Научная статья на тему 'Сучасна трансформація лісів верхів'я басейну річки Лючки'

Сучасна трансформація лісів верхів'я басейну річки Лючки Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

CC BY
56
20
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
Покутсько-Буковинські Карпати / біогеоценоз / трансформація / Pokuttya-Bukovyna Carpathians / biogeocenos / transformation

Аннотация научной статьи по сельскому хозяйству, лесному хозяйству, рыбному хозяйству, автор научной работы — С. Я. Мілевська

Подається характеристика сучасного стану лісового покриву в межах басейнової екосистеми та оцінюється його антропогенна трансформація на прикладі гірської частини басейну річки Лючки (правої притоки ріки Прут).

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Contemporary transformation forests of the river Luchka drainage–basin

We give the characteristic contemporary condition of the forests cover basins ecosystem and appreciate it's the anthropogenic transformation for example of the mountainous part of the river Luchka drainage-basin (right tributary the river Prut).

Текст научной работы на тему «Сучасна трансформація лісів верхів'я басейну річки Лючки»

Науковий тсиик, 2004, вип. 14.7

УДК 630* 425:630 228 С.Я. МЫевська1 - 1нститут екологи

Карпат НАН Украти

СУЧАСНА ТРАНСФОРМАЦ1Я Л1С1В ВЕРХ1В'Я БАСЕЙНУ

Р1ЧКИ ЛЮЧКИ

Подаеться характеристика сучасного стану люового покриву в межах басейно-во'1 екосистеми та оцшюеться його антропогенна трансформацiя на прикладi прсько" частини басейну рiчки Лючки (право" притоки рiки Прут).

Ключов1 слова: Покутсько-Буковинськi Карпати, бюгеоценоз, трансформацiя.

S. Ya. Milevska - Institute ecology Carpathians NAS of Ukraine Contemporary transformation forests of the river Luchka drainage -basin

We give the characteristic contemporary condition of the forests cover basins ecosystem and appreciate it's the anthropogenic transformation for example of the mountainous part of the river Luchka drainage-basin (right tributary the river Prut).

Keywords: Pokuttya-Bukovyna Carpathians, biogeocenos, transformation.

Глибок антропогенш змши люових екосистем охопили весь Кар-патський регюн i е основною причиною зниження бiотичноi стшкосп фггоце-ноз1в та "хшх багатогранних функцш. Найактуальшшим на сьогодш е прове-дення анашзу масштабностi змiн лiсового покриву, зумовленого, насамперед, зрослим впливом господарсько" дiяльностi, з метою пiзнання механiзмiв ро-зумного управлiння процесами, можливого за умови визначення еколопчних потенцiалiв екосистем [1].

Незважаючи на очевидну актуальшсть проблеми, масштабнiсть спря-мованих антропогенних змiн у лiсах Карпат i прилеглих територiй висвiтлено в лiтературi фрагментарно. Тiльки в роботах М.А. Голубця та спiвавторiв [1-4] вони показаш на рiвнi формацii, субформаци, бiогеоценозних ландшафтних та басейнових екосистем. Таким чином, метою наших дослщжень е виявлення ступеня трансформацп люового покриву на прикладi гiрськоi частини басейну рiчки Лючка - право!" притоки Пруту.

Методичною основою став анашз лiсостанiв за типами люу екологiч-но" класифiкацii [5] у поеднанш з аналiзом "х за спорiдненими, але iнтегрова-шшими таксономiчними одиницями (екологiчна група асощацш, формацiя) класифiкацii М.А. Голубця i К. А. Малиновського [6]. На сьогодш бюгеоцено-тичний покрив гiрськоi частини басейну р. Лючка представлений антропогенно змшеними люовими i сшьськогосподарськими бiогеоценозами в поед-наннi iз штучно створеними екосистемами населених пунк^в. Наступ на лiс здiйснювався з верхшх схилiв гiр для розширення полонин та по берегах по-токiв з метою збiльшення ржш та забудованих земель. Лiсистiсть тепер ста-новить 53,1 % (7601,9 га). Унаслщок рiзних видiв рубань люистють знизилася бiльше, як у 1,8 раза, змшився гiдрологiчний режим територи.

Значнi знелiсенi площi (31 %) вкрш! пiслялiсовими луками (сшожатя-ми, пасовищами), 8,1 % займае ршля, 2,1 % - сади. Девастоваш землi та не-ужитки становлять 1,2 %.

1 79026 Льв1в, вул. Козельницька, 4

УкраТнський державний лкотехшчний унiверситет

У люорослинному вiдношеннi район найбiльше вщповщае вирощу-ванню букових лiсостанiв. Половина видшених нами екологiчних груп асощ-ацш представляють тут формацiю бука европейського. Найхарактернiшi з них: свiжi та волоп мезотрофнi чистi бучини, волоп мезотрофнi грабовi бу-чини, волоп мезотрофш ялицево-смерековi бучини, свiжi евтотрофш грабовi бучини - частка яких становить бшьше, нiж половину (52 %) вщ покрито! ль сом плошд басейну.

Другою за площею е формацiя ялицi бшо1, представлена двома еколо-гiчними групами асощацш: свiжою мезотрофною смереково-буковою яличи-ною та вологою мезотрофною смереково-буковою яличиною, частка яких становить 26 % вщ покрито! лiсом плошi. Ялина европейська (смерека) в еко-лопчному вiдношеннi бiльш варiабельна i охоплюе ширший спектр груп асощацш порiвняно iз формацiею ялицi бшо!, але за площею займае тiльки 15 %. На формаци дубiв звичайного i скельного припадае 3 %. Таку ж приблизно частку в покритш люом плошi басейну мае формащя вiльхи шро1.

Проведений бюгеоценолопчний аналiз показуе, що антропогенна транс-формацiя охопила всi лiсовi формаци дослiджуваного регiону (табл.). У букових люах площа з домшуванням бука зменшилася на 26,4 %. Вона зайнята в основному похщними угрупуваннями: вторинними природними i штучно створеними фггоценозами смереки (15,6 %), граба, сосни, берези, осики та ш-ших деревних порщ (7,9 %).

Табл. Розподт вкритих л^ом земель за пашвними породами в межах основних

л^ових формацш гiрсько'i частини басейну рiчки Лючки

_(над рискою - га, тд рискою - %)_

Формащя Площа формаци Патвт породи

дуб зви-чайний дуб скель-ний бук евро-пейський ялиця бша ялина евро-пейська вшьха с1ра шш1 породи

дуба звичайного 204,5 100,0 59,2 28,9 - 32,8 16,0 - 67,3 32,9 - 45,2 22,2

дуба скельного 87 100,0 62 71,2 - - - - - 25 28,8

бука европейського 3519,9 100,0 47,5 1,3 - 2593,4 73,6 - 550,4 15,6 52,2 1,6 276,4 7,9

ялищ бшо1 1739,8 100,0 - - 908,6 52,2 380,9 21,9 425,1 24,4 - 25,2 1,5

ялини европейсько1 1042,3 100,0 - - 6,8 0,7 20,6 1,9 1012,9 97,2 - 20 0,2

вшьхи с1ро1 265,6 100,0 - - - - - 193,6 72,8 72,0 27,2

Загальна площа 6780,8 100,0 112,9 1,7 - 3541,6 52,2 401,5 5,9 2055,7 30,3 245,8 3,6 423,3 6,3

Найбiльшi змши вщбулися в формаци ялицевих лiсiв. Майже половина !х площ (47,8 %) зайнята похщними люовими й аграрними бюгеоценоза-ми, зокрема, бучняками (52,2 %) та смеречниками (24,4 %). Найменшими змь нами зачеплена формацiя смерекових лiсiв. На 3 % И площд домiнування пе-рейшло до ялищ бшо1 та бука.

50

Збiрник науково-технiчних праць

Науковий ¡¡¡сник, 2004, вип. 14.7

Оцiнюючи загалом масштаби антропогенно! трансформацii коршного лiсового покриву в басейнi р. Лючки, можемо вщзначити, що вона супровод-жувалася iстотним зростанням площ монокультур ялини европейсько! (сме-реки) внаслщок и цiлеспрямованого лiсовирощування в букових i ялицевих типах люу. Тому площа смеречникiв у сучасному люовому покривi становить понад 15 %. Вони бюлопчно нестiйкi, масово поражеш кореневими гнилями i потребують проведення активних лiсогосподарських заходiв. Насамперед, необхщно позбутися вимушено! мсмеречиноманiiм, тобто масового культиву-вання смереки на мющ букових i ялицевих лiсiв. Необхiдно перейти на на-уково-обгрунтовану лiсотипологiчну основу вiдновлення лiсостанiв.

На дшянках з пiдвищеним iнфекцiйним фоном грибiв - збудникiв ко-реневих гнилей доцшьно максимально використовувати природне самовщ-новлення лiсу й орiентуватися навiть на тимчасове домiнування "шонерних" деревних видiв з участю головних лiсоутворювачiв, характерних для вщпо-вщних типiв лiсу.

Найвагомiшим господарським заходом у розладнаних смерекових монокультурах е проведення суцшьно-люоЫчних, насамперед санггарних ру-бань, оскiльки монодомiнантнi смеречники в дубових, букових i ялицевих групах тишв лiсу регiону дослщжень е бiологiчно нестiйкими, особливо до кореневих гнилей та швазш шюдниюв.

Лiтература

1. Голубець М.А., Марискевич О.Г., Крок Б.О. 1 ш. Еколопчний потенщал назем-них екосистем. - Льв1в: Полл1, 2003. - 180 с.

2. Голубець М.А. Сучасний 1 вщновлений люовий покрив Украшських Карпат// Ма-тер1али III з'!зду Укр. бот. т-ва. - К.: Наук. думка, 1965. - С. 94-96.

3. Голубець М.А. Сучасш теоретичт проблеми бюгеоценологп// Укр. ботан. журн. -1978. - 35, № 4. - С. 422-428.

4. Голубец М.А., Борсук Д.В., Гаврилюк М.В. и др. Биогеоценотический покров Бескид и его динамические тенденции. - К.: Наук. думка, 1983. - 240 с.

5. Герушинский З.Ю. Типология лiсiв Украшських Карпат. - Льв1в: Шрамща, 1996. - 208 с.

6. Голубец М.А., Малиновский К.А. Принципы классификации и классификация растительности Украинских Карпат// Ботан. журн. - 1967. - 52, № 2. - С. 189-201.

1 2

УДК582.736.3 Acnip. С.С. Пукас' - Уманський ДАУ

ОЦ1НКА УСП1ШНОСТ1 1НТРОДУКЩ1 SOPHORA JAPONICA L. В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ

Висвгглено поширення Sophora japónica L. у природi i за межами природного ареалу. Вщзначено висою адаптацшш можливосп виду в умовах Правобережного Люостепу Украши. Встановлено, що Sophora japónica L. е перспективною рослиною для штродукцп на данiй територп.

1 Украша, 20300 м. Умань, вул. 1нститутська, 2

2 Наук. кер1вник: проф. В.П. Шлапак, д-р с.-г. наук - Уманський ДАУ

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.