CC BY
41
УДК 321.01:325.455
Я. Бопв
Навчально-науковий iституг права та психологii Нацiонального ушверситету "Львiвська полiтехнiка", асист. кафедри цившьного права та процесу
КОНСТИТУЦ1ЙН1 АСПЕКТИ РЕГЛАМЕНТУВАННЯ СТАТУСУ ТЕРИТОР1АЛЬНО1 ГРОМАДИ ЯК ПЕРВИННО1 ОДИНИЦ1 У СИСТЕМ1М1СЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
© Богiв Я., 2016
Визначаеться статус територiальноí громади як первинного суб'екта мiсцевого самоврядування. Подано pi3Hi п1дходи до розумiння територiальноí громади у вггчизнянш науцi. Дослщжено способи та обсяги конституцiйного закршлення статусу територiальноí громади на прикладi окремих держав - членiв бвропейського Союзу.
Ключовi слова: конституцiя, мкцеве самоврядування, територiальна громада, суб'екти мкцевого самоврядування, мунiципальна влада.
Я. Богив
КОНСТИТУЦИОННЫЕ АСПЕКТЫ РЕГЛАМЕНТИРОВАНИЯ СТАТУСА ТЕРРИТОРИАЛЬНЫХ ОБЩИН КАК ПЕРВИЧНОЙ ЕДИНИЦЫ В СИСТЕМЕ МЕСТНОГО САМОУПРАВЛЕНИЯ
Определяется статус территориальной общины как первичного субъекта местного самоуправления. Представлены различные подходы к пониманию территориальной общины в отечественной науке. Исследованы способы и объемы конституционного закрепления статуса территориальной общины на примере отдельных государств-членов Европейского Союза.
Ключевые слова: конституция, местное самоуправление, территориальная община, субъекты местного самоуправления, муниципальные власти.
Y. Bohiv
CONSTITUTIONAL ASPECTS OF THE REGULATION OF TERRITORIAL COMMUNITY STATUS AS THE PRIMARY UNIT IN THE SYSTEM OF LOCAL SELF-GOVERNMENT
The status of territorial community is determined as the primer subject of local self-government. Various approaches of comprehension of territorial community are presented in domestic science. The scope and modes of consolidation of territorial community constitutional statute are investigated using the example of separate countries which are the members of the European Union.
Key words: constitution, local self-government, territorial community, subjects of local self-government, municipal authority.
Постановка проблеми. Функщонування i розвиток мкцевого самоврядування е визначальним для будь-яко'' демократичноi держави. Його сощальна та правова щншсть полягае у
тому, що воно, фактично, являе собою специфiчний piBeHb представницько'' i виконавчо'' публiчноi самоврядно'' влади, що, з одного боку, бере участь у реалiзацii завдань i функцiй держави на мюцевому рiвнi управлiння, а з шшого, - реалiзуе систему специфiчних рiзнорiвневих та об'ективних рiзнопланових iнтересiв мешканцiв певноi територii, що пов'язаш з необхiднiстю побудови стабiльноi життедiяльностi на локальному рiвнi сощуму та вiдрiзняються вiд iнтересiв держави, але у той самий час ''м не суперечать [1, с. 173]. Мунщипальна влада е одним з найефектившших засобiв реалiзацii прав i свобод жителiв певноi спшьноти, а самi мунiципальнi права та свободи, за умови ix всебiчного визнання, чiткоi регламентацii та забезпечення, виступають гарантiею стабiльностi та ефективносл мюцево'' влади [12, с. 90].
Територiальна громада до певно'' мiри е своерiдною зв'язковою ланкою мiж особою iз ii правами та свободами та свободою певно'' спшьноти, громадською свободою. Тим самим у ^^wi реальних вiдносин мiсцевого самоврядування втшюеться воля територiальноi громади, ii громадська свобода, в основу яко'' покладена свобода окремоi особи [12, с. 90]. Реальне втшення на практищ iндивiдуальниx прав людини i громадянина у колективних правах громади виступають одним iз шляxiв реалiзацii принципу верховенства права та народного сувереттету у мiсцевому самоврядуваннi.
Форми мюцевого самоврядування у кожнiй державi зумовлюються ii полiтичним, територiальним устроем, юторичними, нацiональними, економiчними та шшими ознаками. Процеси децентралiзацii державно'' влади, як тривають в Украiнi, все бшьше спонукають звернути увагу на розумшня сутностi територiальноi громади, яка виступае первинною ланкою мiсцевого самоврядування громад.
Конституцм Укра'ни визнае за територiальною громадою та органами мюцевого самоврядування право самостiйно вирiшувати питання мюцевого значення у межах Конституцй i законiв Укра'ни, що цшком узгоджуеться з положеннями п. 2 ст. 4 Свропейсько'' Хартii мюцевого самоврядування, вiдповiдно до яко'' мюцева влада у межах закону мае повне право виршувати будь-яке питання, що не вилучене iз сфери ii компетенцй i вирiшення якого не доручене жодному iншому органу [13].
При цьому потрiбно зазначити, що Свропейська хартя не мютить визначення поняття "територiальна громада" [6]. Згвдно з Конституцiею Укра'ни, тд територiальною громадою розумiють "жителiв села чи добровольного об'еднання у сшьську громаду жителiв кшькох сш, селища та мюта" [7]. Ширше визначення поняття подано у Закон "Про мюцеве самоврядування в Украiнi": жителе об'еднанi постiйним проживанням у межах села, селища, мюта, що е самостшними адмiнiстративно-територiальними одиницями, або добровшьне об'еднання жителiв кшькох сш, що мають единий адмтстративний центр. Конгрес мюцевих i регiональниx влад (монггоринговий комiтет) Ради Свропи у сво'х рекомендацмх вiд 2013 року вказав Укра'ш на необxiднiсть розширити принцип субсидiарностi, збшьшити фiнансову самостiйнiсть оргашв мiсцевого самоврядування, передати повноваження адмтстрацш у районах та областях виборним представникам для створення шдпорядковано'' !'м адмiнiстрацii, внести змiни до роздшу XI "Мiсцеве самоврядування", ратифiкувати Додатковий протокол до Свропейсько'' xартii мюцевого самоврядування про право участi у справах мюцевого органу влади (CETS N207) [21].
Аналiз досл1дження проблеми. Питання вивчення мiсцевого самоврядування розглядають чимало наукових дослiджень, як зарубiжниx, так i вiтчизняниx дослiдникiв. Розумшня правово'' сутностi територiальноi' громади дослвджувалося М. Баймуратовим, О. Батановим, I. Бодровим,
A. Крусяном, М. Орзixом. 1сторичш особливостi становлення i розвитку мкцевого самоврядування на укра'нських землях розглядають науковi працi В. Кравченка, I. Козюбри, В. Куйбвди. На проблемш моменти моделювання територiального устрою звертали увагу Р. Безсмертний,
B. Малиновський, О. Шаблш; активiзацiя та пвдвищення ефективностi дiяльностi органiв мюцевого самоврядування щодо управлiння мiсцевим територiальним розвитком були предметом аналiзу О. Бобровсько'', I. Дробота, В. Кампа. Проте сьогодт усе ще залишаються невирiшеними питання,
пов'язаш iз визначенням територiальноi громади як суб'екта мiсцевого самоврядування та основного ношя його функцiй i повноважень.
Мета роботи - дослiдити розумшня правовоi' сутностi територiальноi' громади та конституцшного закрiплення 11 статусу. Для Украши важливо проаналiзувати проведенi реформи децентралiзацii державно1 влади, внаслiдок яких територiальна громада набула нових, ширших повноважень, якi дають 1й змогу ефективно використовувати мiсцевi ресурси для стимулювання економiчного розвитку.
Виклад основного матерiалу. Мiсцеве самоврядування полягае в оргашзацй i функцiонуваннi певних самоврядних одиниць. Первинною ланкою таких одиниць е територiальна громада. У юридичнш науцi поняття "територiальна громада" не було i тому немае едносп визначень та пiдходiв у дослвдженнях. З-помiж iснуючих напрямкiв умовно можна вирiзнити такi концептуальнi пiдходи, як територiальний, iнтелектуально-комунiкативний, публiчно-правовий та комплексний. 1х виокремлення грунтуеться на визнанш науковцями тiеi чи iншоi ознаки територiальноi громади або 1х сукупносл як основоположной понятiйно утворювальноi [5, с. 63].
Територiальний пiдхiд до визначення поняття територiальноi громади пов'язаний з використанням тако! характеристики, як постшне проживання осiб на територй певного населеного пункту, i з вщповвдним застосуванням термiнiв "населення", "жителГ" "громадяни, якi мешкають на територii", "територiальний колектив" тощо [5, с. 63]. Пвд територiальною громадою розушють групу людей, якi проживають на певнш територй, подшяють спiльнi щнносл, мають подiбнi iнтереси [14, с. 13]. Таке розумшня е дещо звуженим, не повшстю розкривае усю систему внутршшх зв'язкiв, якi юнують у громадi, оскшьки ототожнюе й з територiею [10, с. 223-224].
За iнтелектуально-комунiкативного пiдходу територiальна громада розушеться як самостiйна соцiальна спшьнота, яка характеризуеться вiдчуттям власног' щентичног' спiльностi iнтересiв [15, с. 5]. Люди добровшьно об'еднуються у громаду з метою ствжиття на певнш територй, спшкування, виховання через ввдчуття належностi та спiвпричетностi до подш у спiльнотi, психiчне ототожнення власних iнтересiв з iнтересами громади, единих морально-етичних цiнностей, традицiй.
Публiчно-правове визначення полягае у визначенш мiсця i ролi територiальноi громади у системi мiсцевого самоврядування й оргашзацй публiчноi влади. [11].
З огляду на рiзнi пiдходи, серед науковцiв немае единого розумшня цього поняття.
Так, О. Батанов тд територiальною громадою розумiе складну "кумулятивну" форму суспшьно!' органiзацii, сукупнiсть людей (мiсцевих жителш), асоцiйованих на публiчних засадах у межах товно!' територii та об'еднаних рiзноплановими ознаками системного характеру (зокрема, демографiчний i територiальний (земляцький) зв'язок, правовий i полiтичний зв'язок, майновий (економiчний) i професiйний зв'язок, мовний i релiгiйний (соцiально-культурний) зв'язок тощо) [4, с. 52].
На думку В. Кравченка, територiальна громада - це сукупшсть громадян, як спшьно проживають у сшьському та мюькому поселеннi, мають колективнi iнтереси i визначений законом правовий статус [9, с. 350].
Професор М. Баймуратов пропонуе розглядати територiальну громаду, як "...сукупшсть фiзичних ошб, що постiйно мешкають на вщповвднш територii та пов'язаш мiж собою територiально-особистими зв'язками системного характеру" [3, с. 8]. Аналiзуючи вггчизняне законодавство про мiсцеве самоврядування, професор видшяе такi характернi ознаки терито-рiальних громад: 1) територiальна, яка пов'язуеться з "дислокацiею" мюцевого самоврядування на рiвнi села, селища, мюта як територiальна основа мунiципальноi демократii; 2) iнтегративна, за якою територiальна громада виникае на основi об'еднання усiх жителiв, якi мешкають на певнш територй, незалежно ввд того, чи е вони громадянами даноi держави. Тобто членами територiальноi громади можуть бути громадяни даноi держави, а також iноземнi громадяни, особи без громадянства, яю постшно мешкають на певнiй територii. Також, на думку цього автора, можливе
включення до територiальноi громади бiженцiв i перемiщених осiб; 3) iнтелектуальна, зумовлена наявнiстю у жителiв спшьних iнтересiв, якi мають специфiчний характер i виявляються у виглядi широкого спектра системних iндивiдуально-територiальних зв'язкiв; 4) майнова, яка випливае з права цих спшьностей мати спшьну комунальну властсть; 5) фiскальна, зумовлена тим, що члени територiальноi громади е платниками мюцевих податкiв i зборiв [2, с. 122-123].
Т. Кравченко подае 30 варiантiв визначення поняття "територiальна громада", якi наводяться у сучасних наукових дослiдженнях в Украiнi [8, с. 68-75].
З огляду на неоднозначшсть розумшня територiальноi громади у вггчизнянш науцi, з метою впровадження ефектившшого функцiонування органiв мiсцевого самоврядування постае необхiднiсть вивчення розумiння територiальноi громади у державах-членах Свропейського Союзу та конституцшного закрiплення й статусу у цих державах.
У цьому випадку найкориснплим е досвщ держав "ново!' Свропи", якi з початку 90-х роюв ХХ столiття розпочали реформування публiчноi влади та досягли значних успiхiв у втiленнi принцитв мiсцевого самоврядування на практицi.
Конгрес мкцевих i регiональних влад (мошторинговий комiтет) Ради Свропи за результатами мошторингу функцiонування органiв мiсцевого самоврядування позитивно оцшив реформи мiсцевого самоврядування у Польщу Словаччинi, Словенii, зазначивши, що вони досягли значних успiхiв у децентралiзацii управлiння, заклавши основу для розвитку громадянського i демократичного суспшьства; мiсцеве самоврядування е доволi сильним [20; 22; 23].
У Конституцмх Польщi (ст. 164), Словаччини (ст. 64), Словенй (ст. 139) територiальну громаду визначено базовою одиницею мiсцевого самоврядування, яка надшена правом здшснювати усi повноваження мiсцевого самоврядування, за винятком тих, що зараховаш до компетенцй iнших спшьнот [18; 24; 25]. Така правова конструкцм вказуе, що мюцеве самоврядування мае ушверсальний характер, поширюеться на усю територiю держави та стосуеться усiх мешканцiв. Базовий характер громади та свобода дмльносп означае, що вони можуть вiдрiзнятися одна вiд одно!' чисельшстю членiв, способом проживання, видами дмльносл, при цьому мають рiвнi можливостi максимально задовольняти потреби мешканщв громади [17, с. 292].
Визначення поняття територiальна громада подано у конституцмх Австрii (ст. 116), Болгарй (ст. 136), Чехи (ст. 101).
Зокрема, у конституцй Австрй пiд територiальною громадою розушють територiальну корпорацiю з правом на самоврядування [16], Болгарй - юридичну особу, яка виступае основною адмiнiстративно-територiальною одиницею мкцевого самоврядування [19, с. 101]; Чехй -публiчно-правову корпоращю, надшену правом власностi на майно та ведення господар^^ дiяльностi на пiдставi власного бюджету [26].
У бшьшосп конституцiй европейських держав ввдсутне визначення територiальноi громади. До того ж визначаеться система оргашв управлшня, порядок 1хнього формування, гарантй самостшносп (право власностi на майно, право на власт доходи та розпорядження ними, право здiйснення п^р^мни^^ д]яльносп), право на об'еднання на договiрних засадах з 1ншими громадами.
Крiм того, закрiплено рiвнi самоврядних спшьнот. Найпоширенiшим е дво- i трирiвневе самоврядування (таблиця).
Рiвнi мiсцевого самоврядування у европейських державах
№ Держава Рiвнi Види рiвнiв спшьнот мiсцевого самоврядування
1 2 3 4
I II III
1. Авст^я 2 громада край
2. Бельпя 3 громада провшщя регiон спiльнота
3. Болгарiя 2 громада провшщя
4. Хорвапя 2 громада/мкто воеводство
5. Кiпр 1 громада/стльнота
6. Чехiя 2 громада регюн
1 2 3 4 5 6 7
7. Дашя 2 громада регюн
8. Естошя 1 громада
9 Фiнляндiя громада регюн
10 Грещя 3 громада префектура регюн
11 1спашя 4 громада Метропстая (громада+громад) провшщя регюн
12 Голландiя 2 громада провшщя
13 Iрландiя 3 графство громада регюн
14 Литва 2 громада графство
15 Люксембург 1 громада
16 Латвiя 2 М1ста/пов1ти/парафп округ
17 Шмеччина 3 громада повп: ленди
18 Польща 3 громада повгг воеводство
19 Португалiя 3 Параф1я/громада регюн автономний регюн
20 Румушя 2 громада повп:
21 Словаччина 3 громада повп: край
22 Словешя 1 громада
23 Швещя 2 громада округ
24 Угорщина 2 громада повит
25 Ьтатя 3 громада Провшщя, мкта метрополш регюн
26 Франщя 3 громада департамент регюн Стльноти зi спещальним статусом
Висновки. Конституцшне визначення поняття "територiальна громада" у практицi европейських судiв не е прiоритетним. Це пов'язано з багатьма обставинами: юторичними традицмми, рiзними пiдходами у розумшт цього поняття, вiдсутнiстю його визначення у мiжнародних актах. В основу визначень територiальноi громади як первинноi ланки мiсцевого самоврядування, поданих у багатьох конституцмх европейських держав, покладено й публiчно-правове розумiння - публiчно-правова територiальна корпорацм. До того ж европейсью конституцй визнають мюцеву територiальну громаду первинним суб'ектом у системi органiв мiсцевого самоврядування, якш гарантують повну свободу дш з метою забезпечення потреб й мешканщв за принципом дозволено все, що не заборонено законом. Такий подход до розумiння територiальноi громади дае можливють членам громади реалiзовувати сво!' суб'ективнi права i свободи не тшьки особисто, але опосередковано через дмльшсть територiальноi громади.
1. Баймуратов М. Мкцеве самоврядування як феномен сучасного укратсъкого конститущ-оналЬзму: основт параметри / М. Баймуратов // Проблеми сучасного укршнсъкого конституцю-налЬзму: зб. наук. пр. "На пошану першого Голови Конституцшного Суду Украти, проф. Леотда Юзъкова" /Конституц. Суд Украти, Акад. прав. наук Украти; за заг. ред.: А. Стрижака, В. Тащя / упор.: В. Бринцев, В. Кампо, М. Колос, П. Стецюк. - К., 2008 - 352 с. 2. Баймуратов М. О. Територiалъна громада у полтичнш системi i системi мкцевого самоврядування Украти //у кн.: Мунщипалъне право Украти: тдруч. /за ред. В. Ф. ПогорЫка, О. Ф. Фрицъкого. - К., 2001. - 592 с. 3. Баймуратов М. А. Европейские стандарты локалъной демократии и местное самоуправление в Украине / М. А. Баймуратов. - Х.: Одиссей, 2008. 4. Батанов О. Територiалъна громада -первинний суб'ект мунщипалъного права в Укрспт: поняття та ознаки / О. Батанов // Вкник Централъног виборчог комки. - 2008. - № 2 (12). - С.51-57. 5. Бодрова I. I. Концептуалът тдходи
до визначення поняття територiалъноí громади /I. I. Бодрова // Державне будiвництво i мкцеве самоврядування. - Хартв: Право. - 2004. - Вип. 7. - C. 62-73. 6. Свропейсъка хартiя мюцевого самоврядування // джерело доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/994_036. 7. Конституця Украти // джерело доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254 %D0 %BA/96-%D0 %B2 %D1 %80/print1477206750958805. 8. Кравченко Т. А. Територiалъна громада як первинний суб'ект мюцевого самоврядування: анал1з сучасних наукових до^дженъ у Укралт / Т. А. Кравченко //Державне управлтня. -2015. - №1 (49). - С.68-75. 9. Молодожен Ю. Б. Поняття i суттстъ територiалъноí громади у системi мюцевого самоврядування Украти / Ю. Б. Молодожен // Утверситетсът науковi записки. - 2006. - №2(18). - С.347-352. 10. Наврузов Ю. В. Системне визначення поняття категорп "громада" /Ю. В. Наврузов // Актуалът проблеми державного управлтня: зб. наук. пр. УАДУ (Лъвiвсъкий фшал); за заг. ред. Чемериса. - Лъвiв: ЛФ УАДУ; Калъварiя, 2000. - Вип.4. - 322 с. 11. Остапенко О. Г., Барановсъка Т. М. Територiалънi громади як первинний суб 'ект мюцевого самоврядування та реалiзацií мунщипалъноi полтики / О. Г. Остапенко, Т. М. Барановсъка // Державне управлтня: удосконалення та розвиток. - 2015. -№ 10 // джерело доступу: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=909. 12. Принципи верховенства права: проблеми теори та практики: у 2-х кн. / за заг. ред. Ю. С. Шемшученка. - Книга друга: Принципи верховенства права у дiялъностi держави та в адмтстративному правь - К.: Конус-Ю, 2008. - 314 с. 13. Ршення Конституцшного Суду Украти у справi за конституцшним поданням народних депутатiв Украти щодо офщшного тлумачення термтв "район " та "район у мЬсшЬ ", ят застосовуютъся у пунктi 29 частини першо'í статтi 85, частит п'ятш статтi 140 Конституци Украти, i поняття "оргатзащя управлтня районами у мютах", яке вживаетъся у частин п'ятш статтi 140 Конституци Украти та у частин першш статтi 11 Закону Украти "Про столицю Украти - мюто-герой КиХв", а також щодо офщшного тлумачення положенъ пункту 13 частини першоХ статтi 92 Конституци Украти, пункту 41 частини першоХ статтi 26 Закону Украти "Про мюцеве самоврядування в УкраШ" стосовно повноваження мкъких рад самостшно виршувати питання утворення i лiквiдацií райотв у мЬсщг, справа про адмтстра-тивно-територiалъний устрш) вiд 13 липня 2001 року, № 11-рп/2001, справа № 1-39/2001 // джерело доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v011p710-01. 14. Сах Дж., Урсу О. Необхiднiстъ учс^Ь громади у розвитку мюцевого самоврядування: глобалъний досвiд Оргатзацп Об'еднаних Нацш щодо законодавчого забезпечення / Д. Сах, О. Урсу //у кн.: Барвщъкий В. Ю., Батанов О. В. Мунщипалъне право зсру6Ьжнж крат: навч. поыб. - Частина III/В. Ю. Барвщъкий, О. В. Батанов. - К.: Знання Украти, 2006. - 284 с. 15. Brieger W. Definitions of Community / William R. Brieger. - Johns Hopkins Bloombergs school of public health, 2006. - 68 s. 16. Federalna ustawa Konstytucyjna Republiki Austrii z dnia 1.10.1920 r. // джерело доступу: http://libr.sejm.gov.pl/ tek01/txt/konst/austria.html. 17. Garlicki L. Polskieprawo konstytucyjne. Zarys wykiadu /Leszek Garlicki. - Warszawa: LexisNexis, 2014. - 424 s. 18. Konstytucja Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 2 kwietnia 1997 r. //Dziennik Ustaw, 1997, nr 78 poz. 483. 19. Konstytucja Republiki Buigarii. - Warszawa: Wydawnictwo Sejmowe, 2012. - 76 s. 20. Recommendation 308 (2011). Local and regional democracy in Slovenia // джерело доступу: https://wcd.coe.int/ViewDoc.jsp?p=&id= 1856669&Site=COE&direct=true. 21. Recommendation 348 (2013). Local and regional democracy in Ukraine, Strasbourg, 29-31 October 2013, 25th session, CG (25)8FINAL // джерело доступу: https://wcd.coe.int/ViewDoc.jsp?p =&id=2113065&direct=true#P47_2322. 22. Recommendation 373 (2015). Local and regional democracy in Poland, Strasbourg, 24-26 March 2015, 28th session, // джерело доступу: https://wcd.coe.int/ ViewDoc.jsp?p=&id=2304699&Site=CM&direct=true. 23. Recommendation 387 (2016). Local and regional democracy in the Slovak Republic, Strasbourg, 22-24 March 2016, 30th session, CG30(2016)09-final // джерело доступу: https://wcd.coe.int/ViewDoc.jsp?p= &id=2421063&direct=true#P43_2535. 24. The Constitution of the Slovak Republic // джерело доступу: http://www.slovakia.org/sk-constitution.htm. 25. Ustava Republike Slovenije // джерело доступу: http://www.egov.ufsc.br/ portal/sites/default/files/anexos/21387-21388-1-PB.htm#5. 26. Ustava Ceske republiky ze dne 16. prosince 1992 //джерело доступу: http://www.psp.cz/docs/laws/constitution.html.
REFERENCES
1. Baimuratov, M.O. (2008), Misceve samovriaduvannia iak fenomen suchasnogo konstytucionalozmu: osnovni parametry, Problemy suchasnogo ukrain^skogo konstytucionalizmu: Zbirka naukovych prac\ Na poshanu pershogo Golovy Konstytucijnogo Sudu, prof. Leonida Juz^kova, Kyiv, Ukraine. 2.Baimuratov, M.O. (2001), Terytorialna gromada v politychnij systemi I systemi miscevogo samovriaduvannia Ukrainy, v knyzi Municypalne pravo Ukrainy za red. V. F. Pogorilka, O. F. Fryc "kogo, Kyiv, Ukraine. 3.Baimuratov, M.O. (2008), Европейские стандарты локальной демократии и местное самоуправление у Украине / М. А. Баймуратов. - Х.: Одиссей, 2008. 4.Batanov, O.V. (2008), Terytorialna gromada - pervynnyj sub "ekt municypalnogo prava Ukrainy: ponittia ta oznaky, Visnyk Centralnoi vyborchoi komisii, N2 (12), Kyiv, Ukraine. 5. Bodrova, I.I. (2004), Konceptualni pidchody vyznachennia poniattia terytorialnoi gromady, Derzavne budivnyctvo I misceve samovriaduvannia, Harkiv: Pravo, Vypusk 7, Ukraine. 6. Europeiska hartia miscevogo samovriaduvannia // http://zakon3. rada. gov.ua/laws/show/994_036. 7. Konstutucia Ukrainy // http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/ 254 %D0 %BA/ 96-%D0 %B2 %D1 %80/print1477206750958805. 8. Kravchenko T.A. (2015), Terytorialna gromada iak pervynnyj sub^ekt municypalnogo samovriaduvannia: analiz suchasnyh naukovyh doslidzen v Ukraini, Derzavne upravlinnia, N 1(49), Kyiv, Ukraine. 9. Molodozen J.B. (2006), Poniattia Isutnis^t^ terytorialnoi gromady v systemi miscevogo samovriaduvannia Ukrainy, Universytetski naukovi zapysky, №2(18), Ukraine. 10. Navruzov, J.V. (2000), Systemne vyznachennia poniattia kategorii "gromada", Aktualniproblemy derzavnogo upravlinnia, Lviv: LF UADU; Kalvaria. Vyp. 4., Ukraine. 11. Ostapenko, O.G., Baranovs^ka, T.M. (2015), Terytorialna gromada iak pervynnyj sub^ekt miscevogo samovriaduvannia ta realizacii municypalnoi polityky, Derzavne upravlinnia: udoskonalennia ta rozvytok //www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=909, Ukraine. 12. Pryncypy verhovenstva prava: problemy teorii ta praktyky, (2008), za zag. red. J. S. Shemshuchenka, Knyga druga, Kyiv: Konus-J, Ukraine. 13. Rishennia Konstytucijnogo Sudu Ukrainy vid 13.07.2001 roku, № 11-рп/2001, sprava N 1-39/2001 // http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v011p710-01. 14. Sah, D., Ursu, O. (2006), Neobhidnist" uchasti gromad u rozvytku miscevogo samovriaduvannia: globalny dosvid Organizacii Objednanyh Nacij shodo zakonodavchogo zabezpechennia, v kn. V. J. Barvic^kyj, O. V. Batanov, Municypalne pravo zarubiznyh krain. Navchalny posibnyk, Kyiv: Znannia Ukrainy, Ukraina. 15. Brieger W. Definitions of Community / William R. Brieger. - Johns Hopkins Bloombergs school of public health, 2006. - 68 s. 16. Federalna ustawa Konstytucyjna Republiki Austrii z dnia 1.10.1920 r. // джерело доступу: http://libr.sejm.gov.pl/tek01/txt/konst/austria.html. 17.Garlicki L. Polskie prawo konstytucyjne. Zarys wykladu / Leszek Garlicki. - Warszawa: LexisNexis, 2014. - 424 s. 18. Konstytucja Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 2 kwietnia 1997 r. // Dziennik Ustaw, 1997, nr 78 poz. 483. 19. Konstytucja Republiki Bulgarii. - Warszawa: Wydawnictwo Sejmowe, 2012. - 76 s. 20. Recommendation 308 (2011). Local and regional democracy in Slovenia // джерело доступу: https://wcd.coe.int/ViewDoc.jsp?p=&id =1856669&Site=COE&direct=true. 21. Recommendation 348 (2013). Local and regional democracy in Ukraine, Strasbourg, 29-31 October 2013, 25' session, CG (25)8FINAL // джерело доступу: https://wcd.coe.int/ViewDoc.jsp?p=&id= 2113065&direct= true#P47_2322. 22. Recommendation 373 (2015). Local and regional democracy in Poland, Strasbourg, 24-26 March 2015, 28th session, // джерело доступу: https://wcd.coe.int/ViewDoc.jsp?p= &id=2304699&Site=CM&direct=true. 23. Recommendation 387 (2016). Local and regional democracy in the Slovak Republic, Strasbourg, 22-24 March 2016, 30thsession, CG30(2016)09-final // джерело доступу: https://wcd.coe.int/ViewDoc.jsp?p= &id= 2421063&direct=true#P43_2535. 24. The Constitution of the Slovak Republic // джерело доступу: http://www.slovakia.org/sk-constitution.htm. 25. Ustava Republike Slovenije // джерело доступу: http://www. egov. ufsc. br/portal/sites/default/files/anexos/21387-21388-1-PB. htm#5. 26. Ustava Ceské republiky ze dne 16. prosince 1992 //джерело доступу: http://www.psp.cz/docs/laws/constitution.html.
