CC BY
13
article reveals the possibility of using coupling coefficients in learning the electoral behavior and explaining the benefits of correlation coefficients opposed to statistically descriptive study. In this article author notes, that the correlation coefficients and regression model is a useful tool that the researcher can use to improve the quality of research. However, it helps us to increase the accuracy and quality of the results. The article argues, that correlation coefficients considered expanding tools of analysis, allow to political scientists to solve complex research tasks where descriptive statistics is insufficient.
Key words: correlation coefficients, statistical methods, electoral behavior, quantitative measurements.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Хижняк 1.А., д.полт.н, проф.; Зеленько Г.1., д.полт.н, проф.
УДК 323.22:352
М.О. Лендьел
СУБСИД1АРН1СТЬ ЯК ПРИНЦИП СОЦIАЛЬНО-ПОЛIТИЧНОÏ ОРГАНВАЦП: ТЕОРЕТИЧН1 ВИТОКИ ТА УКРАШСЬК1 ПЕРСПЕКТИВИ
Розглянуто теоретичш засади поняття cy6cudiapHOcmi у сощальнт фшософи католицизму, у працях Аристотеля, Альтузiусa та тших мислителiв минулого. З 'ясовано рамки застосування принципу субсидiaрностi у европейських кратах, його обтрунтування у полтико-правовт практиц Свропейського Союзу. Проaнaлiзовaно перспективи впровадження субсидiaрностi в Украш, враховуючи зм^т проекту змти Конституци, розгляд якого розпочався у Верховнт Рaдi у липш 2015року.
Ключовi слова: субсидiaрнiсть, католицизм, загальне благо, Свропейський Союз, м^цеве самоврядування, децентрaлiзaцiя.
Упродовж останшх роив серед вгтчизняних полгтиюв та науковщв тривае дискуая з приводу принцитв та моделей сощального та полгтичного порядку, який би сприяв утвердженню демократичного щеалу в Украшу i, водночас, би був оргашчним для традицш нашого суспшьства. Мова йде, насамперед, про пошук компромюного значення мiж принципами централiзащï i децентралiзащï, шдивщуальних та колективних штереав, потреб окремих спшьнот та суспшьства загалом. Свропейський Союз, узагальнивши сощальну практику деяких i3 сво'1'х держав-члешв та шших суспшьств, фшософсью концепци, пропагуе принцип субсидiарностi як такий, що вщповщае уам зазначеним вище вимогам. Вважаемо, що розгляд його концептуального тдгрунття та «першо'1' реакци» на нього основних полгтичних сил в Укра'1'ш е актуальним вже тому, що створить тдстави для ощнки ймовiрностi його втшення у полгтичнш практищ.
Термш «субсидiарнiсть» у перекладi з латиш (subsidium) означае «допомогу iз запасних позицiй», i мае витоки у вшськовому лексиконi стародавнiх римлян. Погодимося з висновком Т. Шахматово'1', що позитивне сприйняття полiтичними елками держав Свропейського Союзу принципу субсидiарностi не в останню чергу пояснюеться його довiльним трактуванням, що е притаманним i для авторiв, ям дослiджують пов'язану проблематику: частина з них розумiе субсидiарнiсть як право держави передавати частину повноважень субнащональним i мюцевим властям, iншi -як формування компетенци влади рiзного рiвня «знизу вверх» [14, с. 126]. Водночас,
211
змiстовне навантаження цього поняття у сучаснiй штерпретаци може бути багатоаспектним i означав у вщносинах меншо'].' спiльноти та бiльшого ствтовариства делегування повноважень; невтручання у внутршш справи; за необхiдностi надання допомоги; координащя дiй малих колективiв [10].
Найбшьший внесок у дослiдження титульно'].' проблематики здiйснила Т. Панченко, яка опублшувала комплекс статей i монографш, присвяченi теоретичним витокам та практищ застосування принципу субсидiарностi в европейських кра'шах [47]. Трактування субсидiарностi католицькою церквою, а також вiрогiднiсть використання цього концепту у свггськш практицi здiйснили I. Софiнська, М. Савювський, досвiд сощально-полгтично'].' оргашзацп у Швейцари О. Чернеженко. Правову можливють застосування цих засад у реформуванш мiсцевого самоврядування розглянули О. 1жак, Т. Шахматова.
Таким чином, беручи до уваги прикладну актуальнють i вiдсутнiсть дослiджень з даного питання, визначаемо метою дано'].' статтi визначити присутнють принципу субсидiарностi, у його сучасному розумшш, у програмах парламентських партш Украши. Конкретними завданнями визначено:
1) систематизащя рiзних теоретичних пiдходiв до розумiння змiсту субсидiарностi;
2) щентифшащя суспiльств, в якiй вищезгаданий принцип, став буденною практикою;
3) систематизащя концепцш реформування системи влади в Украшу в яких було включено принцип субсидiарностi;
4) визначення змюту положень, якi е дотичними до принципу субсидiарностi у проектi змш до Конституци Украши у частиш децентралiзацii, якi у липнi 2015 р. стали предметом розгляду у вищому законодавчому оргаш держави.
Насамперед, тд впливом процесiв европейсько'1 штеграци, зокрема принципiв i норм Свропейського Союзу, його багаторiвневого, а, отже, субсидiарного, механiзму управлiння, в Укра'1'ш ствердилося уявлення про субсидiарнiсть як полгтико-управлiнський принцип, вiдповiдно до якого послуги громадянам необхщно надавати на адмiнiстративно-територiальному рiвнi, який е найближчим до них, що передбачае здшснення децентралiзацii влади та формування повноважного мюцевого самоврядування [1], у бшьш широкому розумiннi - це е споаб узгодження iнтересiв у багаторiвневих системах управлiння на кшталт СС [6]. Зауважимо, що у Люабонському Договорi, який набув чинносп 1 грудня 2009 року, вперше субсидiарнiсть безпосередньо згадуеться як принцип, що регулюе вiдносини не лише мiж державним i наднацiональним рiвнями управлiння, але й - регюнальним i мiсцевим (у Свропейськiй Харти мiсцевого самоврядування цей термiн не використовуеться) [3]. Однак, маемо тдстави стверджувати, що такий пщхщ обмежуе змют теор11 субсидiарностi, погоджуючись, водночас, iз тезою Т. Панченко, що субсидiарнiсть е не лише полгтико-управлiнським, але й соцiальним, навпъ бiльше, моральним принципом, який стосуеться будь-яких суспшьних вiдносин [7].
Аристотелiвська iерархiя «iстота - сiм'я - община - полю» та уявлення Й. Альтузiуса про консощальну побудову суспшьства (сiм'я, коледжi, стани, корпораци, мiста i провiнцii, держави), в яких вказуеться на доповнюванють функцш кожно'1 наступно'1 суспiльноi ланки, належать до теоретичних витоюв концепцii субсидiарностi як принципу взаемовiдносин мiж територiальними феноменами, взаемовiдносини мiж якими е побудованими знизу. При ^м, у Католицькш соцiальнiй доктринi, в якш було вперше офiцiйно сформульовано визначення субсидiарностi, 11 об'ектами виступали нетериторiальнi одиницi: сiм'я, професiйна група, церква: не можна позбавити людину
212
того, що вона може реалiзувати з власно'1 iнiцiативи i самостiйно, а вiд малих спшьнот не можна перебирати функци на користь бшьших утворень, якщо першi е здатними ïx реалiзувати. Задоволення потреб людини е основною метою функщонування будь-яких соцiальниx утворень, адже ïï гiднiсть е Божественною, а суспшьство може стати суб'ектом надання допомоги шдивщу, якщо це не е спроможною забезпечити сiм'я, релЫйна громада. Таким чином, субсидiарнiсть можна також сприймати як принцип первинносп шдивща щодо будь-яко'1' спiльноти, в межах яких вш реалiзовуеться як особистють (сiм'я, територiальна громада, об'еднання, асощащя, нацiя, громадянське суспiльство, пщприемство), якi е додатковими, не обов'язковими. Кожна людина обирае спiльноти та шститути, в яких бере участь, вщповщно до обраного перелiку цшностей та iнтересiв. Сдиною метою будь-якого суспшьного втручання е надання допомоги, а не пщпорядкування iндивiда спшьнот^ нижчо'1' спiльноти утворенням вищого порядку. Водночас, I. Софшська пояснюе, що вищi спiльноти, включно держави, водночас, е зобов'язаними надати допомогу нижчим утвореннями, якщо вони е неспроможними виконати якесь завдання [12]. У сучасну епоху таке етичне розумшня субсидiарностi отримуе оргашчний зв'язок i3 демократiею як соцiальним феноменом, зокрема з ïï християнською версiею (християнська демократ): адже реалiзацiя цього принципу е можливою лише у середовищ^ де е можливою вiльна щентифшащя iндивiдiв, автономний пошук громадянами сощальних i полiтичниx спiльнот для задоволення сво'1'х iнтересiв.
Наголосимо також на тез^ засадничiй для Т. Панченко, що шшою стороною «медалЬ> концепци субсидiарностi е загальне благо, а тому пошук балансу мiж шдивщуальною свободою та колективними iнтересами складае ïï сутнють. Хоча ця авторка також вказуе, що для деяких зарубiжниx авторiв ця залежнiсть не е безсумшвною: оскiльки субсидiарнiсть у формулюванш Католицько'1' церкви означае, що вищi органи приймають директиви, а нижчi е вiльними у ïx трактуваннi та дотриманнi. Якщо переносити цей принцип у полiтичну практику, то будь-яке полггичне суспiльство потрiбно сприймати як органiчну еднiсть або ж, шшими словами, спiвтовариство, яке мае у свош основi спшьну мету, до яко'1' прагне [4]. Подiбний принцип дiе у Свропейському Союз^ де керiвнi iнститути приймають теж спрямовуючi для держав документи, а нащональш властi пiдлаштовують ïx пiд традицiйний правовий формат [6]. Таким чином, субсидiарнiсть у сучаснш полiтичнiй практицi можна сприймати як оргашзащю вiдносин мiж рiзними рiвнями публiчноï влади та соцiальними утвореннями, i як морально-етичний критерш для формування та реалiзацiï полiтики, метою якого е досягнення загального блага.
Упродовж друго'1' половини ХХ столпгя якраз тд впливом перебудови сощально-полiтичниx стосункiв у кра'1'нах Свропи, були поеднаш обидвi - територiальна (вертикальна) i позатериторiальна (горизонтальна) концепци субсидiарностi, - яка у процеа будiвництва Свропейських Спiвтовариствам почала сприйматися як принцип сощально-полгтично'1' органiзацiï, вщповщно до якого певш завдання переходять зi сфери вiдповiдальностi громадян чи спшьнот лише у випадку, коли утворення вищого рiвня здатне виконати бшьш задовшьно та ефективнiше [7]. Враховуючи складнють об'еднання «всеевропейських» завдань, штереав нацiональниx державностей, субнацiональниx та мюцевих ланок управлiння, субсидiарнiсть, тобто визнання взаемодоповнюваносп завдань полiтико-управлiнськиx рiвнiв, вважаеться зворотною стороною медалi, де з шшого боку - штегращя. При тiм, потреби громадянина будь-яко'1' европейсько'1' держави визнаються прюритетними i автономними, тим бiльше, що !х мiнiмальний набiр не може бути територiально обумовлений, що змушуе Свропейську Спiльноту, не зважаючи на складний полгтичний i бюрократичний
213
механiзми прийняття рiшення, визнавати мехашзми громадянсько'1 залученостi, тобто громадянського суспшьства.
Серед европейських краш найбшьш випукло принцип субсидiарностi втiлений у правовш практицi Швейцари, де у Федеральнш Конституцп закрiплено, що центральний уряд може реалiзовувати лише т завдання, якi не можуть бути ефективно реалiзованими на рiвнi кантошв i громад. При тiм, навпъ мiсцевi органи влади е обмеженими у сво'1х повноваженнях, оскiльки прюритетними е права i свободи шдиввдв, а також 1х iнтереси, яю вони можуть задовольняти iндивiдуально або ж у вшьних спiлках [13]. Без сумшву, така соцiально-полiтична оргашзащя вимагае певного типу политично! культури громадян, яю вiдчувають себе автономними одиницями, яю бажають i вщчувають спроможнiсть проявляти iнiцiативу i втшювати 11, об'еднуватись у спiльноти для задоволення колективного блага, вести дiалог з публiчною владою. Зауважимо, що у багатьох територiальних громадах функцюнують Громадянськi Асамбле1, якi единi мають право ухвалювати полiтичнi рiшення щодо найбiльш важливих питань життедiяльностi. Сдиш демократичнi цiнностi та принцип субсидiарностi е каркасом, який утримуе в единш державi рiзнi нацiональнi та релЫйш громади, що проживають на територи сучасно1 Швейцари.
Враховуючи теоретичш розробки питання та узагальнення европейсько! практики, О. 1жак видiляе двi форми вертикально! субсидiарностi, якi можуть бути застосованими в Укра1ш:
1) шкапсулящя повноважень нижнiх ланок управлшня, зокрема мiсцевого самоврядування у територiальних громадах, вiд втручання вищих. Повноваження субнащональним органам влади, а далi - нащональним властям, надаються на основi залишкового принципу, тобто т^ якi визнанi як надмiрнi для нижчестоящих;
2) децентралiзацiя влади на основi визнання як засадничого критерш ефективностi надання послуг: вищим за iерархiею органам влади надаються т^ якi не можуть бути реалiзованi нижчими, зокрема орiентуючись на потреби громадян [2].
Водночас, Т. Шахматова зазначае, що оскшьки питання мюцевого значення апрiорi знаходяться у сферi компетенци мiсцевого значення, то об'ектом застосування принципу субсидiарностi мають бути повноваження, яю можуть - потенцшно - бути сферою впливу i держави i субнацiональних органiв управлшня [14].
При ^м, е очевидним, що ефективне застосування вертикально! (територiальноi) верси субсидiарностi не е можливим без набуття соцiально-полiтичноi суб'ектностi громадянами, застосування механiзмiв 1х залученостi до суспшьного життя локальних спiльнот, полггики. Адже самоврядування передбачае у европейських полггичних реалiях, насамперед, самостiйне виршення громадян питань спiльного проживання у локальних спшьнотах, що означае взаемний пошук iнтересiв, якi можуть бути реалiзованi разом, доповнюючи особисту шщативу кожного. А це вимагае, в першу чергу, европейського типу полiтико-правовоi ментальносп, зокрема визнання органiчноi едносп громадянина i суспiльства, суспiльства i держави, громадянського суспiльства i правово'].' держави [11].
Про потребу реформування системи публiчноi влади Украiни з врахуванням принципу субсидiарностi наголошувалося не лише представниками наукового середовища, але й громадськими i полiтичним дiячами, управлiнцями вищого рангу, парламентарями, що у концентрованому виглядi знайшло вщображення у рекомендацiях вiдповiдних парламентських слухань, проведених ще у груднi 2005 року [9]. При ^м, якщо в цих документах наголошуеться на потребi реформувати систему розподiлу влади i повноважень, формування повноважень мюцевих органiв виконавчоi пiсля визначення повноважень на кожному рiвнi мiсцевого самоврядування,
214
забезпечення його фшансово'1 та територiальноi основи, то питання про суб'ектнють громадянина розглядаеться лише як ro6i4He.
Упродовж виборiв до Верховно'1 Ради Украши 2012, менше - 2014 року, -враховуючи вшськово-полгтичну ситуацiю - питання доцiльних форм запровадження субсидiарностi було включено у програми основних акторiв Украши. При тсм, як правило, пiсля входження партш до правлячих коалiцiй питання децентралiзацii, наближення влади до громадян вщходило на периферiю полiтичних дискусш. Радикальна змiна влади взимку 2014 року внаслщок Революци Гiдностi, криза 20142015 рокiв, зокрема у зв'язку з питанням рештеграци Донбасу зробили питання децентралiзацii влади одним iз основних в укра'шському полгтичному процесi, зокрема враховуючи i фшсащю цього питання у Мiнських домовленостях. 16 липня 2014 р. Верховна Рада Украши схвалила Постанову «Про включення до порядку денного друго'1 сеси Верховно'1 Ради Украши восьмого скликання законопроекту про внесення змш до Конституцп Украши щодо децентралiзацii влади i про його направлення до Конституцшного Суду Украши» [8]. У випадку позитивного судового висновку та голосування вищим законодавчим органом восени 2015 р. його норми можуть стати складовою «тша» Основного закону, що змушуе вже тепер проаналiзувати ix змiст, зокрема щодо вщповщносп концепцп субсидiарностi. Зазначимо, що у Статл 143 вперше в укра'шськш конституцiйнiй практицi використано термш «субсидiарнiсть», зокрема визначено, що за цим принципом у законодасга повинно вщбуватися розмежування повноважень мiж органами мюцевого самоврядування громад, районiв, областей.
О^м того, також е зафiксовано, що делегування мiсцевому самоврядування функцiй держави супроводжуеться видшенням вiдповiдного фiнансування з Державного бюджету Украши або ж/та передачею об'екпв державно'1 власностi, що означае, з теоретично'1 точки зору, застосування принципу штеграци управлiння як сумiжного з принципом субсидiарностi.
Залученють громадян до управлiння як складова сучасного розумшня субсидiарностi е передбаченою у проектi у Статтi 140, де визначено, що «територiальна громада здшснюе мiсцеве самоврядування безпосередньо шляхом мюцевих референдумiв та в шших формах, визначених законом».
Вказанi вище норми, при умовi ix запровадження у текст Конституцп Украши стануть основою для внесення змш у законодавство, що регламентуе функщонування мюцевого самоврядування. У випадку досягнення консенсусу мiж нащональними та мюцевими елками щодо перерозподшу повноважень та ресурав, знаходження формули вирiшення донбасько'1 проблеми, подолання корупци в управлiннi децентралiзацiя на засадах субсидiарностi може стати поштовхом для модернiзацii i демократизаци Укра'1'ни.
Список використано1 л1тератури
1. Договiр про заснування Свропейсько'1 Спшьноти (консолiдована версiя станом на 1 ачня 2005 року) [Електронний ресурс] - Режим доступу : http: // zakon2. rada.gov.ua/laws/show/994_017
2. 1жак О. Принцип субсидiарностi i меж1 його застосування в Укра'1'ш [Електронний ресурс] / О. 1жак. - Режим доступу: http://www.db.niss.gov.ua/docs/polmil/185.htm.
3. Люабонський договiр [Електронний ресурс] / Т. О. Славко. - Режим доступу : http://www.twirpx.com/file/261090/.
4. Панченко Т. 1дея загального блага як цiннiсна основа докрини субсидiарностi [Електронний ресурс] / Т. Панченко. - Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Vsntu/2010/polit/ 112-SevNTU/ 112-27.pdf.
5. Панченко Т. В. Принцип субсидiарностi у сучасному демократичному розвитку [Електронний ресурс] : моногр. / Т. В. Панченко. - Режим доступу : http://www-philosophy.univer.kharkov.ua/ua/kafedra/staff_pol/books/panchenko/Panchenko_monograf.p df.
6. Панченко Т. Субсидiарнiсть i демократ: витоки, суперечностi та перспективи взаемоди [Електронний ресурс] / Т. Панченко. - Режим доступу : http://dspace.univer.kharkov.ua/bitstream/123456789/2388/2/%D0%9F%D0%B0%D0%BD %D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE%20%D0%A2.%D0%92.pdf.
7. Панченко Т. Субсидiарнiсть як ieрархiя рiвнiв громадянсько'1 залученосп [Електронний ресурс] / Т. Панченко // Освгга регiону: Полiтологiя, психолопя, комушкацп. - Режим доступу : http://social-science.com.ua/article/232
8. Про включення до порядку денного друго'1 сеси Верховноi Ради Украши восьмого скликання законопроекту про внесення змш до Конституци Украши щодо децентралiзацii влади i про його направлення до Конституцшного Суду Украши [Електронний ресурс] : Постанова Верховно'1 Ради Украши вщ 16 липня 2015 року № 622-VIII. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/622-19#n9
9. Про Рекомендаци парламентських слухань «Децентралiзацiя влади в Укра'1'ш. Розширення прав мiсцевого самоврядування» [Електронний ресурс] : Постанова Верховно'1 Ради Украши вiд 15 грудня 2005 року N 3227-IV. - Режим доступу : http://zakon 1. rada.gov.ua/laws/show/3227-15.
10. Савювський М. Субсидiарнiсть i европейська полгтико-правова ментальнiсть [Електронний ресурс] / М. Савювський // Юридичний часопис Нащонально! академп внутрiшнiх справ. - 2010. - № 4. - С. 45-51. - Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/VAUMVS/2010_4/saviosk.pdf.
11. Славко Т. О. Перспективи учасп неурядового сектора у мюцевому розвитку [Електронний ресурс] / Т. О. Славко // Науковi пращ [Микола^^ського державного гумаштарного ушверситету iм.. П. Могили]. - 2006. - Т. 54, Вип.41. - С. 51-55. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Npchdu/Politology/2006_41/41-10.pdf.
12. Софшська I. Д. Мюце принципу субсидiарностi у сощальнш доктриш католицько! церкви [Електронний ресурс] / I. Д. Софшська // Держава i право. - 2009. -Вип. 46. - С. 99-106. - Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/ dip/2009_46/ 1-18.pdf.
13. Чернеженко О. М. Особливосп оргашзацп мюцевого управлшня у ШвейцарГ! в аспекп федералiзму [Електронний ресурс] / О. М. Чернеженко // Вюник АкадемП адвокатури Украши. - 2011. - Число 1. - С. 71-76. - Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/j-pdfvaau_2011_1_11.pdf
14. Шахматова Т. Застосування принцитв субсидiарностi та пропорцГйностГ у процеа реформування мiсцевих органiв влади в УкраНш / Т. Шахматова // Право Украши. - 2009. - № 10. - С. 125-131.
Стаття надшшла до редакци 28.05.2015 р.
М. Lendel
SUBSIDIARITY AS THE PRINCIPLE OF SOCIAL AND POLITICAL ORGANIZATION: THEORETICAL GROUNDS AND UKRAINIAN PERSPECTIVES
The article deals with theoretical grounds of the subsidiarity notion in the social philosophy of Catholicism, also in the Aristoteles, Althusius texts, as well as in the works of the other famous philosophers. In the framework of modern political practice the subsidiarity
216
can be perceived as the organization of relations between different levels of the public authorities and within the social organizations, as well, as the ethical criteria for the formation and realization of the policy aimed for the gaining of the common good.
The framework of the subsidiarity principles implementation in European countries is defined in this research, as well as its substantiation in the political and legal practice of European Union. During the second part of the XXth century both territorial (vertical) and non-territorial (horizontal) concepts of subsidiarity were connected in Europe and, thus, this principle started to be regarded the criteria for the transfer of the public tasks from the citizens or/and communities to the higher levels of public organization only in the case that they are not able to provide some services. It is evident that the effective implementation of the vertical (territorial) version of the subsidiarity depends from the citizen social and political activity, their role in the local community life.
In Ukraine during the parliamentary campaigns of 2012, 2014 the issue of the subsidiarity implementation most appropriate forms was dealt in the programs of the main political actors. During the summer of 2015 Verchovna Rada of Ukraine started the process of the adoption of the Constitution amendments aimed on the decentralization. For the first time the subsidiarity principle - its vertical and horizontal criteria - have a chance to become the part of Ukrainian constitutionalframework.
Key words: subisidiarity, Catholicism, the common good, European Union, the local government, decentralization.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Антонюк О.В., д.полт.н, проф.; Онщенко 1.Г., д.полт.н, проф.
УДК 327(410:477)"2013/2014"(045)
В.Ф. Лисак, Я.В. Саенко
ПОЗИЦ1Я ВЕЛИКОБРИТАНП ЩОДО УКРАШИ П1СЛЯ «РЕВОЛЮЦ11
Г1ДНОСТ1»
У cmammi проаналiзовано позицЮ ВеликобританП щодо Украши тсля «Революци г.idHoemi». Розглянуто ставлення уряду, ЗМ1 та громадськостi БританП до украг'нськог' кризи, охарактеризовано участь краши в процеС iiрегулювання. Значну увагу придшено оцшщ Бритатею Mirnbrnx угод вiд 12 лютого 2015 року та питанню надання Украiнi зброг'. Зроблено висновок, що позищя €С i, зокрема, БританП щодо Украши значною м.рою залежить iрозглядаеться переважно кр.зь призму вiдносин з Роыею.
Ключовi слова: позищя БританП, «Револющя гiдностi», британськт уряд, украшська влада, британсьК ЗМ1, Ростська Федеращя, MirnbKi угоди.
«Револющя гщносл» - сустльно-полгтичш поди та змши, що вщбулися в Укра'1ш з 21 листопада 2013 до лютого 2014 року, ставши наслщком вщходу полличного керiвництва краши вщ законодавчо закршленого курсу на европейську штегращю й привели до повалення режиму президента В. Януковича. «Свромайдан» та «Револющя Гщносл» передували й заклали основу низки подальших подш в Укра'1ш - змши влади, анекси Криму Росшською Федеращею, пщписання Угоди про Асощащю з €С, вшни на Сходi Украши.
США та краши Свропи одразу пщтримали «Револющю гщносл» в Украшу назвавши Н проявом становлення в Укра'1ш громадянського суспшьства та боротьби украшщв за свое демократичне европейське майбутне. З самого початку украшсько!
217
