при роботi в 1нтернет);
3) невелика кiлькiсть шформацшних ресурсiв освiтнього характеру на укра!нськш i ро-сiйськiй мовах.
Аналiз останнiх дослiджень потреб iнформацiйного сустльства свiдчить, що iснуе пев-ний дефiцит вiдповiдних освiтнiх Iнтернет-ресурсiв. Безперечно, це залежить ввд рiвня систем-них дослiджень щодо проблеми розробки технологи конструювання освiтнiх сайтiв. Другий аспект розвитку освггшх 1нтернет-ресурмв — розробка добре продуманого мехашзму керування даними на цих ресурсах. Зрозумшо, необхiднiсть створення та наповнення сайту, що складаеть-ся з багатьох стс^нок або потребуе постшного оновлення змiсту, переобтяжено проблемами !х статичностi. Використання тiльки мови HTML сильно затягуе в чаи щ процеси, а перiодичнi
146
Шауков1 записки. Сер1я: Педагог1ка. — 2008. — №8
змiни дизайну вимагають перероблення всього ресурсу. Отже, для дина]шчних даних noTpi6eH вiдповiдний механiзм, що е актуальною проблемою.
Таким мехашзмом може бути система управлiння вмютом (CMS — Content Management System) для роботи я^ потрiбен ввдповвдно Web-сервер (з пiдтримкою PHP та баз даних MySQL).
Перед тим як почати використовувати систему Joomla!, важливо знати, що користувач мае обмежений набiр дозволених дiй. Таким чином, у контекста управлшня веб-сайтом, типи користувачiв, якi працюють з системою, безпосередньо залежать вiд того, яю права в управлiннi сайтом власник сайту надасть тому чи шшому користувачевг
Наприклад, власник сайту хоче, щоб усiма аспектами управлiння веб-порталом займався один користувач. У такому р^ облiкового запису користувача Супер AdMiHicmpamop, створеного при встановленнi системи, буде достатньо. З iншого боку, власник сайту може захотгги, щоб доступ до управлiння елементами (вмюту сайта) контента, створеного одним користувачем, мав ш-ший, а вщповщальним за адмiнiстрування сайта був третiй. У данiй ситуацiï доцшьним може бути створення облжових записiв користувача з правами Автора для внесення контента з правами Публшатора для перевiрки i розмщення контента безпосередньо на сайтi, та Супер Адмтктра-тора, для управлшня штерфейсом, налаштуваннями модул1в, компонентiв тощо.
Не iснуе точних i простих правил. Якщо освоïти концепцiю рiвнiв доступу i набiр дiй, яю мають рiзнi користувачi залежно ввд рiвня доступу, то можна створити необхвдне число об-лiкових запиЫв користувачiв з чiтко розмежованими обов'язками в управлшш сайтом.
Перед встановленням системи Joomla! потрiбно, щоб веб-сервер, на який буде встанов-люватися система, ввдповвдав мiнiмальним системним вимогам, а саме:
• РНР 4.2.x або вище: http://www.php.net (з тдтримкою MYSQL, XML i Zlib)
• MYSQL 3.23.x або вище: http://www.mysql.com
• Apache 1.13.19 або вище: http://www.apache.org
Систему Joomla! можна використовувати з бшьшктю ввдомих веб-браузерiв: Firefox, Internet Explorer 5.5 або вище, Netscape. Використання цих веб-браузерiв мае значш переваги при роботi з адмшстративною частиною (Внутрштм ттерфейсом) системи Joomla!.
Система Joomla! була тестована в середовищах таких операцшних систем, як Linux, FreeBSD, Mac OS X i Windows NT/2000/XP/2003, однак може бути використана будь-яка шша операцшна система, в якш пiдтримуеться PHP i MYSQL. Для роботи з системою Joomla! потрь бно, щоб PHP був скомпшьований з тдтримкою MYSQL, XML i Zlib.
Завантажити файли системи Joomla! можна з сайту http://developer.joomla.org (систему Joomla! iз украïномовним штерфейсом можна завантажити iз сайту http://www.joomla-ua.org). Файли системи Joomla! знаходяться в архiвi, який по^бно розарх1вувати, наприклад, за допо-могою програми WINRAR.
Перед початком встановлення системи Joomla! по^бно, щоб служби веб-сервера були налагоджет вiдповiдно до всiх системних вимог, вказаних вище. Щоб встановити систему Joomla!, слвд:
1. Розархiвувати файли системи Joomla! у будь-яку папку на комп'ютерг
2. Перемктити розархiвованi файли та папки дистрибутиву на веб-сервер у кореневу папку сервера (або в спещально створену папку).
3. Шсля завершення перемщення файлiв i папок у веб-браузерi ввести адресу сайту, наприклад: http://www.yourdomainname.com. Ввдкриеться сторiнка встановлення системи Joomla!.
Процес встановлення складаеться з таких кроюв:
Крок 1. Вибiр мови.
Крок 2. Початкова перевiрка.
Крок 3. Лiцензiя.
Крок 4. Бази даних.
Крок 5. Конфпуращя FTP.
Крок 6. Конфпуращя.
Крок 7. Завершення.
Науков1 записки. Серш: Педагопка. — 2008. — №8
147
Огляд встановлених eneMeHmie системи Joomla! Шаблони
Шаблони та пов'язаш з ними файли е основою для вiзуальноl оболонки, тобто дизайну та зовшшнього вигляду сайту. Управлшня шаблонами здшснюеться окремо вiд управлшня вмктом сайту.
Стандартний пакет системи Joomla! поставляеться з двома шаблонами (rhukmilkyway i
beez).
Файли шаблошв зазвичай знаходяться в директорп шаблонiв (templates), розташованому в кореневому директорп системи Joomla!. Кожен шаблон складаеться з таких файлiв:
Таблиця 1
Файли шаблошв Опис
index.php Файл мктить HTML, PHP i, можливо, JavaScript-коди, що е основою для дизайну сайту. У комбшацп з .css i файлами картинок за цим файлом визначаеться весь дизайн i розташування контенту на сайтг
templateDetails. xml Цей файл служить для «розтзнавання» шаблону в системi Joomla! i мiстить посилання на вс використовуват в шаблонi файли: index.php,.css тощо.
template_thumbnail.png Цей файл слугуе для вщображення картинки сайту в менеджерi шаблонiв. Наявнiсть даного файлу в папщ шаблону обов'язкова.
template.css Каскадш таблицi стилю (CSS), розташованi в папщ css, мктять код, який служить для опрацювання вiзуальних елемештв сайту: розмiрiв шрифтiв, кольорiв i т. д. Кiлькiсть.css файлiв не обмеже-на. Але для коректно! роботи CSS необхiдно розмiстити посилання на данг файли в файлi index.php. Наприклад: <?php echo "<linkrel=\"stylesheet\" href=\"$GLOBALS[mosConfig_live_site]/ templates/SGLOBALS [cur_template]/css/template_css.css\" type=\"text/css\"/>" ; ?> Хоча цей опис поданий в чотирьох рядках, в самому кодi не повинно бути пропусюв.
Файли картинок Щ файли зображень, призначеш для забезпечення вiдображення вiзуальних елементiв дизайну, розмiщенi в папщ images шаблону. Картинки можуть бути у форматах.gif,.jpg, або.png.
Компонента
Компоненти — mk>40bî функщональт елементи системи Joomla!, яю вiдображаються всерединi ochobhoï частини (main body) шаблону. Код основного тша виглядае в шаблонi таким чином: <? php mosMainBody(); ?>. Залежно ввд дизайну використовуваного шаблону найчас-тiше це центральна частина веб-сторшки.
Типовий пакет Joomla! мктить в собi наступнi компоненти: Банери, Контакти, Канал новин, Голосування, Пошук i Веб-посилання.
Розробники системи Joomla! постшно займаються розробкою нових компонента. Ввдвь давши http://extensions.joomla.org або http://developer.joomla.org, можна побачити список додат-кових компонентiв, доступних для завантаження.
Модулi
Модуль — це елемент вмюту сторiнки, який можна розмктити в будь-якому мiсцi сайту з врахуванням шаблону. Модулi легко встановлюються в системi за допомогою панелi адмiнiс-тратора.
Модулi системи Joomla! можуть включати Головне меню, Верхне меню, Голосування, Останш новини, Лiчильник вщввдувань i т. iн.
Розробники Joomla! постшно розробляють новi модулi та удосконалюють наявнi. Ввдвь давши сайти http://extensions.joomla.org або http://developer.joomla.org, можна переглянути спи-
148
Науков1 записки. Серш: Педагопка. — 2008. — №8
сок додаткових модулiв, доступних для завантаження. Приклад PHP коду модуля: <?php mosLoadModules ('userl'); ?>.
Плагiни
Плагiн — це невелика вузькоспецiалiзована функщя, призначена для опрацювання BMicTy сторiнки перед його публжащею.
Поради щодо створення сайту з використанням системи Joomla!
При створенш сайту з використанням CMS Joomla! слвд звернути увагу на два основш елементи: вмiст сайту та шаблон. Хоча щ елементи е незалежними, при роботi з ними все ж таки е загальш аспекти.
Шижче описана схема типового циклу розробки i простий перелж питань на якi веб-дизайнеровi варто звертати увагу при розробщ сайту з використанням системи Joomla!.
Таблиця 2
Дизайн шаблону Вмйст сайту
Розробити загальну концепцю дизайну сайту, наприклад: строгий офщшний стиль, техтчний стиль i т. д. Створити списки вЫх вид1в даних, яю будуть розмщеш на сайта. Об'еднати списки в лопчш групи з 1ерарх1чною структурою, тобто в карту сайту. На даному етат не варто замислюватися про те, як саме дат будуть розмщеш на сайп, наприклад календар або щоденник подш може бути об'ектом контента або додатковим компонентом вщ шших розробниюв. Спланувати, як кожна група даних розмщуватиметься в Роздшах i Категорiях.
Розробити: - загальний стиль вiдобра-ження даних, включаючи меню, основного вмiсту, друго-рядного вмiсту, тобто списку новин, логотитв, банерiв i т. д.; - вимоги до CSS; - розмщення модулiв в шаб-лот; - есюз шаблону; - есюз шаблону з.езз i гра-фiчними елементами. З'ясувати: - яю основы компоненти будуть потр1бш; - чи потр1бш додатков1 компоненти; - чи потр1бно перепрограмувати наявт компоненти; - яю основы модул1 потр1бш; - чи потр1бш додатков1 модулц - чи потр1бно перепрограмувати наявт модулц - чи потр1бш плапни; Створити Роздши, Категорil [ Статтi. Заповнити Роздши [ Категорil контрольними (налаго-джувальними) даними. Встановити необхвдш додатков1 Компоненти, Модул^ Плагiни [ зам1нити контрольт дат на реальт. Провести остаточну перев1рку вмюту сайту [ внести не-обхвдш зм1ни.
Л1ТЕРАТУРА
1. Величко Д. М. Система керування змютом як засiб конструювання осв^нього сайту. — Науковий часопис НПУ iменi М. П. Драгоманова. — Серiя №2. — Комп'ютерно-орieнтованi системи навчан-ня: 44. наукових праць / Педрада. — К.: НПУ iменi М. П. Драгоманова. — 2007. — №5(12) — С. 103.
2. 1васьюв I. С., Рамський Ю. С., Олексюк В. П. Програмний комплекс «Денвер»: можливост викорис-тання у процесi вивчення основ Web-програмування. — Науковий часопис НПУ iменi М. П. Драгоманова. — Серiя №2. — Комп'ютерно-орieнтоваш системи навчання: 36. наукових праць / Педрада. — К.: НПУ iменi М. П. Драгоманова. — 2006. — №4(11). — С. 183.
3. Руководства Доош1а. Режим доступу: Ьйр://ш^^..]оот1а-
docs.ru/%D0%A0%D1 %83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1 %81 %D 1 %82%D0%B 2%D0%B0_Joom1a - Дата перегляду 20.04.2008.
Шауковi записки. Серiя: Педагогiка. — 2008. — №8
149
