CC BY
16
УДК 616.832.94-005.1-06:616.831-091.8-073.756.8 DOI: 10.22141/2224-0713.4.106.2019.174047
Дуве Х.В.
ДВНЗ «Тернопльський державний медичний yHÎBepc^eT iMeH 1.Я. Горбачевського МОЗ Украни», м. Тернопль, Укра!на
Структурно-морфометричш особливост головного мозку у пащенпв, як перенесли аневризмальний субарахно1дальний крововилив
Резюме. Актуальтсть. Вивчення структурних змт головного мозку тсля перенесеного аневризмального суб-арахно1'дального крововиливу (аСАК), з'ясування ïxзв'язку з функщональним станом патента, когнтивними та психоемоцшними розладами сприяе удосконаленню д1агностичних пгдходгв та оптим1зацй прогнозування переб1гу захворювання. Метароботи: оцшити структурно-морфометричш змти головного мозку у пац1ент1в у в1дновному тарезидуальному перодах аСАК. Матерiали таметоди. Проведено комплексне обстеження 114 пац1ент1в у в1дновному та резидуальному перодах аСАК. Враховували клтко-анатом1чну форму крововиливу, дат Монреальського когнтивного тесту, значення тдексу Бартел та модифжовано1' шкали Ренкта, ощнку психоемоцшно1' сфери за госптальною шкалою тривожност1 i депреси. Оцнювали дат комп'ютерно1' томографй головного мозку з подальшим визначенням морфометричних показни^в та Мекав. Для статис-тично1' обробки результатiв користувались програмами Microsoft Excel 2011, Statistica 10 та SPSS Statistics. Результаты. За даними морфометрП, у пацiентiв, яш перенесли аСАК, выявляли як внутршню церебральну атрофт (ЦА), що була вираженою у 41 (35,96 %) патента, легкою та помiрною—у 21 (18,43 %), так i зовншню ЦА, що мала дифузний (у 29,82 % пацiентiв) i фокальний (у 14,03 %) тип. При проведенш розподшу пацiентiв за поширетстю атрофiчного процесу лише внутршню ЦА виявляли у 25,43 % пацiентiв, лише зовншню — у 17,54 %, змшану — у 28,07 %. Вiрогiдно вищими за значення контрольно'1 групи були бiфронтальний ндекс, Ыдекс фронтальнихрогiв та Ыдекс Шлатенбрандта — Нюрнберга, а також показники спiввiдношення Еванса (p < 0,01). 3iзбшьшеннямрозмiру правого та лiвого бокового шлуночюв показники когнтивного тесту ставали гiршими (r = —0,380; p = 0,000, та r = —0,479;p = 0,000). У групахпацiентiв 1звнутршньоютазмшаноюЦА встановлено вiрогiдно нижчi показники когнтивного функщонування, що вiдповiдали помiрному когнтивному зниженню. Висновки. У 71,04 % пацiентiв, яш перенесли аСАК, було виявлено ЦА:у 25,43 % — внутршню, у 17,54% — зовншню та у 28,07% — змшану. Встановлено залежшсть мiж морфометричними показниками, що е характерними для тдюрково1 та юрково1 ЦА, та виражешстю когнтивного дефщиту. Ключовi слова: аневризма; субарахно1'дальний крововилив; комп'ютерна томографiя; церебральна атрофiя
1NJJ
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОЛОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL 1
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ ОРИГШАЛЬШ ДОСЛЩЖЕННЯ /ORIGINAL RESEARCHES/
Вступ
Аневризмальний субарахнощальний крововилив (аСАК) займае вщносно малу частку у CTpyoypi це-реброваскулярних захворювань (5 %), проте характеризуемся значною прогностичною несприятли-вютю, оскшьки смертшсть вщ даного захворювання коливаеться в межах вщ 32 до 67 %, а 10—20 % пащенпв внаслщок цього мають стшку залежшсть
вщ сторонньо!' допомоги [1, 2]. У разi повторного розриву артерiальноï аневризми (АА) летальшсть зростае до 70 % [3]. Особливост патогенетичних механiзмiв виникнення впливають на формування клiнiко-анатомiчноï форми крововиливу: внасль док розриву АА i локального ушкодження тканини мозку — паренхiматозний, у разi прориву кровi у шлуночкову систему або ретроградно ^з субарахно-
© «Ммнародний невролопчний журнал» / «Международный неврологический журнал» / «International Neurological Journal» («Mezdunarodnyj nevrologiceskij zurnal»), 2019 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2019
Для кореспонденци: Дуве Христина Володимирiвна, асистент кафедри неврологи, ДВНЗ «Тернопшьський державний медичний ушверситет iменi 1.Я. Горбачевського», Майдан Вол^ 1, м. Терношль, 46000, УкраТна; e-mail: duve.khrystyna@gmail.com, контактний тел.: +380680680010.
For correspondence: Khrystyna Duve, Assistant at the Department of Neurology, State Institution of Higher Education "I. Horbachevsky Ternopil State Medical University', Maidan Voli, 1, Ternopil, 46000, Ukraine; e-mail: duve.khrystyna@gmail.com, phone: +380680680010.
дальних npocTopiB) — вентрикулярний [4]. TaKi ланки патогенезу, як набряк, гiпоперфузiя, зниження церебрального метaболiзму, порушення гомеостазу, а також розвиток анпоспазму i вторинно! шемп з розвитком порушень лiквородинaмiки, визначають кiнцевий клшчний результат [5—8].
Нaйчaстiше аСАК — захворювання людей пра-цездатного вшу, навпъ незначний неврологiчний дефiцит впливае на якiсть !х життя [9]. За даними D.J. Nieuwkamp et al. (2009), через 1 рiк пiсля САК вщ-соток пащенпв, якi не потребують сторонньо! допо-моги (0—3 бали за шкалою Ренина), становив вiд 36 до 55 % [10]. За даними шших aвторiв, лише третина пащентав пiсля аСАК мають сприятливий прогноз шс-ля лiкувaння [11, 12].
Дедaлi чaстiше iноземнi нaуковцi у сво!х науко-вих працях придшяють увагу з'ясуванню клiнiчного значення церебрально! атрофп (ЦА), що настае шс-ля розриву аневризми [13—16]. Морфолопчш змiни, що виявляються при комп'ютернш томографп (КТ) головного мозку в ошб, якi перенесли аСАК, рiзно-мaнiтнi: дилaтaцiя шлуночкiв, розширення борозен, ыстозш та aтрофiчнi змiни; виражешсть даних змiн е iндикaтором ступеня ЦА. З'ясовують взаемоза-лежностi мiж вiком та iшемiчними ускладненнями i об'емом пaренхiми мозку у резидуальному перiодi, а також ускладненнями гострого перюду та функць ональним результатом i неврологiчним статусом. У результатах низки зaрубiжних наукових дослiджень описуеться високий рiвень зaлежностi мiж клшко-нейропсихологiчними даними пaцiентa та окреми-ми морфометричними показниками, а саме об'емом мозково! пaренхiми та вентрикуло-крaнiaльним ш-дексом [17—20]. Урахування структурних змш головного мозку дозволило б ще бiльш детально вивчити зaлишковi явища пiсля аСАК, з'ясувати !х зв'язок iз наявним функцiонaльним станом пащента, когштив-ним дефiцитом, а також iз вирaженiстю психоемоцiй-них порушень.
Мета роботи: оцiнити структурно-морфометричнi змiни головного мозку у пащентав у виновному та резидуальному перiодaх аСАК.
Матерiали та методи
Проведено комплексне обстеження 114 пaцiентiв, iз них 64,91 % чоловтв та 35,09 % жшок. Середнiй вiк становив 46,04 ± 0,78 року. Пащенпв було розпо-дiлено за вшом: молодий вiк (18—44 роки) — 37,72 % хворих, середнш (45—59 роыв) — 62,28 %. Залежно вiд клiнiко-aнaтомiчноl форми крововиливу видтяли: субарахнодальний крововилив (САК) — у 45,61 % па-цiентiв, субaрaхноlдaльно-пaренхiмaтозний (СПК) — у 26,32 %, субарахнодально-вентрикулярний (СВК) — у 18,42 %, субaрaхноlдaльно-пaренхiмaтозно-вентри-кулярний (СПВК) — у 9,65 %. Контрольну групу ста-новили 20 здорових ошб, репрезентативних за вiком та статтю.
Застосовували загальноприйняте клшшо-невро-логiчне обстеження, визначали стушнь швалщизацп
згiдно з модифшованою шкалою Ренына, проводили оцшку активностi повсякденно! життeдiяльностi (iндекс Бартел), використовували нейропсихоло-ri4Hi шкали для оцшки когнiтивноï сфери (Мон-реальський когштивний тест (Monreal Cognitive Assessment — MoCA)), емоцiйноï сфери (госшталь-на шкала тривоги i депреси (Hospital Anxiety and Depression Scale — HADS)).
Значення шкали MoCA в загальнш групi стано-вило 21,71 ± 0,37 бала, що вщповдало помiрному когнiтивному зниженню. Значення шдексу Бар-тел було на рiвнi 94,73 ± 1,10 бала, що вщповда-ло легкому ступеню залежностi, а шкали Ренкiна — 1,87 ± 0,07 бала, що також можна прирiвнювати до легкого ступеня швалщизаци. Рiвень тривожностi становив 9,50 ± 0,36 бала, депреси' — 8,38 ± 0,36 бала i вщповдав субклiнiчним проявам для даних психо-емоцiйних порушень.
Оцшювали данi КТ головного мозку (апарат Asteion-4 Toshiba, Японiя) з подальшим визначенням морфометричних показникiв, а також шдекшв, що обраховувались на основi даних показникiв: макси-мальний зовшшнш поперечний розмiр черепа (A), максимальний внутрiшнiй розмiр на рiвнi œlla media (Aa), внутрiшнiй розмiр на рiвнi краю переднiх рогiв бокових шлуночыв (Ac), внутрiшнiй розмiр на рiвнi базальних гангли'в (Ad), мМмальна вiдстань мiж тла-ми бокових шлуночыв (B), максимальна вщстань мiж переднiми рогами бокових шлуночкiв (C) та мИмальна вщстань (D), максимальна ширина заднк рогiв бокових шлуночыв (F), ширина субарахнодальних просторiв (САП), ширина правого та лiвого бокових шлуночыв (БШ), максимальний розмiр III шлуночка (E), розмiр IV шлуночка, бiфронтальний iндекс (БФ1), бшаудат-ний шдекс (БКI), iндекс центрально!' частини бокового шлуночка (ЩЧБШ), шлуночковий шдекс (Ш1), iндекс фронтальних рогiв (№Р), iндекс Хакмана (IX), iндекс Шлатенбрандта — Нюрнберга (IШН), спiввiдношення Еванса (СЕ).
Факт зовшшньо! церебрально!' атроф!! шдтверджу-еться вимiрюванням розмiрiв САП. З метою д!агнос-тики внутршньо! церебрально! атроф!! використо-вуються розм!ри III шлуночка, ширина якого в норм! не повинна перевищувати 0,68 см. При розширенш в межах 0,7—0,75 см д!агностують легку внутршню ЦА; 0,76—0,8 см — пом!рну; 0,8 см та бтьше — виражену ЦА (Черкасова В.Г., 2004).
Обробка результапв дослщження проводилась за до-помогою програми Microsoft Excel 2011 та комп'ютерно! системи статистичного анал!зу та обробки даних Statistica 10.
Результати та обговорення
Результати морфометр!! головного мозку висвгглеш у табл. 1. Виявлено в!рог!дне розширення вше! шлуноч-ково! системи у груп! обстежуваних: правого та л!вого бокових шлуночыв — у 1,6 раза, третього — у 2,08 раза та четвертого — у 1,47 раза, що тдтверджуе наявнють внутршньо! церебрально! атроф!! у пац!ент!в, як! пе-
Таблиця 1. Морфометричн показники головного мозкухворих псля перенесеного аСАК за даними
комп'ютерноi томографИ' (M ± m)
Показник Контрольна група Обстежуваш
n = 20 n = 114
Правий БШ, см 0,56 ± 0,02 0,90 ± 0,03**
Лiвий БШ, см 0,57 ± 0,02 0,92 ± 0,03*
Е, см 0,34 ± 0,01 0,71 ± 0,02*
1ЦЧБШ 10,15 ± 0,44 8,78 ± 0,24
4-й шлуночок, см 0,88 ± 0,02 1,30 ± 0,02*
БФ1 0,26 ± 0,00 0,33 ± 0,00*
БК1 0,11 ± 0,00 0,14 ± 0,00
Ш1 0,49 ± 0,01 0,49 ± 0,00
1ФР 0,44 ± 0,01 0,56 ± 0,00*
1ндекс Хакмана 2,08 ± 0,08 2,10 ± 0,04
1ндекс Шлатенбрандта — Нюрнберга 41,77 ± 1,95 24,31 ± 0,93*
САП (полюс лобно1 частки), см 0,16 ± 0,02 0,31 ± 0,01*
САП (сiльвieва борозна), см 0,17 ± 0,02 0,33 ± 0,02*
Стввщношення Еванса 0,24 ± 0,00 0,29 ± 0,00*
Примтки: *— показники вiрогiднiщодо значень контрольноi групи (p < 0,01); ** — показники вiрогiднi щодо значень контрольноi групи (p < 0,05).
ренесли аСАК. При аналiзi розмiрiв III шлуночка у за-гальнiй вибiрцi нами було виявлено: легку та помiрну — у 21 пащента (18,43 %) i виражену внутрiшню ЦА — у 41 (35,96 %).
Загалом у груш обстежуваних розширення суб-арахно1дальних просторiв дiагностували у 45,61 % випадыв, розширення на рiвнi полюса лобно1 част-ки вiдбулось у 1,93 раза, а на рiвнi сiльвiевоl бороз-ни — у 1,94 раза. Розширеш САП на рiвнi лобно1 частки спостерiгали у 32,45 %, а на рiвнi сiльвiевоl щiлини — у 42,10 % пащенпв. Отже, дифузну атро-фiю було виявлено у 29,82 %, фокальну — у 14,03 % пащенлв.
Для детального анал1зу тишв ЦА, що виявляли в обстежуваних, нами було видтено iз загально1 вибiрки пацiентiв лише з наявнютю зовшшньо!', внутршньо1 та змшано!' ЦА (рис. 1). У груш хворих, яи мали зовшш-ню ЦА, дифузний 11 тип спостерпався у 42,10 % хворих, фокальний — у 57,90 %.
Змши шлуночково1 системи позначились i у показ-никах морфометричних шдекшв. Вiрогiдно вищими за значення контрольно1 групи були такi iндекси, як БФ1, 1ФР та 1ШН, а також показники СЕ (р < 0,01). Отже, можна говорити про наявнють у пацiентiв у виновному та резидуальному перiодах аСАК як иркового, так i шд-ыркового атрофiчного процесу.
За аналiзом даних КТ нами також було виявлено множинш ысти у декшькох частках головного мозку — у 7,02 % пашенпв, явища поренцефали — у 1,75 %, виражений лейкоареоз — у 24,56 %, каль-цинати — у 1,75 %, субдуральш гироми — у 0,04 % хворих (табл. 1).
I Зовышня Внутршня Зычшана
Рисунок 1. Види церебральноI атрофП у пац1ент1в з наслдками аСАК, %
Проведений кореляцшний анал1з дозволив встано-вити таи взаемозв'язки: вiк/правий боковий шлуночок (г = 0,334; р = 0,000); вш/Е (третш шлуночок) (г = 0,335; р = 0,000). Зi збтьшенням розмiру правого та лiвого бо-кових шлуночив показники когнггивного тесту ставали гiршими (г = -0,380; р = 0,000 та г = -0,479; р = 0,000). Було отримано кореляци мiж результатом МоСА-тесту та такими морфометричними спiввiдношеннями, як БФ1 (г = -0,377; р = 0,000), БК1 (г = -0,340; р = 0,000) та Еванса (г = -0,347; р = 0,000). Слабы кореляцшш залеж-ност було встановлено мiж рiвнем депресй та певними морфометричними показниками: депрешя/правий шлуночок (г = 0,214; р = 0,022), депрешя^вий шлуночок (г = 0,193; р = 0,039), депреая/третш шлуночок (г = 0,204; р = 0,029), депрешя/БФ! (г = 0,229; р = 0,019).
Сучасш науковi джерела вказують, що не завжди ре-зультати шкали Ренина та iндексу Бартел вщобража-ють картину резидуальних структурних змш у головному мозку, i навпаки. Проте нами було отримано деякi кореляцiйнi спiввiдношення, що шдтверджують даний взаемозв'язок, а саме: шдекс Бартел/правий боковий шлуночок (г = —0,304; р = 0,001); шдекс Бартел/Е (тре-тiй боковий шлуночок) (г = —0,376; р = 0,000); щдекс Бартел/БК1 (г = —0,305; р = 0,001); шкала Ренкша/Е (третш боковий шлуночок) (г = 0,333; р = 0,000).
Було проведено оцшку морфометричних показни-ив i у пацiентiв iз рiзною клiнiко-анатомiчною формою крововиливу (табл. 2).
Хворi на СПК мали вiрогiдно бiльшi розмiри правого (р < 0,05) i лiвого (р < 0,01) бокового та третьо-го (р < 0,05) шлуночив порiвняно з групою, хворi яко! мали крововилив лише у субарахнощальний простiр. Вiдмiнними вiд групи з перенесеним субарахнощаль-ним крововиливом були i так! морфометричнi параме-
три, як БФ1 (p < 0,05), БК1 (p < 0,01), Ш1 (p < 0,05), 1ФР (p < 0,01), розмiри САП на piBHi лобно! частки (p < 0,05) та сшввщношення Еванса (p < 0,05).
У пацieнтiв i3 СПВК практично Bei iндекси набува-ли вищих значень порiвняно з шшими групами, проте вiрогiднiсть було отримано переважно у порiвняннi з пащентами, якi перенесли крововилив лише у субарах-но!дальний простiр. Вiдрiзнялись такi розмiри: правий боковий шлуночок (p < 0,05), лiвий боковий шлуночок (p < 0,05), Е (третш шлуночок) (p < 0,05), БК1 (p < 0,01), Ш1 (p < 0,05), САП на рiвнi лобно! частки (p < 0,05).
У поодиноких зарубiжних працях автори особливу увагу придтяють дослщженням та трактуванням шдек-су III шлуночка (iндекс Шлатенбрандта — Нюрнберга), який у нормi становить 30—50, а при наявност у хворого пдроцефали — зменшуеться. У дослщжуваних групах пацieнтiв встановлено вiрогiдне зниження цього шдек-су щодо норми, проте найнижчi його значення мають хворi на СПВК (p < 0,01).
Таблиця 2. Морфометричн1 характеристики залежно вд кл¡н1ко-анатом1чно1 форми перенесеного
крововиливу (M ± m)
Показник Контроль САК СПК СВК СПВК
Група 1 ll lll lV
Правий БШ, см 0,56 ± 0,02 0,80 ± 0,05* pl-ll < 0,05 0,99 ± 0,07* 0,90 ± 0,09** pIII-lV < 0,01 1,17 ± 0,11* pI-lV < 0,05
Лiвий БШ, см 0,57 ± 0,02 0,82 ± 0,05** pl-ll < 0,01 1,07 ± 0,07* 0,90 ± 0,08* pIII-lV < 0,05 1,12 ± 0,10* pI-lV < 0,05
E, см 0,34 ± 0,01 0,67 ± 0,04 pl-ll < 0,05 0,81 ± 0,05* 0,70 ± 0,05* pIII-lV < 0,01 0,92 ± 0,09* pI-lV < 0,01
1ЦЧБШ 10,15 ± 0,44 9,30 ± 0,34 pl-ll < 0,01 7,96 ± 0,46* 8,74 ± 0,62 7,64 ± 0,46* pI-lV < 0,01
4-й шлуночок, см 0,88 ± 0,02 1,26 ± 0,03* 1,34 ± 0,03* 1,27 ± 0,06* 1,39 ± 0,10*
БФ1 0,26 ± 0,00 0,31 ± 0,00** pl-ll < 0,05 0,34 ± 0,01* 0,33 ± 0,01* 0,35 ± 0,01*
БК1 0,11 ± 0,00 0,13 ± 0,00 pl-ll < 0,01 0,15 ± 0,00* 0,14 ± 0,00* 0,16 ± 0,00* pI-lV < 0,01
Ш1 0,49 ± 0,01 0,48 ± 0,01 pl-ll < 0,05 0,52 ± 0,01 0,48 ± 0,02 0,52 ± 0,02** pI-lV < 0,05
1ФР 0,44 ± 0,01 0,53 ± 0,01* pl-ll < 0,01 0,57 ± 0,01* pI-lII < 0,05 0,58 ± 0,01* 0,58 ± 0,02*
1ндекс Хакмана 2,08 ± 0,08 2,12 ± 0,05 1,99 ± 0,08 2,14 ± 0,11 1,95 ± 0,08** pI-lV < 0,05
1ндекс Шлатенбрандта — Нюрнберга 41,77 ± 1,95 26,27 ± 1,56* pl-ll < 0,01 21,19 ± 1,43* 25,43 ± 2,48* pIII-lV < 0,05 17,96 ± 1,37* pI-lV < 0,01
САП (полюс лобно!' частки), см 0,16 ± 0,02 0,28 ± 0,02** pl-ll < 0,05 0,38 ± 0,03* 0,24 ± 0,03 0,40 ± 0,04* pI-lV < 0,05
САП (сiльвieва борозна), см 0,17 ± 0,02 0,31 ± 0,03* 0,37 ± 0,04* 0,26 ± 0,03** 0,39 ± 0,06*
Спiввiдношення Еванса 0,24 ± 0,00 0,27 ± 0,00** pl-ll < 0,05 0,30 ± 0,00* 0,30 ± 0,00* 0,30 ± 0,01*
Примтки: * — показники в1рогщн1 щодо значень контрольноi групи (p < 0,01); ** — показники в1рогщн1 щодо значень контрольноi групи (p < 0,05).
З метою встановлення ролi церебрально! атрофи у прогресуванш когштивно! дисфункцп ми здшснили розподiл пацieнтiв на 4 групи: i3 зовнiшньою ЦА — I група, внутрiшньою ЦА — II група, змiшаною ЦА — III група та за браком будь-яких проявiв ЦА — IV група. Найнижчi результати MoCA-тесту продемонструва-ли хворi II та III груп, у яких середнiй бал становив 20,40 ± 0,73 та 20,90 ± 0,90, вiдповiдно. При цьому вь рогiдною рiзниця виявилась у порiвняннi з пацieнтами IV групи (23,06 ± 0,45 бала, p < 0,01 — для II групи та p < 0,05 — для III групи).
Осктьки у 71,04 % пащентав було виявлено цере-бральну атрофiю, що корелювала i3 вираженiстю ког-штивного дефiциту, слiд зосередити лiкувальнi тдходи на корекци дано! когштивно! дисфункцп.
Висновки
1. У 71,04 % пащентав, як! перенесли аневризмаль-ний субарахно!дальний крововилив, було виявлено це-ребральну атрофiю: у 25,43 % — внутршню, у 17,54 % — зовшшню та у 28,07 % — змшану.
2. За поширешстю атрофiчного процесу дифузний тип зовшшньо! церебрально! атрофп встановлено у 29,82 % хворих, фокальний — у 14,03 %.
3. Встановлено залежшсть мiж морфометричними показниками, що е характерними для шдырково! та ырково! церебрально! атрофи, та виражешстю когш-тивного дефiцитy
4. Дослщження морфометричних змiн головного мозку дозволяе удосконалити дiагностичну тактику та сприяе прогнозуванню когнiтивного дефiциту у досль джувано! категори пацieнтiв.
Конфлiкт штереав. Автор заявляе про вiдсутнiсть конфлшту iнтересiв при пiдготовцi дано! статп.
Список лiтератури
1. Зозуля И.С. Етдемтлогы цереброваскулярних захворювань в Украгт. Украгнський медичний часопис. 2011.
2. MacGrory B., Vu L., Cutting S., Marcolini E, Gottschalk C. and Greer D. Distinguishing Characteristics of Headache in Nontraumatic Subarachnoid Hemorrhage. Headache: The Journal of Head and Face Pain. 2018. 58. 364-370. doi: 10.1111/ head.13218
3. Petridis A.K., Kamp M.A., Cornelius J.F. et al. Aneurysmal Subarachnoid Hemorrhage. Dtsch. Arztebl. Int. 2017. 114(13). 226-236.
4. Дзяк Л.А., Цуркаленко О.С. Структурно-функщональт особливостi переб.1гу субарахногдальних крововиливiв, зумовлених повторнимрозривом артерiальних аневризм. Одеський медичний журнал. 2005. 3. 47.
5. Глоба М.В. Предиктори розвитку симптомно-го церебрального вазоспазму у хворих з аневризматичним субарахногдальним крововиливом. Збiрник наукових праць спiвробiтникiв НМАПО iм. П.Л. Шупика. 2014. 23(1). 113-120. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ Znpsnmapo_2014_23(1)__18
6. Gupta M, Verma R.., Parihar A., GargR.K., Singh M.K., Mal-hotra H.S. Perihematomal edema as predictor of outcome in sponta-
neous intracerebral hemorrhage. J. Neurosci. Rural. Pract. 2014. 5. 48-54.
7. Kobayashi J., Koga M., Tanaka E, Okada Y, Kimura K., Yamagami H., Okuda S., Hasegawa Y., Shiokawa Y, Furui E, Nakagawara J., Kario K., Okata T, Arihiro S., Sato S., Nagat-suka K., Minematsu K., Toyoda K. Continuous antihypertensive therapy throughout the initial 24 hours of intracerebral hemorrhage: the stroke acute management with urgent risk-factor assessment and improvement-intracerebral hemorrhage study. Stroke. 2014. 45. 868-870.
8. Miller B.A. et al. Inflammation, vasospasm, and brain injury after subarachnoid hemorrhage. BioMed Research. International. 2014. 2014.
9. Schwartz C. et al. Long-term neurological outcome and quality of life after World Federation of Neurosurgical Societies Grades IV and VAneurysmal Subarachnoid Hemorrhage in an Interdisciplinary Treatment Concept. Neurosurgery. 2017. 80(60). 967-974.
10. Nieuwkamp D.J. et al. Changes in case fatality of aneurysmal subarachnoid haemorrhage over time, according to age, sex, and region: a meta-analysis. The Lancet Neurology. 2009. 8(7). 635-642.
11. Singer R.J. et al. Treatment of aneurysmal subarachnoid hemorrhage. UpToDate. Waltham, MA: UpToDate. Retrieved March. 2010.
12. Persson H.C., Carlsson L., Sunnerhagen K.S. Life situation 5 years after subarachnoid haemorrhage. Acta Neurologica Scandi-navica. 2018. 137(1). 99-104.
13. Egge A. et al. Outcome 1 year after aneurysmal subarachnoid hemorrhage: relation between cognitive performance and neuroima-ging. Acta Neurologica Scandinavica. 2005. 112(2). 76-80.
14. Bendel P. et al. Atrophic enlargement of CSF volume after subarachnoid hemorrhage: correlation with neuropsycho-logical outcom. American Journal of Neuroradiology. 2010. 31(2). 370.
15. Dupont S., Rabinstein A.A. CTevaluation of lateral ventricular dilatation after subarachnoid hemorrhage: baseline bicaudate index balues. Neurological Research. 2013. 35(2). 103-106.
16. Stehouwer B.L. et al. Magnetic resonance imaging and brain injury in the chronic phase after aneurysmal subarachnoid hemorrhage: A systematic review. International Journal of Stroke. 2018. 13(1). 24-34.
17. Bendel P. et al. Brain atrophy and neuropsychological outcome after treatment of ruptured anterior cerebral artery aneurysms: a voxel-based morphometric study. Neuroradiology. 2009. 51(11). 711-722.
18. Frontera J.A. et al. Acute ischaemia after subarachnoid haemorrhage, relationship with early brain injury and impact on outcome: a prospective quantitative MRIstudy. J. Neurol. Neurosurg. Psychiatry. 2015. 86(1). 71-78.
19. Sonesson B. et al. Long-term reintegration and quality of life in patients with subarachnoid hemorrhage and a good neurological outcome: findings after more than 20 years. Journal of Neurosurgery. 2017. 128(3). 785-792..
20. Van Donkelaar C.E. et al. Prediction of outcome after subarachnoid hemorrhage: timing of clinical assessment. Journal of Neurosurgery. 2017. 126(1). 52-59.
OTpuMaHO 20.02.2019 ■
Дуве К.В.
ГВУЗ «Тернопольский государственный медицинский университет имени И.Я. Горбачевского МЗ Украины», г. Тернополь, Украина
Структурно-морфометрические особенности головного мозга у пациентов, перенесших аневризмальное субарахноидальное кровоизлияние
Резюме. Актуальность. Изучение структурных изменений головного мозга после перенесенного аневризмального суба-рахноидального кровоизлияния (аСАК), выяснение их связи с функциональным состоянием пациента, когнитивными и психоэмоциональными расстройствами способствует совершенствованию диагностических подходов и оптимизации прогнозирования течения заболевания. Цель работы: оценить структурно-морфометрические изменения головного мозга у пациентов в восстановительном и резидуальном периодах аСАК. Материалы и методы. Проведено комплексное обследование 114 пациентов в восстановительном и ре-зидуальном периодах аСАК. Учтены клинико-анатомическая форма кровоизлияния, данные Монреальского когнитивного теста, значения индекса Бартел и модифицированной шкалы Ренкина, оценка психоэмоциональной сферы по госпитальной шкале тревоги и депрессии. Оценены данные компьютерной томографии головного мозга с последующим определением морфометрических показателей и индексов. С целью статистической обработки результатов использовались программы Microsoft Excel 2011, Statistica 10 и SPSS Statistics. Результаты. По данным морфометрии, у пациентов, перенесших аСАК, проведено наблюдение как внутренней церебральной атрофии (ЦА), которая была выраженной у 41 (35,96 %)
пациента, легкой и умеренной — у 21 (18,43 %), так и внешней ЦА, имевшей диффузный (у 29,82 % пациентов) и фокальный (у 14,03 %) тип. По распространенности атрофического процесса только внутреннюю ЦА выявляли у 25,43 % пациентов, только внешнюю — у 17,54 %, смешанную — у 28,07 %. Достоверно выше значений контрольной группы у обследуемых были бифронтальный индекс, индекс фронтальных рогов и индекс Шлатенбрандта — Нюрнберга, а также показатели соотношения Эванса (р < 0,01). С увеличением размера правого и левого боковых желудочков показатели когнитивного теста ухудшались (г = -0,380; р = 0,000, и г = -0,479; р = 0,000). В группах пациентов с внутренней и смешанной ЦА установлены достоверно более низкие показатели когнитивного функционирования, отвечающие умеренному когнитивному снижению. Выводы. У 71,04 % пациентов, перенесших аСАК, обнаружена ЦА: у 25,43 % — внутренняя, у 17,54 % — внешняя и у 28,07 % — смешанная. Установлена зависимость между морфометрическими показателями, характерными для подкорковой и корковой ЦА, и выраженностью когнитивного дефицита.
Ключевые слова: аневризма; субарахноидальное кровоизлияние; компьютерная томография; церебральная атрофия
K.V. Duve
State Institution of Higher Education "I. Horbachevsky Ternopil State Medical University", Ternopil, Ukraine
The structural and morphometric peculiarities of the brain in patients who suffered from aneurysmal
subarachnoid hemorrhage
Abstract. Background. Studying structural changes of the brain in patients who suffered from aneurysmal subarachnoid hemorrhage (aSAH), finding out their connection with the functional state of patient, his cognitive and psycho-emotional disorders contributes to the improvement of diagnostic approaches and optimize prediction of the disease course. Materials and methods. We carried out a comprehensive examination of 114 patients in the recovery and residual periods of aSAH. Such parameters were taken into account as clinical and anatomical type of hemorrhage, data of Montreal Cognitive Assessment (MoCA), Barthel index and modified Rankin scale score, the assessment of psycho-emotional state using the Hospital Anxiety and Depression Scale. The brain computed tomography measurements were evaluated and followed by the determination of morphometric parameters and indices. For statistical processing of the results, Microsoft Excel 2011, Statistica 10 and SPSS Statistics were used. Results. According to the morphometry data, patients who underwent aSAH were presented with central cerebral atrophy, severe in 41 (35.96 %) cases, mild and moderate — in 21 (18.43 %), and with cortical cerebral atrophy,
diffuse — in 29.82 %, and focal — in 14.03 % of patients. According to the extension of the atrophic process, only central cerebral atrophy was manifested in 25.43 % of patients, only cortical one — in 17.54 % and mixed — in 28.07 %. As a result, bifrontal index, frontal horn ratio, Schaltenbrand-Nurnberger index, as well as Evans ratio were significantly higher compared to the control group (p < 0.01). Moreover, with increasing sizes of the right and left lateral ventricles, the cognitive test scores became worse (r = —0.380; p = 0.000 and r = -0.479; p = 0.000). Significantly lower results of MoCA, which corresponded to moderate level of cognitive impairment, were observed in groups of patients with central and mixed types of cerebral atrophy. Conclusions. Cerebral atrophy was detected in about 71.04 % of patients who had aneurysmal subarachnoid hemorrhage: central — in 25.43 %, cortical — in 17.54 % and mixed — in 28.07 %. The study found the correlation between the morphometric indices typical for subcortical and cortical cerebral atrophy, and the severity of cognitive impairment. Keywords: aneurysm; subarachnoid hemorrhage; computed tomography; cerebral atrophy
