CC BY
42
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОЛОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL |
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ МАТЕР1АЛИ КОНФЕРЕНЦП /PROCEEDINGS OF THE CONFERENCE/
УДК 616.831-001-073.43 САЛ1Й З.В., ШКРОБОТC.I.
ДВНЗ «Тернопёьський державний медичний ун/верситет im. I.ß. Горбачевского МОЗ Укра/ни»
роль пюлятравматичнот церебрально! атрофп
в структур! насл1дюв черепно-мозково! травми
Резюме. Зметою до^дженняролi тслятравматично! церебрально!атрофп (ПЦА) у структурi насадив черепно-мозково! травми (ЧМТ) обчислили морфометричн показники у 130хворих (у 35 в анамнезi була легка ЧМТ (ЛЧМТ), у 95 — тяжка ЧМТ (ТЧМТ)). У28,57 % хворих з наЫдками ЛЧМТта у 57,89 % 1з наЫдками ТЧМТ дiагностовано морфометричн ознаки ПЦА, в обох групах переважали пащенти 1з зовншньою ПЦА. Серед хворих 1з катамнезом ТЧМТ протягом 6—10ро^в домнували особи з ознаками зовншньо!, з катамнезом 10 i бльшеро^в — змшано!ПЦА. У хворих 1з вiдкритою ЧМТ в анамнезi частше дiагностували морфометричт ознаки змшано! ПЦА, а при поеднанш удару головного мозку з суб- та етдуральними гематомами — зовншньо! ПЦА. У хворих 1з змшаною ПЦА провiдними були вогнищевий, а також поеднання вогнищевого та судомного синдромiв, комбнащя трьох i бльше ^шчних синдромiв та прояви синдрому вегетосудинно! дистони — у груш 1з внутршньою ПЦА, лжворно-гтертензшний та психооргашчний синдроми в поеднанш з вогнищевим — у пацiентiв 1з зовншньою ПЦА. Найвищий вiдсоток пацiентiв 1з ^шчно вираженими тривогою та депреаею буву групах з ознаками змшано!та внутршньо! ПЦА, суб^шчно виражених тривоги та депреси — у грут з зовншньою ПЦА. Ключовг слова: на^дки черепно-мозково! травми, пслятравматична церебральна атроф1я.
Вступ
Пластична та енергетична перебудова головного мозку тсля черепно-мозково! травми (ЧМТ) вщбуваеться шляхом поеднання двох рiзнонаправлених процешв: дегенеративно-деструктивного та репаративно-регене-ративного. Клшчш прояви наслщыв ЧМТ залежать вщ того, який iз процешв превалюе [1].
Зпдно з анатзом, проведеним у робот [2], понад третина з 50 кращих цитованих статей стосовно ЧМТ присвячеш вивченню предикторiв наслщшв ЧМТ. Невпинна науково-дослщна робота в цьому напрямку дозволить виокремити пащенпв, яы шддаються най-бтьшому ризику поганого довгострокового результату, а отже, вимагають застосування конкретних стратегш дiагностики та лшування. Звертаеться увага на той факт, що найчастше дослщження були присвячеш за-побтанню розвитку когштивного дефекту та стшкого невролопчного дефщиту, а не смертность Зменшення уваги до встановлення предикторiв прогнозування смертност шсля травматичного пошкодження головного мозку пояснюють як наслщками первинно! профилактики, так i усшхами в лшуванш гострого перюду травми [3].
До найбтьш високоцитованих належать i резуль-тати дослiдження гiстологiчних наслщшв травми. Травматична хвороба головного мозку закономiрно супроводжуеться розвитком дегенеративно-дистро-фiчних процесiв, проявом яких е шслятравматична церебральна атрофiя (ПЦА). Саме вона, на думку авто-рiв [4, 5], е основною причиною, що веде до розвитку вентрикулодилатаци, розширення субарахно'1дальних просторiв (САП), зниження щшьносп мозково! ре-човини, що виявляються при проведеннi нейровiзу-алiзацiйних дослщжень. Розширення лiкворовмiсних просторiв пiсля ЧМТ у бшьшосп випадкiв виникае пасивно, будучи наслщком ПЦА, а не активно через порушення лiквородинамiки i лшвороциркуляцп, що
Адреса для листування з авторами:
Салш Зоя Васишвна
46027, м. Тернопль, вул. Тролейбусна, 14
ДВНЗ «Терношльський державний медичний утверситет
¡м. 1.Я. Горбачевського МОЗ Укра!ни»
Кафедра неврологи, псинатри, наркологи та медично! психологи E-mail: margaruta@mail.ru
© Салш З.В., Шкробот С.1., 2015 © «Мгжнародний невролог1чний журнал», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
ведуть до посттравматично! гiдроцефалii, як вважа-лося ранiше. З впровадженням у кшшчну практику сучасних нешвазивних методiв нейровiзуалiзащ! (комп'ютерна томографiя, магштно-резонансна то-мографiя) з'явилася можливiсть розмежування цих патолопчних станiв.
Мета роботи: дослщити роль ПЦА в структурi наслiдкiв ЧМТ.
MaTepiaA та методи
Проведено анатз морфометричних характеристик головного мозку у 130 хворих i3 наслщками ЧМТ У 35 хворих в анамнезi — легка ЧМТ (ЛЧМТ), середнш вiк — 42,40 ± 1,40 року, та у 95 хворих — тяжка ЧМТ (ТЧМТ), середнш вш — 41,09 ± 0,99 року. Серед обсте-жених переважали чоловiки: 80,55 % — у першш групi та 87,36 % — у другш груш. Середня тривалють перiоду, що минув i3 часу перенесено! травми, становила: при ЛЧМТ — 8,46 ± 1,15 року, при ТЧМТ — 8,11 ± 0,54 року. Таким чином, за перелiченими вище характеристиками дослiджуванi групи були репрезентативними. Осыльки пiд спостереженням знаходилися пашенти з рiзним катамнезом травми, це дозволило нам розподь лити !х на групи: I (термш травми 1—5 рокiв), II (6—10 роив) та III (понад 10 роив). Серед хворих iз наслщ-ками ЛЧМТ до I групи увшшли 14 пацiентiв (середнiй вш — 43,07 ± 2,45 року, середня тривалють посттравматичного перюду — 3,21 ± 0,29 року), до II групи — 11 пащенпв (середнш вк: — 40,63 ± 2,68 року, тривалiсть посттравматичного перiоду — 7,18 ± 0,40 року), до III групи — 10 хворих (середнш вш — 43,40 ± 2,11 року, тривалють посттравматичного перюду — 17,20 ± 2,26 року). У групi хворих iз наслiдками ТЧМТ розподiл був таким: I група — 33 xворi (середнш вш 33,66 ± 1,84 року, середня тривалiсть посттравматичного перiоду — 3,35 ± 0,18 року), II група — 34 xворi (середнш вш 41,53 ± 1,59 року, тривалiсть посттравматичного перю-ду — 7,29 ± 0,23 року), III група — 28 хворих (середнш вш 44,61 ± 1,48 року, тривалiсть посттравматичного перюду — 14,71 ± 0,82 року). Клiнiчна характеристика наслiдкiв ЧМТ включала ощнку провiдниx невроло-гiчниx синдромiв, варiант перебiгу посттравматичного перiоду (стацюнарний, пароксизмальний), стан ког-нiтивниx функцш (за Монреальською шкалою ког-штивного дефiциту — МоСА) та стутнь вираженостi тривоги та депресii' (за госттальною шкалою тривоги та депреси (HADS)).
Комп'ютерну томографiю головного мозку проводили на апарат Asteion Super 4 (Toshiba, Японiя). Здшснювали якiсну та кiлькiсну оцiнку отриманих акшальних томограм, визначаючи такi морфометричш характеристики: ширину правого й лiвого бiчниx шлу-ночкiв (мм), мшмальш розмiри бiчниx шлуночкiв на рiвнi cella media, ширину третього шлуночка, розмiри субараxно'iдальниx просторiв на рiвнi полюса лобних часток, сильвiево! шдлини та потилично! частки.
Спираючись на отриманi данi, обчислювали TaKi мор-фометричнi iндекси: фронтальних poriB, тiл бокових шлуночкiв (1ТБШ), бiкaудaтно-темпорaльний (БКТ1), бiфронтaльний (БФ1), бшаудатний, число Хакмана (ЧХ), спiввiдношення Евана (СЕ) [5]. Також фшсували локaлiзaцiю та кiлькiсть посттравматичних лiкворних KicT. Статистична обробка результaтiв виконана у вщдш системних статистичних доcлiджень ДВНЗ «Тернопшьський державний медичний унiверcитет iMern 1.Я. Горбачевського МОЗ Укра!ни» за допомогою програмного пакета Statsoft Statistica.
Результати дослiдження та обговорення
За результатами морфометрп, кiлькicть хворих i3 нacлiдкaми ЛЧМТ, у яких середне значення ширини САП виходило за мeжi норми, — 25,71 % (у груш з катамнезом травми 1—5 роыв — 21,4 %, 6—10 роыв — 18,2 %, понад 10 роив — 40 %). За умови ТЧМТ в aнaмнeзi — 48,42 %, причому у груш з катамнезом 1—5 роыв таких хворих було 36,36 %, 6—10 роыв — 52,94 %, понад 10 роыв — 50 %. Таким чином, в обох групах ми спостер^али зростання вщсотка пащенпв iз поширеними САП зi збшьшенням тривалост тсля-травматичного перюду.
У груш з наслщками ЛЧМТ кореляцшний зв'язок мiж показниками вш/ширина САП був значним (г = +0,58), у груш з наслщками ТЧМТ — помiрним (г = +0,41). Причому значення показника кореляцп коливалося в групах iз рiзною тривaлicтю посттравматичного перюду: вщ г = +0,39 у I груш до г = +0,53 у III груш. Таким чином, вплив вшового фактора на розвиток кортико-aтрофiчного процесу у хворих iз наслщками ТЧМТ був слабшим (за винятком групи з катамнезом травми понад 10 роыв), шж за умови перенесено! ЛЧМТ
У 3 хворих (8,57 %) у вщдаленому пeрiодi ЛЧМТ встановлено збшьшення розмiрiв III шлуночка, по-казники якого в рiвно! кiлькоcтi пащенпв (2,85 %) вiдповiдaли легкому, середньому та тяжкому ступеню внутршньо! церебрально! атрофп.
У групi хворих у вщдаленому пeрiодi ТЧМТ ыль-ысть хворих iз поширеним III шлуночком становила 31,57 %. Причому показники вщповщали легкому ступеню церебрально! атрофи у 10,5 % пaцiентiв, середньому ступеню — у 5,26 %, тяжкому — у 15,79 %. Згщно з даними [5], розширення САП е одним iз мaркeрiв зовшшньо'!, а III шлуночка — внутршньо! церебрально! атрофп. За умови поеднання цих ознак дiaгноcтують змшану церебральну aтрофiю. Зважа-ючи на вищесказане, ознаки переважно внутршньо! церебрально! атрофй' встановлено в 1 хворого (2,85 %), переважно зовшшньо! — у 7 (20 %), змшано! — у 2 хворих (5,71 %) з наслщками ЛЧМТ.
У груш хворих iз наслщками ТЧМТ отримали таы данк переважно внутршня церебральна aтрофiя — в
11 (11,57 %), переважно зовшшня — у 20 (21,05 %), змшана — у 24 (25,26 %). Таким чином, у вщсотковому сшввщношенш кiлькiсть хворих iз морфометричними ознаками ПЦА за умови перенесено! ТМЧТ була вдвiчi бшьшою. Серед пащенпв обох груп, незважаючи на рiзнi вiдсотковi значення, прослiдковували певну за-кономiрнiсть — переважання хворих iз зовнiшньою церебральною атрофiею. Детальний аналiз окремих випадкiв серед указано! категори хворих показав, що розширення САП мало нерiвномiрний характер, у переважно! бтьшосп це був фокальний тип церебрально! атрофп. Аналопчною була ситуацiя i в груш з наслщками ТЧМТ: у 38 хворих (40 %) — фокальний тип зовшшньо! церебрально! атрофп, з них у 36 хворих (37,89 %) — за рахунок поеднаного розширення САП у лобно-скроневих дтянках.
У 48 хворих (50,5 %) iз наслщками ТЧМТ виявили лшворш ысти, яш в переважнiй бшьшосп (77 %) ло-калiзувалися в межах одше! пiвкулi. У 14,5 % хворих шсти виявляли в лобнш, у 25 % — у скроневш, по 16,7 % — поеднання «лоб — скроня» та обвдв лобнi частки. Юльшсть хворих iз лiкворними кiстами в межах потилично!, обох скроневих або обох пм'яних часток коливалася вщ 2,1 до 4,2 %.
Середнш вiк пацiентiв iз наслiдками ТЧМТ та морфометричними ознаками зовшшньо! ПЦА — 41,34 ± 1,88 року, тривалють посттравматичного перю-ду — 7,33 ± 0,77 року, внутрiшньо! ПЦА — 39,00 ± 4,14 року, з катамнезом травми 6,12 ± 1,36 року, змiшано! ПЦА — 45,61 ± 2,21 року та 9,05 ± 1,24 року вщповщ-но, р > 0,05.
Ми виршили проаналiзувати особливостi гостро-го перiоду (характер травми, оперативне втручання) у кожнш iз груп хворих iз ТЧМТ. Вiдкриту ЧМТ
дiагностували у 43,5 % хворих iз змiшаною ПЦА, у 26,9 % — iз зовшшньою, у 25 % — iз внутрiшньою та у 26,5 % — без ознак ПЦА. Поеднання удару головного мозку з суб- та ешдуральними гематомами було в 42,5 % пашенпв iз зовшшньою, у 39,1 % — iз змшаною ПЦА, у 12,5 % — iз внутршньою ПЦА та у 23,7 % — без ознак ПЦА. Вщповщно, оперативне втручання було в анамнезi у 79 % пащенпв iз дiагностованими гематомами.
Таким чином, у пацiентiв iз морфометричними ознаками змiшано! ПЦА в анамнезi частiше була вщ-крита ЧМТ, а в пащенпв iз зовнiшньою ПЦА — поеднання удару головного мозку з суб- та ешдуральними гематомами.
Кшьшсть хворих iз пароксизмальним варiантом перебiгу захворювання становила 75 % (за умови на-явност внутрiшньо!), 60,86 % (за умови змшано!), 53,84 % — за умови зовшшньо! ПЦА та 52,63 % — без морфометричних ознак атрофiчного процесу.
Розподш хворих за типом ПЦА у групах iз рiзним катамнезом ТЧМТ наведений у табл. 1.
Аналiз табл. 1 продемонстрував, що у вщсотковому сшввщношенш найбшьше хворих iз наслщками ТЧМТ та морфометричними ознаками ПЦА було у II груш (термш травми — 6—10 роыв). Якщо пацiенти з рiзни-ми типами ПЦА у першш групi розподшилися майже рiвномiрно, то серед хворих iз катамнезом травми 6—10 рошв переважали особи з ознаками зовшшньо!, а серед III групи (понад 10 рошв) — змiшано! ПЦА.
З метою встановлення можливих кишко-мор-фологiчних спiввiдношень проведено аналiз по-ширеностi основних клiнiчних синдромiв у хворих iз рiзним типом ПЦА. Пащенти сформували такi групи: I — вогнищевий синдром, II — вогнищевий та
Таблиця 1. Розподл хворих у вддаленому пер1од1 ТЧМТ за типом церебральноI атрофп, абс. (%)
Вид ПЦА Г рупи хворих, термш травми
1 група (1-5 роюв), n = 33 II група (6-10 роюв), n = 34 III група (понад 10 ромв), n = 28
Внутршня 6 (18,2) 3(8,8) 2 (7,1)
Зовншня 5 (15,1) 13 (38,2) 6(21,4)
Змшана 7(21,2) 5 (14,7) 8 (28,6)
Всього 18 (54,5) 21 (61,7) 16 (57,1)
Таблиця 2. Розподл хворих за клiнiчною симптоматикою при рiзних типах ПЦА, %
Вид ПЦА Провщний синдром
I, вогнищевий II, вогнищевий та лк-ворно-ппер-тензшний III, вогни-щевий та судомний IV, вогнищевий та психо-оргашчний V, вогнищевий та ВСД VI, поеднання трьох та бшьше
Змшана 47,83 13,04 26,08 0 4,35 8,69
Внутршня 25 12,5 12,5 25 0 25
Зовншня 30,77 23,07 15,38 11,54 15,38 3,84
Таблиця 3. Результати HADS ухворих iз насл'щками ТЧМТ залежно вд вар'анту ПЦА, абс. (%)
Групи хворих Тривога Депре^я
Кл^чно виражена Субкл^чно виражена Норма Кл^чно виражена Субкл^чно виражена Норма
Внутршня ПЦА, n = 8 3 (37,5) 3 (37,5) 2 (25) 2 (25) 2 (25) 4 (50)
Зовншня ПЦА, n = 26 4 (15,4) 15 (57,7) 7 (26,9) 1(3,8) 11 (42,3) 14 (53,8)
Змшана ПЦА, n = 23 9 (39,1) 11 (47,8) 3 (13,1) 6 (28,1) 8 (34,8) 9 (39,1)
Без ознак ПЦА, n = 38 10 (26,3) 17 (44,7) 11 (30) 6 (15,8) 13 (34,2) 19 (50)
лшворно-гшертензшний синдром, III — вогнищевий та судомний, IV — вогнищевий та психооргашчний,
V — вогнищевий та вегетосудинна дистошя (ВСД),
VI — поеднання трьох та бшьше синдромiв.
У груш хворих iз морфометричними ознаками змь шано! ПЦА домiнуючими були прояви вогнищевого синдрому та поеднання вогнищевого й судомного синдрому. Три четвертих групи хворих iз морфометричними проявами внутршньо! ПЦА клшчно були представлен вогнищевим, поеднанням вогнищевого та синдрому ВСД, а також комбшащею синдромiв. Серед пацiентiв з ознаками зовшшньо! ПЦА най-бiльше було з проявами вогнищевого та вогнищевого й лшворно-гшертензшного синдромiв.
Таким чином, найбшьший вiдсоток хворих iз вогнищевим синдромом, а також поеднання вогнищевого та судомного синдромiв був у груш зi змшаною ПЦА. Найбшьше хворих iз комбшащею клiнiчних синдромiв та проявами синдрому ВСД було в груш iз внутршньою ПЦА. Лiкворно-гiпертензiйний та психооргашчний синдроми в поеднанш з вогнищевим — у пашенпв iз зовнiшньою ПЦА.
Чи можна даш, отриманi пiд час дослiдження, вважати за певну клшчну характеристику окремих ввддв ПЦА? За даними раншх робiт такого плану [1], не встановлено чгткого паралелiзму мiж кшшчними проявами й морфологiчними змiнами головного мозку. Бшьш пiзнi роботи [4, 6, 7] вказують на на-явнiсть тенденцiй в особливостях клшчних проявiв та перебiгу травматично! хвороби головного мозку за умови розвитку ПЦА. Так, при поширеност проявiв вегетативно! дисфункцп у пацiентiв iз морфометричними ознаками внутрiшньо!' ПЦА та психооргашчного синдрому серед пащенпв з ознаками змiшано! ПЦА нашi данi та результати лiтератури [4, 7] збтаються.
Подальше дослiдження клшчних особливостей стосувалося аналiзу результатiв нейропсихолопчного тестування. У групi хворих iз морфометричними ознаками внутрiшньо!' ПЦА зафшсовано так! результати: шкала МоСА — 24,25 ± 0,53 бала, рiвень тривоги (НЛБ8) -9,62 ± 1,15 бала, рiвень депреси — 8,62 ± 1,39 бала. Групи хворих з ознаками зовшшньо! та змшано! церебрально!
атрофи продемонстрували нижчi значення МоСА-тес-ту — 21,35 ± 0,55 бала та 21,04 ± 0,80 бала вщповщно (р > 0,05). Рiвень тривоги у даних групах був 8,85 ± 0,50 бала та 9,83 ± 0,52 бала, рiвень депреси — 7,57 ± 0,39 бала та 8,17 ± 0,56 бала вiдповiдно. Середне значення МоСА-тесту у пащенпв без морфометричних ознак ПЦА — 22,10 ± 0,55 бала; ИЛБ8: тривога — 9,45 ± 0,47 бала, депресiя — 7,87 ± 0,52 бала.
Розподiл пащентав за результатами ИЛБ8 наведений у табл. 3.
Зпдно з даними, наведеними в табл. 3, найвищий вщсоток пащенпв iз клiнiчно вираженими тривогою та депресiею був у групах з ознаками змшано! та внутрш-ньо! ПЦА, субклiнiчно виражеш тривога та депресiя — у групах iз зовнiшньою ПЦА.
Встановлено кореляцшш зв'язки мiж рiвнем тривоги та окремими морфометричними показниками: !ТБШ (г = 0,57) — у груш зi змшаною ПЦА; розмiром правого бокового шлуночка (г = 0,61), СЕ (г = 0,42), !ТБШ (г = 0,35), БФ! (г = 0,54) у груш iз внутршньою ПЦА. Залежшсть мiж рiвнем депреси та БКП (г = 0,24), роз-мiром третього шлуночка (г = 0,24) — у груш зi змшаною ПЦА та СЕ (г = 0,44), ЧХ (г = 0,53), БФI (г = 0,62) — у груш з внутршньою ПЦА. У груш хворих iз морфометричними ознаками зовшшньо! ПЦА встановлено лише слабкий кореляцшний зв'язок мiж рiвнем тривоги i БФI (г = —0,31) та СЕ (г = —0,21), мiж рiвнем депреси та СЕ (г = —0,2). Таким чином, найбшьше кореляцшних зв'языв зафксовано у групi з морфометричними ознаками внутршньо! ПЦА.
Висновки
1. У 28,57 % хворих iз наслщками ЛЧМТ та 57,89 % iз насл!дками ТЧМТ дiагностовано морфометричнi ознаки ПЦА, в обох групах переважали пацiенти з зовшшньою ПЦА. Серед хворих iз катамнезом ТЧМТ протягом 6—10 роив переважали особи з ознаками зовшшньо!, з катамнезом 10 i бшьше роив — змшано! ПЦА.
2. У хворих iз вшкритою ЧМТ в анамнезi частiше дiагностували морфометричш ознаки змiшано! ПЦА, а при поеднанш удару головного мозку з суб- та епщу-ральними гематомами — зовшшньо! ПЦА.
3. У хворих 3i змiшаною ПЦА провiдними були вог-нищевий, а також поеднання вогнищевого та судомного синдромiв, комбiнацiя трьох i бiльше клiнiчних синдро-мiв та прояви синдрому ВСД — у груш i3 внутрiшньою ПЦА, лшворно-гшертензшний та психоорганiчний синдроми в поеднанш з вогнищевим — у пащентав i3 зовнiшньою ПЦА.
4. Найвищий вiдсоток пацiентiв i3 кшшчно ви-раженими тривогою та депреиею був у групах з ознаками змшано! та внутршньо! ПЦА, субкшшчно виражених тривоги та депресп — у групах i3 зовшш-ньою ПЦА.
Список лператури
1. Мякотных В.С. Клинические, патофизиологические и морфологические аспекты отдаленного периода закрытой тяжелой черепно-мозговой травмы / В.С. Мякотных, Н.З. Таланкина, Т.А. Боровкова // Журнал неврологии и психиатрии. — 2002. — № 4. — С. 61-65.
2. Bhanu Sharma, David Wyndham Lawrence. Top-Cited Articles in Traumatic Brain Injury Front // Hum. Neurosci. —
2014. — 8. — 879. Published online 2014 Nov 5. doi: 10.3389/ fnhum.2014.00879.
3. Stiefel M.F., Spiotta A., Gracias V.H., Garuffe A.M., Guil-lamondegui O., Maloney-Wilensky E. et al. Reduced mortality rate in patients with severe traumatic brain injury treated with brain tissue oxygen monitoring// J. Neurosurg. — 2005. — 103. — 805-811.
4. Шапошников С.М. Посттравматическая церебральная атрофия (клинико-компьютерно-томографическое исследование): Автореф. дис... канд. мед. наук. — Саратов, 2005. — 21 с.
5. Компьютерно-томографические особенности черепно-мозговой травмы различного характера /М.В. Сагель, Р.К.. Кор-женевич, И.И. Шоломов, В.В. Машин // Саратовский научно-медицинский журнал. — 2007. — №3(17). — С. 73-75.
6. Карасева Т.А. Посттравматическая церебральная атрофия (вопросы военно-медицинской экспертизы) // Известия высших учебных заведений. Поволжский регион. Медицинские науки. — 2012. — № 2 (22). — С. 109-116.
7. Konrad C., GeburekA.J., RistF., Blumenroth H., Fischer B., Husstedt I. et al. Long-term cognitive and emotional consequences of mild traumatic brain injury // Psychol. Med. — 2011. — 41. — 1197-1211.
Отримано 10.01.15 Ш
СалийЗ.В., Шкробот С.И.
ГВУЗ «Тернопольский государственный медицинский университет им. И.Я. Горбачевского МЗ Украины»
РОЛЬ ПОСТТРАВМАТИЧЕСКОЙ ЦЕРЕБРАЛЬНОЙ АТРОФИИ В СТРУКТУРЕ ПОСЛЕДСТВИЙ ЧЕРЕПНО-МОЗГОВОЙ ТРАВМЫ
Резюме. С целью исследования роли посттравматической церебральной атрофии (ПЦА) в структуре последствий черепно-мозговой травмы (ЧМТ) оценили морфометрические показатели у 130 больных (у 35 в анамнезе была легкая ЧМТ (ЛЧМТ), а у 95 — тяжелая ЧМТ (ТЧМТ)). У 28,57 % больных с последствиями ЛЧМТ и у 57,89 % с последствиями ТЧМТ диагностированы морфометрические признаки ПЦА, в обеих группах преобладали пациенты с внешней ПЦА. Среди больных с катамнезом ТЧМТ 6—10 лет доминировали лица с признаками внешней, с катамнезом 10 и более лет — смешанной ПЦА. У больных с открытой ЧМТ в анамнезе чаще диагностировали морфометрические признаки смешанной ПЦА, а при сочетании ушиба головного мозга с суб- или эпидуральной гематомой — внешней ПЦА. У больных со смешанной ПЦА ведущими были очаговый, а также сочетание очагового и судорожного синдромов, комбинация трех и более клинических синдромов и проявления синдрома вегетососудистой дистонии — в группе с внутренней ПЦА, ликворно-гипертензионный и психоорганический синдромы в сочетании с очаговым — у пациентов с внешней ПЦА. Самый высокий процент пациентов с клинически выраженными тревогой и депрессией был в группах с признаками смешанной и внутренней ПЦА, субклинически выраженных тревоги и депрессии — в группе с внешней ПЦА.
Ключевые слова: последствия черепно-мозговой травмы, посттравматическая церебральная атрофия.
SaliiZ.V., ShkrobotS.I.
State Higher Educational Institution «Ternopil State Medical University named after I.Ya. Horbachevskyi of Ministry of Healthcare of Ukraine», Ternopil, Ukraine
ROLE OF POSTTRAUMATIC CEREBRAL ATROPHY IN THE STRUCTURE OF THE EFFECTS OF TRAUMATIC BRAIN INJURY
Summary. In order to investigate the role ofposttraumatic cerebral atrophy (PCA) in the structure of the effects of traumatic brain injury (TBI), morphometric parameters were examined in 130 patients (35 of them had a history ofmild TBI (mTBI), 95 — severe TBI (sTBI)). In 28.57 % ofpatients with mTBI effects and in 57.89 % — with sTBI effects, morphometric signs of PCA were diagnosed, in both groups patients with external PCA dominated. Among patients with sTBI catamnesis of 6—10 years, the individuals with the signs of external PCA dominated, over 10 years — of mixed PCA. Patients with open TBI in past medical history were more often diagnosed with morphometric sings of mixed PCA, and in combination of brain contusion with sub- and epidural hematoma — of external PCA. The patients with mixed PCA had mainly focal, as well as a combination of focal and seizures syndromes, a combination of three and more clinical syndromes and symptoms of autonomic vascular disorders — in a group with internal PCA, liquor hypertensive and psychoorganic syndromes in combination with focal one — in patients with external PCA. The highest percentage of patients with clinically significant anxiety and depression was observed in groups with the signs ofmixed and internal PCA, asymptomatic anxiety and depression — in a group with external CA.
Key words: effects of traumatic brain injury, posttraumatic cerebral atrophy.
