CC BY
13
Висновки
Ураховуючи вище викладене, процес планування заход1в на випадок загострення проблеми з лквщнютю у банку до-цтьно проводити послщовно, видтяючи фази ¡дентифкаци стресових под¡й, оц¡нки р¡вня серйозност ¡ тривалост¡ проблем, оцЫки джерел ресурс¡в ¡ потреб банку, виявлення по-тенц¡йних (альтернативних) джерел фЫансування, запрова-дження процесу управлЫня заходами, створення механизму мон¡торингу надзвичайних подм
Список використаних джерел
1. Волкова H.I. Мехаызм забезпечення л^вщност комерцмних банюв в умовах фЫансовоТ кризи / H.I. Волкова // Економ^а ¡ орга-нйзаци управлiння. - 2010. - С. 52-61.
2. Методичн рекомендаци щодо оргаызаци та функцiонування систем ризик-менеджменту в банках УкраТни. 1з змЫами, внесеними постановою Правлiння Hацiонального банку УкраТни вщ 21.06.2012 №255, реестр. №1692 вщ 09.07.2012. - Режим доступу: http:// www.bank.gov.ua/doccatalog/document?id=36985.
3. Мщенко B.I. Лiквiднiсть банювськоТ системи: економнна сут-нiсть, структура i методолопчний пiдхiд до аналiзу / В. Мщенко, А. Сомик // Вюник НБУ. - 2008. - №11. - С. 6-9.
4. Ребрик Ю.С. Антикризове управлiння лiквiднiстю банку: автореферат дис.... канд. екон. наук: 08.00.08 / Ребрик Ю.С. - «УкраТнська академт банювськоТ справи Нацюнального банку УкраТни». - КиТв, 2011. - 20 с.
5. Регулювання дтльнос^ банкiв в умовах глобальних виклиюв. -Монографiя. [Примостка Л.О. та ¡н.]; за ред. Л.О. Примостка; К.: КНЕУ. - 2012. - 459 с.
6. Bryant R. Contingency Funding Plan: Banking Busywork or Essential Management Tool? - Federal Reserve Bank of Atlanta. - June 2013.
- PeœièM flocTyny: http://www.communitybankingconnections.org/ articles/2013/Q2/Contingency-Fundin g-Plan.cfm
7. Contingency Funding Plan (template). - PeϏM flocTyny: http:// www.kpnconsulting.net/s/CFP-SAMPLE-50ow.pdf
8. Interagency policy statement on funding and liquidity risk management. - March 17, 2010. - The Office of the Comptroller of the Currency (OCC), Board of Governors of the Federal Reserve System (FRB), Federal Deposit Insurance Corporation (FDIC), the Office of Thrift Supervision (OTS), and the National Credit Union Administration (NCUA). - PeϏM flocTyny: http://www.federalreserve.gov/ boarddocs/srletters/2010/sr1006a1.pdf
9. Liquidity Contingency Funding Plan. - Postbank. - PeϏM flocTyny: http://www.postbank.gov.ph/content/liquidity-contingency-funding-plan
10. Matz L. Defining and Using Li quidity KRIs. - Bank Accounting & Finance. - August-Septermber 2008, Vol. 21 Issue 5, p. 39-49.
11. Monitoring tools for intraday liquidity management. - April 2013. -Basel Committee on Banking Supervision. - PeϏM flocTyny: www.bis.org
12. Principles for financial market infrastructures: Disclosure framework and Assessment methodology. - December 2012.
- Committee on Payment and Settlement Systems. Board of the International Organization of Securities Commissions. - PeϏM flocTyny: http://www.bis.org/cpmi/publ/d106.pdf
13. Principles for Sound Liquidity Risk Management and Supervision.
- September 2008. - Basel Committee on Banking Supervision. - Pe-ϏM flocTyny: www.bis.org
14. Stragiotti Franco. Stress testing and contingency funding plans: an analysis of current practices in the luxembourg banking sector December 2009. - Cahier D'études Working Paper N42.
15. The management of liquidity risk in financial groups. - May 2006.
- Basel Committee on Banking Supervision. - The Joint Forum. - Pe-ϏM flocTyny: www.bis.org
УДК 336.1
P.B. ЦИЦИК,
acnipaHT, Академ/я ф/нансового управл/ння
Сучасш мехашзми управлшня фокальною стшмстю
Стаття присвячена проблемам забезпечення фюкально! cTiéêocTi в ÓKpaíHi за допомогою використання сучасних н-ституцмних механ/зм/в. Розглянуто заруб'жний досв/д управлння фскальною ст/йюстю. Запропоновано шляхи вдоско-налення снуючих та впровадження ряду нових нструмент/в та механ/зм/в фюкально! пол/тики. Проанал/зовано íx потен-ц/йний вплив на середньо- та довгострокову слйксть державних ф/нанав.
Ключов! слова: фискальна ст/йк/сть, фискальна полтика, правила збалансованост/' бюджету, фонд дощового дня, пен-сйне забезпечення, /нфраструктурна обл/гац/я, приватизац/я.
P.B. ЦИЦИК,
аспирант, Академия финансового управления
Современные механизмы управления фискальной устойчивостью
Статья посвящена проблемам обеспечения фискальной устойчивости в Украине с помощью современных институциональных механизмов. Рассмотрен зарубежный опыт управления фискальной устойчивостью. Предложены пути совершенствования уже существующих и внедрение ряда новых инструментов и механизмов фискальной политики. Проанализировано их потенциальное влияние на средне- и долгосрочную устойчивость государственных финансов.
Ключевые слова: фискальная устойчивость, фискальная политика, правила сбалансированности бюджета, фонд дождливого дня, пенсионное обеспечение, инфраструктурная облигация, приватизация.
R.V. TSYTSYK,
doctoral student, Academy of Financial Management
Modern fiscal sustainability management mechanisms
The article is devoted to the problems of ensuring fiscal sustainability in Ukraine using modern institutional mechanisms. Foreign experience of the fiscal stability management is considered. The ways of improvement of existing fiscal policy
54 Формування ринкових вщносин в ÓKparni № 10 (161)/2014
© P.B. ЦИЦИК, 2014
instruments and mechanisms, as well as introduction of several new ones are suggested. Potential impact of the fiscal policy instruments and mechanisms to the medium and long-term sustainability of public finance is analyzed.
Keywords: fiscal sustainability, fiscal policy, balanced budget rules, rainy-day fund, pensions, infrastructure bonds, privatization.
Постановка проблеми. В сучасних умовах розвитку свЬ товоУ фЫансовоУ системи, який визначений посткризовими наслщками нарощування боргових зобов'язань та зростан-ня дефiцитiв нацiональних бюджетiв не ттьки краУн з еконо-мками, що розвиваються, а й бшьшосп розвинутих краУн, гостро стоУть проблема збалансування державних фЫан-сiв, забезпечення Ухнього стiйкого розвитку. Така ситуа^я зумовлюе посилення уваги до питань фюкальноУ спйкос-тi, визначення реального фюкального стану краУни, щенти-фкаци загроз та ризикiв, якi супроводжуватимуть економку в найближчий час, пошуку нових джерел фiнансових ресур-ав (розширення фiскального простору) для реалiзацiУ за-вдань забезпечення середньо- та довгостроковоУ спйкос-тi державних фЫанав. Це, своею чергою, вимагае вщ урядiв краУн застосування дieвих, чтеих та зрозумiлих механiзмiв управлiння фокальною стiйкiстю, бiльшiсть з яких уже довели свою ефективнють у зарубiжних краУнах, а деякi, зовам нов^ тiльки тестуються в експериментальному режим1 европейськими краУнами i вже сьогоднi показують позитив-н результати. I тут слiд пам'ятати, що дмсно ефективно Ы-ституцмы механiзми управлiння фiскальноУ стiйкiстю можуть працювати лише тодi, коли юнуе транспарентнiсть бюджетного процесу, довiра iнвесторiв та населення до дм уряду, стратегii' розвитку, яку вЫ обрав та проголосив, незмiнностi економiчного та полiтичного курсу держави.
Анал13 дослщжень та публкащй з проблеми. Пiд впливом внутрiшнiх та зовншых факторiв показники спй-костi державних фЫанав УкраУни в перiод економiчноy кризи значно погiршилися. Сьогоднi в УкраУн iснують значнi проблеми у сферi державних фiнансiв, а система середньостро-кового та довгострокового управлЫня фiскальною спйюстю вiдсутня, як i виявлення та належне оперативне реагуван-ня на можливi ризики, що виникають у дослщжуваый сфе-рi. В таких умовах актуальною постае проблема управлiння фiскальною спйюстю, ГУ аналiзу та забезпечення на серед-ньо- та довгостроковий перюди в УкраУнi.
Питанням фiскальноi' спйкосп (fiscal sustainability) у розвинутих краУнах в останн роки придтяють значноУ уваги як науковцi, так i практики. Натомiсть в УкраУн практично вщ-сутнi науковi праф, спрямованi на визначення змiсту, кри-терив, детермiнант, системи показникiв, Ыституцмних меха-нiзмiв управлiння та напрямiв забезпечення стiйкого стану як державних фЫанав у цiлому, так i Ух окремих складових. Серед невеликоУ кiлькостi напрацювань украУнських до-слщниюв фiскальноi' стiйкостi слiд видiлити прац С. Гасано-ва, Р. Копича, В. Кудряшова, Т. бфименко [1-5]. Пщвище-на увага зазначеним вище питанням на европейському та свгтовому рiвнi придiляeться у зарубiжних наукових публка-цiях таких авторiв, як А. Афонсо, Ф. Баласоне, К. Барнсайд, У. Бенц, О. Бланшард, В. Бютер, С. Власов, 3. Велieв, П. Геллер, А. Громова, А. Крейдл, Е. Кроше, П.К. Падоан, Ю. фон Хаген та iн. [6-25]. Це ще раз свщчить про актуальнiсть теми дослщження.
Мета статт/. В контекст постановки проблеми та визначення актуальное^ дослщження метою нашого дослщження е вивчення та характеристика окремих елементю фюкаль-ноУ полгтики, ¡нституцмних мехаызмв, що характеры для УкраУни, та використання заруб^ного досвщу у ц¡й сфер¡. Це дасть можливють вдосконалити ¡снуючу систему управлЫня державними ф¡нансами, запровадити нов¡ ¡нструменти фю-кальноУ пол¡тики, забезпечити фюкальну ст¡йк¡сть на серед-ньо- та довгострокову перспективу.
Виклад основного матер!алу. Важливим ¡нституцмним механ¡змом управл¡ння фокальною ст¡йк¡стю е правила зба-лансованост бюджету - це сукупн¡сть нормально-правових обмежень ф¡скальноi' пол¡тики щодо розм^у деф¡циту державного боргу, частки запозичень у загальнм сум¡ валового внутршнього продукту, ¡нших параметра фюкальноУ по-л¡тики, що встановлюються з метою забезпечення спйкосп системи державних фЫансв. На приклад¡ УкраУни можемо зазначити, що в Закон УкраУни «Про державний бюджет УкраУни на 2013 рк» [26] передбачено, що граничний роз-м^ державного боргу становить 483 085 млн. грн. Також граничний обсяг дефщиту державного бюджету УкраУни становить близько 50 584 млн. грн. Корегування параметр^ фюкальноУ пол¡тики з метою оптим^аци правил збалансо-ваност бюджету дозволяе досягти не лише короткостроко-вого ефекту платоспроможност¡ держави, а й довгостроковоУ фюкальноУ спйкосп.
Зазначен¡ вище правила е в¡дпов¡дно борговим правилом та правилом бюджетного дефщиту. Перше означае норму в законодавств^ яка встановлюе чггкий л¡м¡т або ц¡льовий рЬ вень державного боргу вщносно ВВП. У випадку встанов-лення ч¡ткого л^ггу щодо обсягу державного та гаранто-ваного державою боргу держава демонструе, що боргове навантаження на нацюнальну економ¡ку залишатиметься на стаб¡льному рвы ¡ уряд буде платоспроможним у середньо-та довгостроков¡й перспектив¡.
Щодо правила бюджетного дефщиту, то вони означають норму в законодавств^ яка встановлюе максимально допус-тимий розм^ дефщиту державного або зведеного бюджету. Така норма також стримуе зростання боргового навантаження, що також позитивно впливае на фюкальну спйюсть. У мжнароднм практиц¡ найбтьш поширеними правилами збалансованост¡ бюджету е саме т¡, що регламентують рЬ вень або л¡м¡т державного та гарантованого державою боргу та правила бюджетного дефщиту. Так, у табл. 1 наведен! фюкальн правила збалансованост бюджету, запроваджен деякими краУнами з 2010 року.
Основними цтями встановлення ф¡скальних правил можуть бути [12, с. 177]:
- забезпечення макроекономнноУ стабтьносп;
- пщвищення платоспроможност¡ уряду та сприяння кон-солщаци боргу;
- забезпечення довгостроковоУ стабтьносп фюкальноУ пол¡тики;
Таблиця 1. Нов! фюкальж правила, прийнят кражами з 2010 року
Кража Загальна характеристика правил
Австр¡я 7 грудня 2011 року парламент прийняв поправки до закону про федеральний бюджет, згщно з якими з 2017 року ¡ дал¡ структурний дефщит на федеральному рвы (включаючи соц^льне страхування) не повинен перевищувати 0,35% вщ ВВП
Словаччина У груды 2011 року був прийнятий конституцмний законопроект, що набув чинност з 1 березня 2012 року, та визначае державний борг на рвы 45% до ВВП. Визначеы автоматичы мехаызми регулювання, як вступають в д¡ю, коли показник вщношення боргу до ВВП сягае 50%. Законопроект також передбачае створення Ф¡скальноi' ради для проведення мониторингу та оц¡нки ф¡скальних показниюв
Сербт У жовтн¡ 2010 року до закону про бюджетну систему вщ 2009 року були включен¡ заходи фюкальноУ в¡дпов¡дальност¡. Вони включають в себе числены фюкальы правила та запровадження фюкальноУ ради. Ф¡скальн¡ правила включають до свого складу правило бюджетного балансу, яке усувае попереды вщхилення деф¡циту ¡ дозволяе часткове використання автоматичних бюджетних стаб¡л¡затор¡в. Боргове правило передбачае встановлення граничного рвня державного боргу в розмр 45% до ВВП
Угорщина Боргове правило, включене до конституций яке набуде чинност в 2016 роц ¡ вимагае щор¡чного зменшення р¡вня державного боргу до ВВП до досягнення даним показником значення 50% ВВП. Скорочення заборгованост може бути призупинено у випадку зниження реального ВВП
Колумб¡я Правило збалансування структурного бюджету центрального уряду було схвалене конгресом у червы 2011 року. Воно запроваджуе тенден^ю зменшення структурного дефщиту до 2,3% до ВВП до 2014 року та введення граничноУ верхньоУ меж¡ на рвы 1% до ВвП у 2022 роц
Нам¡б¡я Норми бюджетних витрат набули чинност в 2010 роц^ згщно з якими показник бюджетних витрат до ВВП становив 30%
Джерело: складено автором за даними национальных урядв та оценками МВФ.
- мш^зацт негативних впливв зовышых шок¡в всереди-н¡ краУни або м¡жнародного об'еднання;
- зменшення процикл¡чного ухилу у фюкальый пол¡тиц¡ уряду;
- п¡двищення рвня дов¡ри до державних ц¡нних паперю, державноУ пол¡тики та нацюнальноУ економки загалом.
В¡дпов¡дь на причину та необхщысть запровадження бю-джетних правил даеться А. Дрейзеном. Якщо сусптьство прагне до ефективноУ ф¡скальноi' полгтики, мае ¡нтенци до запровадження обмежень на бюджеты дефщити, найбтьш пере-конливим св¡дченням того, що дана позици буде вт¡люватись у вигляд¡ формальних зобов'язань, ¡ е запровадження фор-мальних правил фюкальноУ пол¡тики. Пол¡тика, яка спираеть-ся на жорстку, зрозум^у та транспарентну основу, яка також збалансована з м^кувань стимула та примус¡в, мае набагато бтьше шанс¡в завоювати дов^у, н¡ж пол¡тика без формал^а-ци зобов'язань, системи контролю та обмежень. Осктьки са-ме з дов^ою до пол¡тики пов'язуються суттeв¡ макроекономн-н¡ вигоди, запровадження правил, що ведуть до УУ завоювання, е основним позитивним аргументом щодо накладання обмежень на дискрец¡йн¡ ршення у сфер¡ бюджету [27].
Як вказуе Роуз Шанна, на додачу до скорочення дефщиту ¡ боргу сувор¡ правила збалансованост¡ бюджету також мо-жуть зм¡нити швидк¡сть, з якою уряд здмснюе витрати ¡ зби-рання податк¡в у вщповщь на неспод¡ван¡ ф¡нансов¡ потря-сЫня [28, с. 820]. Деяк¡ краУни встановлюють л^ти податк¡в та видатюв, як¡ обмежують р¡вень або зростання урядових доходв та видатк¡в встановленням чпхоУ числовоУ меж¡ або вщповщно до зростання ¡ндексу чисельност¡ населення, ¡н-фляци, особистого доходу громадян або комбЫованих по-казник¡в [29].
Виходячи з цього можна сформулювати п'ять основних категорм обмежень податюв та видатюв:
1) обмеження на дохщ на основ¡ ¡ндексу доходу, ¡нфляцп та / або зростання чисельност населення;
2) обмеження на витрати на основ¡ ¡ндексу доходу, ¡нфляци та / або зростання чисельност населення;
3) л¡м¡ти, як обмежують обсяги асигнувань на 95-99% офщйного прогнозу доход¡в;
4) вимоги збтьшення податк¡в, як¡ повинен схвалити електорат;
5) вимоги, як повинн¡ бути затверджены квалфкованою б¡льш¡стю [28, с. 823].
Загалом обмеження видатюв покликав встановити л¡м¡ти для загальних, первинних або поточних видатюв. Вони вщо-бражаються у вигляд¡ абсолютних величин, темыв приросту, сп¡вв¡дношення з ВВП. Таю обмеження поширюються на ча-совий пром¡жок в¡д 3 до 5 роюв.
Що стосуеться обмежень на обсяг доходв, то вЫ переслЬ дуе ц¡ль або забезпечити стабтьний р¡вень доход¡в за пев-ним джерелом, або ж обмежити податкове навантаження за певним видом податку. Вщповщно суть такого обмеження може вщрвняеться - воно е або максимально можливим обсягом надходжень, або ж, навпаки, мУмально можливим.
Крм того, на нашу думку, сьогоды слщ вести мову про роз-ширення розум¡ння правил ф¡скальноi' политики за меж¡ пи-тань про дефщити, борги та платоспроможысть. Необхщысть приведення масштаб¡в сусп¡льного сектору в певы рамки, встановлення та пщтримання яких не п¡дпадало б пщ маыпу-ляци колективними р¡шеннями та бюджетними переговорами, дуже швидко почала розглядатись як складова полЬ^кономУ фюкальних обмежень. Початок такоУ дискуси поклали дослЬ дження Дж. Б'юкенена та введене ним поняття «Держави Ле-ввфана» [30]. Незважаючи на те що Б'юкененом важливий акцент було зроблено на процедуры правила, вЫ перший показав, що поеднання правил оподаткування та видатюв може суттево змЫити картину експанси публнних ф¡нанс¡в. Напри-клад, р¡зн¡ податки мають рвну еластичн¡сть щодо змЫи по-датковоУ бази. Прив'язка певних чи спорщненоУ групи видатк¡в до податюв з в¡дм¡нною еластичн¡стю гарантуе, що масштаби д¡яльност¡ держави можуть п¡дпадати п¡д рац¡ональн¡ обмеження, як будуть селекц¡онуватись природним шляхом у рамках сусптьного вибору. Важливо запровадити лог¡чно вмо-тивовану прив'язку видатюв до податк¡в, зробити УУ правилом,
обов'язковим до виконання, i демократичн процедури не ста-нуть на завадГ наближенню бюджетного розподiлу до Паре-то-ефективност [31].
Серед актуальних тенденцiй, що вiдбувaються у сферi фор-мування фюкальних правил збалансування бюджету, цкавим е досвiд краУн Звропейського Союзу. В таких краУнах, як Австрiя, lтaлiя, lспaнiя та iншi, вщбуваеться прийняття спецiaльних ан-тициклiчних бюджетних правил (фiскaльних правил), тобто таких, що враховують стадГУ економiчного розвитку. Нaявнiсть таких бюджетних правил дозволяе оперативно реагувати на можливi виклики у сферi фiскaльноí стГйкостГ, що призводить до бiльш швидкого вiдновлення економiчного зростання. 3 метою забезпечення фГскальноУ стiйкостi та посилення Ытегра-цГ|" в економiчнiй i фiскaльнiй сферах 2 березня 2012 року 25 держав — члеыв ЗС уклали ДоговГр про стабтьнють, коорди-нaцiю i управлЫня ЕкономГчним i монетарним союзом [32, с. 24]. Новий фюкальний пакт не пщписали двГ краУни ЗС - Ве-ликобритaнiя та Чехiя. ЗгГдно з договором структурний дефЬ цит загального уряду краУни не повинен перевищувати 0,5% ВВП у ринкових цЫах. Зазначена норма щодо максимального рГвня структурного бюджетного дефщиту повинна бути внесена до нацюнального законодавства держав-члеыв ЗС (перевага мае надаватися внесенню вщповщних змЫ до КонституцГУ краУни). Таю змЫи повиннГ бути внесенi протягом одного року з дня набрання чинност Договору про стабГльнкть, координа-цГю i упрaвлiння ЕкономГчним i монетарним союзом. Передба-чено створення централГзованого коригувального механГзму, який буде автоматично задГяний у разГ перевищення встанов-леноУ межГ 0,5% ВВП для структурного дефГциту. Контрольний показник для валового державного боргу збережено на рГв-нГ 60% ВВП. Якщо показник вГдношення валового державного боргу до ВВП ютотно нижчий 60% i ризики порушення дов-гостроковоУ стГйкостГ публГчних фЫанав е низькими, держава може зафксувати в рамках середньострокових бюджетних цГлей структурний дефГцити на рГвнГ 1% ВВП у ринкових цГнах (стаття 3.1 Договору).
Цкавим у контекст нашого дослГдження е також досвщ Великобритании де фГскальнГ правила i норми е центральною ланкою фГскальноУ полГтики держави, якГ Гмплементова-но у ЗаконГ про фГнанси та КодексГ фюкальноУ стабтьнос-тГ у 1998 роцГ [33]. Цим законом запроваджено як «золоте правило» фГскальноУ полГтики (державнГ запозичення повиннГ спрямовуватися виключно на ¡нвестици, а не на фГнан-сування поточних видатюв), так i правило спйкого Гнвесту-вання, причому обидва у досить жорстюй формГ - не бтьше 40% ВВП рГвень державного боргу та орГентацГя на профЬ цитний бюджет (щорГчний дефщит державного бюджету не повинен перевищувати 2% ВВП) [34].
Проте, якщо наприюнц 1960-х - початку 1970-х роюв у ВеликобританГУ вимоги обох правил були вщносно легкими для виконання через високу частку державних ГнвестицГй (понад 4% ВВП), то вже на початку 1990-х роюв Ухня част-ка суттево знизилася. Протягом 1996-2004 рокГв частка державних ГнвестицГй у ВВП ВеликобританГУ не перевищува-ла 1,8%, а у 2005 роцГ становила вже 0,7% ВВП. РГвень державного боргу краУни зрю з 37,5% ВВП у 2002 роцГ до 85,7% ВВП у 2011 роцГ, отже, ВеликобританГя вийшла за межГ правила «3/60» i мае бтыхл проблеми з бюджетним дефщитом,
нГж краУни 0ЕСР загалом. У 2009 роцГ ефективнГсть «золотого правила» фГскальноУ полГтики була поставлена пщ сум-нГв. НовГ поправки до Пакту стабтьност i зростання (Stability and Growth Pact) дозволили крап-л на 1% ВВП вщхилятися вГд встановлених критерГУв дефГциту, однак це мало виправило кризову ситуацГю з дефщитним бюджетом, що змусило уряд прийняти новий закон 2011 року - Budget Responsibility and National Audit Act, в якому було збережено вимоги попере-днГх фюкальних правил, однак запроваджено нову ГнституцЬ ональну новацГю - незалежний комггет фГскальноУ полГтики (Britain's Office for Budget Responsibility - BOBR) [35].
BOBR виступае незалежною ГнституцГею, покликаною прогнозувати наслГдки запровадження тих чи Ыших регуля-торних норм з погляду макроекономГчноУ ситуацГУ (за песи-мГстичним, оптимГстичним та реалютичним сценарГями розвитку). 3 одного боку, комггет може здГйснювати прогнози виключно за Гндикаторами, закладеними в основу реалГза-цГУ державноУ полГтики, а з Ышого - його рекомендаци пюля схвалення казначейством (H.M. Treasury) [36], не пщляга-ють жодним манГпуляцГям у контекстГ змГни фГскальних норм. 0днак уже наприюнц 2011 року BOBR попередив про те, що наявнГ фГскальнГ правила i норми ВеликобританГУ е занадто жорсткими для виконання у перюд рецесГУ (аналогГчна ситу-ацГя склалася у ШвецГУ за рГк до того) [37].
Вважаемо доцГльним розглянути можливГсть створення аналогГчного незалежного Гнституцюнального органу в Укра-УнГ, який би займався аналГзом та прогнозуванням фГскальноУ с™косп, ГмплементацГею европейського та свГтового до-свГду розрахунку ефективноУ системи ГндикаторГв фГскальноУ стГйкостГ, яка б дозволила показати реальний фюкальний стан краУни. Головним завданням дГяльностГ такого органу у спГвпрацГ з МГнГстерством фГнансГв, центральним банком та Держказначейством мае стати забезпечення середньо- та довгостроковоУ фГскальноУ стГйкостГ, розроблення практичних рекомендацГй для досягнення поставлених цтей.
В УкраУнГ можна внести змГни у вГтчизняне податкове за-конодавство та закрГпити в ньому визначення термГну «фЬ нансова криза», «антикризовГ заходи» тощо. Доцтьно до-дати роздГл «Про антикризовГ заходи», вщповщно до якого у випадку виникнення ситуацГУ, яка пщпадае пГд визначення фГнансовоУ кризи, ставки на податок на додану вартють, прибуток пщприемств тощо знижуватимуться. ТермГн «фЬ нансова криза» може бути охарактеризований вщповщни-ми показниками, наприклад банкрутство системоутворюю-чого комерцГйного банку, девальвацГя нацюнальноУ валюти на 15% та бтьше, скорочення обсягу валового внутрГшньо-го продукту, зменшення приросту показника промислового виробництва, рГзке зниження попиту на продукцГю основних експортноорГентованих пГдприемств тощо. НаявнГсть деюль-кох ознак в економГцГ може запускати як автоматичнГ меха-нГзми скорочення оподаткування, так i державних видатюв, що дозволить автоматично збалансувати зведений бюджет УкраУни. Вважаемо доцГльним встановити скорочення ставок на податки у кризовий перюд для того, щоб зглади-ти вплив бГзнес-циклГв на стан економки. Так, нижчГ ставки стимулюватимуть посилення дтовоУ активностГ у кризо-вГ перГоди, що скоротить перГод рецесГУ, мГнГмГзуе економГчне падГння та прискорить вщновлення економГчного зростання.
Альтеративним мехашзмом може бути встановлення кри-зових податкових птьг. Наприклад, у випадку реал1зацИ' ситуаций яка пщпадае пщ визначення фЫансово' кризи, вс пщ-приемства або ж пщприемства певних галузей, яю зазнали р1зкого скорочення попиту на продущю галуз^ автоматично отримують можливють при розрахунку зобов'язань перед бюджетом з1 сплати податку на прибуток застосувати подат-кову птьгу. Це матиме аналопчний вплив - знизить подат-кове навантаження на економку, скоротить перюд рецеси та прискорить економ1чне вщновлення.
Важливим автоматичним стабозатором, що забезпечуе фюкальну стмюсть в европейських кра'нах, е автоматичне зростання видатюв уряду пщ час рецеси на збтьшення со-ц1альних виплат безроб1тним. Очевидно, що в перюд кризи юльюсть безроб1тних зростае, а тому i виплати у зв'язку з безроб^тям збiльшуються. Тому важливо встановлювати обмеження на тривалють здмснення виплат, що сприятиме пiдвищенню фюкально' стiйкостi [38].
1з запропонованого вище випливае логiчне запитання - за рахунок яких коотв фiнансувати захищен статтi державного бюджету Укра'ни. Ставки на запозичення у перюд кризи зростають значним чином, що було виявлено у попередньо-му пщроздл В такому випадку ефективним буде адапта-^я до втизняних реалiй тако' iнституцií, як «фонд дощового дня» (rainy day fund]. Цей термЫ означав резерв кош^в та ¿'хых еквiвалентiв, що використовуеться у перiоди, коли регуляр-н доходи держави не дозволяють покрити регулярн видатки. Для прикладу в США у 2008 роц фонди дощового дня штатв становили $35,0 млрд., або 5,1% вщ загального фонду ви-трат штатiв [39]. Зрозумто, що це значно покращуе фюкаль-ну стiйкiсть тих утворень, що використовують такий мехаызм, адже обсяг державного боргу, що залучений для стимулю-вання економки, зростае меншими темпами. 0крiм цього, знижуеться вартiсть залучення коштiв у цей перюд, адже плата за ризик при використанн коотв Ыституцмних та приват-них iнвесторiв, виручених вщ продажу державних цiнних па-перiв та цiнних паперiв мунщипальних утворень, е нижчою. Тобто в довгостроковм перспективi такий механiзм позитивно впливае на фiскальну стмюсть держави.
Умови створення таких фондiв у рiзних кра'нах в^зняють-ся. Наприклад, може бути встановлене правило, вщповщно до якого половина профщиту загально'' частини державного бюджету повинна бути направлена у вщповщний фонд. Також може бути встановлена чггка частка доходiв державного бюджету Укра'ни, яка мае спрямовуватися у вщповщний фонд.
Скорочення державних видатюв у певному роц для створення такого фонду, очевидно, стримуватиме економiчне зростання, проте бтьш важливо забезпечити плавний та стмкий роз-виток нацюнально''' економiки загалом та системи державних фЫанав зокрема, ыж переживати перiоди стрiмкого еконо-мiчного зростання та такого ж стрiмкого зниження розмiру валового внутршнього продукту.
На противагу кра'нам iз запасами нафти та газу у вггчиз-нянiй економiцi вiдсутнi таю ресурси. Невщновлюваы ре-сурси, що використовуються в^чизняними та зарубiжними металурпйними пiдприeмствами, не створюють такого зна-чного грошового потоку, як природы вуглеводнк Щодо фор-мування «фонду дощового дня» за рахунок профщитв бюджету, то з 2008 по 2013 рк жоден бюджет в Укра'н не був сформований iз профщитом. Тому все ж таки наповнення фонду на випадок кризи ми пропонуемо здмснювати, вста-новивши стабiльну частку вiд доходiв державного бюджету i направляючи цю суму в такий фонд.
Лопчним запитанням в такому випадку е те, який вплив це матиме на загальну суму заощаджень на момент кризи, адже держава i так формуе значн резервы фонди на випадок непередбачуваного розвитку економiчноí ситуаци, наприклад золотовалютн резерви. Ряд дослщжень доводить, що таю фонди е ефективними у збтьшены заощаджень держави. У дослдаены I. Хоу та У. Данкомбе визначено, що адапта^я такого фонду збтьшуе заощадження на 2-3 проценты пункти [40]. Загалом, вплив такого фонду воображений на рис. 1, тобто знижуеться вартють державних залучення фЫансування на нацюнальному та мiжнародному фiнансових ринках, пщвищуеться рiвень iнвестування у вЬ тчизняну економiку, згладжуеться вплив дтових циклiв i зростае обсяг доступних ресурав у перiод кризи.
Проблемою в фй сферi може бути маыпулювання ставками вiдрахувань у фонд у полiтичних цiлях. Як показуе до-слiдження Роуз Шанна [41], законотворцi використовують кошти фонду в три рази частше, якщо перюд виникнення фюкального шоку припадае на перiод перед виборами, ыж якщо такий перiод не припадае на передвиборчий термЫ. Тому для Укра'ни важливо встановити чiтку норму вщраху-вання вiд обсягу доходiв, крiм цього - чiтко описати процедуру та пщстави для використання коотв iз фонду.
Ще одним елементом соцiального забезпечення, який значно впливае на фюкальну стмюсть, е пенсiйне забезпечення. У першому роздiлi було вказано, що процес старЫня мае значний вплив на стан державних фЫанав. Саме пра-
Рисунок 1. Потенцшний вплив «фонду дощового дня» на фюкальну стшмсть Укра'ши*
* Розроблено автором.
вильна побудова системи пенайного забезпечення здатна ывелювати негативний вплив цього процесу.
Реформування пенсмноУ системи як напрям удосконален-ня соц¡ального забезпечення з метою пщвищення фюкаль-но'У ст¡йкост¡ УкраУни потребуе вивчення альтернативних ме-хаызмю у заруб¡жних краУнах, таких як запровадження трьох рвыв пенс¡йного забезпечення, зменшення навантаження на бюджет шляхом розвитку добровтьного пенс¡йного стра-хування тощо. Загалом обсяг валового внутршнього продукту, що розподтяеться через Пенсмний фонд в Укра'У, е один з найвищих, що вщповщним чином впливае на ст¡йк¡сть системи державних фЫансю. 1.С. Бондарук у своему дослЬ дженн¡ систематизував показники по краУнах свгту таким чином (табл. 2) [42, с. 190].
Для цтей пщвищення фюкальноУ спйкосп та зниження навантаження видатюв, пов'язаних ¡з постар¡нням населення, на Пенайний фонд та державний бюджет можна засто-совувати таю заходи:
- пщвищити пенс¡йний вк, стаж роботи, необх¡дний для виходу на пенсю
- застосовувати економны механ¡зми симулювання виходу на пенаю у б¡льш п¡зн¡й перюд;
- зм¡нювати ставку нарахування чи вщрахування у Пен-с¡йний фонд (на поточний стан у межах змЫи розм^у единого внеску);
- змЫа правил ¡ндексаци пенсм залежно в¡д ¡нфляци, до-ходю громадян або ¡нших фактор¡в;
- створення стимула для активышо'У участ прац¡вниками та роботодавцями у приватних програмах та фондах пенсм-ного забезпечення при досягненш певного вку;
- повне реформування д¡ючоi' пенайно'У системи;
- ¡нш¡.
Загалом видтяють два способи орган¡зац¡i' системи пен-с¡йного забезпечення [42, с. 192]:
1. Мехаызм будуеться на фЫансуваны поточних платеж¡в ¡з пенс¡йного забезпечення за допомогою соцвльного по-датку ¡ державних трансферт¡в (кошти державного бюджету).
2. Стимулювання або законодавче запровадження обов'язкового самофЫансування працедавцями ¡ самими працюниками.
З метою пщвищення фюкально'У ст¡йкост¡ держави важ-ливо працювати в напрям¡ зниження навантаження на державний бюджет. Адже висок соц¡альн¡ стандарти, як¡ пщтри-муються безпосередньо державою, приводять до того, що вщволкаеться значний обсяг фЫансових ресурс¡в ¡з ¡нших
напрямiв. Як результат, погiршуeться якiсть со^ально-еко-номiчноi' полiтики. 0крiм цього, в перюд рецесп важче пщ-тримувати встановлений рiвень добробуту громадян, який був сформований у перюд економiчного зростання. Тому в таких ситуа^ях доводиться здмснювати додатковi запози-чення, що звичайно пщвищуе боргове навантаження. Тому в держави можуть виникнути проблем зi здатнютю вчасно вщ-повiдати за своУми зобов'язаннями.
Зрозумто, що в сучасних умовах побудова ефективно'У пенайноУ системи е проблемною. Складна система, що вра-ховуе обсяг вкладiв рiзних осiб, що претендують на пенсю мае формуватися протягом тривалого часу. 0^м цього, в поточних умовах розмiр фЫансування малий в абсолютному вираженнi та нездатний забезпечити належних умов. Тому важливо використовувати зарубiжний досвщ для того, щоб знизити негативний вплив процеав старЫня населення на фюкальну стiйкiсть УкраУни.
Важливим механiзмом при управлЫы фiскальною спй-кiстю е залучення фiнансування для реалiзацii' Ывестицмних проектiв держави. У поточнiй практик УкраУни використову-еться для цих цтей випуск облгацм внутрiшньоi' та зовыш-ньо'У позики, кредити комерцмних банкiв та iнших держав, позики мiжнародних органiзацiй та iншi. У фй сферi вважа-емо ефективним такий мехаызм, як iнфраструктурна облЬ гацiя. Такий механiзм дозволить знизити боргове навантаження на зведений бюджет УкраУни та посилить Ывестицмну складову (каттальы видатки) державного бюджету. Пропо-нуемо розглянути суть такого виду облгацм детальнiше.
1нфраструктурна облга^я вiдповiдно до проекту закону Роайсько'У Федерацii' - облiгацiя, емiтована спецiалiзованою проектною органiзацieю з метою залучення грошових коштiв, призначених для фЫансування створення i (або) реконструкци Ыфраструктури [43]. Вiдповiдно до сутi цЫного паперу вико-ристання коштiв, що були залучен за допомогою цього меха-нiзму, на цiлi, що вщмЫы вiд iнвестування, - забороненк
Також такий спосiб фiнансування використовуеться при реалiзацiУ iнфраструктурних проектiв у США, 1ндп, Пвден-нiй КореУ, Чилi, Австралп, Польщi, Казахстанi. Ринок мунЬ ципальних цiнних паперiв дозволяе залучати значнi кошти для фЫансування регiональних iнфраструктурних проектiв. До мунщипальних облiгацiй (municipal bonds) у США належать облкаци, що випускаються штатами, територiями, мю-тами, округами i спецiальними територiальними утворення-ми. Загальне число емгтентв цих облкацм досягае 40-50 тис. [44].
Таблиця 2. Видатки на пенстне забезпечення у po3pi3i крат свггу, % до ВВП
Kparna 2000 2005 2010
УкраУна 8,7 12 16,3
Росмська Федера^я 4,7 7,1 9,4
Польща 8,5 9,3 10,8
^меччина 8,8 9,2 10,2
Францiя 10,5 10,9 13,5
Велика Бритаыя 5,5 5,9 6,7
Нiдерланди 5,3 5,5 6,5
Данiя 7,1 7,3 9,4
США 5,1 5,2 4,9
Джерело: Бондарук I.C. Орган/зац/я систем пенайного забезпечення в заруб1жних кра/нах / Бондарук I.C. // Актуальн проблеми економки №7(121). - 2011. - C. 190.
Mexaнiзм iнвecтyвaння пpи викopиcтaнi цьoгo цiннoгo пa-пepy пoлягae в тoмy, |щэ дepжaвнa ycтaнoвa зaлyчae кoшти пpивaтниx тa фiзичниx ocí6 пiд пoпepeдньo poзpoблeний пpoeкт. Пpибyткoвicть oблiгaцiï мoжe зaлeжaти вiд eфeктив-нocтi пpoeктy. Звичaйнo yмoви фyнкцioнyвaння ^paCTpy^ тypнoï oблiгaцiï poзpoбляютьcя вiдпoвiднo дo пoтpeб, пpoтe зaзвичaй вcтaнoвлюeтьcя мiнiмaльнa пpибyткoвicть цiннoгo пaпepy iз дoдaткoвoю плaвaючoю пpoцeнтнoю cтaвкoю, якa визнaчaeтьcя вiдпoвiднo дo eфeктивнocтi пpoeктy.
Pизики y випaдкy викopиcтaння тaкиx oблiгaцiй мoжyть 6ути пepeклaдeнi як нa iнвecтopiв, тaк i poзпoдiлятиcя мiж ^eCTo-paми тa дepжaвoю. Звичaйнo тaкими pизикaми e типoвi ^ec-тицмы pизики, тaкi як coцiaльнo-пoлiтичнi, кoн'юнктypнi, пpo-цeнтнi, iнфляцiйнi, гaлyзeвi pизики тoщo. У кoнтeкcтi poзглядy pизикiв дoцiльнo oxapaктepизyвaти дocвiд Kaзaxcтaнy в цм cфepi. Дepжaвнe aгeнтcтвo фiнaнcoвoгo нaглядy Kaзaxcтaнy зapeecтpyвaлo пepший в pecпyблiцi випycк iнфpacтpyктypниx oблiгaцiй нa зaгaльнy cyмy 30 млpд. тeнгe (зa кypcoм, щo дiяв нa тoй мoмeнт, цe cтaнoвилo $220,6 млн.] y cepпнi 2005 po^. Eмiтeнтoм виcтyпилa кoмпaнiя-кoнцecioнep «Дocжaн Teмip Жoли» (ДTЖ], ocнoвний aкцioнep яга'!' - Iнвecтицiйний фoнд Kaзaxcтaнy (IÔK]. Tepмiн oбiгy iнфpacтpyктypниx oблiгaцiй нo-мiнaлoм 1 тиc. тeнгe зa кoжнy cтaнoвив 23 poки [45]. Oднaк 18 cepпня 2008 po^ бyлo oгoлoшeнo пpo дeфoлт зa дaними oблiгaцiями. B yмoвax виcoкoï iнфляцiï кoнцecioнep нe змiг ви-кoнaти ^oí зoбoв'язaння. Пpи цьoмy, як пoвiдoмив глaвa Ha-цioнaльнoгo бaнкy Pecпyблiки Kaзaxcтaн A. Caйдeнoв: «Caм мexaнiзм вiдпoвiдaльнocтi дepжaви нe був пpoпиcaний чiткo: яким чинoм, чepeз якi кaнaли, з яга'!' бюджeтнoï пpoгpaми ви-дiляти ram™». Peзyльтaтoм cтaлo пpидбaння дepжaвoю пpo-eктy, i вiн пepeтвopивcя в пoвнicтю дepжaвний.
Пepioд пpoвeдeння чeмпioнaтy з фyтбoлy 6вpo-2012 i тa-кoж нeoбxiднicть пocилeння iнвecтицiйнoï aктивнocтi в Укpaïнi дoвoдять дoцiльнicть викopиcтaння тaкoгo цiннoгo пaпepy. Taк, пepeд пpoвeдeння чeмпioнaтy 6вpoпи з фу^лу плaнyвaлocя, щo бiльшicть видaткiв нa cтвopeння нaлeжнoï ^paCTpy^y-pи - cтaдioнiв, aepoпopтiв, гoтeлiв - будуть пoкpитi пpивaтни-ми iнвecтopaми, для яю/ix були cтвopeнi лoяльнi yмoви. Пpoтe в peзyльтaтi peaлiзaцiï ^eï пoлiтики бiльшicть видaткiв бyлo здм-cнeнo дepжaвoю, пpи тoмy ж у пepioд кpизи. Звичaйнo, цe нe-гaтивнo вiдбилocя нa фюгальый cтiйкocтi - дoвeлocя зaлyчaти дoдaткoвi пoзикoвi pecypcи, тoбтo нapoщyвaти дepжaвний 6opf
тa бopг мicцeвиx гpoмaд, шyкaти шляxи cкopoчeння видaткiв зa iншими нaпpямaми, тoбтo пopyшyвaти пpинцип пocлiдoвнocтi пpoвeдeння coцiaльнo-eкoнoмiчнoï пoлiтики.
Зaгaлoм вплив тaкoгo iнcтpyмeнтy, як iнфpacтpyктypнa o6-лiгaцiя, нa фicкaльнy стмкють бyдe тaким (pиc. 2].
to6to caмa пo co6í iнтeнcифiкaцiя iнвecтицiйнoï дiяльнocтi в eкoнoмiцi пpизвoдить дo тoгo, щo збiльшyeтьcя oбcяг cтвo-peнoгo вaлoвoгo внyтpiшньoгo пpoдyктy, i як peзyльтaт - ^в-вiднoшeння бopгoвиx зoбoв'язaнь дo вaлoвoгo внyтpiшньoгo пpoдyктy cкopoчyeтьcя. Toбтo у випaдкy нeoбxiднocтi дepжaвa мoжe cфopмyвaти бюджет iз дeфiцитoм, aflœ;e пepвинний бa-лaнc мoжe бути вiд'eмним для пiдтpимaння cтaбiльнoгo ^в-вiднoшeння бopгy дo вaлoвoгo внyтpiшньoгo пpoдyктy. O^iivi цьoгo, пoзитивним у тaкoмy мexaнiзмi е знижeння дepжaв-ниx видaткiв тa ïx пepeклaдeння нa пpивaтниx iнвecтopiв, тoбтo мoжнa нapoщyвaти oбcяг видaткiв aбo ж пpaцювaти у нaпpя-мi cкopoчeння пoтoчнoгo piвня бopгy. B бyдь-якoмy випaдкy цe пpизвeдe дo пiдвищeння cтiйкocтi cиcтeми дepжaвниx фiнaнciв. Taкoж у peзyльтaтi викopиcтaння тaкoгo мexaнiзмy зpocтaтимe oбcяг пoдaткoвиx нaдxoджeнь дo бюджeтy вщ пiдпpиeмcтв, якi будуть cтвopeнi у peзyльтaтi пpoдaжy тa викopиcтaння гаш^в iнфpacтpyктypниx oблiгaцiй. Toбтo пpи викopиcтaннi тaкoгo мe-xaнiзмy пocилюeтьcя oднoчacнo дiя pядy piзниx eлeмeнтiв, щй пoзитивнo впливae нa фicкaльнy стмкють.
Ùe oдним фaктopoм, щo впливae нa фicкaльнy cтiйкicть, е пpoцec пpивaтизaцiï - вiн змiнюe мму cтpyктypy тa чac гpo-шoвиx нaдxoджeнь звeдeнoгo бюджeтy Укpaïни. Пpoвoдячи poздepжaвлeння, ypяд oбиpae нe oтpимyвaти пeвний oбcяг гpoшoвиx pecypciв вщ пiдпpиeмcтвa дepжaвнoï фopми влac-нocтi щoмicячнo, a oтpимaти нeгaйнo знaчний oбcяг ф^н-coвиx pecypciв. Уpaxoвyючи вapтicть ocтaннix yгoд тa думки eкcпepтiв, мoжeмo cкaзaти, щo тaкi пpoцecи вiдбyвaють-cя нe зaвжди пpoзopo тa eфeктивнo. Бeззaпepeчним дoкa-зoм цьoгo е пpивaтизaцiя пiдпpиeмcтвa «Kpивopiжcтaль» у 2004-2005 poкax, гали cyб'eкт гocпoдapювaння був пpo-дaний cпoчaткy зa 800 млн. фн. (93% aкцiй], a пicля пoвтop-нoгo пpoдaжy вжe в пpoзopиx yмoвax - зa $4,8 млpд.
Te ж cтocyeтьcя i бтьш aктyaльниx пpивaтизaцiйниx пpo-цeciв, нaпpиклaд Фoнд дepжaвнoгo мaйнa пpoдaв кoмпaнiï ECУ, дoчipньoмy пiдпpиeмcтвy aвcтpiйcькoгo iнвecтицiйнo-фiнaнcoвoгo кoнcopцiyмy EPIC, 92,79% a^^ тeлeкoмyнiкa-цiйнoï кoмпaнiï «Укpтeлeкoм» зa 10,575 млpд. гpн. Eкcпepти
Рисунок 2. Потенцшний вплив iнфpacтpyктypниx обл^цш нa фicкaльнy cтiйкicть Укpaïни*
* Poзpoблeнo aвтopoм.
вказують на те, що виходячи з пор1вняльноУ оцЫки схщно-европейських i росмських аналопв кап1тал1зац1я «Укртеле-кому» становить 12-17,5 млрд. грн. При цьому придбання державного пакета акцiй дозволить покупцевi сформувати найбiльшу абонентську базу споживачiв телекомунiкацiйних послуг в Укра'У. Тобто це вказуе на те, що поточн процеси приватизаци вщбуваються неефективно, а тому доцiльно по-кращувати вiдповiдну методику. Адже негайний продаж пщ-приемства призводить до того, що фактично уряд втрачае у середньостроковм та довгостроковiй перспективi кошти, як1 вiн мiг би отримати у випадку обрання альтернативного ва-рiанту - збереження пщприемства у державнiй власностi та щорiчного отримання дивiдендiв у державний бюджет УкраУни за результатами його роботи.
Тому для цтей пщвищення середньостроково'У фюкально'У стмкост важливо працювати в напрямi удосконалення поточного мехаызму роздержавлення суб'eктiв господарю-вання, що знаходяться повнютю або частково в державой власностi. Вважаемо за необхщне запровадити альтернативу, яка враховуе не вартiсть чистих активiв, а грошовi потоки, як здатне генерувати пiдприeмство, як цтюний май-новий та виробничий комплекс протягом певного перюду в майбутньому. На вщмЫу вiд пiдходу, що використовуеться iнвесторами у звичайних ринкових умовах, при врахуванн1 грошових доходiв у процесi приватизаци необхiдно оцЫюва-ти також позитивний вплив на стан доходiв державного бюджету Укра'ни у зв'язку зi змЫою обсягу податкiв тощо.
Висновки
Проведене дослщження дозволяе зробити висновок, що на сьогодн у свiтовiй практик iснуe достатня кiлькiсть Ысти-туцмних механiзмiв управлiння фiскальною стiйкiстю. Ви-користання окремих елементiв зарубiжного досвщу або ж гармонiчне поеднання вах проаналiзованих нами вище Ы-струментв дасть змогу побудувати в Укра'У ефективну систему iдентифiкацiï, попередження та своечасного i адекватного реагування на рiзного роду фюкальы ризики. Серед найбiльш поширених у свтовм практицi та перспективних для УкраУни Ыституфйних механiзмiв управлiння фокальною стiйкiстю можна видiлити використання фюкальних правил збалансованостi бюджету, таких як встановлення або опти-мiзацiя боргового правила та правила бюджетного дефщиту, встановлення обмежень податюв та видатюв тощо. Актуаль-ним постае питання створення незалежного органу забезпечення фюкальноУ стмкосл, формування «фонду дощового дня», реформування та вибiр бтьш ефективних правил формування системи пенайного забезпечення в УкраУ. Вважаемо перспективним та обов'язковим до запровадження в Укра'У використання мехаызму Ыфраструктурних облiгацiй для зниження навантаження на бюджет та скорочення рiвня боргу, удосконалення та пщпорядкування процесу приватизаци пiдприeмств, що знаходяться у державой власностi, цЬ лям довгостроковоУ фюкально'У стмкост тощо. Це мае стати базою для подальших дослщжень та запорукою подолання розбалансованост бюджету, розширення фiскального простору, зменшення боргового навантаження та досягнення цтьових показниюв фiскальноï стiйкостi в УкраУнп в серед-ньо- та довгостроковм перспективi.
Список використаних джерел
1. Гасанов С.С., Кудряшов В.П., Балаюн Р.Л. Формування системи 1ндикатор1в ф1нансово'У ст1йкост1 сектору загального державного управляя // Ф1нанси УкраУни. - 2012. - №9. - С. 18-36.
2. Копич Р.1. Практичн1 п1дходи до визначення фюкально'У ст1йкост1 краУ'н Центрально''' та СхщноУ бвропи // Економ1ка i прогнозування. -Науково-анал1тичний журнал. - 2011. - №3 - С. 42-60.
3. Кудряшов В.П. Стмюсть державних фЫанав // Економ^а УкраУни. - 2012. - №10. - С. 54-67.
4. Кудряшов В.П. Фюкальна консолщафя та П вплив // Економiка УкраУни. - 2013. - №9. - С. 31-46.
5. бфименко Т.1. Фiскальний простiр антикризового регулювання / Т.1. бфименко. - К.: ДННУ «Акад. фiн. управляя», 2012. - 226 с.
6. Afonso A. Fiscal Sustainability: The Unpleasant European Case // FinanzArchive. - 2005. - No. 61. - P. 19-44.
7. Afonso Antonio, Rault Christophe. 3-Step analysis of public finances sustainability: the case of the European union // European Central Bank working paper series №908/June 2008/ - P.10.
8. Balassone F. and Franco D. Assessing Fiscal Sustainability: A Review of Methods with a View to EMU // Fiscal Sustainability. Public Finance Workshop (Perugia, 20-22 January, 2000). - Roma: Banca d'Italia, 2000. - P. 21-60.
9. Benz, Ulrich; Fetzer, Stefan. Indicators for Measuring Fiscal Sustainability: A Comparative Application of the OECD-Method and Generational Accounting, Diskussionsbeit^ge // Institut fer Finanzwissenschaft der Albert-Ludwigs-Universitflt Freiburg im Breisgau, No. 118, 2004. - P. 1-24.
10. Blanchard O., J. C. Chouraqui, R. P. Hagemann, and N. Sartor. The Sustainability of Fiscal Policy: New Answers to an Old Question. // OECD Economic Studies, No. 15, 1990. - P. 7-36.
11. Buiter, Willem H. and Clemens Grafe. Reforming EMU's fiscal policy rules; some suggestions for enhancing fiscal sustainability and macroeconomic stability in an enlarged European Union, in Marco Buti ed. // Monetary and Fiscal Policies in EMU: Interactions and Coordination, Cambridge University Press, 2003, - P. 92-145.
1 2. Burnside, Craig. Fiscal sustainability in theory and practice: a handbook / edited by Craig Burnside / The World Bank. Washington, D.C. - 2005. - 285 р.
13. Croce E. Assessment of the Fiscal Balance / E. Croce - [Елек-трон. ресурс]. - Режим доступу: http://rbidocs.rbi.org.in/rdocs/ content/pdfs/l-7a.pdf
1 4. Croce E. and Juan-Ramon V. Assessing Fiscal Sustainability: A Cross-Country Comparison / IMF Working Paper No. 03/145. -Washington: International Monetary Fund, 2003. - 33 p.
15. Heller P. Understanding Fiscal Space // IMF Policy Discussion Paper. - 2005. - №05/4. - 18 p.
16. Krejdl A. Fiscal Sustainability - Definition, Indicators and Assessment of Czech Public Finance Sustainability // CNB Working Paper Series 3/2006. - Prague: the Czech National Bank, 2006. - 29 p.
17. Padoan Pier Carlo. Fiscal policy in the crisis: impact, sustainability and long-term implications // Asian Development Bank Institute Working Paper Series No. 178, December 2009, - 19 p.
1 8. Juergen von Hagen. The sustainability of public finances and fiscal policy coordination in the EMU // №412, 2010. - P. 8.
19. Васильева Е.А., Власов С.А., Пономаренко А.А. Анализ стабилизационной функции и устойчивости государственных финансов Российской Федерации // Экономический журнал ВШЭ. 2009. -№3. - C. 383-402.
20. B^acoB C.A. OBecneHeHne yctoühmboctm rocyflapcTBeHHbix <£n-HaHCOB b yc^oBnnx aHTMKpn3ncHoro pa3BMTnn: flnc. KaHfl. skohom. HayK: 08.00.10. - CapaHcK, 2010. - 156 c.
21. BracoB C.A. TeopeTMHecKne acneKTbi npnMeHeHnn noHnTnn Yctoühmboctm rocyflapcTBeHHbix $MHaHcoB / C.A. B^acoB // KoMne-TeHTHocTb. - 2010. - №6. - C. 30-36.
22. MwTpoxMH B.B., BnacoB C.A. noBbiweHne yctoühmboc™ rocyflapcTBeHHbix ^MHaHcoB. // KoMneTBHTHocTb - №8(79) - 2010. - C. 50-54.
23. BnacoB C. 1/lcc^efloBaHMe yctoühmboctm rocyflapcTBeHHbix <£n-HaHcoB Poccmm // Bonpocbi skohommkm. 2011, №7. - M.: /3flaTe^b-ctbo Hn «PeflaKqnn *ypHa^a «Bonpocbi skohommkm». - 2011. - 160 c.
24. Be™eB 3.T. QncKa^bHan ycto^hmboctü: Teopnn n npaKTM-Ka [TeKcT] / 3.T. Be^MeB // npoB^eMbi coBpeMeHHoü skohommkm: MaTepna^bi Me*flyHap. 3aoH. Hayn. koh<£. (He^nBnHcK, fleKaBpb 2011 r.). - He^nBMHcK: flBa KoMcoMo^bqa, 2011. - 65 c.
25. TpoMoBa A.C. QnHaHcoBan ycto^hmboctü m 6e3onacHocTb 6ro-fl*eTHoü cncTeMb KaK KnroneBwe <£aKTopbi pa3BMTnn HaqnoHaflbHoM skohommkm / A.C. TpoMoBa // BecTHMK ToMcKoro rocyflapcTBeHHoro yHMBepcMTeTa. - 2012 - №1(17) - 156 c.
26. npo flep*aBHMü 6iofl*eT yKpaiHM Ha 2013 piK: 3aKoH yKpaiHn Bifl 06.12.2012 №5515-VI i3 3MiHaMM Bifl 21.05.2013 // BifloMocTi BepxoBHoi PaflM yKpaiHM (BBP). - 2013. - №5-6. - C. 60.
27. Drazen A. Fiscal Rules From Political Economy Perspective // Paper prepared for the IMF-World Bank Conference on Rule-Based Fiscal Policy in Emerging Market Economies, Oaxaca, Mexico, Feb. 1416, 2002. - P. 1-28.
28. Shanna R. Institutions and fiscal sustainability //National Tax Journal, December 2010, 63 (4, Part 1). - P. 820-823.
29. Gordon, Tracy and Rueben, Kim. State and Local Tax Policy: What are tax and expenditure limits? // The Tax Policy Briefing Book. The Tax Centre Urban Institute and Brookings Institutions. August 20, 2009 -[E^eKTpoH. pecypc]. - Pe*MM flocTyny: http://www.taxpolicycenter. org/briefing-book/state-local/fiscal/limits.cfm
30. BbioKeHeH fl*. TpaHMqw cboBoaw. Me*fly aHapxneü n fleBna<£aHoM/ fl*. BbioKeHeH. / l/36p. coh. - M.: Taypyc A^b#a, 1997. - C. 207-444.
31. B'roKeHeH fl*., MacrpeüB P. CycnmbHi <£iHaHcn i cycnmbHMü bm-6ip: flBa npoTM^e*Hnx BaHeHHn flep*aBM / fl*. B'roKeHeH, P. MacrpeüB. nep. 3 aHr^. - K.: AKafleMin, 2004. - 175 c.
32. Treaty on stability, coordination and governance in the Economic and Monetary Union. - Brussels. - 2012. - P. 24/
33. Economic Appraisal in Central Government: a Technical Guide for Government Departments. - London: H.M. Treasury, 1997.
34. Kell M. An Assessment of Fiscal Rules in the United Kingdom / M. Kell // IMF Working Paper. - 2001. - Vol. 91. - P. 1-37.
35. Wren-Lewis S. Fiscal Councils: the Office for Budget Responsibility / S. Wren-Lewis // CESifo DICE Report. - 201 1. -№3. - P. 50-53.
36. Wyplosz Ch. Fiscal Rules: Theoretical Issues and Historical Experiences / Ch. Wyplosz // NBER Working Paper. - 2012. - №17884 [E^eKTpoH. pecypc]. - Pe*MM flocTyny: http://www.nber.org/papers
37. fl^yrono^bcbKMü O.B. QicKa^bHa KoHco^iflaqin nK peaKqin Ha cBi-toby (^¡HaHcoBo-eKoHoMiHHy Kpn3y: ocoBambocT 3acTocyBaHHn npaBM^ i HopM y KpaiHax CC Ta laTMHcbKoi AMepnKM. // HayKoBi 3anncKM. Ce-pin «EKoHoMiKa». BnnycK 23, 2013 p. - C. 33.
38. Bringing public finances to a sustainable path. OECD Economic Surveys: Belgium. - 2011. - P. 50.
39. Rueben, Kim and Rosenberg, Carol. State and Local Tax Policy: What are rainy day funds and how do they work? // The Tax Policy Briefing Book. The Tax Centre Urban Institute and Brookings Institutions. August 12, 2009 - [E^eKTpoH. pecypc]. - Pe*MM flocTyny: http://www.taxpolicycenter.org/briefing-book/state-local/fiscal/ rainy-day.cfm
40. Hou, Yilin, and Duncombe William. State Saving Behavior: Effects of Two Fiscal and Budgetary Institutions. // Public Budgeting and Finance, 28(3). - 2008. - P. 64.
41. Rose, Shanna. The Political Manipulation of U.S. State Rainy Day Funds under Rules Versus Discretion. // State Politics and Policy Quarterly. 8(2). - 2008. - P. 150-176.
42. BoHflapyK I.C. OpraHkaaqin cncTeM neHciüHoro 3a6e3neHeHHn b 3apy6i*Hnx KpaiHax / I.C. BoHflapyK // AKTya^bHi npoB^eMM eKoHoMiKM №7(121). - 2011. - C. 190-192.
43. OB ocoBeHHocTnx MHBecTnpoBaHnn b MH<£pacTpyKTypy c ncno^b-3oBaHneM MH^pacTpyKTypHbix oB^nraqnü: npoeKT QeflepaflbHoro 3aKoHa Poccmückoü Qeflepaqnn ot 17 ceHTnBpn 2009 rofla. - [E^eopoH. pecypc].
- Pe*MM flocTyna: http://www.ffms.ru/ru/legislation/documents/ projects/index.php?id_3=308&year_3=2009&month_3=9.
44. PyBqoB B.B. CoBpeMeHHwe <£oHfloBbie pwHKM / B.B. PyBqoB - M.
- 2007. - C. 149.
45. ÖBnpKo C.3. l/H<£pacTpyKTypHbie oB^nraqnn: bo3mo*hoctm npn-MeHeHnn n pncKM // BecTHMK Try, BbinycK, 3(83). - 2010. - C. 72.
I.e. Г0РД1ЙЧУК,
acnipaHT, НДЕ1 Мнекономрозвитку i Toprieni Украни
Формування ¡нституцшно! модел1 розвитку державно-приватного партнерства в Укра'|'ш
У статт розгпядаються особливост розмежування модепей äoroBipHoro та твести^йного характеру державно-приватного партнерства, заpубiжний досвщ ¡х використання, необхщнють та переваги впровадження тако'1' класифкацИ в УкраЫ.
Ключов! слова: сп'тьнi п!дприемства, спе^ально створена компаня, проектне фнансування, коопера^я, iнcтитуцiйна форма державно-приватного партнерства.
и.е. Г0РДИЙЧУК,
аспирант, НИЭИ Минэкономразвития и торговпи Украины
Формирование институциональной модели развития государственно-частного партнерства в Украине
В статье рассматриваются особенности размежевания модепей договорного и инвестиционного характера государственно-частного партнерства, зарубежный опыт их использования, необходимость и преимущества внедрения такой классификации в Украине.
62 Формування ринкових вщносин в УкраУы № 10 (161)/2014
© I.e. Г0РД1ЙЧУК, 2014
