CC BY
11PHILOSOPHY
СУЧАСН1 МОДЕЛ1 ТА ФОРМИ ВИКОРИСТАННЯ ШФОРМАЦШНО-КОМП'ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГ1Й В ОСВ1Т1
Дзвшчук Д. I., доктор фтософсъких наук, професор, заслужений пращвник осв1ти Украгни, директор 1нституту гумамтарног тдготовки та публ1чного управлтня 1вано-Франювсъкого нащоналъного техмчного ушверситету нафти 7 газу, м. 1вано-Франювсък, Украгна. orcid.org/0000-0002-6391-3822;
Радченко О. В., доктор наук з державного управл1ння, професор, заслужений пращвник осв1ти Украгни, головний науковий ствробтник науково-досл1дного в1ддту Нащоналъног академИ Державног прикордонног служби Украгни 1мен1 Богдана Хмелъницъкого, м. Кигв, Украгна. orcid.org/0000-0002-5604-9626;
Качмар О. В., доктор фтософсъких наук, доцент, професор кафедри фахових методик 7 технолог1й початковог осв1ти Прикарпатсъкого нащоналъного ушверситету 1мен1 Василя Стефаника, м. 1вано-Франювсък, Украгна. orcid. org/0000-0002-2002-4603
DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_wos/30062019/6556
ARTICLE INFO
Received: 25 April 2019 Accepted: 18 June 2019 Published: 30 June 2019
KEYWORDS
education system, modernization of education system, information and computer technologies, life-long learning
ABSTRACT
The paper systematizes and describes the leading world approaches to the use of information and computer technologies in educational institutions in the process of modernization of current educational systems in accordance with the latest requirements of the information society. It is noted that the information society gives the humanity a fundamentally new tool of life that is characterized by the possibility of operating large volumes of information without territorial and time boundaries and displays information-knowledge at the level of the leading producer of public goods. All this leads to a review of the key functions of modern education, when the possession of information and computer technology becomes the main competence requirement for the pupil, student, and every person at each stage of his/her life.The authors substantiate the necessity of creating a system of "total computer literacy" and total informatization of the national education system, wide introduction in modern educational institutions of modern models and forms of use of information and computer technologies, introduction of the national education system to the global educational space at the institutional, environmental and personal levels. It is concluded that today our state faces a difficult task of ensuring the conformity of the basic approaches, principles and instruments of the educational process to the requirements of the transition to the era of the information society in regard to the modernization of the system of national education. We have to invest in the development of domestic innovative ICT products ahead of schedule. Technology and informatization of the educational process must become priority tasks of education reforms from pre-school education institutions to higher education and research institutions, in order not to stay away from the advancement towards the global information society.
Citation: D. I. Dzvinchuk, O. V. Radchenko, O. V. Kachmar. (2019) Modern Models and Forms of Application of Informational and Computer Technologies in Education. International Academy Journal Web of Scholar. 6(36). doi: 10.31435/rsglobal_wos/30062019/6556
Copyright: © 2019 D. L Dzvinchuk, O. V. Radchenko, O. V. Kachmar. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.
Вступ. Постановка проблеми. Серед ключових положень Нацюнально! стратеги розвитку освгш в Укра1ш на перюд до 2021 р. одним з прюритетних напрямкiв проголошено впровадження сучасних iнформацiйно-комп'ютерних технологiй (1КТ), яю забезпечують удосконалення навчально-виховного процесу i доступнiсть освiти. Перед Мiнiстерством освгги i науки поставлене амбiтне завдання розбудови вщповщно! iнфраструктури - такого шформацшно-комушкацшного освiтньо-наукового середовища, у якому учасники навчального процесу мають змогу знаходитися щодня протягом усього перюду навчання (як в аудитори, так i за 11 межами), отримувати вшьний доступ до електронних освгтшх ресурсiв, що мае сприяти тдвищенню рiвня шформацшно-комушкацшно! пiдготовки i формуванню професiйних компетентностей [1, с. 1].
У розвиток зазначено! Нацюнально! стратеги МОНУ 2016 р. розробило «Концепщю ново! укра1нсько1 школи», в дев'ятому роздш яко! зазначаеться, що «Оргашзащя нового освiтнього середовища потребуе широкого використання нових 1Т -технологiй, нових мультимедшних засобiв навчання, оновлення лабораторно! бази для вивчення предметiв природничо-математичного циклу. Запровадження 1КТ в освггаш галузi перейде вiд одноразових проекпв до системного процесу, що охоплюе всi види дiяльностi. 1КТ суттево розширять можливостi педагога, оптимiзують управлшсью процеси, таким чином формуючи в учня важливi для нашого сторiччя технологiчнi компетентностi. Розвиватиметься iнфраструктура для забезпечення рiзних форм навчання. Зокрема буде створено освггаю онлайн платформу з навчальними i методичними матерiалами для учнiв, учителiв, батькiв i керiвникiв навчальних закладiв» [2, с. 28-29].
1нформацшне суспiльство закладае принципово новий тип знання, за якого вщбуваеться злиття знань та шформацшного середовища, синтез гуманiтарного, технiчного та природничо-наукового розумiння сутностi явищ, динамiчне поеднання сутностi та форми, коли на переднш план виходить не запам'ятовування значних обсяпв рiзноманiтноl шформацп, а оволодiння новою лопстичною компетенцiею - здатнiстю швидко знаходити потрiбну iнформацiю, фiльтрувати И, узагальнювати та iнтерпретувати. Тому реформування системи освгш в Украш зумовлюе потребу в науковому пошуку й обгрунтуванш iнновацiйних форм та моделей використання шформацшно-комп'ютерних технологiй в навчально-виховному та освггаьо-науковому процесi.
Аналiз наукових публжацш. Проблематика запровадження шформацшно-комп'ютерних технологiй в освiтньому процесi у вщповщносп до вимог iнформацiйного суспшьства жваво обговорюеться в науковому дискурс останнiх десятилiть. Зокрема, серед останшх публiкацiй в цьому рiчищi варто вщзначити таких европейських дослiдникiв як В. Дейвю та Н. Лонгворз [12], Х. Хартмайер та Л. Веджiмонт [9], Дж. Кейес [15], Д. Орр, Д. Ван Дамм [10], С. Панщщис [20] В Украш вiдомi роботи таких науковщв як I. Беззуб [11], Г. Вггер та О. Кучерук [16], О. Готько та О. Чайковська [18], I. Доценко [19], О. Жорнова [1], I. Малицька [7], А. Тадевосян [17], Т. Тарнавська [4], Н. Тверезовська та С. Свстрат'ев [8], О. Удовиченко, В. Шамоня, А. Юрченко та Д. Безуглий [6] та шш^ науковий доробок яких ми спробуемо узагальнити в данш статп.
Мета стат^ полягае в систематизацп та визначенш сутшсних характеристик провщних свггових моделей та форм використання шформацшно-комп'ютерних технологш в освгтшх закладах в процеш модершзацп системи освiти в Украш.
Результати дослiдження.
Кожна сфера життедiяльностi людини, а власне й кожна епоха, вимагае свого ключового специфiчного iнструментарiю, сво!х особливих механiзмiв та форм дiяльностi людини, котрi найбшьшою мiрою притаманнi цiй сферi (епош) та найкраще вiдповiдають головним функщям i завданням суспiльного розвитку на даному конкретному юторичному, технологiчному тощо етапi. Вiдтак завжди змiна епохи (вщ полювання до землеробства, вщ землеробства до промисловостi тощо) вимагае значних змш щодо ключових механiзмiв та iнструментiв жигтедiяльностi. Найбiльш узагальнено це можна прошюструвати наступним чином Див. Рис.1.)
Доюторичне суспшьство
камшь, палка-копалка
Перв^не cуcпiльcтво
сокира, лук 3i стрiлами
Аграрне cуcпiльcтво
г
лопата, рало, борона
Iндуcтpiальнe суспшьство
г
станок, машина, конвейер
Поcтiндуcтpiальнe cуcпiльcтво
технологiя, робототехнiка
1нформацшне суспшьство
шформащя, знання
Рис.1. Ключовий гнструментарШ життед1яльност1 людини на ргзних етапахрозвитку людства
1нформацшне суспшьство надае людству принципово новий шструментарш життещяльносп, який характеризуеться, з одного боку, можливостями отримання значних обсяпв шформацп без територ1альних та часових кордошв - тут i зараз, за кшька митей тсля того, як вщбулася певна подiя. Таким чином доступ до шформацп стае повсюдним. Бшьше того - iнформацiя перетворюеться на основне джерело виробництва товарiв, послуг та благ. Але, з шшого боку, навiть видатна людина в умовах навали шформацп, що динамiчно змiнюеться, виявляеться неспроможною оперувати шформацшними потоками, квалiфiковано орiентуватися в них без допомоги шформацшно-обчислювальних техшчних засобiв, вiдповiдного програмного забезпечення. Колишнш дефiцит масового знання перетворився на дефщит шформацшно-комп'ютерно! компетентностi. Не випадково у Рекомендащях Свропейського Парламенту i Ради щодо ключових компетентностей для навчання протягом життя, необхiдних для особисто! реалiзацi! i розвитку, активно! громадянсько! позици, участi у громадському життi та працевлаштування, ключова роль выводиться 1КТ -компетентностi як засобу отримання вшх iнших компетентностей [3].
Дшсно, саме поняття компетентностi передбачае вмшня користуватися, щонайменше, ключовим iнструментарiем життедiяльностi людини на даному етат розвитку цивiлiзацi!. Тому однiею з головних функцш суспiльства та держави як шституту управлiння й регулювання суспiльних вiдносин е виховання нових поколшь, навчання та пiдготовка людини до дiяльностi в цiннiсних, нормативних та технологiчних умовах iснуючо! формацп. Цi процеси вiдбуваються в рамках полггики соцiалiзацi! (для молодi) та ресоцiалiзацi! (для старших поколiнь на етапах переходiв вiд однiе! формацп до шшо!). Укра!на сьогоднi перебувае якраз на такому етат, коли вщбуваеться швидкоплинний процес повсюдного переходу до шформацшного суспшьства i вщ здатностi «вписатися» в цей процес, забезпечити масове здобуття необхiдних компетентностей для вшьного володiння ключовим iнструментарiем iнформацiИного суспiльства залежатиме майбутне нашо! держави, нашого суспiльства, кожного з нас.
Це обумовлюе необхщшсть створення системи «тотально! комп'ютерно! грамотностi» та тако! ж тотально! iнформатизацi! нацюнально! системи освiти, входження нацiонально! системи освгги до глобального освiтнього простору на шституцшному, середовищному та персональному рiвнях, оскiльки за твердженням Т. Тарнавсько!, «iнформатизацiя освiти е ключовою умовою тдготовки фахiвцiв, здатних працювати у кардинально нових, дедалi бшьше автоматизованих, умовах пращ; орiентуватися у величезних обсягах шформацп, яка поступае безперервно; грамотно обробляти !!, збериати i передавати» [4]. Для цього наша держава у вщповщносп до ратифшованих Верховною Радою Укра!ни «Женевсько! декларац^' принципiв» взяла на себе зобов'язання:
- полшшити доступ до шформацшно! i комунiкацiИно! iнфраструктури та технологш, а також до шформацп i знань;
- тдвищити комп'ютерну компетентнють громадян;
- тдвищити довiру та безпеку при застосуванш 1КТ;
- створити сприятливе середовище на Bcix рiвнях;
- розвинути i розширити застосування IКТ-додаткiв;
- заохочувати культурне рiзноманiття i поважати його;
- визнавати роль засобiв масово! шформаци;
- придiляти увагу етичним сторонам шформацшного суспiльства, а також заохочувати мiжнародне i регiональне сшвробггаицтво [5].
Якi ж моделi та мехашзми реалiзацil зазначених амбiтних завдань пропонуе нам на озброення у вшш з комп'ютерною неграмотнiстю сучасна наука та свiтова практика? На пiдставi узагальнення кращого свiтового досвщу, можна запропонувати наступну вiзуалiзацiю провщних трендiв застосування новiтнього iнструментарiю переходу людства до iнформацiйного суспiльства (Див. Рис.2.).
Рис. 2. Моделг та iнструменти «гнформацШного всеобучу» сустльства
Охарактеризуемо коротко означеш моделi та шструменти.
Computer Based Training - комп'ютерна пiдтримка навчання передбачае таку процедуру оргашзацп навчального процесу та тзнавально! дiяльностi молодi, в якш ключовим iнструментарiем виступають iнформацiйнi мережу комп'ютерне та комунiкацiйне обладнання, програмне забезпечення. На думку О. Жорново! «Така процедура грунтуеться на сформованому у суб'екпв навчання досвiдi вивiреноl послщовно1 роботи iз мульти - та гiпермедiа, гiпертекстами, вiртуальною реальнютю, що утворена за допомогою синтезу вербатзованих i невербалiзованих повiдомлень, а також синхрошзацп часо-просторових джерел шформаци iз вiзуально-просторовими»[1].
Приклад успiшного запровадження системи комп'ютерно! пiдтримки навчання в Украш наводять В. Шамоня та О. Удовиченко, котрi описують дiяльнiсть Лаборатори використання iнформацiйних технологiй в освт (лабораторiя В1ТО) Сумського державного педагопчного унiверситету iм. А. С. Макаренка, створено1 у 2011 рощ. Лабораторiя В1ТО опiкуеться питаннями впровадження iнформацiйних технологiй та цифрових освггшх ресурсiв в навчальний процес, зокрема, розробки електронних шдручниюв, використання технологш флеш-ашмацп на заняттях з шформатики i фiзики, оргашзацп iгрових технологш навчання на основi MS Power Point тощо [6, с. 141].
Global Education Net - глобальне освггае вiртуальне середовище, що надае будь-яким учасникам можливостi користуватися шформацшними базами провiдних навчальних закладiв свггу, нацiональними бiблiотеками, експозицiями музе1в та шшим освiтнiм матерiалом. Сучасне глобальне освггне вiртуальне середовище виникло й поширюеться на базi рiзного роду
шформацшних освГтянських центрiв, наприклад: ENIRDEM - Свропейська мережа для покращення дослiджень та розвитку в управлшш освггою; IEA - Мiжнародна асоцiацiя з оцiнювання досягнень в освт; IBE - Мiжнародне бюро з освгга; INISTE - Мiжнародна мережа з науково освггаьо1 шформацп; EURYDICE -iнформацiйна мережа з питань освгга Свропейського Союзу; EUDISED - мережа европейських документацшних та шформацшних систем для освгш, CEDEFOP - Свропейський центр з розвитку професшно1 шдготовки та шшГ [7]. Як зазначае I. Малицька, мережна структура таких осередюв значно розширюе можливосп !х дГяльносп, зокрема, щодо оргашзацп наукових, iнформацiйних, дослщницьких конференцiй, семiнарiв, симпозГумГв; реалГзацп освгтшх проектiв i програм; розробки та розвитку шновацшних педагогiчних та iнформацiйно-комунiкативних технологiй; друк аналГтичних, методичних, iнформацiйних видань; створення шформацшних мереж для розповсюдження науково-освгтянськох шформаци та обмГну досвщом [там само].
Глобальна освгга стае дедалi важливiшою для полГтики i практики в галузi освгга розвинутих краш Саме у цьому контекст уряд США вбачае iнформацiйно-технологiчну модершзащю освгга як полГтичну перспективу розвитку суспшьства [8, с. 215].
Варто зазначити, що одна з зазначених вище програм - Global Education Network Europe (GENE) нещодавно вiдзначила 15 роюв свое1 роботи. GENE забезпечуе зв'язки з политиками для пiдвищення та покращення глобальное' освгга в Сврош. Ця платформа охоплюе основш проблеми сучасно1 глобально1 освгга в Сврош: проблеми нащонально1 стратеги, розвитку структури, вивчення полГтики та взаемоди в освгтшх системах. Певним звггом дГяльносп GENE стала книга «Global Education in Europe Revisited: Strategies and Structures. Policy, Practice and Challenges», що побачила свГт у 2016 рощ та в якш шляхом детального анатзу нащональних та мiжнародних тематичних дослщжень узагальнюються проблеми, практики, полгшки та концептуального розвитку глобально1 освгга в Сврош [9].
Open Educational Resources (OER) - вщкрит освгтш ресурси, як правило, безкоштовш та вадкрит для вшх у вшьному доступ в цифровому формат навчальнi програми, шдручники, пошбники, онлайн-курси, вщеолекци, навчальш тести, мультимедшш презентацп включно з вщповщним програмним забезпеченням великих освгтшх центрГв та ушверситетв. Мгаею й головною метою таких репозитарпв е не просто забезпечення доступу до отримання освгга якомога бшьшо1 кшькосп людей з будь-яких куточюв свГту, але полГтика полшшення якосп та рГзномаштносп освгтшх можливостей будь-яко1 людини сучасного свГту, в якому саме освгга визнаеться головною запорукою економГчного, сощального та еколопчного прогресу.
Як зазначають Д. Орр, М. РГмш та Д. Ван Дамм, упродовж останшх 10 роюв громада OER значно зросла, i вплив OER на освгтш системи е поширеним елементом освггаьо1 полГтики, оскшьки вадкрит освпга ресурси е важливим шструментом шновацш у навчанш, освт та наущ. Уряди розвинених кра1н майбутне освгга в 21 столгт вбачають у спшьнш дГяльносп громадського сектору, держав та мГждержавних шституцш в межах освггаього глобального середовища щодо всебГчно1 шдтримки шновацшних форм та моделей викладання й навчання, пробудження уяви, творчосп та креативносп людини, и прагнення до безперервного вдосконалення та комушкування з шшими для навчальних цшей [10, с. 5].
Серед найбшьш вщомих на сьогодш вщкритих ресурсГв I. Беззуб називае наступш започатковаш ЮНЕСКО шновацшш ушверситетсью репозитари: MIT Open Course Ware (проект Массачусетського технолопчного шституту з публшаци у вщкритому доступ матерГалГв усГх курсГв шституту), Connexions (проект Ушверситету Райса, Техас, США), Open Yale Courses (вщкрит онлайн-курси Сльського ушверситету), MERLOT (програма Державного Ушверситету КалГфорнп), Open Learn (освГтня платформа Вщкритого ушверситету, Велика Бриташя) Одшею з найновших форм дистанцш ного навчання, яка активно розвиваеться у свгговш освт, е масовГ вщкрит онлайн-курси (Massive open online courses, MOOC) з великомасштабною штерактивною участю та вщкритим доступом через 1нтернет [11, с. 713].
Lifelong Learning(LLL) - навчання протягом життя. Ця щея базуеться на розумшш, що«сьогодш вже недостатньо закшчити вищий навчальний заклад й фахово працювати, володГючи 1КТ на рГвш звичайного користувача. Швидкоплиннють оновлення фундаментальних i прикладних наукових знань як i знань технолопчно-виробничого характеру створюе умови, коли вщбуваеться швидке "старшня фахових знань", а отже, i зниження компетентносп пращвника на 50 %, вщбуваеться менше шж за п'ять роюв» [11, с. 706],
внаслщок чого постшна шдтримка фахових компетентностей людини вимагае постшного оволодiвання новими знаннями протягом всього активного життя, що включае отримання ступешв та дипломiв у вшьний час; професiйнi курси, в тому числГ з метою пiдвищення квалГфшацп персоналу; освiта для дорослих; друга освгта тощо [12, с. 7].
1де! навчання протягом життя присвячено спецiальний Меморандум Свропейсько! комюп, в якому закршлеш 6 основних принцитв безперервно! освiти:
Принцип 1. Новi базовi знання i навички для всГх.
Принцип 2. Збшьшення iнвестицiй в людськi ресурси.
Принцип 3. 1нновацшш методики викладання й навчання.
Принцип 4. Нова система ощнки отримано! освiти.
Принцип 5. Розвиток наставництва й консультування.
Принцип 6. Наближення освгти до мюця проживання [13].
На сьогоднi рiзного формату проекти безперервно! освiти охоплюють понад 120 кра!н свiту, а в структурi Свропейського центру з розвитку професшно! пiдготовки ще у 2004 рощ була створена спецiалiзована Мережа вмшь та навичок (Skillsnet), до яко! входять висококвалiфiкованi дослщники та представники освiти з усього свгту. Вони представляють на розгляд, обговорюють та аналiзують результати та методи дослщжень з iдентифiкацi! умшь та навичок, що змiнюються вщповщно часу та вимогам ринку пращ, а також прогнозують довгостроковi перспективи щодо iдентифiкацi! нових умiнь та навичок, як будуть потрiбнi на ринку пращ через деякий час [5].
В шституцшному плаш щея навчання протягом життя, наприклад, в Польщi отримала свою реалiзацiю у виглядi так званих «ушверситетГв третього вшу», що юнують при бшьшосл вищих навчальних закладах кра!ни та е орiентованими на допомогу активним пенсюнерам знайти для себе якусь зайнятють у сучасному свiтi.
Education Roaming (eduroam) - м1жнародний роумшговий сервiс науковцiв та освiтян ВНЗ становить собою «провщник» до глобального освггаього середовища. Вiн не е класичним мережевим iнструментом доступу до баз знань, але вiн робить значно бшьше, оскшьки будь-якому зареестрованому викладачу, науковцю, аспiранту й навгть студентам надае можливiсть безкоштовного роумiнгового доступу до мережi 1нтернет i вже через нього - можливють безкоштовно виходити й користуватися будь-якими вiдкритими освiтнiми ресурсами. З власного досвщу можемо запевнити, що тд час по!здок на конференцп до Польщi, Чехi!, Нiмеччини було надзвичайно зручно й легко отримати вiльний доступ до eduroam, який забезпечуеться на бiльшостi територiй кожного ушверситету чи iншого навчального закладу кра!ни.
За даними Глобального комггету з управлiння регулюванням едурумом (Global eduroam Governance Committee) станом на листопад 2018 р. ця мережа задля тдтримки сшвпращ в галузi наукових дослщжень та освiти у всьому свт надае безкоштовний доступ до роумшгу через Wi-Fi на територп 101 кра!ни! [14].
Bring Your Own Device(BYOD)- штегрування до освггнього процесу персональних гаджетiв. Цей проект, започаткований корпоращею Майкрософт, базуеться на феномеш психотехнологП, також вщомому як «приведення власно! технолог^» та е шчим Гншим як спробою«затягти» у освГтнГ процеси молодь, що звикла не випускати з рук власш гаджети (це вже й для нас доволГ звикла картина, коли учш або студенти тд час заняття бiльше уваги придшяють сво!м смартфонам та планшетам, ашж викладачу). Проект BYOD звертаеться до таких студентГв - принеси свш власний прилад i займайся через нього. Для цього Майкрософт забезпечуе штегрування персональних гаджетГв з цифровими навчальними модулями й програмами, хмарними сервюами, рГзномангтними додатками навгть юридичного характеру. На думку розробниюв, юнуе чотири ключовГ умови, якГ забезпечать можливють студентам використовувати !х власш пристро! в навчальнГй аудитор^:
- надання студентам доступу до мережГ 1нтернет;
- допомога у використанш пристро!в у мережГ;
- безпечне шформацшне середовище;
- забезпечення узгоджено! роботи групи[15, с. 17].
BYOD дозволяе власнику отримати ушверсальну кишенькову енциклопедГю виробляе навички «серфГнгування» просторами 1нтернету, орГентацП в ГнформацГйних масивах, пошуку й вГдбору ГнформацП, цифрово! ГнтеграцП й комунГкацП тощо.
Long-Distance Online Learning (D-learning) -дистанцшна он-лайн освгга для нас не е таким вже шновацшним продуктом, але це доволi устшна й вiдпрацьована в украшському освггаьому середовищi практика використання 1КТ в освггаьому процесi. Так, за даними Г. Вггер та О. Кучерук в Украïнi близько 30% навчальних закладiв заявили про те, що вже мають або планують оргашзувати навчання в дистанцiйному режимi [16, с. 9].
Найвiдомiшi унiверситети свпу мають власнi пiдроздiли з дистанцiйноï освiти та надають освiтнi послуги студентам з найвщдалешших куточкiв нашоï планети. А не так давно вже компашя-розробник програмного забезпечення Adobe Systems запропонувала й свою систему «електронноï осв^и» на основi власних програмних засобiв i систем - «Adobe e-learning». Adobe e-leaming складаеться з таких компонентiв: система електронного штерактивного синхронного i дистанцшного навчання Adobe Connect, повний набiр iнструментiв для професiйноï розробки електронного навчального контенту Adobe eLearning suite, система швидко1' розробки електронних навчальних куршв Adobe Captivate [17, с. 177].
Конкурент Adobe на 1Е-ринку вже згадувана Microsoft Cоrporation також запустила штернет-версда системи електронно1' освгга «Live@edu», яку створено на основi «хмарно1» системи веб-сервiсiв Windows Live. Live@edu включае систему електронно1' пошти iз поштовим сервером, систему обмшу миттевими повiдомленнями, хмарного зберiгання шформацп iз функцiями файлообмiну SkyDrive об'емом для збертання iнформацiï 25 пгабайт [там само].
До останньо1' групи можна вщнести i вiтчизняний аналог - Prometheus -платформу украшських масових онлайн-курав, яка дiе з 2014 р. I. Беззуб називае платформу Prometheus одним з найусшшшших проекпв, що ниш мае аудитора iз сотень тисяч слухачiв, пропонуе десятки безкоштовних онлайн-курсiв, представленi рiзноманiтними напрямами: громадянська освiта, iсторiя Украши, шдприемництво, основи державно1' полiтики, аналiз даних, IT технологи, основи шформацшно1' безпеки та багато шших [11, с. 714].
Таким чином, можна зробити висновок, що запровадження шформацшно-комп'ютерних технологш в Украши мае вiдбуватися з урахування сучасних свiтових тенденцiй та використанням того техшчного, технологiчного та освггаього iнструментарiю, що вже юнуе у глобальному освiтньому середовищi.
Висновки та перспективи подальших дослiджень.
Отже, в ходi проведено!' розвiдки ми охарактеризували деяю провiднi свiтовi тдходи до симбiозу iнформацiйно-комп'ютерних технологiй та освггянського процесу, якi, на нашу думку, можуть бути штегроваш i в розбудовi ново1' системи освгги в Украïнi. Сьогоднi перед нашою державою в частинi модернiзацiï системи нацюнально1' освГти стопъ складне завдання забезпечення вГдповГдностГ основних пГдходГв, принцитв та iнструментiв освГтнього процесу сучасним вимогам переходу до епохи шформацшного суспiльства. Ми маемо випереджаючими темпами брати на озброення кращi свгговГ моделi та форми використання шформацшно-комп'ютерних технологш в освптах закладах, вкладати кошти та зусилля в розвиток впчизняного iнновацiйного 1КТ-продукту, поставити в фокус освгтянських реформ технолопзащю та iнформатизацiю освГтнього процесу, щоб не залишитися осторонь свГтового поступу до глобального шформацшного суспшьства.
Означене завдання вимагае кардинального перегляду усталених шдходГв до оргашзацп нацiональних систем освгш, традицiйно побудованих за трiадою «дошкiльне виховання» -«базова середня освгга» - «вища освiта» та головним спрямуванням на надання певно1' сукупносп знань, необхiдноï до переходу до наступно1' стадiï життя. Адже сьогоднГ вже недостатньо одноразово отримати певш знання, яких мае вистачити «на все життя». На чаш змiна само1' парадигми освГти, в якш головною прерогативою стае всебiчна iнформатизацiï систем та закладiв освгш, тотальна комп'ютеризацiя освГтнього процесу та ïï об'еднання з нацiональною i всесвггаьою мережею 1нтернет.
REFERENCES
1. O. I. Zhomova, «Information and communication technologies in higher education: to the formation of the readiness of subjects of education for innovation», Naukovi studii iz sotsial'noi ta politychnoi psykholohii, Vyp. 33, p. 172-179. 2013. (in Ukrainian)
2. Concept «New Ukrainian School». Approved by the decision of the Collegium of the Ministry of Education and Science of Ukraine of October 27, 2016. [online]. Available: https://goo.gl/OoaCWn. Accessed on: Mar. 07, 2019. (in Ukrainian)
3. Recommendation of the European Parliament and of the Council on key competences for lifelong learning. [online]. Available: http://europa.eu/legislation_summaries/education_training_youth/lifelong_learning/c11090_en.htm. Accessed on: Mar. 07, 2019. (in English)
4. T. V. Tarnavs'ka, «The essence of information technology in education». Visnyk Chernihivs'koho natsional'noho pedahohichnoho universytetu. Pedahohichni nauky, Vyp. 108.1, 2013, [online]. Available: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VchdpuP_2013_1_108_31. Accessed on: Mar. 07, 2019. (in Ukrainian)
5. Declaration of Principles. Building the Information Society: a global challenge in the new Millennium. [online]. Available: http://www.itu.int/wsis/docs/geneva/ofEicial/dop.html. Accessed on: Mar. 07, 2019. (in English)
6. V. H. Shamonia, O. M. Udovychenko, A. O. Yurchenko, D. S. Bezuhlyj, «Activities of the research laboratory on the use of information technology in education: an overview of the results», Fizyko-matematychna osvita, Vyp. 4, p. 140-147, 2016. (in Ukrainian)
7. I. Malytska, «Global Educational Networks», Internet-portal «OSVITA.UA». [online]. Available: http://osvita.ua/school/method/technol/1120/. Accessed on: Mar. 07, 2019. (in Ukrainian)
8. N. T. Tverezovska, S. V. Yevstratiev, «Evolution and the current state of the use of information technologies in higher education in the USA, Japan and Europe», Naukovyj visnyk Natsional'noho universytetu bioresursiv ipryrodokorystuvannia Ukrainy,Vyp. 192 (2), p. 212-221, 2013. (in Ukrainian)
9. Hartmeyer, Helmuth, Wegimont, Liam, Global Education in Europe Revisited: Strategies and Structures. Policy, Practice and Challenges, Waxmann Verlag, 252 p, 2016.
10. Orr, Dominic, Rimini, Michele, Van Damme, Dirk, «Open Educational Resources: A Catalyst for Innovation». OECD, 143 p, 2016. (in English)
11. I. Bezzub, «The spread of information and communication technologies in education over a lifetime», Naukovi pratsi Natsional'noi biblioteky Ukrainy imeni V. I. Vernads'koho, Vyp. 48, p. 707-726, 2017. (in Ukrainian)
12. Davies, W. Keith, Longworth, Norman, Lifelong Learning, Taylor & Francis Group, 192 p., 2017. (in English)
13. «A Memorandum on Lifelong Learning», Commission of the european communities. [online]. Available: http://arhiv.acs.si/dokumenti/Memorandum_on_Lifelong _Learning.pdfAccessed on: Mar. 07, 2019. (in English)
14. Eduroam now available in 101 countries. [online]. Available: https://www.eduroam.org/2018/11/07/eduroam-now-available-in-101-countries // Accessed on: Mar. 07, 2019. (in English)
15. Keyes, Jessica, Bring Your Own Devices (BYOD) Survival Guide, CRC Press, 451 p., 2016. (in English)
16. G. P. Viter, O. O. Kucheruk, «Modern technological means and information technologies in education and science», Naukovyj visnyk Akademii munitsypal'noho upravlinnia. Seriia: Tekhnika, Vyp. 3, p. 8-12, 2010. (in Ukrainian)
17. A. V. Tadevosian, «Application of information technologies «e-education» in higher education as a necessary condition for overcoming the modern crisis and successful development in the XXI century», Biznes Inform, № 7, p. 245-247, 2012. (in Ukrainian)
18. O. Hot'ko, O. Chajkovs'ka, «Information and communication technologies - as a modern means of education in education», Molod' i rynok, № 4. p. 130-134, 2015. (in Ukrainian)
19. I. O. Dotsenko, «Actual problems of introduction of information and communication technologies in higher education», Hirnychyj visnyk, Vyp. 102, p. 117-120, 2017. (in Ukrainian)
20. Panitsides, Eugenia A., Lifelong Learning: Concepts, Benefits and Challenges, Nova Science Publishers, Incorporated, 148 p., 2016. (in English)
