CC BY
0По данным О.И. Линевой и соавт. (2003), развитию анемии беременных способствует экологическое неблагополучие. Изучение направленности течения метаболических процессов и состояния ге-мопоэза у беременных показало прямую связь между частотой анемий и высоким уровнем антропогенного загрязнения в зоне проживания исследуемых.
Анализ динамики случаев заболевания анемией, по официальным данным Министерства здравоохранения Российской Федерации, на 100000 человек отчетливо показывает рост числа больных.
Из всех анемий 80% составляет ЖДА. Возрастные группы, в которых анемия встречается чаще, -это женщины детородного возраста, беременные и дети 12-17 лет. Распространенность ЖДА у детей меняется с возрастом. В период быстрого роста дефицит железа достигает 50% и превалирует у девочек (они быстрее растут, и у них появляются менструальные кровопотери). Среди детей от многоплодной беременности и детей с опережающим обычные нормы ростом ЖДА на первом году жизни выявляется более чем в 60% случаев. В пожилом возрасте половые различия постепенно исчезают, и даже отмечается преобладание мужчин с дефицитом железа. По данным официальной статистики Минздрава России, из числа родивших женщин в 1995 г. имели анемию 34,4%, а в 2000 г. -
_21
43,9%- В отдельных группах населения частота встречаемости железодефицитных состояний достигает 50% и даже 70-80%. Дефицит железа, по данным ВОЗ 1992 г., определяется у 20-25% всех младенцев, 43% детей в возрасте до 4 лет и до 50% подростков (девочки).
Заключение. Анемия, не вылеченная на ранней стадии, может иметь тяжелые последствия. Тяжелая степень переходит в сердечную недостаточность, соединенную с тахикардией, отеками, пониженным артериальным давлением. Иногда люди попадают в больницу с резкой потерей сознания, причиной которой является недолеченная, либо не выявленная вовремя анемия. Поэтому, если вы заподозрили у себя данный недуг или склонны к низкому гемоглобину, то стоит раз в три месяца сдавать контрольный анализ крови.
Список литературы
1. Jesse, Russell Анемия / Jesse Russell. - М.: VSD, 2012. - 591 c.
2. Алексеев, Н. А. Анемии / Н.А. Алексеев. -Москва: Наука, 2009. - 512 c.
3. Анемии у детей. - М.: Медицина, 2009. -360 c.
4. Волкова, Светлана Анемия и другие болезни крови. Профилактика и методы лечения / Светлана Волкова. - Москва: Мир, 2013. - 160 c.
СУЧАСН1 П1ДХОДИ ДО ФАРМАЦЕВТИЧНОÏ ДОПОМОГИ ХВОРИМ НА ДОРСАЛГП ЗГ1ДНО ДЕРЖАВНИХ ТА М1ЖНАРОДНИХ СТАНДАРТ1В
Унгурян Л.М.,
доктор фармацевтичних наук, професор кафедри оргатзаци та економгки фармацИ
Одеського нацгонального медичного унгверситету
Беляева О.1.,
кандидат фармацевтичних наук, доцент кафедри оргатзаци та економгки фармацИ'
Одеського нацюнального медичного унгверситету
Федоренко 1.В.,
студентка Одеського нацюнального медичного унгверситету
Ямтова Т.Н.,
кандидат медичних наук, доцент кафедри професшно1 патологи, клтчноХлабораторно'1 та функщ-
онально'1 дгагностики Одеського нацюнального медичного унгверситету
Волощук Х.Ю.
асистент кафедри оргатзаци та економгки фармацИ' Одеського нацюнального медичного унгверситету
MODERN APPROACHES TO PHARMACEUTICAL CARE FOR PATIENTS WITH DORSALGIA UNDER DOMESTIC AND INTERNATIONAL DOCUMENTS
Unhurian L.M.,
prof, PharmD, department of organization and economy of pharmacy, Odessa National Medical University
Bieliaieva O.I.,
PhD in Pharmacy, assistant professor, department of organization and economy ofpharmacy,
Odessa National Medical University Fedorenko I. V., student, Odessa National Medical University
Yamilova T.N.,
PhD in Medicine, assistant professor, department of occupational pathology, clinical laboratory and functional diagnostics, Odessa National Medical University
Voloshchuk H. Yu.
assistant of department of оrganization and economy ofpharmacy, Odessa National Medical University
Аннотащя
Дорсалгп за рекомендациями ВООЗ i3 2000 року включен в число прiоритетних дослiджень. Пошире-шсть цього синдрому становить 60-90%. Гостра бшь в спинi в 10-20% випадшв у пацieнтiв працездатного BiKy стае хронiчною, характеризуеться несприятливим прогнозом i обумовлюе значнi (до 80%) витрати охорони здоров'я на лшування болю в спинi. Зпдно з МКХ-10, дорсалгп ввдносяться до захворювань шст-ково-м'язово! системи та сполучно! тканини. Метою досл1дження було визначити особливосп фармацев-тично! допомоги зпдно впчизняних та мiжнародних документа. Клiнiчний протокол надання медично! допомоги хворим на дорсалгп затверджено наказом МОЗ Укра!ни № 487 вш 17.08.2007 р. З 28 кштня 2017 року набув чинностi Наказ МОЗ Укра!ни № 1422 ввд 29 грудня 2016 р., який дозволяе укра!нським л1карям використовувати у сво!й роботi мiжнароднi клiнiчнi протоколи. Зпдно електронних джерел доказово! ме-дицини сайту МОЗ Укра!ни, було визначено, що у роздiлах Orthopaedics\Ортопедiя; Physical medicine^i-зична медицина; та Surgery\Хiрyргiя розмiщено Керiвництво з лшування больового синдрому в нижнiй частиш спини (Low back pain EBM Guidelines). За вичизняним Протоколом передбачеш настyпнi класи препаратiв: нестеро^н протизапальн засоби; анальгетики; мiорелаксанти; антипароксизмальнi; транквь л1затори; антидепресанти; препарати з хондропротекторною дiею; препарати, що покращують мшроцир-куляцш, регiонарнy та центральну гемодинамику, зменшують венозний застiй та пдратащю тканин; препарати з метаболiчною дiею. Також протоколом передбаченi медикаментозш блокади з глюкокортикосте-ро!дними препаратами пролонговано! ди та мiсцевим анестетиком. За мiжнародним Керiвництвом л1кувальна програма дорсалгп проводиться в залежностi вш тривал1стю перебiгy дорсалгп та включае препарати за МНН Парацетамол, опюши, м'язовi релаксанти, антидепресанти. Таким чином, встановлеш ввд-мiнностi у напрямках лiкyвання дорсалгп за вичизняним та мiжнародним протоколами, що можливо ви-магае перегляду вiтчизняного ктшчного протоколу з метою включення лише ЛЗ з доведеною клшчною ефектившстю.
Abstract
Dorsalgia has been included into the priority studies according to WHO recommendations from 2000. The prevalence of this syndrome is 60-90%. Acute back pain becomes chronic in 10-20% of cases for working-age patients, it's usually characterized by adverse prognosis and causes significant (up to 80%) spending of health care system for the treatment of back pain. According to the ICD -10, dorsalgia is a disease of the bone and muscular system and connective tissue. The purpose of the study was to identify the features of pharmaceutical assistance in accordance with national and international documents. The clinical protocol for the provision of medical care to patients with dorsalgia has been approved by the order of the Ministry of Health of Ukraine No. 487 dated August 17, 2007. On April 28, 2017, the Order of the Ministry of Health of Ukraine No. 1422 dated December 29, 2016 was entered into force, what allows Ukrainian doctors to use international clinical protocols in their work. According to electronic sources of evidence-based medicine at the website of the Ministry of Health of Ukraine, it was determined that low back pain EBM Guidelines was posted in the sections Orthopedics \ Ортопедiя; Physical medicine \ Фiзична медицина; and Surgery \ Хiрyргiя. According to the National Protocol, the following classes of drugs are envisaged: non-steroidal anti-inflammatory drugs; analgesics; muscle relaxants; antiparoxys-mal; tranquilizers; antidepressants; drugs with chondroprotective action; treatment that improves microcirculation, regional and central hemodynamics, reduces venous stasis and tissue hydration; drugs with metabolic action. Also, the protocol provides medication blockades with glucocorticosteroid drugs of prolonged action and local anesthetic. According to the International Guide, the therapeutic program of dorsalgia is performed according to the duration of the course of dorsalgia and includes the drugs of the INN, paracetamol, opioids, muscle relaxants, antidepressants. Thus, differences in treatment directions of dorsalgia are established according to domestic and international protocols, which may require revision of the domestic clinical protocol in order to include only the drugs with proven clinical effectiveness.
Ключовi слова: фармацевтична допомога, дорсалпя, бшь у спит, лжарсьш засоби
Keywords: pharmaceutical care, dorsalgia, Low back pain, medications
Бшь у спит, або дорсалпя — важлива ланка невролопчно! патологи. За рекоменда^ми Всесвь тньо! оргашзацп охорони здоров'я (ВООЗ) iз 2000 року дорсалгп включеш в число прюритетних дос-лвджень. Експерти ВООЗ у розвинутих крашах на-голошують, що бшь у нижньому вщдш спин подь бний пандемп, адже 90% вах захворювань нервово! системи асоцшються з болем. Протягом життя б№ в нижнш частиш спини виникае у 85-90% дорос-лого населення. У кожно! 5-о! людини в свт у вщ старше 27 рошв вшзначаеться дискогенний радику-лгт [1,2,12]. Бшь у спиш представляе мiждисциплi-нарну проблему, так як вона спостертаеться в кль шчнш картин як соматичних так i невролопчних захворювань. В МКХ-10 болi в спиш (дорсалгп)
ввдносяться до захворювань шстково-м'язово! системи та сполучно! тканини [1,11].
Актуальшсть цього питання шдтверджуеться насамперед частотою виникнення хрошчного больового синдрому, який веде до тривало! втрати працездатносп в оаб молодого вшу, а iнодi й до ш-валвдизацп. Так, за лггературними даними, гостра б№ в спиш в 10-20% випадшв у пащенпв працездатного вжу стае хрошчною. Ця група пащенпв характеризуеться несприятливим прогнозом i обумовлюе значш (до 80%) витрати охорони здоров'я на лшування болю в спиш [3,4].
Ешдемюлопчш дослшження Мiжнародноi асощацп вивчення болю (IASP) довели, що 56 % населення протягом 10 дшв на ргк ввдчувають б№ в
спит, та близько 9 % - вщ 10 до 100 дтв. Поперко-вий больовий синдром найчастше розвиваеться у вщ вщ 20 до 50 рок1в, при цьому найбiльш вираже-ний бшь спостерiгаеться у вiцi 50-64 рошв. У вiцi вiд 20 до 64 рошв вщ болю в спиш страждають 24 % чоловшв i 32 % ж1нок [5,6].
За даними мiжнародних джерел лгтератури, в США було проведено дослвдження по викорис-танню послуг системи охорони здоров'я й рiвню витрат на пацiентiв iз хронiчним болем у нижнш ча-стинi спини залежно вiд наявностi нейропатичного компонента. Встановлено, що загальнi прямi ви-трати на лiкування хронiчного болю в нижнш частит спини, пов'язаш з використанням ресурсiв США, становили 96 млн $ протягом 12-мюячного спостереження, а витрати на л1кування хронiчного больового синдрому в нижнш частиш спини з ней-ропатичним компонентом — 96 % ввд загального обсягу видатк1в [6,13].
Найб№ш часто у практицi лшаря зустрiча-ються вертеброгеннi дорсалги. На думку вченого А. Я. Попелянського, вертеброгенш дорсалги подм-ються на вертебральш та екстравертебральнi [2,12]. Вертебральний синдром включае так1 симптоми: больовий - локальна болючють шд час пальпацп, мiофiксацiйний (напруження м'язiв, м'язово-тошч-ний дисбаланс), вертебральнi деформацп (спло-щення, к1фоскол1оз - обмеження обсягу рух1в у пе-вному вiддiлi хребта) та морфологiчний (зумовле-ний виникненням вертебрального корiнцевого синдрому) симптомокомплекси.
В УкраМ вертеброгеннi больовi синдроми в загальнш структурi захворюваностi з тимчасовою втратою працездатностi посвдають друге мюце i складають до 20-30 %, а в структурi захворюваностi периферично! нервово! системи - до 80 випадюв втрати працездатностi [6].
Л^вання дорсалги повинно бути комплекс-ним, мае впливати на основш етюлопчш чинники та патогенетичнi механiзми. Тому метою нашого дослвдження було визначити особливосп фармаце-втично! допомоги хворим на дорсалги згiдно вичи-зняних та мiжнародних документiв.
Так, у наказi МОЗ Укра!ни № 487 ввд 17.08.2007 р. «Про затвердження клiнiчних прото-кол1в Надання медично! допомоги за спецiальнiстю «Невролопя»» представлено вггчизняний протокол надання медично! допомоги хворим на дорсалги [2,3,7]. За протоколом визначаються таю види дор-салгiй за кодом М54 (МКХ-10):
М 54.0 Панiкулiт, що уражае дмнку ши! та спини
М 54.1 Радикулопапя М 54.2 Цервшалпя М 54.3 Iшiалгiя М 54.4 Люмбаго з ^алпею М 54.5 Бшь у нижнш дмнщ спини М 54.6 Бшь у грудному ввддш хребта М 54.8 Iншi дорсалги М 54.9 Дорсалпя, неуточнена Впчизняний протокол визначае, що основ-ними завданнями ведення хворого зi спондилоген-ними дорсалгiями е:
1. Створення умов, що повиннi сприяти зни-женню штенсивносл больових проявiв, змен-шенню навантаження на структури опорно-рухово! системи (ортопедичний режим, ортези та iн.).
2. Медикаментозне лжування (основнi класи препаратiв):
> нестеро!дш протизапальнi засоби;
> анальгетики;
> мiорелаксанти;
> антипароксизмальнi;
> транквшзатори;
> антидепресанти;
> препарати з хондропротекторною дieю;
> препарати, що покращують мжроциркуля-цiю, регiонарну та центральну гемодинамику, зме-ншують венозний застш та гiдратацiю тканин;
> препарати з метаболiчною дieю.
3. Медикаментозш блокади (епiдуральнi сак-ральш, корiнцевi селективнi та iншi) з ГКС пролон-говано! ди та мюцевим анестетиком.
4. Фiзiотерапiя.
5. Рефлексотерашя.
6. Мануальна терапiя, ЛФК.
Тривалють лiкування залежить вiд ступеня ви-раженостi i характеру больового синдрому. Термш перебування у спецiалiзованому стацiонарi повинен бути максимально коротким до досягнення мети етапу активно! терапи. При лiкуваннi в амбу-латорних умовах лiкування повинно проводитись упродовж усього перiоду тимчасово! непрацездат-ностi [7].
В сучасних умовах розвитку вичизняно! охорони здоров'я особливого значення набувае вико-ристання у лiкарськiй практицi нових клшчних протоколiв, як найважливiшого шляху впрова-дження доказово! медицини в нашш кра!нi. Так, 28 квiтня 2017 набув чинносп Наказ МОЗ Укра!ни № 1422 ввд 29 грудня 2016 р., який дозволяе укра!нсь-ким лiкарям використовувати у сво!й ро-ботi мiжнароднi клiнiчнi протоколи [8,9].
Згвдно електронних джерел доказово! меди-цини сайту МОЗ Укра!ни, нами було визначено, що у роздшах Orthopaedics\Ортопедiя; Physical medicine\Фiзична медицина; та Surgery\Хiрургiя ро-змiщено Керiвництво з лiкування больового синдрому в нижнш частиш спини (Low back pain EBM Guidelines) [10].
За даним Керiвництвом лшувальна програма дорсалги проводиться в залежносп ввд тривалiстю перебiгу дорсалги:
Гострий перебiг (до 6 тижшв захворювання) анальгетиком першо! лiнi! е Парацетамол. Його що-денна доза не повинна перевищувати 3000 мг. Проте Парацетамол не перевершуе плацебо, полег-шуючи бiль у спинi або зменшуючи тривалiсть болю. НПЗП можуть застосовуватися для полег-шення гострого болю у спиш. 1х ефективнiсть при гострих болях в спинi була доведена, але вона не дуже висока. Якщо Парацетамол та НПЗП недоста-тньо ефективнi вiд болю, л^вальний ефект може бути шдвищений шляхом додавання опiо!ду (препарати Коде!ну в комбiнованiй формi або Трама-дол). М'язовi релаксанти е бшьш ефективними, нiж плацебо, але вони не е ефектившшими, шж НПЗЗ, i комбiнацiя м'язових релаксанлв та НПЗП не дае до-
датково! корисп. Однак розслабляючий м'яз е альтернативою, коли НПЗП не тдходять або спричи-няють несприятливi наслiдки.
- Пвдгострий перебiг (тривалiсть 6-12 тиж-
шв)
Основний пiдхiд до медикаментозно! терапп такий, як i при гострих болях у спинi. Проте неба-жанi наслiдки анальгетиков при тривалому застосу-ваннi повиннi розглядатися, особливо уважно у ль тнiх людей. До цього часу антидепресанти не ви-явилися кращими, нiж плацебо, при лшувант дорсалгп, але антидепресанти слвд застосовувати, якщо пацiент мае ознаки депресп.
Бензодiазепiни слiд призначати з обережнiстю, антипсихотичнi препарати не рекомендуються для усунення болю в спиш.
- Хрошчш (тривалiсть бшьше 12 тижнiв)
При лiкуваннi дорсалгп, яка тривае бiльше 3
тсящв, застосовуються тi самi правила, що й у т-дгострому переб^.
Серед загальних медикаментозних рекоменда-цш м1жнародного Керiвництва визначено насту-пне:
- анальгетики застосовуються перюдично залежно ввд iнтенсивностi та появi патологш болю;
- Парацетамол, не стеро!дш протизапальнi препараи (НПЗП) або комбшащя НПЗП та слабкого опiоiду можуть бути використанi як аналгетики (стутнь доказовостi А);
- необх1дно брати до уваги негативш нас-лвдки тривалого застосування НПЗП;
- опювди полегшують хронiчний бiль у спиш, але вони мають лише незначний вплив на фу-нкцiональну здатшсть (ступiнь доказовостi В);
- трансдермальна форма Бупренорфiну, ймо-вiрно, полегшуе хронiчний бiль в спинi;
- Дулоксетин може пом'якшити хронiчний бшь у нижнш частинi спинi краще, н1ж плацебо, i його ефектившсть при хронiчнiй болi у нижнш частиш спини порiвнянна з НПЗП та Трамадолом;
- iншi антидепресанти, ймовiрно, не полегшують б№ чи пiдвищують функцiональну здатшсть (стутнь доказовосп С);
- Габапентин та Топiрамат можуть пом'якшити невропатичний поперековий бiль.
Таким чином, при порiвняльному аналiзi документа з лiкування дорсалгiй встановлено, що у вгг-чизняному протоколi рекомендованi лише групи ЛЗ, проте у мiжнародному Керiвництвi лiкувальна програма надана в залежностi вiд переб^ захворю-вання та вказанi м1жнародш непатентованi назви препаратiв. Слiд наголосити, що у м1жнародному Керiвництвi також е загальнi рекомендацп з лшу-вання та iнформацiя щодо ступеню !х доказовостi.
Отже, вiтчизняний клшчний протокол лшу-вання дорсалгiй вимагае перегляду з метою вклю-чення конкретних лiкарських препаратiв з доведе-ною клiнiчною ефективнiстю, адже шнцевий очжу-ваний результат лiкування полягае у зменшенш або зникненнi больового синдрому, ввдновлення праце-здатностi хворого.
Список лггератури
1. Олексюк-Нехамес А. Г. Нейрофiзiологiчнi особливостi дiагностики та л^вання периферич-них проксимальних мото-сенсорних невропатш
[Електронний ресурс] / А. Г. Олексюк-Нехамес // Режим доступу до журн. http://www.health-medix.com/articles/liki_ukr/2011-10-20/11AGOMSN.pdf
2. Боженко Н.Л. Больовi синдроми спини: де-якi психоемоцшш аспекти i можливостi !х корекцп [Електронний ресурс] / Н.Л.Боженко // Режим доступу до журн. http://www.mif-ua.com/archive/arti-cle/37706
3. Иванова М.Ф., Евтушенко С.К. Дорсалгия, обусловленная дегенеративно-дистрофической патологией позвоночника [Електронний ресурс] / М. Ф. Иванова, С. К. Евтушенко // Режим доступу до журн. http://www.mif-ua.com/archive/article/8965
4. Алтунбаев Р.А., Сабирова М.З. Диагностика и лечение поясничных болей [Електронний ресурс] / Р.А. Алтунбаев, М.З. Сабирова // Режим доступу до журн. file:///D:/home/e210275boi/Downloads/348-316-1-PB.pdf
5. Поворознюк В. В. Боль в нижней части спины. Распространенность, причины, механизмы развития, особенности диагностики / В. В. Повороз-нюк // Лшування та дiагностика. - 2004. - № 3. - С. 31-36.
6. Перова В. П. Функцюнальш порушення при загостреннях хрошчного поперекового больового синдрому та конституцшш предиктори його фор-мування : дис. канд. мед. наук : 14.01.15 / Перова Вгга Павл1вна - Ки!в, 2015. - 155 с.
7. Наказ МОЗ Укра!ни № 487 ввд 17.08.2007 р. «Про затвердження клiнiчних протоколiв Надання медично! допомоги за спещальшстю «Невро-лопя»» [ Електронний ресурс ]. - Режим доступу http ://www. moz. gov.ua/ua/main/docs/
8. Наказ МОЗ Укра!ни № 751 ввд 28 вересня 2012 р. «Про створення та впровадження медико-технологiчних документiв зi стандартизацп медично! допомоги в системi Мiнiстерства охорони здоров'я Укра!ни» [ Електронний ресурс ]. - Режим доступу http://www.moz.gov.ua/ua/main/docs/
9. Наказ МОЗ Укра!ни № 1422 ввд 29 грудня 2016 р., Про внесення змш до наказу Мшютерства охорони здоров'я Укра!ни ввд 28 вересня 2012 року № 751» [Електронний ресурс]. - Режим доступу http ://www. moz. gov.ua/ua/main/docs/
10. Матерiали ресурсу http ://guidelines.moz. gov.ua
11. Ярошевский А. А. Анализ использования хондропротекторов в комплексной терапии вертеб-рогенной дорсалгии [Електронний ресурс ] / А. А. Ярошевский // Режим доступу до журн http ://www. mif-ua. com/archive/article/3 8182
12. Современные аспекты лечения вертебро-генной боли [Електронний ресурс] / [С. В. Селезнева, Е. А. Статинова, Л. Н. Антонова та ш.] // Ми-стецтво л!кування. - 2014. - Режим доступу до ресурсу : http ://www. health-medix. co m/articles/ misteztvo/2014-07-18/basic.pdf.
13. Schmidt C.O. Modelling the prevalence and cost of back pain with neuropathic components in the general population / Schmidt C.O., Schweikert B., Wenig C.M. [et al.] // European Journal of Pain. — 2009. — 13. — P. 1030-1035.
