Научная статья на тему 'Характеристика придонного екологічного комплексу риб літоралі Дніпровського водосховища'

Характеристика придонного екологічного комплексу риб літоралі Дніпровського водосховища Текст научной статьи по специальности «Биологические науки»

CC BY
250
50
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Журнал
Ukrainian Journal of Ecology
Область наук
Ключевые слова
БИЧКИ / ПРИБЕРЕЖНі УГРУПОВАННЯ / ДНіПРОВСЬКЕ ВОДОСХОВИЩЕ

Аннотация научной статьи по биологическим наукам, автор научной работы — Новіцький Р. О., Хобот В. В.

Проаналізовано видовий склад бичків, їх кількісні та якісні параметри у прибережній зоні Дніпровського водосховища. Досліджено структурно-функціональні особливості організації прибережних угруповань бичкових у досліджуваному районі. Проаналізовано особливості просторового розміщення представників родини Бичкові (Gobiidae) на акваторії водосховища та їх роль у прибережних угрупованнях риб.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Характеристика придонного екологічного комплексу риб літоралі Дніпровського водосховища»

Р. О. Новіцький, В. В. Хобот ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИДОННОГО ЕКОЛОГІЧНОГО КОМПЛЕКСУ РИБ ЛІТОРАЛІ ДНІПРОВСЬКОГО ВОДОСХОВИЩА

Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара

Проаналізовано видовий склад бичків, їх кількісні та якісні параметри у прибережній зоні Дніпровського водосховища. Досліджено структурно-функціональні особливості організації прибережних угруповань бичкових у досліджуваному районі. Проаналізовано особливості просторового розміщення представників родини Бичкові (Gobiidae) на акваторії водосховища та їх роль у прибережних угрупованнях риб.

Ключові слова: бички, прибережні угруповання, Дніпровське водосховище

Р. А. Новицкий, В.В. Хобот ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИДОННОГО ЭКОЛОГИЧЕСКОГО КОМПЛЕКСА РЫБ ЛИТОРАЛИ ДНЕПРОВСКОГО ВОДОХРАНИЛИЩА

Днепропетровский национальный университет им. Олеся Гончара

Проанализирован видовой состав бычков, их количественные и качественные параметры в прибрежной зоне Днепровского водохранилища. Исследованы структурно-функциональные особенности организации прибрежных группировок бычковых в исследуемом районе. Проанализированы особенности пространственного размещения представителей семейства бычковые (Gobiidae) на акватории водохранилища и их роль в прибрежных сообществах рыб.

Ключевые слова: бычки, прибрежные сообщества, Днепровское водохранилище

R. A. Novitskiy, V. V. Khobot CHARACTERISTICS OFBENTHIC FISH COMMUNITY OF DNIEPER STORAGE POOL LITTORAL ZONE Oles Honchar Dnipropetrovsk National University

Specific composition of bull-calves is analyzed together with their quantitative and quality parameters in the littoral zone of the Dnepr storage pool. The structural-functional features of organization of littoral communities of bull-calves were studied. The patterns of spatial distribution of Bull-calf (Gobiidae) representatives were analyzed for the storage pool; their role in the littoral fish communities was clarified.

Key words: bull-calves, littoral communities, Dnieper storage pool

Бичкові (Gobiidae) - родина ряду Окунеподібні, це - морські та прісноводні риби довжиною

0,1-30,0 см. Родина включає 200 родів та 850 видів. Це бентофаги, рідше хижаки. Веснянонерестуючі риби - літофіли чи амофіли, ікру відкладають у гнізда (Фауна..., 1986). Незважаючи на досить тривалий термін вивчення родини бичкових, ця група риб продовжує бути однією з найменш досліджених. Зокрема в Україні, більш детальну увагу цим рибам почали приділяти тільки у останній чверті XX століття (Короткий, 1937; Амброз, 1956; Мельников, 1953; Булахов и др., 1977).

Бички відіграють досить суттєву роль у формуванні трофічних та екологічних умов, що склалися у межах Дніпровського водосховища. З одного боку вони інтенсивно споживають бентосні організми, деякі - молодь риб, планктон, що негативно відображається на загальному іхтіокомплексі промислових видів, а з іншого - вони самі є об’єктом живлення інших риб (насамперед судака та окуня). Тим не менш, дослідженням цієї групи риб на водосховищі (починаючи з моменту його створення - початок 1930-х років XX століття, та після реконструкції

- 1947 р.) не приділялося відповідної уваги (Мельников, 1953).

Так, до 1960-х років у наукових звітах і публікаціях родина бичкових зазначалася однією групою - «бички». Часто дані подавалися сумарно у групі так званого «дріб’язку». У різних джерелах по різному називали один і той же вид. Так бичком бабкою називали і головача, і пісочника, інші види йшли в групі «бичок бубир». Дані невідповідності заважали проведенню порівняльного аналізу стану популяцій бичків у часовому аспекті (Короткий, 1937).

У басейні Дніпровського водосховища відзначено усього 8 видів бичків, з яких у останні роки відмічено лише 7 видів: бичок кругляк, бичок головач, бичок пісочник, бичок гонець, бичок мартовик, бичок цуцик, бичок зірчаста пуголовка (Зимбалевская и др.., 1989. За даними досліджень, у 2005 р. іхтіофауна Дніпровського водосховища поповнилася ще одним видом -бичком Браунера Benthophiloides brauneri (Новіцький та ін., 2008).

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Основою для даної науково-дослідної роботи стали матеріали, зібрані на акваторії Дніпровського водосховища у складі комплексних досліджень іхтіологічної групи лабораторії біомоніторингу НДІ біології, Державних управлінь охорони водних живих ресурсів та регулювання рибальства Запорізької та Дніпропетровської областей (облдержрибінспекцій).

Дослідження здійснювалися на акваторії Дніпровського водосховища у літній період у 2008-2010 pp. (III декада липня - І декада серпня). Відбір проб здійснювався дрібновічковим неводом (довжиною 15,0 м, з вічком 0,7 см у крилах та 0,3 см у кулі) у прибережній (до глибини 1,7 м) зоні на всій акваторії Дніпровського водосховища. Збір і обробка проб здійснювалися за стандартними іхтіологічними методиками (Правдин, 1966; Кузнецов, 1985; Пахоруков, 1980). У роботі використовувалися загальновизнані іхтіологічні визначники (Маркевич, 1954; Веселов, 1977). Для визначення базових параметрів бичкових у Дніпровському водосховищі, за період досліджень відібрано 74 проби у 2008 році, 84 - у 2009 р. та 78 - у 2010 р. Проаналізовано 3863 представника з родини Бичкові, які ідентифіковані за допомогою визначників, види занесені до Червоної книги України, підлягали неповному біологічному аналізу на місці вилову і тут же були відпущені у водойму.

Зібраний матеріал оброблявся в лабораторії біомоніторингу та охорони природи ДНУ ім. Олеся Гончара. Визначалися: вид риби, довжина тіла та маса. Опрацювання та аналіз результатів проводився за допомогою прикладних програмних пакетів Microsoft Excel та STATISTICA 6.0 for WINDOWS.

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Проведеними у 2008-2009 pp. дослідженнями прибережної зони було зареєстровано 7 видів бичків із 4 родів. Серед бичків найбільш розповсюдженими та чисельними на акваторії Дніпровського водосховища є бичок пісочник (Neogobius fluviatilis, Pallas, 1814), бичок головач (Neogobius kessleri, Gunther, 1861), бичок гонець (Neogobius gymnotrachelus, Kessler, 1857) та бичок кругляк (Neogobius melanostomus, Pallas, 1814). Менш поширені - бичок мартовик (Mesogobius batrachocephalus, Pallas 1814) та бичок цуцик (Proterorhinus marmoratus, Pallas, 1814). Серед даної групи риб є такі види, що зустрічаються дуже рідко, поодиноко, до них належать бичок пуголовка зірчаста Benthophilus stellatus, Sauvage, 1881 (табл. 1). Останній занесеній до Червоної книги України - має статус рідкісного виду (Червона..., 2009) та Червоного списку Дніпропетровської області.

Таблиця 1

Розповсюдженість бичкових по різних ділянках Дніпровського водосховища (частота потрапляння в пробах)

Вид Верхня ділянка Середня ділянка Нижня ділянка Самарська затока

Neogobius melanostomus (Pall., 1814) ++ +++ ++ ++

Neogobius kessleri (Gunt., 1861) ++ + ++ +

Neogobius fluviatilis (Pall., 1814) +++ +++ +++ +++

Neogobius gymnotrachelus (Kessl., 1857) ++ ++ + +

Mesogobius batrachocephalus (Pall., 1814) + + + -

Proterorhinus marmoratus (Pall., 1814) ++ ++ + +

Benthophilus stellatus (Sauv., 1874) + - - +

Примітки: +++ - вид домінант серед бичкових (зустрічається у 75 % і більше проб); ++ - звичайний вид (2550 % проб); + - поодинокі особини (10 % і менше); — вид не реєструється.

У прибережній зоні Дніпровського водосховища усереднена чисельність бичків за роки досліджень склала 84,7 екз./100 м2 при загальній чисельності риб - 1670,4 екз./100 м2, тобто близько 5,1 %.

Це є показником превалювання бичкових у порівнянні із іншими угрупованнями риб, крім того це може слугувати наглядним показником прогресування даної групи. За біомасою показники становлять 273,2 г/100 м2 від загальної біомаси прибережних угруповань які складають 3130,3 м2 (досягає 8,7 % загальної біомаси). Різні ділянки водосховища характеризуються неоднорідністю їхніх складових компонентів, як абіотичних, так і біотичних. Це обумовлює типологічну різноякісність біотопів і, як наслідок цього, характер розподілу видів.

При дослідженнях угруповань риб з родини Бичкові у прибережній зоні Дніпровського водосховища взято два головних параметра - чисельність та біомасу, що дають найбільш повну оцінку даній групі риб на даному етапі досліджень. Стосовно чисельності - вона коливалась з року в рік, але значних коливань не спостерігається, це є свідченням поступового пристосування риб до місцевих умов існування (табл. 2). Крім того спостерігається тенденція до поступового збільшення чисельності бичкових в нашому регіоні.

Після проведеної статистичної оцінки чисельності ми з’ясували, що середня чисельність бичків по Дніпровському (Запорізькому) водосховищі за останні 3 роки досліджень склала 84,7 ± 5,7 екз./100 м2, досягаючи максимуму у 2009 році (111,7 ± 7,7 екз./100 м2) та мінімуму у 2008 р. -

55,4 ± 3,7 екз./100 м2.

Таблиця 2

Чисельність бичкових у різні періоди досліджень, екз./100 м2

2008 p. 2009 p. 2010 p.

B. stellatus, Sau., 1881 0,06 ± 0,02 0,07 ± 0,01 0,0 ± 0,0

M. batrachocephalus, Pall. 1814 0,8 ± 0,06 5,4 ± 0,5 3,2 ± 0,4

N. fluviatilis, Pall., 1814 25,5 ± 1,2 40,0 ± 2,7 45,3 ± 2,9

N. gymnotrachelus, Kessl., 1857 6,9 ± 0,5 15,4 ± 0,9 11,8 ± 0,6

N. kessleri, Gun., 1861 0,8 ± 0,1 3,4 ± 0,2 1,9 ± 0,1

N. melanostomus, Pall., 1814 10,3 ± 0,8 31,0 ± 1,7 13,1 ± 0,5

P. marmoratus, Pall., 1814 10,9 ± 0,8 16,1 ± 1,5 11,3 ± 1,0

Всього 55,4 ± 3,7 111,7 ± 7,7 86,9 ± 5,9

Що стосується біомаси досліджених видів, то середня біомаса бичків у Дніпровському (Запорізькому) водосховищі, склала 273,2 ± 16,0 г/100 м2, досягаючи максимуму у 2009 році (410,2 ± 21,8 г/100 м2), причини цьому були наведені вище, при характеристиці чисельності, і мінімуму відповідно у 2008 році (188,6 ± 11,8 г/100 м2) - див. табл. 3. Причому саме в роки критичних значень біомаси (тобто у 2008 та 2009 рр.), у досліджуваному регіоні було виловлено бичка пуголовку зірчасту.

Із семи видів бичкових найбільш розповсюдженим у Дніпровському водосховищі є бичок пісочник. З кожним роком його чисельність зростає і у 2010 році сягнула 45,3 ± 2,9 екз./100 м2 при біомасі 160,5 ± 9,0 г/100 м2, у порівнянні з 2008 роком коли чисельність і біомаса становили

25,5 ± 1,2 екз./100 м2 і 99,9 ± 5,7 г/100 м2 відповідно. Далі йде бичок кругляк - його чисельність коливалась від 10,3 ± 0,8 екз./100 м2 (2008 р.) до 31,0 ± 1,7 екз./100 м2 (2009 р.), але у минулому році різко впала до 13,1 ± 0,7 екз./100 м2.

За ними розміщаються бичок гонець, який має наближені параметри близько 11,8 ± 0,6 екз./100 м2, не далеко від нього та бичок цуцик - 11,3 ± 1,0 екз./100 м2 Незначні показники проявляє бичок головач та бичок мартовик - до 3,2 ± 0,4 екз./100 м2.

Замикає цей ряд новий для Дніпровського водосховища вид - бичок пуголовочка зірчаста. Його присутність не перевищує 0,1 % від чисельності усіх інших риб (на 2008-2009 роки), що є досить добре, оскільки в інші роки він не відзначався взагалі (до речі у 2010 році він також не був відмічений. При чисельності до 0,06 ± 0,01-0,07 ± 0,01 екз./100 м2.

Таблиця 3

Біомаса бичкових у різні періоди досліджень, г/100 м2

2008 p. 2009 p. 2010 p.

B. stellatus, Sau., 1881 0,02 ± 0,01 0,04 ± 0,01 0,00 ± 0,00

M. batrachocephalus, Pall. 1814 1,9 ± 0,2 29,7 ± 1,7 4,4 ± 0,4

N. fluviatilis, Pall., 1814 99,9 ± 5,7 110,3 ± 5,4 160,5 ± 9,0

N. gymnotrachelus, Kessl., 1857 9,4 ± 0,8 24,1 ± 1,6 18,4 ± 2,0

N. kessleri, Gun., 1861 8,1 ± 0,6 9,5 ± 0,7 8,0 ± 0,6

N. melanostomus, Pall., 1814 62,4 ± 3,7 228,5 ± 11,5 25,0 ± 1,7

P. marmoratus, Pall., 1814 6,7 ± 0,6 7,8 ± 0,7 4,2 ± 0,4

Всього 188,6 ± 11,8 410,2 ± 21,8 220,7 ± 14,3

Розподіл бичкових по ділянках Дніпровського водосховища станом на 2008-2010 роки має нерівномірний характер. Максимальна чисельність бичків спостерігається на середній ділянці і

становить 115,9 ± 7,1 екз./100 м2, та мінімальна у Самарській затоці і становить 40,5 ± 3,8 екз./100 м2, біомаса становить 462,0 ± 24,1 та 98,5 ± 5,8 г/100 м2 відповідно.

Головним домінантами за чисельністю на всіх ділянках є бичок пісочник чисельність якого коливається в межах 65,3-32,3 % (54,2 ± 3,2 -26,3 ± 1,6 екз./100 м2) від загальної чисельності бичкових на кожній із ділянок, субдомінанти - бики кругляк, гонець та цуцик, залежно від ділянки. За біомасою на всіх ділянках крім середньої (де домінує бичок кругляк 62,6 % (287,4 ± 14,8 г/100 м2)) домінує також бичок пісочник - 54,5-80,3 % (79,2 ± 4,1-208,4 ± 10,7 г/100 м2 г/100 м2), на середній ділянці його частка складає лише 19,5 % (87,5 ± 4,5 г/100 м2). Субдомінантам на верхній, нижній ділянках та у Самарській затоці виступає бичок кругляк, а на середній - бичок пісочник.

При досить різноманітному спектрі живлення всі бички Дніпровського водосховища розподіляються на дві основні групи. Це хижаки (бичок головач і бичок мартовик) і бентофаги, які споживають безхребетних гідробіонтів. Крім того, практично всі види бичків інтенсивно живляться ікрою інших видів риб. Частка бичків-хижаків складає 46,1 % за чисельністю, та 48,4 % за біомасою, відповідно бентофаги складають 53,9 % та 51,6 %.

На рис. 1 показано співвідношення основних трофічних груп бичків на різних ділянках водосховища. Так на верхній ділянці до 55,1 % чисельності, складають бички-хижаки, за біомасою, також спостерігається їх домінування - 67,8 %. На середній ділянці як за чисельністю так і за біомасою домінують бички-бентофаги і відповідно становлять 58,8 % та 77,7 %. Нижня ділянка відрізняється від інших тим, що за чисельність тут переважають бентофаги - 64,8 %, але не за біомасою де вони становлять лише 39,7 %, у свою чергу хижаки за біомасою утримують позицію на 60,3 %. Найбільшою представленістю хижаків до 62,9 % за чисельністю та 82,9 % за біомасою виділяється Самарська затока.

Рис. 1. Розподіл бичкових по трофічним групам залежно від району досліджень

На наш погляд, основною причиною, що обумовлює даний розподіл, є поступове збільшення чисельності бичка мартовика та головача від нижньої до верхньої ділянок. Крім того, відсоток біотопів, яким, як було встановлено, віддають перевагу хижі бички саме для мешкання, а не для нересту, більше саме у Самарській затоці, де хижаки домінують.

ВИСНОВКИ

1. Встановлено 7 видів бичків з 8, що реєструються у водосховищі: бичок кругляк, бичок головач, бичок пісочник, бичок мартовик, бичок гонець, бичок цуцик і бичок зірчаста пуголовка (занесений до Червоної Книги України).

2. Бичкові займають суттєву частку у загальній структурі прибережного іхтіоценозу (5 % чисельності всіх видів риб у прибережжях).

3. Доведено, що бички збільшують свою представленість і частку у прибережних іхтіоценозах, є найбільш прогресуючою групою серед короткоциклових риб прибереж. Домінуюче положення займає бичок пісочник (М А^тй^) - 52 % від загальної кількості бичків, чисельність якого на 2010 рік сягнула 45,38 ± 2,91 екз./100 м2, аналогічна ситуація і з біомасою, він тримає

лідерство і складає 160,53 ± 9,03 г/100 м2, субдомінантам як по чисельності так і по біомасі є бичок кругляк (N. melanostomu) - 15 % загальної кількості бичкових, показник чисельності якого складає 13,19 ± 0,75 екз./100 м2, а біомаси - 25,05 ± 1,72 г/100 м2.

4. Чисельні показники усіх бичків (за винятком бичка гінця) у відкритих прибережжях збільшується на 25-75 % щороку. Це стосується всіх функціональних груп - хижаків, проміжних хижаків і бентофагів.

Виходячи з вищевикладеного, у даний час Бичкові поступово починають відігравати досить суттєву роль у балансі прибережних іхтіоценозів, а деякі з їх представників, зокрема, новий вид мартовик, а також головач при спалахах чисельності можуть негативно впливати на розвиток перших поколінь промислових видів риб. Це свідчить про необхідність продовження досліджень представників цієї родини не тільки з науковою метою, а і для розробки та впровадження заходів щодо регуляції чисельності запобігання можливого негативного впливу цих риб на баланс іхтіоценозу прибереж і всієї гідроекосистеми Дніпровського водосховища в цілому.

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ Фауна Украины (у 40 томах) Т 8: Рыбы [Текст]. - К. : Наук. думка, 1986. - Т. 8. - Вып 5. - С. 176178.

Короткий И. І. Іхтіофауна порожистої частини р. Дніпра та її зміни під впливом побудування греблі Дніпрельстану [Текст] / Й. І. Короткий - Д.: ДГУ, 1937. - Т. 2. - 257 с.

Амброз А. И. Рыбы Днепра, Южного Буга и Днепровско-Бугского лимана [Текст] / А. И. Амброз

- К.: Нзд-во АН УССР, 1956. - 405 с.

Мельников Г. Б. Формирование и пути реконструкции ихтиофауны Днепровского водохранилища после восстановления плотины ДнепроГЕСа [Текст] / Г. Б. Мельников // Тр. Всесоюз. гидробиол. об-ва АН СССР. - 1953. - Т. 11. - С. 163-188.

Булахов В. Л. Характеристика ихтиофауны и рыбного промысла Запорожского водохранилища [Текст] / В. Л. Булахов, В. В. Василенко, С. Н. Тарасенко // В сб.: Биол. аспекты охраны и рационал. использ. окружающей среды. - Днепропетровск, 1977. - С. 51-59.

Зимбалевская Л.Н. Бычки пресных водоемов [Текст] / Л. Н. Зимбалевская, П. Г. Сухойван, М. И. Черногоренко. - К.: Наук думка, 1989. - 119 с.

Новіцькиґі Р. О. Бичок пуголовка Браунера Benthophiloides brauneri Beling et Iljin, 1927 (Gobiidae, Perciformes) - новий вид іхтіофауни Дніпровського (Запорізького) водосховища [Текст] / Р. О. Новіцький, О. О. Христов, Д. Л. Бондарев // Вісн. зоології, 2008, 42. - С. 524.

Правдин И. Ф. Руководство по изучению рыб (преимущественно пресноводных) [Текст] / И. Ф. Правдин. - М.: Пищ. пром-сть, 1966. - 376 с.

Кузнецов В. А. Количественный учет молоди рыб [Текст] / В. А. Кузнецов // Типовые методики исследования продуктивности видов рыб в пределах их ареалов. - 1985. - С. 26-33.

Пахоруков А. М. Изучение распределения молоди рыб в водохранилищах и озерах [Текст] / А. М. Пахоруков. - М.: Наука, 1980. - 64 с.

Маркевич О. П. Визначник прісноводних риб УРСР [Текст] / О. П. Маркевич. - К.: Рад. школа, 1954. - 208 с.

Веселов Е. А. Определитель пресноводных рыб фауны СССР [Текст] / Е. А. Веселов. -М.: Просвещение, 1977. - 123 с.

Червона книга України. Тваринний світ [Текст] / І. А. Акімов. - К.: Глобалконсалтинг, 2009. - 600 с.

REFERENCES

Fauna of the USSR (in 40 vol.). Vol 8: Fishes. - К.: Naukova Dumka, 1986. - Vol. 8. - Issue 5. - P. 176-178. [in Russian]

Korotkiy J.I. Ichthyofauna of Dnieper cataracted part and its changes after construction of Dnieprelstan dam. - D.: DGU, 1937. - Vol. 2. - 257 p. [in Ukrainian]

Ambroz A. I. Fishes of Dnieper, South Bug, and Dnieper-Bug Liman. - К.: Ukrainian Acad. Sc. Publ., 1956. - 405 p. [in Russian]

Melnikov G.B. Evolution and reconstruction of Dnieper storage pool ichthyofauna after restoration of Dnieper hydro power station dam // Transactions All-Soviet Union Hydrobiol. Soc. USSR Acad. Sc. -1953. - Vol. 11. - P. 163-188. [in Russian]

Bulakhov V.L., Vasilenko V.V., Tarasenko S.N. Characteristics of ichthyofauna and fishery of Dnieper storage pool // In: Biological aspects of environment conservation and sustainable use. -Dniepropetrovsk, 1977. - P. 51-59. [in Russian]

Zimbalevskaia L.N., Sukhoyvan P.G., Chernogorenko M.I. Gobiidae of fresh water. - K.: Naukova Dumka, 1989. - 119 p. [in Russian]

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Novitskiy R.O., Khristov O.O., Bondarev D.L.Benthophiloides brauneri Beling et Iljin, 1927 (Gobiidae, Perciformes) - new species in Dnieper storage pool // Visnyk Zoologii, 2008. - 42. - P. 524. [in Ukrainian]

Pravdin I.F. Freshwater fishes study guide. - M.: Pishchevaia promyshlennost, 1966. - 376 p. [in Russian]

Kuznetsov V.A. Quantitative count of young fishes // Typical research methods of birds productivity within areals. - 1985. - P. 26-33. [in Russian]

Pakhorukov A.M. Research of young fish’s distribution in storage pools and lakes. - M.: Nauka, 1980. -64 p. [in Russian]

Markevich O.P. Key to freshwater fishes of Ukraine. - K.: Rad. Shkola, 1954. - 208 p. [in Ukrainian] Veselov Ye.A. Key to freshwater fishes of the USSR. - M.: Prosveshchenie, 1977. - 123 p. [in Russian] Red Data Book of Ukraine. Animals / I. A. Akimov. - K.: Globalconsulting, 2009. - 600 p. [in Ukrainian]

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.