CC BY
17
УДК 616.833-00099:49:615
МОРФОЛОГ1ЧН1 ЗМ1НИ ПЕРИФЕР1ЙНОГО НЕРВА ЩУР1В П1СЛЯ ПОШКОДЖЕННЯ ТА ФАРМАКОЛОГ1ЧНО1 КОРЕКЦП НА РАНН1Х ЕТАПАХ
ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Метою роботи було проведення порiвняльного морфолопчного аналiзу периферiйного нерва щурiв за умов застосування нейропептидних засобiв та без фармакотерат! через 3 тижш пiсля його пошкодження.
Дослiдження було проведено на бших щурах лшп Вiстар, якi були подiленi на три групи. Тваринам I, II та III груп вщтворили експериментальну модель травми Ыдничого нерва. У тсляоперацшному перiодi щурам першо! групи фармакотератя не проводилась. В другш групi щурам в пiсляоперацiйному перiодi внутрiшньоочеревинно вводили щоденно протягом 21 дня церебролiзин у дозi 0,02 мг/кг, тваринам третьо! групи внутршньоочеревинно вводили щоденно протягом трьох дшв церебрал у дозi 0,02 мг/кг. Дослщжували морфологiчну характеристику дистального вiдрiзка сiдничого нерва через 3 тижш тсля пошкодження в трьох групах тварин за допомогою гiстологiчних методiв. Дослiдження свiдчить, що найефективнiше процес регенерацп пошкодженого сiдничого нерва протжае у тварин, яким проводили фармаколопчну корекцiю церебралом.
Ключов! слова: перифершний нерв, регенеращя, церебрсинзин, церебрал.
Робота е фрагментом планово-дождно! роботи кафедри гiстологil та ембрюлогй «Органи нервовог, iмунноl та сечочтатевог систем в умовах експериментального пошкодження» № держреестраци 0112и001413.
У зв'язку з багатограншстю ктшчних прояв1в, наявшстю ряду ускладнень (больових синдром1в, рухових та троф1чних порушень, контрактур { т.д.) лшування пошкоджень перифершних нерв1в не завжди ефективне 1 залишаеться складною задачею [2, 3, 4, 8]. Бшьше 60% травмувань перифершних нерв1в призводять до ктшчно! картини повного порушення !х провщност1, однак при оперативному втручанш не знаходять макроскошчно видимих розрив1в нерв1в. Перед лшарем-травматологом чи х1рургом часто виникае питання визначення мюця ушкодження нерва, ступеня пошкодження аксона, характеру патологи периферичного нейромоторного апарата, що виникае в результат травми. Найбшьша кшьюсть питань виникае при розвитку шсляоперацшних невропапй р1зного характеру, а також первинних посттравматичних невропапй. 1снують певш труднощ1 при д1агностуванш ушкоджених нерв1в при закритих травмах нерв1в, що виникають при переломах юсток { ударах [6, 9].
Враховуючи вищесказане, розробка нових шдход1в лшування даного контингенту хворих, основаних на оптишзацп режим1в { метод1в, як можуть використовуватись, е актуальною задачею. В останш роки з'явились роботи, автори яких використовують д1ю нейропептидних фармаколопчних засоб1в в експерименп та клшщ1 для лшування нейропатп лицевого нерва, дистрофп с1тювки, черепно-мозковш травм1, хвороб! Альцгеймера, шем!чного шсульту [1, 5, 7].
Метою роботи було проведення пор1вняльного морфолопчного анатзу перифершного нерва щур1в без фармакотерат! та з застосуванням цереброл1зину та церебралу через 3 тижш тсля його пошкодження.
Матерiал та методи дослщження. Експериментальш спостереження були проведет на 30 бших щурах вагою 150-200 г. Експериментальш тварини були розподшеш на 3 групи: Перша група - 10 щур1в, тваринам виконувався оперативний доступ до л1вого сщничого нерва, тсля чого нерв у дшянщ середньо! третини перетинався, здшснювався гемостаз 1 рана зшивалась наглухо. Поим, через 10 дшв у цих же тварин проводилося повторне оперативне втручання, яке полягало в тому, що знаходилися кшщ перешченого нерва, осв1жалися { зшивалися ешневральним швом.
Друга група - 10 щур1в, яким була вщтворена вищевказана модель травми перифершного нерва за умов застосування цереброл1зину, який вводили з третьо! доби щоденно протягом 21 дня.
Третя група - 10 щур1в, яким була вщтворена вищевказана модель травми перифершного нерва за умов застосування церебралу, який вводили з третьо! доби щоденно протягом трьох дшв.
В тсляоперацшному перюд! тваринам першо! групи внутршньоочеревинно вводили 0,9% ф!зюлопчний розчин, тваринам друго! групи внутршньоочеревинно вводили цереброл1зин в доз! 0,02 мг/кг, а тваринам третьо! групи вводили церебрал в доз! 0,02 мг/кг.
Матер1алом для дослщження були центральний, перифершний вщдши та неврома ушкодженого сщничого нерва через 3 тижш тсля вщтворення модел! травми перифершного нерва. З метою проведення св1тлооптично! мшроскопп пстолопчний матер1ал фшсували у 10%-му розчиш нейтрального формалшу, промивали зразки та отримували зр1зи на крюстап, яю шзшше
iмпрегнували розчином азотнокислого срiбла за швидким методом iмпрегнацil елементiв периферiчноl нервово1 системи (Коломийцев А.К. та ш., 1981).
Результати дослщження та 1х обговорення. Через 3 тижш пiсля проведеня операцн у щурiв, у яких вщтворювалась модель травми периферiйного нерва в центральному вiдрiзку нервового стовбура спостерiгаються прояви гiпо- та riперiмпрегнацil тканини. Разом з цим спостер^аеться яскраво виражена хвилястiсть контуру та набухання нервових волокон, помiрна фрагментащя нейритiв, що свiдчить про ознаки подразнення та висх1дно! дегенерацн нервових волокон. В цей перюд розвитку дистрофiчного процесу в дiлянцi травми вже юнуе сформована неврома, в якш можна побачити окремi новоутвореш нервовi волокна. Разом з тим спостер^аеться неоднорiдне розташування новоутворених кровоносних судин. Значна частина осьових цилiндрiв набувае довiантного, поперечного або рекурентного спрямування. Останнi не мають певно1 орiентацil, серед них досить часто спостер^аються такi, що утворюють на кшцях т.з. затриманi колби росту.
Iншi результати були отриманi нами при дослщженш периферiйного (дистального) вiдрiзка сiдничого нерва. В цей час в ньому спостер^аеться невелика кшьюсть регенеруючих осьових цилiндрiв лише поблизу мюця невротомн. Регенеруючi аксони дрiбного дiаметру i розташовуються в цьому вiдрiзку нерва поодиноко. Серед кттинних елементiв переважають фiбробласти, меншою мiрою - макрофаги, нейтрофiльнi гранулоцити та iнодi тканиннi базофiли. Виявляються поздовжньо орiентованi вузькi скупчення клiтин (нейролемоципв), тобто формуються т.з. бюнгнерiвськi стрiчки.
У дослiдних бiлих щурiв через 3 тижш тсля нейрорафп та застосування лiкарського препарату «Церебролiзину» у центральному вiдрiзку пошкодженого нерва вiдмiчалось часткове потовщення шару епiневрiю та збшьшення в ньому щiльностi гемокапiлярiв. Деякi посткапiлярнi вени та венули були розширенi (делятованi) та заповнеш форменими елементами кровi. Явища подразнення нервових волокон були слабко виражеш, прошарки периневрiю дещо потовщенi, вмщують значну кiлькiсть клiтин: фiбробластiв, тканинних базофшв, лейкоцитiв. Деякi осьовi цилшдри цього вiдрiзку периферiйного нерва опинялись в станi ретроградно1 дегенерацп i виглядали розмежованими на фрагменти. В той же час слщ зазначити, що вiдмiченi порушенняпоодинокi, не системш i свiдчать про значний регенерацшний потенцiал ушкодженного нерва на фош зазначено1 фармакотерапн.
У дiлянцi регенерацшно1 невроми спостерiгаеться iнша морфологiчна картина змш порушень: сполучна тканина бшьш однорiдноа, а нiж у тварин шших групи. Дослiдженi нами колагеновi пучки у И складi бшьш тоню, а дшянки фiброзу зустрiчались набагато рiдше. Звертае на себе увагу суттеве збiльшення кiлькостi регенеруючих нервових волокон сщничого нерва. Бшьша частина з осьових цилiндрiв пролягае вiд центрального вiдрiзка регенеруючого перифершного нерва до дистального в поздовжньому напрямку, i лише невелика !х частина отримае прояви невпорядкованого розташування. Затримаш колби росту та страт Перрончiто спостерiгались значно рiдше,анiж у тварин, що не отримували лшарських засобiв.
В цей перiод проведення експериментального дослiдження впливу нейропротектора церебролiзину в периферiйному (дистальному) вiдрiзку сщничого нерва у тварин дослщно1 групи виявлеш окремi бюнгнерiвськi стрiчки та незначна кшьюсть тонких нервових волокон яю, вростаючи iз областi регенерацшно1 невроми, розподiляються вiдносно рiвномiрно.
У тварин, яким була вщтворена вщдалена нейрорафiя сiдничого нерва та застосовувався церебрал, через 3 тижнi тсля операцн в центральному вiддiлi травмованого нерва вiдмiчаеться гiпо- та гiперiмпрегнацiя нервових волокон та деякi нерiвностi контурiв останнiх. Щiльнiсть капiлярiв в ендоневрн була збiльшена, венули дещо розширет та переповненi кров'ю. Спостер^аеться незначна рiвномiрна направленiсть нервових волокон, що суттево вiдрiзняеться вiд попередшх груп.
В невромi в цей перюд вiдмiчаеться наявнiсть невелико1 кшькосп кровоносних судин та новоутворених нервових волокон. Бшьша частина з осьових цилш,^в останшх пролягае вiд центрального вiдрiзка до периферiйного в поздовжньому напрямку, невелика частина мае невпорядковане розташування. Колагеновi волокна сполучно1 тканини помiрно потовщенi. Слiд зазначити, що будова сполучно1 тканини у тварин ще1 групи бiльш однорiдна, тж у тварин iнших груп. Спiралi Перрончiто та затриманi колби росту майже не виявляються.
В дистальному вiдрiзку периферiйного нерва тварин ще1 групи виявленi бюнгнерiвськi стрiчки та в незначнш кiлькостi тонкi нервовi волокна, якi вростаючи з регенерацшно1 невроми,
розподшяються вщносно piBHOMipHO. Визначаються добре сформованi тяжi нейролемоцитiв та велика кiлькiсть штраневральних судин, якi дещо pозшиpенi та переповнеш кров'ю.
1. Таким чином, через 3 тижня дослiдження у травмованому периферiйному нервi тварин, яким фармакотератя не застосовувалась, яскраво спостертаються ознаки висхщно1 i низхщно1 дегенерацп, але, треба зазначити, регенераторнi процеси вже починають активуватись. Виходячи з цього можна зробити висновок, що застосування фармакологiчних засобiв вкрай необхщне для покращення вiдновних посттравматичних процешв периферiйного нерва.
2. Проведене дослщження пошкодженого нерва через три тижш пiсля пошкодження в групi тварин, яким застосовувався церебролiзин свiдчить про ушкодження ендоневрiю i власне нервових волокон, кшьюсть яких рiзко зменшена на фош запальних процесiв.
3. У травмованому перифершному нервi шсля застосування церебралу вiзуально i морфолопчно суттево збiльшуеться кiлькiсть регенеруючи нервових волокон, як у невромi так i у дистальному вiддiлi, що вказуе на позитивний фармаколопчний вплив цього препарату.
4. Разом с тим найбшьший ефект лшування пошкодженого нерву наступае при застосуваннi церебралу, поскшьки регенерують нервовi волокна двох титв у великiй кiлькостi, а нездатш вiдновитися гинуть апоптозом.
1. Дунаев В. В. Церебропротективные эффекты антиоксидантов при нейродеструктивных нарушениях, обусловленных токсических действием кислородных радикалов / В. В. Дунаев, Ю. И. Губский, И. Ф. Беленичев [и др.] // Совр. пробл. токсикол. - 2004. - №1. - С.7- 8.
2. Гусейнова С. Г. Акупунктурная стимуляция в реабилитации больных с огнестрельными травмами периферических нервов / С. Г. Гусейнова // Вопросы курортологии, физиотерапии и лечебной физической культуры. - № 5. - 2000. - С. 24-26.
3. Голубев В. Г. Влияние поясничной симпатэктомии на регенерацию седалищного нерва в условиях его аутонецропластики: Экспериментальное исследование / В.Г. Голубев, А.И. Куропаткин, М.В. Меркулов // Вестник травматологии и ортопедии им. Н.Н. Приорова.-2009.- №1.- С.65-69.
4. Корсак А. В. Морфолопчш змши перифершного нерва щура за умов його пошкодження та застосування омега-3-полшенасичених жирних кислот / А. В. Корсак, Ю. Б. Чайковський, Л. О. Стеченко// Вюник наукових дослщжень.-2006.- №3.-С.133-139.
5. Олексюк-Нехамес А. Г. Значення нейротраф1чно! терапп з застосуванням цереброл1зину для покращення лжування i прогнозу хворих ¡з травмами перифершних нерв1в /А. Г. Олексюк-Нехамес // - Международный неврологический журнал.- 2009.-№3.- 45-48 с.
6. Чайковський Ю. Б. Вплив нейромед1атор1в, лшшу та лазеротерапп на регенераторы процеси в нервовш систем1 в умовах дем1ел1н1зацй та травми / Ю.Б.Чайковский, Н.О.Мельник, Л.М.Сокуренко //
7. Guirgia C. The nootropic approach to the pharmacology of the integrative activity of the brain / C. Guirgia // Conditon. Reflex. - 1973. - Vol. 8, - № 2. - Р. 108-115.
8. Kempler P. (9 ed). Neuropathies: pathomechanism, clinikal presentation, diagnosis, therapy / P. Kempler // - Springer, - 2002.308 p.
9. Menovsky T. Effect of CO(2)-milliwatt laser on peripheral nerves: part II. A histological and functional study / T. Menovsky, Van Den Bergh, M. Weerman [et al.] // Microsurgery.- 2000.- Vol.20.- №3.- P.150-155.
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ ИЗМЕНЕНИЯ ПЕРИФЕРИЧЕСКОГО НЕРВА КРЫС ПОСЛЕ ПОВРЕЖДЕНИЯ И ФАРМАКОЛОГИЧЕСКОЙ КОРЕКЦИИ НА РАННИХ еТАПАХ ИССЛЕДОВАНИЙ Демидчук А. С.
Целью данного исследования было проведение морфологического анализа периферического нерва крыс в условиях применения нейропептидных средств и без применения фармакотерапии через 3 недели после травмы. Исследование проведено на белых крысах, которые были разделены на три группы. Животным I, II и III групп воспроизвели экспериментальную модель травмы седалищного нерва. В послеоперационном периоде крысам первой группы фармакотерапия не проводилась. Во второй группе крысам в послеоперационном периоде внутрибрюшинно ежедневно на протяжении 21 дня вводили церебролизин в дозе 0,02 мг/кг, животным третьей группы внутрибрюшинно ежедневно на протяжении трех дней вводили церебрал в дозе 0,02 мг/кг. Исследовали морфологическую характеристику периферического
MORPHOLOGICAL CHANGES OF RATS AFTER PERIPHERAL NERVE INJURY AND PHARMACOLOGICAL CORRECTION IN THE EARLY STAGES OF RESEARCH Demidchuk A.S.
The purpose of this research was to study ultrastructure changes of rats' peripheral nerve in the conditions of its damage and neuropeptides application and without pharmacological correction in 3 weeks after trauma. Research was conducted on white rats which were devided into three groups. In animals of the I, II and III groups the experimental model of sciatic nerve trauma was done. In postoperative period the rats of the first group had any pharmacological correction. The second group rats received cerebrolysinum in the dose of 0,02 mg/kg daily during 21 day postoperatively, the third the group animals received cerebralum in the dose of 0,02 mg/kg daily during three days postoperatively. Morfology study of the rat's sciatic nerve peripheral stump in 6 weeks after trauma in all three groups of animals was done by electron microscopic methods. For the purpose of microscopy light optical histological material was fixed in 10% solution of
отрезка седалищного нерва крысы через 3 недели после травмы во всех трех группах животных с помощью гистологических методов. Исследование говорит о том, что наиболее ефективно процесс регенерации поврежденного седалищного нерва происходит у животных, которiм производили фармакотерапию церебралом.
Ключевые слова: периферический нерв, регенерация, церебролизин, церебрал.
Стаття надшшла 9.09.2015 р.
УДК 611.33.08: 612.017
neutral formalin, washed and treated samples in cryostat sections, which later imprehnetion solution of silver nitrate impregnation method for rapid elements peryferichnoyi nervous system (. The greatest effect of treatment of damaged nerve occurs when using cerebralum , insofar as regenerate nerve fibers of two types in large quantities, and are unable to recover die apoptosis.
Key words: peripheral nerve, regeneration, cerebrolysinum.
Рецензент Чайковський Ю.Б.
РОЛЬ СОЕДИНИТЕЛЬНОТКАННОЙ СТРОМЫ В ФОРМИРОВАНИИ КОМПОНЕНТОВ ПРЕДСТАТЕЛЬНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ЧЕЛОВЕКА В ПОСТНАТАЛЬНОМ ОНТОГЕНЕЗЕ
Роль соединительнотканной стромы в формировании компонентов предстательной железы человека в постнатальном онтогенезе. В.М. Евтушенко. В работе исследованы возрастные морфологические изменения в соединительнотканной строме, железистом и мышечном компонентах предстательной железы человека и взаимосвязь между ними. Выявлено, что возрастные изменения в отношении соединительнотканных и мышечных компонентов приводят к нарушению гормонального гомеостаза предстательной железы, что проявляется дисбалансом их пролиферативной активности.
Ключевые слова: предстательная железа, соединительная ткань, фибробласт, постнатальный онтогенез.
Большую актуальность приобретает точка зрения, отдающая предпочтение соединительной ткани в развитии гипертрофических процессов в простате. Здесь большое значение имеют авторегуляторные процессы производных мезенхимы, роль гормональных факторов в регулировании последних [1, 2, 3, 6]. Тканевые взаимоотношения между эпителием и соединительной тканью укрепляют точку зрения о тесной коррелятивной связи между этими тканями, как в процессе развития, так и на последующих этапах онтогенеза [4, 5, 7], что обуславливает интерес для изучения данной темы.
Целью работы является исследование влияния соединительнотканной стромы на формирование компонентов предстательной железы человека в постнатальном онтогенезе.
Материал и методы исследования. В качестве объектов исследования взяты предстательные железы человека в возрасте от рождения до 75 лет. Материал получен из морга судебно-медицинской экспертизы, областной клинической больницы, пятой детской больницы, из морга медсанчасти завода «Коммунар» г. Запорожья. Кусочки простаты человека фиксировали в 10% растворе нейтрального формалина, а затем заключались в парафин и изготовлялись серийные срезы. Парафиновые срезы окрашивали гематоксилином Карацци и Эрлиха, эозином, азур II -эозином, ШИК-реакция. Изучение микропрепаратов проводилось на микроскопе 0!трш BX-41 с цифровой камерой С-4040 zoom и персонального компьютера. Для оценки пролиферативной активности, состояния гладкой мышечной ткани, сосудистого русла использовали моноклональные антитела Ki-67 (клон MIB-1, DakoCytomation) - показатель пролиферативной активности, LSMA - маркер гладкомышечного актина и CD 34 - эндотелий, (клон D0-7, DakoCytomation).
Результаты исследования и их обсуждение. Соединительная ткань стромы простаты новорожденных состоит из пучков коллагеновых, эластических и незрелых коллагеновых волокон. Среди клеточных элементов соединительной ткани в этот период преобладают фибробласты. Между соединительнотканными волокнами и клетками много гладких мышечных компонентов и сосудов. Значительная доля среди стромальных элементов (более 80%) приходится на соединительную ткань. Она сопровождает все разветвления железистого аппарата, который в рассматриваемом возрасте имеет четкие контуры трубчато - альвеолярной железы. Специализация соединительнотканных компонентов стромы протекает с определенной асинхронностью, которая находит свое отражение как при общеморфологических методах исследования, так и при постановке гистохимических реакций. Это явление указывает на тесную коррелятивную связь при процессах дифференцировки органа, между эпителием и
