CC BY
227. Osobennosti klinicheskogo techeniya hronicheskih gepatitov smeshannoy virusnoy (HBV HCV) etiologii / G.K. Mirodzhov, R.I. Odinaev, M.I. Sattarova [i dr.] // RZhGGK. - 2009. - # 5. - S. 44-48.
8. Alexander I. Epidemiology of hepatitis B - clinical implications // Alexander I., Kowdley Y. // Med. Gen. - 2006. - Vol. 8. - #4. - S. 10-14.
9. Yakovlev A.A. Neobhodimost sistemnogo podhoda k izucheniyu sochetannyih form virusnyih gepatitov / A.A. Yakovlev, E.S. Pozdeeva // Epidemiologiya i infektsionnyie bolezni. - 2010. - #4. - S. 54-56.
10. Gorbakov VV Estestvennoe techenie sochetannyih gepatitov В i С // Gorbakov VV, Hazanov A.I., Blohina N.P. // Gepatologiya. - 2003. - #1. - S. 21-23.
11. Hronicheskie virusnyie gepatityi i tsirroz pecheni: rukovodstvo dlya vrachey / A.G. Rahmanova, A.A. Yakovlev, E.N. Vinogradova, A.E. Borisov, V.A. Kaschenko; pod red. A.G. Rahmanovoy. - SPb.: Spetslit, 2006. - 413 s.
Робота надшшла в редакщю 21.05.2019 року.
Рекомендована до друку на заидант редакцiйноï колегiï пiсля рецензування
УДК 618.11-006.31-07-08
DOI http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.3267353
В. В. Чайка
СУЧАСНА РОЛЬ ДРИЛ1НГУ ЯСЧНИК1В ШЛЯХОМ ТРАНСВАГ1НАЛЬНО1 Г1ДРОЛАПАРОСКОШ1 ПРИ Х1РУРГ1ЧНШ СТИМУЛЯЦП ОВУЛЯЦП
У БЕЗПЛ1ДНИХ Ж1НОК З СИНДРОМОМ ПОЛ1К1СТОЗНИХ ЯСЧНИК1В
ТА ОЖИР1ННЯМ
Нацiональна медична академ1я тслядипломно! освгги iM. П.Л. Шупика
Summary. Chaika V. V. THE MODERN ROLE OF OVARIAN DRILLING BY TRANSVAGINAL HYDROLAPAROSCOPY IN SURGICAL STIMULATION OF OVULATION IN INFERTILE WOMEN WITH SYNDROME OF POLYCYSTIC OVARY AND OBESITY. - National Medical Academy of Postgraduate Education named after. P.L. Shupik; e-mail: [email protected]. The article analyzes the possibilities and effectiveness of ovarian drilling by transvaginal hydrolaparoscopy compared with the use of abdominal laparoscopic access. The technique of the surgical intervention performing is described, and intraoperative, early and late postoperative results are analyzed. It has been proven that the method of choice for surgical stimulation of ovulation in clomiphen-resistant women with PCOS and obesity is ovarian drilling by transvaginal hydrolaparoscopy.
Key words: polycystic ovary syndrome, infertility, obesity, clomiphen resistance, surgical stimulation of ovulation, transabdominal gas laparoscopy, transvaginal hydrolaparoscopy, ovarian drilling, ovulation, pregnancy.
Реферат. Чайка В. В. СОВРЕМЕННАЯ РОЛЬ ДРИЛЛИНГА ЯИЧНИКОВ ПУТЕМ ТРАНСВАГИНАЛЬНОЙ ГИДРОЛАПАРОСКОПИИ ПРИ
ХИРУРГИЧЕСКОЙ СТИМУЛЯЦИИ ОВУЛЯЦИИ У БЕСПЛОДНЫХ ЖЕНЩИН С СИНДРОМ ПОЛИКИСТОЗНЫХ ЯИЧНИКОВ И ОЖИРЕНИЕМ. В статье проанализированы возможности и эффективность дриллинга яичников путем трансвагинальной гидролапароскопии по сравнению с использованием абдоминального лапароскопического доступа. Описана техника выполнения оперативного вмешательства,
© Чайка В. В.
проанализированы интраоперационные, ранние и поздние послеоперационные результаты. Доказано, что методикой выбора для хирургической стимуляции овуляции у кломифен-резистентных женщин с СПКЯ и ожирением является дриллинг яичников путем трансвагинальной гидролапароскопии.
Ключевые слова: синдром поликистозных яичников, бесплодие, ожирение, кломифенрезистентность, хирургическая стимуляция овуляции, трансабдоминальная газовая лапароскопия, трансвагинальная гидролапароскопия, дриллинг яичников, овуляция, беременность.
Реферат. Чайка В. В. СУЧАСНА РОЛЬ ДРИЛ1НГУ ЯСЧНИК1В ШЛЯХОМ ТРАНСВАГШАЛЬНО1 ГЩРОЛАПАРОСКОПП ПРИ Х1РУРГ1ЧН1Й СТИМУЛЯЦП ОВУЛЯЦП У БЕЗПЛ1ДНИХ Ж1НОК З СИНДРОМОМ ПОЛ1К1СТОЗНИХ ЯСЧНИК1В ТА ОЖИР1ННЯМ. У статгi проаналiзовано визначення можливостей та ефективностi дрилiнгу яечник1в шляхом трансвагшально! пдролапароскопп порiвняно з використанням абдомiнального лапароскопiчного доступу. Описана техшка виконання оперативного втручання, проаналiзованi операцшш, раннi та пiзнi пiсляоперацiйнi результата. Доведено, що методикою вибору для х1рурпчно! стимуляцп овуляцл у кломiфен-резистентних ж1нок з СПКЯ та ожиршням е дрилiнг яечник1в шляхом трансвагшально1 пдролапароскопп.
Ключовi слова: синдром полшстозних яечник1в, безплiддя, ожирiння, кломiфенрезистентнiсть, хiрургiчна стимуляцiя овуляцл, трансабдомiнальна газова лапароскотя, трансвагiнальна гiдролапароскопiя, дрилiнг яечник1в, овулящя, вагiтнiсть.
Синдром полiкiстозних яечник1в (СПКЯ) е частим порушенням, що зачшае 5-10 % безплiдних жiнок [1,11]. Вш вiдповiдае за бiльш, шж 80 % випадк1в безплвддя внаслщок ановуляцп [5]. Основною метою лжування е iндукцiя моноовуляторних циклiв. «Покроковий шдхвд» до лiкування безплiддя в СПКЯ дозволяе бшьшосп пацiентiв досягти вагiтностi та живонародження [3]. Перший крок - вщповщний стиль життя, такий як дiета i фiзичнi вправи для того, щоб зменшити вагу. Другий - препарати для перорального застосування:
Перша лiнiя пероральних агентiв включае кломiфена цитрат (КЦ) (селективний модулятор рецепторiв естрогену) з ввдновленням овуляцп у 49 % випадк1в, частотою настання ваптносп - 30 % i живонароджуваностi - 23 % на протязi 6 мiсяцiв. При цьому видi оварiальноl стимуляцп спостертаеться шдвищена частота багатопл1дно1 вагiтностi - 8 %.
1нший препарат першо1 лшп терапп - це летрозол (шпбгтор ароматази) [3]: частота вщновлення овуляцп становить 61,7 % для летрозолу проти 48,3% для КЦ, p<0,0001; коефiцiент живонароджуваностi дорiвнюе 27,5 % для летрозолу проти 19,2 % для КЦ, p = 0,007; у пащетгв з високим шдексом маси тiла (1МТ) i тривалому безплiддi показник народжуваностi при використанш летрозолу на 44 % вищий.
Метформiн (iнсулiносентитайзер) е доповненням до iндукцil овуляцil у пащенпв з iнсулiнорезистентнiстю та ожирiнням.
Для жшок з порушеннями овуляцil групи II за класифiкацiею ВООЗ, яш, як вiдомо, е резистентними до КЦ, як агентство з дослщжень та якосп охорони здоров'я (AHRQ), так i Нацiональний iнститут охорони здоров'я та клшчно1 досконалостi (NICE) розглядають одну з наступних процедур друго1 лiнil, залежно вiд клшчних обставин та переваг жiнки: лапароскотчний дрилiнг яечник1в (ЛДЯ) або комбшоване лiкування з КЦ та метформшом, якщо це не пропонувалося як лшування першо1 лгнЦ, або гонадотротни [8, 13].
Гонадотропiни - це друга лшя лiкування у випадку КЦ-резистентностi або КЦ-недостатностi (вщсутшсть вагiтностi пiсля чотирьох-шести овуляторних циктв) [8, 10]
ЛДЯ може розглядатися як лiкування друго1 лiнil у вибранш популяцil [3, 5] у жшок з КЦ-резистентним СПКЯ, особливо коли е iншi показания до лапароскопп, якщо iснуе високий ризик багатоплщно1 вагiтностi або протипоказання щодо багатоплщно1 вагiтностi [8, 10].
Допомiжнi репродуктивнi техиологil (ДРТ), як третя лiнiя показаиi при лiкуваннi СПКЯ-асоцшованого безплiддя з високими показниками устху i потенцiйно бiльш низьким
рiвнем багатоплщних вагiтностей, якщо вони проводиться квалiфiковано. Дiйсно, ретельний монiторинг контрольовано1 оварiальноl стимуляцп спрямований на уникнення багатопл1дно1 вагiтностi при використаннi гонадотрошшв гад час ДРТ [3].
Таким чином, втрата ваги i КЦ е компонентами першо! лши лшування пацieнтiв перед застосуванням гонадотропiнiв [8, 10, 13]. Однак, тд час введения гонадотрошшв юнуе високий ризик синдрому гшерстимуляци яечникiв (СГЯ) i багатоплщно1 вагiтностi. Ризик багатоплщно1 вагггносп пiсля ЛДЯ нижче, н1ж при стимуляцп гонадотропiнами [3]. Таким чином, операщя ДДЯ може бути альтернативою порiвняно з гонадотропiнами для того, щоб отримати нормальнi моноовуляторнi цикли [8, 10].
Загальною методикою ЛДЯ е використання монополярного електрокаутеру (дiатермiя) або лазеру з порiвиянними результатами [6, 12, 14, 17, 19]. Зазвичай виконуються ввд трьох до восьми дiатермiчних проколiв в кожному яечнику, використовують 600-800 Дж енерги для кожно! пункци, що приводить до ввдновлення овуляцл у 74 % випадшв у наступнi 3-6 мiсяцiв. Б№ше восьми проколiв, здаеться, збiльшують виникнення пiсляоперацiйних тазових спайок i зменшення оварiального резерву [6].
Рiзнi iншi малоiнвазивнi методи були пiзнiше описано для дрилшгу яечник1в (ДЯ). Деяш автори запропонували використовувати ДЯ бшолярну енергш як потенцiйно бiльш безпечшший метод порiвияно з монополярною енерпею. Iншi автори описали мiкролапароскопiчну техшку ДЯ пвд мiсцевою анестезiею, яка дозволяе амбулаторне л^вання без загально1 анестези [16]. Також була запропонована трансвагiнальна гiдролапароскопiя (ТВГЛ) як методика з результатами порiвнянними при лапароскопп [15].
До 40-50 % пащенток з СПКЯ мають надлишкову масу тша. При ожирiннi виникають деяш техшчш труднощi при виконаинi ЛДЯ, пов'язаш з тим, що у пащенпв збiльшуеться вiдстань мiж шшрою i апоневрозом, апоневрозом i очеревиною, змшюеться спiввiдношения мiж пупком i бiфуркацiею аорти, потрiбнi спецiальнi троакари [1]. 1снують певнi труднощi та ризики при накладаннi карбоксiперитонеуму, помщенш хворо1 у положення Тределенбурга. Тому сьогодш ендох1рурги знову звертаються до методик ТВГЛ, запропонованих ще Gordts et а1. (1998) та Watrelot et al. (1999) [11].
Мета: визначити можливосп та ефективнiсть дрилшгу яечнишв шляхом трансвагшальнох пдролапароскопп порiвняно з використанням абдомiнального лапароскопiчного доступу.
Матерiал та методи.
Щд спостереженням знаходилося 77 ж1нок з КЦ-резистентним СПКЯ i з 1МТ > 30 кг/м2. Проведено порiвияльний аналiз результатiв ДЯ у 36 пащенток шляхом абдомшально1 газово1 лапароскопи за стандартною методикою (група I) та у 31 особи - з використанням ТВГЛ (група II).
Абдомшальна газова лапароскошя здшснювалася пiд загальним ендотрахеальним наркозом, ТВГЛ - в умовах стацюнару одного дня тд внутрiшньовенним знеболенням. Остання методика ТВГЛ заснована на використаннi вагiнального доступу, режиму пдрофлотацп i мiкроендоскопiчноl техшки. На вiдмiну вiд кульдоскопil, пащентка перебувала в дорсолiтотомiчнiй позицil, i розтягнения порожнини малого таза досягалося шляхом введенням пiдiгрiтого розчину лактату Рiнгера. Усi види оперативних втручань проводили в першiй фазi оварiального циклу.
При ТВГЛ доступ до Дугласова простору отримували за допомогою техшки пункцп заднього склепiния тхви системою голка в троакарi на 15 мм нижче перехщно1 складки слизово1 заднього склепiния пiхви. При цьому вiсь напряму голки залежала вщ положення матки: при ретрофлексil - паралельно ложцi дзеркала, при антефлексп - вгору, п1д кутом 45°. Голка була пвдпружиненою, що робило доступ через стшку пiхви б№ш безпечним, швидким i легким. Швидшсть при випалюваннi пружинно1 голки знижувала ризик недостатностi входу при проколi очеревини. З метою полегшення дiагностичних заходiв i зменшення тривалостi процедури в малому тазу, задню стшку матки розглядали як основний орiентир. Пiсля И iдентифiкацil крок за кроком обстежували iншi аиатомiчнi структури. Використання попередньо нагрiтого лактату Рингера у якосл розрiджувального середовища збертало органи на плаву i забезпечувало чiтку, контрастну i точну вiзуалiзацiю. Використовували 2,9-мм ендоскоп з оптичним кутом 30°, який прилягав до зовшшньо1 операцiйноl оболонки дiаметром 5 мм з одним робочим каналом. Через цей
канал 5 мм вводили таю шструменти, як бшолярна голка або бшолярний коагуляцшний зонд. При необхвдносп пльки в1зуал1зацй' зам1нювали оперативш шструменти на металевий обтюратор. Використовували бшолярний електричний струм, оскшьки процедура виконувалася у водяному витяжному середовищг Дрилшг капсули яечника здшснювали 5 Fr р1жучою та коагулюючою бшолярною голкою (Karl Storz, Tüttlingen, Шмеччина) д1аметром 0,19-0,20 мм з вшьною (не1зольованою) довжиною 8 мм. Шсля шстиляци 300 см3 теплого розчину лактату Ршгера загальна поверхня яечника легко вдентиф1кувалася та перев1рялася. Петл1 кишшвника було видно на певнш ввдсташ, тому що вмют у них газу змушував !х плавати у розчиш лактату Ршгера. Обертали 30°-кутовий ендоскоп для того щоб, бшолярна голка 5 Fr була розмщена перпендикулярно до поверхш яечника перед будь-якою активащею електрично! енергй'. Обережно притискали голку до поверхш яечника без будь-яко! мехашчно! сили, капсула швидко перфорувалася коротким вибухом електрично! енергй потужшстю 70 Вт i голку у той же самий момент вводили на всю довжину 7- 8-мм усередину строми яечника. Електрокоагулящю проводили з використанням Erbotom ICC 350 (Erbe, Бельпя). Для отримання максимального ефекту вiд подачi електрично! енергй' безперервне зрошення лактатом Ршгера припиняли щд час активацй' струму. Це давало можливють легко вставляти голку в тканину яечника на глибину 0,8 см до iзольованоi частини. При находженш голки всередиш яечника, продавали струм у режимi коагуляцп струм, при виxодi 70 Вт, активувався на 10-15 секунд. В цшому створювали 6-8 дрiбниx отворiв переважно на передньобоковiй сторош кожного яечника. Слад вiдмiтити, що за ввдсутносп панорамного виду, як при стандартнш лапароскопп, iнстиляцiя достатньо! кiлькостi розтягувального водного середовища е вкрай важливою, оск1льки вона тримае петлi кишкiвника на вiдстанi, а це у свою чергу дозволяе чггко вдентиф^вати поверхню яечника. Перевiряли контур, вид i орiентири кожного яечника, щоб переконатися, що це не помилка, i це не петля кишшвника.
Трансвагшальна процедура дозволяла здшснити повне дослвдження ж1ночого таза, тобто фертилоскотю, з тестом на барвник, з сальшнгоскошею i з пстероскотею, все п1д час одного i того ж знеболювання. В якосп антибiотикопрофiлактики пацiенткам призначали по 1000 мг амоксицилшу пiд час операци.
Отриманi результати обробляли за допомогою програми Excel.
Результати та ix обговорення
ТВГЛ з проведенняу двобiчного оварiального дрилiнгу тривала у середньому не бiльше 30 хвилин - 26,82±1,23 хвил. Пацiентки виписувалися тсля ТВГЛ з лiкарнi через 68 годин з поновленням свое! нормально! фiзичноi i соцiально! активносп через 1 або 2 дш. У жодно! з пацiенток групи II не було необxiдностi конверсп до стандартно! лапароскоп^' або лапаротомп, не було ускладнень.
Абдомiнальна лапароскотя виконувалася пiд ендотрахеальним наркозом, а вапнальна - п1д внутрiшньовенним наркозом, школи - пiд епiдуральною анестезiею, що е важливим для безпечносп здiйснення знеболення у ж1нок з шдексом маси тiла > 30 кг/м2. У однiе! ж1нки (2,78 %) з масою тша 132 кг у груш I проведена конверт на лапаротомш внаслiдок техшчних утруднень, пов'язаних з ожирiнням.
Шсляоперацшна овуляцiя рееструвалася у 21 (58,33 %) жшки у групi I i у 19 (61,29 %) - у груш II (p>0,05). (p>0,05). Самостiйне настання вагiтностi вщбулося у 11 (30,56 %) i 10 (32,26 %) випадках i загальна частота настання вагiтностi, яка включала наступну стимуляцiю пiсля ТВГЛ гонадотротнами, склала 19 (52,78 %) i 18 (58,06 %) випадшв (p>0,05).
Найбiльш вiрогiдними позитивними мехашзмами дй' при ДЯ е руйнування фолiкулiв i частини строми яечника, що шдукуе зниження рiвнiв сироваткових андрогенiв та iнгiбiнiв, яке у свою чергу приводить до зб№шення секрецп ФСГ i в1дновлення функци овуляцй' [1]. ДЯ може також збшьшити кровоплин у яечниках, що приводить до шдвищення доставки гонадотрошшв i постxiрургiчниx локальних факторiв росту. Також ДЯ веде до покращення чутливосп до iнсулiну пiсля операци [1, 3, 6, 12].
Систематичний огляд Кокрана, який включае 25 РКД жшок з СПКЯ, резистентних до КЦ i як1 погодилися на проведения ЛДЯ, щоб викликати овуляцiю, показав що не було жодних доказiв iстотноi рiзницi в частоп клiнiчно! вагiтностi, живонародження або викидня у кломiфен-резистентниx ж1нок з СПКЯ, яким проведений ЛДЯ, порiвияно до iншиx медичних процедур. Зниження частоти багатоплвдних вагiтностей у жшок тсля ЛДЯ,
робить цю техшку привабливою i корисною [6].
У метааналiзi результапв ДЯ при СПКЯ, H. Fernandez et al. () [7] дшшли до висновку, що ДЯ призводить до спонтанного вiдновлення народжуваностi у 20-64 % жшок з СПКЯ, як ранiше були безплвдними в результата ановуляци i хто не реагував на лiкування КЦ, в той час як мета-аналiз S. Campo et al. () [4] поввдомив про бiльш вузький дiапазон успiху - у 44-50% пащенпв. На ефективнiсть ДЯ може впливати дешлька факторiв: бiльш висока ймовiрнiсть успiху у хворих з тдвищеною концентрацieю ЛГ (> 10 МО / л) i тривалiстю безплщдя < 3 рок1в. Однак, вплив iнших факторiв, таких як 1МТ, iнсулiнорезистентнiсть, i концентрацп тестостерону суперечливi [4, 7].
Результати ДЯ не перевершують КЦ як лiкування першо! лшп iндукцil овуляцп у жшок з СПКЯ. ^iM того, не спостершаеться суттево! рiзницi щодо частоти настання вагiтностi та народжуваностi у жшок, яш перенесли ДЯ, у порiвняннi з шiстьма циклами КЦ як першо1 лшп терапп для ановуляторних безплiдних пацiентiв. Але, у жшок при нездатносп зачати тсля шести-дев'яти циклiв КЦ, ДЯ являе собою найкращий вибiр для шдукування моноовуляторних циклiв з бiльш високою частотою ваптностг Механiзм дИ полягае в тому, що ДЯ дае змогу уникнути периферичних антиестрогенних ефекпв КЦ як на ендометрiй, так i на слизову шийки матки i гiперсекрецiю ЛГ, що призводить до передчасно1 лютежзацп у вщповщь на КЦ, вiдповiдальний за ll недостатнiсть [1, 2, 9].
У шлькох дослвдженнях поввдомлялося, що ДЯ перед ДРТ е корисним для зменшення ризику виникнення тяжкого СГЯ i збiльшення частоти живонароджень, яш ранiше скасовувалася при ДРТ внаслвдок ризику СГЯ або як1 постраждали ввд СГЯ при попередньому лшувант. Цей висновок можна пояснити зменшенням швидкостi оварiального кровоплину i концентрацп фактору росту судинного ендотелiю у сироватщ кровi (VEGF) пiсля ДЯ [12].
На зашнчення, усi мета-аналiзи пiдтвердили, що ДЯ являе собою другу лшш лiкування у пащенпв з СПКЯ, особливо у пащенпв з КЦ-резистентнiстю [6, 12]. Основними перевагами е зменшення терм^ до настання вагггносп i кiлькостi лшв для шдукцп овуляцп. Iншi перевагами ще1 методики е бiльший комфорт, економiчнiсть i можливiсть виконуватися амбулаторно. Наше дослвдження показало, що методика ДЯ шляхом трансвагшально1 пдролапароскопп i абдомшально1 лапароскопп не вiдрiзняються за даними репродуктивних результатiв, але ТВГЛ потребуе менше економiчних витрат та бшьш прийнятна як для пащентки, так i для лiкаря, особливо у пащенток з ожирiнням.
Висновки
Методикою вибору для хiрургiчноl стимуляцil у кломiфен-резистентних жiнок з СПКЯ та ожиршням е дрилiнг яечнишв шляхом трансвагiнальноl гiдролапароскопil.
Лiтература / References
1. Api M. Is ovarian reserve diminished after laparoscopic ovarian drilling? Gynecol Endocrinol. 2009;25:159-65. doi:10.1080/09513590802585605.
2. Badawy A, Elnashar A. Treatment options for polycystic ovary syndrome. Int J Women's Health. 2011;8(3):25-35. doi:10.2147/IJWH.S11304.
3. Berger JJ, Bates GW Jr. Optimal management of subfertility in polycystic ovary syndrome. Int J Womens Health. 2014;6:613-21. doi:10.2147/IJWH. S48527.
4. Campo S. Ovulatory cycles, pregnancy outcome and complications after surgical treatment of polycystic ovary syndrome. Obstet Gynecol Surv. 1998;53:297-308. doi:10.1097/00006254-199805000-00022.
5. ESHRE/ASRM-Sponsored PCOS Consensus Workshop Group. Consensus on infertility treatment related to polycystic ovary syndrome. Fertil Steril. 2008;89:505. doi:10.1016/j.fertnstert.2007.09.041.
6. Farquhar C, Brown J, Marjoribanks J. Laparoscopic drilling by diathermy or laser for ovulation induction in anovulatory polycystic ovary syndrome. Cochrane Database Syst Rev. 2012;6:CD001122. doi:10.1002/14651858. CD001122.pub4.
7. Fernandez H, Morin-Surruca M, Torre A, Faivre E, Deffieux X, Gervaise A. Ovarian drilling for surgical treatment of polycystic ovarian syndrome: a comprehensive review. Reprod Biomed Online. 2011;22:556-68. doi:10.1016/ j.rbmo.2011.03.013.
8. Fertility: Assessment and treatment for People with Fertility Problems. Rockville MD: National Guideline Clearinghouse (NGC), Agency for Healthcare Research and Quality (AHRQ). 2013. Available from: http://www.guideline. gov/content. aspx?id=43841.
9. Flyckt RL, Goldberg JM. Laparoscopic ovarian drilling for clomiphene-resistant polycystic ovary syndrome. Semin Reprod Med.2011;29:138-46. doi:10.1055/ s-0031-1272476.
10. French National College of Gynecology and Obstetrics, Clinical Practice recommandations. Management of the infertile couple. J Gynecol Obstet Biol Reprod (Paris). 2010; 39(8 Suppl 2):S1, S113-8.
11. Gjonnaess H. Polycystic ovarian syndrome treated by ovarian electrocautery through the laparoscope. Fertil Steril. 1984;41:20-5.
12. Mayenga JM, Grzegorczyk Martin V, Belaisch-Allart J. The place of ovarian drilling in the management of polycystic ovarian syndrome (PCOS). Gynecol Obstet Fertil. 2011;39:518-20. doi:10.1016/j.gyobfe.2011.07.007.
13. National Collaborating Centre for Women's and Children's Health. Fertility: Assessment and Treatment for People with Fertility Problems. London: National Institute for Health and Clinical Excellence (NICE). 2013. 63 p.
14. Poujade O, Gervaise A, Faivre E, Deffieux X, Fernandez H. Surgical management of infertility due to polycystic ovarian syndrome after failure of medical management. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 2011;158:242-7. doi:10.1016/ j.ejogrb.2011.05.007.
15. Pouly JL, Krief M, Rabischong B, Brugnon F, Gremeau AS, Dejou L, et al. Ovarian drilling by fertiloscopy: feasibility, results and predictive values. Gynecol Obstet Fertil. 2013;41(4):235-41. doi:10.1016/j.gyobfe.2013.02.010.
16. Salah IM. Office microlaparoscopic ovarian drilling (OMLOD) versus conventional laparoscopic ovarian drilling (LOD) for women with polycystic ovary syndrome. Arch Gynecol Obstet. 2013;287(2):361-7. doi:10.1007/ s00404-012-2526-9.
17. Sunj M, Canic T, Baldani DP, Tandara M, Jeroncic A, Palada I. Does unilateral laparoscopic diathermy adjusted to ovarian volume increase the chances of ovulation in women with polycystic ovary syndrome? Hum Reprod. 2013;28:2417-24. doi:10.1093/humrep/det273.
18. van Wely M, Bayram N, van der Veen F, Bossuyt PM. Predictors for treatment failure after laparoscopic electrocautery of the ovaries in women with clomiphene citrate resistant polycystic ovary syndrome. Hum Reprod. 2005;20:900-5. doi:10.1093/humrep/deh712.
19. Zakherah MS, Kamal MM, Hamed HO. Laparoscopic ovarian drilling in polycystic ovary syndrome: efficacy of adjusted thermal dose based on ovarian volume. Fertil Steril.2011; 95:1115-8. doi:10.1016/j.fertnstert.2010.10.037.
Робота надшшла в редакщю 22.05.2019 року.
Рекомендована до друку на заидант редакцшно! колеги тсля рецензування
