CC BY
14
11. Wilinski B. Carvedilol induces endogenous hydrogen sulfide tissue concentration changes in various mouse organs / B. Wilinski, J. Wilinski, E. Somogyi [et al.] // Folia Biol (Krakow). - 2011. - Vol. 59, №3-4. - P.151-155.
12. Zhen P. Genistein attenuates vascular endothelial impairment in ovariectomized hyperhomocysteinemic rats / P. Zhen, Q. Zhao, D. Hou, T. Liu [et al.] // J Biomed Biotechnol. - 2012.
ВЛИЯНИЕ БИОФЛАВОНОИДОВ НА ИНДУЦИРОВАННЫЕ ГИПЕРГОМОЦИСТЕИНЕМИЕЙ ИЗМЕНЕНИЯ МЕТАБОЛИЗМА ГИДРОГЕН СУЛЬФИДА В МИОКАРДЕ И АОРТЕ САМЦОВ И САМОК КРЫС Мельник А. В., Волощук Н. И. Биофлавоноиды генистеин и кверцетин проявляют мощное кардио- и вазопротекторное действие, которое ассоциируется с их антиоксидантными и противовоспалительными свойствами. Остается неизученным их влияние на метаболизм гидроген сульфида (Н28) в сердечнососудистой системе крыс разного пола в условиях гипер-гомоцистеинемии (ГГЦ). Поэтому, в работе исследовано влияние генистеина и кверцетина на ГГЦ-инициированые изменения содержания Н28, активности процессов синтеза и утилизации Н28 в миокарде и аорте самцов и самок крыс. Оказалось, что применение генистеина на фоне ГГЦ противодействует развитию дефицита Н28 в сердечнососудистой системе. Наряду с этим генистеин предупреждает уменьшение активности Н28-синтезирующих ферментов и сдерживает усиление процессов утилизации Н28 у самцов и самок крыс. В этих условиях эффективность влияния кверцетина на показатели Н28 в миокарде и аорте самцов и самок крыс была значительно меньше, чем у генистеина.
Ключевые слова: генистеин, кверцетин, гидроген сульфид, ферменты, утилизация, миокард, аорта.
Стаття надшшла 1.02.2017 р.
IMPACT OF BIOFLAVONOIDS ON HYPERHOMOCYSTEINEMIA-INDUCED CHANGES IN
METABOLISM OF HYDROGEN SULFIDE IN THE MYOCARDIUM AND AORTA OF MALE AND FEMALE RATS
Melnik A. V., Voloshchuk N. I.
Bioflavonoids genistein and quercetin exhibit pronounced cardio and vasoprotective action that is associated with their antioxidant and anti-inflammatory properties. Their effect on the metabolism of hydrogen sulfide (H2S) in the cardiovascular system of rats of different sex in the conditions of hyperhomocysteinemia remains unexplored. Therefore, we studied the influence of genistein and quercetin on hyperhomocysteinemia-induced changes of H2S content, activity of the synthesis and utilization of H2S in the myocardium and aorta of male and female rats. It was found that the use of genistein under hyperhomocysteinemia condition counteracts the deficiency of H2S in the cardiovascular system in rats of both sexes. In addition, genistein prevents the decrease in activity of H2S-synthesizing enzymes and inhibits strengthening the processes of utilization of H2S in male and female rats. Under these conditions, the impact of quercetin on the performance of the indexes of H2S system in the myocardium and aorta of male and female rats was significantly lower than genistein.
Key words: genistein, quercetin, hydrogen sulfide, enzymes, utilization, myocardium, aorta, sex.
Рецензент Непорада К.С.
УДК 576.31:612.61
СТРУКТУРНО-ФУНКЦЮНКЦЮНАЛЬШ ОСОБЛИВОСТ1 КРОВОНОСНИХ СУДИН I ГЕМОДИНАМ1КИ ЯеЧКА У ЧОЛОВ1К1В Р1ЗНОГО В1КУ
Методами ультразвуково! дiагностики, кольорово! анпографп та рентгенографп показано, що у чоловшв вжом 22-35 роюв в межах Ым'яного канатика яечкова артерiя мае в дiаметрi (1,80±0,15) мм та артерiя ам'явиносно! протоки -(0,80±0,10) мм, а середня максимальна лшшна швидкост кровотоку у них вщповщно (19,5±2,0) см/с i (13,6±1,0) см/с. Об'ем яечка складае (19,83±1,84) см3, а дiаметр звивистих ам'яних трубочок - (291,17±1,75) мкм. З вжом, а особливо у чоловшв 75-90 роюв, щ показники суттево знижуються: дiаметр яечково! артерп - до (1,2±0,5) мм, артерп ам'явиносно! протоки - до (0,5±0,1) мм, середня максимальна швидюсть артерiального кровотоку в них - до (14,8±1,0) см/с i (9,7±0,2) см/с, об'ем яечка - до (14,50±2,96) см3, а дiаметр звивистих ам'яних трубочок - до (161,07±6,39) мкм.
Ключовi слова: яечко, кровоносш судини, гемодинамка.
Робота е фрагментом НДР «Морфо-функщоналъний стан передмiхуровоl залози i яечка у чоловШв репродуктивного вк в нормi таумовах патологи» (№ державноIреестраци 0109и008162).
Проблема старшня людини завжди була, е i буде актуальною у зв'язку ¡з постшним зростанням частки стардачого населения, яке потребуе не тшьки сощального, але i медичного забезпечення у зв'язку з ростом серцево-судинних i онколопчних захворювань. У похилому i старечому вщ змшюються i залози внутршньо! секрецп, а згасання !х функцш призводить, до розвитку цукрового д1абету, захворювань щитоподiбио! та статевих залоз, як1 прискорюють процеси старiиия як жiиочого, так i чоловiчого населення у зв'язку iз дисбалансом статевих гормоиiв. Зокрема, порушення метаболiзму тестостерону у чоловiкiв може спричинити розвиток аденоми i раку передмiхурово! залози, а також зниження якiсиих i кiлькiсиих характеристик сперматозо1дов, що у чоловiкiв репродуктивного вшу знижуе не тшьки генеративну, але i
а
б
копулятивну функщю. Тому дослщження структурно-функцюнальних особливостей кровоносних судин i паренхiми яечка у чоловiкiв рiзного вшу е актуальними.
Метою роботи було з'ясувати стан кровоносного русла та особливосп гемодинамши яечка у чоловшв рiзного вiку.
Матерiал та методи дослщження. Дослiдження проведенi на 30 аривних препаратах яечка, забраних при автопсп чоловiкiв вiком вiд 22 до 90 роюв у патологоанатомiчному вщдшенш обласно! ктшчно1 лiкарнi. Для дослщження було також використано колекщю анпограм яечок, iн'екованих свинцевими бiлилами. В уролопчнш клiнiцi у 20 чоловшв рiзного вiку проводилася кольорова ультразвукова ангiографiя яечок.
Цифровi данi опрацьоваш методами варiацiйноl статистики з використанням програми MS Excel. Порiвняння мiж групами дослiдження проводили за допомогою непараметричного критерiю Манна-Уiтнi. Рiзницю вважали достовiрною при р<0,05.
Результати дослщження та Тх обговорення. У чоловтв першого перiоду зрiлого вiку (22 - 35 роюв) на артерюграмах чiтко видiляються всi три джерела кровопостачання яечка - яечкова apTcpin. артср1я амявиносно!' протоки i артср1я пщвшувального м'яза.
Яечкова артерiя мае дiаметр (1,80±0,15) мм, вона
розгалужуеться на 2 гiлки дiаметром (1,20±0,10) мм. Далi визначаються капсулярнi артерп яечка, якi посилають у паренхiму яечка вiд 7 до 25 гшок дiаметром (0,80±0,02) мм кожна. Ц судини подiляться на повороты артерп, дiаметром (0,30±0,01) мм, вщ яких у часточки яечка проникають дробнi паренхiмнi гiлки (рис.1 а). Артерiя шм'явиносно1 протоки мае просвiт (0,80±0,10) мм, а артерiя пiдвiшувального м'яза яечка -(0,30±0,01) мм.
За даними допплерографп у чоловiкiв цього вшу середня максимальна лшшна швидюсть кровотоку в яечковiй артерп у межах шм'яного канатика становить (19,5±2,0) см/с, а в паренхiмi вона знижуеться до (12,3±1,8) см/с, середня мшмальна лiнiйна швидкiсть кровотоку в канатиковому вщдш яечково1 артерп дорiвнюе (7,8±0,5) см/с. 1ндекс резистентностi становить (0,63±0,02) ум.од., а в паренхiмному - (0,56±0,01) ум.од. Об'емний кровоток в яечковш артерп дорiвнюе (16,3±1,4) мл/с. В артерп шм'явиносно1 протоки середня максимальна лшшна швидюсть кровотоку становить (13,6±1,0) см/с, середня мшмальна швидкiсть кровотоку в нiй - (9,2±0,5) см/с (рис.2).
Максимальна лшшна швидюсть кровотоку у венах яечка становить (9,0±1,2) см/с, а об'емний кровоток в них (8,5±0,5) см/с. На венограмах яечка добре виражеш 6-8 хвилястих судинах, дiаметром (1,00±0,3) мм, що проходять тд бшковою оболонкою та 12-16 глибоких вен, дiаметром (0,15±0,01) мм, якi в межах середостшня дають початок лозоподiбному сплетенню. У данiй вiковiй груш об'ем яечка складае (19,83±1,84) см3. На 1 см2 гiстологiчного препарату яечка визначаеться (27,10±1,50) звивистих шм'яних трубочок, дiаметр яких складае в середньому (291,17±1,75) мкм.
У чоловiкiв вiком 36-59 рокiв дiаметр просвгту яечково1 артерil становить (1,60±0,12) мм, капсулярних артерiй яечка - (0,60±0,10) мм, центрипетальних - (0,40±0,05) мм i поворотних -(0,30±0,01) мм (рис. 1б). Середня максимальна швидюсть кровотоку в яечковiй артерil в межах шм'яного канатика - (18,2±1,5) см/с. У межах паренхiми яечка вона знижуеться до (11,5±1,0) см/с. Мжмальна швидкiсть кровотоку в яечковш артерп дорiвнюе (7,0±0,5) см/с, а в паренхiмi яечка -(11,5±1,0) см/с. В артерil шм'явиносно1 протоки максимальна швидкiсть кровотоку становить -(12,7±1,2) см/с, а мшмальна - (8,6±0,5) см/с. Об'емний кровоток в яечковш артерп дорiвнюе (10,7±1,3) см/с. 1ндекс резистентностi у даному вщ становить до (0,7±0,01) ум.од (рис.3).
Дiаметр яечково1 вени дорiвнюе (2,8±0,1) мм. Середня швидкiсть кровотку в нiй - (8,6±1,2) см/с, а об'емна швидюсть кровотоку - (8,1±0,8) мл/хв. У чоловiкiв похилого вшу середня максимальна швидюсть кровотоку в яечковш артерп у межах шм'яного канатика зменшуеться до
Рис. 1. Артерп яечка чоловшв вжом 25 рок1в (а) та 59 роюв (б). 1н'екц1я артер1й зависсю свинцевих 61лнл. Натуральна величина. Позначення: 1 -яечкова артер1я; 2 - артер1я сiм'явнносноl протоки; 3 - артер1я п1дв1шувального м'яза яечка.
(16,03±1,2) см/с, а в яечковш частиш - до (9,6±1,0) см/с. Середня мшмальна швидкiсть кровотоку в яeчковiй артерп у межах канатика дорiвнюe (6,5±0,4) см/с, а в яeчковiй частиш - (4,9±0,1) см/с. Максимальна швидюсть кровотоку в артери шм'явиносно! протоки становить - (10,3±1,0) см/с, мшмальна швидкiсть кровотоку знижуеться - до (5,1±0,3) см/с. 1ндекс резистентностi знижуеться
-до (0,69±0,1) ум.од._
•» * г<и 1'■^¡ч - -жи-.-ь,-. п Чш 1 № пл 1
а шШк 1 ■ ^ , ! г |
•« I • №4- И N 1 Й- ю - ИК
ГАШК1 • ^Лвят. .1.1. ¥! ........г
Рис. 2. Кольорова допплерограма кровоносних судин яечка чоловжа вжом 25 роюв. Спектральш хвил1 в яечковш артери в межах Ым'яного канатика характеризуються гострим систол1чним тком.
Рис.3. Кольорова допплерограма кровоносних судин яечка чоловжа вжом 59 роюв. Значне зниження систол1чного тку в яечковш артерп в межах Ым'яного канатика.
Дiаметр яечково! вени у чоловiкiв дано! вшово! групи дорiвнюе (2,5±0,1) мм, середня швидюсть кровоточу в нш зменшуеться до (7,5±0,5) см/с, а об'емна швидюсть кровотоку - до (7,7±0,6) мл/хв. У чоловiкiв похилого вшу до (15,35±3,15) см3, зменшуеться об'ем яечка (р<0,05), а дiаметр звивистих сiм'яних трубочок - до (184,56±13,06) мкм.
У чоловiкiв старечого вшу об'ем яечка зменшуеться до (14,50±2,96) см3, а дiаметр звивистих шм'яних трубочок - до (161,07±6,39) мкм. Максимальна швидкiсть артерiального кровотоку в яечковш артери у канатиковому вщдш знижуеться до (14,8±1,0) см/с, а в межах паренхiми - до (9,4±0,6) см/с.
Об'емна швидюсть кровотоку зменшуеться - до (7,0±0,3) мл/с. дiаметр яечково! артерп становить (1,20±1,0) мм, iндекс резистентностi в нш зростае до (0,7±0,01) ум.од. У даному вщ мiнiмальна середня швидюсть кровотоку в яечковiй артерп знижуеться до (5,8±0,1) см/с. Максимальна швидюсть кровотоку в артери шм'явиносно! протоки знижуеться до (9,7±0,2) см/с, а мшмальна швидкiсть кровотоку - до (5,0±0,5) см/с.
Дiаметр яечково! вени дорiвнюе (2,3±0,1) мм, середня швидюсть кровотоку в нiй (6,9±0,5) см/с, а об'емний кровоток - (7,0±0,3) мл/хв.
1. У чоловшв вiком 22-35 рокiв об'ем яечка становить (19,83±1,84) см3, дiаметр звивистих шм'яних трубочок - (219,17±1,75) мкм, максимальна швидюсть кровотоку в канатиковому вщдш яечково! артерi! - (19,5±2,0) см/с, а паренхiмi яечка знижуеться до (12,3±1,8) см/с. Об'емний кровоток в яечковш артери дорiвнюе (16,3±1,4) см/с. Швидкiсть кровотоку у венах паренхiми яечка дорiвнюе (9,0±1,2) см/с, а об'емний кровоток - (8,5±1,0) см/с.
2. У чоловшв старечого вшу об'ем яечка зменшуеться до (14,50±2,96) см3, дiаметр звивистих шм'яних трубочок - до (219,17±1,75) мкм. Максимальна швидюсть артерiального кровотоку в канатиковому вщдш яечково! артерп знижуеться до (14,8±1,0) см/с, а в межах паренх1ми - до (9,4±0,6) см/с, швидюсть кровотоку у венах - до (6,9±0,5) см/с, а об'емний кровоток - до (7,0±0,3) мл/с.
Перспективи подальших дослгджень. Отримаш нами дат щодо морфометричних nараметрiв яечка та показнитв гемодинамжи у чоловтв рiзного вк послужать основою для дотдження названих показнитв яечка в умовах його патологи.
1. АйуиЫп А.А. Рипёашп1а1пу1е 08П0уу1 зози^оу апёго^и: исИеЬпое розоЫе / А.А. АйуиЫп // М.: Дкаёаш1уа. - 2008. - 232 8.
2. Уо71апоу О.Б. Е11о1о§1уа 1а patogenez сИо1оу1сИоу1 перШпозй / О.Б. Уо71апоу // Sekso1ogiya 1 andгo1ogiya.- 1998.- №.1. - 8.3-4.
3. УазИеу А.Уи. U1tгazvukovaya diagnostika V detskoy andгo1ogii 1 gineko1ogii / А.Уи. УазИеу, Е.В. О1Иоуа // исИеЬпое розоЫе. - М.: ОЕОТАЯ - Media. - 2008. -152 8.
4. Vozrastnoy gipogonadizш и шщИсЫп: Ш гea1nost? / О.У Teг-Avanesov, О.Т. Suhih, N.0. РапсИепЬз [i dг.] // Foгшatika. - 2007. - №.16. - 8.42-48.
5. Gotyur O.I. Osoblivosti involyutivnih zmin yaechka ta nadyaechka u litnih cholovikiv /O.I. Gotyur // Klinichna anatomiya ta operativna hirurgiya. - 2012. - T. 11, No.3. - S. 25-27.
6. Gotyur O.I. Strukturno-funktsionalni osoblivosti krovonosnogo rusla i parenhimi yaechka ta nadyaechka u cholovikiv zrilogo viku /O.I. Gotyur // Svit meditsini ta biologiyi. - 2012. - No.2. - S. 106-109.
7. Gotyur O. I. Strukturno-funktsionalni osoblivosti yaechka ta nadyaechka u cholovikiv reproduktivnogo viku (22-35 rokiv) v normi /O.I. Gotyur // Galitskiy likarskiy visnik. -2012. -No.2. - S.24-26.
8. Gritsulyak B. V. Ultrastruktura gemokapilyariv ta vlasnoyi obolonki zvivistih simyanih trubochok yaechka u cholovikiv zrilogo ta pohilogo viku / B. V. Gritsulyak, V. B. Gritsulyak, O.I. Gotyur [ta in.] // Galitskiy likarskiy visnik. - 2013. - No.2. -S.24-26.
9. Gritsulyak B. V. Strukturno-funktsionalni osoblivosti krovonosnogo rusla i parenhimi yaechka ta nadyaechka u cholovikiv vikom 75-90 rokiv / B. V. Gritsulyak, V. B. Gritsulyak, O. I. Gotyur [ta in.] // Naukoviy visnik Uzhgorodskogo universitetu. -2013. - No.1(46). - S.12-15.
10. Gritsulyak B. V. Ultrastrukturni zmini yaechok u cholovikiv zrilogo viku / B.V. Gritsulyak, V.B.Gritsulyak, O.I. Gotyur [ta in.] // Klinichna anatomiya ta operativna hirurgiya. -2013. -T.12, No.1. - S. 41-43.
11. Gotyur O. I Gemodinamicheskie izmeneniya v yaichke i ih vliyanie na spermatogenez v usloviyah levostoronnego varikotsele / O.I. Gotyur [i dr.] // Moskva. - Nauchnoe obozrenie. -2013. - No.9. - S.461-464.
СТРУКТУРНО-ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ ОСОБЕННОСТИ КРОВЕНОСНЫХ СОСУДОВ И ГЕМОДИНАМИКИ ЯИЧКА У МУЖЧИН РАЗНОГО ВОЗРАСТА Небесная З. М., Готюр О. И. Методами ультразвуковой диагностики, цветной ангиографии и рентгенологии показано, что у мужчины 22-35 лет в пределах семенного канатика диаметр яичковой артерии составляет (1,80±0,15) мм, а артерии семявыносящего протока - (0,80±0,10) мм. Средняя максимальная скорость кровотока в них соответственно (19,5±2,0) см/с и (13,6±1,0) см/с. Объем яичка равняется (19,83±1,84) см3, а диаметр извитых семенных канальцев -(291,17±1,75) мкм. С возрастом, а особенно у мужчин 7590 лет эти показатели существенно снижаются: диаметр яичковой артерии - к (1,2±0,5) мм, артерии семявыносящего протока - к (0,5±0,1) мм, средняя максимальная скорость артериального кровотока в них - к (14,8±1,0) см/с и (9,7±0,2) см/с, объем яичка - к (14,50±2,96) см3, а диаметр извитых семенных канальцев -к (161,07±6,30) мкм соответственно.
Ключевые слова: яичко, кровеносные сосуды, гемодинамика.
Стаття надшшла 2.02.2017 р.
STRUCTURAL AND FUNCTINAL FEATURES BLOOD VESSELS AND HEMODYNAMICS TESTICLE IN MEN OF ALL AGES
Nebesna Z.M., Gotyur O.I.
It is shown the methods of ultrasonic diagnostics, coloured angiography and sciagraphy, that for men by age 22-35 within the limits of seminal rope a testicle artery has in a diameter (1,80±0,15) a mm and artery of seminiferous tubules are (0,80±0,10) a mm, and middle maximal linear to speed of blood. The average maximum speed of blood flow in them rateably (19,5±2,0) cm/s and (13,6 ± 1,0) cm/s rateably. The volume of testicle folds (19,83±1,84) cm3, and diameter of winding seminal tubes - (291,17±1,75) mkm. With age. And especially for men 75-90 these indexes substantially go down : diameter of testcle artery - to (1,2±0,5) the mm, artery of seminiferous tubules - to (0,5±0,1) the mm, middle high speed of arterial blood stream in them - to (14,8±1,0) the cm/s and (9,7±0,2) cm/s, volume of testicle - to (14,50±2,96) cm3, and diameter of winding seminal tubes - to (161,07±6,39) mkm.
Key words: testicle, blood vessels, haemodynamic.
Рецензент Волков К.С.
УДК 612.824.4:577.325.6
РОЛЬ АР ТЕР1АЛЬНО1 Г1ПЕРТЕНЗН У РОЗВИТКУ СТРУКТУРНИХ ЗМ1Н ГОЛОВНОГО МОЗКУ ПРИ МОДЕЛЮВАНН1 ГЕМОРАГ1ЧНОГО 1НСУЛЬТУ
У статп описано результати експериментального дослщження присвяченого вивченню рол1 артер1ально! ппертензп у розвитку та прогресуванш пстолопчних змш головного мозку при геморапчному шсульть На основ1 анал1зу пстолопчного та морфометричного дослщження встановлено збшьшення набряку мозку та нейродегенеративних змш у р1зних кл1тинних та анатом1чних утвореннях головного мозку гшертензивних щур1в пор1вняно з нормотензивними. У гшертезивних щур1в у бшьшш м1р1 проявлялися: апоптоз нейрошв у сенсомоторнш кор1, апоптоз глюциив мозолистого тша та стутнь десквамацп структурно порушено! епенд1ми у просвп шлуночюв. Результати дослщжень тдтвердили твердження про вплив артер1ально! ппертензп на динамку набряку мозку як патогенетичного чинника прогресуючих нейродегенеративних змш.
Ключов! слова: геморапчний шсульт, артер1альна гшертенз1я, пстопатолопя.
Внутршньомозковий крововилив е частим наслщком шсульту та черепно-мозково! травми. Мехашзм пошкодження мозку, спричинених геморапчним шсультом, вiдрiзняеться вщ того, що розвиваеться при iшемi! мозку [4, 14]. Тому важливим критерiем експериментальних дослщжень, присвячених вивченню патогенезу патологiчиого процесу та фармакологi!, е використання моделi виутрiшиьомозкового крововиливу, що максимально вщповщае патогенезу геморагiчиого iисульту.
