CC BY
35
УДК 611-018.46+616.419-002]:615.368
СУЧАСН1 ПОГЛЯДИ НА СТРУКТУРНУ ОРГАН1ЗАЦ1Ю ЧЕРВОНОГО К1СТКОВОГО МОЗКУ, ОСОБЛИВОСТ1 ПЕРЕБ1ГУ ЗАХВОРЮВАНЬ ЙОГО ТА МЕДИКО-Б1ОЛОГ1ЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ПРЕПАРАТ1В З ПЛАЦЕНТАРНО1 ТКАНИНИ
Червоний юстковий мозок не тiльки мютить стовбуровi кровотворнi клiтини, але й формуе унiкальне мiкрооточення для !х пролiфераци i диференцiювання. Саме вш регулюе вихiд в периферичну кров зрших формених елементiв кровi. Патолопчними вiдхиленнями в системi кровi вважаються збiльшення або зменшення кiлькiсного складу окремих клтн, а також змши !х спiввiдношення вiдносно один до одного, або ж змши !х форми.
Дослiдження останнiх рокiв показали, що плацента людини виконуе також кровотворну функщю, е нiшею гемопоетичних стовбурових кл™н i може бути потенцшним джерелом мультипотентних мезенхiмних стромальних кйтин для регенеративно! медицини.
Ключов! слова: червоний юстковий мозок, запалення, крюконсервована плацента, стовбуров1 юптини.
Червоний юстковий мозок - центральний орган кровотворення, у якому мютяться стовбуров1 кровотворш кттини { вщбуваеться розмноження та диференщащя кттин м1ело!дного 1 л1мфо!дного ряд1в: утворюються еритроцити, тромбоцити, гранулоцити, моноцити, Б-л1мфоцити { попередники Т-л1мфоципв [2, 32]. Червоний юстковий мозок мютиться в ешф1зах трубчастих юсток, грудниш, хребцях, юстках склешння черепа та шших юстках, що мютять губчасту юсткову речовину [2]. Юстковий мозок новонародженого становить 1,4 % його маси { заповнюе порожнини практично всих трубчастих юсток. В процес росту дитини масса юсткового мозку збшьшуеться { становить 1,4 кг, однак вщбуваеться поступове його замщення жировою тканиною в трубчастих юстках. В плоских юстках юстковий мозок зберпаеться протягом всього життя. У доросло! людини масса юсткового мозку складае 4,6 % маси тша, червоний мозок становить 50 % загально! його маси [14]. Основою юсткового мозку е ретикулярна тканина, яка пронизана великою юльюстю кровоносних судин, переважно кашляр1в, розширених у вигляд1 синусо!д1в. В оргашзм1 доросло! людини розр1зняють червоний { жовтий юстковий мозок. Червоний юстковий мозок е власне кровотворною частиною юсткового мозку. Жовтий юстковий мозок знаходиться в юстковомозкових порожнинах д1аф1з1в трубчастих юсток. Вш являе собою перероджену ретикулярну тканину, кттини яко! мютять жиров1 включення. Жовтий юстковий мозок -важливий резерв для червоного юсткового мозку. При крововтратах в нього заселяються гемопоетичш елементи, { вш перетворюеться на червоний юстковий мозок. Таким чином, жовтий
1 червоний юстковий мозок можна розглядати як два функцюнальних стани одного кровотворного органу [22].
Ушкальною особливютю мшрооточення юсткового мозку е присутшсть там полшотентних стовбурових кл1тин [23]. Юстковий мозок виконуе безл1ч життево важливих функцш в оргашзм1 людини. Це в першу чергу центральний орган гемопоезу 1 ¡муногенезу. Зпдно
з уштарною теор1ею гемопоезу, юнуе едине джерело розвитку для вс1х кл1тин кров1. Вихщною кттиною для вс1х паростюв кровотворення е стовбурова кровотворна кттина [25, 30].
У розвитку кттин кров! умовно вид1ляють класи кл1тин. I - клас полшотентних кл1тин-попередниюв, включае стовбуров! кровотворн! кл1тини. II - клас частково детермшованих полшотентних кл1тин-попередниюв. Наприклад, в постравдацшний перюд вщновлення кров! при опромшенш в межах (500-600 рад) спостерпаеться тимчасовий шдйом юлькосп еритроципв { гранулоципв (але не л1мфоципв). Основна маса кттин знаходиться в юстковому мозку, але не виключаеться можливють !х перемщення з одних дшянок кровотворно! системи в шш1. III - клас уншотентних кттин-попередниюв, здатних до обмежено! самошдтримки (можуть юнувати протягом 10-15 м1тоз1в, пот1м гинуть). Клас формують кл1тини-попередники родоначальних кттин окремих ряд1в кровотворення: а) еритропоетин-чутлива кл1тина; б) колошеутворюючих в культур1 кл1тин (кттини дають початок гранулоцитам { макрофагам); в) тромбоцитопоетин-чутлива кттина; г) кттини-попередники Т- { В-л1мфоципв. Кттини-попередники вс1х р1вшв морфолопчно щентифшуються, !х характерна особливють - здатшсть знаходитися в двох морфолопчно р1зних формах - бластно! 1 л1мфоцитопод1бно!; IV - клас морфолопчно прол1феруючих кттин, яю морфолопчно вщр1зняються вщ попереднього класу, представлений бластними формами, що дають початок окремим рядам кровотворення - гранулоцитам, еритроцитам, моноцитам, мегакарюцитам { л1мфоцитам. Форма ядра бластних кттин, як правило,
округла, рщше овальна або овально-витягнута. Ядро розташоване в ^rnpi кл^ини або змщене до одного з полюшв. Характерною особливютю клiтин це переважання площi ядра над площею цитоплазми; V - клас дозрiваючих клiтин; VI - клас зрших клiтин з обмеженим життевим циклом [22, 32]. Встановлено, що червоний кiстковий мозок - единий орган, в якому сшвюнують i функцiонально взаемодiють два рiзних типи стовбурових клiтин [25].
Розумшня процесiв, що вщбуваються в мiкрооточеннi стовбурових клiтин, яю знаходяться в кiстковому мозку, дають можливiсть впливати на функцiональний стан цих кл^ин i керувати ними. Стромою кiсткового мозку е ретикулярна сполучна тканина, що утворюе мшрооточення для кровотворних клiтин. В даний час до елемеш!в мiкрооточення вщносять також остеогеннi, жировi, адвентицiйнi, ендотелiальнi клiтини i макрофаги [2].
Ретикулярш клiтини завдяки сво!й вщросчатш формi виконують механiчну функцiю, секретують компоненти основно! речовини - преколлаген, глшозамшоглшани, проеластин, мiкрофiбрилярной бiлок i беруть участь у створеннi кровотворного мшрооточення, специфiчного для певних напрямюв розвиваючих гемопоетичних клiтин, видiляючи ростовi фактори.
Остеогеннi клiтини також здатш виробляти ростовi фактори, iнiцiювати родоначальш гемопоетичнi клiтини в мiсцях свого розташування до пролiферащ! i диференщювання. Найбiльш iнтенсивно кровотворення вiдбуваеться поблизу ендоста, де концентрацiя стовбурових кл^ин приблизно в 3 рази бшьше, нiж у центрi юсткомозково! порожнини.
Адипоцити е постшними елементами юсткового мозку. Адвентицiйнi клiтини супроводжують кровоносш судини i покривають бiльше 50% зовшшньо! поверхнi синусо!дних капiлярiв. Пщ впливом гемопоетинiв (еритропоетин) та шших факторiв вони здатнi скорочуватися, що сприяе м^ацл клiтин в кровотш [22].
Ендотелiальнi клiтини судин юсткового мозку беруть участь в оргашзацп строми i процесiв кровотворення, синтезують колаген IV типу, гемопоетини. Ендотелюцити, що утворюють стiнки синусо!дних капiлярiв, безпосередньо контактують з гемопоетичними i стромальними клiтинами завдяки переривчастш базальнiй мембранi [14].
Макрофаги в юстковому мозку представленi неоднорiдними за структурою i функцiональними властивостями кл^инами, але завжди багатими на лiзосоми i фагосоми. Деякi з популяцш макрофагiв секретують ряд бiологiчно активних речовин (еритропоетин, колонiестимулюючий фактор, штерлейкши, простагландини, iнтерферон та iн.). Макрофаги за допомогою сво!х вiдросткiв, що проникають через стiнки синусiв, вловлюють з кровотоку залiзовмiснi з'еднання (трансферин) i далi передають його еритробластним клiтинам, що розвиваються для побудови гемшово! частини гемоглобiну [2, 14].
Основш властивостi та характеристики стовбурово! кровотворно! клiтини:
1. Полiпотентнiсть - здатшсть диференцiюватися в рiзних напрямках i утворювати всi типи кл^ин кровi i лiмфи;
2. Самотдтримка - здатнiсть зберiгати в процес дiлення пул стовбурово! кровотворно! кл^ини;
3. Рециркуляцiя - здатнiсть стовбурово! кровотворно! кл^ини виходить в кровоплин, по^м пiсля циркуляц^' в кровi повертатися у рiзнi кровотворнi органи;
4. Стовбуровi кровотворнi клiтини знаходяться поза м^отичного циклу, тобто в G0 перiодi, вкрай рiдко дшяться, не вiдповiдають на чинники диференщювання, тому кровотворення шдтримуеться за рахунок нащадюв СКК;
5. Низька концентращя СКК в кровотворних органах (1:103) i кровi (1:104) [35].
У загально-бюлопчному сенсi, термш «стовбурова клiтина», мае здатнiсть до самотдтримання популяц^' i одночасного диференщювання у бш того чи шшого клону. У червоному кiстковому мозку при подш материнсько! стовбурово! кттини кровi утворюеться одна клiтина за вшма властивостями тотожна материнськiй i одна унiпотентна напiвстовбурова, що дае початок певному виду формених елемеш!в кровi [16].
Патологiчними вiдхиленнями в системi кровi вважаються збiльшення або зменшення кiлькiсного складу окремих кл^ин кровi, а також змiни !х спiввiдношення вiдносно один до одного, або ж змши !х форми. Вщхиленням вiд норми вважаеться також стшка поява в периферичнiй кровi таких клiтин, якi там вщсутш, але якi постiйно можна знайти в юстковому мозку [7, 9, 43].
Захворювання оргашв кровотворення - актуальна медико-сощальна проблема. Вш захворювання кiсткового мозку вiдносяться до тяжких, оскшьки несуть серйозну загрозу життю. Порушення в складi кровi знижують здатнiсть органiзму адекватно реагувати на загрози, що
приходять ззовш; ускладнюсться шдтримання внутршньо! стабiльностi оргашзму; порушуеться продуктивнiсть процесiв, що вщбуваються; виникае дефiцит або надмiрне накопичення певних речовин в органах i тканинах; пригнiчуються iмуннi i нервово-псж1чш реакци.
Патологiя системи кровi може проявлятися як у виглядi самостшних нозологiчних форм, так i гематолопчних синдромiв, супутнiх основному захворюванню шших органiв i систем. В OTOT^Mi кровi часто виникають такi захворювання як пухлини, аутоiмунна патологiя, спадковi порушення, депресiя кровотворення. Це обумовлено тим, що входить у систему кровi гемопоетичних тканина володiе високою м^отично! активнiстю, з чим пов'язана li пiдвищена чутливiсть до вражаючо! дп рiзних факторiв: мутагенiв фруив, iонiзуюча радiацiя), лiкарських засобiв, що впливають на тканинний обмiн або ж володдать депресивним ефектом; дефщиту пластичних матерiалiв (бiлки, залiзо), вгамшв (цiанокобаламiн, фолiева кислота) [1, 4, 5].
Вид^ють основнi захворювання юсткового мозку: залiзодефiцитна анемiя -захворювання системи кров^ яке обумовлене дефщитом залiза в органiзмi та супроводжуеться змiнами параметрiв його метаболiзму, зменшенням концентраци гемоглобiну в еритроцитах, кшьюсними та якiсними !х змiнами, ктшчними проявами анемiчно! гшоксп, сидеропени та метаболiчно! штоксикацп [15, 17, 39].
Залiзодефiцитна анемiя е актуальною проблемою охорони здоров'я в силу свое! високо! поширеносп, а також у зв'язку з негативними наслщками як для дорослого, так i для дитячого оргашзму [19]. За даними ВООЗ, отриманими впродовж 1993-2005 р.р., на анемда страждае близько 24,8% населення планети [18, 21]. За статистичними даними, у 2013 рощ в Укра!ш поширенють анеми (D50-D64; D74) складала 1084,40 на 100 000 населення, що вщповщае 1,08%. Серед цього залiзодефiцитна анемiя (D50) склала 93,3%. Ui данi неповш, оскiльки в них вiддзеркалюеться шформащя, що надiйшла з гематологiчних вщдшень, якi перебували у складi обласних онкологiчних диспансерiв та мiських лшарень, що мали у своему складi гематологiчнi вiддiлення та з гематолопчних вщдшень профшьних науково-дослiдних установ Нацюнально! академп медичних наук Укра!ни [31]. За шшими даними, в Укра!ш у структурi всiх анемiй залiзодефiцитна анемiя становить понад 88% [24]. До групи ризику залiзодефiцитно! анеми входять дiти, пiдлiтки, жшки д^ородного вiку, особливо вагiтнi, а також люди похилого вшу.
У спецiалiзованiй медичнш лiтературi е велика кшьюсть робiт, яка присвячена питанням причин та чинниюв ризику формування [15, 21], дiагностики, лiкуванню, та профшактищ залiзодефiцитноl анеми серед дiтей [17, 19, 38]. Велика кшьюсть учених придiляе увагу методам крiоконсервування плаценти людини [12, 13, 27], можливо отримання життездатних гемопоетичних прогенiторних i мультипотентних мезенхiмальних стромальних клiтин з крюконсервованно! плаценти. Встановлено, що вщносний змiст SSClow-клiтин в CD34 + / CD45low-популяцil, отримано! з крюконсервовано! плаценти, достовiрно вище, шж з нативно!, описанi вiдмiнностi експресп CD90 i CD31 на CD34 + / CD45low / SSClow клiтинах пуповинно! кровi i плаценти. Клональний аналiз клiтин, видiлених з крюконсервовано! плаценти, показав присутшсть попередниюв, що утворюють колонi! гранулоцитiв-моноцитiв, моноцштв, гранулоцитiв i еритроцитiв. З крюконсервовано! тканини плаценти можна отримати культуру стромальних клггин з iмунофенотипом CD90 + / CD73 + / CD105 + / HLA-ABClow / CD45- / CD34- / CD133- / CD14- i здатшстю до спрямованого диференцiювання in vitro в адипогенних i остеогенних напрямках. Дослщження останнiх рокiв показали, що плацента людини виконуе також кровотворну функщю, е нiшею гемопоетичних стовбурових кл^ин i може бути потенцiйним джерелом мультипотентних мезенхiмних стромальних клiтин (ММСК) для регенеративно! медицини. З плацентарних тканин людини можна отримати бшьшу кшьюсть CD34 + ГСК, шж з пуповинно! кровi. Ui кттини зберiгають сво! здiбностi до прогресивного диференцiювання по шляху лiмфо- i мiелопоезу пiсля крiоконсервацi! [10, 13, 16].
Плацента - джерело бюлопчно активних речовин - бiлкiв, лшщв, ферментiв, глiколiпiдiв, глiколiпопроте!нiв, гормонiв [3, 10, 11, 12]. За свщченнями деяких авторiв популяцiя мультипотентних мезенхiмальних стромальних клiтин, отримана з плаценти людини, характеризуеться iмунофенотипом CD90 + / CD73 + /CD105 + / HLA-ABClow / CD34-/CD45-/CD133-/CD14- i присутнiстю клiтин, що продукують цитокератин-7. Показано достовiрне зменшення кшькосп клiтин, що експресують цитокератин-7, протягом трьох пасажiв в культурi. Встановлено рiвень хiмеризму клiтин матерi в культурах кттин плаценти. Виявлена експрешя генiв транскрипцiйних факторiв, характерних для ембрюнальних i серцевих стовбурових кттин, OCT-4 i NKX2-5, i вперше описана експресiя генiв spp1, col2a1 i ppar-y2 в культурi кл^ин плацентарних ММСК, здатних до дифференщювання в остеогенних, адипогенних i хондрогенних
нaпpямкax [40, 45]. Резyльтaти до^дження бaгaтьоx вченж з очевиднicтю покaзyють, що кpiоконcеpвyвaння плaценти 3a допомогою пеpфyзiï i подaльшого зaмоpожyвaння може бути aльтеpнaтивним i ефективним cпоcобом збеpеження ayтогенниx кpовотвоpниx cтовбypниx клiтин в кшькоеп, доcтaтнiй для pеконcтитyцiï гемопоезу доpоcлиx пaцieнтiв [27, 35]. Рядом aвтоpiв покaзaнa можливicть ефективного кpiоконcеpвyвaння raa^rnrc piзного cтyпеня зpiлоcтi, нa piзниx етaпax гicтогенезy [36, 40]. Деяю вчеш нaголошyють нa необxiднicть кpiоконcеpвyвaння фpaгментiв плaценти i3 збеpеженням як кттин, тaк i мiжклiтинниx взaeмодiй. Адже пpи введеннi кpiоконcеpвовaноï тганини плaценти в оpгaнiзм пaцieнтa нaдxодить комплекc клiтин, якi пpодyкyють гоpмони, цито- i iнтеpлейкiни, феpменти тa iншi pечовини, що cпpияe пpоцеcaм pепapaцiï, пiдвищенню cтiйкоcтi до пш^и, мae виpaженy cтимyлюючy дiю m оpгaни i cиcтеми pеципieнтiв [34, 37 44]. Ta^ був pозpоблений метод кpiоконcеpвyвaння фpaгментiв плaценти, що дозволяe мaкcимaльно збеpегти моpфофyнкцiонaльнi влacтивоcтi як окpемиx клiтин, тaк i воpcин в цiломy [12, 16, 33].
Вивченню влacтивоcтей мyльтипотентниx мезенxiмaльниx cтовбypовиx клiтин, отpимaниx з ттивно1' i кpiоконcеpвовaноï ткaнини пpиcвячене до^дженням вiтчизняниx нayковцiв. Покaзaно, що кттини, отpимaнi з ткaнини плaценти людини, мaють iммyнофенотипiчнi i мyльтилiнiйнi влacтивоcтi, xapaктеpнi для мyльтипотентниx мезенxiмaльниx cтовбypовиx клiтин. Оcновною yнiкaльною оcобливicтю плaцентapниx ММСК e нaявнicть популяци кттин, одночacно позитивниx нa виментин, цитокеpaтин 7 i CD90. Фенотипiчнi ММСК, видшеш з нaтивноï i кpiоконcеpвовaноï ткaнини плaценти, одинaковi. Кpiм того, вони здaтнi мiгpyвaти i зacеляти пошкоджену ткaнинy мiокapдa нa моделi кapдiомiопaтiï у мишей. Клiтини з ттивно1' ткaнини нa вiдмiнy вщ кpiоконcеpвовaноï екcпpеcyють не тiльки OCT-4, a й NKX2-5 [11, 13].
Оcтaннi нayковi pозpобки доcлiджyють якють тa безпеку зacтоcyвaння кpiоконcеpвовaниx мyльтипотентниx мезенxiмaльниx cтpомaльниx клiтин плaценти в клшчнш пpaктицi. ММСК мaють pяд yнiкaльниx оcобливоcтей: здaтнicть пiдтpимyвaти гемопоез, полегшуючи ^иживлення гемопоетичниx cтовбypовиx кттин (ГСК); iмyномодyлюючy дiю, у тому чи^ вiдноcно pеaкцiï «тpaнcплaнтaт ^оти xaзяïнa»; здaтнicть до дифеpенцiювaння у piзнi типи клiтин, що обyмовлюe yчacть у пpоцеcax pепapaцiï ттанин i оpгaнiв. Зacтоcyвaння ММСК не вимaгae контpолю aнтигенноï cyмicноcтi, що зyмовлюe велику потенцiйнy доcтyпнicть для клггинно1' теpaпiï [3].
Вченими a^^ro доcлiджyeтьcя викоpиcтaння кpiоконcеpвовaноï плaцеити ^и теpaпiï гемaтологiчниx, iмyнологiчниx, ayтоiмyнниx, cпaдковиx тa iншиx зaxвоpювaнь в якоcтi тpaнcплaнтaтa з ГСК, a тaкож у лiкyвaннi зaxвоpювaнь cеpцево-cyдинноï етстеми, опоpно-pyxового aпapaтy, aкyшеpcтвa i пнекологи. Великa кiлькicть нayковиx pозpобок вiтчизняниx i зapyбiжниx вчениx пов'язaнi з зacтоcyвaнням ткaнини плaценти тa ïï пpепapaтiв у cтомaтологiï тa щелепно-лiцевiй xipypгiï.
Бiльшicть нayковцiв, яю вивчaють пpоблемy, ввaжaють, що викоpиcтaння плaцентapноï ткaнини в зaгaльномy комплекс лiкyвaльниx зaxодiв може етiопaтогенетично впливaти нa клiнiчнi пpояви xвоpоби i cтaбiлiзaцiю оcновниx покaзникiв гомеоcтaзy. Пюля введення фpaгментiв плaценти cтимyлюютьcя ендо^ины оpгaни, ткaнини печiнки, cелезiнки, ясчниюв, полiпшyeтьcя тpофiкa cеpцево-cyдинноï cиcтеми, пiдвищyeтьcя здaтнicть ткaнин до pепapaцiï [27, 28, 42].
Ви зaxвоpювaння чеpвоного кicткового мозку вiдноcятьcя до тяжкж, оcкiльки неcyть cеpйознy зaгpозy життю, a доcлiдження пaтологiï чеpвоного кюткового мозку e вaжливою медико-cоцiaльною пpоблемою, a пpи викоpиcтaннi ттанини плaценти вiдбyвaeтьcя cтимyляцiя pоботи ендокpинниx оpгaнiв, печiнки, полiпшyeтьcя тpофiкa cеpцево-cyдинноï cиcтеми, пiдвищyeтьcя pепapaтивнa здaтнicть ттанин. Tpaнcплaнтaцiя кpiоконcеpвовaниx фpaгментiв плaценти впливae нa оpгaни-мiшенi, cтимyлюючy ïx функщю i пiдвищyючи неcпецифiчнy pезиcтентнicть оpгaнiзмy до неcпpиятливиx фaктоpiв зовнiшнього cеpедовищa i cтpеcовиx cитyaцiй. В той же чac зaлишaeтьcя не вивченим вплив кpiоконcеpвовaноï плaценти нa пеpебiг зaпaльного пpоцеcy у чеpвономy кютковому мозку щypiв, що cвiдчить ^о aктyaльнicть i пеpcпективнicть нaшого тукового до^^^ення.
Пpоведений aнaлiз нayковоï лiтеpaтypи з викоpиcтaння кpiоконcеpвовaноï плaценти в екcпеpиментaльниx доcлiдженняx i пpи ктшчно1' aпpобaцiï методiв лiкyвaння, дозволяe оxapaктеpизyвaти тa yзaгaльнити дaнi, щодо дп бiологiчно aктивниx pечовин у cклaдi ткaнини плaценти, виявлення меxaнiзмiв cпецифiчного i неcпецифiчного впливу, якi полягають у cтимyляцiï pепapaтивниx можливоcтей оpгaнiзмy i виpaженомy зaмicномy ефектi, виpiвнювaннi гемоcтaзy зa paxyнок включення неpвовоï, iмyнноï тa ендокpинноï cиcтем. Нуковцями pозpоблено cпоcоби одеpжaння, теcтyвaння, зaмоpожyвaння-вiдтaвaння клiтин i ткaнин iз
збереженням основних властивостей, завдяки чому вони можуть виконувати специфiчнi функцн пiсля введення в органiзм [26, 45].
Не викликае сумнiву, що юстковий мозок е одним з основних щнностей нашого оргашзму, покликаний контролювати i зберiгати нормальне функцiонування людини. Адже саме в кiстковому мозку вщбуваеться постiйне оновлення компонентiв кровi - процес утворення нових кров'яних тшець трьох видiв: еритроцитiв, тромбоципв i лейкоцитiв. А наявнiсть в його складi стовбурових клiтин, здатних перетворюватися на клiтини будь-якого органу або тканини, що властива даному оргашзму - це друга ушкальна характеристика юсткового мозку [30].
Аналiз наукових лiтературних джерел, встановив, що представлен данi щодо особливостей пстолопчно! будови червоного кiсткового мозку стегново! кiстки та еритробластних острiвцiв щурiв у нормi не достатньо висвгглеш. Стосовно морфофункцiональних змiн еритробластних острiвцiв червоного кiсткового мозку стегново! юстки при введеннi крiоконсервовано! плаценти даш повнiстю вiдсутнi, а вивчення морфолопчних змiн структурних компонентiв еритробластних острiвцiв червоного кiсткового мозку стегново! юстки при гострому асептичному запаленнi потребують доповнення.
Вiдсутнi данi про змшу вуглеводно! специфiчностi клiтинних поверхонь структурних компоненпв еритробластних острiвцiв червоного юсткового мозку стегново! кiстки щурiв в нормi та за умови експерименту, i морфологiчнi змiни, якi вщбуваються в еритробластних острiвцях червоного юсткового мозку стегново! кiстки щурiв при моделюванш запального процесу, при введенш крiоконсервовано! плаценти та !х сумюнш дi!.
1. Ado A. D. Patologicheskaya fiziologiya: uchebnik dlya meditsinskih vuzov / A. D. Ado [ i dr.] //. - M.: Triada-H, - 2000. - 574 s.
2. Afanasev Yu. I. Gistologiya, embriologiya, tsitologiya: uchebnik / Yu. I. Afanasev, N. A. Yurina, E. F. Kotovskiy [i dr.] // -M.: Meditsina, - 2012. - 800 s.
3. Astrelina T. A. Otsenka kachestva i bezopasnosti primeneniya kriokonservirovannyih multipotentnyih mezenhimalnyih stromalnyih kletok platsentyi v klinicheskoy praktike / T. A. Astrelina, A. E. Gomzyakov, I. V. Kobzeva // Genyi i kletki. -2013. - T. 8, No. 4. - S. 82-87.
4. Banadiga N. V. Klinichni aspekti zalizodefitsitnoyi anemiyi v ditey rannogo viku / N. V. Banadiga, YA. V. Rogalska // Perinatologiya i Pediatriya. - 2013. - No.2. - C. 82-85.
5. Banadiga N. V. Vpliv zalizodefitsitnoyi anemiyi u ditey na formuvannya sistemnogo imunitetu / N. V. Banadiga, Ya. V. Rogalska, I. O. Rogalskiy // Sovremennaya pediatriya. - 2014. - No.3. - S. 40-43.
6. Bokova T. A. Zhelezodefitsitnyie sostoyaniya u podrostkov: Printsipyi korrektsii / T. A. Bokova, G. V. Maslikova // Lechaschiy vrach. - 2014. - No. 9. - C. 49-51.
7. BElih N. A. Prognozuvannya riziku formuvannya anemiyi u ditey grudnogo viku / N. A. Belih // Sovremennaya pediatriya. -2015. - No. 1. - C. 34-39.
8. Vidiborets S. V. Zalizodefitsitna anemiya: [navchalno-metod. posibnik dlya studentiv i sluhachiv sistemi pislyadiplom. navchannya visch. med. navch. zakladIv III-IV rivniv akreditatsiyi] / S. V. Vidiborets, S. M. Gaydukova, O. I. Chornobrova [ta in.] // - Vinnitsya; Borispil: Merkyuri-Podillya, - 2012. - 237 s.
9. Vinogradova M. A. Anemiya pri beremennosti: algoritmyi diagnostiki i lecheniya zhelezodefitsita / M. A. Vinogradova, T. A. Fedorova, O. V. Rogachevskiy // Akusherstvo i ginekologiya. - 2014. - No.8. - C. 137-142.
10. German S. I. Obosnovanie primeneniya platsentarnyih preparatov v kompleksnom lechenii generalizovannogo parodontita: dis. ... kand. med. nauk: 14.01.22 / S. I. German; Harkovskiy gos. med. un-t. - Harkov, - 2003. - 157 s.
11. Grischenko V. V. Fagotsitarnaya aktivnost segmentoyadernyih neytrofilov kryis s indutsirovannyim generalizovannyim parodontitom i ego korrektsiya s ispolzovaniem kriokonservirovannogo ekstrakta platsentyi cheloveka / V. V. Grischenko // Problemi ekologichnoyi ta medichnoyi genetiki i klinichnoyi imunologiyi: zb. nauk. prats. - K., - 2004. - Vip. 5 (58). - S. 59-68.
12. Grischenko V. I. Dostizheniya kriobiologii i kriomeditsinyi vo imya zdorovya natsii / V. I. Grischenko // Problemyi kriobiologii. - 2008. - T. 18, No.3. - S. 269-274.
13. Grischenko V. I. Platsenta: kriokonservirovanie, struktura, svoystva, perspektivyi klinicheskogo primeneniya / V. I. Grischenko, T. N. Yurchenko, A. N. Goltsev [i dr.] // - Harkov: Brovin A. V., - 2011. - 268 s. '
14. Danilov R. K. Gistologiya. Embriologiya. Tsitologiya / R. K. Danilov. - M.: MIA, - 2006. - 454 s.
15. Erman M. V. Zhelezodefitsitnyie anemii u detey / M. V. Erman // Sovremennaya pediatriya. - 2014. -No.4. C. 22-25.
16. Zaporozhan V. N. Stvolovyie kletki / V. N. Zaporozhan, Yu. I. Bazhora // - Odessa: Odes. medun-tet, - 2004. - 227 s.
17. Zayko N. N. Patologicheskaya fiziologiya: uchebnik / N. N. Zayko, Yu. V. Byits, A. V. Ataman [i dr.] // - M.: MEDpress-inform, - 2008. - 635 s.
18. Zaharova I. N. Defitsit zheleza u detey rannego vozrasta i sposobyi ego korrektsii / I. N. Zaharova, A. N. Goryaynova, E. B. Machneva [i dr.] // Voprosyi sovremennoy pediatrii. - 2013. - T. 12, No.2. - C. 52-58.
19. Zaharova I. N. Sindrom anemii v praktike pediatra: differentsialnaya diagnostika i terapiya / I. N. Zaharova, Yu. A. Dmitrieva // Sovremennaya pediatriya. - 2015. - No.1. - C. 23-28.
20. Kutsevlyak V. F. Eksperimentalnoe izuchenie sostoyaniya prooksidantno-antioksidantnogo balansa zhivotnyih v dinamike indutsirovannogo generalizovannogo parodontita i ego korrektsiya kriokonservirovannyim ekstraktom platsentyi cheloveka / V. F. Kutsevlyak, V. V. Grischenko, Yu. V. Nikitchenko // Problemyi kriobiologii. - 2008. - T. 18, No.4. - S. 482-485.
21. Kazyukova T. V. Strategiya lecheniya zhelezodefitsitnoy anemii u detey rannego vozrasta / T. V. Kazyukova [i dr.] // Pediatriya. Zhurnal im. G. N. Speranskogo. - 2012. - T. 91, No.4. - C. 89-97.
22. Lipunova E. A. Sistema krasnoy krovi: Sravnitelnaya fiziologiya: monografiya / E. A. Lipunova, M. Yu. Skorkina. -Belgorod: Izd-vo BelGU, - 2004. - 216 s.
23. Lutsik O. D. Gistologiya lyudini: [pidruchnik dlya stud. visch. med. navch. zakladIv III-IV rivniv akreditatsiyi] / O. D. Lutsik, A. Y. Ivanova, K. S. Kabak, Yu. B. Chaykovskiy. - Vid. 4-te, doopr. I vipr. - K. : Kniga plyus, - 2013. - 582 s.
24. Maltseva T. V. Osobennosti terapii zhelezodefitsitnyih anemiy u detey pervogo goda zhizni pri razlichnyih vidah vskarmlivaniya / T. V. Maltseva, S. P. Repina // Voprosyi prakticheskoy pediatrii. - 2012.,T. 7, No.4.C. 57-59.
25. Nikolaeva L. P. Osobennosti mielogrammyi kostnogo mozga trubchatyih kostey / L. P. Nikolaeva, D. V. Cherdantsev, N. S. Hvat // Sovremennyie problemyi nauki i obrazovaniya. - 2015. - No.4.
26. Pogranichna H. R. Zamischennya pislyaoperatsiynih kistkovih porozhnin schelep osteoplastichnim materialom z platsentarnoyi tkanini: avtoref. dis. na zdobuttya nauk. stup. kand. med. nauk / H. R. Pogranichna; Lvivskiy nats. med. un-t im. D. Galitskogo. - Lviv, - 2006. - 18 s.
27. Prokopyuk O. S. Kriokonservirovanie platsentyi razlichnoy stepeni zrelosti / O. S. Prokopyuk, A. Yu. Petrenko, V. Yu. Prokopyuk [i dr.] // Problemyi kriobiologii. - 2008. - T. 18, No.2. - 220 s.
28. Prokopyuk O. S. Morfofunktsionalnaya sohrannost fragmentov platsentyi pri razlichnyih shemah kriokonservirovaniya / O. S. Prokopyuk, V. Yu. Prokopyuk // Problemyi kriobiologii. - 2012. - T. 22, No. 3. - 264 s.
29. Serikov V. B. Platsenta cheloveka kak istochnik gemopoeticheskih stvolovyih kletok / V. B. Serikov, F. Kuypers // Kletochnaya transplantologiya i tkanevaya inzheneriya. - 2008. - T. III, No.2. - S. 51-56.
30. Tretyak N.M. GematologIya. Navchalniy posibnik / N. M. Tretyak// - K. Zovnishnya torgivlya -2005, 240 s.
31. Tretyakova O. S. Algoritm diagnostiki zhelezodefitsitnyih sostoyaniy v pediatricheskoy praktike / O. S. Tretyakova // Dityachiy likar. - 2014. - No.5. - C. 38-44.
32. Cherkasov V. G. Anatomiya lyudini / V. G. Cherkasov, S. Yu. Kravchuk; NMU, Bukovin. DMU. - Vinnitsya: Nova kniga, -2011. - 639 s.
33. Shabliy V. A. Poluchenie mezenhimalnyih stvolovyih kletok (MSK) iz kriokonservirovannoy tkani platsentyi / V. A. Shabliy, G. S. Lobyintseva, M. D. Kuchma [i dr.] // Kletochnaya transplantologiya i tkanevaya inzheneriya. - 2010. - T. 5, No. 3. - S. 52-53.
34. Shabliy V. A. Harakteristika multipotentnyih mezenhimalnyih stromalnyih kletok, poluchennyih iz platsentyi cheloveka / V. Shabliy, M. Kuchma, V. Kirik [i dr.] // Kletochnaya transplantologiya i tkanevaya inzheneriya. - 2012. - T. VII, No.4. - S. 55-61.
35. Shabliy V. A. Kriokonservirovanie tkani platsentyi cheloveka - istochnik gemopoeticheskih progenitornyih kletok i multipotentnyih mezenhimnyih stromalnyih kletok / V. A. Shablii, M. D. Kuchma, V. M. Kirik [i dr.] // Kletochnaya transplantologiya i tkanevaya inzheneriya. - 2012. - T. 7, No.1. - S. 54-62.
36. Shabliy V. Mezenhimalnyie stromalnyie kletki iz nativnoy i kriokonservirovannoy platsentyi cheloveka: fenotip, multipotentnost i migratsionnyiy potentsial in vivo / V. Shabliy, M. Kuchma, V. Kirik [i dr.] // Problemyi kriobiologii. - 2012. -T. 22, No.2. - S. 157-160.
37. Schulipenko I. M. Klinika ta diagnostika sindromiv i zahvoryuvan sistemi krovotvorennya: navchalniy posibnik dlya studentiv starshih kursiv med. un-tiv, magistriv, likariv-internistiv ta kursantiv za spets. "zagalna praktika - simeyna meditsina" / I. M. Schulipenko, Yu. M. Goldenberg, T. V. Nastroga [ta in.] //. - Poltava: Tehservis, - 2011. - 325 s.
38. Yartseva V. Yu. Novyiy vzglyad na profilaktiku zhelezodefitsitnyih sostoyaniy u detey starshe goda / V. Yu. Yartseva // Lechaschiy vrach. - 2012. - No.8. - C. 37-41
39. Baker R. D. Diagnosis and prevention of iron deficiency and iron-deficiency anemia in infants and young children (0-3 years of age) / R. D. Baker, F. R. Greer // - Pediatrics. - 2010. - № 126 (5). - P. 1040-1050.
40. Barcena A. Human placenta and chorion: potential additional sources of hematopoietic stem cells for transplantation / A. Barcena, M. O. Muench, M. Kapidzic [et al.] // Transfusion. - 2011. - Vol. 51. - P. 94-105.
41. Jordan R. G. Prenatal and postnatal care : a woman-centered approach / R. G. Jordan, J. Marfell, J. Engstrom [et al.] // -Ames, Iowa: Wiley-Blackwell, - 2014. - 668 p.
42. Parolini O. Concise review: isolation and characterization of cells from human term placenta: outcome of the first international Workshop on Placenta Derived Stem Cells / O. Parolini, F. Alviano, G. P. Bagnara [et al.] // Stem Cells. - 2008. -Vol. 26. - P. 300-311.
43. Rodak B. Hematology: Clinical Procedure and Applications. - 2 nd ed. / B. Rodak [et al.] // - Philadelphia: WB Saunders, -2002. - 835 p.
44. Serikov V. Human term placenta as a source of hematopoietic cells / V. Serikov, C. Hounshell, S. Larkin [et al.] // Experimental biology and medicine. - 2009. - Vol. 234 (7). - P. 813-823.
45. Turan R. G. Improved functional activity of bone marrow derived circulating progenitor cells after intra coronary freshly isolated bone marrow cells transplantation in patients with ischemic heart disease / R. G. Turan, I. Bozdag, J. Ortak [et al.] // Stem cell reviews. - 2011. - Vol. 7 (3). - P. 646-656.
СОВРЕМЕННЫЕ ПРЕДСТАВЛЕНИЯ О СТРУКТУРНОЙ ОРГАНИЗАЦИЕЙ КРАСНОГО КОСТНОГО МОЗГА, ОСОБЕННОСТИ ТЕЧЕНИЯ ВОСПАЛИТЕЛЬНЫХ ЗАБОЛЕВАНИЙ И МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКОЕ ЗНАЧЕНИЕ ПРЕПАРАТОВ ИЗ ПЛАЦЕНТАРНОЙ ТКАНИ Билаш С.М., Борута Н.В., Шепитько В.И., Ерошенко Г.А., Лисаченко О.Д. Красный костный мозг не только содержит стволовые кроветворные клетки, но и формирует уникальное микроокружение для их пролиферации и дифференцировки. Именно он регулирует выход в периферическую кровь зрелых
MODERN CONCEPTS OF STRUCTURAL ORGANIZATION OF RED BONE MARROW, FEATURES OF INFLAMMATORY DISEASES AND BIOMEDICAL VALUE OF PLACENTAL TISSUE DRUGS Bylash S.M., Boruta N.V., Shepitko V.I., Уеroshenko G.A., Lysachenko O.D.
Red bone marrow contains not only hematopoietic stem cells but also generates a unique microenvironment for their proliferation and differentiation. That it regulates access to the peripheral
клеток крови. Патологическими отклонениями в системе крови считают увеличение или уменьшение количественного состава отдельных клеток крови, а также изменения их соотношения друг к другу, или же изменения их формы. Исследования последних лет показали, что плацента человека выполняет также кроветворную функцию, является нишей гемопоэтических стволовых клеток и может быть потенциальным источником мультипотентных мезенхимных стромальных клеток (ММСК) для регенеративной медицины.
Ключевые слова: красный костный мозг, криоконсервированная плацента, стволовые клетки.
Стаття надшшла 22.02.2017 р.
blood of mature blood cells. Abnormalities in the blood system, consider increasing or decreasing the number of members of certain blood cells and changes their relationship to one another, or change their shape. Recent studies have shown that the human placenta also acts as hematopoietic function, is a niche of hematopoietic stem cells and can be a potential source of multipotent mesenchymal stromal cells (ITCs) for regenerative medicine.
Key words: red bone marrow cryopreserved placenta stem cells.
УДК 611.63/64-018
СУЧАСН1 ПОГЛЯДИ НА Г1СТОЛОПЧШ ОСОБЛИВОСТ1 ОРГАН1В ЧОЛОВ1ЧО1
СТАТЕВО1 СИСТЕМИ
Людський оргашзм представляе собою складну систему оргашв, серед яких особливе мюце займае репродуктивна система, яка вщповщае за продовженя людського роду. Шд час ембрюнального розвитку з'являються первинш статевi ознаки, а вторинш ознаки - протягом пубертатного перюду. В перюд статевого дозрiвання, тд дiею гормошв, в органiзмi вщбуваеться ряд змш, яю проявляються у виглядi штенсивного розвитку та формування оргашв чоловiчоI статево! системи. Вивчення морфофункцюнальних особливостей дано! системи в нормi допоможе краще зрозум™ вади розвитку та порушення функцюнування того чи шшого органу чоловiчоI репродуктивно! системи.
Ключовi слова: чоловiча статева система, яечко, Ым'яш трубочоки, клiтини Сертол^ клiтини Лейдiга, сiм'янi пухирцi, передмiхурова залоза.
Розвиток статевих систем починаеться щетичио з 1ндиферентно1 стади за одшею генетичною програмою. Зигота мютигь 22 пари аутосом { 1 пару статевих хромосом, де У-хромосома детермшанта чолов1чо! стал, Х-хромосома - жшочо! стат { уже тд час заптдиеиия вщбуваеться генетична детермшащя стал. Протягом ембрiоиальиого перюду з'являються первинш статев! ознаки, таю як закладка гонад ! початок гаметогеиез!в, що продовжуються в плодовому перюду ! тсля иароджеиия. Вторииш статев! озиаки з'являються протягом пубертатного перюду [5, 16, 25].
Пщ час формування гонадно! стал розвиваються Вольфова ! Мюллерова протоки. Мюцем утворення первииих статевих клиин е ештелш жовткового мшка. Почииаючи з п'ятого тижия преиатальиого розвитку клиини м^ують до гоиадиих валиюв, зачатюв ¡ндиферентних гоиад. Дифереищюваиию первиииих гоиад за чолов!чим типом сприяе иаявшсть у У-хромосом! 8ЯУ-геиу [30]. Серед клиин стромальиого компоненту даиих оргашв можиа видшити два типи клиин. Перший тип перетворюеться иа клииии Сертол^ як! розташовуються иавколо первиииих гоиоципв, стимулюючи розвиток ам'яиих каиальщв ! секретуючи аитимюллер!в гормов, викликае регресш Мюллерових проток. Другий тип диференщюеться у клииии Лейд!га, як! секретують тестостерон протягом 8-10 тижия внутршньоутробного розвитку тд впливом хорюшчиого гонадотротну. У свою чергу, вплив тестостерона викликае трансформащю Вальфових проток у над'яечка, ам'явивщт протоки ! ам'ят пухирщ.
Зовн!шн! статев! органи утворюються !з сечостатевого синуса, статевого горбика, статевих складок ! стаевих валиюв. Пщ впливом тестостерону сечостатевий синус дае початок передм!хуровш та цибулииио-сеч!вииковим залозам; дигiдрогесгосгерои стимулюе пертворения статевого горбика иа статевий члеи, формування статевими складкими дистальио! частиии уретри, дифереищюваиия статевих валиюв у калитку [1, 4, 6, 14, 16].
Аиатом!чио органи чолов!чо! статево! системи можиа роздшити иа виутршш ! зовтшт, за будовою иа паренх1матозш оргаии - статев! залози ! трубчасп оргаии - статев! шляхи [11, 21, 23, 24]. З пстолопчио! точки зору оргаии дано! системи розд^ють иа три групи:
1) гаметоутворюючц
2) гаметовив!дн!;
3) додатков! статев! залози.
Яечка чолов!ч! статев! залози, фуикщя яких полягае иа утворент, депоиуваит ! виведеиш сперматоза!див за допомогою системи трубочок та продукувант чолов!чих статевих гормошв за участю iнгерсгецiйиих клиии. Ззовт яечка вкрип серозиою оболоикою, тд иею розташована бшкова
