Научная статья на тему 'Структурные трансформации глобальной инновационной архитектуры'

Структурные трансформации глобальной инновационной архитектуры Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
39
9
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ИННОВАЦИОННОЕ РАЗВИТИЕ / INNOVATIVE DEVELOPMENT / НАУЧНЫЙ ПОТЕНЦИАЛ / ИНОВАЦИОННОСТЬ / ПРОЦЕСС ТЕХНОЛОГИЧЕСКИХ ПРЕОБРАЗОВАНИЙ / TECHNOLOGICAL TRANSFORMATION PROCESS / RESEARCH CAPABILITIES / INNOVATION

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Микаелян С.Г.

В статье проанализированы направления инновационного развития экономик стран мира. Раскрыто понятие инновационности, Определен ряд детерминант инновационного развития экономики и направления, которые их охватывают. Исследованы основные признаки экономики с многоуровневой технологической структурой при наличии сильно выраженной ориентации на преимущества существенного потенциала первичных ресурсов.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

The structural transformation of the global innovation architecture

The directions of innovative development of the world economies were determined in the article. The content of the concept of innovation were expanded. The number of innovation development determinants of economy and areas that they cover were revealed. The basic features of the economy with multi-technological structure in the presence of strongly expressed strong focus on potential benefits of primary resources were discovered.

Текст научной работы на тему «Структурные трансформации глобальной инновационной архитектуры»

■ИИНБЙШиИДВ

ИННВдИТОиИИИВИтШН

УДК 339.923

С.Г. М1КАЕЛЯН,

к.е.н, доцент, докторант кафедри м1жнародного обллку i аудиту, Кивський на^ональний економiчний у^верситет iM. Вадима Гетьмана

Структуры трансформацп глобально! ¡нновацшно! архпектури

У статт проаналiзовано напрями iнновацiйного розвитку економiк кран свту. Розкрито 3Miст поняття iнновацiйностi. Виявлено ряд детерм1нант ¡ннова^йного розвитку економiки та напрями, що х охоплюють. Дослщжено основы ознаки економiки з багатор/вневою технолопчною структурою при наявност сильно вираженоi ор1ентацн на переваги потужного потен^алу первинних ресурав.

Ключовi слова: ¡нновацйний розвиток, науковий потенц1ал, iнновацiйнiсть, процес технолопчних перетворень.

С.Г. МИКАЕЛЯН,

к.э.н., доцент, докторант кафедры международного учета и аудита, Киевский национальный экономический университет им. Вадима Гетьмана

Структурные трансформации глобальной инновационной архитектуры

В статье проанализированы направления инновационного развития экономик стран мира. Раскрыто понятие инно-вационности. Определен ряд детерминант инновационного развития экономики и направления, которые их охватывают. Исследованы основные признаки экономики с многоуровневой технологической структурой при наличии сильно выраженной ориентации на преимущества существенного потенциала первичных ресурсов.

Ключевые слова: инновационное развитие, научный потенциал, инновационность, процесс технологических преобразований.

S. MIKAELIAN,

PhD in economics, associate professor, doctoral student of International accounting and auditing,

Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman

The structural transformation of the global innovation architecture

The directions of innovative development of the world economies were determined in the article. The content of the concept of innovation were expanded. The number of innovation development determinants of economy and areas that they cover were revealed. The basic features of the economy with multi-technological structure in the presence of strongly expressed strong focus on potential benefits of primary resources were discovered.

Key words: innovative development, research capabilities, innovation, technological transformation process.

Постановка проблеми. Вектор сучасного розвитку глобально! економки все бтьше змщуеться в напрям1 ¡ннова-цмно! модел¡ функцюнування господарства, засновано! на використанн стр^ко зростаючих ¡нтелектуальних ресурса. Сукупнють накопичених наукових знань, технолопй, ¡н-ституцмних умов будь-яко! економнно! системи являе со-

бою технологнний прос^р. Це багаторщнева система, яка включае глобальний, репональний (св¡тов¡ та репональы центри, репональы союзи], нацюнальний ¡ локальний (те-риторюльний] технологнний прос^р. Глобальний технологнний прос^р вщр^няеться вщ ринку технолопй та сфери дослщжень ¡ розробок. По суть технологнний прос^р ви-

© С.Г. М1КАЕЛЯН, 2016

Формування ринкових вщносин в УкраУж №7 (182)/2016 *|Q

ступае своерщним середовищем життед1яльнос"п людини техногенноУ цив^зацГУ.

Ринок технолопй нав^ь у глобальному вим1р1 е явищем менш емним, як i сфера НДДКР, хоча вони обидва мають виршальний вплив на динамку технолопчного простору. Технологií виступають на свтовому ринку у виглядi якогось комплексу науково-техычних знань про прийоми та методи виробництва, а також у формах його оргаызацп та управлЫ-ня. Свiтовий ринок технолопй розвиваеться динамiчно, не-зважаючи на економiчнi потрясiння.

Лнал13 дослщжень та публЫащй з проблемы. Теоре-тичнi дослiдження, присвяченi виявленню закономiрностей зародження i розвитку високотехнологiчних галузей, роз-глядаеться в багатьох зарубiжних i вiтчизняних наукових пу-блiкацiях. Дослщження з проблем зародження iнновацiйних систем у свт проводили M. Castels Technopoles of the World (1994), Freeman. The Economics of industrial Innovation (1993), A. Saxenian Regional Networks and the Resurgence of Silicon Valley (1990). Дослщження галузевоУ спрямованост Ыновафй, що поеднують теори розмщення i динамiку Ыно-вацмних систем, - М. Feldman The Locational dynamics of the US Biotech Industry (2002), P. Cooke Biotechnology Clusters as Regional, Sectoral Innovation Systems (2002), P. Cooke, M. Uranga, G. Etxebarria Regional systems of innovation: An evolutionary perspective (1998).

Метою статт e обфунтування тенденцм становлення Ыфор-мацмно-технолопчноУ парадигми економiчного розвитку, що полягае в Ытеграцмнм взаемоди бiзнесу, науки, освiти i влади.

Виклад основного матер~1алу. Науковий потен^ал ха-рактеризуеться розмiром витрат на НДДКР i наявнiстю кадрового потенцiалу, як основного джерела i носiя наукових знань, традифй, технологiчних навичок. 3 урахуванням цих параметрiв наукового потен^алу очевидний величезний розрив у науковому потенцiалi кра'н i в структурi глобального технологiчного простору.

Показники наукового потен^алу визначають масштаби i ступЫь розвитку високотехнологiчних галузей, темпи зрос-тання яких в глобальнiй економщ в середньому в чотири рази перевищують темпи зростання Ыших виробництв. Про-дукцiя високотехнологiчних галузей мае високий ступЫь iнновацiйностi, сприяе задоволенню нових бiльш складних кутвельних потреб, що значно розширюе горизонти реа-лiзацií, свiдчить про бтьшу ¿'х конкурентоспроможностi. Ця продукцiя вттюе в собi бiльший обсяг додано'' вартост (при-бутку) i одночасно бтьш високий рiвень заробiтноУ' плати.

Показники Ыновафйного потенцiалу не дають повноУ кар-тини його стану i тенденцiй подальшого розвитку, насам-перед, в силу неадекватностi застосовуваних критерив до реально iснуючих процеав, сутнiсть яких вуалюеться в тра-дицiйних показниках, вiдповiдних iндустрiальнiй стадп розвитку. Значення мае i неповнота статистичних даних, прихо-вуваних корпора^ями з мiркувань комерцiйноí таемницк Для оцiнки тенденцiй глобального розвитку важливо виявлення залежност процесiв глобалiзацií вiд глибинних, якiсних зру-шень в механiзмах функцiонування нацюнальноУ Ыновацм-ноУ системи, особливо його пщприемницького сектору.

lнновацiйнiсть характеризуе середовище, сукупнють зо-внiшнiх i внутрiшнiх умов, що дозволяють генерувати новi

знання та отримувати вигоду з Ух комерцiалiзацií. Високий рЬ вень Ыновафйнос^ економiчноí системи дозволяе продуку-вати новi знання, концепцУУ та пщходи, що дають можливiсть отримати матерiальну i нематерiальну вигоду.

0тже, Ыновафйнють - це властивiсть економiчноí системи, що формуеться iз системних взаемод^ органiзацiйно-економiчних вiдносин Ыновафйного розвитку. У цьому сенсi поняття «Ыновацмнють» - категорiя, близька за значенням поняттю «Ыновафйний розвиток».

Водночас Ыновафйнють пов'язана з вимiрюванням результат iнновацiйноí дiяльностi (iнновацiйного розвитку) певно'У економiчноí системи, з одного боку, i сприйнятливiстю зазначеноУ економiчноí системи до iнновацiй - з Ышого. 1н-новацiйнiсть проявляеться у здатнос^ економiчноí системи мега-, макро-, мезо- або мiкрорiвня або сприяти, або пе-решкоджати створенню, впровадженню i розвитку iнновацiй. Рiвень Ыновафйнос^ вiдображаe ефективнiсть протiкання iнновацiйних процеав на всiх стадiях iнновацiйного циклу.

Змют iнновацiйностi носить iманентно системний характер, а Ыновацмний розвиток - поступальний, i, в нашому ви-падку, вiдповiдне поняття вводиться, щоб юльюсно визначи-ти рiвень iнновацiйностi економiчноí системи через систему детермЫант УУ розвитку.

У рамках свгговоУ економiки перебiг iнновацiйних проце-сiв залежить вiд циклiчних коливань глобальноУ економiчноí системи, що виражаеться у перiодичностi загальносвiтових криз, характеру мiжнародноí конкуренцií, дiяльностi загаль-носвтових органiзацiй, нагромадження i перетiканнi капггалу мiж краУнами, регiонами свiту, континентами.

1нновацмнють на сьогоднi стае нацюнальною iдеeю, дже-релом збалансованого соцiально-економiчному розвитку краУни та УУ територм. На макрорiвнi функцiонування iннова-цмного механiзму залежить вiд характеру державного ре-гулювання ринкових вiдносин, наявносл вiдповiдного правового поля для зд^снення iнновацiйноí дiяльностi, обраноУ прюритетноУ моделi розвитку нацiональноí економiки, наяв-ностi i рiвня iнтенсивностi мiжгалузевоí конкуренцií. Управ-лiння iнновацiйним розвитком краУни, репону, галузi, кластера вимагае комплексноУ оцiнки Ух соцiально-економiчного становища в цiлому, визначення рiвня iнновацiйностi за всi-ма видами дiяльностi, виявлення детермiнант, що впливають на розвиток i становлення Ыновацмних процесiв. На мезо-рiвнi рiвнi ключовими моментами для формування Ынова-цiйного механiзму розвитку е характер галузевоУ конкурен-цií, створення ЫновацмноУ iнфраструктури та використання кластерних структур для пщвищення iнтенсивностi i якос^ iнновацiйноí дiяльностi галузевих пiдприeмств.

На рiвнi окремого суб'екта господарювання - мiкрорiвнi - iнновацiйний механiзм розвитку спрямований на конкре-тизацiю процедур i процесiв, що забезпечують Ыновафйний розвиток компанУУ з урахуванням можливостей зовышньо-го середовища за рахунок використання наявних ресурав з метою досягнення цтей розвитку.

На пiдставi узагальнення виявлено ряд детермiнант Ыно-вацiйного розвитку економiки, що охоплюють таю напрями:

- людський капггал;

- науковi дослiдження i розробки;

- використання нових знань i технолопй;

- результати ¡нновацмноУ дтльност^

- ¡нновац¡йна ¡нфраструктура;

- ¡нвестифйна детерм¡нанта;

- теxнолог¡чний обм¡н;

- соц^льна детерм¡нанта;

- еколог¡чна детермЫанта.

Вивчення р¡вня ¡нновац¡йност¡ економ¡ки вимагае не тть-ки визначення основних детерм¡нант, а й вид¡лення ряду взаемопов'язаних показник¡в за кожним з них, здатних чи-сельно охарактеризувати детермЫанти ¡ дати Ум узагальне-ну оц¡нку. Теоретично детерм¡нанти передбачають пост¡йну величину, що виключае непередбаченють ¡ форс-мажорн¡ обставини. Показник детермЫанти е узагальненою характеристикою об'екта, процесу або його результату, поняття або Ух властив¡сть зазвичай, вираженоУ в числовому вим¡р¡. Отже, показники, на вщмЫу в¡д детерм¡нант, можна вим^я-ти. Головним критер¡eм вщбору показник¡в можна вважати найб¡льшу ¡нформативнють, тобто Ух здатн¡сть максимально охарактеризувати вщповщну детерм¡нанту.

lдентиф¡кац¡я ¡нновац¡йноУ економки найчаст¡ше пов'язана з економ¡кою постЫдустрвльного теxнолог¡чного укладу, в як¡й ключовими факторами виробництва стають ¡нтелектуальн¡ ре-сурси або знання. У свою чергу, теxнолог¡чний уклад характе-ризуеться единим теxн¡чним р¡внем виробництв, що пов'язан потоками як¡сно неоднор¡дниx ресурса та спираються на сп¡льн¡ ресурси квалфковано'У робочоУ сили, загальний науко-во-теxн¡чний потенц¡ал тощо. Життевий цикл технолопчного укладу мае три фази розвитку: перша фаза являе собою його зародження й становлення в економщ попереднього технолопчного укладу, друга пов'язана з¡ структурною перебудо-вою економки на баз¡ новоУ технологУУ виробництва, третя фаза домЫування теxнолог¡чного укладу характеризуеться найбть-шим сплеском його розвитку, старЫня ¡ «в¡дмирання».

Сучасний процес технолопчних перетворень розвиваеть-ся експоненц¡ально завдяки взаемозв'язкам м¡ж «техноло-г¡чними полями», як забезпечуються системами створення ¡нформаци, УУ збер¡гання, обробки, передач¡ й сприяють ге-неруванню знань. Фундаментом ¡нновац^ноУ економ¡ки е ¡н-формацмно-технолопчна парадигма, що визначае принципи й мехаызми управл¡ння соц¡ально-економ¡чними системами [1]. Багато досл¡дник¡в [2-4], не заперечуючи значимють економ¡ки й полггики, при вивченн¡ законом¡рностей розвитку соцвльно-економнних систем розглядають ¡нформац¡ю як основний ¡ ун¡версальний соц¡альний регулятор.

У сучасних високорозвинених економнних системах розвиток технологи йшов одночасно за двома напрямками. Перше з них - це розвиток вщносно передових технолопй, оркнтова-них на найбтьш важлив¡ ц¡л¡ соц¡ально-економ¡чного розвитку; друге - це розвиток технолопй нижнього ¡ середнього рвня технолопчноУ структури промислового виробництва, призна-чення яких - в максимально! мобтваци всього наявного ресурсного потенцнлу, включаючи людськ¡ та природн¡ ресурси, соцвльы передумови управл¡ння та оргаызаци виробництва.

В¡дм¡нност¡ трудового потенц¡алу, природних умов, соцЬ альних передумов оргаызацп виробництва зумовлюють ¡с-тотне р^номанггнють в теxнолог¡чн¡й адаптаци на середых ¡ нижн¡x р¡вняx теxнолог¡чноУ структури промислового виробництва. Це в свою чергу виражаеться в значнм нацюналь-

ноУ специфУ окремих технолопй та технолопчноУ структури в цтому в рвних краУнах.

Специф¡ка середых ¡ нижн¡x теxнолог¡чниx р¡вн¡в вггчизня-ноУ економ¡ки полягае насамперед у тому, що тривалий час технолог^ на цих рюнях орюнтувалися на вщносний надли-шок первинних ресурса: робочоУ сили, земельних масив¡в, можливост великомасштабного виробництва енерги, сиро-вини ¡ матер¡ал¡в.

Стратег¡я розгортання технолопй нижых ¡ пром¡жниx р¡вн¡в технолопчноУ структури промисловост складалася в при-скореному нарощуванн¡ виробничого потенц¡алу за допомо-гою найб¡льш доступних техннних засоб¡в, ц¡ною пщвище-них витрат первинних ресурса - прац¡, матервлв, енерпУ. В результат¡ теxнолог¡чна основа нижнього ¡ середнього р¡вн¡в створювали виробничий фундамент для розвитку технолопй бтьш високих порядюв.

Взаeмозалежн¡сть технолопй, отримали розвиток на верхых ¡ нижн¡x р¡вняx технолопчноУ структури промислового виробництва, полягала в наступному.

Чим бтьш прост технолог^ застосовувалися на ниж-н¡x р¡вняx - у видобувних галузях, стьському господарств¡, легюй ¡ xарчов¡й промисловост¡, буд¡вництв¡, тим у бтьших масштабах обмежен¡ технны ресурси вищих порядк¡в могли бути зосереджен на верxн¡x поверхах нацюнальноУ економЬ ки. Виникав феномен економнно обумовленоУ поляризац¡я умов теxнолог¡чного розвитку.

Слщ п¡дкреслити, що причини такого роду поляризацп лежать в економщ, в необx¡дност¡ концентраци обмежених ресурса. Темпи розвитку технолопй верхых р¡вн¡в в значн¡й мЬ р¡ зумовлен¡ потужн¡стю первинного ресурсного потенцвлу, в¡дсутн¡стю необx¡дност¡ перерозпод¡ляти обмежен теxн¡чн¡ ресурси на користь нижчих технолопй.

Основы ознаки економки з багаторвневою теxнолог¡чною структурою при наявност сильно вираженоУ орюнтаци на переваги потужного потенцвлу первинних ресурса наступн¡:

- розвиток масового виробництва конструкцмних матерЬ ал¡в, насамперед чорних металл;

- масове виробництво простого унверсального метало-обробного обладнання, використання якого передбачае великий витрата прац та чорних метал¡в;

- великомасштабне виробництво палива та енерги, що породжуеться потребами матер¡алом¡сткого виробництва;

- розвиток мапстрального транспорту, що обслуговуе пе-рем¡щення великих мас матер^лю, сировини ¡ палива;

- щодо значних масштаба витрат експлуатаци ¡ ремонту за рахунок зменшення на стади виробництва тих витрат, як за-безпечують високу яюсть, довгов¡чн¡сть ¡ над¡йн¡сть вироб¡в;

- складна структура промислових пщприемств, дтльнють яких ор¡eнтована не т¡льки на випуск продукци, але ¡ в значних масштабах на пщтримку працездатност виробничого апарату, укомплектованого технкою з в¡дносно невисокими як¡сними характеристиками (такого роду пщприемства ¡нод¡ включають в себе додатков¡ меxан¡чн¡, ремонты, допом^ы та ¡нш¡ цехи, часто не мають вщношення до основним про-ф¡лем виробництва);

- якюна багатор¡внев¡сть нац¡ональноУ промисловост¡, яка призводить до створення особливого типу багатопрофть-ного пщприемства. Якщо в¡дсутня якюна спряжен¡сть техно-

лог!' окремих галузей ! виробництв, то в межах даного п!д-приемства створюеться виробництво, що забезпечуе його потр!бною продукцию, тобто процес ¡нтернал1зацп. У результат! структура пщприемства ускладнюеться, однак до-сягаеться як!сна спряжен!сть технолопй; ускладнена структура вс!х бтьших установчо-господарських п!дрозд!л!в. У 'х рамках створюються-пщприемства й ц!л! субгалуз!, близьк! за властивостями технологи та якост! продукцп, що випуска-еться, вимогам, як! пред'являе основне виробництво.

Процес економ!чного зростання в систем! багатор!внево' технолог!' вщбуваеться як шляхом нарощування нових, все бтьш високих технолопчних р!вн!в, так ! шляхом поступово' як!сно' трансформаци технолог!' нижн!х технолопчних структур виробництва. Спонукальними мотивами до перебудови технологи на нижн!х господарських р!внях служать: а) вичер-пання найбтьш доступних первинних ресурс!в, необх!дн!сть бтьш рацюнального 'х використання; б) виникнення занад-то великих як!сних розрив!в м!ж технологами верхн!х ! ниж-н!х р!вн!в: через систему пром!жних ланок занадто низький р!вень технологи на нижн!х поверхах господарсько' п!рам!ди може стримувати як!сне зростання в и верхн!й частин!.

Трансформац!я технолопй нижн!х порядк!в вщбуваеть-ся шляхом зменшення концентраци обмежених ресурс!в на верхн!х технолопчних р!внях нацюнально' промисловост! ! часткового перем!щення 'х на нижн! р!вн!.

Розпадання технолопй на окрем! р!вн! пщтримуеться системою соц!ально-економ!чних пр!оритет!в, а перегляд останн!х повинен передувати перебудов! технолопй. Пост!й-на зм!на системи пр!оритет!в - об'ективна вимога зростання економ!ки ! вдосконалення технологи. Затримка в зм!н! соц!-ально-економ!чних пр!оритет!в порушуе законом!рну пере-будову технолопй ! може викликати економ!чн! диспропорций

Технолог!чн! зм!ни в багатор!внев!й технолог!чн!й структур! нацюнально' промисловост! пщтримують динам!чну р!в-новагу м!ж основними Г'' складовими. У процес! появи ! руху технолопчних нововведень у так!й економ!чн!й систем! ор!-ентовно можна видтити к!лька напрям!в.

1. НДДКР, що розширюють коло авангардних технолопй. Перехщ до використання нов!тн!х технолопй робить пози-тивний вплив на соц!альний ! економ!чний розвиток еконо-м!ки з вираженими ознаками багатор!внево' структури лише в тому випадку, якщо !снують гарант!' досягнення в осяжно-му майбутньому як!сно' спряженост! цих технолог!й з !сную-чо' технолопчно' середовищем. В !ншому випадку витрати на створення штучно''' технолопчного середовища можуть як в!двол!кти !стотн! ресурси, необх!дн! для реал!зац!' ц!лей ви-робництв, що знаходяться на верхн!х горизонтах економ!ки, так !, що особливо важливо, зменшити обмежен! техн!чн! ре-сурси, призначен! для посл!довно' техн!чно' перебудови галузей, що знаходяться на нижн!х р!внях технолопчно' струк-тури промисловост!. У цьому випадку нов! технолог!' можуть послужити бар'ером на шляху чергового перегляду соц!аль-но-економ!чних пр!оритет!в, затримати законом!рн! зру-шення в технологией ! виробнич!й структур! економ!ки.

Якщо нав!ть нов! технолог!' набули поширення в деяких сферах, то в багатошаров!й економщ! це аж н!як не означав збереження набрано' швидкост! впровадження в майбут-ньому. Розповсюдження !нновац!й в кожн!й галуз! при роз-

глянутих вище передумовах - функц!я в!д темп!в '' як!сного дозр!вання. Якщо виходити з того, що галузь може нада-вати собою досить гетерогенну сукупн!сть виробництв, що знаходяться на р!зних р!внях технолопчно' структури про-мисловост!, то впровадження певних техн!чних нововведень може бути результатом поступового вертикального перем!-щення цих виробництв в рамках сформовано' системи гос-подарсько' та технолопчно' ^архи. В економщ!, ор!ентован!й на максимальну концентрац!ю обмежених техн!чних ресурса на и верхн!х р!внях, з великими яюсними розривами м!ж окремими групами галузей, з вщносно великими за сво'ми масштабами п!дрозд!лами, як! використовують просту ! се-редню технолопю, процес впровадження, розпочавшись досить швидко, може сильно сповтьнитися або взагал! зупи-нитися. Виниклий попит на нов! техн!чн! засоби може досить р!зко впасти. Пщтримання його пов'язане з! створенням умов, що знижують бар'ери на шляху м!жгалузевого, меж-уровневого переливу як!сних ресурс!в.

2. Зм!ни, що припускають розвиток передових технолопй, як! ор!ентован! на потреби виробництв ! технолопй не вищих, а середн!х ! нижчих порядк!в. Результатом розвитку цих нових технолопй е пщтримання р!вноваги в технологией структур! нацюнально' промисловост!, '' певна консервац!я. Наприклад, ядерна енергетика, яка виршуе проблему енергозабезпечен-ня виробництва за рахунок збтьшення обсягу ресурс!в, а не за рахунок зм!ни способ!в 'х використання. Техн!чний прогрес буде ор!ентуватися в цьому випадку на екстенсивний розвиток. Вщносне зм!на такого роду навантаження на науково-техн!чний потенц!ал в!дбудеться при зм!н! сформованого ме-хан!зму в!дтворення, способ!в розпод!лу ресурс!в.

3. 1нновац!', пов'язан! з перебудовою технолопй щодо низьких порядюв. Прикладом такого роду !нновац!й можуть бути зм!ни у технолог!' буд!вництва, якому можуть вщбутися досить серйозн! зм!ни, проте а кор!нних зм!н в економ!чному становищ! галуз! може не вщбутися. В результат! галузь може не потрапити в число п!дрозд!л!в, оснащених найсучасн!-шою техн!кою ! розвиваються на основ! сучасно' технолог!'.

Висновки

Таким чином, структура потоку науково-техн!чних зм!н зу-мовлена специф!кою ресурсно' та технолог!чно' структури промисловост!. Технолог!чн! розробки можуть бути ефек-тивно впроваджен! т!льки за наявност! певного як!сного в!дпов!дност! !снуючо' технолог!' та пропонованих зм!н. 1нно-ваци в рамках окремо' галуз! або технолопчного процесу ма-ють свою специф!ку, оск!льки вони ор!ентован! на той як!сний зр!з, на якому знаходиться дана галузь або група виробництв.

У кожн!й нац!ональн!й економ!ц! та чи !нша група виробництв мае свою !нновац!йну емн!сть, яка пояснюе, чому можуть впроваджуватися НДДКР, що припускають одну м!ру техн!чно' трансформац!', ! вщхилятися - при !нших " масштабах. Це ж е причиною того, що !мпорт технолог!' може при-зводити до втрат ресурс!в. Якщо !мпортована технолог!я во-лод!е надлишковими властивостями, то вона експлуатуеться лише в межах '' адаптац!йних можливостей.

Розглянемо зм!ну техн!ко-економ!чно' парадигми в нац!-ональн!й систем! в!дтворення на приклад! процесу зам!щен-ня обмежених запас!в масових ресурс!в у м!ру 'х вичерпання

ресурсами i технолопями бтьш високого техычного р1вня як основи УУ наукомiсткоí складовоУ. 1ншими словами, в економц виникають стiйкi замщають потоки, якi призводять до перемЬ щення всiй виробничоУ системи вгору за рiвнями технолопчно-го розвитку. В результат формуеться сам мехаызм пiдтримки технологiчноУ рiвноваги в реальному секторi економiки.

Змiна принципiв розподту якiсних ресурсiв, перегляд системи прюритетв - основне джерело внутршнього розвитку багаторiвневоУ господарськоУ системи, пов'язаний з голо-вним фактором сучасного розвитку - Ыновацмним потен-^алом, який безпосередньо пов'язаний з наявнютю якiсних ресурсiв в промислових структурах i на рiзних рiвнях вщтво-рювальноУ системи. У мiру збтьшення частки якiсних ресур-сiв, що спрямовуються в нижш рiвнi, деяк замикають ланки системи вiдмирають. Одночасно виникають пiдроздiли все бiльш високих яюсних рангiв. Перемiщення господарських пщроздов з одного якiсного рiвня на Ыший залежить вiд змiни у стввщношены цiльових установок економiки, появи нових техычних можливостей i Ыших причин. У кожному разi припущення про ieрархiчноУ послiдовностi в положены окре-мих виробничих пiдроздiлiв означае також дотримання цieí послiдовностi в пересуванн Ух з одного господарського рiвня на iнший як власне Ух Ыновацмного потенцiалу.

З позицм сьогодення дослiдження важливе значення набу-вають дослiдження Г. Менша, як також пов'язанi з вивченням

економiчноУ динамiки. На основi великого емтричного ма-терiалу з технологiчних Ыновацм iндустрiальноУ стади розвитку сусптьства, Г. Меншем була встановлена нерiвномiрнiсть циклiчнiсть iнновацiйного процесу, який завершуеться ство-ренням найпотужнiших кластерiв базисних Ынова^й в перiод депресУ, тобто в перюд найбiльшоУ сприйнятливостi економки iнновацiями, тобто самi кластери запускають черговий великий цикл економiчноУ кон'юнктури, а депреая стимулюе пошук можливостей виживання, тодi як Ыновафйний процес може Ух надати (так званий «критичний ефект» депресУ).

Список використаних джерел

1. Тоффлер Э. Шок будущего / пер. с англ. М.: ACT, 2002. - 557 с.

2. Мэлоун М. Интеллектуальный капитал. Определение истинной стоимости компании // Новая постиндустриальная волна на Западе: антология / под ред. В.Л. Иноземцева. М.: Academia, 1999. -С. 432-447.

3. Титова В:А., Лямзин О.Л. Об основах взаимодействия участников многоотраслевых интегрированных структур на базе развития инноваций // Региональная экономика: теория и практика. 2007. - №16. - С. 74-82.

4. Эдвинссон Л. Корпоративная долгота. Навигация в экономике, основанной на знаниях. М.: Инфра-М, 2005. - 248 с.

5. Mensch G. Stalemate in Technology. - Cambridge, MA: Ballinger Publishing Company, 1979.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.