CC BY
22
УДК 616.833-091.8-089.844-092.9
МОРФОЛОПЧН1 ЗМ1НИ НЕРВА П1СЛЯ В1ДНОВНОГО Л1КУВАННЯ 13 ЗАСТОСУВАННЯМ ЕЛЕКТРО3ВАРНО1 ТЕХНОЛОГИ (ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛДЖЕННЯ)
В.Ю. МОЛОТКОВЕЦЬ
Нацiональний медичний унiверситет iMeHi О.О. Богомольця, м. Кшв
*Conflict of Interest Statement (We declare that we have no conflict of interest).
*Заява про конфл^ штереав (Ми заявляемо, що у нас немае нiякого конфлiкту штереав). *Заявление о конфликте интересов (Мы заявляем, что у нас нет никакого конфликта интересов).
*No human/animal subjects policy requirements or funding disclosures.
*Жодний i3 об'екпв дослщження (людина/тварина) не пiдпадае тд вимоги полiтики щодо роз-криття шформацп фiнансування.
*Ни один из объектов исследования не подпадает под политику раскрытия информации финансирования.
*Date of submission — 10.02.19 *Date of acceptance — 13.02.19
*Дата подачi рукопису — 10.02.19 *Дата ухвалення — 13.02.19 *Дата подачи рукописи — 10.02.19 *Дата одобрения к печати — 13.02.19
Мета роботи - вивчити морфолог1чт особливост1 регенерацтног невроми нерва тсля його повного перетину та в1дновного х1рург1чного лтування 1з застосуванням електрозварног технологи.
Mamepianu та методи. Розроблено експериментальну модель оперативного втручання на травмованому перифертному нерв1 шляхом формування негайного зварного етневраль-ного з 'еднання кукс та частковог гммобтзацИ к1нц1вки. Досл1дження виконано на 66 бглих безпородних щурах-самцях в1ком 5-7 мгс з масою тта 350-450 г виводку в1варт 1нституту нейрох1рургИ iмет акад. А.П. Ромоданова НАМН Украгни. Тварин було розподшено на чо-тири до^дш групи: 1 - тварини, яким проводили хiрургiчне втручання, яке передбачало доступ до Ыдничного нерва та його повний перетин (n =21), 2 - тварини, яким проводили хiрургiчне втручання, яке передбачало доступ до Ыдничного нерва, його перетин та вiднов-лення анатомiчно 'i цiлiсностi шляхом накладання етневрального шва (n =18), 3 - тварини, яким проводили хiрургiчне втручання, яке передбачало доступ до Ыдничного нерва, його перетин та вiдновлення анатомiчног цiлiсностi шляхом електрозварного з 'еднання етневрт кукс (n =21), 4 - несправжньо прооперован тварини, яким виконували доступ до Ыдничного нерва без його перетину (n =6). У до^днт грут електрозварного з 'еднання операцю виконували iз застосуванням апарата ЕКВЗ-300, «Патонмед» в автоматичному режимi dA2, зi змтним високочастотним (440 кГц) модульованим струмом силою до 0,3 А, напругою на браншах тнцета 34 В, тривал^тю експозици прямокутного iмпульсу 0,8 с. Формували 5-6 електрозварних точкових з 'еднань по периметру зони переЫчення з повним з^тавленням торщв кукс. За допомогою нейрогiстологiчного методу вивчено морфологiчну картину пе-рифертного нерва в дшянщ регенерацтно'г невроми та дистального вiдрiзка через 1 та 3 мw тсля оперативного втручання.
Результата. У разг одночасного використання техмки зварного етневрального з 'еднання кукс та частковог 1ммоб1л1зац1г к1нц1вки у пгсляоперацгйний перюд спостер1гали ргвномгрне дозргвання сполучног тканини невроми, адекватне кровопостачання, впорядковане розмщен-ня нервових волокон, як1 регенерують, у невромг та повншу гг невротизацт.
Висновки. В1дновн1 процесиу травмованому перифертному нерв1 в1дбуваються краще при одночасному формуванш негайного зварного етневрального з 'еднання кукс та частковог гм-мобглгзацгг кгнцгвки.
Ключов1 слова: перифершний нерв; зварне етневральне з'еднання; часткова iммобiлiзацiя кшщвки; регенерацшна неврома.
Э01 10.26683/2304-9359-2019-1(27)-91-98
Застосування шновацшних метсдав л^-вання, яю зменшують iнвазивнiсть i тривалiсть хiрургiчного втручання, е прюритетним напря-мом розвитку нейрохiрурrii. Проведено багато дослщжень, присвячених розвитку безшовних технологiй вiдновлення цiлiсностi периферич-ного нерва [1, 2]. Хоча зшивання нерва - золо-тий стандарт вщновного хiрургiчного л^ван-ня, саме дшянка нейрорафп е однiею з перепон для задовшьного проростання аксошв. Розмiр дефекту, санаци рани, формування рубцево'1 тканини також впливають на проростання аксошв [3, 4]. Серед запропонованих безшовних технологий найбшьший штерес становлять склеювання, лазерне, фотохiмiчне та електро-зварне з'еднання. Перспективним е напрям дослщжень електрозварного з'еднання нерва.
Мета роботи - вивчити морфолопчш осо-бливостi регенеращйно!' невроми нерва пiсля його повного перетину та вщновного хiрур-пчного лiкування iз застосуванням електро-зварно'1 технологи.
Матер1али та методи
Дослщження виконано на 66 бших без-породних щурах-самцях вiком 5-7 мю з ма-сою тiла 350-450 г виводку вiварiю 1нститу-ту нейрохiрурrii iменi акад. А.П. Ромоданова НАМН Украши, яких утримували за природного св^лового режиму, юмнатно! темпера-тури, вологостi та регламентного харчуван-
МОЛОТКОВЕЦЬ ВШалш Юршоеич, асистент кафедри
кафедра нейрохгрургИ, Нацюналъний медичний
утверситет 1меш О. О. Богомолъця,
Адреса: 04050, Кш'в, вул. Платона Майбороди, 32,
Тел.: +38 044 483-12-53
Е-шаИ: [email protected]
https://orcid.org/0000-0003-1937-5083
ня збалансованим комбшованим кормом ad НЫШт, вшьним доступом до питно'1 води. Експериментальш дослщження проводили в окремш лаборатори, що виключало стороннi подразники та чинники впливу.
Тварин було розподшено на чотири до-слщш групи:
1. Тварини, яким проводили хiрургiчне втручання, яке передбачало доступ до сщнич-ного нерва та його повний перетин (п =21).
2. Тварини, яким проводили хiрургiчне втручання, яке передбачало доступ до сщ-ничного нерва, його перетин та вщновлення анатомiчноi цiлiсностi шляхом накладання етневрального шва (п =18).
3. Тварини, яким проводили хiрургiчне втручання, яке передбачало доступ до сщнич-ного нерва, його перетин та вщновлення ана-томiчноi цшсносп шляхом електрозварного з'еднання епiневрiю кукс (п =21).
4. Несправжньо проопероваш тварини, яким виконували доступ до сщничного нерва без його перетину (п =6).
Пiд час виконання роботи дотримували-ся правил бюетики та гуманного ставлення до тварин, регламентованих Директивою Ради СС 86/609/ЕЕС «Про наближення законiв, пщзакон-них та адмiнiстративних положень держав-чле-шв про захист тварин, яких використовують для експериментальних та iнших наукових цшей» (1986), Свропейською конвенцiею про захист хребетних тварин, яких використовують для експериментальних та наукових цшей (1986) та Законом Украши № 3447-ГУ «Про захист тварин вщ жорстокого поводження» (2006).
Ус хiрургiчнi втручання проводили пiд загальним наркозом шляхом внутршньо-очеревинного введення сумiшi розчинiв кси-лазину (Sedazin, «Biowet», Польща; 15 мг/кг маси тша) i кетамiну (Calypsol, «Гедеон Рiх-тер А.О.», Угорщина; 70 мг/кг маси тша).
У дослщнш груш електрозварного з'ед-нання операщю виконували iз застосуванням апарата ЕКВЗ-300, «Патонмед» в автоматичному режимi dA2, зi змiнним високочастот-ним (440 кГц) модульованим струмом силою до 0,3 А, напругою на браншах пшцета 34 В, тривалiстю експозици прямокутного iмпуль-су 0,8 с. Формували 5-6 електрозварних точ-кових з'еднань по периметру зони переачен-ня з повним зютавленням торцiв кукс [5].
У тварин уах експериментальних груп виконували часткову iммобiлiзацiю кшщвки шляхом накладання шовно! лiгатури мiж великим поперековим м'язом (m. psoas major) поблизу мюця його прикршлення до малого вертлюга стегново! кiстки та проксимальною частиною крашального великогомiлкового м'яза (m. tibialis cranialis), використовуючи атравматичну голку, заправлену вшриловою ниткою (ум. № 3-0, Ethicon, США). Формували кут згинання у колшному суглобi 30°.
Пстолопчне дослiдження виконували через 1 i 3 мiс пiсля попередньо проведених функцюнального та електрофiзiологiчного дослiдження. Пюля глибоко! анестезп тварини проводили видшення оперованого сщнич-ного нерва, який перетинали в мющ виходу iз таза проксимально та нижньо! третини стегново'1' частини дистально. Вiдрiзок нерва од-разу фшсували в 10 % розчинi нейтрального формал^.
Вивчали дiлянку регенерацшно!' невроми, яку видшяли та промивали. Робили зрiзи на мiкротомi-крiостатi МК-25 (Ростех, СРСР). Застосовували швидкий метод iмпрегнацii азотистокислим срiблом елементiв перифе-ршно! нервово! системи.
Препарати фотографували за допомогою мiкроскопа Olympus BX51 та цифрово! фото-камери Olympus Zoom 4040 (Япошя). Оцшю-вали щшьшсть розподiлу нервових волокон та середнш кут вiдхилення аксонiв вщ по-здовжньо! осi нерва в дшянщ регенерацшно!' невроми. Аналiз мшрофотографш проводили за допомогою програми для аналiзу бюме-дичних зображень ImageJ ver. 1.50 (National Institutes of Health, США, open-source).
Отримаш статистичш данi аналiзували за допомогою пакета SPSS Statistics Base v.22 (IBM, США). Ощнювали величини методами описово! статистики. Для визначення виду розподшу значень ознак використовували
критерiй Колмогорова-Смирнова, для визначення вщмшностей у значеннях ознак в експериментальних групах - тест Крускала-Уоллеса, для порiвняння кiлькiсних параме-трiв регенерацп у групах - непараметричний критерш Манна-У'тш. Данi наведено у вигля-дi M ± SD, де М - середне арифметичне зна-чення, а SD - середне квадратичне вщхилення.
Результати
Через 1 мю пiсля оперативного втручання у тварин iз вiдновленням нерва за допомогою електрозварного з'еднання в центральнш кукс сiдничного нерва спо-стерiгали ознаки висхщно' дегенерацп, ви-раженi менше, нiж в шших групах (рис. 1). Про це свщчила незначна змiна контуру нервових волокон кукси та 'х iмпрегнащй-них властивостей. На мiсцi оперативного втручання у цих щурiв також спостерша-ли регенерацiйну неврому, яка складалася iз тонких аксонiв, котрi регенерують, судин мiкроциркуляторного русла та незршо' спо-лучно'' тканини. Сукупшсть новоутворе-них аксонiв регенерацшно' невроми була бшьшою, нiж в шших групах, переважна 'х кiлькiсть орiентована впорядковано та па-ралельно поздовжнш осi нерва. Щiльнiсть розподiлу аксошв, котрi регенерують на цiй дшянщ, становила (6138,55 ±229,35) на 1 мм2. Середнш кут вщхилення аксошв вщ поздовжньо'' ос нерва в мющ регенерацш-но'' невроми - (30,10 ±1,58) ° (таблиця).
У дистальнш куксi сiдничного нерва у щурiв ще'' групи спостерiгали бюнгнерiвськi стрiчки та бiльшу кiлькiсть мiж ними тонких аксонiв, якi регенерують, шж у тварин iнших груп.
Через 3 мю пiсля оперативного втручання у тварин, яким було виконано перетин лiвого сщничного нерва у середнш тре-тиш стегна i негайне зварне етневральне з'еднання в центральнiй кукс сiдничного нерва спостерiгали зменшення ознак висхщ-но' дегенерацп у виглядi слабко виражено'' змiни контуру нервових волокон вщповщ-но' кукси та змши 'х iмпрегнацiйних властивостей (рис. 2). Аксони, яю регенерують, проростали ^зь неврому та розташовува-лися практично рiвномiрно, про що свiдчила вiдсутнiсть 'х дезорiентацiï, викривлення та розташування вздовж поздовжньо'' ос нерва
Таблиця. Юльюсм параметри регенерацп Ыдничного нерва щурiв в рiзнi термти тсля оперативного втручання
Група тварин Щшьнкть розподшу нервових волокон (регенерацшна неврома), 1 мм2 Кут вщхилення нервових волокон вщ поздовжньоТ ос1 нерва (регенерацшна неврома), °
1 мк 3 мк 1 мк 3 мк
Перетин л1вого сщничного нерва у середнш третиш стегна 4492,46 ± 275,13 6964,23 ± 219,79 44,58 ± 2,02 43,74 ± 3,11
Перетин л1вого сщничного нерва у середнш третиш стегна 1 негайна ешневральна нейрораф1я 6138,55 ± 229,35 9156,38 ± 249,19 30,10 ± 1,58 29,71 ± 2,20
Перетин л1вого сщничного нерва у середнш третиш стегна \ негайне зварне етневральне з'еднання кукс 6138,55 ± 229,35 9156,38 ± 249,19 30,10 ± 1,58 29,71 ± 2,20
Псевдоопероваш тварини 10137,27 ± 213,89 —
Рис. 1. Проксимальна кукса (А), регенерацшна неврома (Б), дистальна кукса ыдничного нерва щура (В). Через 1 мт тсля оперативного втручання. Перетин лiвого ыдничного нерва у середнш третин стегна i негайне зварне етневральне з 'еднання кукс. 1мпрегнащя нтратом срiбла. х 400
Рис. 2. Незначна змта iмпрегнацiйних властивостей. Проксимальна частина адничного
нерва щура. Через 3 мю тсля оперативного втручання. Перетин лiвого ыдничного нерва у середнш третит стегна i негайне зварне етневральне з 'еднання кукс. 1мпрегнащя нтратом срiбла. х 400
Рис. 3. Регенерацтна неврома
Ыдничного нерва щура. Через 3 Mic тсля оперативного втручання. 1мпрегнащя нтратом cрiбла. х 400
(рис. 3). У перифершнш кукс сщничного нерва (рис. 4) вщзначено збшьшення кшькосп новоутворених аксошв та збшьшення ix дiа-метра порiвняно з показниками через 1 Mic тсля операцп. Аксони, якi регенерують, роз-ташовувалися в диcтальнiй кука, зберiгаючи рiвномiрнicть розподiлу, кiлькicть вшьних шваннiвcьких клiтин значно зменшувалася.
Морфометричний аналiз структурних елементiв регенеращйно'1' невроми тварин третьо'1' групи через 1 та 3 мю пicля операцп виявив, що щiльнicть розподшу нервових волокон на цiй дшянщ становила 6138,55 ± 229,35 та 9156,38 ±249,19 на 1 мм2 i статис-тично значущо (p < 0,05) вiдрiзнялаcя вiд вщповщних показникiв у групах нейрорафп та псевдооперованих тварин (див. таблицю).
Обговорення
Застосування безшовних методiв вщнов-лення структурно'1' цiлicноcтi нервiв мае бага-то переваг, але не виключае можливост по-бiчних ефектiв. Одним з них е термiчна дiя, котра може поширюватися латерально на вщ-стань вiд 1,5 до 6,0 мм при застосуванш елек-трозварно'1' технологи, наприклад LigaSure™. Порiвняно зi «звичайними» електрохiрургiч-ними коагуляторами, при використанш яких вiдcтань поширення термiчного пошкоджен-ня сягае 20 мм, такий ефект е незначним [6, 7]. При застосуванш Harmonic scalpel, елек-
Рис. 4. Перифертна кукса сгдничного нерва щура. Через 3 мгс тсля оперативного втручання. Перетин л1вого Ыдничного нерва у середнт третит стегна I негайне зварне етневральне з 'еднання кукс. 1мпрегнац1я ттратом ср1бла. х 400
трозварно! технологи, бшолярно! електрокоа-гуляци при потужносп 5, 3 та 25 Вт вщповщ-но протягом 15 с тк тдвищення температури в тканиш досягало 56,7; 42,5 i 83,0 °С [8]. З точки зору патофiзiологiчних механiзмiв, про-цес злиття стосуеться саме колагену 1А типу, його термомехашчно! денатураци та наступ-но! ренатураци, а також утворення дипольних зв'язюв мiж пептидами i перехресних зв'язкiв екстрацелюлярного матриксу [9]. Морфоло-гiчна структура нерва дае змогу проводити його зварне з'еднання.
Отриманi нами даш свiдчать, що про-цес регенерацп за якiстю та швидкiстю вщ-рiзнявся у тварин усiх експериментальних груп та контрольно! групи. Висока кшьюсть новоутворених нервових волокон у невром^ впорядковашсть !х розташування забезпе-чують кращу якiсть регенерацп травмова-ного нервового стовбура та в майбутньому - функщю денервованих оргашв.
Вiдновлення структури нерва краще вщ-бувалося у тварин третьо! експерименталь-но! групи, про що свщчила бiльша кiлькiсть новоутворених нервових волокон, !х впо-рядковане розташування та адекватне су-динне забезпечення, незначш явища фiбро-зу в дшянщ регенеращйно! невроми.
Морфометричнi данi тдтверджують описанi нами вiдмiнностi в будовi регенера-цiйних невром. Установлено, що щшьшсть розподiлу нервових волокон була найбшь-
шою, а середнiй кут вщхилення aKCOHiB вiд поздовжньо'1 oci нерва - найменшим у тварин, яким проводили негайне зварне ет-невральне з'еднання кукс та часткову iммo-бiлiзацiю кiнцiвки, що також вказуе на ш-тeнсивнiшi процеси регенерацп у тварин.
Висновки
Вщновне лiкування шляхом застосу-вання негайного зварного етневрального
References
1. Grinsell D, Keating CP. Peripheral nerve reconstruction after injury: a review of clinical and experimental therapies. Biomed Res Int. 2014;2014:698256. doi: 10.1155/2014/698256. Epub 2014 Sep 3. Review. PubMed PMID: 25276813; PubMed Central PMCID: PMC4167952.
2. Barton MJ, Morley JW, Stoodley MA, Lauto A, Mahns DA. Nerve repair: toward a sutureless approach. Neurosurg Rev. 2014 Oct;37(4):585-95. doi: 10.1007/s10143-014-0559-1. Epub 2014 Jul 13. Review. PubMed PMID: 25015388.
3. Félix SP, Pereira Lopes FR, Marques SA, Martinez AM. Comparison between suture and fibrin glue on repair by direct coaptation or tubulization of injured mouse sciatic nerve. Microsurgery. 2013 Sep;33(6):468-77. doi: 10.1002/micr.22109. Epub 2013 Jul 9. PubMed PMID: 23836677.
4. Mokarram N, Dymanus K, Srinivasan A, et al. Immunoengineering nerve repair. Proc Natl Acad Sci U S A. 2017 Jun 27;114(26):E5077-E5084. doi: 10.1073/pnas.1705757114. Epub 2017 Jun 13. PubMed PMID: 28611218; PubMed Central PMCID: PMC5495274.
5. Patent Ukrainy na korysnu model № 101487, MPK (2015.01) A61D 1/00 G09B 23/28 (2006.01). Sposib vidnovlennia prostorovoi tsilisnosti travmovanoho peryferychnoho nerva statevozrilykh shchuriv-samtsiv / Tsymbaliuk V.I, Molotkovets V.Iu, Kvasha M.S, Medvediev V.V, Molotkovets K.M;
3'egHaHHA KyKC Ta nacraoBoï iMMo6mi3amï KiH^BKH 3a6e3nenye piBHOMipHe go3piBaHHa cno^yHHo'ï TKaHHHH, ageKBarae KpoBonocTa-naHHa, BnopagKOBaHe po3Mi^eHHa HepBOBHx bo^okoh, aK pereHepyroTb, y HeBpoMi Ta no-BHimy ïï HeBpora3amro.
OT^e, BigHOBHi npo^CH y TpaBMOBaHOMy nepH^epiÖHOMy HepBi Big6yBaroTbca Kpa^e npu OAHOHacHOMy ^opMyBaHHi HeraHHoro 3BapHoro eniHeBpa^bHoro 3'egHaHHa KyKC Ta nacTKOBoï iMMo6mi3amï Mh^BKH.
Zaiavnyk ta patentovlasnyk DU "Instytut nei-rokhirurhii im. akad. A.P. Romodanova NAMN Ukrainy". N u2015 04142; zaiavl. 28.04.2015; opubl. 10.09.2015, Biul. No.17. (in Russian)
6. Landman J, Kerbl K, Rehman J, et al. Evaluation of a vessel sealing system, bipolar electrosurgery, harmonic scalpel, titanium clips, endoscopic gastrointestinal anastomosis vascular staples and sutures for arterial and venous ligation in a porcine model. J Urol. 2003 Feb;169(2):697-700. PubMed PMID: 12544345.
7. Lachanas VA, Hajiioannou JK, Karatzias GT, et al. Comparison of LigaSure vessel sealing system, harmonic scalpel, and cold knife tonsillectomy. Oto-laryngol Head Neck Surg. 2007 Sep;137(3):385-9. PubMed PMID: 17765762.
8. Tirelli G, Camilot D, Bonini P, et al. Harmonic scalpel and electrothermal bipolar vessel sealing system in head and neck surgery: a prospective study on tissue heating and histological damage on nerves. Ann Otol Rhinol Laryngol. 2015 Nov;124(11):852-8. doi: 10.1177/0003489415588556. Epub 2015 Jun 15. PubMed PMID: 26077393.
9. Privalova I.L, Lipatov V.A, Zatolokina M.A, Gamazinov I.N, Proskurina I.V. Morfologicheskie kriterii travmaticheskogo povrezhdenija sedal-ishhnogo nerva i okruzhajushhih ego tkanej v jeksperimentalnyh issledovanijah na laboratornyh krysah (obzor literatury) (in Russian). Nauch-nyj jelektronnyj zhurnal INNOVA (in Russian). 2016:4(5).
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ ИЗМЕНЕНИЯ НЕРВА ПОСЛЕ ВОССТАНОВИТЕЛЬНОГО ЛЕЧЕНИЯ С ПРИМЕНЕНИЕМ ЭЛЕКТРОСВАРОЧНОЙ ТЕХНОЛОГИИ (ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ)
В.Ю. МОЛОТКОВЕЦ
Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, г. Киев
Цель работы - изучить морфологические особенности регенерационной невромы нерва после его полного пересечения и восстановительного хирургического лечения с применением электросварочных технологий.
Материалы и методы. Разработана экспериментальная модель оперативного вмешательства на травмированном периферическом нерве путем формирования немедленного сварочного эпиневрального соединения культей и частичной иммобилизации конечности. Исследование выполнено на 66 белых беспородных крысах-самцах в возрасте 5-7 мес с массой тела 350-450 г выводка вивария Института нейрохирургии имени акад. А.П. Ромоданова НАМН Украины. Животные были разделены на четыре исследовательские группы: 1 - животные, которым проводили хирургическое вмешательство, предусматривающее доступ к седалищному нерву и его полное пересечение (n = 21), 2 - животные, которым проводили хирургическое вмешательство, предусматривающее доступ к седалищному нерву, его пересечение и восстановление анатомической целостности путем наложения эпиневрального шва (n = 18), 3 - животные, которым проводили хирургическое вмешательство, предусматривающее доступ к седалищному нерву, его пересечение и восстановление анатомической целостности путем электросварочного соединения эпиневрия культей (n = 21), 4 - ложно прооперированные животные, у которых выполняли доступ к седалищному нерву без его пересечения (n = 6). В опытной группе электросварочного соединения операцию выполняли с применением аппарата ЕКВЗ-300, «Патонмед» в автоматическом режиме dA2, с переменным высокочастотного (440 кГц) модулированного тока силой до 0,3 А, напряжением на браншах пинцета 34 В, длительностью экспозиции прямоугольного импульса 0,8 с. Формировали 5-6 электросварочных точечных соединений по периметру зоны пересечения с полным сопоставлением торцов кукс. С помощью нейрогистологического метода изучена морфологическая картина периферического нерва в области регенерационной невромы и дистального отрезка через 1 и 3 мес после оперативного вмешательства.
Результаты. При одновременном использовании техники сварочного эпиневрального соединения культей и частичной иммобилизации конечности в послеоперационный период наблюдали равномерное созревание соединительной ткани невромы, адекватное кровоснабжение, упорядоченное размещение регенерирующих нервных волокон в невроме и полную ее невротизацию.
Выводы. Восстановительные процессы травмированного периферического нерва происходят лучше при одновременном формировании немедленного сварочного эпиневрального соединения культей и частичной иммобилизации конечности.
Ключевые слова: периферический нерв сварочное эпиневральное соединение; частичная иммобилизация конечности; регенерационная неврома.
MORPHOLOGICAL CHANGES OF THE NERVE AFTER RESTORATIVE TREATMENT USING ELECTRIC WELDING TECHNOLOGY (EXPERIMENTAL STUDY)
V.Yu. MOLOTKOVETS
National Medical University named after O.O. Bogomolets, Kyiv
Objective - to study morphological features regenerative nerve neuroma after a complete intersection and restorative surgery with the use of electric welding technology.
Materials and methods. The experimental model of operative intervention on injured peripheral nerve by immediate nerve stump's epineurium welding and partial hindlimb immobilization was developed. The study was performed on 66 white, non-breeding male rats aged 5-7 months with a body weight of 350-450 g of vivarium breeding in Institute of Neurosurgery named after acad. A.P. Romodanov NAMS of Ukraine. Animals were divided into four experimental groups: 1 - surgical animals that included access to the sciatic nerve and its full
intersection (n = 21), 2 - animals that were surgically intervened, which included access to the sciatic nerve, its intersection and the restoration of anatomical integrity by the application of an epineural suture (n = 18), 3 - animals that were operated surgically, which included access to the sciatic nerve, its intersection and the restoration of anatomical integrity by electric welding of the epineurium of the ends (n = 21), 4 - sham group, who were given access to the transverse nerve without its intersection (n = 6). In the experimental group of electric welding, the operation was performed using the apparatus EKWZ-300, «Patonmed» in the automatic mode dA2, with variable high-frequency (440 kHz) modulated current up to 0,3 A, the voltage at the 34 V pincer shield, the duration of the rectangular exposure pulse 0.8 s. Formated 5-6 electric weld point connections along the perimeter of the intersection with a complete alignment of the ends. The neurohistological method of study was used to study the morphological picture of the peripheral nerve in the region of the regenerative neurology and the distal segment in 1 and 3 months after surgical intervention.
Results. It was established that simultaneous use of the technique of welded epineural joint of parts and partial immobilization of the limb in the postoperative period leads to uniform maturation of the neuro-connective tissue and its more complete neuroticisation.
Conclusions. Recovery processes in the injured peripheral nerve occur better with the simultaneous formation of an immediate welded epineural joint of the ends and partial immobilization of the limb.
Key words: peripheral nerve; epineural welding; partial hindlimb immobilization; regenerative neuroma.
