CC BY
19
1. Возианов С. А. Математическое моделирование в дифференциальной диагностике заболеваний предстательной железы / С. А. Возианов, С. Н. Шамраев, И. А. Бабюк // Здоровье мужчины. - 2004. - № 2. - С. 74-77.
2. Дунаевский Л. И. Урология амбулаторного врача / Л. И. Дунаевский, Р. В. Арсеньева // - М.: Медицина, - 1994. - 285 с.
3. Забарко Л. Б. Молекулярно-генетичш основи виникнення передраку та раку передмiхуровоi залози / Л. Б. Забарко // Урология. - 2000. - № 2. - С. 75-80.
4. Лугин И. А. Органомодулирующая функция мезенхимы в формировании микроциркулярного русла предстательной железы плодов человека / И. А. Лугин, Б. В. Троценко // Морфология-Санкт-Петербург, Эскулап-2007. Т. 131, №3 С.79-80.
5. Мшьман I. А. Простатспецифiчний антиген i морфолопчна структура передмiхуровоi залози / I. А. Мшьман // Уролопя. - 2000. - № 4. - С. 33-35.
6. Мельников Ю. В. К вопросу о причинах ухудшения репродуктивного здоровья / Ю. В. Мельников, Г. А. Слабкий // Репродуктивне здоров'я: проблеми та перспективи: Матерiали наук.-практ. конф., 18 травня 2001 р. - Донецьк, - 2001. - С. 4-6.
7. Пальцев М. А. Межклеточные взаимодействия / М. А. Пальцев, А. А. Иванов // - М.: Медицина, -1995. - 324 с.
РОЛЬ СПОЛУЧНОТКАНИННО1 СТРОМИ У ФОРМУВАНН1 КОМПОНЕНТ1В ПЕРЕДМ1ХУРОВО1 ЗАЛОЗИ ЛЮДИНИ В ПОСТНАТАЛЬНОМУ ОНТОГЕНЕЗ1 Евтушенко В. М. Роль сполучнотканинно! строми у формуванш компонента передмiхуровоi залози людини в постнатальному онтогенеза В.М. Евтушенко. В робой дослщжеш вiковi морфолопчш змши у сполучнотканиннш стром^ залозистому та м'язовому компонентах передмiхуровоl залози людини та взаемозв'язок мiж ними. Виявлено, що вiковi змши у вщношенш до сполучнотканинних i м'язових компонента можуть призвести до порушення гормонального гомеостазу передмiхуровоl залози, що проявляеться дисбалансом !х пролiферативноl активность
Ключовi слова: передмiхурова залоза, сполучна тканина, фiбробласт, постнатальний онтогенез.
Стаття надiйшла 9.09.2015 р.
УДК 616.8-091.935: [616.833-001.5+616-089.2]
ROLE OF CONNECTIVE TISSUE STROMA IN THE FORMATION OF THE COMPONENTS OF
HUMAN PROSTATE IN A POSTNATAL ONTOGENESIS Yevtushenko V. M.
Role of connective tissue stroma in the formation of the components of human prostate in a postnatal ontogenesis. VM Yevtushenko. In the paper age morphological changes in the connective tissue stroma, the glandular and muscular components of human prostate and the interrelationship between them. It revealed that the age-related changes with respect to the components of connective tissue and muscle is likely to disrupt hormonal homeostasis of the prostate gland, which is manifested the imbalance of their proliferative activity.
Key words: prostate gland, connective tissue, fibroblasts, postnatal ontogenesis.
Рецензент Волошин М.А.
СТРУКТУРН1 ЗМ1НИ ЕП1НЕВР1Ю С1ДНИЧОГО НЕРВА ЩУРА ЗА УМОВ ВПЛИВУ ВЫСОКОЧАСТОТНО! ЕЛЕКТР ОЗВАРЮВАЛЬНО1 ТЕХНОЛОГИ
Використання електрохiрургiчних пристро1в широко розповсюджене в клшчнш практищ, проте недостатшсть ведомостей про особливост !х впливiв на органи нервово1 системи обмежуе застосування цих приладiв в нейрохiрургii. Експеримент проводили на шурах-самцях лшп Вютар. В даному дослщженш вивчали морфологiю етневрто травмованого периферiйного нерва пiсля безпосереднього впливу електрохiрургiчного iнструменту на перифершний нерв в режимi зварювання живих м'яких тканин оргашзму та 6шолярно! коагуляцii. Контролем були псевдооперованi щури. Через 1, 6, 12 тижшв та безпосередньо пiсля операцii проводили пстолопчне дослiдження фрагментiв епiневрiю iз мiсця впливу. Використовували метод виготовлення натвтонких зрiзiв. Використання високочастотного електрохiрургiчного iнструменту в режимi зварювання призводить до прискорення процесу вщновлення епiневрiя, що робить цей метод перспективним для застосування в клтачнш практищ.
Ключов! слова: травми перифершних нерв1в, бшолярна коагулящя, електрозварювання бюлопчних тканин
Робота е фрагментом НДР „ Органи нервовоI, iмунноí та сечостатевоI систем в умовах експериментального пошкодження", номер держреестраци 0112и001413.
Одшею з актуальных проблем нейрох1рургп е травма перифершних нерв1в. Оперативне втручання при поеднаних ураженнях нервових стовбур1в може тривати до десяти годин [3]. Використання високочастотноi електрозварювальноi технологи шд час х1рурпчного лшування з метою вщновлення цшсносп травмованого перифершного нерва може скоротити час оперативного втручання за рахунок виключення використання шовного матер1алу.
Враховуючи, те що усшх вщновлення травмованого перифершного нерва залежить при класичному метод1 х1рурпчного втручання вщ якосп ешневральних шв1в [1, 4], важливими е даш
про характер структурних змш епшеврда перифершного нерва за умов використання високочастотно! електрозварювально! технологи [2, 5].
Метою роботи було встановити структурш змiни епшеврда за умов впливу високочастотно! електрозварювально! технологи.
Матерiал та методи дослщження. Аналiз морфологiчно!' характеристики епiневрiю у мющ впливу електрохiрургiчного iнструменту на перифершний нерв проводили на бших щурах -самцях лiнi! Вютар, вагою 150-200 г. Експериментальнi тварини були розподшеш на 3 групи: I група - псевдооперованi щури, II група - щури, яким було вщтворено безпосереднiй вплив на перифершний нерв високочастотно! електрозварювально! технологи (ВЧ-електрозварювально! технологи) за допомогою використання ЕХВЧ - приладу ЕКВЗ - 300 «ПАТОНМЕД» та бiполярного шструменту в ручному та автоматичному режимах зварювання вiтчизняного виробництва, iнституту електрозварювання iменi G.O. Патона НАН Укра!ни, який дозволяе проводити зварювання м'яких тканин органiзму струмом високо! частоти; III група - щури, яким було вщтворено безпосереднш вплив на перифершний нерв бшолярно! коагуляцi! за допомогою використання приладу електрохiрургiчного високочастотного „Еконт-0201" вiтчизняного виробництва фiрми „Контакт", який дозволяе проводити електротомда, монополярну та бшолярну коагулящю м'яких тканин оргашзму струмом високо! частоти.
Вс оперативнi втручання проводили з дотриманням правил асептики та антисептики. Хiрургiчнi втручання тваринам усiх груп проводилися пiд тiопенталовим наркозом (60 мг/кг). Ус тварини утримувалися за умов природнього свiтлового дня iз вшьним доступом до води i !ж1. Утримання, маркування та вiсi манiпуляцi! виконувалися iз дотриманням правил роботи з експериментальними тваринами, що затверджеш МОЗ Укра!ни та принципiв Директиви 2010/63/EU Свропейського Парламенту та Ради Свропи „Про захост тварин, що використовуються з науковою метою".
Тваринам I групи було вщтворено доступ до сiдничого нерва, проведена його мобшзащя, пошаровий шов рани.
Тваринам II групи було вщтворено доступ до сщничого нерва, проведена його мобшзащя, пiсля чого в середнш його третинi здшснювали вплив в режимi зварювання м'яких тканин за допомогою робочого бшолярного шструменту для ЕХВЧ - приладу у виглядi шнцета. Процедура проводилась наступним способом: д^нка периферiйного нерва довжиною 0,5 см у його середнш третиш занурювалась мiж двома браншами пiнцета, для того щоб всi структури сiдничого нерва щура у поперечному розмiрi зазнали впливу високочастотного електроирурпчного iнструменту. З щею метою використовувався прилад електрохiрургiчний високочастотний ЕКВЗ-300 «ПАТОНМЕД» вiтчизняного виробництва шституту електрозварювання iменi G.O. Патона НАН Укра!ни.
Тваринам III групи було вщтворено доступ до сщничого нерва, проведена його мобшзащя, пiсля чого в середнш його третиш здшснювали вплив в режимi бшолярно! коагуляци за допомогою робочого бшолярного шструменту для ЕХВЧ - приладу у виглядi шнцета. Процедура проводилась наступним способом: д^нка перифершного нерва довжиною 0,5 см у його середнш третиш занурювалась мiж двома браншами шнцета, для того щоб вс структури сщничого нерва щура у поперечному розмiрi зазнали впливу високочастотного електрохiрургiчного шструменту. З щею метою використовувався прилад електрохiрургiчний високочастотний „Еконт-0201" втизняного виробництва фiрми „Контакт".
Матерiалом для дослщження був епшеврш iз мюця впливу електрохiрургiчного iнструменту на сщничий нерв через 1, 6, 12 тижшв та безпосередньо пiсля операци. Перед забором матерiалу тваринам застосовувався тюпенталовий наркоз. Виготовлення напiвтонких зрiзiв проводили за загальноприйнятою методикою.
Препарати фотографували за допомогою цифрово! фотокамери та св^лооптичного мiкроскопу Olympus BX 51 (Япошя).
Результати дослiдження та Тх обговорення. У результатi проведеного дослiдження встановлено, що епiневрiй псевдооперованого щура в середнш тритиш сщничого нерва складаеться iз неоформлено! сполучно! тканини, в якiй переважають повздовж розташоваш волокна, наявнi фiбробласти, жировi клiтини та судини нерва.
Безпосередньо шсля впливу на епiневрiй ЕХВЧ у режимi зварювання виявляються його змши у виглядi руйнування структури колагенових волокон з утворенням однорщно! соковито! без чiтких контурiв нашвпрозоро! маси, зникнення просвiту судин завдяки чому виникае ефект "склеювання".
Через 1 тиждень тсля впливу на етневрш ЕХВЧ у режимi зварювання спостериаються ознаки полiморфiзму, виявлено розвиток ущшьнення епiневрiю, та одночасно з процесом альтерацп присутнi ознаки процесу регенерацп для якого характерна наявнiсть тонких молодих новоутворених судин, фiбробластiв та волокон.
Через 6 тижшв тсля впливу на етневрш ЕХВЧ у режимi зварювання зникають ознаки полiморфiзму. Спостерiгаються переважно ознаки вiдновлення, яю характеризуеться у порiвняннi з попередшм термiном значною кiлькiстю новоутворених судин та фiбробластiв, пiдвищеною кiлькiстю тонких молодих волокон, наявними жировими кттинами.
Через 12 тижнiв пiсля впливу на етневрш ЕХВЧ у режимi зварювання патоморфолопчна картина епiневрiю практично повторюе таку контрольно! групи. Процес вщновлення характеризуеться в даний термш спостереження в цiй групi тварин у порiвняннi з попереднiм термшом значною перевагою за кiлькiстю волокон, наявними кл^инними елементами i судинами, кшьюсть яких помiтно знижена.
Пучки волокон розташоваш вiдносно впорядковано та рiвномiрно, орiентованi вздовж лiнi! натягу, наявш також жировi клiтини. Безпосередньо тсля впливу на етневрш ЕХВЧ у режимi бшолярно! коагуляцi! виявляються його змiни у виглядi руйнування структури клiтин та волокон у виглядi наявного детрита та набряку.
Через 1 тиждень тсля впливу на етневрш ЕХВЧ у режимi бшолярно! коагуляци переважають ознаки деструкци, виявлено розвиток некрозу, набряк етневрш. Наявнi клiтинний детрит та залишки зруйнованих волокнон на тлi порожнин. Одночасно з процесом альтерацп присутш ознаки процесу регенерацi! для якого характерна наявшсть молодих новоутворених судин, фiбробластiв та волокон. В цей термш у ще! групи тварин переважають ознаки альтерацп перед ознаками вщновлення на вщмшу вiд попередньо! групи.
Через 6 тижнiв тсля впливу на етневрш ЕХВЧ у режимi бшолярно! коагуляци залишаються ознаки полiморфiзму. На ряду з ознаками альтерацп, спостерпаеться ознаки вiдновлення. Процес вщновлення цiе! групи тварин в цей термш вiдрiзняеться у порiвняннi з тваринами попередньо! групи цього термiну меншою кiлькiстю новоутворених судин, фiбробластiв та волокон, наявним набряком.
Через 12 тижшв тсля впливу на етневрш ЕХВЧ у режимi бшолярно! коагуляци! переважають ознаки вщновлення на тт ще пом^них ознак альтерацп. Процес вщновлення цiе! групи тварин в цей термш вiдрiзняеться у порiвняннi з тваринами попередньо! групи меншою кшьюстю новоутворених судин, фiбробластiв та волокон, але вже наявш жировi клiтини та ще залишаються ознаки набряку.
Таким чином, проведет експериментальш дослщження показали, що при застосуваннi ЕХВЧ - приладу в режимi зварювання в ешневрп спостерiгаеться денатурацiя бшюв, ефект "склеювання" що призводить до вщсутност некротичних мас, переваги процесу вщновлення над процесом альтерацi! на вшх термiнах спостереження та прискорення поновлення епiневрiю, що може створити умови для забезпечення бiльш стшкого з'еднання кiнцiв розiрваного епiневрiю. Навпаки при застосуванш бiполярно! коагуляцi! спостерпаеться бiльша кiлькiсть зруйнованих структур, затримка поновлення епiневрiю, що на наш погляд не може створити адекватних умов для стшкого з'еднання тканин.
Використання ВЧ-електрозварювально! технологii на вщмшу вiд режима бiполярноi коагуляцii е перспективним для вiдновлення ушкодженого етневрш травмованого перифершного нерву за допомогою методики безшовного з'еднання тканин.
1. Guena S. Histology of peripheral nerve and changes occurring during nerve regeneration / S. Guena, S. Raimondo, G. Ronchi [et al.] / International review of neurobiology. - 2009. - Vol. 87. - P. 27-44.
2. Haftek J. Electron-microscope observations on the effects of localized crush injuries on the connective tissues of peripheral nerve / J. Haftek, P. K. Thomas // Journal of Anatomy - 1968. - №2 (103). - P.233-243.
3. Johnson E. O. Regeneration and repair of peripheral nerves / E. O. Johnson, A. B. Zoubos, P. N. Soucacos // Injury, Int. J. Care Injured. - 2005. - Vol. 365. - P. 524-529.
4. Rinkel W. D. What is evidence based in the reconstruction of digital nerves? A systematic review. / W. D. Rinkel, B. M.A. Huisstede, D.-J. J.C. van der Avoort [et al.] // Journal of Plastic, Reconstructive & Aesthetic Surgery. - 2013. - Vol. 66. - P. 151164.
5. Stolinski C. Structure and composition of the outer connective tissue sheaths of peripheral nerve / C. Stolinski // Journal of Anatomy - 1995 - № 186.-123-130.
СТРУКТУРНЫЕ ИЗМЕНЕНИЯ ЭПИНЕВРИЯ
СЕДАЛИЩНОГО НЕРВА КРЫСЫ В УСЛОВИЯХ ВОЗДЕЙСТВИЯ ВЫСОКОЧАСТОТНОЙ ЭЛЕКТРОСВАРОЧНИЙ ТЕХНОЛОГИИ Корсак А. В.
Использование электрохирургических устройств широко распространено в клиничесской практике, однако, недостаток сведений про особенности их воздействия на органы нервной системы ограничивает применение данных устройств в нейрохирургии. Эксперимент проводили на крысах-самцах линии Вистар. В данном исследовании изучали морфологию эпиневрия периферического нерва после непосредственного воздействия электрохирургического инструмента на периферический нерв в режиме сварки живых мягких тканей организма и биполярной коагуляции. Контролем были псевдооперированные крысы. Через 1, 6, 12 недель и непосредственно после операции проводили гистологическое исследование фрагментов эпиневрия из места воздействия. Использовали метод приготовления полутонких срезов. Использование высокочастотного электрохирургического инструмента в режиме сваривания приводит к ускорению процесса восстановления эпиневрия, что делает этот метод перспективным для применения в клинической практике.
Ключевые слова: травмы периферических нервов, биполярная коагуляция, электросварка биологических тканей.
Стаття надшшла 3.09.2015 р.
STRUCTURAL CHANGES IN EPINEURIUM OF RAT'S SCIATIC NERVE INFLUENCED BY HIGH-FREQUENCY ELECTROSURGICAL TECHNOLOGIES Korsak A.
High-frequency electrosurgical devices are widely used in modern medicine, but lack of data about their influence on nervous system organs restricts their usage in clinical practice. In current study we performed an experiment on mature Wistar rats and compared epineurium morphological features in sciatic nerve after direct electrosurgical high-frequency bipolar devices influence on sciatic nerve in cautery and welding mode. directly after exposure and 1, 6, 12 weeks postoperatively histological examination was performed on semithin sections. We revealed that high-frequency electrosurgical devices in welding mode application on epineurium results in epineurium structure recovery that makes this method perspective for application in clinical practice.
Key words: peripheral nerve injury, bipolar cautery, biological tissue welding.
Рецензент Чайковський Ю.Б.
УДК: 611.131-091.8-02:616-00.17]-092.9
ОСОБЛИВОСТ1 СТРУКТУРНО1 ТА МОРФОМЕТРИЧНО1 РЕОРГАШЗАЦП СУДИН ЛЕГЕНЬ ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНШ ТЕРМ1ЧН1Й ТРАВМ1
В експеримент на статевозрших бших щурах-самцях проведет пстолопчш та морфометричш дослщження легень тсля термiчноi травми. Встановлено, що стутнь структурних та морфометричних змш судин органу залежить вщ термшу дослщу. В рант термши тсля откового ураження (1-7 доби експерименту) встановлеш пристосувально-компенсаторнi змiни та початюда ознаки деструкцп судинних компонтiв органу. В тзш термiни (14-21 доби дослщу) виявленi значнi деструктивно-дегенеративнi судинш розлади.
Ключовi слова: судини легень, пстолопчш i морфометричнi змiни, термiчна травма.
Робота е фрагментом НДР" "Встановлення особливостей репаративних процеЫв отковог рани i морфофункщональних змш внутрштх оргатв та клшжо-патогенетичне обтрунтування застосування крiолiофiлiзованих ксенотканин при термiчнiй травмi" (№ державногреестраци 0115и001531).
Актуальшсть проблеми терм1чних уражень визначаеться високою частотою !х на виробницга { в побуп, тяжюстю ошково! травми, складшстю 1 тривалютю лшування хворих з отками, частою швалщзащею та високою !х летальнютю [5, 7]. Зпдно даних ВООЗ, кшьюсть уражених отками у всьому свт безперервно збшьшуеться. Щохвилинно в свт одна людина стае жертвою оптв, тому ошков1 ураження представляють серйозну медичну, сощальну { економ1чну проблему [7].
Глибою, поширеш ошки характеризуються не лише пошкодженням шюрного покриву, а й викликають р1зномаштш, триват 1 своерщш мюцев1 та загальш морфолопчш й функцюнальш змши вс1х оргашв систем оргашзму, яю об'еднуються нозолопчним поняттям "откова хвороба" [7, 12].
При важких терм1чних травмах, що супроводжуються розвитком шоку { гостро! токсемп, легеш в зв'язку з притаманними !м морфофункцюнальними особливостями е своерщним органом-мшенню [11]. Розвиваються патогенетичш змши, яю призводять до виникнення гострого пошкодження легень, а при прогресуванш до крайньоi форми дихальноi недостатносп - гострого рестраторного дистрес синдрому [9, 13].
