CC BY
24
Науковий вкник, 2001, вип. 11.1
Результати дослвдження впливу висотно-еколопчних умов Украшських Карпат на анатомiю деревини бука лшового дають можливiсть зробити наступш висновки:
• абсолютнi значення елеменпв будови та ïx вiдсотковий вмют в деревинi бука ль сового залежить вiд висотно-екологiчниx умов його мюцезростання;
• найбiльшi значення дiаметрiв судин (59 цм), поверхнево'1 пористост (41 %), висо-ти серцевинних промешв (2188 цм) та юльюсть серцевинних променiв в 1 мм (3.1 шт) мае деревина стовбурiв бука лiсового на висотi ввд 601 до 950 м н.р.м;
• деревина бука люового на верхнш межi зростання характеризуемся високими ко-ефщентами варiацiï абсолютних значень елеменпв будови деревини, що свщчить про екстремальнi умови мюцезростання.
Лггература
1. Тышкевич Г.Л. Охрана и восстановление буковых лесов. - К.: Штиинца, 1984. - 232 с.
2. Тышкевич Г.Л., Морозова Е.Д., Куртул С.А. Биометрическое изучение молдавского бука// Труды "Биология леса". - Кишинев, 1970. - С.3-16.
3. Яценко-Хмелевский А.А., Кобак К.И. Анатомическое строение древесины основных лесообразующих пород СССР. Учебное пособие для студентов лесохозяйственного факультета.
- Л.: РИОЛТА, 1978. - 64 с.
4. Яценко-Хмелевский А.А. Основы и методы анатомического исследования древесины.
- М.-Л.: АН СССР, 1954. - 337с.
5. Chovanec D. Über die Hautbildung auf der leiterförmigen Gefaßdurchbrechung der Buche// Holztechnologie. Leipzig. - 1990. - №30. - S.64-67.
6. Dähne J., Eichhorn J., Gossenauer-M.H., u. s. w. Beiträge zur Stabilität der Buche (Fagus sylvatica L.) in Hessen. Forst und Holz. - 1997. - №15. - S.414-420.
7. Schädelin F. Buchenholz// Wald & Holz. - 1970. - №9 - S.302-331.
8. Sell J. Eigenschaften und Kenngroessen von Holzarten. Baufachverlag, Dietikon. 3. Auflage. 1989. - 80 S.
9. Stolley I. Buchenholz-Dokumentation. Teil 2: Chemie und chemische Technologie. Wilhelm-Klauditz-Institut fuer Holzforschung, Braunschweig. 1969. - 153 S.
10. Wagenführ R. Anatomie des Holzes. 2 Auflage Leipzig: VEB Fachbuchverlag 1980. - 441 S.
11. Wagenführ R. Holzatlas. Fachbuchverlag, Leipzig. 4. Auflage. 1996. - 688 S.
УДК579.585.1 (26.04) Acnip. О.В. Коренюк - Одеський Нащональний
Утверситет
ДИНАМ1КА ВУДЕБНОГО ЛОВУ БИЧК1В НА М1ЛКОВОДД1 ОДЕСЬКО1 ЗАТОКИ
Вивчалась динамжа вудебного лову бичюв на мiлководдi Одесько! затоки. Вперше встановлено, що на незахищеному берегозмщнюючими спорудами скелясто-пщаному Mi-лководдi прибережно! смуги Одесько! затоки вудебш улови збшьшуються в штилеву погоду для бичка рудого та знижуються шд час вггрового хвилювання. Мабуть, бичок-ратан бшьш стiйкий до штормово! погоди.
O. Korenyuk - Odessa National University The dynamics of the rody fisheries of gobies on the shallow waters of the odessa bay
Dynamics of the rody fisheries of gobies on the shallow waters of the Odessa Bay have been studied. The fact that in the unprotected coastal zone of the Odessa Bay the rody catches of the mushroom goby increase in still weather and decrease in wind one. Probably, the number of the ratan goby increase in storm weather.
* наук. кершник - доц. В.В. Заморов, к.б.н. - кафедра пдробюлогп та загально'1 скологм
Л1сове та садово-паркове господарство
31
Дослвдження проводили у пiвнiчно-схiднiй частинi Одесько! затоки, де прибережна зона не захищена протизсувними берегозахисними спорудами, i тому вона зберегла природний рельеф дна (тсок з вапняковими скелями). Такий рельеф верхньо! сублiторалi сприятливий для помешкання та розмноження багатьох видiв придонних риб, зокрема бичюв.
Метою ще! роботи було вивчення динамши вудебного лову бичюв на ске-лясто-пiщаному мiлководдi прибережно! зони Одесько! затоки.
Матерiал i засоби. Лов бичюв здшснювали на типовш для швшчно-схвдно! частини Одесько! затоки прибережнiй дiлянцi довжиною 800 метрiв i шириною 30 мет^в, глибиною до 1 метра (мГж селищами Лiски i Фонтанка). Рибу ловили вудкою (донною i поплавцевою, гачок № 5-7), наживкою слугувала мiдiя. Матерiал збирали з березня по жовтень щотижня з 1988 по 1999 р. Мкце, знаряд-дя лову i наживка не змшювалися протягом усього перюду дослiджень. Динамiку чисельностi бичюв анатзували за значенням ввдносно! величини уловiв. Цей по-казник ввдповвдае кiлькостi риб (екз.), спiйманих одним рибалкою за промисловий день (екз./рибалку).
Результати та обговорення. За останш 30 роюв в Одеськiй затощ виявле-но 13 видiв бичюв (Замбриборщ та iн., 1995). У швшчно-схщнш частит затоки бшя берега в вудебних уловах нами ввдзначено 8 видiв: бичок чорний Gobius niger L., бичок-кнут Mesogobius batrachocephalus (Pallas), бичок рудий Neogobius cephalarges (Pallas), бичок-ратан N. ratan (Nordmann), бичок-ирман N. syrman (Nordmann), бичок-бабка N. fluviatilis (Pallas), бичок-кругляк N. melanostomus (Pallas), бичок-губан N. platyrostris (Pallas).
За час проведення дослвджень спшмано 3841 бичок. Найчисленнiшими були бичок-ратан (45 %) i бичок рудий (42,5 %). За ними йдуть бичок-кругляк (7 %) i бичок-кнут (1,1 %). Кшьюсть iнших видiв в уловах становила менше нiж 1 %.
У 1990-1992 рр. бички майже не ловилися бшя берега через часта заморт явища у твшчно-схвднш частит затоки. Тому в таблищ ми подаемо середню величину уловiв за цi три роки.
У веснят сезони 1998, 1989, 1993 та 1996 рр. в уловах домшував бичок рудий. В щ роки весна була тзньою, але сильних хвильових явищ у затощ не спо-стерiгалося. Рання весна, швидкий прогрiв води бшя берега (до 6-7 °С), часта шторми ввдзначалися в 1994, 1995, 1997-1999 рр. В щ роки на прибережному мшко-воддi в основному ловився бичок-ратан (табл. 1).
Влггку 1988 i 1989 р. вудебний лов нами майже не здшснювався. У цей же сезон протягом 4 роюв, з 1993 по 1996 рр., величини уловiв двох видiв риб змшювалися без будь-яко! закономiрностi, i в цшому за щ роки кшьюсть виловлених бичка рудого (12,8 екз./рибалку) i бичка-ратана (11 екз./рибалку) майже не вiдрiз-нялась.
Звичайно влггку переважае штильова погода. Проте у 1997 i 1999 р. кшьюсть дшв з виряною погодою становила приблизно половину ввд усього лггаього сезону. В щ роки бичок-ратан домшував в уловах. Влику 1998 р. переважала штильова погода i часташе ловився бичок рудий.
Вирове хвилювання в пiвнiчно-захiднiй частиш Чорного моря активiзуеть-ся у вересш. Штиль в Одеськiй затощ в цей час бувае рвдко i, в основному в останнш декадi вересня. У 1993-1996, 1998 рр. тд час штормово! погоди бшя берега краще ловився бичок-ратан.
Табл. 1. Шдносна величина улов ¡в (екзУрибалка) бичка рудого, бичка-ратана та бичка-кругляка по мкяцях з 1988 по 1999 рр. __у твтчно-ааднт частит ОдеськоХ затоки._
Мгсятл
Роки Березень Квггень Травень Червень Липень Серпень Вересень Жовтень
А В С А В С А В С А В С А В С А В С А В С А В С
1988 - - - 1,5 - 0,5 5,5 - 1 10 8 1 20 7 -
1989 3,5 1 - 3 - 1 - - - - - 1 - - - 20 19 - 11,5 1 - - - -
1990-1992 1 1 1 - 1
1993 7,3 2,5 2,2 - 4 - 3 10 - - - - 6 8 - 21 12 -
1994 - - - 3,5 5,5 - 4 6 2,5 10 7 5 9,5 10,6 1 - 5 - 19,4 32,6 - 1,5 7 -
1995 11 17 - 4 20 3 4,6 10,5 3,5 15,5 21 2,5 16,2 13,5 - 15,5 3,3 - - 7,8 - 12,6 26,6 -
1996 - - - 9,5 7 0,5 8,3 2,6 - 20 7,5 - 12,2 18,7 - 9,3 10,3 - 5 23,5 - 18 5,5 -
1997 2 3,6 - 4,5 8,5 0,5 14,3 26 6,6 8 10,7 - 13,2 17,2 - 11,7 19 0,25 20 5,5 - 14,3 5,8 -
1998 3,3 5,3 - 7,3 13 3,3 5 7 2,5 11,8 6,8 2,8 15,6 14,6 - 12,7 12,5 3,7 15,6 19 - 14 18,2 -
1999 6 7,4 - 10,3 12,6 0,3 8,5 11 - 7,2 8 - 15 12 - 7 7,6 - 7 4,5 - 14,6 16,6 -
При\птка: « - » - вщсутшсть даних, А - бичок рудий, В - бичок-ратан, С - бичок-кругляк.
У вересш 1988-1989, 1997 i 1999 рр. бiльшiсть особин бичка рудого (до 70 %) було виловлено в останшх числах мшяця при безвггрянш погодi.
У жовтнi 1998, 1993, 1996, 1998 i 1999 рр. простежувався прямий зв'язок мiж збшьшенням уловiв бичка-ратана та посиленням вггрового хвилювання. При зменшеннi сили виру збшьшувався вилов бичка рудого (1994, 1995 i 1997 рр.).
Порiвнюючи динамiку уловiв бичка рудого i бичка-ратана зi змiною пого-дних умов в окремi мiсяцi, можна припустити, що збiльшення чисельностi i тд-вищення харчово! активностi бичка рудого на мiлководдi бiля берега спостер^а-лося лише за тихо! погоди при досить широкому дiапазонi температури води вщ 4,5 °С до 27 °С. Мабуть, бичок-ратан бшьш пристосований до хвильового впливу (силою до 3-х батв) i тому вiн не вiдходить вщ берега за штормово! погоди, вна-слiдок чого частiше потрапляеться на вудку. Однак цей вид припиняе ловитися при знижент температури нижче шж 6 °С.
Нашi результати ствпадають з даними лiтератури, де вказуеться, що форма i розмiри черевного присоску бичка рудого передбачають його помешкання в мкцях, захищених вiд прибою (Овчаров, 1996; Пинчук, 1963, 1968).
Протягом усього перюду дослiджень трете мiсце в уловах займав бичок-кругляк. Його висока чисельшсть вiдзначалась в прибережнш зонi затоки перева-жно з кшця квiтня до кiнця червня тд час нерестових мiграцiй у прибережну зону (Календарь распределения..., 1971). Бшя берега цей вид ловився лише за тихо! погоди, а при вггровому хвилюванш вш вiдходив на глибину. Бичок-кругляк також мае слабко розвинений присосок (Овчаров, 1996). Частка бичка-кругляка залиша-лася стабшьною протягом 7 роив (у 1988, 1989, 1993-1995, 1997-1998 рр.) i стано-вила близько 10 %. У 1996 i 1999 р. бичок-кругляк майже не ловився. Можливо, зниження уловiв пов'язано з активiзацiею зсувних процеив у весняний перюд, що спричинило змiну рельефу дна i сильне замулення Грунту, чого бичок-кругляк уникае (Смирнов, 1986).
На мiлководдi затоки бичок-кнут трапляеться iз середини березня до сере-дини квггня. Протягом цього часу вш здiйснюе нерестовi мiграцii у прибережну зону (Калинина, 1976; Моисеева, Руденко, 1978; Дренски, 1948). Протягом усього перюду дослщжень, ввдносна величина уловiв цього виду майже не змшювалася i становила 1 екз./рибалку.
В результата наших дослщжень вперше виявлено, що на незахищеному бе-регозахисними спорудами скелясто-пiщаному мiлководдi прибережно! зони Оде-сько! затоки вудебт улови бичка рудого зростають у штильову погоду i зменшу-ються пiд час вiтрового хвилювання. Бичок-ратан, мабуть, бшьш стшкий до хви-льового впливу, тому його улови зростають за штормово! погоди.
Лггература
1. Замбриборщ Ф.С., Винникова М.А., Заморов В.В. Рыбы Одесского залива в прошлом и настоящем// Науч. труды Зоол. музея Одесского госун-та. - 1995. - Т. 2. - С. 19-26.
2. Календарь распределения основных промысловых рыб Азовско-Черноморского бассейна. - М.: Минрыбхоз, 1971. - 129 с.
3. Калинина Э.М. Размножение и развитие азовско-черноморских бычков. - Киев: Наук. думка., 1976. - 120 с.
4. Майский В.Н. Питание бычка-кругляка и использование им кормовой базы Азовского моря// Тр. АЗНИИРХ. - 1960. - 1, вып. 1. - С. 361-400.
Науковий вкник, 2001, вип. 11.1_
5. Моисеева Е.Б., Руденко В.И. Эколого-физиологические особенности нереста бычков ОоЫт Ъа^аскосерка1ш и ОоЫт melanostomus в аквариумных условиях// Тез. докл. II Всесоюзн. конф. по биологии шельфа. - М.: Наука, 1978. - Т. 1. - С. 67-68.
6. Овчаров О.П. О прикреплении к субстрату некоторых черноморских рыб// Вопросы морской биологии. - Киев: Наук. думка, 1996. - Вып. 1. - С. 110-114.
7. Пинчук В.И. Бычки группы РопПсо1а (¡¡рп) и некоторые стороны проблемы видообразования// Зоол. журн. - 1963. - Т. 42, вып. 12. - С. 1841-1848.
8. Пинчук В.И. Новые данные по систематике бычков группы РопПсо1а Щш в связи с проблемой внутривидовой изменчивости и видообразования// Вопр. ихтиологии.- 1968.- Т. 8, вып. 4. - С. 619-627.
9. Смирнов А.И. Фауна Украины. Рыбы. - Киев: Наук. думка. - 1986. - Т. 8, вып. 5. -
320 с.
10. Дренски П. Състав и разпространение на рибите в България// Годишн. Софиск. ун-т Природо-мат. фак. - 1948. - 44, № 3. - С. 11-71._
УДК 579.585.1: 616.99 (262.55) Астр. Юрш Квач - Одеський Нащональний
Утверситет
СУЧАСН1ДАН1 ЩОДО УРАЖЕНОСТ1 РИБ РОДИНИ GOBIIDAE ОДЕСЬКО1 ЗАТОКИ I ХАДЖИБЕЙСЬКОГО ЛИМАНУ ЯК 1НДИКАТОР ЕКОЛОГ1ЧНОГО СТАНУ СЕРЕДОВИЩА
В умовах пресингу на екосистему порушуеться система паразит-господар, що сприяе збшьшенню випадюв захворювання органiзмiв у популяцп. Протягом дослщжень вивча-лася паразитофауна представниюв родини Gobiidae, яю е найбшьш масовими видами риб прибережних бiоценозiв. Визначений вщсоток ураження паразитами бичюв з водоймищ з рiзним ступенем антрошчного навантаження (Одеська затока та Хаджибейський лиман).
Y. Kvach - Odessa National University
Modern data on invasions of goby fishes (gobiidae) in the odessa bay and the khadzhibey estuary as indicator of ecological condition of environments
The pressing conditions break the parasite-host system in habitat and increase the number of ill organisms in population. In the study a parasite fauna of the goby fishes (Gobiidae) as massive fish species of coastal habitat are shown. Fish parasites and invasion degree of gobies from water areas with different human influence (the Odessa Bay and Khadzhibey Estuary) were been identified.
1нфекцшш та швазшт захворювання регулюють чисельшсть оргатз1Шв у популяцп. Риби е як основними, так i про]Шжними господарями багатьох парази-TiB, яю уражують риб, nraxiB i ссавщв (людину включно). В умовах багатофакто-рного пресингу на бюценоз порушуеться система паразит-господар, що призво-дить до збшьшення випадюв захворювання органiзмiв у популяцп. Тому досль дження паразитофауни риб може бути використане при оцшщ еколопчного стану водоймища.
Метою дано! пращ е вивчення паразитофауни представниюв родини Gobiidae, яю е найбшьш масовими видами риб прибережних бiоценозiв. Протягом дослщження визначалися паразитичнi гельмшти цих риб в водоймищах з рiзним антропiчним навантаженням. Нами було проведено порiвняння риб з окремих дi-лянок Одесько! затоки, з особинами з твденно! частини Хаджибейського лиману.
* наук. кершник - С.П. Ужевська, кафедра зоологИ'
Лкове та садово-паркове господарство
35
