CC BY
34Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия "География". Том 24 (63). 2011 г. №1. С.199-208.
УДК 913(477.65):2
СУЧАСНА РЕЛ1Г1ЙНА СИТУАЦ1Я В К1РОВОГРАДСЬК1Й ОБЛАСТ1
Маслова Н.М.
Кровоградський державний педагогiчний утверситет, e-mail:maslnatnic@rambler. т
Розглядаються iсторико-географiчнi особливост формування релiгiйного складу населення сучасно! Кiровоградщини. Видiлено фактори, що впливали на конфесiйний розвиток регiону. Проаналiзовано сучасну релiгiйну ситуацiю та тенденцп розвитку релтйно! сфери Юровоградсько! область Ключовi слова: релтйна сфера, релтйна ситуащя, релiгiйнi оргашзаци, релiгiйнi громади, релiгiйнiсть населення, соцiокультурне освоення територп тощо.
Вступ. Останшм часом в Укра!ш вщбуваеться актив1защя релшйного життя, що проявляеться у невпинному зростанш кшькосп та яюснш диференщаци релшйних громад. В багатьох регюнах наслщком таких процес1в е змша сшввщношення громад р1зних релтйних конфесш, що склалося протягом юторичного розвитку. Тому дослщження ретгшно! сфери життед1яльност1 населення стае актуальним напрямом дослщжень р1зних суспшьствознавчих наук. В географ1чнш наущ свщченням цього е поява праць з географи релшй [1,2,3,4,5].
Конфесшна сфера будь-якого регюну вщдзеркалюе ушкальшсть його соцюкультурного освоення { розвитку. Релшйне життя етнос1в у вс часи виступало одним з 1ндикатор1в р1вня !х сощально! активност^ включення в суспшьш процеси або, навпаки, вщокремленост вщ них. Ретгшш цшност виступають складовою поняття «культурного ядра» етносу, що збер1гае своерщшсть до тих шр, поки на нього не здшснюеться вплив шших етшчних цшностей. Дослщжувати етноконфесшний прост1р будь-яко! територи можна за двома вар1антами: як явище, що мае територ1альне вираження, а також як складову соцюкультурних процес1в [6]
Метою дано! статп е анал1з сучасно! релшйно! ситуаци в Юровоградськш област як одного з прояв1в соцюкультурних процешв для встановлення фактор1в, яю впливали на формування релшйно! сфери життед1яльност1 населення.
Виклад основного матерiалу. Кшець ХХ - початок ХХ1 ст.. в Юровоградськш област1, як { в Укра!ш в цшому, ознаменувався бурхливим вщродженням релшйного життя, що супроводжуеться, в першу чергу, зростанням кшькосп та яюсною диференщащею релшйних громад, активною просвпницько-релтйною та мююнерською д1яльшстю, появою 1 поширенням нових та нетрадицшних для регюну релтйних течш (громади харизматичного напрямку, буддиспв, адвентиспв сьомого дня тощо). Останш з'являються на територи вс1е! кра!ни в результат! м1грацш представниюв р1зних етшчних груп в етнокультурний проспр з домшуванням слов'янського православного населення.
Етноконфесiйний розвиток територи Юровоградсько! област визначаеться багатьма факторами. Серед них можна видшити групи природних, сощокультурних, економiчних, полiтичних та iнших факторiв.
В системi «природа-релтя» iснують прямi та зворотнi взаемозв'язки складових. Проявом прямо! залежносп мiж природою та релтею е iснування причинно-наслщкового зв'язку релiгiйних уявлень населення з навколишшм природним середовищем. У бшьшосп випадкiв, географiчна складова впливае на релт! опосередковано через численнi культурш фiльтри. При цьому йдеться про вплив на структуру релт!, а не на 11 iдейний змют [7]. Найбiльший вплив природно-географiчних факторiв на релiгiйнi уявлення в межах територи сучасно! Кiровоградщини спостер^ався в дохристиянський перiод, коли тут панували язичницькi культи.
З часом вплив природного середовища на релшйну сферу зменшувався, а на перший план виходили соцiально-економiчнi, полiтичнi та демографiчнi чинники.
На формування конфесшних особливостей безперечний вплив мала природна та соцiокультурна рубiжнiсть територи сучасно! Юровоградщини. Вiдкритiсть та проникнiсть ландшаф^в на межi лiсостепу i степу у вс часи забезпечувало проходження територiею потужних хвиль переселення народiв, в процесi якого значна частина !х осiдала на даних землях, а, з часом, була витюнена або поглинута шшими етнiчними групами. Таким чином, з плином часу, в умовах етшчно! (а часом i цившзацшно! рубiжностi) краю формувалися унiкальнi соцiокультурнi характеристики населення, серед яких не останне мiсце в ус часи посiдали релiгiйнi вподобання людей. Зрозумшо, що етноси, розселяючись в межах регiону приносили iз собою на новi землi й сво! вiрування, адже конфесiйна щентичшсть найчастiше виступае продуктом етнiчно! самосвщомосп [8]. Тому беззаперечним е зв'язок сучасно! полшонфесшносп населення Кiровоградщини з його полiетнiчнiстю, що склалася в процес освоення територi!.
Найважливiшою подiею в конфесiйному життi населення територи сучасно! Юровоградщини була поява християнства, яке визначило весь подальший цившзацшний шлях розвитку територi!.
В сучаснш краезнавчiй лiтературi зустрiчають версi!, зпдно яких проява християнства на землях Юровоградщини пов'язуеться з перiодом проживання на данш територi! скiфiв-орачiв - культурно скiфiзовано! етнiчно нескiфсько! (ймовiрно праслов'янсько!) групи племен. Багато церковних письменникiв Ш-1У ст. н.е. (Тертутян, Афанасiй Олександрiйський, 1ван Злотоустий, Срошм) розповiдаючи про поширення християнства св^ом, згадують скiфiв чи сарматiв як народiв, що були добре знайомi з християнством. За свiдоцтвами цих же письменниюв на землях Сюфи у IV ст. н.е. проповщував апостол Андрiй [9].
Ймовiрно, що вказаш автори поширювали вплив християнства й на три укра!нсью племеш (уличi, тiверцi й поляни), яю були найближчими сусiдами грецьких колонш Пiвнiчного Причорномор'я i зазнали християнства з найдавшших часiв. Власне уличi i проживали на територi! сучасно! Юровоградщини [9].
Бiльш активне розповсюдження християнства в регiонi почалося з чашв Ки!всько! Русi, до яко! входили його пiвнiчнi лiсостеповi земль В степовiй же частинi краю розповсюдження християнства гальмувалося процесами, як породжувалися прикордонним положенням земель. Спочатку щ землi були
територiею полювання ки!вських князiв, пiзнiше зазнавали постiйних нападiв печешпв та половцiв (Х-ХИ ст.), татаро-монгольських орд (XIII ст..), литовських князiв (XIV ст.) [9]. Отже, територiею сучасно! Кiровоградщини довгий час проходив мiжконфесiйний рубiж мiж захiдною християнською та схiдною мусульманською цивiлiзацiею.
У 1569 р. шсля Люблинсько! уни землi захiдно! частини сучасно! Юровоградщини (Новоархангельський, Голованiвський та Ульянiвський райони) увшшли до складу Речi Посполито!, що зумовило проникнення сюди католицизму[9].
Найбiльш активне поширення християнства в регюш спостерiгаеться з середини XVIII ст., що пов'язане з колошзацшною пол^икою Росiйсько! iмперi!. В цей час землi активно заселяються вихщцями з Балкан (серби, хорвати, болгари) та росшськими старообрядцями. Цей перюд ознаменувався появою велико! кшькосп церков та храмiв. Крiм того, степи Дикого поля в цей час перебували в складi територи зишвниюв запорозьких козаюв, де юнували також козацькi церкви [9]. З будiвництвом фортецi Свято! Слисавети на !! територi! в 1754 р. з'являеться перший в межах краю собор - храм Свято! Тршщ. В процес християшзаци територi! сучасно! Юровоградщини також значну роль вщграли !! природнi особливостi, адже на швшчному сходi областi, в люових масивах, в тi часи оселилися священики, якi не прийняли уни 1596 р. i були вигнаш зi сво!х парафiй. Вони зайнялися активним церковним будiвництвом, в результат чого вже у 1775 р. в межах краю нараховувалося 81 церква [9].
Храми на землях сучасно! Юровоградщини були не лише осередками вiри. Великий внесок релтйш общини зробили в розвиток культури, поширення грамотност серед населення. За даними 1865 р. тшьки в Слисаветградському повiтi при 102 парафiях дiяли 126 початкових шкш, в яких навчалися 2828 учшв чоловiчо! та 186 жшочо! стал. При храмах вiдкривалися також бiблiотеки [9].
За часiв Росiйсько! iмперi! Слисаветград не мав епариального правлшня, а землi однойменного повiту входили до складу iнших епархш: Ки!всько!, Переяславсько!, Слов'янсько! (1775 р.), Катеринославсько!, Новомиргородсько!, Херсонсько! (з 1837 р.). В складi Слисаветградського повiту вид^лося 7 благочинiй та 122 парафп [9].
В кiнцi XVШ ст. землi сучасно! Кiровоградщини увiйшли до складу територш, де дозволялося оселятися евреям, як привнесли в конфесшну палiтру краю iуда!зм. Особливо багаточисельною була еврейська громада в Слисаветград^
Найбшьшим релiгiйним центром в межах краю у XVШ ст. було м. Слисаветград, де на 1 шчня 1887 р. нараховувалося 57079 мешканщв, як за вiросповiдання роздшялися таким чином: православних та единовiрцiв - 40641 особа (71,2 %), католиюв - 360 (0,6 %), лютеран - 132 (0,2%), також були представлеш штундисти (64 ошб - 0,1%), розкольники (312 ошб - 0,6%), магометани (49 оаб - 0,09%), iуде! (15383 осiб - 27,0%), кара!ми (138 - 0,2%) [9].
Таким чином, в кшщ Х!Х ст. в Слисаветградi в кiлькiсному вiдношеннi переважали представники православно! конфесi! та iуде!, що пояснюеться домiнуванням слов'янського населення (укра!нщ та росiяни) та наявнiстю багаточисельно! еврейсько! громади.
В 1911 р. в мюп з 75671 осiб 43251 були православнi (57,2%), 159 -старообрядщ (0,2%), 1746 - католики (2,3%), 612 - протестанти (0,8%), iншi - 29903
(39,5%) [9]. Серед представниюв шших в!росповщань основну кшьюсть складали ¡уде!, вт1м !х точна чисельшсть в джерелах не згадуеться. Отже, початок ХХ ст. в Слисаветград! ознаменувався ютотним скороченням питомо! ваги православних серед населення (з 71,2 % у 1887 р. до 57,2% у 1911 р.). В той же час зросла частка !уде!в, католиюв та протестант1в, що свщчить про зростання конфесшно! мозашносп населення мюта. При цьому в мют д1яло 7 православних храм1в, 4 домових церкви, костьол, юрха, 14 синагог, молитовш будинки. [9].
Поява представниюв протестантських течш християнства (лютерани, меношти, евангелюти, баптисти, п'ятидесятники) в межах територи сучасно! Юровоградсько! област пов'язана з першою хвилею шмецьких переселеншв в межах краю. В 1786 р. поблизу фортещ Свято! Слисавети була заснована н!мецька колотя Старий Данциг (сучасне с. Крупське Юровоградського району). Серед н!мецьких колошспв (близько 500 ос!б) зустр!чалися лютерани, меношти, евангелюти. Село швидко перетворилося в заможну общину, де д!яла н!мецька к!рха. Лютеранська община юнувала ! в самому Слисаветград!, де в 1854 р. була побудована юрха св. Мари.
Не зважаючи на те, що з Х1Х ст. росшський уряд проводив пол!тику пригноблення лютеран, !х к!льк!сть лише з 1887 до 1911 р. тшьки в м. Слисаветград! зросла в 4 рази (з 132 до 612 оаб). Вт!м, у 30-40-х рр. ХХ ст. !х питома вага в регюш ютотно скоротилася, адже в процес! колектив!зацн б!льш!сть з них були розкуркулеш ! подальша !х доля невщома. Багато н!мецьких колон!ст!в загинуло ! п!д час голодомору 1933 р. [10].
Вшродження лютеранства в област! почалося з 1989 р., коли Май В.П. почав пошук шмщв на К!ровоградщин!. З 1994 р. в рамках Шмецького В!дродження в Укра!ш в област! почали вщроджуватися лютеранськ! общини. В 1995 р. вшроджуеться лютеранська община в с. Крупське. В 1996 р. в област! юнували Юровоградська, Олександр!йська та Св!тловодська лютеранськ! общини, в склад! яких нараховувалось 200-250 члешв (з 2000 члешв таких общин в Укра!ш) [10].
Серед н!мецьких колошспв Старого Данцига були ! баптисти. Изшше ця теч!я протестантизму поширювалася територ!ею област! ! серед укра!нського населення. У 1867 р. в с. Карл!вка та Любомирка були оргашзоваш громади баптистського напрямку. До 1870 р. баптизм поширився в 11 селищах Слисаветградського пов!ту, серед яких Обозшвка, 1гнат!вка, П!щаний Брш, Криве Озеро, Лиса Гора, Пом!чна, Микола!вка, Лелек!вка тощо. До 1882 р. баптистська теч!я перетворилася в могутнш рух. Але вже у 1894 р. Мшютерством внутр!шн!х справ баптизм був визнаний шкщливою теч!ею ! почалися гон!ння. У 20-х рр. ХХ ст. почалося вшродження даного релшйного напрямку в межах краю. Виникають перш! баптистсью сшьськогосподарсью колективи, кооперативи. Але з 1929 до 1935 рр. послщовники баптизму знов шддавалися гоншням.
В 1989 р. в Юровоградськш област! д!яло 35 зареестрованих евангельських церков. Близько 80% члешв евангельських церков складають укра!нш, 10% молдавани, решта - рошяни та представники !нших нацюнальностей. Пропов!д! ведуться переважно рос!йською мовою [10].
Сучасне релшшне життя Юровоградщини п!дкоряеться загальноукра!нським тенденц!ям розвитку, що проявляеться в невпинному зростанн! кшькост! рел!г!йних орган!зац!й, громад та !х як!сн!й диференц!ац!!. Станом на 01.01. 2009 р. в област! зареестровано статути 582 релшшних громад, як! належать до 33 конфесш,
шпрямюв i течш. З-помiж нaявних в Укрaïнi нa почaток 2009 р. 344б5 релiгiйних громaд [11] в облaстi знaходилося лише 1,7 %. Менш строкaтим y порiвняннi iз зaгaльнодержaвними покaзникaми ви^щ^е i якiсний склaд релiгiйних оргaнiзaцiй, aдже релiгiйнa мережa Укрaïни предстaвленa 55 вiросповiдними нaпрямaми [11], з яких в облaстi репрезентовaно лише б0 %.
3a роки незaлежностi Укрaïни чисельнiсть релiгiйних громaд в облaстi зрослa мaйже в 5 рaзiв. Протягом остaннiх рокiв в релiгiйномy середовищi регiонy зберiгaeться erara тенденцiя до зростaння кiлькостi релшйних громaд. Тaк нa почaткy 2005 р. в облaстi нaрaховyвaлося 501 релшйш громaдa, нa почaток 2007 -537 (зросгання стaновило близько 7,2 %), m почaток 2009 р. - 5S2 громaди (зросгання - S,4 %) [12]. Вим, вже y 2010 роцi спостерiгaeться yповiльнення темпiв зростaння кiлькостi громaд, aдже нa почaток 2010 р. в облaстi iснyвaло 5S7 оргaнiзaцiй, що лише нa 0,9 % бшьше нiж y попередньомy рощ. Вочевидь тенденцiя до yповiльнення кшьюсних змiн релiгiйноï мережi облaстi буде продовжyвaтись i в нaстyпнi роки.
Домшуючим зa числом прихожaн тa релiгiйних громaд е прaвослaв'я, яке в облaстi предстaвлене трьомa ведучими конфесiями: Укрaïнськa прaвослaвнa церквa Московського Пaтрiaрхaтy (УПЦ), Укрaïнськa прaвослaвнa церквa Kиïвського Пaтрiaрхaтy (УПЦ KÜ) тa Укрaïнськa aвтокефaльнa прaвослaвнa церквa (УАПЦ). Предстaвленa в облaстi i Росйсьта стaрообрядницькa церквa. Kрiм того, юнуе однa незaлежнa прaвослaвнa громaдa y Петрiвськомy рaйонi. Серед прaвослaвних конфесш в облaстi домiнye Укрaïнськa прaвослaвнa церквa Московського Пaтрiaрхaтy, якa мae 2 eпaрхiaльнi yпрaвлiння (Kiровогрaдське тa Олексaндрiйське), 211 релiгiйних громaд, 1 жшочий монaстир тa 1 чоловiчий монaстир [12.]. 3a остaннi 5 роюв з'явилося 14 нових релшйних громaд УПЦ, тaким чином прирют цих громaд стaновить 7,1%. Питомa вaгa громaд УПЦ стaном m 1 сiчня 2010 р. стaновилa 3б %, що менше та 3,3 % менше нiж y 2004 р. Haйбiльшa чaсткa релтйних громaд УПЦ серед зaгaльноï кшькост громaд - y Вiльшaнськомy рaйонi (75 %), a нaйменшa -y ^м^ни^^кому рaйонi (11,S %).
Укрaïнськa прaвослaвнa церквa Kиïвського Пaтрiaрхaтy предстaвленa в облaстi 1 eпaрхiaльним yпрaвлiнням (Kiровогрaдським), 72 релiгiйними громaдaми тa
1 жiночим монaстирем [12]. 3a перюд з 2005 до 2010 р. кшьюсть громaд ща прaвослaвноï конфесiï зрослa нa 27 громaд, тобто нa б0 %. 1з зaгaльноï кiлькостi громaд y 2010 р. в облaстi УПЦ KП нaлежить 12,3 %, що m 3,9 % бiльше шж y 2004 р. Мaксимaльнa чaсткa громaд УПЦ KП в зaгaльнiй кiлькостi громaд спостерiгaeться y Hовоaрхaнгельськомy рaйонi (50%), в той чaс як y Гaйворонськомy, Hовгородкiвськомy, Онуфривському, Свiтловодськомy рaйонaх тa м. Св^ловодську тaкi громaди вiдсyтнi.
Оновленa Укрaïнськa aвтокефaльнa прaвослaвнa церквa в регюш нaрaховye 13 громaд (2,2 % iз зaгaльноï кiлькостi), що в порiвняннi з 2005 р. менше m
2 оргaнiзaцiï [12].
Росiяни-стaрообрядцi оселялися в регiонi починaючи з друго1' половини XV ст. Зaвдяки досить зaмкнyтого способу життя декшьта компaктних поселень стaрообрядцiв-розкольникiв збереглися в облaстi i донинi. Сaме цим пояснюеться нaявнiсть в облaстi 4 громaди Русько1' прaвослaвноï стaрообрядницькоï церкви, як локaлiзовaнi в трьох рaйонaх облaстi: Kiровогрaдськомy (2 громaди),
Онуфривському та Свiтловодському (по 1 громад^ [12]. Кiлькiсть старообрядницьких громад незмшна останшм часом, хоча на початку ХХ ст. вона була дещо бшьша. Зокрема, старообрядницька громада юнувала i в Мaлoвиcкiвcькoму райош (с. Злинка). Питома вага даних релшйних громад в oблacтi незначна - 0,7%.
Католицизм в област представлений громадами Украшсько1 греко-католицько! (4 громади) та римо-католицько! (3 громади) церков [12]. Питома вага зазначених релшйних громад в област пoрiвнянo незначна. Громади римо-католицько! церкви становлять лише 0,5 %, а греко-католицько! - 0,7 % загально! кшькосп релiгiйних громад регioну. Втiм, сама поява громад католицьких конфесш в регюш свщчить про aктивiзaцiю деяких етшчних меншин, якi тривалий час проживають на дaнiй теритoрiï. Адже, ще у 2005 р. римо-католицька церква була представлена лише двома громадами, а греко-католицьких громад в обласп не було зареестровано.
Набагато бшьше представлен в oблacтi релшйш громади протестантських кoнфеciй. Серед них найбшьш чисельними е: громади Всеукрашського Союзу об'еднань Gвaнгелicтcьких хриcтиян-бaптиcтiв (85 громад), Всеукрашського Союзу церков християн Вiри €вaнгельcькoï (35 громад), незалежш громади християн Вiри Gвaнгельcькoï (п'ятидесятниюв) (21 громада), релiгiйнi громади Союзу церкви Бoжoï Укрaïни (11 громад), церкви Бoжoï в пророцтвах в Украш (29 громад), релiгiйнi громади харизматичного напрямку (21 громада), громади церкви Адвентиспв Сьомого Дня (23 громади) [12]. Наявш в област й громади шших протестантських оргашзацш, серед яких Шмецька та Украшська евaнгелiчнa-лютеранська, преcвiтерiaнcькa церкви, громади «Арми Спасшня» та незaлежнi християнсью громади протестантського напрямку. Втiм ix кiлькicть незначна i вимiрюетьcя одиничними громадами в деяких районах.
Питома вага найбшьш поширених в обласп релшйних громад протестантських кoнфеciй досить значна. Так громади Всеукрашського Союзу об'еднань Свангелютських християн-баптиспв станом на 1 шчня 2010 р. становили 14,5 %, Релшйш громади християн Вiри Gвaнгельcькoï (п'ятидеcятникiв) - 9,5%, громади церкви Божо].' в пророцтвах в Украш - 4,9%, релшйш громади харизматичного напрямку- 3,6 %,а громади церкви Адвентиспв Сьомого - 3,9 % загально].' кшькосп релшйних громад в область На фош зростання зaгaльнoï кiлькocтi релiгiйниx громад в обласп в перюд з 2004 р. до 2010 р. спостер^аеться незначне зменшення питoмoï ваги громад Всеукрашського Союзу об'еднань Свангелютських християн-баптиспв (з 15,5 % до 14,5 %) та церкви Адвентиспв Сьомого (з 4,2 % до 3,9%), а також незначне зростання частки громад харизматичного напрямку (вщ 2,5 до 3,6 %), громад церкви Бoжoï в пророцтвах в Украш (вщ 4,6 % до 4,9 %) та християн Вiри Свaнгельcькoï (п'ятидесятниюв) (вщ 9,2% до 9,5 %).
В обласп зареестровано 13 релшйних громад Свщюв 1егови, що складае 2,2% зaгaльнoï кшькосп оргашзацш. Останшм часом ïx кiлькicть суттево не змiнюетьcя, адже у 2005 р. в област вже юнувало 12 громад даного напрямку [12].
Питома вага релшйних громад iудеïв за 2005 р. до 2010 р. зросла вщ 1,2 до 2,0%. Станом на 1 ачня 2010 р. в област зареестровано 10 громад iудaïcтcькoгo вiрoвизнaння, з яких чотири ддать в Кiрoвoгрaдi [12].
клам в регюш представлений двома громадами мусульман в обласному центра Третя св^ова релiгiя - буддизм - уособлений на Юровоградщиш лише одшею громадою, яка зареестрована у м. Св^ловодськ [12].
В м. Олександрiя iснуе релiгiйна громада Рщно! укра!нсько! нацiонально! вiри (РУН^ри) [12], що вiдроджуе язичницькi вiрування, що були поширенi в межах Укра!ни в давнину.
Важливим показником релшйно! ситуацi! в регюш е релшйшсть населення. Зважаючи на те, що у вщповщност до чинного законодавства даш про кшьюсть вiруючих не збираються, тд релiгiйнiстю населення найчастiше розумiють кшьюсть релiгiйних громад у розрахунку на 1000 ошб постiйного населення.
Станом на 1 ачня 2010 р. в Юровоградськш областi на 1000 оаб постiйного населення припадало 0,6 релшйш громади. Даний показник мае досить пом^ш територiальнi вiдмiнностi та коливаеться вщ 0,3 до 1,4. Найвищi показники релiгiйностi населення спостер^аються у Свiтловодському (1,4), Ульянiвському (1,1), Компанивському (1,1), Новоархангельському (1,1) та Онуфривському (1,0) районах. Найменша релшйшсть притаманна мюькому населенню: м. Юровоград (0,3), м. Олександрiя (0.4), м. Свггловодськ (0,4) та м. Знам'янка (0,5). В^м, це зумовлюеться порiвняно великою кiлькiстю населення мiст обласного шдпорядкування. Серед районiв з мшмальним показником релiгiйностi населення слiд вщм^ити Долинський та Новоукра!нський райони, де на 1000 ошб припадае 0,4 релшйш громади.
Аналiз даних про кшьюсть релiгiйних громад у розрахунку на 1000 ошб постiйного населення обласп за 2004-2010 рр. засвщчуе повiльне зростання показника релiгiйностi населення з 0,4 до 0,6.
Юровоградська область е одшею з перших областей Укра!ни, яка забезпечила релшйш оргашзаци культовими спорудами. 63,2 % релшйних оргашзацш мають на сьогодш примщення для проведення служiнь [13]. Станом на 1 шчня 2009 р. В обласп релiгiйнi громади мали у володшш 361 культову споруду. До 2009 р. У власшсть було передано 95 культових будiвель, а видiлено у користування -29 будiвель. З-помiж переданих культових споруд 47 об'ектiв е пам'ятками архтектури (6 загальнодержавного значення). Крiм того, 237 примiщень пристосоваш пiд молитовнi. Протягом 1992-2008 рр. в обласп було збудовано 65 культових споруд. У 2009 р. продовжувалося будiвництво 48 культових примщень. Крiм того, 139 примiщень орендуються для релiгiйних потреб [14].
За роки незалежносп Укра!ни в обласп збудовано 75 храмiв та молитовних будинюв, з яких 38 - у мютах, 37 - в сшьськш мiсцевостi. На сьогоднi будуються 48 культових споруд [13].
З-помiж загально! кiлькостi культових споруд 52,1 % (188 будiвель) належать Украшськш православнiй церквi Московського патрiархату. В тому чист 58 споруд -передано у власшсть, 25 - передаш у користування, 105 примщень - пристосоваш тд молитовш. Серед культових споруд УПЦ 41 будiвля е пам'яткою арх1тектури. З 1992 р. до 2008 р. було побудовано 33 культовi споруди для УПЦ, а також будуються ще 27 об'екпв [14].
Значно меншою кшьюстю культових будiвель володiе Укра!нська православна церква Ки!вського патрiархату. З 46 об'екпв у власнiсть церкви передаш 8 споруд, у користування - 3 примщення, 35 будинюв пристосоваш тд молитовш. З-помiж
вшх споруд чотири пам'ятки архтоктури. За перioд 1992-2008 рр. збудовано лише 7 примщень та 10 споруд знаходяться у бущвницга [14].
Украшська автокефальна православна церква мае лише 4 примщення, яю пристосоваш пiд мoлитoвнi.
Зaбезпеченi культовими спорудами в повному oбcязi громади Рociйcькoï cтaрooбрядницькoï церкви, якi належать до Бiлoкриницькoï згоди. Втiм лише одне примщення видшене у користування i е пам'яткою аритектури. Iншi ж 3 громади мають звичaйнi примщення, що пристосоваш шд мoлитoвнi будинки [14].
Украшська греко-католицька церква мае лише 2 примщення, пристосоваш шд молитовш. Ще один культовий об'ект знаходиться у бущвництвь Римo-кaтoлицькiй цер^ належать 2 культoвi споруди, з яких одна збудована за роки незалежност Украши i передана у власнють, а друга е примщенням, пристосованим пiд молитовню. На сьогодш будуеться ще один культовий об'ект для дaнoï церкви [14].
Значну кшькють культових примiщень на Юровоградщиш мають рiзнi прoтеcтaнтcькi конфесн: Всеукрашський союз об'еднань евангельських християн-баптиств (45 будiвель), незaлежнi релiгiйнi оргашзаци xриcтиян-бaптиcтiв (2 примiщення), Вcеукрaïнcький союз церков християн вiри евaнгельcькoï -п'ятидесятниюв (23 будiвлi), громади Союзу церкви Бoжoï Укрaïни (6 споруд), церква адвентиств сьомого дня (13 споруд), релшйш oргaнiзaцiï Свiдкiв 1егови (9 примiщень) тощо [14].
Представники iудейcькoгo вiрocпoвiдaння мають в област лише одну бущвлю у власност та одне орендоване примiщення. Орендуе примщення i громада мусульман. Буддисти не мають в област жодного культового примщення [14].
З-пoмiж послщовниюв язичницьких вiрувaнь в oблacтi представлена релшйна громада Рiднoï укрaïнcькoï нaцioнaльнoï вiри, для якoï будуеться одне примщення в м. Олексац^я [14].
Важливим показником дiяльнocтi релiгiйниx громад е забезпеченють священнослужителями. Потреба Укрaïнcькoï прaвocлaвнoï церкви Московського пaтрiaрxaту задоволена священнослужителями на 86,8%, Киïвcькoгo па^архату -лише на 42,5 %, Укрaïнcькoï aвтoкефaльнoï прaвocлaвнoï церкви - на 50 % [13].
Значно краще забезпечеш кадрами релiгiйнi громади протестантського напряму, до керiвництвa яких в основному приходять мoлoдi люди, з вищою ocвiтoю. Наприклад, у 85 громадах евангельських християн-баптиств працюють 94 священнослужителя, в 35 громадах християн вiри евaнгельcькoï - 57, а у 13 релшйних громадах Свщюв 1егови - 35 cвященнocлужителiв [13].
Висновки. Релiгiйнa сфера cучacнoï Кiрoвoгрaдщини формувалася пiд впливом природних, coцioкультурниx, екoнoмiчниx, демoгрaфiчниx, пoлiтичниx та шших фaктoрiв. На рaннix етапах освоення територи мicцевi вiрувaння складалися переважно пiд впливом природних чинниюв. В часи нaйбiльш активного заселення краю (XVIII ст..) значну роль вдагравали пoлiтичнi фактори, зокрема колошзацшна пoлiтикa уряду Рociйcькoï iмперiï, внаслщок якoï в межах краю оселялися представники рiзниx етнiчниx груп, що привнесли cвoï вiрувaння в конфесшну пaлiтру територи. За радянських чашв активна пропаганда aтеïзму зумовила латентний характер проткання релiгiйнoгo життя в регюш. На сучасному етaпi конфесшний розвиток Кiрoвoгрaдщини визначаеться переважно соцюкультурними та демoгрaфiчними факторами. Серед соцюкультурних чинниюв важливу роль
вщграють глобалiзацiйнi впливи та зростання нацiонально! самосвiдомостi людей. Одним з наслщюв глобалiзацiйних процесiв е поширення велико! кшькосп нетрадицiйних для репону вiрувань. Зростання нацiонально! та регюнально! самосвiдомостi населення зумовлюе вщродження деяких мiсцевих вiрувань та розкш в лонi православно! церкви. Серед демографiчних факторiв найбiльше значення мае м^рацшний рух населення, наслiдком якого е поява в област представниюв iнших конфесiй.
Отже, сучасна релшйна ситуацiя в Кiровоградськiй областi з одного боку е результатом процесу освоення !! територi! представниками рiзних етнiчних груп. З iншого боку вона вщдзеркалюе загальноукра!нськi тенденцi! розвитку релшйно! сфери, що проявляються у зростанш кшькост та якiснiй диференщаци релiгiйних громад, активiзацi! релiгiйного життя та зростаннi ролi релiгi! в суспшьному життi. Про активiзацiю релшйного життя на Кiровоградщини свiдчать щорiчне зростання кiлькостi зареестрованих релiгiйних громад, кшькосп культових споруд, багато з яких вже передаш громадам. Не припиняеться i будiвництво культових споруд. Зростання чисельност релiгiйних громад в обласп зумовлюе змiну спiввiдношення питомо! ваги громад основних релiгiйних конфесш (православними, протестантами, католиками, iудеями та громадами нетрадицшних напрямiв), що зумовлюе необхщшсть врахування релiгiйних аспектiв життедiяльностi населення при дослiдженнi соцiокультурних процешв в регiонi.
Список лiтератури
1. Павлов, С. В. Географ1я релтй [Текст]: Навчальний поабник для студенев географ1чних 1 фшософських факультет1в вищих навчальних заклад1в / С. В. Павлов, К. В. Мезенцев,
О. О. Любщева. - К.: АртЕк, 1998. - 504. - С. 424-426.
2. Ковальчук, А. С. Релтйно-геогрф1чне районування: критерп 1 показники [Текст] / А. С. Ковальчук// Укра!нський географ1чний журнал - 2000. - № 3. - С.40-43.
3. Ковальчук, А. С. Структура географн релт! [Текст] / А. С. Ковальчук// Укра!нський географ1чний журнал - 1998. - № 1. - С.24-26.
4. Патшчук, В. О. Територ1альна оргашзащя релтйно! сфери адмшютративно! област (на приклад1 Волинсько! обласи) [Текст]: автореф. дис... к-та геогр. наук 11.00.02 / Вжтор Олексшович Патшчук ; Волинський держ. ун-т ¡м. Лес Укра!нки. - Луцьк, 1998. - 17 с.
5. Юраш, А. Р1вень релшйно! активносп в Укра!н1: рег1ональн1 особливоси 1 диспропорцй [Текст] / А. Юраш // Укра!нсью вар1анти. - 1997. - № 1. - С. 44-50.
6. Швец, А. Б. Этноконфессиональное пространство Крыма [Текст] / А. Б. Швец // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия «ГЕОГРАФИЯ».
- Том 17 (56). - № 4. - (2004). С. 267-276.
7. Самарова, Л.Р. Географ1чна складова виникнення та поширення релтй (релтезнавчий пор1вняльний анал1з) [Текст]: автореферат дис... канд. фшософ. наук 09.00.12 / Лариса Ричард1вна Самарова ; Кшвський нащональний ушверситет 1меш Тараса Шевченка. - Ки!в, 2008. - 20 с.
8. Шевчук, О. Г. Етшчна складова соцюкультурно! руб1жност1 Криму [Текст] / О. Г. Шевчук, О. Б. Швець // Стратепчш прюритети. Науково-анал1тичний щоквартальний зб1рник нац1онального 1нституту стратег1чних дослщжень. - 2006. - № 2 (3). - С. 165-169.
9. Згривець, I. До юторп християнства на Юровоградщиш [Текст] / ТЗгривець // Краезнавщ К1ровоградщини - 10-ш р1чниц1 незалежност1 Укра!ни: Матер1али обласно! краезнавчо! конференцИ 22 травня 2001 р. - Юровоград, 2002. - С.16-20.
10. Iль!на, К. Виникнення та поширення лютеранства та баптизму на Юровоградщиш [Текст] /
К. йы'на // Краезнавщ Юровоградщини - 10-ш р1чниц1 незалежност1 Укра!ни: Матер1али обласно! краезнавчо! конференцй 22 травня 2001 р. - Юровоград, 2002. - С.21-25.
11. Саган, О. Релтйне життя Укра!ни 2008 року [Текст] / О. Саган // Релшйна панорама. - 2009. - № 2 (100). - С.48-53.
12. Даш про кшьисть зареестрованих та незареестрованих релтйних органiзацiй у Юровоградськш областi за 2004-2010 роки [Табл.] // Матерiали вiддiлу у справах нащональностей та релiгiй Юровоградсько! обласно! державно! адмiнiстрацiI.
13. В Кировоградской области не хватает православных священников [Електронний ресурс] // шформацшне агентство «Утан. Релт!». Режим доступа: http://religions. unian.net/ rus/detail/4813.
14. Зв^ Держкомнацрелтй про забезпеченiсть церков i релшйних органiзацiй Укра!ни культовими будiвлями та примщеннями, пристосованими пiд молитовнi станом на 1 ачня 2009 р. [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.scnm.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id= &cat_id=47945
Маслова Н.Н. Современная религиозная ситуация в Кировоградской области / Н.М. Маслова // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. - Серия: География. - 2011. - Т.24 (63), №1. - С. 199-208.
Рассматриваются историко-географические особенности формирования религиозного состава населения современной Кировоградщины. Выделено факторы, которые влияли на конфессиональное развитие региона. Проанализирована современная религиозная ситуация и тенденции развития религиозной сферы Кимровоградской области.
Ключевые слова: религиозная сфера, религиозная ситуация, религиозные организации, религиозные общины, религиозность населения, социокультурное освоение территории и др.
Maslova N.N. The modern religious situation in the Kirovograd region / N.M. Maslova // Scientific Notes of Taurida National V.I. Vernadsky University. - Series: Geography. - 2011. - V.24 (63), No1. - P.199-208.
The historical-geographical peculiarities of forming of religious structure of population of modern Kirovograd region are considered in this scientific article. The factors, which influenced confessional development of region, are allocated here. The modern religious situation and tendencies of development of religious sphere of Kirovograd region are analysed.
Key words: religious sphere, religious situation, religious organizations, religious communities, religiousness of population, social-cultural mastering of territory and other
Поступила до редакцп 10.03.2011 р.
