CC BY
196
УДК 340.12
Я. С. Бопв
Навчально-науковий шститут права та психологи Нащонального ушверситету "Львiвська полггехшка",
канд. екон. наук, асист., асистент кафедри конституцшного та мiжнародного права
ПОНЯТТЯ ТА ПРИНЦИПИ М1СЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
© Бог1вЯ. С., 2015
За допомогою мiжнародних правових ак^в, конституцiйних актив европейських краУн дослщжено сутшсть та принципи мкцевого самоврядування територiaльних громад, ix закршлення та ступiнь конкретизащУ в конституцiйниx актах европейських держав.
Ключовi слова: самоврядування, мiсцеве самоврядування, територiaльнa громада, децентрaлiзaцiя, представницька демократ, aвтономiя, субсидiaрнiсть, свобода об'еднань.
Я. C. Богив
ПОНЯТИЕ И ПРИНЦИПЫ МЕСТНОГО САМОУПРАВЛЕНИЯ
С помощью международных правовых актов, конституционных актов европейских стран осуществлено исследование сущности и принципов местного самоуправления территориальных обществ, их закрепление и степень конкретизации в конституционных актах европейских государств.
Ключевые слова: самоуправление, местное самоуправление, территориальное общество, децентрализация, представительская демократия, автономия, субсидиарность, свобода объединений.
Bohiv Y. S.
CONCEPT AND PRINCIPLES OF LOCAL SELF-GOVERNMENT
There has been a research conducted on the local self-government essence and principles of territorial communities, their implementation and degree of specification in constitutional acts of European countries with the help of international legal and constitutional acts of European countries.
Key words: self-government, local self-government, local community, decentralization, representative democracy, autonomy, subsidiarity, freedom of associations
Постановка проблеми. Мюцеве самоврядування тюно пов'язане i3 сустльною актившстю мюцевих i репональних стльнот. Самоврядування територiальних громад е одним з базових елементiв децентралiзованоi системи публiчноi влади, за якоУ поряд з публiчними iнституцiями одночасно функщонують iншi неуряд овi шститущУ - Суспшьш Партнери.
Кiнець 80-х роюв ХХ ст. принiс революцiйнi змши в полiтичне, економiчне, свiтоглядне життя мешканцiв Центрально-СхщноУ Свропи. Демократичнi принципи впроваджувалися не тшьки на загальнодержавному рiвнi, але й на локальному. В краУнах ЗахщноУ Свропи доволi модними
стають HOBi пiдходи щодо публiчного управлшня та мiсцевого самоврядування пiд назвою „New Public Management".
Функцiонування реального мюцевого самоврядування потребуе залучення до виршення поточних питань мiсцевих та регюнальних громад i3 !х безпосередньою участю в дiяльностi самоврядних шституцш та прийняттi рiшень. Залучення третьо! влади (суспiльного партнера) до виршення поточних питань самоврядування свiдчить про наявнють щонайменше трьох ознак: безпосередня участь громади у виршенш власних питань, допомога органам самоврядування в пошуку ефективних рiшень, новацiя у питаннях управлшня.
З огляду на те, що держави Центрально-Схщно! Свропи, якi стали членами Свропейського Союзу, пройшли iнший iсторичний шлях, шж кра!ни Захщно! Свропи, виникае запитання щодо титв (моделей) самоврядування територiальних громад, що утворилися внаслiдок демократичних реформ. Розглянемо теори розумiння мюцевого самоврядування, що домшували та були втшеш в державах Захщно! Свропи, знайшли практичне застосування у Центрально-Схщнш.
Укра!на - держава, що декларуе демократичш цiнностi, на конституцiйному рiвнi визнае мiсцеве самоврядування як невщ'емне право територiальних громад самостiйно виршувати питання мiсцевого значення. Але разом з тим, територiальнi громади, як носи реально! влади на мюцях, позбавлеш реальних можливостей вирiшувати питання мюцевого значення, з метою найповшшого забезпечення реалiзацi! прав i свобод сво!х мешканцiв. У сучаснiй ^^mi публiчно! влади, органи мiсцевого самоврядування у виршенш питань мiсцевого значення е другорядними порiвняно з органами державно! влади.
Пострадянсью та постсощалютичш держави, що провели реформи з децентралiзацi! влади, надавши територiальним громадям автономда, сьогоднi значно випереджають Укра!ну за темпами економiчного розвитку та забезпечення високих стандарта життя.
Стушнь наукового розроблення проблеми. Питання розумшня сутностi самоврядування та мiсцевого самоврядування територiальних громад, зокрема, були i залишаються актуальними для науковцiв, полггиюв, громадських та мiжнародних органiзацiй. Вже е чимало дослщжень порiвняльного характеру систем мюцевого самоврядування европейських кра!н. Однак здебшьшого вони зводяться до аналiзу трансформацi! органiв самоврядування в посттоталггарний перiод або загального опису без порiвняльного аналiзу. Серед дослщжень питань розумшня мюцевого самоврядування та його принцитв слщ вiдзначити пращ зарубiжних дослiдникiв Г. Балдершейма (Н. Baldersheim), А. Коульсона (A. Coulson), Т. М. Хорват (T. M. Horvath), Х. О. Ларсена (H. O. Larsen), Л. Гарлщкого (L. Garlicki) та вггчизняних О. Батанова, М. Баймуратова, А. Васильева, Ю. Ганущака, В. Кампо, М. Козюбри, I. Софшсько!.
Мета дослщження. Провiвши аналiз мiжнародних правових актiв, конституцшних актiв европейських кра!н, дослiдити сутнють та принципи мiсцевого самоврядування територiальних громад, !х закрiплення та стушнь конкретизацп у конституцiйних актах европейських держав.
Виклад основного матерiалу. Поняття мкцевого самоврядування. Практично в ушх сучасних демократичних кра!нах свiту система мюцево! влади грунтуеться на принцит дуалiзму. Це означае, що певна частина мiсцевих питань вирiшуеться органами державно! влади або уповноваженими ними суб'ектами, а шша, значно бшьша, - мюцевими самоврядними iнституцiями, що сформоваш, контрольованi та репрезентованi представниками мюцево! громади. Обсяг повноважень мюцевих оргашв влади рiзниться залежно вщ державного устрою, територiального статусу самоврядних шституцш. З огляду на те, що мюцеве самоврядування е невщ'емною складовою державно! влади, його розумшня, принципи функцюнування повиннi бути нормативно визначеш. Майже усi европейськi конституци закрiплюють право на мiсцеве самоврядування, за винятком конституцш Латвi! [26], Велико! Британп [22, с. 52-55], Норвегп [24]. Обсяг цих прав е
рiзним: вщ закрiплення права на самоврядування до визначення системи оргашв самоврядування, !х завдань, порядку формування, каденцп, повноважень, вiдносин з органами державно! влади. Право на самоврядування на конституцшному рiвнi закрiплено, без деталiзацп, в конституцiях Нiмеччини (ст. 28 п. 2) [28], Фшляндп (§ 121) [14], Дани (§ 82) [13]. Достатньо грунтовно воно прописано в конститущях держав з Центрально-Схщно! Свропи.
Разом з тим, у жоднш з них не подано визначення поняття мiсцевого самоврядування. При цьому вказусться, що первинною самоврядною одиницею е громада. За конститущею Австрп пiд громадою розумiють територiальну корпорацiю, надiлену правом на самоврядування, та одночасно адмшютративну одиницю (ст.116 п.1), за конституцiею Чехи - публiчнi корпорацп, що надiленi правом власносп, здiйснюють господарську дiяльнiсть на пiдставi власного бюджету (ст.101), у конституци Болгарп - адмiнiстративно-територiальну одиницю, в якш здiйснюеться мiсцеве самоврядування (ст.136).
Уперше визначення мiсцевого самоврядування подано у Свропейськш хартп мюцевого самоврядування (15.10.1985 р.). Пiд ним розумдать право i спроможнiсть оргашв мюцевого самоврядування в межах закону здшснювати регулювання та управлiння суттевою часткою публiчних справ, пiд власну вщповщальнють, в iнтересах мiсцевого населення (ст.3) [1]. Право на самоврядування може реалiзовуватися радами або зборами, члешв яких вiльно обирають таемним голосуванням. Такий спосiб реалiзацil самоврядносп аж нiяк не може бути перешкодою для використання зборiв громадян, референдумiв чи будь-яко! шшо! форми прямо! учасп громадян.
У наущ конституцiйного права видiляють такi ознаки самоврядування:
> це виокремлена комунальна корпоращя (громада), надiлена спецiальним правовим статусом, що дозволяе самостшно виршувати власнi справи;
^ устрiй самоврядних громад грунтуеться на самоврядуваннi, що дозволяе територiальним громадам самостiйно без оргашв державное' влади вирiшувати справи сво!х мешканцiв;
^ самоврядування територiальних громад не е абсолютним - можуть дiяти виключно в законодавчо визначених межах [12, с. 292].
Конституцiоналiзацiя мюцевого самоврядування виникае не тшьки зi законодавчих приписiв, основою яких е Конститущя, але певною мiрою е результатом мiжнародно-правових зобов'язань держави. Як складова публiчно! адмшютрацп, органи мiсцевого самоврядування не входять до системи оргашв державно! влади; !х оргашзащя грунтуеться на принцип децентралiзацi!; перебувають пiд контролем оргашв державно! влади, в межах, визначених правовими актами; мають власну оргашзащю, визначену конститущями та законами [16, с. 118]. Аналiз конституцш европейських держав дае шдстави стверджувати, що на конституцшному рiвнi мiсцевим самоврядним громадам гарантуеться: 1) право на власне управлшня та формування самоврядних оргашв (Авс^я, Франщя, Iталiя, Чехiя); 2) право на доходи, бюджет та встановлення податюв (Австрiя, Франщя, 1спашя, Естонiя, Чехiя, Польща); 3) право власносп на майно (Ггалш, Чехiя, Польща); 4) право автономи громад (Австрiя, Iспанiя, Iталiя).
В окремих державах питання, пов'язаш з нормативним визначенням компетенци органiв самоврядування, формуванням оргашв управлшня громадою, можуть виршуватися шляхом референдуму або загальних зборiв мешканщв громади (Франщя, Иатя, Iрландiя, Болгарiя, Польща).
Принципи мкцевого самоврядування. Свропейська хартiя мюцевого самоврядування мютить п'ять базових принцишв самоврядування територiальних громад: децентралiзацiя, публiчна влада, представницька демократiя, автономiя, субсидiарнiсть, свобода об'еднань.
У нiй акцентуеться на тому, що зазначеш принципи мають бути закршлеш в нащональному законодавствi та в мiру можливосп в конституц^'. Разом з тим, тшьки в Бельги на конституцшному рiвнi чiтко визначенi принципи оргашзацп мiсцевого самоврядування: 1) безпосереднi вибори члешв провшцш i громад; 2) надшення рад провiнцiй i громад повноваженнями, необхщними для реалiзацi! гарантованих прав; 3) децентралiзацiя; 4) вщкритють засiдань рад; 5) вiдкритiсть
бюджету та його використання; 6) вплив оргашв контролю або федерального законодавчого органу на !х дiяльнiсть з метою запобтання ^норуванню прав чи порушенню публiчного iнтересу (ст. 62) [23].
У конститущях iнших держав закршлено окремi принципи мiсцевого самоврядування: принцип субсидiарностi (Австрiя, Данiя, Ггалш), диференщацп i пропорцiйностi (Iталiя), автономи (Австрiя, Iталiя, Iспанiя) [7; 8; 13].
Принцип децентралгзацИ публiчно! влади визначений у преамбулi Свропейсько! хартп, пiд якою слiд розумiти "юнування органiв мiсцевого самоврядування, якi мають створенi на демократичнiй основi органи, уповноважеш приймати рiшення, i широку автономiю щодо сво!х повноважень, шляхи i засоби здiйснення цих повноважень, а також ресурси, необхiднi для !х виконання".
Зазначений принцип закршлений у конституцiях Польщi, Португали. Зокрема, у Конституци Польщi вказуеться, що територiальний устрiй Республiки Польща гарантуе децентралiзацiю публiчно! влади (ст. 15) [15]; у Конституци Португали зазначено, що функщонування i органiзацiю спшьнот локально! влади, компетенцiю !х оргашв регулюе закон, згiдно з принципом адмшютративно! децентралiзацi! (ст. 237) [10].
У науковш лiтературi концепцiя децентралiзацi! мае рiзну iнтерпретацiю. Для прикладу, Н. Гайль зазначав, що децентралiзацiя мае три елементи: 1) перенесення виконання державних завдань на мюцевий рiвень; 2) гарантування органам мюцевого самоврядування певно! автономi! через надання права на майно та можливосп приймати ршення в публiчних справах; 3) можливють мати достатнi фiнансовi ресурси для реалiзацi! власно! полггики [11, с. 12]. За твердженням Е. Комбергер-Соколовсько!, пiд децентралiзацiею слщ розумiти таку органiзацiйну структуру публiчного управлiння, за яко!, крiм центральних оргашв влади, юнують iншi суб'екти, незалежш вiд центральних державних оргашв влади [17, с. 11].
Конституцшний Трибунал Республши Польща дав офщшне тлумачення розумiння поняттю "децентралiзащя" [29; 30]. В його розумшш тд децентралiзацiею держави слiд розумiти щею, метою яко! е передача повноважень оргашв державно! влади мюцевим органам самоврядування, створеним мюцевими громадами демократичним шляхом. Мюцеве самоврядування виконуе публiчнi завдання, що визначенi у Конституци та законах. Автономiя i незалежнють мiсцевого самоврядування гарантуеться Конституцiею. Що бшьше повноважень буде передано територiальним органам самоврядування, то краще буде реалiзована iдея децентралiзацi! держави.
Принцип представницьког демократа е одним з базових принцишв демократичного суспшьства. У полггичнш теорi! видiляють двi концепци демократi!: iдентитарну та конкурентну [6, с. 17]. Перша концепщя грунтуеться на принципах: iдентичностi тих, хто править, i тих, ким правлять; плебюциту; iмперативного мандату; заперечення штерешв меншостi; гомогенно! волi народу; единого та об'ективного суспшьного блага; орiентацi! на цiль та результат. Друга концепщя грунтуеться на: представництвц парламентаризму вiльному мандатi; легiтимному плюралiзмi; конкуренци рiзних груп, iнтересiв, суспiльного блага як результату компромюу; орiентацi! на правила полггично! гри. Будучи складовою конкурентно! концепцi!, представницька демократiя полягае у тому, що правлшня народу здшснюеться не безпосередньо, як за умов прямо! демократп, а опосередковано чи через систему представництва його штерешв, спещально уповноважену народом, фшсащею уповноважувального мандата виступають перiодичнi, вшьш та рiвнi вибори особами, посадовцями тощо [6, с.138]. В !! основi - вибори та колепальнють. Вибори е фактичною тiею демократичною процедурою, яка найлегше отримуе колективне схвалення. Саме завдяки !м члени певно! групи можуть квалiфiковано визначити, кого вони вважають найбшьш здатними адекватно втшювати найважливiшi риси !хнього життя [3, с.109]. Незалежний орган е класично представницьким, якщо вш структурно створений у плюралiстичний спошб.
У европейських кра!нах органи мюцевого самоврядування формуються на принципах представницько! демократп [22]. Цей принцип закршлений у бшьшосп конституцш. Для прикладу,
в Конституцп Кмеччини вибори, як форма представницько! демократп, закрiпленi для формування вищих органiв державно! влади (ст. 20 п. 2). У конститущях Францп, Iталii, Грецii вказуеться тшьки на спосiб формування органiв мюцевого самоврядування - шляхом виборiв. У Конституци 4exii зазначено, що мiсцевi громади мають право на самостшне управлiння через представницькi органи.
Грунтовшше принципи представницько! демократп викладено у Конституцп Естонп. Зокрема, вказуеться, що органи мюцевого самоврядування формуються шляхом виборiв на термiн чотири роки. Право учасп у виборах надаеться особам, надшеним виборчим правом, яю постiйно проживають в громадi та яким виповнилося 18 рокiв (ст.156) [25].
Свропейський комiтет з мюцево! та регiональноi демократп ((CDLR)) в сво!х рекомендацiях Литвi та Румунн вказав на необхiднiсть перегляду нащонального законодавства щодо участi нацiональних меншин у самоврядуваннi на мiсцевому рiвнi [20]. Словенн рекомендовано удосконалювати iснуючi механiзми щодо iнтеграцii циган у мюцевих громадах, розширювати !х участь у мюцевому полiтичному життi [18]. В рекомендащях Латвii вказуеться на необхщнють надання права голосу на мюцевих виборах негромадянам, з метою !х iнтенсивнiшоi iнтеграцii в латвшське суспiльство [19].
Принцип автономй. Свропейська Хартiя мiсцевого самоврядування вказуе на те, що мюцеве самоврядування повинно здшснюватися „в межах закону" (ст.3). Це означае, що органiзацiя та здшснення управлiння частиною публiчних вщносин вiдбуваеться у правовому полi та мае тривалий характер. Вщтак, мiсцевi громади, як суб'екти правовiдносин мають бути надшеш статусом юридично! особи.
Цей принцип, на конституцшному рiвнi, в европейських конституцiях закрiплений по-рiзному: вiд гарантування статусу юридично! особи до визначення обсягу автономй. Для прикладу, у ст. 136 Конституцп Болгарп, ст. 165 Конституци Польщу ст. 235 Конституци Португали вказуеться, що громади е юридичною особою [2; 10; 15]. Маючи статус особи публiчного права, вони надшеш можливостями здшснювати свою дiяльнiсть на власний ризик i вщповщальнють. Цей статус передбачае володшня правом власносп, iншi майновими правами [2; 15; 27], правом на власний бюджет [27], правом на судовий захист [2].
У Конституцп Чехи зазначено, що органи мюцевого самоврядування мають статус публiчно-правових корпорацш, що надшеш власним майном, самостшним бюджетом i правом здшснювати господарську дiяльнiсть (ст.101 п.3) [27]. Конститущя Литви, не закршлюючи статусу юридично! особи за мюцевими громадами, разом з тим, гарантуе право свободи й автономно! дiяльностi, в межах, визначених Конститущею i законами (ст. 120).
Достатньо широко принцип автономй закршлений у конститущях 1талн та 1спанп.
Так, у Конституцп Ггали вказуеться, що територiальнi громади е „автономними одиницями з власними статутами, владою i повноваженнями, зпдно з конституцшними принципами" (ст. 114-22) [8]. Право автономй охоплюе право: 1) законотворчо! дiяльностi; 2) встановлювати мiсцевi податки; 3) визначати джерела доходiв та видатки; 4) набувати права власносп на майно. Щц правом законотворчосп розумiють можливiсть приймати регiональнi закони з питань забезпечення рiвностi чоловтв i жiнок у суспiльному, культурному, економiчному жигтi громади, створеннi рiвних можливостей доступу до виборних оргашв влади; ратифiкувати угоди мiж регюнами держави; укладати договори з шшими державами чи територiальними громадами, у межах, визначених законодавчими актами держави (ст. 117-26).
Конститущя 1спанп гарантуе право широко! автономй (ст. 2) [9]. Щд нею розумдать право кожно! громади самостшно вирiшувати власш справи. Основною адмiнiстративно-територiальною одиницею в 1спанп е автономнi спiвтовариства (de las comunidades autonómas), яких налiчуеться шмнадцять (ст. 143). Автономнi ствтовариства мають власнi статути; !х уряди роздшяють владу з центральним урядом. Представницькими органами сшвтовариств е парламенти [4; 10]. Статути е базовими правовими документами кожного ствтовариства. Держава гарантуе !х правовий захист як складово! частини загальнодержавного правового порядку (ст. 147). Характерною особливютю
Конституци 1спаше е те, що вона визначае перелш питань, з яких ствтовариства можуть приймати рiшення (ст. 148).
Отже, право автономп громад охоплюе двi базовi сфери дiяльностi органiв мiсцевого самоврядування: цивiльно-правову та публiчно-правову.
У сферi цивiльного права громади виступають як один iз суб'екта цивiльно-правових вiдносин. 1хня самовряднють зумовлена передусiм наданням статусу юридично! особи та визнання за нею можливосп набувати право власностi та iншi майновi права. По-друге, зазначена автономiя грунтуеться на свободi цившьних правочинiв, а не на адмшютративних приписах.
У сферi публiчного права громади виступають первинними одиницями мюцевого самоврядування та здшснюють власнi повноваження, пов'язаш з публiчним адмiнiструванням. Це право передбачае певну фшансову автономда (власний бюджет, можливiсть встановлювати i контролювати сплату мiсцевих податкiв i зборiв), право на судовий захист.
Принцип субсидгарностг. Тiсно пов'язаний з принципом децентралiзацi!. В науковiй лiтературi не iснуе чiткого визначення цього поняття. Польська дослiдниця С. Поплавська влучно зауважила, що субсидiарнiсть як правовий принцип вказуе, що права i свободи громад е джерелом ушх прав i свобод суспшьства. Цей принцип фактично зводиться до двох постулата у стосунках громада-суспшьство-держава:
> стiльки свободи - скшьки можна; стiльки усуспiльнення - скшьки треба;
> стiльки суспiльства -скшьки можна; стшьки держави - скшьки треба [21, с. 148-149].
На думку укра!нсько! дослщнищ I. Софшсько!, субсидiарнiсть е одним iз принцитв забезпечення демократичних вiдносин у суспшьсга й означае адекватний, фактичний та ефективний розподш владних повноважень мiж органами мiсцевого самоврядування рiзного територiального рiвня з метою наближення надання державних та громадських послуг безпосередньо до !х споживачiв [5, с. 69].
Тобто сутнють цього принципу полягае в тому, що ршення, пов'язаш iз забезпеченням прав i свобод громадян у громадi, повинш прийматись на якнайнижчих та якнайближчих до людини рiвнях, а ршення на вищих рiвнях мають прийматись там, де !х реалiзацiя дасть найбшьший ефект.
Вiдтак, реалiзацiя цього принципу в мюцевому самоврядуваннi потребуе створення належного правового поля для формування i дiяльностi самоврядних територiальних одиниць рiзного рiвня, механiзмiв комушкацп мiж ними, щоб налагодити взаемовипдну спiвпрацю та унеможливити конфлiкт повноважень. Саме у цьому проявляеться його сутнють як одного з конституцшних принцитв та европейських стандарта мюцевого самоврядування.
Цей принцип закршлений в Свропейськш хартп мiсцевого самоврядування, в якш зазначено: „Захист бiльш слабких у фшансовому вiдношеннi органiв мюцевого самоврядування передбачае запровадження процедур бюджетного вирiвнювання або аналопчних заходiв з метою подолання наслщюв нерiвного розподшу потенцiйних джерел фiнансування i фшансового тягаря, який вони повиннi нести. Таю процедури або заходи не повинш звужувати свободу дш оргашв мiсцевого самоврядування в межах власно! вiдповiдальностi (ст. 9)" [1]. Тобто одним з важливих чинникiв реалiзацi! цього принципу е фшансова автономiя оргашв мюцевого самоврядування рiзних рiвнiв, надання дотацш не може скасовувати основоположну свободу оргашв мюцевого самоврядування проводити свою полггику в межах власно! компетенци.
У конститущях европейських держав цей принцип закршлений переважно як доктрина, без конкретизацп його сутносп [7].
Для прикладу, в Конституци Польщi вш згадуеться тiльки в Преамбула „встановлюемо Конституцiю Республiки Польща як фундаментальне право для держави, що спираеться на повагу до свободи i справедливости спiвпрацю влади, суспшьний дiалог, а також на принцип субсидiарностi..." [15]. Конституцiя Португали покладае на державу обов'язок у найкоротшi термiни лiквiдовувати суттевi вщмшносп мiж територiальними громадами одного рiвня (ст. 238).
Свропейський комгтет з мiсцевоï i регюнальноУ демократiï (CDLR), аналiзуючи функцiонування систем оргашв мiсцевого самоврядування краш Свропейського Союзу, з метою реaлiзaцiï принципу субсидiaрностi, нaйчaстiше рекомендуе державам забезпечити передачу icTOTHOÏ частки державних функцш мiсцевим громадам рiзного рiвня, удосконалити мехашзми консультaцiй з мiсцевими територiaльними громадами, надати бiльше aвтономiï в питаннях визначення податюв та ïx збирання (aвтономiя доходiв), вдосконалити та спростити мехашзми контролю.
Тому реaлiзaцiя вказаних рекомендацш, на нашу думку, виступае фактичною сутнiстю та втшенням принципу субсидiaрностi.
Свобода об'еднань. Зазначений принцип закршлений у ст. 10 €вропейськоï xaртiï: „Органи мiсцевого самоврядування мають право, здiйснюючи своï повноваження, сшвробгтничати та в межах закону створювати консорцiуми з iншими органами мюцевого самоврядування для виконання завдань, що становлять спiльний штерес". Гарантуючи aвтономiю територiaльниx громад, зазначений принцип зафшсований у конституцiяx кiлькоx краш Свропейського Союзу: Польщi (ст. 172), Болгарп (ст. 137).
Свропейський комгтет з мiсцевоï i регiонaльноï демократа (CDLR) в своïx рекомендaцiяx не вказуе на необхщнють зaкрiплення цього принципу будь-якш з держaв-членiв Союзу. Тому можна стверджувати, що, оскшьки вш е складовою та похщним вiд принципу aвтономiï територiaльноï громади, його закршлення може бути достатшм на законодавчому рiвнi.
Висновки. Мюцеве самоврядування територiaльниx громад - один з мiжнaродниx стaндaртiв демократичного суспшьства. Його розумiння та принципи викладеш в Свропейськiй xaртiï мiсцевого самоврядування. Разом з тим, у жоднш з европейських конституцш не подано його визначення, а вказуеться, що первинною самоврядною одиницею виступае територiaльнa громада. Щодо принципiв мiсцевого самоврядування, то стушнь ï^ визнaченостi в конститущях рiзний. Нaйчiткiше ï^ визначае Конститущя Бельгiï. В конституцiяx шших европейських держав зaкрiпленi переважно принципи: децентрaлiзaцiï, предстaвницькоï демокрaтiï, aвтономiï, субсидiaрностi, свободи об'еднань громад. У Конституци Iтaлiï, крiм зазначених, мiстяться принципи диференщаци та пропорцiйностi. Якщо порiвнювaти конституцiï держав мiцниx демокрaтiй Зaxiдноï Свропи з конституцiями держав Центрaльно-Сxiдноï Свропи, то можна побачити, що принципи самоврядування, система оргашв мюцевого самоврядування, порядок формування, повноваження, бшьш детaлiзовaнi в останшх. Серед основних нaпрямiв забезпечення реального самоврядування на сучасному етaпi розвитку суспiльствa вказують максимальне залучення мешкaнцiв (жiнок, представниюв рiзниx нaцiонaльниx меншин, iноземцiв) територiaльноï громади до вирiшення мiсцевиx справ; ютотне передавання функцiй держави мюцевим громадам; розширення aвтономiï в питаннях визначення видiв подaткiв та ï^ збору; удосконалення меxaнiзмiв консультaцiй мiж органами держaвноï влади та мюцевого самоврядування рiзниx рiвнiв; вдосконалення меxaнiзмiв контролю за дiяльнiстю територiaльниx громад.
1. Свропейська харт1я м1сцевого самоврядування // ОфщШний в1сник Украти, 2015. - № 24, с. 450, стаття 718. 2. Конституция на Република България // Джерело доступу: http://www. parliament. bg/bg/const. 3. Розанвалан П. Демократична легтимтсть. Безстороншсть, рефлектившсть, наближешсть /П. Розанвалан. - К.: Видавничий diM "Киево-Могилянська академ1я", 2009. 4. Система державного управлтня Королiвства 1спатя: досвiд для Украгни. - Кшв, 2012. 5. Софiнська I. Принцип субсидiарностi у мЩевому самоврядування Украгни та крат Свропейського Союзу /1. Софiнська. - Львiв: Каменяр, 2014. 6. Скрипнюк О. Демократiя: Украта i свтовий вимiр (концепцИ, моделi та сустльна практика) / О. Скрипнюк. - К., 2006. 7. Austria's Constitution of 1920, Reinstated in 1945, with Amendments through 2009 // Джерело доступу: https://www. constituteproject. org/constitution/Austria_2009. pdf. 8. Constitution of the Italian Republic // Джерело доступу: https://www.
senato. it/documenti/repository/istituzione/costituzione inglese. pdf. Я. Constitutión Española. - Luis López Guerra, 2012. 10. Constitution of the Portuguese Republic // Джeрeло доступу: http://app. parlamento. pt/site_antigo/ingles/cons_leg/Constitution_VII_revisao_definitive. pdf. 11. Gajl N. Fi nans e i gospodarka lokalna na swiecie / N. Gajl. - Warszawa, 1ЯЯЗ. 12. Garlicki L. Polskie prawo konstytucyjne. Zarys wykiadu / L. Garlicki. -Warszawa: LexisNexis, 2014. 13. Konstytucja Królestwa Danii z 5 czerwca 1Я5З r. // Pe^cH доступу: http: // libr. sejm. gov. pl/tek01/txt/konst/dania. html. 14. Konstytucja Finlandii z 11 czerwca 1ЯЯЯ r. // Pe:MmM доступу: http:// libr. sejm. gov. pl/tek01/txt/konst/finlandia. htm. 15. Konstytucja Rzeczypospolitej Polskiej. Dziennik Ustaw z 1ЯЯ7 r. - Nr 78, poz. 483. 1б. Konstytucyjny system organów panstwowych / (red. E. Gdulewicz). - Lublin, 200Я. 17. Kornberger-Sokolowska E. Decentralizacja finansów publicznych a samodzielnosc finansowa jednostek samorzqdu terytorialnego / E. Kornberger-Sokolowska. - Warszawa, 2001. 18. Local and regional democracy in Slovenia. Recommendation 308 (2011) // Джeрeло доступу: https://wcd. coe. int/ViewDoc. jsp?id=185бббЯ&Site=COE. 18. Local and regional democracy Authorities. Recommendation 317 (2011) // Джeрeло доступу: https://wcd. coe. int/ViewDoc. jsp?id= 1857271&Site=COE. 1Я. Local and regional democracy in Lithuania. Recommendation CPL (22) 3 REV, 21.03.2012 //Джeрeло доступу: https://wcd. coe. int/ViewDoc. jsp?id=1919105&Site=C0E. 20. Poplawska E. Wplyw zasady subsydiarnosci na przemiany ustrojowe w Polsce / E. Poplawska // Dariusz Milczarek (red.) Subsydiarnosc. -Warszawa:Centrum Europejskie Uniwersytetu Warszawskiego, 1ЯЯб. - S. 148-14Я. 21. Samorzqdy w Unii Europejskiej. -Warszawa, 2007. - S. 52-55. 22. The Belgian Constitution. This publication contains the text of the Belgian Constitution as updated following the sixth institutional reform (constitutional revisions of б January 2014 - Belgian Official Gazette of 31 January 2014) // Джeрeло доступу: http://www. const-court. be/en/basic text/belgian constitution. pdf. 23. The Constitution, as laid down on 17 May 1814 by the Constituent Assembly at Eidsvoll and subsequently amended, most recently in May 2014 // Джeрeло доступу: https://www. stortinget. no/globalassets/pdf/constitutionenglish. pdf. 24. The Constitution of the Republic of Estonia // Джeрeло доступу: https://www. riigiteataja. ee/en/eli/530102013003/consolide. 25. The Constitution of the Republic of Latvia // Джeрeло доступу: http://www. saeima. lv/en/legislation/ constitution.
26. Ústava Ceské republiky // Джeрeло доступу: http://www. psp. cz/docs/laws/constitution. html; Конституция на Peпублика България // Джeрeло доступу: http://www. parliament. bg/bg/const.
27. Ustawa Zasadnicza dla Republik Federalnej Niemiec. - Berlin: Deutscher Bundestag, 2010. 28. Wyrok Trybunalu Konstytucyjnego z dnia 18 lutego 2003 r., sygn. akt K 24/02 // Dziennik Ustaw, 2003. - Nr 38, poz. 334. 2Я. Wyrok Trybunalu Konstytucyjnego z dnia 3 listopada 200б r., sygn. akt K З1/0б //Dziennik Ustaw, 200б. - Nr 200, poz. 14ЯЗ.
