CC BY
18
5. Моисеева Е.Б., Руденко В.И. Эколого-физиологические особенности нереста бычков ОоЫт Ъа^аскосерка1ш и ОоЫт melanostomus в аквариумных условиях// Тез. докл. II Всесоюзн. конф. по биологии шельфа. - М.: Наука, 1978. - Т. 1. - С. 67-68.
6. Овчаров О.П. О прикреплении к субстрату некоторых черноморских рыб// Вопросы морской биологии. - Киев: Наук. думка, 1996. - Вып. 1. - С. 110-114.
7. Пинчук В.И. Бычки группы РопПсо1а (¡¡рп) и некоторые стороны проблемы видообразования// Зоол. журн. - 1963. - Т. 42, вып. 12. - С. 1841-1848.
8. Пинчук В.И. Новые данные по систематике бычков группы РопПсо1а Щш в связи с проблемой внутривидовой изменчивости и видообразования// Вопр. ихтиологии.- 1968.- Т. 8, вып. 4. - С. 619-627.
9. Смирнов А.И. Фауна Украины. Рыбы. - Киев: Наук. думка. - 1986. - Т. 8, вып. 5. -
320 с.
10. Дренски П. Състав и разпространение на рибите в България// Годишн. Софиск. ун-т Природо-мат. фак. - 1948. - 44, № 3. - С. 11-71._
УДК 579.585.1: 616.99 (262.55) Астр. Юрш Квач - Одеський Нащональний
Утверситет
СУЧАСН1ДАН1 ЩОДО УРАЖЕНОСТ1 РИБ РОДИНИ GOBIIDAE ОДЕСЬКО1 ЗАТОКИ I ХАДЖИБЕЙСЬКОГО ЛИМАНУ ЯК 1НДИКАТОР ЕКОЛОГ1ЧНОГО СТАНУ СЕРЕДОВИЩА
В умовах пресингу на екосистему порушуеться система паразит-господар, що сприяе збшьшенню випадюв захворювання органiзмiв у популяцп. Протягом дослщжень вивча-лася паразитофауна представниюв родини Gobiidae, яю е найбшьш масовими видами риб прибережних бiоценозiв. Визначений вщсоток ураження паразитами бичюв з водоймищ з рiзним ступенем антрошчного навантаження (Одеська затока та Хаджибейський лиман).
Y. Kvach - Odessa National University
Modern data on invasions of goby fishes (gobiidae) in the odessa bay and the khadzhibey estuary as indicator of ecological condition of environments
The pressing conditions break the parasite-host system in habitat and increase the number of ill organisms in population. In the study a parasite fauna of the goby fishes (Gobiidae) as massive fish species of coastal habitat are shown. Fish parasites and invasion degree of gobies from water areas with different human influence (the Odessa Bay and Khadzhibey Estuary) were been identified.
1нфекцшш та швазшт захворювання регулюють чисельшсть оргатз1Шв у популяцп. Риби е як основними, так i про]Шжними господарями багатьох парази-TiB, яю уражують риб, nraxiB i ссавщв (людину включно). В умовах багатофакто-рного пресингу на бюценоз порушуеться система паразит-господар, що призво-дить до збшьшення випадюв захворювання органiзмiв у популяцп. Тому досль дження паразитофауни риб може бути використане при оцшщ еколопчного стану водоймища.
Метою дано! пращ е вивчення паразитофауни представниюв родини Gobiidae, яю е найбшьш масовими видами риб прибережних бiоценозiв. Протягом дослщження визначалися паразитичнi гельмшти цих риб в водоймищах з рiзним антропiчним навантаженням. Нами було проведено порiвняння риб з окремих дь лянок Одесько! затоки, з особинами з твденно! частини Хаджибейського лиману.
* наук. кершник - С.П. Ужевська, кафедра зоологи
Хаджибейський лиман е частиною Чорного моря, що вiддiлилася на початку XIX сторiччя (Лиманно-устьевые комплексы..., 1988). На даний час вш ввддь лений ввд моря так званим Куяльницько-Хаджибейським пересипом, утвореним пiщаними Грунтами середньозернисто! фракци (Оползни..., 1993). Аналогiчнi Гру-нти спостерiгаються в Хаджибейському лимаш i частинi затоки, що прилягае до пересипу. Мiж Хаджибейським лиманом i Одеською затокою iснуе трубопроввд i насосна станцiя, побудованi в 1969 р., за допомогою яких здiйснюеться регулю-вання стоку води з лиману в море шд час водопшля (Лиманно-устьевые комплексы..., 1988). До того ж зворотно! течй' води не iснуе.
Бшьша частина узбережжя Одесько! затоки змщнена в 1964-1968 р. проти-зсувними спорудами, при цьому утворилися замкнеш або нашвзамкнеш лагуни, в яких було намито тсок (Зелинский, 1970). На ввдкритих дiлянках узбережжя затоки дно в бшьшосл випадюв утворене кам'янистими Грунтами з уламюв понтич-ного вапняку i гальки.
Дослiдження паразитiв риб Одесько! затоки та Хаджибейського лиману проводились А.С. Чернишенко (1955, 1962). Попередш данi про ураженiсть бичюв цих водойм приводились нами в останш роки (Квач, Заморов, Кудренко, 1999; Квач, Заморов, 1999).
Матерiалом для дано'! пращ стало три види риб: бичок-бабка Neogobius flu-viatilis, бабка руда N. cephalarges та бичок-кругляк N. melanostomus з Одесько'! затоки та Хаджибейського лиману. Риба ввдловлювалась з 1997 по 1999 рр., глибина лову становила вщ 1 до 4 м. Риба наражалась на повний гельмштолопчний анатз зпдно зi стандартною методикою. Розраховувався шдекс екстенсивносл швази (вiдсоток уражено! риби) та штенсивтсть швази (кiлькiсть гельмштав на рибу).
В Одеськiй затощ мiсцем дослiдження були вибранi три дшянки узбережжя: одна - що прилягае до Куяльницько-Хаджибейського пересипу (центральна частина затоки), друга - район мису Ланжерон i третя - район 11 станци Великого Фонтану. Першi двi дшянки не ввдокремлеш вiд вiдкритого моря, однак абсолютно вiдрiзняються за складом Грунтав. Навколо Пересипу спостершаються пiщанi осадки, коло м. Ланжерон - ршиста Грунти з окремими плямами, утвореними тс-ком з черепашкою. Трете мкце лову знаходилось у замкненш лагунi, неподалiк ввд скиду дренажних вод.
У морi вiдловлювались бичок-кругляк (247 екз.) i бабка руда (71 екз.). У райош Пересипу, на пiщаних Грунтах, домшував кругляк. Руда бабка на цш дшя-нцi трималась на невелиюй глибинi (~ 1 м), де траплялись окремi каменi. Поблизу м. Ланжерон обидва види бичюв ввдловлювались майже з однаковою кшьюстю.
При скресаннi бичка-кругляка з Одесько'! затоки були виявлеш гельмiнти, що належать до клаив дигенетичних сисушв (Trematoda), скребликiв (Acantho-cephala) i круглих черв'яюв (Nematoda).
В ум сезони в затоцi зустрiчались метацеркари трематод Cryptocotyle lingua та C. concavum (Heterophyidae). Ними було уражено обидва види бичюв (табл. 1). Велика уражетсть спостер^алась для бичка-кругляка в райош 11 ст. Великого Фонтану, де на одному бичку нараховувалось бшя 400 гельмштав. Кшь-юсть C. lingua становила 124±71,59 (31 %), а C. concavum 276±71,59 (68,5 %). Та-кож треба вщзначити, що C. lingua менше поширений гельмiнт, оскiльки ним уражено коло 80 % риби обох видiв, в той час, як C. concavum уражено 100 %. 1н-
шим представником трематод були Asymphylodora pontica (МопогсЫёае). Марiти знайденi в кишечнику риб. Вони вщзначеш у бичка-кругляка в весняний перюд в райош Пересипу при екстенсивностi 2,84 % (2-25 екз. на рибу) та 11 ст. В. Фонтану, де було уражено 16 % риби при штенсивносл ввд 6 до 50 гельмштав.
Навесш у кишечниковi виявлено скреблики Acanthocephaloides propinquus (ЕсЫпогЪупсЫёае) та Telosentis exiguus (Шюзепйёае). A. propinquus знайденi в обох видiв риб, в той час, як T. exiguus знайдено тшьки в бичка-кругляка (табл. 1).
Найбшьш масовими нематодами виявилися Cucullanellus minutus (Сиси11а-тёае) (Квач, 2000). Також навколо 11 ст. Великого Фонтану виявлено лярву Contracaecum $р. (АтзаИёае), яку було знайдено весною 1999 р. (табл. 1).
На Хаджибе! пункт ввдбору проб знаходився навколо берега бшя скиду води зi станци бiологiчного очищення "Пiвнiчна". Вiдловлена риба визначена як би-чок-бабка (146 екз.) i бичок-кругляк (79 екз.). При обстеженш кругляка було виявлено круглих черв'яюв C. minutus i скреблиюв T. exiguus (табл. 1).
Тяйл^(затакитаХаджибейськогопиману^
Species Odessa Bay Khadzibey Estuary
Round goby | Mushroom Goby Round goby | Monkey Goby
Trematoda
Asymphylodora pontica 2,42 2-25 - - -
Cryptocotyle lingua met. 80 1-240 80 1-120 - -
C. concavum met. 100 1-400 100 1-80 - -
Cestoda
Ligula pavlovskii 1. - - - 40 1-3
Acanthocephala
Acanthocephaloides propinquus 2,6 1 1,5 1 - -
Telosentis exiguus 3 1 - 11,4 1-2 11,4 1-2
Nematoda
Contracaecum sp. 1. 0,43 1 - - -
Cucullanellus minutus 23,4 1-51 8,7 1-15 65,8 10-12 61,6 1-50
Розмiри бичка-кругляка з лиману вiрогiдно не вiдрiзнялися вiд таких пока-зникiв риб з Одесько! затоки, однак маса була меншою (Квач, Заморов, Кудренко, 1999). Хаджибейський бичок-кругляк характеризуются бiльшою ураженiстю паразитами. Часто вмiст кишечникiв риб, незалежно вiд перiоду, являв собою хiму-сну масу з великою кшьюстю нематод C. minutus.
Дослвдження бичка бабки показало, що вони швазоваш цестодами Ligula pavlovskii, скребликами T. exiguus i нематодами C. minutus. За ввдсотком уражених нематодами бабки практично не вiдрiзнялися ввд бичка-кругляка (Квач, Заморов, Кудренко, 1999). Нематодами уражений бшьший вiдсоток риби, шж скребликами (табл. 1).
Вiдсутнiсть в Хаджибе! в обох видiв бичкiв серед паразипв трематод, знайдених в мор^ пояснюеться тим, що представникiв ряду м'якушв, що е '!хнiми промiжними господарями, в Хаджибе! виявлено не було.
Цiкавим фактом е ураженiсть бабки лярвами ремшщв Ligula pavlovskii (Квач, 2001). Лярви виявлеш в порожнинi тiла риб. Часто ввдзначалося по 2-3 пле-роцерко'1ди в особi. Виявлено зниження гепатосоматичного шдексу та iндексу угодованоста (стосовно самцiв) уражено'1 риби восени (Квач, Заморов, Кудренко, 2000).
Одеська затока вiдрiзняеться меншим вiдсотком ураженостi риб порiвняно з лиманними (Квач, Заморов, Кудренко, 1999). Збшьшення ураженостi риб навесш в районi Куяльницько-Хаджибейського пересипу можна пояснити тим, що в цей сезон трубопроводом скидаються води з Хаджибейського лиману. Разом з водами можливе винесення яець гельмштав, 1'х лярв та ш.
Значна частина Хаджибейського лиману мшководна (двометрова глибина на ввдсташ приблизно 200 м ввд берега). Скид стачних вод в лиман викликають цвшння води. Наслiдком цвiтiння е масовi спалахи планктонних ракоподiбних. Основним кормом мальюв довжиною до 2 см е оргашзми зоопланктону (наупли Сорероёа). У мкцях вiдлову риби продуктивнiсть макрозообентосу дуже низька по всш iмовiрностi з причини частих заморних явищ влiтку. Бiомаса основних ор-ганiзмiв бентосу (Marinogammarus olivii, Rhithropanopeus tridentata, Palaemon elegans), що е кормом бичюв, становить 0,6-10 г/м2. Внаслвдок цього навiть доро-слi бичковi риби часто переходять до харчування зоопланктоном. Так, в кишечниках хаджибейських бичюв вщзначалися планктоннi форми (залишки панцирiв С1аёосега, Сорероёа, ефши Daphnia). Господарем процерко1дав ремiнцiв е ракопо-дiбнi родин Сус1ор1ёае i Б1ар1ош1ёае. Таким чином, частi спалахи чисельносп веслоногих ракоподiбних е причиною ураженост риб лiгулою. Планктонт ракопо-дiбнi - промiжнi господарi нематод, що пояснюе високу уражешсть риб цими че-рв'яками.
Дисбаланс системи паразит-господар проявляеться в порушенш структури прибережного бюценозу лиману, що викликаний скидом слчно! води. Результатом е висока уражешсть бичка кругляка нематодами i бичка бабки - нематодами i цестодами.
Лiтература
1. Зелинский И.П. Инженерно-геологический анализ эффективности противооползневых мероприятий г. Одессы: Автореф. дисс... к. г.-м. н. - М., 1970. - 23 с.
2. Квач Ю.В. Зараженность бычковых рыб (ОоЬМае) нематодами Сиси11апе11ш тшиШэ (№ша1:ос1а, Сиси11ап1ёае) в водоемах Северо-Западного Причерноморья// Экология моря. - 2000. -Вып. 52. - С. 31-33.
3. Квач Ю.В. Л^льоз бичюв-бабок Neogobius fluviati1is в окремих лиманах Швычно-Захiдного Причорномор'я// Вестник зоологии. - 2001. - Т. 35, № 1. - С. 85-88.
4. Квач Ю.В., Заморов В.В. Паразитофауна бычка-кругляка Одесского залива и Хаджибейского лимана// Экологические проблеми Черного моря: Сб. науч. трудов/ ОЦНТЭИ. -Одесса: ОЦНТЭИ, 1999. - С. 245-248.
5. Квач Ю.В., Заморов В.В., Кудренко С.А. Уражешсть риб ридини бабок (ОоЬпсСае) Одесько! затоки та Хаджибейського лиману як вдикатор еколопчного стану середовища (попередт дат)// Науковий вюник: Сучасна еколопя i проблеми сталого розвитку сусшльства/ Збiрник наук.-тех. праць. - Львiв: УкрдЛтУ, 1999. - Вип. 9.7. - С. 88-94.
6. Квач Ю.В., Заморов В.В., Кудренко С.А. Ураженють бичка бабки ремiнцем Ligu1a pav1ovskii Dubinina в пониззi Хаджибейского лиману// Вюник Одеського ун-ту. Сер. бюл. - 2000. -Т. 5, вип. 1. - С. 161-165.
7. Оползни северо-западного побережья Черного моря, их изучение и прогноз/ И. П. Зелинский и др. - Киев: Наук. думка, 1993 - С. 5-15.
8. Лиманно-устьевые комплексы Причерноморья: географические основы хозяйственного освоения/ Под ред. Г. И. Швебса. - Ленинград: Наука, 1988. - 303 с.
9. Чернишенко А.С. Паразити риб Хаджибейського лиману// Пращ Одеського ун-ту. Серiя бюл. наук. - 1962. - Т. 152, № 12. - С. 39-43.
10. Чернышенко А.С. Материалы по паразитофауне рыб Одесского залива// Труды Одесского ун-та. Серия биол. наук. - 1955. - Т. 145, № 7. - С. 211-222.
УДК635.055 Проф. В.П. Шлапак, д.с.-.г.н. -Дендрологiчний парк "Софивка"
НАН Украгни
ВПЛИВ КЛ1МАТИЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ НА УРОЖАЙН1СТЬ ТА ЯК1СТЬ НАС1ННЯ СОСНИ ЗВИЧАЙНО1 (PINUS SILVESTRIS L.)
Вивчено в умовах Черкаського бору вплив несприятливих погодних умов на величину врожаю та якють насшня сосни звичайно! у рки закладки деревами репродуктивних бруньок, цвгання, запилення, заплщнення i дозрiвання. Виявлено, що величина врожаю насшня визначаеться погодними умовами у роки цвiтiння, запилення, заплщнення i дозр> вання, тодi як маса 1000 насшин визначаеться, головним чином, кшьюстю опадiв у рж закладки репродуктивних бруньок.
Prof. V.P. Shlapak - Dendrological Park "Sofiyivka" NAS of Ukraine
Influence of climatic peculiarities on the productivity and quality of seeds of usual pine-tree (Pinus Silvestris L.)
It was studied, in the conditions of Cherkassy pine-forest, the influence of weather conditions on the size of yield and quality of pine seeds in the year of founding by trees reproductive buds, in the year of blooming and pollination and also in the year of fecundation and ripening. Then it was revealed that the size of yield of seeds is determined by the weather conditions in the year blooming, pollination, fecundation and ripening, while the mass of 1000 seeds is determined mostly by the amount of precipitation in the year of founding of reproductive buds.
Сосна цвгге в кшщ квггня одночасно з появою нових пагошв. Час викидан-ня пилку та жшочого сприймання дуже важливий для запилення й тшно пов'яза-ний з температурою i волопстю повгтря, але не збГгаеться в чоловiчих i жшочих квггках на одному й тому самому деревГ, що зменшуе ймовiрнiсть самозапилення. Потоки повггря переносять пилок сосни на велии вГдсташ - до 10 i бшьше кгло-метрiв. Заплщнення ввдбуваеться лише в наступному тсля запилення рощ влику. Шишки дозрiвають восени, а насшня в них випадае в грудш - квит наступного року. Таким чином, на деревах сосни одночасно мають мкце три репродуктивш цикли - закладання репродуктивних бруньок, цвтння, заплiднення i дозрiвання насiння. Вказанi цикли тшно пов'язанi i пристосованi до режиму чинниюв мшце-зростання. Це, насамперед склад насадження, тип лшу, умови мшцезростання, ГрунтовГ умови та рельеф мкцевость Вони можуть спричиняти незначш пору-шення репродуктивного розвитку, але тшьки тимчасово. Водночас значнi вщхи-лення спричиняють несприятливi метеорологiчнi умови - це насамперед, сума опадГв, шзньовесняш заморозки, дощова i холодна погода в час цвшння i запилення, холодш витри, недостатт запаси продуктивно! вологи в Грунта, низька ввд-носна волопсть повГтря та сухови. ЦГ чинники е головними i значно впливають на урожайшсть та яюсть насшня [1-12].
