CC BY
12
В1СНИК Украшсько! медично! стоматолог! чно! академи
УДК 616.5-002.9
СУЧАСН1 ЕТ10ПАТ0ГЕНЕТИЧН1 АСПЕКТИ М1К0ГЕНН01 АЛЕРГИ
Попова 1.Б.
Вищий державний навчальний заклад Украши «УкраТнська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
Проанал1зовано сучаст уявлення про мжогенну алергт, етюпатогенетичт уявлення про це захво-рювання, методи д1агностики та лжування. Приведет дат проведених в остант роки широкома-сштабних досл1джень, присвячених виявленню серед населення грибкових захворювань. Описана тенденщя до збыьшення кшькост1 мжоз{в, змтення гхтх кл1тчних прояв1в, показники коливань частоти сенсибы1заци до гриб1в, належтсть пащент1в до груп ризику розвитку мжогенног алерги, шляхи розвитку сенсиб^заци. Встановлено, що до основних мехатзм1в реал{заци патолог1чного процесу мжромщетами сл1д в1днести гхню здаттсть продукувати токсини, фер-менти, гормони. Особи, ят мають алергт до плжнявих гриб1в, часто чутлив1 до кыькох гх р1зновид1в. В деяких долдженнях була визначена перехресна реактивтсть м{ж алергенами плжнявих гриб1в. С дат лтератури, в{дносно здатност1 шдукувати 1дЕ-опосередковану алергт для близько 85 вид1в мжромщет1в. Доведено, що е необх1дним в сучаснш втчизнянш алергологи звернути увагу на проблему грибковог алерги. Ключов1 слова: ¡мунна вщповщь, мкогенна алерпя, плюняв1 гриби, мкоз.
Невибагливють до середовища ¡снування, велика бюлопчна р^номаытнють зумовлюють як розповсюдження, так \ багатство мкромщетв в навколишньому середовищк Вмют бюмаси мк-ромщет1в у грунту в залежност1 вщ вмюту в нм органичного субстрата, може сягати сотен грам1в на квадратний метр. При цьому вмют репродук-тивних кттин - спор може коливатися в межах вщ 17 до 85% [1]. Завдяки малим розм1рам, вони з легкютю надходять в бюаерозоль та перено-сяться на велию вщетанк Концентрац1я грибних спор у пов1тр1 може перевищувати концентра^ю пилку рослин у 2-3 рази [2].
Алерпя до гриб1в виявлена давно. Так, енна лихоманка була описана в 1819 роц1 [3], у 1873 роц1 була показана роль мкромщетв в и етюлоги [4].
Результати проведених в останы роки у 20 кражах ЗахщноТ Свропи, в тому числ1 в УкраТы, широкомасштабних дослщжень, присвячених виявленню серед населения грибкових захворювань шфи та ТТ придатюв, п1д назвою "Ахтес-проект", заевщчили надзвичайне поширення мкотичного ураження в оаб, як1 вважали себе практично здоровими. Зокрема, з 92 492 обсте-жених у 28 823 (31%) виявлений мкоз, у 14 715 (52%) ¡з них - грибкова ¡нфекц1я ып1в ( оыхомкоз) [5, 6]. П1д час лабораторних дослщжень етюлопчних фактор^ цих грибкових захворювань дерматоф1тне моношфекцмне по-ходження оыхомкозу виявлене ттьки у 0,8% хворих, у решти хворих з грибковим ураженням встановлене поеднання ¡нфекцмних збудниюв , зокрема, у 3,7% -- дерматоф1тних, плюневих \ др1жджопод1бних гриб1в, у 45,7% --дерматоф1тних \ плюневих гриб1в, у 24,1% --плюневих \ др1жджопод1бних гриб1в, у 25,6% --плюневих гриб1в \ бактерм (епщермального стафтококу та ¡н.) [7, 8]. Епщемюлопчними дослщженнями показано, що р1вень мкогенноТ сенсибтЬаци досить значний та коливаеться в
залежност1 в1д генетичних особливостей обсте-жених груп населения i кл1мато-географнних особливостей ïx мюць ¡снування - вщ 5% ( твдень Свропи) до 40%(Портленд США) для хворих на бронх1альну астму [9]. А в умовах пустел! (Кувейт) серед обстежених астматиюв був "досягнутий" показник в 46% [10]. По даним дослщжень А.В.Соболева, Н.В. Васильевой, в Санкт-Петербурз1 та Леннградськм облаем ос-новними контамшантами житлових примщень е гриби рода Pénicillium (64%), Aspergillus (48%), Cladosporium (20%), рщше -- Rhizopus (12%) i Alternaria (12%). При алерголопчному дослщжены oci6, яки проживають в помешкан-нях, вщмнасться пщвищена чутливють до гриб1в роду Pénicillium (37%), Aspergillus (15%), Alternaria (18%), Rhizopus (7%) [11]. В копптяци дослщжень, яю були виконаы, головним чином в Сполучених Штатах, а також в Тайланд1, 1нди i Австрали J. A.Noble, S.A. Crow, D.G.Ahearn, та F. A. Kuhu, розподт був слщуючим: Cladosporium, Penicillium, Alternaria, Aspergillus, Aureobasidium, Helminthosporium, Fusarium, Epi-coccum. В 6epe3Hi 2005 року ктьюсть заресстро-ваних алергеыв досягла 489, по даним подкомн тета по номенклатур! алерген1в М1жнародного союза ¡мунолог1чних сусп1льств (IUIS). 3 них 86 -алергени rpnöiB (табл.1) [12].
Випереджаючий темп дослщжень мкоалер-reHiB пояснюють, в першу чергу, великим pi3HO-ман1ттям miKonpoTeiHiB - алерген1в у склад1 гри-6hoï кл1тини. Так, деяк1 штами mikpomiuetib мо-жуть синтезувати до 40 окремих макромолекул, як1 зв'язують IgE [4]. Найб1льш досл1джений Aspergillus fumigatus, для якого описаы 19 алерге-HiB ( табл.2.). А найбтьша KinbKicTb заресстро-ваних алерген1в належить лише 5 родам - Aspergillus, Alternaria, Cladosporium, Penicillium, Malassezia в той час як з симптомами алерги пов'язують коло 80 вид1в rpnöiB [2].
Таблиця 1. Перелк грибкових алерген/в.
MiKpoopraHi3M KLnbKicTb апергешв MiKpoopraHi3M KLnbKicTb апергешв
Alternaria alternata 10 Fusarium culmorum 2
Aspergillus flavus 1 Malassezia (furfur+sympodialis) 11
Aspergillus fumigatus 19 Penicillium brevicompactum 2
Aspergillus niger 4 Penicillium chrysogenum 3
Aspergillus oryzae 2 Penicillium citrinum 5
Candida albicans 2 Penicillium oxalicum 1
Candida boidinii 1 Rhodotorula mucilaginosa 2
Cladosporium herbarum 9 Trichophyton rubrum 2
Coprinus comatus 5 Trichophyton tonsurans 2
Epicoccum purpurascens 1 Psilocybe cubensis 2
Таблиця 2. Алергени Aspergyllus fumigatus.
Назва Характеристика Мм, кДа % позитивних реакцм
Asp f 1 Pi60T0KCHH 17 83
Asp f 2 - 37 90
Asp f 3 Пероксисомалы-лй белок 18 94
Asp f 4 - 30 78
Asp f 5 Металопротеаза 42 93
Asp f 6 Mn супероксщмутаза 23 56
Asp f 7 - 12 46
Asp f 8 Р1босомальний бток Р2 11 -
Asp f 9 - 34 89
Aspf 10 Аспартат-п ротеаза 34 28
Asp f 11 Пептщт-пролгп ¡зомераза 24 -
Aspf 12 Бток теплового шоку 47 -
Aspf 13 Лужна серинова протеаза 34 -
Aspf 15 - 16 -
Aspf 16 - 43 70
Aspf 17 - - -
Aspf 18 Вакуолярна серинова протеаза 34 -
Asp f 22 w Енолаза 46 -
Asp f 23 Р1босомальний бток L3 44 -
Багато м1кромщет1в, як1 розвиваються на pi3-них матер1алах, та виробах з них, на складових элементах р1зних конструкцм та споруд, вияв-ляються заздалепть шкщливими для людини. До них вщносять окремих представниюв з род1в As-pergillus, Cladosporium, Epicoccum, Fusarium, My-rothecium, Paecilomyces, Pénicillium, Stachybotrys та багато ¡нших. Под1бы мкромщети мають вла-стив1сть викликати алерпчы стани ( pihîth, брон-xîth, астма) у oci6, як1 вдихають забруднене спорами пов1тря. Ненвазивно ¡снуючи в параноза-льних дтянках деяю гриби здаты провокувати алерпчы грибков! синусити [13]. Первинними етюлопчними агентами при цьому е темнозаба-рвлеы види з род1в Alternaria, Bipolaris, Cladosporium, Curvularia, Nodulosporium, a також Aspergillus, Chrysosporium, Fusarium, Mucor [14].
В останы роки, поряд 3i збтьшенням KinbKOCTi MiK03iB, спостер1гаеться змЫення ïx ха-рактерних кпннних прояви. Тенденцт зрюту KmbKOCTi грибкових захворювань зумовлена цтим рядом об'ективних причин: зниженням опору макрооргаызма, появлениям в pauioHi велико!' ктькост1 продукт^, як1 мютять консер-ванти, гормони, антибактер1алы-м речовини, ¡нш1
компоненту як1 здаты порушувати гомеостаз оргаызму, змшювати pH шфи, ктькюний вмют сапрофтв на rnKipi та слизових оболонках людини [15]. Вченими встановлено, що до основ-них механизма реал^аци патолопчного процеса мкромщетами слщ вщнести Тх здатнють проду-кувати токсини, ферменти, гормони [16]. Серед описаних вивчеы ферменти, наприкпад, кисла протеназа у C.albicans, яка вивчаеться зараз на генно ¡нженерному piBHi [17, 18, 19, 20], 6-фосфатдегщрогеназа, супероксщдюмутаза, фо-софлтаза В та ¡нш1 - у Cryptococcus neoformans [21, 22] , як1 секретуються кттинами протенази у ряда умовно-патогенних rpnöiB з групи фуско (фео)пфомщет1в [20]. Мкотоксини - це р1знома-HiTHi за хЫчною стурктурою сполуки ( вторинн1 метаболии), як1 продукують вщповщы види мк-роскоп1чних rpnöiB (плюнявих). Деякими дослщ-никами доведено факт продукци високотоксич-них метаболтв плюневими грибами Aspergillus, Penicillium, Fusarium, Alternaria. Видтеы з цих rpnöiB м1котоксини виявляли широкий спектр бюлопчноТ активност1 щодо людей та тварин, селективнють дм (гепатотоксичысть, нефроток-сичн1сть, пошкодження кровотворних i репродук-
В1СНИК УкралиcbKo'i медично'1 стоматолопчноУ академл'
тивних оргаыв) [23]. Показники частоти ceHcnöi-л1заци до rpnöiß коливаються в широких межах: вщ 2 до 61%, в залежност1 вщ вида гриба та на-лежност1 поц1ент1в до груп ризику розвитку мко-генноТ алерги [24]. Наприклад, сенси0т1зацт оргаызма до Candida може розвиватися двома шляхами: екзогенним та ендогенним [25]. Екзо-генний шлях е результатом контакта людини з алергенами оточуючого середовища, при цьому м1когенна сенсибт^ацт виявляеться зазвичай як професмна патолопя у poöiTHHKiB пщпрсмств, та у oci6, яю контактують з тваринами. Ендоген-на сенси0т1зацт зустрнасться i як професмна патолопя у медичних сестер, poöiTHHKiB пщприсмств, яю випускають лкарсью препарати, i у poöiTHHKiB , яю працюють на виро0ництв1 KOMÖiKopMiB, що пов'язано з частим кандщоносмством у ociö цих профеай [26, 27, 28]. На розвиток мкогенноТ сенси0т1заци i алерги мають вплив числены фактори: спадкова схилы-мсть до алерпчних захворювань, доза алергена та тривалють контакту з ним, шлях йо-го надходження до оргаызму та ¡н. Спадковють е одним з основних фактор^, як1 сприяють розвитку MiKoreHHoV сенси0т1заци i алерги. Серед ociö з профеайною сенси0т1зац1сю встановлена пщвищена частота 3ycTpi4i HLA -антигеыв B18, Cw4. У хворих алергозами такими ¡муногенетичними факторами е HLA-антигени DR7, Cw4 та D8. Для "резистентних" ociö характерна низька зустр1часмость Dr7 [29]. У poöiTHHKiB, як1 зайнят1 на виро0ництв1 споживних др1ж-дж1в, мае мюце щтьний зв'язок виникнення професмних алергодерматоз1в з антигеном HLA-B16 [30]. С даы л1тератури, вщносно здатност1 ¡ндукувати IgE-опосередковану алерпю для на-ступних MiKpoMiueTiB: Absidia, Agaricus, Alternaria, Ankistrodesmus, Arthrinium, Aspergillus, Aureobasidium, Boletus, Botrytis, Bracteacoccus, Candida, Cantharellus, Cephalosporium, Chaetomium, Chlorophyllum, Cladosporium, Claviceps, Conosporium, Coprinus, Cryptococcus, Pityrosporum, Cryptostroma, Culvularia, Dacrymyces, Daldinia, Diococcum, Drechlera, Dadymella, Epicoccum, Epidermophyton, Erysiphe, Eurotium, Fomes, Fugus, Fuligp, Fusarium, Ganoderma, Geotrichum, Gliocladium, Graphium, HeJrninthosporium, Urocytis, Leptosphaera, Lycogala, Lycoperdales, Macrosporium, Microsphaera, Mucor, Phoma, Mycogone, Neochloris, Neurospora, Nigrpspora, Paecilomyces, Papularia, Penicillium, Phytophtora, Piptoporus, Pleurotus, Podaxis, Polystictus, Puccinia, Rhizopus, Rhodotorula, Saccharomyces, Scopulariopsis, Serpula, Sphaerotheca, Spondylocladium, Sporobolomyces, Sporotrichum, Stemonitis, Stemphylium, Stereum, Tilletiopsis, Trichoderma, Trichophyton, Trichothecium, Ustilado, Vergillium, Xylaria, Hypholoma [31, 32,
27]. Специфнна ¡мунна вщповщь при гри0ковм ¡нфекци надана продукуванням специфнних ан-титт клаав IgA, IgG, IgM , як1 ¡нактивують фер-менти ¡нвази i ендотокани rpnöa, а також разом з компонентами комплемента, як1 0еруть участь в опсоызаци [33]. Комплемент поверхневих i корпускулярних елемент1в rpnöa з ¡мунокомпе-тентними кттинами макрооргаызма може при-звести до пщвищенноТ вира0отки специфнних IgE i сенси0т1зованих л1мфоцит1в, що може 0ути патогенетичною основою для мкогенноТ сенси-0т1заци [34]. Аллергенами у Candida е первины мета0ол1ти - алкогольдегщрогеназа i кислий Р2-npoTeiH [35]. Це потенцмно не0езпечно у pa3i розвитку м1когенних алерпчних захворювань -специфнноТ 0ронх1ально1 астми, атопнного дермату, кропив'янки [36]. Резор0ц1я в кишечнику продукт!в мета0ол1зма rpnöiß рода Candida, його плазмокоагулаза, протеази,
лтофосфортази, гемолЬн та ендотоксини мо-жуть викликати специфнну ¡нтокака^ю та вто-ринний ¡мунодифщит [35, 37]. За рахунок взае-моди з пред ставниками о0л1гатноТ флори та умовно-патогенними мкрооргаызмами Candida можуть ¡ндукувати flicöio3 i мкстннфек^ю сли-зових оо0лонок [38].
Осо0и, як1 мають алегр1ю до плюнявих rpnöiß, часто чутлив1 до ктькох Тх р1зновид1в [39]. Це кпннне спостереження змусило припустити, що CTyniHb взасмноТ реактивност1 е високою серед р1зних р1зновид1в плюнявих rpnöiß. По аналоги з реактивыстю пилку рослин. В деяких дослн дженнях 0ула визначена перехресна реактив-HicTb м1ж алергенами р^них Tnniß плюневих гри-öiß: Alternaria, Stemphylium, Ulocladium i Culvularia, а також ¡HOfli з Spondylocladium i Drechlera (Helminthosporium). Epicoccum i Fusarium пока-зували неповну перехресну реактивысть, Stemphylium Alternaria i Culvularia - розширену перехресну реактивысть in vitro [21]. Була винайдена деяка CTyniHb перехресноТ реактивное^ м1ж pi3-ними р^новидами Aspergyllus fumigatus, A.glaucus i A.flavus, але не м1ж р^ними родами, такими як A.fumigatus i Altermatia alternata [40]. Деяю дослщники припускають, що Fusarium so-lani, Penicillium notatum i Aspergillus glaucus мають дектька однакових антигенних/ алергенних детермшант [41]. Деяю дослщники пщтвердили 0тьш широку перехресну реактивысть м1ж цими двома плюнявими гри0ами, 4iM вважалося раы-ше [42]. Вони також знайшли незначне пригы-чення aöo його вщсутысть у Aspergillus до Cladosporium aöo Alternaria.
М1когенна алерпя мае pi3HOM3HiTHi KniHiHHi прояви, яю можна розподтити на 3 основы групп: мкоалергози шфи, оргаыв травления та ор-raHiB дихання. Ураження шфи i opraHiB травления зустрнаються рщше, та найчастше пов'язаы з гри0ами рода Candida. PecnipaTopHi
мкоалергози дуже розповсюджеы, осктью pi3-HOMaHiTHi гриби можуть виступати як провокую-чий фактор таких захворювань як алерпчний piHiT i бронх1альна астма [43]. Клнны прояви грибковоТ ¡нфекци дуже вар1абелы-м, що часто ускладнюе д1агностику i виб1р схеми лкування MiK03iB i ix алерпчних прояви. В залежност1 вщ ступеня уражень видтяють поверхневий ( нен-вазивний) та глибокий (¡нвазивний) кандщоз. Для практичних цтей видтяють шфний, канди-доз травного тракта (кандидоз стравохода, шлу-нку, кишковика), орофарингеальний, урогеыта-льний кандщоз, як1 характеризуються ураженням вщповщних слизових i тканин [44]. Описаы кандщозы ендокард1т, меннпт, перитоыт [45]. ГенералЬоваы форми зазвичай визначають у вигляд1 гематогенно дюсемшованого кандщоза (кандщозний cencic) i глибоких вюцерапьних форм [46].
Враховуючи вар1абелы-мсть форм та скадност1 в ТТ д1агностиц1, встановленя д1агнозу м1когенноТ алерги е довол1 скпадним завданням. KpiM того, розвитку ч1тких уявлень про алерпю до гриб1в заважае Тх велика р^номаытысть, нестабтьнють та мшливють грибкових алергеыв, вщсутнють згоди по сучаснм номенклатур! гриб1в, не завжди адекватний виб1р матерела - джерела для виготовлення алерге-на [46]. Основним методом д1агност1ки м1когенноТ алерги е проведения шфних проб з алергенами гриб1в i TecTiB in vitro (визначення специфнного IgE). Шюры тести вважаються бтьш чутливими , 4iM тести in vitro. Деякими авторами цей факт заперечуеться. Налагодже-ний раыше виробничий випуск окремих грибкових алергеыв в Pocii, на жаль, зупинився. Деяю види грибкових антигеыв виготовляють в GBponi. Вони являють собою переважно екстракти з кттин гриб1в або инфтьтрати культуральноТ рщини. 3 цього вит1кае, що пор1вняння опублкованих результат^ дослщжень р1зних алергеыв в р^них краТнах (i нав1ть в однм Kparni) за низкою параметр^ не зовс1м адекватно. Необхщний випуск стандатизованих за загаль-ними характеристиками мкоалегеыв [47]. РозрЬняють нативн1 нерозчины i розчины фракцюноваы алергени. neprni з них являють собою cyMirn вбитих кттин (частше -др1жджових организм!в) в 0,9% розчиы натр1я хлорща, flpyri е осадженими та люфтьно вису-шеними термостабтьними фракц^ми фтьтратов 5-6-добових (¡нод1 бтьш довше ви-рощуваних) культур патогенних та умовнопато-генних rpn6iB на рщких споживних середовищах при оптимально для них температур!. Вивчеы стандарты алергени бластомщини, пстоплазмЫ, кандщн, кокцидиоидин, алергени з плюнявих гриб1в (асперплов, пенщилов) i дерматомщетв [48]. Алергени використовують зазвичай для
виявлення пперчутливосп негайного типу: укол роблять через краплю нанесеного на шюру алергена. Через 20 хвилин краплю зымають та оцнюють результати по загальновщомм cxeMi: за наявност1 пустули, та розмфу ер1теми.
KpiM вказаного алерготеста запоб1гають до внуршфних проб на предмет виявлення алер-пчноТ реакцп уповтьненого типу по наявност1 та po3Mipy ¡нфтьтрата
Апергод1агностику виконують також in vitro: визначають bmIct IgE i/або IgG4 в сироватц1 кро-Bi за допомогою ¡муносорбентних метод1в, як1 розрахован1 на використання готових тест-систем, в яких 1муноглобул1ни м1стять яку-небудь в1дм1тку ( радюактивну, флюорисцентну, ферментну або ¡ншу) [49]. Визначення р1вней сироваткових специфчних IgE до алерген1в гри-6iB в домах oci6 з алерпею до пл1снявих rpnöiB на протяз1 року показало, що специф1чн1 IgE до Penicillium i Aspergillus знаходили ц1лор1чно, як i проявления кл1н1чних симптом1в алерги до пл1с-нявих гриб1в. Не було виявлено зв'язку м1ж к1ль-к1стю спор в noßiTpi i piBHeM сенсиб1л1заци, яка визначаеться шк1рними тестами. Це може свщ-чити про те, що при розповсюдженому контакт! з алергенами rpnöiB алерг1чн1 прояви розвивають-ся насамперед в rpyni хворих на атоп1ю i концен-трац1я спор не завжди мае значения. Шк1рн1 про-би - самий простий i розповсюджений метод визначення IgE до специф1чних алерген1в. Однак, pi3HOMaHiTHicTb потенцмно алергогенних rpnöiB, значно б1льше, чим перел1к Тх в д1агностичних алергопанелях i реагентах для шк1рних TecTiB не т1льки в Укра'1'Hi, але й в св1тов1й практиц1. I цей факт сьогодн1 безперечно ускладнюе специф1ч-ну д1агностику мкогенноТ алерги [50].
Особливост1 епщемюлоги, патогенеза i KniHiKH м1когенноТ алерги потребують комплексного пщ-хщу до л1кування з використанням високоефек-тивних антим1котичних npenapaTiB широкого спектру дм, а також р1зноман1тних патогенетичних npenapaTiB. Яю дають можлив1сть зменьшити pißeHb ризику i актив1зувати захистн1 сили орган1зма.
Bnöip методу л1кування патента з м1когенною алерг1ею повинен переслщувати три головн1 uini:
— корекц1я фонових захворювань, рац1ональне призначення антимкотичного препарата, детокс1кац1онну i ¡мунокорегуючу тератю. При обиранн1 л1кування конкретному хворому лкар повинен враховувати клннну форму, характер cynyTHix захворювань, ризик поб1чних ефект1в.
— На сьогодення вид1ляють сл1дуюч1 групи протигрибкових npenapaTiB:
— азол для системного застосування ( кето-кеназол, ¡нтраконазол, флюконазол), для м1сцевого застосування (клотр1мазол,
В1СНИК Украшсько! медично! стоматолог! чно! академи
мконазол, бфоназол, еконазол, ¡зоконазол, осюконазол);
— алл1ам1ни для системного застосування (тербнафн), для мюцевого застосування (нафтфн);
— препарати ¡нших груп для системного застосування (гр^еофульвш, кал1я йодид), для мюцевого застосування (аморолфн, циклов роке).
Азоли е найбтьш представницькою \ найбтьш застосованою в кл1н1чн1й практик групой синтетичних антимкотиюв. Вони мають пере-важно фунпстатичний ефект, який пов'язаний з ¡нпб1рованням цитохром Р-450-залежноТ 14-альфа-деметтази, яка катал^уе перетворення ланостерола в ергостерол - основний структур-ний компонент грибковоТ мембрани. Мюцев1 препарати при утворены високих локальних концентрацм можутьд1яти фунпцидно [51].
Оцнка значения сенсибтЬаци до гриб1в в розвитку алерпчного захворювання мае важливе значения. Це пов'язано з тим, що контакт з алергенами гриб1в, як \ з алергенами домашнього пилу, траплясться практично постмно, в бтьшо-ст1 випадюв немае виразних сезонних коливань. Виявлена залежнють р1вня сенсибтЬаци до гриб1в вщ в1ку - з збтьшенням останнього сен-сибт^ацт р1зко знижусться. Таке швидке падш-ня р1вня сенсибтЬаци до гриб1в пов'язують з можливою еволюц1ею ¡мунноТ в1дпов1д1 \ збть-шенням продукци секреторних ¡муноглобулн1в (81дА) проти спор гриб1в. Бтьш ефективне вида-лення цих спор з дихальних шлях1в зменьшус контакт з л1мфо1'дною тканиною легень та ¡нпбуе ¡мунолопчнувщповщь. 1снус певна тенденц1я до збтьшення р1вню сенсибтЬаци до гриб1в рода А8регдШи8 в середньому та старшому вщк По-ряд з дермафагощним кпщем, пл1сняв1 гриби е одним з основних алергенних компонент!в домашнього пилу. До групи хворих, як1 мають сен-сибт1зац1ю до домашнього пилу, сполучення алерги до домашнього пилу з алерпею до гриб1в виявлено в 74%. Переважають пл1сняв1 гриби Реп1сШ1ит - 26% \ РИу7орив - 19%. Тестування в груп1 хворих. У яких була в1дсутня алерг1я до домашнього пилу, виявило м1когенну сенсибт1зац1ю в 46%. В ц1й грут переважали др1жджопод1бн1 гриби 0.а1Ысап8 - 21%, зазави-чай найменьш значим! як аероалерген [52].
3 огляду на викладен! вище факти стае необхщним в сучасн1й в!тчизнян1й алергологи звернути увагу на проблему грибковоТ алерг1Т, починаючи з розробки д1агностичних систем, проведения еп!дем1олог1чних досл1джень (р^ы кл!матичн1 зони УкраТни будуть вщрЬнятися за видами гриб1в, ¡ндуцент1в алерги) \ зак1нчуючи л1куванням в сп1впрац1 ¡з л1карями р1зних спец1альностей ( отоларингологами, дерматовенерологами, стоматологами тощо).
Л!тература
1. Блинов Н.П. Микоалергены // Общая аллергология. Т.1./ Под ред. Г.Б. Федосеева.-СПб: «Нормед-Издат», 2001.-С.98-113.
2. Fungal allergens / W.E. Horner, A. Helbling, J.E. Salvaggio, S.B. Lehrer // Microbiol.Rev.-1995.-Vol.8, №2.-P.161-179.
3. Крякунов K.H. История аллергологии // Общая аллергология. Т.1. / Под ред. Г.Б. Федосеева.- СПб: «Нормедиз-дат», 2001 .-С.19-41.
4. Frew A.J. Mold allergy: Some progress made, more needed // J.Allergy Clin.Immunol.- 2004.- Vol.113, №2.-P.216-218.
5. Коляденко В.Г., Заплавская Е.А. «Ахилес-проект Украины -- 99» завершился. // Проблемы медицины.- 1999 -№7-8.- С.28-32.
6. Коляденко В.Г., Степаненко B.I. Грибков1 ураження шк1-ри i н1гт1в, сучасна медикаментозна терап1я. Проблеми м1колог1чноТ служби в УкраТн1 // Галицький л1кувальний в1сник.- 1999.- T.6, №4.- С.59-60.
7. РуденкоА.В., Коваль Э.З. Орунгал: перспективы применения при микозах, обусловленых плесневыми грибами // Проблемы медицины.- 1999.-№3.-С.18-20.
8. Руденко А.В., Коваль Э.З. Этиология онихомикозов у жителей Украины // Шки УкраТни.-2000.-№10.-С.52-54.
9. Sensitisation to airborne moulds and severity of asthma: cross sectional study from European Community respiratory health survey / M. Zureik, C. Neukirch, B. Leynaert, et al. // Brit.Med.J.-2002.-Vol.325.-P.411-414.
10. IgE-mediated sensitization to mould allergens among patients with allergic respiratory diseases in a desert environment / C.I. Ezeamuzie, S. Al-Ali, M. Khan, et al. // Int.Arch. Allergy Immunol.-2000.-Vol.121.-P.300-307.
11. Соболев A.B., Васильева H.B. Микогенная аллергия (этиология, патогенез, клиника, диагностика, лечение и профилактика) // Аллергология. Частная аллергология / Под ред.Г.Б. Федосеева.-СПб.:Нормедиздат, 2001.-Т.2.-С.200-211.
12. Аак О.В. Аллергены грибов. Особенности микогенной сенсибилизации ( обзор) // Проблемы медицинской микологии. - 2005.-№2.-С.12-16.
13. Akiyama K. The role of fungal allergy in bronchial astma // Nippon Ishinkin Gakkai Zasshi.- 2000.- Vol.41, №3.- P.149-155.
14. Know-Chung K.J., Benett J.E. Medical Mycology.-Philadelphia-London : Lea and Febiger, 1992.-P.866.
15. Сурмашева О.В. Проблема микозов на современном этапе // Инфекционные болезни.-1999.-№3.-С.70-72.
16. Романюк Ф.П. Респираторные микозы и микоаллергозы у детей // Проблемы медицинской микологии.- 2000.-Т.2, №2.- С.34-38.
17. Лебедева Т.Н. Патогенез аллергии к Candida species (обзор) // Проблемы медицинской микологии.-2004.-С.12-17.
18. Зуева Е.В. Антигенно-активные компоненты Candida albicans для выявления повышенной чувствительности немедленного типа: Автореф.дис... канд.биол.наук.-Л., 1990.-.18с.
19. Хмельницкий O.K. Кандидоносительство. Просветочная кандидопатия. Инвазивный кандидоз // Проблемы медицинской микологии.-1999.-Т.1, №1.-С.12-17.
20. Лебедева Т.Н. Гуморальный иммунитет при кандидозе: Автореф.дис...доктора мед.наук.-Л., 1993.-91с.
21. Hamilton A.J., Holdom M.D. Biochemical comparison of the Cu, Zn superoxide dismutase of Cryptococcus neoformans var.gatii// Infection and Immuniti.-1997.-Vol.65,№2.-P.488-494.
22. Лебедева Т.Н., Минина C.B., Соболев A.B. Специфические иммунные комплексы у больных микогенной аллергией // Проблемы медицинской микологии.-2001.-Т.3, №2.-С.63-64.
23. Krogh P. Casual Association of Mycotoxic Nephropaty // Acta Patol. Microbiol.scand.- 1978. - P.269.
24. Блинов Н.П. Медицинская микология // Мед.микробиология, вирусология и иммунология / Под ред. Л.Б. Борисова и A.M. Смирновой. - M.: Медицина, 1994. - 441-466 с.
25. Brunet J.L., Peyramond D., Cozon G.J. Diagnosis of normal and abnormal delayed hypersensitivity to Candida albicans.
Importantce of evaluating lymphocyte activation by flow cytometr // Allerg. Immunol. (Paris). - 2001. - Vol. 33, №3. - P. 115-119.
26. IgE-sensitization to cellular and culture filtrates of fungal extract in patients with atopic dermatitis / D. Nissen, L.J. Petersen, R. Erch, and al. // Ann.Allergy Asthma Immunol. -1998. - Vol.81, №3. - P.247-255.
27. Candida albicans mannan- and protein-induced humoral, cellular and cytokine responses in atopic dermatitis patients / J. Savolainen, J. Kosonen, P. Lintu, and al. // Clin/ Exp/ Allergy. - 1999. - Vol.29, №6. - P.824-831.
28. Nittner-Marszalska M., Wojcicka-Kustrzeba I., Bogacka E., and oths. Skin prick test response to enzyme enolase of the baker's yeast (Saccharomyces cerevisiae) in diagnosis of respiratory allergy // Med. Sci. Monit. - 2001. - Vol.7, №1. -P.121-4.
29. Pepys J. Clinical immunipathology of diseases due to fungi // Working Group on Mycotic Infections. - Harbung, 26-29 Oct., 1983.
30. Expression of chromosomally integrated, single - copy GFP genes in Candida albicans and use as a reporter of gene regulation. Hygiene and Mikrobiologie / P. Staib, S. Michel, J. Hacker, J. Morschhauser // Deutsche gesellschaft fur Hygiene und Mikrobiologie. 49 Jahreskongress 5-9 October 1997, Friedrich-schiller-Universitat Jena, Abstr. V.123.
31.
32.
33.
34.
35.
36.
37.
Блинов Н.П., Васильева H.B. Микромицеты - аллергены // Булатовские чтения ( научн.-практ.конф. «Актуальные вопросы пульмонологии и клинической аллергологии»).
- СПб, 1999. - С.34.
Candida albicans mannan- and protein-induced humoral, cellular and cytokine responses in atopic dermatitis patients / J. Savolainen, J. Kosonen, P. Lintu, and al. // Clin/ Exp/ Allergy. - 1999. - Vol.29, №6. - P.824-831. Шевяков M.A. Кандидоз органов пищерения: клиника, диагностика, лечение // Автореф.дисс.д-ра мед.наук. -СПб, 2000.-56с.
Шабашова Н.В. Новый взгляд на иммуногенез хронического кандидоза. // Проблемы медицинской микологии.
- 1999. - Т.1. - №1. - С.18-23.
Блинов Н.П. Токсигенные грибы в патологии человека // Проблемы медицинской микологии. - 2002. - Т.4.- №2. -С. 114-115.
Соболев А.В. Аллергические заболевания органов дыхания, вызываемые грибами. Автореф. дисс. Д-ра мед.наук. - СПб, 1997. - С.41.
Хмельницкий O.K. О кандидозе слизистых оболочек. // Архив патологии. - 2000. - Т.62. - №6. - С.3-10.
38.
39.
40.
41.
42.
43.
44.
45.
46.
47.
48.
49.
50.
51.
52.
Реброва Р.Н. Грибы рода Кандида при заболеваниях негрибковой этиологии. - М.: Медицина. - 1989. - 128 с. Корнишева В.Г. Микозы кожи и подкожной клетчатки: Автореф.дис...д-ра мед.наук. - СПб., 1998. - 31 с. Gettner S. Studies on the immune response to antigens of Candida albicans // Ph. D.thesis. - Univ. London. - 1979.-№3.- P.234-237.
Курбанов Б.М. Микогенная сенсибилизация у больных псориазом: Автореф.дис...канд.мед.наук. - СПб., 1999.
- 23 с.
Фрадкин В.А. Диагностические и лечебные аллергены. -М.: Медицина, 1990. - 256 с.
Заболтный Д.И., Пухлик Б.М., Пухлик Д.Д., Заболотная Д.Д. Аллергия к грибам - актуальная проблема современности. // Ринология. - 2001.-№4.- С.3-24. Гришило П.В., Олейник А.Ю., Гришило А.П. О лечении микогенной аллергии. // ^мейна медицина. - 2005. -№2. - С.8-10.
Аравийский P.A., Рахманова А.Г., Гяургиева О.Х. и др. Клинические проявления микотических осложнений у ВИЧ-инфицированных больных / В сб.трудов III межд.микол.симп. «Патогенез, диагностика и терапия микозов и микогенной аллергии». - СПб. - 1995. - С.14. Климко H.H. Диагностика и лечение кандидемии и острого диссеминированного кандидоза. // Consilium Medicum. - 2003. - Т.5. - №6.
Гришило П.В., Олейник А.Ю., Гришило А.П. О лечении микогенной аллергии. // ^мейна медицина. - 2005. -№2. - С.8-10.
Соболев A.B., Кириллов Ю.А. Фиброзирующие процессы в лёгких, обусловленные грибами. // Материалы международного микологического симпозиума «Микозы и иммунодефициты». - Л., 1991. - 86 с. Brunet J.L., Peyramond D., Cozon G.J. Diagnosis of normal and abnormal delayed hypersensitivity to Candida albicans. Importanse of evaluating lymphocyte activation by flow cytometr. // Allerg. Immunol. (Paris). - 2001. - Vol.33, №3.
- P. 115-119.
Tsai J.J., Chen W.C. Different age of asthmatic patients affected by different aeroallergens // J. Microbiol. Immunol. Infect. - 1999. - Vol.32, №4. - P.283-288. Флюконазол для лечения гибковых инфекций. // Мютец-тволкування. - 2004. - №10. - С.80-82. Фещенко Ю.И. Бронхиальная астма - одна из главных проблем современной медицины. // Укр.пульм.журн. -2000. - №2. - С.13-15.
Реферат
СОВРЕМЕННЫЕ ЭТИОПАТОГЕНЕТИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ МИКОГЕННОЙ АЛЕРГИИ Попова И.Б.
Ключевые слова: имунныу ответ, микогенная аллергия, плесневые грибы, микоз.
Проанализированы современные представления о микогенной аллергии, этиопатогенетические представления об этом заболевании, методы диагностики и лечения. Приведены данные проведённых в последнее время широкомасштабных исследований, посвященных выявлению среди населения грибковых заболеваний. Описана тенденция к увеличению количества микозов, изменение их клинических проявлений, показатели колебаний частоты сенсибилизации к грибам, принадлежность пациентов к группам риска развития микогенной аллергии, пути развития сенсибилизации. Установлено, что к основным механизмам реализации патологического процесса микромицетами следует отнести их способность продуцировать токсины, ферменты, гормоны. Люди, которые имеют аллергию к плесневым грибам, часто чувствительны к нескольким их разновидностям. В некоторых исследованиях была определена перекрёстная реактивность между аллергенами различных плесневых грибов. Есть данные литературы, относительно способности индуцировать 1дБ-опосредованную аллергию для около 85 видов микромицетов. Доказано, что необходимо в современной отечественной аллергологии обратить внимание на проблему грибковой аллергии.
BICHMK yKpaiHCbKOi MeAHVHoi' CT0MaT0A0rivH0i' aKa^eMii'
Summary
UP-TO-DATE ETIOPATHOGENETIC ASPECTS OF MYCOGENIC ALLERGY. Popova I.B.
Key Words: immune response, mycogenic allergy, molds, mycosis.
The work centeres around the latest conceptions of mycogenic allergy, its etiology, pathogenesis, its diagnosis and treatment. We also represent the data of the large-scale researches carried out recently and devoted to revealing among the population of fungoid diseases. The tendency of the increase in amount of mycoses has been emphasized as well as other tendencies, e.g. changes of their clinical manifestations, parameters of frequency fluctuations of sensitization to fungi, belonging of patients to risk groups because of mycotic allergy development, ways of the development of sensitization has been described as well. It has been established that the ability of micromicetes to produce toxins, enzymes, hormones allows to consider it to be the principal mechanisms of the pathological process development. Persons who are sensitive to mold as a rule are sensitive to some its species. Some literary sources represent data of cross reactivity between the allergens of various molds. At about 85 species of micromicetes can induce IgE-mediated allergy. Therefore, it is rather urgent to pay attention to the nature of mycogenic allergy.
УДК 378.147.34
0С0БИСТ1СН0-0Р1ЕНТ0ВАН1 ВЗАЕМ0В1ДН0СИНИ УЧАСНИК1В НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ П1Д ЧАС М0ВЛЕННЕВ01 ВЗАЕМ0Д11
Романко 1.Г.
Вищий державний навчальний заклад Украши «Украшська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
Оптималъне педагог1чне стлкування це - таке стлкування педагога (та ширше - педагоггчного колективу) з учнями у процеп навчання, яке створюе найкращг умови для розвитку мотиваци уч-тв г творчого характеру навчалъног дгялъностг, для правилъного формування особистостг учня, забезпечуе сприятливий емоцшний клгмат в навчант (особливо перешкоджае виникненню "психологгчного бар'ру"), забезпечуе управлтня сощалъно-психолог1чними процесами у колективг г дозволяе максималъно використовувати в навчалъному процеЫ особистжт особливостг викладача. Ключей слова: мовна взаемод1я, педагопчне епткування, педагопчна взаемод1я, д1алопчне епткування, навчальний д1алог.
Вступ
До недавнього часу традицмно надавалася перевага оволоднню власне предметом навчання. В умовах швидко змЫноТ соцальноТ практики висуваються нов1 вимоги до виховання \ розвитку учня через наочний змют навчання.
Взаемодт, здмснювана у форм1 епткування, е обов'язковим компонентом навчання \ особливо навчання ¡ноземним мовам. 1деТ продуктивно!' навчальноТ взаемодп, заснованоТ на ствпрац \ д1алоз1, активно розвиваються в останне деся-тил1ття в загалы-мй психолопчый теори навчання \ педагопчного епткування, в профеемнм пщго-товц1 майбутых фах1вц1в.
Ще одыею невиршеною, але дуже важливою проблемою, е навчання студенев мовый взае-моди на уроц1 ¡ноземноТ мови.
Задача оргаызувати епткування студенев на уроц ¡ноземноТ мови часто уявляеться нескладною \ зводиться до того, щоб дати можливють кожному студенту сформулювати свою думку \ взяти участь в загалы-нй розмовк Проте вирши-ти цю задачу на практик виявляеться не просто. Спостереження показують, що на занята нерщ-ко вимовляються наперед задаы послщовност1 реплк, тобто кожен студент знае свою "роль". У под1бному "¡нсценуваннГ вщеутня важпива влас-
тив1сть стлкування - рольова взаемод1я иого учасниюв. [2].
Мета дослщження полягае у розроб^ педаго-пчноТ модел1 навчання, проведена на матер^ вивчення ¡ноземноТ мови, де об'еднаы два пла-ни - предметно-змютовний та особистюний; у визначены рол1 д1алопчного педагопчного епт-кування, що забезпечуе оптимальну взаемод1ю двох плаыв модел1 навчання.
Методами дослщження е вивчення \ теорети-чний аналЬ психолопчних дослщжень в галуз1 педагопчноТ психологи в1тчизняних та зарубм-них автор! в.
Мовленнева взаемод^ - це об'еднання, ко-ординац1я \ взаемодоповнення зусиль учасниюв епткування для визначення, наближення \ дося-гнення комуыкативноТ мети \ результату мов-ленневими засобами. Мовленнева взаемод^ е важливою умовою оргаызаци навчальноТ роботи студенев на практичному занята з ¡ноземноТ мови, за допомогою якого можна рацюнально використовувати навчальний час, актив^увати мовно-розумову д1яльнють учыв, пщвищувати розвиваючий ефект навчання. Вона дозволяе також якнайповыше виршувати задач! ¡нтенсив-ного навчання ¡ноземним мовам. [2, 3].
Мовленнева взаемодп не може бути представлено у вигляд1 готового \ наперед заданого
